КСУ встал на защиту прав потребителей кредитных услуг

[Siringa]

Немного не то теме, но сегодня у америкосов Thanksgiving Day! (День благодарения).

Спасибо форуму АНТИРЕЙД, что он есть. Спасибо за огромное количество дельных советов, за то, что приучили читать нормативку НБУ по ночам и Гражданский кодекс. Спасибо уже за то, что с помощью форума нашла реальную помощь. Ну и канеш, спасибо себе любимой и гуглю, что помог найти форум Антирейд. ;-)))

[Tavrija77]

Немного не то теме, но сегодня у америкосов Thanksgiving Day! (День благодарения).

Спасибо форуму АНТИРЕЙД, что он есть. Спасибо за огромное количество дельных советов, за то, что приучили читать нормативку НБУ по ночам и Гражданский кодекс. Спасибо уже за то, что с помощью форума нашла реальную помощь. Ну и канеш, спасибо себе любимой и гуглю, что помог найти форум Антирейд. ;-)))

ПРИСОЕДИНЯЮСЬ К ВЫШЕ СКАЗАННОМУ!

[Гранд Иншур]

Немного не то теме, но сегодня у америкосов Thanksgiving Day! (День благодарения).

Спасибо .... ... и гуглю, что помог найти форум Антирейд. ;-)))

...И ещё спасибо интернету, что в нём есть Гугль и АНТИРЕЙД, а также спасибо электричеству, от которого это всё работает!

В целом - присоединяюсь!

[andriyl]

Да что жы мучаетесь то так?

Посмотрите в квитанцию про выдачу кредита - там указано "ця операцыя не повязана з пидприэмницькой деятельностю".

Супер. Дуже дякую. Сподіваюсь Банк цю графу в меморіальному ордері не пропустив. В Позичальника цих документів немає, Банк надав в справу дуже неякісні копії. На наступному засіданні будуть оригінали - там все і з'ясуємо

[andriyl]

Ещё нужно обратить мнимание по какиому поводу вы просили признать договор недействительным.

Можно разделить на 2 категории:

1. Непридоставление информации, графиков и т.д., что считается по ст.14 и 19 - нечестной практикой, которая есть недействительной.

2. Несправедливые условия - ст. 18, признаются недействительными

3. введение в обман вследствие нечётких или двузначных условий, которые так-же трактуются как нечестная практика.

Если проиграли по одним, то можно смело судиться по другим.

Поки що подано позов по несправедливих умовах в договорі. Між іншим маю судову практику з цього приводу, яка була залишена без змін ВСУ (правда тут читуація пов'язана з неправильним оскарженням заочного рішення), можливо комусь пригодиться: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7254354 (особи діяли під впливом помилки, не було роз'яснено про ризик коливання курсу).

Так і плануємо. Будемо уточняти до початку розгляду ще по неподанню інформації (або попробуємо в іншій справі).

[andriyl]

??? А как же тема этой ветки.

Ще не знайшов порушень при виконанні КД, які б могли бути підставою для визнання договору недійсним. Можливо призначимо експертизу - перерахуємо проценти та штрафні санкції за банком

[andriyl]

По банкротству то другая кухня.

Просто в ЗУ о ЗПП четко сказано, что не должно быть никакой взаимосвязи с предпринимательской деятельностью.

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє,

використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для

особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою

діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

{ Офіційне тлумачення положень пункту 22 статті 1 див. в Рішенні

Конституційного Суду N 15-рп/2011 ( v015p710-11 ) від 10.11.2011 }

Понимаете, беда в том, что по гражданскому производству придется доказывать обратное именно Вам, а не банку.

Вам придется доказывать, что эта коммерческая недвижимость приобретена для дальнейшей перестройки ее под жилье или кладовку, для личных потреблений Вашей семьи и т.п..

Одно слово "коммерческое" подразумевает получение прибыли, дохода.

Что это если не предпринимательская деятельность?

Так что здесь ну очень тяжело будет. Суды итак футболят простых заемщиков с их автомобилями, ремонтами, квартирами, кухонными комбайнами. А Вас отфутболят и подавно. Одно только слово "коммерческая" режет как по живому.

Убеждайте тогда суд, что Вы купили коммерческую недвижимость для перестройки ее в жилой фонд или еще для каких -нибудь личных потреблений.

Вы сможете убедить его конкретными документами?

У Вас они есть?

А так это будут просто слова, мол Вы купили ее просто так для личного потребления?

В цілому погоджуюсь звичайно, але будемо стояти на своєму.

в мене ніяк не вийде, що кредит отриманий для власного використання. (жити в такій нерухомості не можна, кладовку також не влаштуєш, а дитячий майданчик біля неї на земельній ділянці для обслуговування будинку можливо вийде )

Завдання стоїть поки що потягатись з банком процесуально. Якщо Суд вважатиме що кредит був використаний для здійснення підприємницької діяльності та передасть справу за місцезнаходженням Банку:

1. Оскаржимо ухвалу

2. Подамо заяву в господарський суд - нас звичайно відфутболять і вернемся назад в загальний вже х ухвалою господарського

Вважаю, що кредит міг бути виданий ФОП для здійснення підприємницької діяльності (тоді це кредит для розвитку бізнесу і судитись ми повинні по ГПК), а якщо фізичній особі, то звичайно ця операція не може бути пов'язана із здійснення підприємницької діяльності - кредит повинен бути споживчим. Чи можливо ще є третій варіант????

Цікаво, що в анкетах позивачальника вказано, що кошти бере для купівлі комерційної нерухомості, буде отримувати прибуток, таким чином розширить бізнес, хоче взяти кредит як ФОП - а банк якогось милого видав йому кредит як фізичній особі

[centurion]

В цілому погоджуюсь звичайно, але будемо стояти на своєму.

Цікаво, що в анкетах позивачальника вказано, що кошти бере для купівлі комерційної нерухомості, буде отримувати прибуток, таким чином розширить бізнес, хоче взяти кредит як ФОП - а банк якогось милого видав йому кредит як фізичній особі

Требуйте предоставить суду анкету.как одно из оснований выдачи кредита,а потом бейте на разницу в цели выдачи кредита.ИМХО.

[НБ Украины]

Президенту України

ЯНУКОВИЧУ В.Ф.

01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

Голові Верховної ради України

ЛИТВИНУ В.М.

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

Голові Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя

КІВАЛОВУ С.В.

01008, м. Київ, вул. Грушевського, 5

в.о. Голови Верховного суду України

ЯРЕМІ А.Г.

01043 м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а;

Голові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ

ФЕСЕНКО Л.І.

01043, м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а

Голові Вищої ради юстиції

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М.

04050, м. Київ , вул. Артема, 89

Голові Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

САМСІНУ І.Л.

01032, м. Київ, вул. Жилянська, 120 А

Секретарю Ради національної безпеки і оборони України

БОГАТИРЬОВІЙ Р.В.

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8

Генеральному прокурору України

ПШОНЦІ В.П.

01011, м. Київ, вул. Різницька 13/15

Міністру юстиції України

ЛАВРИНОВИЧУ О.В.

01001 м. Київ, вул. Городецького, 13

Громадянина _________________________

адреса:

телефон:

Довожу до Вашого відома що 15 листопада 2011 року Конституційний суд України оприлюднив прийняте 10 листопада Рішення у справі за конституційним зверненням Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) (надалі – Рішення).

Зокрема у результативній частині Рішення зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023–XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

У той же час на сайті Верховного суду розміщене Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, підготовлене суддею Верховного Суду України Д.Д. ЛУСПЕНИКОМ та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. МЕЛЬНИК, к.ю.н., затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України (надалі – Узагальнення) за адресою http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...3&Count=500 ¹

Зокрема зазначене Узагальнення містить наступне твердження: «У зв'язку з цим застосування Закону № 1023-XII до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини.»

Завдяки вищезгаданому Узагальненню судді в Україні тривалий час масово порушували конституційні права та свободи громадян України, грубо та зухвало нехтували українським законодавством, та продовжують це робити. Зазначені порушення прийняли загрозливих масштабів. На цей час у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься близько 400 процесуальних документів по цивільним справам, в більшості яких вище приведений текст Узагальнення, що порушує конституційні права та свободи громадян, міститься практично у незмінному вигляді.

У той же час у Рішенні прямо зазначено, що Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів (стаття 1, частина четверта статті 13, частини перша, четверта статті 42 Конституції України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Крім того Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Однак не зважаючи на це судді, як виносили протиправні рішення так і продовжують їх виносити. З огляду на це та з метою належного виконання Рішення, запобігання у подальшому порушення конституційних прав і свобод, захисту громадян держави від суддівського свавілля, притягнення винних осіб до відповідальності

ПРОШУ:

1. Вжити заходів щодо скасування Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, підготовлене суддею Верховного Суду України Д.Д. ЛУСПЕНИКОМ та головним консультантом відділу узагальнення судової практики управління вивчення та узагальнення судової практики З.П. МЕЛЬНИК, к.ю.н., затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України про що НЕГАЙНО повідомити суди нижчих інстанцій ;

2. Негайно здійснити дії направлені на припинення порушення конституційних прав і свобод сторін у спорах що стосуються кредитних правовідносин;

3. У зв'язку з масовими порушеннями конституційних прав та свобод сторін у спорах що стосуються кредитних правовідносин, що пов'язане з розповсюдженням Узагальнення здійснити дії щодо притягнення винних осіб у прийняті та розповсюдженні Узагальнення до відповідальності передбаченої чинним законодавством України.

4. Притягнути суддів, що здійснювали порушення конституційних прав та свобод сторін у спорах що стосуються кредитних правовідносин до відповідальності передбаченої чинним законодавством України

Про своє рішення прошу повідомити мене за адресою: __________________________

Додаток: перелік суддів, які приймали рішення що суперечать чинному законодавству України та порушували конституційні права, та свободи сторін у спорах що стосуються кредитних правовідносин на 7 аркушах у 1 примірнику для кожного з адресатів.

З повагою та надією на поновлення порушених конституційних прав та свобод,

Дата _________________ _______________ПІБ

Но остался проект постановления, который был разослан с превышением должностных полномочий. Что с ним делать?

Ассоциация украинских банков уже успела обсудить его и подготовить замечания к данному проекту http://aub.org.ua/index.php?option=com_con...&Itemid=113 (см. текст в файлах WORD с желтым затемнением).

Судовою палатою у цивільних справах ВССУ підготовлено проект постанови пленуму "Про деякі питання судової практики при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин"

26.09.2011 13:55

У проекті висвітлені практично всі спірні питання, що пов'язані з розглядом і вирішенням справ цієї категорії, яка у розрізі судової статистики посідає перше місце.

Роз'яснені питання, що стосуються юрисдикції спорів, підсудності, можливостей третейського розгляду, способів захисту порушеного права, змісту рішення суду, а також валютного кредитування та вирішення таких спорів, визнання правочинів (договорів кредиту, поруки, іпотеки, застави тощо) недійсними, їх розірвання як за позовами сторін договору, так і за позовами заінтересованих осіб, зокрема іншого з подружжя. Надаються рекомендації судам щодо застосування законодавства у спорах з поручителями, спадкоємцями, позичальниками у разі смерті поручителя чи позичальника; дострокового стягнення кредиту; велика увага приділена застосуванню іпотечного законодавства, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з іпотечного майна.

Проект постанови розіслано апеляційним судам, вищим навчальним закладам юридичного спрямування, заінтересованим державним установам, вченим для надання пропозицій та зауважень щодо удосконалення постанови.

http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/sudovoju__palatoju__u_civilnih_spravah_vssu_pidgotovleno_proekt_postanovi_plenum

u_pro_dejaki_pitannj.html

Постановлением Пленума от 30.09.2011 №7 не предусмотрен порядок рассылки проектов постановлений апеляционным судам с предоставлением рекомендаций:

"1. Підготовка проектів постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – Пленум) здійснюється відповідно до плану роботи Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ або за рішенням Пленуму, розпорядженням Голови суду чи його заступників з урахуванням вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ( http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BF...%B4%D1%96%D0%B2 ) , Регламенту Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ( http://sc.gov.ua/ua/reglament_plenumu.html ) та Положення про Науково-консультативну раду Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ( http://sc.gov.ua/ua/naukovokonsultativna_rada.html ).

Координатором роботи з підготовки до розгляду у першому читанні проектів постанов Пленуму стосовно надання судам роз'яснень із питань застосування законодавства є відповідна судова палата. До участі в цій роботі можуть залучатися управління вивчення та узагальнення судової практики, правове управління, відділ (секретаріат) організаційного забезпечення діяльності пленуму, Науково-консультативної ради, зборів суддів, управління організаційного забезпечення керівництва суду, управління інформаційного забезпечення та інші структурні підрозділи апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – Суд)."

http://sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_№_7_pro_zatverdzhennja_polozhennja_pro_proceduru_pid

gotovki_prijnjattja_.html

Может быть проект постановления имеет такую же силу, как и обобщение судебной практики, и преследует одну и ту же цель: незаконно влиять на решения судей районних и апелляционных судов в пользу недобросовестных банков? Почему проект постановления до сих пор не опубликован на сайте ВССУ?

Предлагаем в заявлении добавить несколько слов о проекте постановления:

¹"Відізвати від адресатів (апеляційні суди, вищі навчальні заклади юридичного спрямування, державні установи, вчені) проект постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання судової практики при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" ( http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/sudov...ki_pitannj.html ), яким було розіслано з порушенням приписів Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 року № 7 "Про затвердження Положення про процедуру підготовки, прийняття та оприлюднення постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ", з порушеннм п.3.2 розділу I Регламенту пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та з порушенням частини п'ятої ст.31, ст.34, п.2 та п.6 частини другої ст.36, ст.37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI."

zauvagvssu141111_1_.doc

[Олег1964]

Может быть проект постановления имеет такую же силу, как и обобщение судебной практики, и преследует одну и ту же цель: незаконно влиять на решения судей районних и апелляционных судов в пользу недобросовестных банков? Почему проект постановления до сих пор не опубликован на сайте ВССУ?

Предлагаем в заявлении добавить несколько слов о проекте постановления:

¹"Відізвати від адресатів (апеляційні суди, вищі навчальні заклади юридичного спрямування, державні установи, вчені) проект постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання судової практики при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" [/size]( http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/sudov...ki_pitannj.html ), яким було розіслано з порушенням приписів Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 року № 7 "Про затвердження Положення про процедуру підготовки, прийняття та оприлюднення постанов пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ", з порушеннм п.3.2 розділу I Регламенту пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та з порушенням частини п'ятої ст.31, ст.34, п.2 та п.6 частини другої ст.36, ст.37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI."

[/font][/color][/color][/size][/font]

Чуствуется рука Луспеника в подготовке проекта постановления.

Юристы! Почитайте внимательно, что пишет Луспеник в разделе 10:

10. При оспорюванні кредитного договору чи договору поруки, іпотеки іншим з подружжя суди мають виходити з такого.

Положення статті 65 Сімейного кодексу України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника як сторони договору (частина перша статті 1054 ЦК).

Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (стаття 553 ЦК) а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, тому до цих відносин положення статті 65 Сімейного кодексу України не застосовуються.

Не є розпорядженням майном подружжя і укладення договору застави (іпотеки). Проте суд має враховувати положення статті 578 ЦК, згідно з якою майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників, які у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на таке майно, мають бути залучені до участі у справі.

Это слово в слово из Узагальнень. Это такое же изнасилование (в извращенной форме) Луспеником Семейного кодекса, как раньше ЗУоЗПП.

В кредитном договоре (оспаривается в порядке ЗУоЗПП), который подписала супруга, было заявление, что второй супруг со всем согласен, в том числе и с передачей авто в залог. Финансовая компания в этом заявлении за меня расписалась. Есть экспертиза подписи. А суды посылаются на Луспеника.

До Луспеника, кстати, суды всегда применяли ст. 65 СК. Сейчас нет. Будет повод обращения в КС.

[sofi]

вопрос не совсем в тему, но может быть в ее развитие

вступил в силу закон запрещащий кредиты в инвалюте физлицам.

поскольку инвалюта - "вещь в футляре",объект гражданского права , ограниченный в обороте, и ст.192 и 193 цку никак не изменились, то очень хочется увидеть в какие законы были внесены изменения, запрещающие использовать (ст.192ч.2 цку) тугрики в кредитных отношениях между банком и потребителем при выдаче кредита.

Поскольку кредитные правоотношения предполагают движение средств от кредитора к заемщику и обратно, то такие же запреты должны быть указаны и в случаях и в порядке применения валюты при возврате кредитных средств и оплаты процентов.

кроме того в данных , пока не замеченных никем законах(все что касается валюты - устанавливается законом, а не нпа) должен быть указан запрет в использовани валюты в качестве платежа по обязательству - кред. договору с момента вступления в силу этого закона.

что означает, что на сегодня платить валютой по обязательствам - потребительскому кредиту - НИЗЗЯ

осталось найти те законы, которые разрешали это делать и в которые внесены изменения, запрещающие))))

или у кого -то просить еще одно разьяснение

[Олег1964]

вопрос не совсем в тему, но может быть в ее развитие

вступил в силу закон запрещащий кредиты в инвалюте физлицам.

поскольку инвалюта - "вещь в футляре",объект гражданского права , ограниченный в обороте, и ст.192 и 193 цку никак не изменились, то очень хочется увидеть в какие законы были внесены изменения, запрещающие использовать (ст.192ч.2 цку) тугрики в кредитных отношениях между банком и потребителем при выдаче кредита.

Поскольку кредитные правоотношения предполагают движение средств от кредитора к заемщику и обратно, то такие же запреты должны быть указаны и в случаях и в порядке применения валюты при возврате кредитных средств и оплаты процентов.

кроме того в данных , пока не замеченных никем законах(все что касается валюты - устанавливается законом, а не нпа) должен быть указан запрет в использовани валюты в качестве платежа по обязательству - кред. договору с момента вступления в силу этого закона.

что означает, что на сегодня платить валютой по обязательствам - потребительскому кредиту - НИЗЗЯ

осталось найти те законы, которые разрешали это делать и в которые внесены изменения, запрещающие))))

или у кого -то просить еще одно разьяснение

вопрос не совсем в тему, но может быть в ее развитие

[Йивгеней]

В кредитном договоре (оспаривается в порядке ЗУоЗПП), который подписала супруга, было заявление, что второй супруг со всем согласен, в том числе и с передачей авто в залог. Финансовая компания в этом заявлении за меня расписалась.

Та же фигня.

[Йивгеней]

вступил в силу закон запрещащий кредиты в инвалюте физлицам.

Вот мне интересно - из КАКИХ СООБРАЖЕНИЙ исходили законодатели запретив выдачу валютных кредитов?

Какие предпосылки принятия этого закона? Обоснование? Комментарии авторов?

Не бывает же такого, что с "бухты-барахты" взяли и запретили. Этому должна быть причина.

Какая она? Может какое-то экспертное решение или что?

[Олег1964]

Вот мне интересно - из КАКИХ СООБРАЖЕНИЙ исходили законодатели запретив выдачу валютных кредитов?

Какие предпосылки принятия этого закона? Обоснование? Комментарии авторов?

Не бывает же такого, что с "бухты-барахты" взяли и запретили. Этому должна быть причина.

Какая она? Может какое-то экспертное решение или что?

Скорее всего какая-то фигня была причиной того, что законодатели запретили выдачу валютных кредитов.

[Йивгеней]

В левой ноздре зачесалось.

[nameless]

ой, непомню каким там заколном оменили валютные кредиты, то нам написано что он НЕ касается уже выданных.

[sofi]

ой, непомню каким там заколном оменили валютные кредиты, то нам написано что он НЕ касается уже выданных.

тада они маладцы, законодательная система: ППП - палец, пол, потолок

тем более требуется разъяснение КСУ))), так как ни с каким законом, запреающим или разрешающим исползовать валюту не увязывается.

зу 3795-17, редакцiя вiд 22.09.2011

8. У статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"

( 1023-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7,

ст. 84):

частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:

"Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на

території України забороняється";

так вроде ж не написано, что не касается уже выданных. та бог с ними, выданными, зу обратной силы не имеет. но возвращаем то мы сейчас?!

[Олег1964]

тада они маладцы, законодательная система: ППП - палец, пол, потолок

тем более требуется разъяснение КСУ))), так как ни с каким законом, запреающим или разрешающим исползовать валюту не увязывается.

зу 3795-17, редакцiя вiд 22.09.2011

8. У статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"

( 1023-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7,

ст. 84):

частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:

"Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на

території України забороняється";

так вроде ж не написано, что не касается уже выданных. та бог с ними, выданными, зу обратной силы не имеет. но возвращаем то мы сейчас?!

В этой ветке форума обсуждается победа А.Степаненко над Луспеником и то, как сделать так, чтобы Луспеник и ему подобные перестали быть судьями.

Запрет валютого кредитования к Луспенику отношения не имеет и этот запрет можно было бы обсуждать в теме, например :"какая-то фигня была причиной того, что законодатели запретили выдачу валютных кредитов и что делать с этим, после того, как почешешь левую(правую) ноздрю".

[Filosof_00]

В этой ветке форума обсуждается победа А.Степаненко над Луспеником и то, как сделать так, чтобы Луспеник и ему подобные перестали быть судьями.

Запрет валютого кредитования к Луспенику отношения не имеет и этот запрет можно было бы обсуждать в теме, например :"какая-то фигня была причиной того, что законодатели запретили выдачу валютных кредитов и что делать с этим, после того, как почешешь левую(правую) ноздрю".

Юморист

[Олег1964]

Юморист

Скорее реалист.

[centurion]

тада они маладцы, законодательная система: ППП - палец, пол, потолок

тем более требуется разъяснение КСУ))), так как ни с каким законом, запреающим или разрешающим исползовать валюту не увязывается.

зу 3795-17, редакцiя вiд 22.09.2011

8. У статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів"

( 1023-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7,

ст. 84):

частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:

"Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на

території України забороняється";

так вроде ж не написано, что не касается уже выданных. та бог с ними, выданными, зу обратной силы не имеет. но возвращаем то мы сейчас?!

Конституция Украины:

Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають

зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або

скасовують відповідальність особи.

Как насчёт валютных рисков? Если курс на момент подписания договора был примерно 5.05,а позже 8.00,прицепить с большим натягом думаю можно.

[werter]

*****

Як Ви Представник розрізняєте "споживчий кредит" і "кредит"?

1.так ось що таке споживчий кредит?

Споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист прав споживачів (ст.1) м.Київ, 12 травня 1991 року N 1023-XІІ ( Введено згідно із Законом N 3161-ІV від 01.12.2005 )

Споживчий кредит

- це кредит, що надається споживачеві на придбання продукції для особистих потреб, які безпосередньо не пов'язані з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ Департамент нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду Л И С Т Про розміщення Пам'ятки позичальника банку за споживчим кредитом (Пам'ятка, розд.1) 10.11.2008 N 40-511/4640-15577

*******

****

Закон о защите прав потребителя регулирует группу общественных отношений, объединенных, прежде всего, по субъектному составу - видовой признак - либо одним из участников этих отношений является специальный субъект "потребитель", либо объектом этих отношений являются права и обязанности этого специального субъекта.

Использование при анализе Ваших отношений с банком, оценки их на наличие в них специального предмета - "потребительского кредита", это - квалификация нижнего уровня, основной же видовой признак, это факт - получение Вами финансовой услуги от банка.

[VladimirN]

По банкротству то другая кухня.

Просто в ЗУ о ЗПП четко сказано, что не должно быть никакой взаимосвязи с предпринимательской деятельностью.

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє,

використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для

особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою

діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

{ Офіційне тлумачення положень пункту 22 статті 1 див. в Рішенні

Конституційного Суду N 15-рп/2011 ( v015p710-11 ) від 10.11.2011 }

Понимаете, беда в том, что по гражданскому производству придется доказывать обратное именно Вам, а не банку.

Вам придется доказывать, что эта коммерческая недвижимость приобретена для дальнейшей перестройки ее под жилье или кладовку, для личных потреблений Вашей семьи и т.п..

Одно слово "коммерческое" подразумевает получение прибыли, дохода.

Что это если не предпринимательская деятельность?

Так что здесь ну очень тяжело будет. Суды итак футболят простых заемщиков с их автомобилями, ремонтами, квартирами, кухонными комбайнами. А Вас отфутболят и подавно. Одно только слово "коммерческая" режет как по живому.

Убеждайте тогда суд, что Вы купили коммерческую недвижимость для перестройки ее в жилой фонд или еще для каких -нибудь личных потреблений.

Вы сможете убедить его конкретными документами?

У Вас они есть?

А так это будут просто слова, мол Вы купили ее просто так для личного потребления?

Ув. AntiBank, как вообще узнать, что можно отнести к банкротству физлица не являющегося предпринимателем?

Это может быть ухудшение его финансового положения? Когда я брал потребительские кредиты у меня была квартира, зарплата почти вдвое превышающая сегодняшнюю. На сегодня же у меня нет прописки, личного жылья и з.п., которой еле хватает на бытовые потребности и небольшую помощь обучающейся дочери? И это не "нытье", как иногда любят писать на форуме, а для минимально полной картины обстоятельств.

Сейчас все кредиты переданы в Укрборг и Вердикт. Неоплата составляет около 2-2,5 лет? Кредиты брались в лучшие времена и оплачивались (по графику) полностью и своевременно, до наступления описанной ситуации.

На форуме много документов и высказываний по вопросу коллекторских фирм, на самом ли деле они "вне закона" и как с этим бороться на сегодняшний день я просто изменил № телефона, а вот эти ихние "мошенничество" и пр. мешают уснуть, я понимаю, что факт мошенничества еще нужно доказать, но у меня не один кредит. Я понимаю, что это не по теме данного обсуждения но вопрос для меня серьезный.

Спасибо.

[rud9489]

Можно ли в возражении на иск банка написать про разьяснения КСУ по потребителям?