КСУ встал на защиту прав потребителей кредитных услуг


Recommended Posts

  • Replies 427
  • Created
  • Last Reply

Top Posters In This Topic

На сайте Констит. суда Украины, нашел это решение.

Спасибо Андрею Николаевичу (Гранд Иншур) за разумный шаг

в виде констит. обращения.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22

Закону України „Про захист прав споживачів“ у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42

Конституції України

(справа про захист прав споживачів кредитних послуг)

м. К и ї в Справа № 1-26/2011

10 листопада 2011 року

№ 15-рп/2011

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича – головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича – доповідача,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням громадянина Степаненка А.М. щодо офіційного тлумачення положень пункту 23 статті 1, абзацу другого

частини четвертої, пункту 2 частини сьомої статті 11,

частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів“ від 12 травня 1991 року № 1023–XII (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., № 30, ст. 379) з наступними змінами (далі – Закон) у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України.

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 42, 43 Закону України „Про Конституційний Суд України“ стало конституційне звернення громадянина Степаненка А.М.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 94 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є наявність неоднозначного застосування вказаних положень Закону судами загальної юрисдикції та органами виконавчої влади.

Заслухавши суддю-доповідача Бауліна Ю.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Громадянин Степаненко Андрій Миколайович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень пункту 23 статті 1, абзацу другого частини четвертої, пункту 2 частини сьомої статті 11, частини восьмої

статті 18, частини третьої статті 22 Закону у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України.

Необхідність в офіційному тлумаченні автор клопотання аргументує неоднозначним застосуванням вказаних положень судами України та органами виконавчої влади, що може призвести до порушення його права на захист державою, як споживача послуг комерційного банку, передбаченого частиною четвертою статті 42 Конституції України.

Суб’єкт права на конституційне звернення стверджує, що суди поширюють дію Закону лише на правовідносини, що виникають на стадії укладення договору споживчого кредиту. Органи виконавчої влади, навпаки, виходять з того, що дія Закону поширюється на правовідносини сторін договору споживчого кредиту не тільки на стадії його укладення, а й на стадії виконання.

Громадянин Степаненко А.М. просить Конституційний Суд України дати офіційне тлумачення положень пункту 23 статті 1,

абзацу другого частини четвертої, пункту 2 частини сьомої статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України, роз’яснивши, чи дія Закону в частині регулювання договору споживчого кредиту поширюється лише на стадію укладення такого договору чи й на стадію його виконання.

2. Свої позиції стосовно предмета конституційного звернення висловили Голова Верховної Ради України, Національний банк України, Голова Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Асоціація українських банків, Українська асоціація споживачів, науковці Державного вищого навчального закладу „Українська академія банківської справи Національного банку України“.

3. Конституційний Суд України, вирішуючи порушене в конституційному зверненні питання, виходить з такого.

3.1. Україна як соціальна, правова держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів

(стаття 1, частина четверта статті 13, частини перша, четверта

статті 42 Конституції України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

3.2. Регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3

статті 3 Кодексу. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою – межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об’єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша

статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

3.3. Конституційний Суд України бере до уваги також положення актів міжнародного права.

Так, у пунктах 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН „Керівні принципи для захисту інтересів споживачів“ від

9 квітня 1985 року № 39/248 зазначено такі цілі: сприяти країнам у встановленні або подальшому забезпеченні належного захисту свого населення як споживачів; сприяти створенню структур виробництва і розподілу, здатних задовольняти потреби і запити споживачів; заохочувати високий рівень етичних норм поведінки тих, хто пов’язаний з виробництвом і розподілом товарів та послуг для споживачів; сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою всіх підприємств на національному і міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах; заохочувати створення ринкових умов, що надають споживачам більший вибір при нижчих цінах. При цьому уряди повинні розробляти, укріплювати та продовжувати активну політику захисту інтересів споживачів.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року

№ 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

У Директиві 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року щодо несправедливих видів торговельної практики зазначається, що фінансові послуги через їхню складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов’язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватися до тих із них, що виникають як за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту

(пункти 9, 13, 14 преамбули зазначеної Директиви).

За змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту. При цьому в зазначеній Директиві відповідні права споживачів регламентуються на доконтрактній стадії, а також на стадії виконання кредитної угоди.

3.4. Згідно з частинами першою, третьою статті 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“ від 12 липня 2001 року

№ 2664–III (далі – Закон про фінансові послуги).

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

За частиною першою статті 11 Закону між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Частиною другою статті 11 Закону та абзацом шістнадцятим

частини першої статті 6 Закону про фінансові послуги врегульовуються питання щодо відомостей, які кредитодавець має повідомити споживачеві до укладення договору споживчого кредиту, а статтею 56 Закону України „Про банки і банківську діяльність“ від 7 грудня 2000 року № 2121–III (далі – Закон про банки) – щодо відомостей, які банк має надавати споживачеві як власному клієнту на його вимогу.

У частині третій статті 11 Закону встановлено правила збору та використання інформації щодо споживача як на стадії укладення договору споживчого кредиту, так і в процесі його виконання.

Положення частин четвертої – одинадцятої статті 11 Закону передбачають такі права споживача, які за своїм змістом можливо реалізувати лише під час виконання договору споживчого кредиту. Зокрема, це право споживача протягом певного терміну відкликати згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин; не бути примушеним під час виконання кредитного договору сплачувати платежі, встановлені на незаконних засадах; достроково повернути споживчий кредит; не бути примушеним достроково повернути суму споживчого кредиту у разі незначних порушень договору; бути захищеним від суспільного поширення інформації про несплату боргу тощо.

Права споживачів на стадії виконання кредитного договору передбачаються також положеннями статті 10561 Кодексу,

частини четвертої статті 55 Закону про банки, частини другої статті 6 Закону про фінансові послуги, згідно з якими банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами, за винятком випадків, встановлених законом.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення Закону, які є предметом офіційного тлумачення у справі, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

4. У процесі розгляду справи не дістали підтвердження доводи суб’єкта права на конституційне звернення про наявність неоднозначного застосування положень частини восьмої статті 18 та частини третьої статті 22 Закону. Тому конституційне провадження в цій частині справи підлягає припиненню на підставі пункту 2

статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України“, пункту 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України у зв’язку з невідповідністю конституційного звернення вимогам, передбаченим цим законом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 45, 51, 62, 66, 67, 69, 94, 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“, пунктом 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України

в и р і ш и в:

1. В аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів“ від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

2. Конституційне провадження у справі щодо офіційного тлумачення положень частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів“ від

12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами припинити на підставі пункту 2 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України“ у зв’язку з невідповідністю конституційного звернення вимогам, передбаченим цим Законом.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Link to comment
Share on other sites

ой как рано еще радоваться.

Это решение говорит о том что ЗУ о ЗПП действует и на протяжении действия кд, т.е. безпошлинная подача иска более аргументирована , что в принципе мог доказать любой заемщик и так (с натягом, конечно), но теперь более легче.

Однако есть интересные моменты в мотивувальной части решения, которые, думаю, помогут нам всем.

Присоединяюсь к поздравлениям, но предостерегаю от чрезмерных радостей, дабы не навлечь.... (не сглазить, как говорят)

Борьба еще впереди. :rolleyes:

Link to comment
Share on other sites

Такс.... Шость пробзделось в датском королевстве. Хвала Суду.

Теперь вопрос - недавно меня послали в зале суда с мотивировкой - "А луспеник написал шо закон про потребителей не применяется после подписания КД, потому в иске признать нарушениями: нет графика совокупной, нет графика процентов, нет информации ок редитовании, и вследствие признать недействительным КД как неотвечающий закону - ОТКАЗАТЬ! ".

Апелляцию я не подавал, т.к. мне судья показала бамажку из апел. суда, где им же и написали - "усем читать луспеника, в исках отказывать".

Вопрос - можно ли теперь как-то восстановить срок на обжалование в всязи с трактовой закона КСУ?

Подать же новый иск я не могу - уже ж рассмотрели...

Link to comment
Share on other sites

Борьба, в которой шаг вперед, и 10 назад. Но шаг вперед должен быть веский. Вот это веский шаг.

Да не, ребята... То, что борьба впереди, это как пить дать. Но появились механизмы:

1. Подавать по вновь выявленным обстоятельствам;

2. Подавать по ЗУ о ЗПП;

Шансы становятся высокими. Они не сдадутся, будут искать новые причины для отказов (интересно, какие теперь?)

Но все уже не так безнадежно для большинства, которое готово бороться за свою судьбу.

Link to comment
Share on other sites

Такс.... Шость пробзделось в датском королевстве. Хвала Суду.

Теперь вопрос - недавно меня послали в зале суда с мотивировкой - "А луспеник написал шо закон про потребителей не применяется после подписания КД, потому в иске признать нарушениями: нет графика совокупной, нет графика процентов, нет информации ок редитовании, и вследствие признать недействительным КД как неотвечающий закону - ОТКАЗАТЬ! ".

Апелляцию я не подавал, т.к. мне судья показала бамажку из апел. суда, где им же и написали - "усем читать луспеника, в исках отказывать".

Вопрос - можно ли теперь как-то восстановить срок на обжалование в всязи с трактовой закона КСУ?

Подать же новый иск я не могу - уже ж рассмотрели...

Думаю, что на обжалование в апеляшке уже упустили, а вот на открытие дела по вновь выявленным очень даже можно и нужно.

Обжалование и открытие дела по вновь выявленным это несколько разные понятия.

Впрочем, можно попробывать и так и так одновременно (и по восстановлению сроков на обжалование и по вновь выявленным, второе более реально), - где-то да выстрелит.

Цепляйтесь однозначно :rolleyes:

Link to comment
Share on other sites

мне судья показала бамажку из апел. суда, где им же и написали - "усем читать луспеника, в исках отказывать".

Вот заполучить бы такую бумажку да в Генпрокуратуру запулить.

Link to comment
Share on other sites

Ну ,хоть щось ! Спасибо Степаненко А.(Градт Индшур) Завтра буду тыкать это в Апеляционном ,посмотрю реакцию,поскольку решение первого суда :аля Луспеник .

Link to comment
Share on other sites

Виват Гранд Иншуру! Слава! Осанна! Ура!

а я по -телику Андрея только что видела, интервью давал. Голова!!!

Вот бы еще в КСУ подать по 524, суды кажуть що виражати можна, а кабмин каже, що цены в гривнях.

или по 533 ЦК - в яких же ж таких випадках можно в украине платить тугриками?

НУ чтобы, як мед , так ложкою)))

Link to comment
Share on other sites

Спакойна, Димыч подсказал:

43. Кмітта Сергія Олександровича

щодо офіційного тлумачення положення статті 99 Конституції України у взаємозв’язку із положеннями статтей 524 та 533 Цивільного кодексу України , статті 35 Закону України „Про Національний банк України" та статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

на вивченні в колегії суддів

http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/146980

И ещё:

45. Кмітта Сергія Олександровича

щодо офіційного тлумачення положень частини першої, пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 652 Цивільного кодексу України

на вивченні в колегії суддів

Link to comment
Share on other sites

Для решения в ВСУ по вопросам 524, 533 ГК необходимо обращения людей тех кто прошел хоть первую инстанцию, обращался человек но ему отказали в связи с тем что он не участник процесса и его не затрагивают эти правоотношения, обращение хотя бы 10ти человек даст резонанс и необходимость ВСУ рассмотреть этот вопрос, всем отказать не смогут.

Привлекайте адвокатов, юристов пробуйте сами и вопрос сдвинется тем более все это пока без пошлин.

Link to comment
Share on other sites

Мне ещё по валюте отказали, написали что Нигде не запрещено в баксах расплачиваться, и обосновали это тем, что постанова № 200 не запрещает а ЛИШЬ УСТАНАВЛИВАЕТ СЛУЧАИ КОГДА МОЖНО расплачиваться баксами. :)

У наших судов есть один минус - фиг шо ты с ними сделаешь :)

Link to comment
Share on other sites

Если бы такие люди как Андрей и Антирейд шли в Верховную Раду, я бы голосовал за них не колеблясь.

Потому что эти несколько человек все таки смогли частично застопорить систему и этим дали (и дают) надежду что если долго долбить то стена все таки поддается :)

Link to comment
Share on other sites

Мне ещё по валюте отказали, написали что Нигде не запрещено в баксах расплачиваться, и обосновали это тем, что постанова № 200 не запрещает а ЛИШЬ УСТАНАВЛИВАЕТ СЛУЧАИ КОГДА МОЖНО расплачиваться баксами. :)

У наших судов есть один минус - фиг шо ты с ними сделаешь :)

а мне ГУ МЮ написало , решение суда на вступило в законную силу, потому что косая черточка не там стоит (не шучу)

от шо хотелось бы еще попросить разьяснить: принцип в/действия 375КК с зу про судоустрий

и тада, весь иск к банку будет из комментов ксу)))

Link to comment
Share on other sites

Бегущая строка в программе "Бизнес-час" на пятом канале радует: "Теперь банкы можна прытягти до видповидальности за ... ;-)))

А еще, уважаемые софорумчане, у ресурса "Антирейд" есть страница на фейсбуке. Вот ссылка (надеюсь отобразится корректно: https://www.facebook.com/#!/pages/%D0%9...129305493816235

Я думаю вполне нелишним будет "лайкнуть" данную страницу, "поделиться" новостью "Украинские заемщики получили новую возможность оспорить кредитные договора", ну и всеми возможными силами поддерживать нужный уровень "buzz"-а. Ведь все самые грязные делишки делаются тихо, а когда есть внимание общественности, определенная "суспильна думка" и т.п. - то судьям становится всё труднее и неудобнее принимать проплаченные банками решения.

Link to comment
Share on other sites

Спакойна, Димыч подсказал:

43. Кмітта Сергія Олександровича

щодо офіційного тлумачення положення статті 99 Конституції України у взаємозв'язку із положеннями статтей 524 та 533 Цивільного кодексу України , статті 35 Закону України „Про Національний банк України" та статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"

на вивченні в колегії суддів

http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/146980

И ещё:

45. Кмітта Сергія Олександровича

щодо офіційного тлумачення положень частини першої, пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 652 Цивільного кодексу України

на вивченні в колегії суддів

http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=128806 Ухвали №46-у/2011 та №50-у/2011

Особая благодарность Степаненко Андрею Николаевичу за то, что напомнил о применении части второй статьи 10 Гражданского кодекса Украины (п.3.3 решения) и определил пределы свободы кредитного договора (п.3.2 решения).

Link to comment
Share on other sites

Печально...но:

Зі змісту доданих до конституційного звернення документів випливає, що жоден із правозастосовних актів, на які посилається автор клопотання, не приймався щодо нього особисто.

За таких обставин Конституційний Суд України вважає, що громадянин Кмітто С.О. не є належним суб’єктом права на конституційне звернення із зазначеного приводу, а це відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України” є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Осталось только найти нового Героя.

Link to comment
Share on other sites

Я вот думаю днями подготовить обращение к Президенту, главе ВСУ и ВРЮ о привлечении судей которые грубо игнорировали нормы ЗУ "О защите прав потребителей" к дисциплинарной ответственности. Нужно же как то Луспеника и тех кто взял с него пример поставить на место.

Обращение выложу на сайте. Все кто будет иметь желание смогут его направить. Сейчас только надо перечень судей с решениями подобрать, пока реестр судебных решений не закрыли.

Link to comment
Share on other sites

Я вот думаю днями подготовить обращение к Президенту, главе ВСУ и ВРЮ о привлечении судей которые грубо игнорировали нормы ЗУ "О защите прав потребителей" к дисциплинарной ответственности. Нужно же как то Луспеника и тех кто взял с него пример поставить на место.

Обращение выложу на сайте. Все кто будет иметь желание смогут его направить. Сейчас только надо перечень судей с решениями подобрать, пока реестр судебных решений не закрыли.

+1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show