Recommended Posts

Захотел приват за 300 грн. кредита взыскать за неполных 7 лет "всего" 37337,50 грн.

И получил:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74777308

Категорія справи № 364/737/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2018. Оприлюднено: 20.06.2018.
 

Державний герб України

 

Постанова

Іменем України

 

14 червня 2018 року

м. Київ

справа № 364/737/17

провадження № 61-2022св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року в складі судді Моргун Г. Л. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А.,          Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та              ОСОБА_4 16 вересня 2010 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 300 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, тому станом на 22 червня 2017 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі 37 337,50 грн.

На підстави викладеного ПАТ КБ «ПриватБанк»просило стягнути з          ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі           37 337,50 грн.

Заочним рішенням Володарського районного суду Київської області                  від 10 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору, крім того банком не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом та пені.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитної картки, не надано належних доказів укладення та виконання договору між сторонами, зарахування коштів на кредитну картку позичальника, видачу коштів готівкою тощо.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року, ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач підтвердила своїм підписом, що заява, умови та правила надання банківських послуг є укладеним між сторонами кредитним договором, тому зобов'язана виконувати його умови. Кредитний договір недійсним не визнавався, тому є обов'язковим до виконання. ОСОБА_4 користувалася кредитною карткою, знімала кредитні кошти, тому зобов'язана повернути борг.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

10 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у                       ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

На підтвердження заявлених позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; витяг з умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача.

Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.

У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.

Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суди дійшли правильного висновку, що доводи позивача щодо тіла кредиту, розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами.

За змістом статей 10, 11 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитної картки, не надано належних доказів зарахування коштів на кредитну картку позичальника, видачу коштів готівкою тощо.

Доводи касаційної скарги, що відповідач була ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, не мають правового значення для правильного вирішення спору за встановлених судом обставин щодо відсутності доказів на підтвердження розміру наданого кредиту.

Інші доводи касаційної скарги не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки такі аргументи втрачають правовий сенс за встановлених судами обставин.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Володарського районного суду Київської області                         від 10 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області            від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк

 

 

  • Like 3
  • Thanks 2

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
10 hours ago, Лев said:

Захотел приват за 300 грн. кредита взыскать за неполных 7 лет "всего" 37337,50 грн.

И получил:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74777308

Категорія справи № 364/737/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.06.2018. Оприлюднено: 20.06.2018.
 

Державний герб України

 

Постанова

Іменем України

 

14 червня 2018 року

м. Київ

справа № 364/737/17

провадження № 61-2022св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 10 жовтня 2017 року в складі судді Моргун Г. Л. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Мельника Я. С., Волохова Л. А.,          Матвієнко Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та              ОСОБА_4 16 вересня 2010 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 300 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник не виконала належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, тому станом на 22 червня 2017 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі 37 337,50 грн.

На підстави викладеного ПАТ КБ «ПриватБанк»просило стягнути з          ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі           37 337,50 грн.

Заочним рішенням Володарського районного суду Київської області                  від 10 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору, крім того банком не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом та пені.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитної картки, не надано належних доказів укладення та виконання договору між сторонами, зарахування коштів на кредитну картку позичальника, видачу коштів готівкою тощо.

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року, ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач підтвердила своїм підписом, що заява, умови та правила надання банківських послуг є укладеним між сторонами кредитним договором, тому зобов'язана виконувати його умови. Кредитний договір недійсним не визнавався, тому є обов'язковим до виконання. ОСОБА_4 користувалася кредитною карткою, знімала кредитні кошти, тому зобов'язана повернути борг.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

10 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у                       ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір у розмірі 300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

На підтвердження заявлених позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; витяг з умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, крім прізвища, адреси та підпису відповідача.

Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.

У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту.

Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суди дійшли правильного висновку, що доводи позивача щодо тіла кредиту, розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами.

За змістом статей 10, 11 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитної картки, не надано належних доказів зарахування коштів на кредитну картку позичальника, видачу коштів готівкою тощо.

Доводи касаційної скарги, що відповідач була ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, не мають правового значення для правильного вирішення спору за встановлених судом обставин щодо відсутності доказів на підтвердження розміру наданого кредиту.

Інші доводи касаційної скарги не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки такі аргументи втрачають правовий сенс за встановлених судами обставин.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Володарського районного суду Київської області                         від 10 жовтня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області            від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

 

Судді:І. М. Фаловська В. С. Висоцька В. В. Пророк

 

 

В. С. Висоцька  переобувается в воздухе )))

  • Like 3

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 25.06.2018 в 09:03, centurion сказал:

В. С. Висоцька  переобувается в воздухе )))

Через неделю она уже переобулась обратно... (((

Мне к сожалению не повезло с её настроением... (((

До чего ж они всётаки... Слов нет... Непредсказуемые... Даже в аналогичных делах...

  • Like 3

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75743890

Категорія справи № 727/3712/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.08.2018. Оприлюднено: 09.08.2018.
 

Державний герб України

Постанова

Іменем України

01 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 727/3712/17

провадження № 61-15059св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В.,               Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2017 року у складі судді Літвінової О. Г. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року у складі суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 23 вересня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за цим договором за                ОСОБА_4 станом на 28 лютого 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 29 764,88 грн, яка складається з: 1 134,81 грн - заборгованість за кредитом, 22 950,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 785,88 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 393,57 грн -штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня                  2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогою про захист свого порушеного права на стягнення заборгованості з пропуском строку позовної давності, оскільки строк позовної давності необхідно рахувати з останнього платежу, здійсненого відповідачем в рахунок погашення заборгованості, враховуючи строк позовної давності три роки.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що встановлений судами факт про звернення банку до суду з даним позовом у квітні 2017 року не має юридичного значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки ця дата перебуває в межах загальної позовної давності, яку слід обчислювати з наступного дня за останнім днем строку дії як первинно отриманої, так і перевипущеної карток. Судами усупереч висновку Верховного Суду України, викладеному у справі № 6-249цс15, відповідно до якого вимога кредитора щодо повернення кредиту у повному обсязі в межах строку позовної давності, початок перебігу якого обчислюється після спливу останнього дня місяця дії картки, зроблено помилковий висновок, що строк позовної давності слід обраховувати з моменту настання строку погашення червгового платежу.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

23 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження своїх позовних вимог                 ПАТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви було додано копію анкети-заяви ОСОБА_4 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 вересня 2010 року, копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23 вересня              2010 року станом на 28 лютого 2017 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 6 - 33).

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 березня 2010 року ОСОБА_4 заповнив розділи: «персональні дані», «адреса проживання», «контактна інформація». На звороті анкети-заяви міститься розділ «Додаткова інформація», яку відповідач також не заповнив, однак у розділі «прошу надати мені перераховані нижче послуги» не вказано картку, яку клієнт бажає оформити. Також не заповнена ОСОБА_4 і графа «вкажіть бажаний кредитний ліміт по платіжній карті кредитка «Універсальна»/ GOLD (а. с. 8).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з доданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № б/н від 23 вересня 2010 року станом на 28 лютого 2017 року у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 29 764,88 грн, яка складається з: 1 134,81 грн - заборгованість за кредитом, 22 950,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 785,88 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 393,57 грн -штраф (процентна складова) (а. с. 6 - 7).

Матеріали справи доводять, що відповідач не заперечує факту отримання у 2010 році у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитної картки із кредитним лімітом 2 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на один рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Також підтвердив, що останній платіж в сумі 200,00 грн ним був здійснений 30 вересня 2013 року.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на той самий строк.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевій стороні карти включно.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.12 цих Умов при закінченні строку дії відповідна картка продовжується банком на новий термін (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку, відповідно до діючих тарифів. Перевипуск картки на новий термін здійснюється при додержанні клієнтом умов обслуговування картки, перебачених договором.

Для перевипуску картки до закінчення строку її дії клієнт повинен звернутися у відділення банку (пункт 2.1.1.2.13).

Разом з цим позивачем на підтвердження своїх вимог не надано даних щодо номера карткового рахунку, який рахується за відповідачем; строку дії виданої позивачем картки; даних щодо перевипуску картки на новий термін дії.

У підпунктах 1-14 пункту 2.1.1.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено порядок нарахування і виплати процентів і комісії. Порядок погашення боргових зобовязань. Зокрема, зазначено, що строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості за договором б/н від 23 вересня 2010 року, та не заперечується відповідачем, підтверджує, що останній платіж було здійснено 30 вересня 2013 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається  з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За таких обставин та з урахуванням наведених норм матеріального права правильним є висновок суду, що оскільки останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 23 вересня 2010 року позичальником було внесено 30 вересня 2013 року, а з позовом до суду банк звернувся у квітні 2017 року, то до таких правовідносин слід застосувати строк позовної давності, про що і було заявлено відповідачем у справі.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що відповідачу спершу було видано картку № НОМЕР_1 строком дії до 05/14, а потім картку № НОМЕР_2 строком дії до 01/16.

Разом із цим матеріали справи не містять даних, за яким картковим рахунком було проведено розрахунок заборгованості відповідача.

Доводи касаційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк», що перебіг строку позовної давності слід обраховувати після спливу останнього дня місяця картки, січня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано належних доказів, які відповідно до вимог пунктів 2.1.1.2.12, 2.1.1.2.13 Умов та правил надання банківських послуг підтверджували б факт перевипуску нової кредитної картки відповідача, якщо однією із вимог такого перевипуску є додержання клієнтом умов обслуговування картки, перебачених договором, та те, що позивач мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав протягом трьх років з дня, коли виникло право пред'явити таку вимогу (з часу настання строку несплати чергового платежу).

Відповідно до чатини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Судові рішення відповідають вимогам статей 213 - 215, 316 ЦПК України                2004 року щодо законності й обґрунтованості. Суди правильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212, 303, 304 ЦПК України 2004 року.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик

 

Наконец! Суд обратил внимание на то, что приватбанк скрывает не только от клиента, но и от суда номер картсчета (2625....)

 

  • Like 4

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
15 minutes ago, Лев said:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75743890

Категорія справи № 727/3712/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.08.2018. Оприлюднено: 09.08.2018.
 

Державний герб України

Постанова

Іменем України

01 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 727/3712/17

провадження № 61-15059св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В.,               Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2017 року у складі судді Літвінової О. Г. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року у складі суддів: Перепелюк І. Б., Литвинюк І. М., Яремка В. В.,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 23 вересня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем був укладений договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за цим договором за                ОСОБА_4 станом на 28 лютого 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 29 764,88 грн, яка складається з: 1 134,81 грн - заборгованість за кредитом, 22 950,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 785,88 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 393,57 грн -штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня                  2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовано тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогою про захист свого порушеного права на стягнення заборгованості з пропуском строку позовної давності, оскільки строк позовної давності необхідно рахувати з останнього платежу, здійсненого відповідачем в рахунок погашення заборгованості, враховуючи строк позовної давності три роки.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що встановлений судами факт про звернення банку до суду з даним позовом у квітні 2017 року не має юридичного значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки ця дата перебуває в межах загальної позовної давності, яку слід обчислювати з наступного дня за останнім днем строку дії як первинно отриманої, так і перевипущеної карток. Судами усупереч висновку Верховного Суду України, викладеному у справі № 6-249цс15, відповідно до якого вимога кредитора щодо повернення кредиту у повному обсязі в межах строку позовної давності, початок перебігу якого обчислюється після спливу останнього дня місяця дії картки, зроблено помилковий висновок, що строк позовної давності слід обраховувати з моменту настання строку погашення червгового платежу.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

23 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження своїх позовних вимог                 ПАТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви було додано копію анкети-заяви ОСОБА_4 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 вересня 2010 року, копію довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23 вересня              2010 року станом на 28 лютого 2017 року, витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а. с. 6 - 33).

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 23 березня 2010 року ОСОБА_4 заповнив розділи: «персональні дані», «адреса проживання», «контактна інформація». На звороті анкети-заяви міститься розділ «Додаткова інформація», яку відповідач також не заповнив, однак у розділі «прошу надати мені перераховані нижче послуги» не вказано картку, яку клієнт бажає оформити. Також не заповнена ОСОБА_4 і графа «вкажіть бажаний кредитний ліміт по платіжній карті кредитка «Універсальна»/ GOLD (а. с. 8).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з доданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № б/н від 23 вересня 2010 року станом на 28 лютого 2017 року у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 29 764,88 грн, яка складається з: 1 134,81 грн - заборгованість за кредитом, 22 950,62 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 785,88 грн - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 393,57 грн -штраф (процентна складова) (а. с. 6 - 7).

Матеріали справи доводять, що відповідач не заперечує факту отримання у 2010 році у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитної картки із кредитним лімітом 2 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36 % на один рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Також підтвердив, що останній платіж в сумі 200,00 грн ним був здійснений 30 вересня 2013 року.

Пунктом 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на той самий строк.

Згідно з пунктом 2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицевій стороні карти включно.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.12 цих Умов при закінченні строку дії відповідна картка продовжується банком на новий термін (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку, відповідно до діючих тарифів. Перевипуск картки на новий термін здійснюється при додержанні клієнтом умов обслуговування картки, перебачених договором.

Для перевипуску картки до закінчення строку її дії клієнт повинен звернутися у відділення банку (пункт 2.1.1.2.13).

Разом з цим позивачем на підтвердження своїх вимог не надано даних щодо номера карткового рахунку, який рахується за відповідачем; строку дії виданої позивачем картки; даних щодо перевипуску картки на новий термін дії.

У підпунктах 1-14 пункту 2.1.1.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено порядок нарахування і виплати процентів і комісії. Порядок погашення боргових зобовязань. Зокрема, зазначено, що строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці.

Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості за договором б/н від 23 вересня 2010 року, та не заперечується відповідачем, підтверджує, що останній платіж було здійснено 30 вересня 2013 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У статті 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається  з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом України в постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

За таких обставин та з урахуванням наведених норм матеріального права правильним є висновок суду, що оскільки останній платіж на погашення кредитної заборгованості за договором від 23 вересня 2010 року позичальником було внесено 30 вересня 2013 року, а з позовом до суду банк звернувся у квітні 2017 року, то до таких правовідносин слід застосувати строк позовної давності, про що і було заявлено відповідачем у справі.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначало, що відповідачу спершу було видано картку № НОМЕР_1 строком дії до 05/14, а потім картку № НОМЕР_2 строком дії до 01/16.

Разом із цим матеріали справи не містять даних, за яким картковим рахунком було проведено розрахунок заборгованості відповідача.

Доводи касаційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк», що перебіг строку позовної давності слід обраховувати після спливу останнього дня місяця картки, січня 2016 року, не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано належних доказів, які відповідно до вимог пунктів 2.1.1.2.12, 2.1.1.2.13 Умов та правил надання банківських послуг підтверджували б факт перевипуску нової кредитної картки відповідача, якщо однією із вимог такого перевипуску є додержання клієнтом умов обслуговування картки, перебачених договором, та те, що позивач мав можливість звернутися до суду за захистом своїх прав протягом трьх років з дня, коли виникло право пред'явити таку вимогу (з часу настання строку несплати чергового платежу).

Відповідно до чатини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Судові рішення відповідають вимогам статей 213 - 215, 316 ЦПК України                2004 року щодо законності й обґрунтованості. Суди правильно визначилися із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і надали їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212, 303, 304 ЦПК України 2004 року.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 18 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик

 

Наконец! Суд обратил внимание на то, что приватбанк скрывает не только от клиента, но и от суда номер картсчета (2525....)

 

Решение  забойное для дальнейшей судебной практики, но в нём, думаю, не отображены материалы дела. 

Вот смотрим:

Quote

Судові рішення мотивовано тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вимогою про захист свого порушеного права на стягнення заборгованості з пропуском строку позовної давності, оскільки строк позовної давності необхідно рахувати з останнього платежу, здійсненого відповідачем в рахунок погашення заборгованості, враховуючи строк позовної давності три роки.

Всё сводится к срокам ИД.  О карточном счёте ни слова

Quote

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Quote

Касаційна скарга мотивована тим, що встановлений судами факт про звернення банку до суду з даним позовом у квітні 2017 року не має юридичного значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки ця дата перебуває в межах загальної позовної давності, яку слід обчислювати з наступного дня за останнім днем строку дії як первинно отриманої, так і перевипущеної карток. Судами усупереч висновку Верховного Суду України, викладеному у справі № 6-249цс15, відповідно до якого вимога кредитора щодо повернення кредиту у повному обсязі в межах строку позовної давності, початок перебігу якого обчислюється після спливу останнього дня місяця дії картки, зроблено помилковий висновок, що строк позовної давності слід обраховувати з моменту настання строку погашення червгового платежу.

Хоть и по карте, но опять ИД.

Quote

Разом із цим матеріали справи не містять даних, за яким картковим рахунком було проведено розрахунок заборгованості відповідача.

Смотрим выше, на чём основывались решения предыдущих инстанций.

Quote

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Остаётся лишь догадываться, что в возражениях ответчика в первой инстанции всё-таки были какие-то ссылки на отсутствие карточного счёта и т.п. По какой причине тогда ВС начал мотивировать решение в этом направлении? Или ВС не полностью отобразил позицию  судов предыдущих инстанций?

И что снова печально -  опять "прокинули" Условия и Правила. Может быть точка зрения ответчика на их недействительность тоже есть в материалах дела?

  • Like 4

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Добрый день!

Кто-то сталкивался с подобной ситуацией:

В Январе 2015 Приват выигрывает суд. Получает исполнительный лист. За год его не предъявляет.

В Ноябре 2017 подает этот лист в ДВС по месту работы должника. ДВС дает «відмовлено у відкритті» так как срок наказу до января 2016.

В августе 2018 Приват снова подает тот же лист уже по месту прописки и ДВС открывает производство как ни в чем не бывало.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Опять 300 гривен кредита, неукротимый аппетит и... опять облом:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76261864

Категорія справи № 159/2864/17 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.09.2018. Оприлюднено: 06.09.2018.
 

Державний герб України

Постанова

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 159/2864/17

провадження № 61-7263св18

 

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ? ОСОБА_5 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від

13 вересня 2017 року у складі судді Восковської О. А. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02 листопада 2017 року у складі колегії суддів:

Киці С. І., Грушицького А. І., Данилюк В. А.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 16 липня 2011 року між

ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_9 укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_9 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 31 травня 2017 року утворилася заборгованість в розмірі 27 823,18 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 300,00 грн, заборгованості по відсотках за користування кредитом в розмірі 21 437,58 грн, заборгованості по пені та комісії за користування кредитом в розмірі 4 284,50 грн, штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн, штрафу (процентна складова) в розмірі

1 301,10 грн.

ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість у розмірі 27 823,18грн, яка утворилась у зв?язку із неналежним виконанням взятих на себе зобов?язань за кредитним договором від 16 липня 2011 року № б/н. Стягнути з ОСОБА_4 на свою користь судові витрати у розмірі 1 600,00 грн.

 

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від

13 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовлено.

 

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду за захистом своїх порушених прав, про застосування якого заявлено відповідачем.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від

13 вересня 2017 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги

ПАТ КБ «ПриватБанк», суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування кого заявлено відповідачем по справі.

17 листопада 2017 року представником ПАТ КБ «ПриватБанк» -

ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій заявник просить скасувати рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02 листопада 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що кредитні правовідносини між

ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_9 є дійсними.

Відповідно до умов договору розмір щомісячних платежів (включає плату за користування кредитними коштами у звітному періоді) 7 % від заборгованості, але не менше 50,00грн і не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Висновки судів першої та апеляційної інстанції висловлені у оскаржуваних рішеннях не відповідають правовій позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14.  

Відповідно до розділу 6 «Прикінцеві положення» Закону України від

03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», цей Закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 року, № 31, стаття 545), опублікованим у газеті «Голос України».

 

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 30 листопада

2017 року «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду», визначено днем початку роботи Верховного Суду 15 грудня 2017 року.

Відповідно до підпунктів 4 і 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Ковельського міськрайонного суду Волинської області цивільну справу № 159/2864/17-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

27 лютого 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

01 березня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2018 року зупинено касаційне провадження у справі № 159/2864/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02 листопада 2017 року, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи

№ 444/9519/12-ц.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц у задоволенні касаційної скарги

ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 березня

2016 року залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Повний текст зазначеної постанови підписано 20 червня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2018 року поновлено касаційне провадження у справі № 159/2864/17 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02 листопада 2017 року.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Така позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від

28 березня 2018 року справа № 14-10цс18.

У цій справі сторони погодили, що строк дії договору відповідає строку дії картки.

З позовом до суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося 01 серпня 2017 року. Остання проплата відповідачем була здійснена 12 червня 2014 року. Доказів про те, що відповідач отримав нову картку на новий строк позивачем не надано. Відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності (а. с. 49). Тому висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог у зв?язку з пропуску строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, є обґрунтованим та відповідає нормам матеріального права.

Інші доводи касаційної скарги є безпідставними та не спростовують висновок судів попередніх інстанцій, який відповідає позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 14-10цс18.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист пав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 02 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                            В. П. Курило

В. М.Коротун

М. Є.Червинська

 

Никак не пойму, по какому алгоритму произведены начисления? Пробовал-моделировал разные варианты - столько много не выходит!

 

  • Like 2

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
12 минут назад, Лев сказал:

Никак не пойму, по какому алгоритму произведены начисления? Пробовал-моделировал разные варианты - столько много не выходит

Алгоритм прост - Очень деньги нужны:D

  • Like 3

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
On 9/13/2018 at 11:08 AM, Лев said:

Опять 300 гривен кредита, неукротимый аппетит и... опять облом:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/762618

 
 
 

Но бывает и наоборот: за 300 грн. кредита по бездоговору без номера от 27.01.2015 г. взыскано за 3 года 4 месяца 36 179 грн. 55 коп.

РЕКОРД !!!

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76417058

Категорія справи № 159/3093/18 : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 13.09.2018. Зареєстровано: 14.09.2018. Оприлюднено: 18.09.2018.
 

Державний герб України

Справа № 159/3093/18

Провадження № 2/159/948/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді Панасюка С.Л.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Ковелі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного кредитного договору б/н від 27.01.2015 року відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків у розмірі встановленому договором. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач, порушивши умови договору, допустив заборгованість по платежах за кредит. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом станом на 14.05.2018 року в сумі 36182,55 грн. та судові витрати.

Позов слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитного договору відповідачем.

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Заборгованість за кредитом станом на 14.05.2018 року становить 36182,55 грн.

Відповідач не подав заперечень та доказів, в той час як позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.1054, ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АС № 689330 виданий Ковельським МРВ УМВС України в Волинській області 14.08.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111) заборгованість за кредитним договором б/н від 27.01.2015 року станом на 14.05.2018 року у сумі 36182 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 55 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АС № 689330 виданий Ковельським МРВ УМВС України в Волинській області 14.08.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111) понесені судові витрати у сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ С.Л.ПАНАСЮК

  • Like 1

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
2 hours ago, Лев said:

Но бывает и наоборот: за 300 грн. кредита по бездоговору без номера от 27.01.2015 г. взыскано за 3 года 4 месяца 36 179 грн. 55 коп.

РЕКОРД !!!

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76417058

Категорія справи № 159/3093/18 : Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 13.09.2018. Зареєстровано: 14.09.2018. Оприлюднено: 18.09.2018.
 

Державний герб України

Справа № 159/3093/18

Провадження № 2/159/948/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд під головуванням

судді Панасюка С.Л.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Ковелі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного кредитного договору б/н від 27.01.2015 року відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків у розмірі встановленому договором. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач, порушивши умови договору, допустив заборгованість по платежах за кредит. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом станом на 14.05.2018 року в сумі 36182,55 грн. та судові витрати.

Позов слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитного договору відповідачем.

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Заборгованість за кредитом станом на 14.05.2018 року становить 36182,55 грн.

Відповідач не подав заперечень та доказів, в той час як позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.1054, ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АС № 689330 виданий Ковельським МРВ УМВС України в Волинській області 14.08.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111) заборгованість за кредитним договором б/н від 27.01.2015 року станом на 14.05.2018 року у сумі 36182 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят дві) грн. 55 коп.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АС № 689330 виданий Ковельським МРВ УМВС України в Волинській області 14.08.2000 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111) понесені судові витрати у сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ С.Л.ПАНАСЮК

А что вообще делал ответчик в ходе рассмотрения дела?

  • Like 1

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
1 час назад, centurion сказал:

А что вообще делал ответчик в ходе рассмотрения дела?

Да ничего, это ведь заочное решение...

  • Like 1

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
3 часа назад, Лев сказал:

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.1054, ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України, суд

Так аккуратно, только для профессионала намекнули на то, что это заочка... В общем рассчитано на человеческое незнание законов...

  • Like 2

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
1 hour ago, Bolt said:

Так аккуратно, только для профессионала намекнули на то, что это заочка... В общем рассчитано на человеческое незнание законов...

Да и резолютивке указали.

Quote

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Теперь понятно. А так можно воспринять как обычное решение. Я обычно сначала на это смотрю 

Quote

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

А где в решении указание на присутствие или отсутствие сторон? Вот это и сбивает изначально с толку. Вообще, не решение, а суррогат какой-то.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи

Создать аккаунт

Зарегистрировать новый аккаунт в нашем сообществе. Это несложно!

Зарегистрировать новый аккаунт

Войти

Есть аккаунт? Войти.

Войти