Recommended Posts

прохождения военной службы:

Это редакция ЗАКОН УКРАЇНИ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, которая действует с октября

:

Стаття 30. Члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

(частина третя статті 30 у редакції

Закону України від 04.04.2006 р. N 3591-IV,

із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, [u]мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами. [/u]

Это редакция ЗАКОН УКРАЇНИ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, которая действовала до октября:

Стаття 30. Члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

(частина третя статті 30 у редакції

Закону України від 04.04.2006 р. N 3591-IV)

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) або є інвалідами;

в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років або якщо вони є інвалідами;

возможно ли через суд добиться, что бы жена умершего во время прохождения воинской службы, получала пенсию не с 55 лет, как предусмотенно новым законом, а с 50 лет, как было предусмотрено раньше?

через ссылку на конституцию, направьте в нужно русло

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На право лица на получение пенсии с 50 лет ограничили

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Это дело подведомственно Административному суду?

Жду комментариев.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 97
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

для меня это сейчас очень актуально. Оформляю пенсию по утере кормильца, врут в отделе военных пенсий на каждом шагу. Каждый мой вопрос и их ответ сопровождаю выдержками из ЗУ, и то, умудряются спорить, потому что "а у нас так" и "мы всегда так делали".

Кстати, сайт атакуют снова!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

для меня это сейчас очень актуально. Оформляю пенсию по утере кормильца, врут в отделе военных пенсий на каждом шагу. Каждый мой вопрос и их ответ сопровождаю выдержками из ЗУ, и то, умудряются спорить, потому что "а у нас так" и "мы всегда так делали".

Кстати, сайт атакуют снова!!!

Вопрос актуалне, так что жду комментарии специалистов, кто сталкивался....
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вопрос актуалне, так что жду комментарии специалистов, кто сталкивался....

Нужна помощь по такому вопросу

Вот формулировка пункта в ч. 4 ст. 30 ЗУ про пенс. забезп. осіб звільнених з військ служби

в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

(пункт "в" частини четвертої статті 30 із змінами,

внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

каким образом Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року; будет применяться к человеку (женщина), которому только в январе исполнится 50 лет?

Выходит, что человек, каждый раз будет отставать на 3 месяца от получения пенисии на льготных условиях или при достижении 50 лет, он автоматически получает право на пенсию с 50,5 из-за абзаца 2 п. в ч. 4 ст. 30 ЗУ про пенс. забезп. осіб звільнених з військ служби

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

разве никто не задавался данным вопросом?

Было сформировано два запроса, один в ПФ У

а другой в Управление ПФ зап. обл. об ответе сообщу.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 weeks later...

Было сформировано два запроса, один в ПФ У

а другой в Управление ПФ зап. обл. об ответе сообщу.

в какой орган можно обратиться за разъяснением положения абз.2 п. в ч. 4 ст. 30 ЗАКОНА УКРАЇНИ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

в какой орган можно обратиться за разъяснением положения абз.2 п. в ч. 4 ст. 30 ЗАКОНА УКРАЇНИ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб

Обратитесь письменно в ПФ, желательно задать не общие вопросы, а задать вопросы касающиеся конкретной ситуации. При необходимости приложите документы. При ПФ также существуют бесплатные консультации.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Обратитесь письменно в ПФ, желательно задать не общие вопросы, а задать вопросы касающиеся конкретной ситуации. При необходимости приложите документы. При ПФ также существуют бесплатные консультации.

Спасибо.

Все это сделал, они его проигнорировали.

теперь думаю, правильно повторно обратиться в Пенсионный фонд Украины или снова в Управление области?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Спасибо.

Все это сделал, они его проигнорировали.

теперь думаю, правильно повторно обратиться в Пенсионный фонд Украины или снова в Управление области?

Обратитесь повторно и копию направьте в прокуратуру относительно игнорирования письменного обращения.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Обратитесь повторно и копию направьте в прокуратуру относительно игнорирования письменного обращения.

Стаття 30. Члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

(частина третя статті 30 у редакції

Закону України від 04.04.2006 р. N 3591-IV,

із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або є інвалідами;

(пункт "б" частини четвертої статті 30 із змінами,

внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

(пункт "в" частини четвертої статті 30 із змінами,

внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

Не могу понять к чему привязна этот абзац п. в ч. 4 ст. 30?

Или просто не изменили редакцию, когда меняли срок с 10 лет постепенного увеличения пенсионного возраста для женщин на 5?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Стаття 30. Члени сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

(частина третя статті 30 у редакції

Закону України від 04.04.2006 р. N 3591-IV,

із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або є інвалідами;

(пункт "б" частини четвертої статті 30 із змінами,

внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

(пункт "в" частини четвертої статті 30 із змінами,

внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI)

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року;

Не могу понять к чему привязна этот абзац п. в ч. 4 ст. 30?

Или просто не изменили редакцию, когда меняли срок с 10 лет постепенного увеличения пенсионного возраста для женщин на 5?

Подыму тему, возможно кто-то ее заметит.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 6 months later...

Подыму тему, возможно кто-то ее заметит.

Вопрос № 1

Через Пенсионный фонд вопрос так и не удалось решить.

Поэтому обращаемся в суд

Согласно ст. 18 КАСУ, мы должны обращаться в местный суд по местунахождения ответчика или своего?

В окружной административный мы обратиться не можем?

Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

3) виключено

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

ВОПРОС № 2

КОНВЕНЦІЯ 128.

Конвенція про допомоги по інвалідності, по старості і у зв'язку з втратою годувальника

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 29.06.67 р.

ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 01.11.69 р.

Додатково див.

Рекомендацію

від 29 червня 1967 року N 131,

Статус Конвенції станом

на 25 лютого 2008 року

1. Охоплюваний випадок включає втрату засобів до існування удовою або дитиною внаслідок смерті годувальника.

2. Для удови право на допомогу може обумовлюватися досягненням установленого віку. Такий вік не може бути вище віку, установленого для отримання допомог по старості.

3. Жодної вимоги щодо віку не установлюється, якщо удова:

a) є інвалідом у встановленому розумінні; або

B) виховує дитину, яка була на утриманні померлого.

4. Для того, щоб удова, яка не має дітей, мала право на допомогу у зв'язку з втратою годувальника, може бути потрібною певна тривалість стану в шлюбі з померлим.

Конвенция не ратифицирована Украиной, возможно ли использовать ее положения, а именно то, что вдова воспитывала ребенка, который был на содержании умершего?

Данное положение Конвенции расширяет нормы действующего законодательства, которое предусматривает наступление определенного возраста для получения пенсионного пособия.

А вот и сам иск в суд, прошу Всех принять активное участие, так как данный иск являет основой для дальнейшего обращения в Европейский суд, что, как мне кажется, неизбежно.

До Запорізького окружного адміністративного суду

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська 65-В

ПОЗИВАЧ:

ВІДПОВІДАЧ:

Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна 164

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про призначення пенсії

Ос.1, (дата народження – 17 січня 1962 р.) (надалі – Позивач), перебувала в шлюбі з Ос.2 (дата народження – 06 вересня 1962 р.) (надалі — чоловік).

Шлюб було зареєстровано 23 липня 1983 року.

Починаючи з 29.12.2002 року Позивач не працювала у зв’язку із хворобою свого чоловіка, що підтверджується Свідоцтвом про хворобу № 59 від 10.06. року, яке видане Військово-медичною комісією ВМС в Запорізькій області та копією її трудової книжки.

Ос.2 матеріально забезпечував свою родину (Позивача та сина – Ос.3 – 11.03.1987 р. н.), купував все необхідне та оплачував усі комунальні послуги.

Чоловік Позивача помер 15 червня 2003 року.

Станом на день смерті чоловік Позивача отримував заробітну платню у розмірі 1464 грн., що підтверджується листом Управління в Запорізькій області від 12.05.2004 року.

Після смерті чоловіка, оскільки Позивач самостійно виховувала неповнолітнього сина, тому не мала змоги працювати.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Починаючи з 29.12.2002 року і по 15.06.2003 року, Позивач перебувала на повному утриманні свого чоловіка Ос.2, його заробітна плата була постійним і основним джерелом засобів до існування нашої сім’ї.

На момент смерті чоловіка була чинною редакція Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 03.04.2003 року.

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 цього ж закону Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Чоловік Позивача, Ос.2, помер в період проходження служби.

Згідно п. в ч. 4 цієї ж статті цього ж Закону Непрацездатними членами сім'ї вважаються: батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років або якщо вони є інвалідами;

Таким чином, Позивач отримала право на пенсію з 50 років у зв’язку із тим, що її чоловік-військовослужбовець помер в період проходження військової служби.

Згідно п. б ч. 1 ст. 36 Закону України «Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.»

У відповіді Пенсійного Фонду від 12.12.2011 року № 2970, зазначено, що для призначення пенсії Позивач мала надати такі документи:

заява;

копія свідоцтва про смерть годувальника;

довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;

копія свідоцтва про шлюб.

Позивач надала відповідні документи разом із зверненням від 03.02.2012 року про призначення пенсії у разі втрати годувальника. Факт перебування Позивача на утриманні померлого підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2012 р. у справі № 2-0\808\13\2012р.

На звернення до Відповідача була надана відповідь від 07.02.2012 року про те, що пенсія в разі втрати годувальника буде призначена після досягнення 55-річного віку.

Позивач вважає таку відповідь та відмову у призначені пенсії неправомірною, так як:

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно Відповіді Відповідача: «дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або якщо вони є інвалідами. На теперішній час для жінок, які народилися після 31.12.1961 року встановлено пенсійний вік 60 років Оскільки Ваш чоловік помер в період проходження військової служби, пенсію у разі втрати годувальника буде призначено після досягнення 55-річного віку.»

Таким чином, відбулося звуження змісту існуючого права Позивача на отримання пенсії у разі втрати годувальника з 50 років передбаченого п. в ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від 03.04.2003 року, так як згідно п. в ч. 4 цього закону в редакції від 18.10.2011 року: «батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.»

Окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень відповідно до частини першої та другої ст. 64 Конституції України.

Ні умов воєнного, ні умов надзвичайного стану введено не було.

Це саме підтверджено і ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка ратифікована 17.07.97 р. (надалі – Конвенція): «Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.»

Єдиною статтею Конвенції, яка дозволяє обмежувати права і свободи людини є ст. 15 такого змісту: «Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.

Наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2, крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3, 4 (пункт 1) і 7.

Будь-яка Висока Договірна Сторона, використовуючи це право на відступ від своїх зобов'язань, у повному обсязі інформує Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи і причини їх вжиття. Вона також повинна повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час, коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою.»

Таким чином, у держави в особі Пенсійного Фонду України було право обмежити або звузити право Позивача на отримання пенсії з 50 років лише у випаду війни чи іншої суспільної небезпеки. Жодної такої обставини в Україні на момент звернення до Пенсійного Фонду не було оголошено у відповідному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення свого права Позивач дізналася з моменту отримання Відповіді головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 07.02.2012 року

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 99-107 КАС України,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Ос.1 (17 січня 1962 р.н.) пенсію у разі втрати годувальника з 50 років.

3. Судові витрати покласти на Відповідача.

Додатки:

1) Оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 32,19 грн.

2) Копія Звернення до Головного управління Пенсійного Фонду України від «__» грудня 2011 року;

3) Копія паспорта Ос.1;

4) Копія свідоцтва про шлюб Ос.1 з Ос.2;

5) Копія трудової книжки Ос.1;

6) Свідоцтво про хворобу № 59 від 10.06.2003 року видане Військово-медичною комісією ВМС в Запорізькій області.;

7) Копія свідоцтва про народження Ос.3;

8) Копія свідоцтва про смерть Ос.2;

9) Копія листа Управління Запорізькій області від 12.05.2004 року:

10) Копія рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2012 р. у справі № 2-0\808\13\2012р.

11) Копія Звернення до Пенсійного Фонду України від 03.02.2012 року;

12) Копія відповіді головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 07.02.2012 року;

13) Копія Позовної заяви з додатками для Відповідача;

Позивач:

«__» липня 2012 р. Ос.1

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити Ос.1 (17 січня 1962 р.н.) пенсію у разі втрати годувальника з 50 років.

3. Судові витрати покласти на Відповідача.

Что сразу хочется отметить:

1. Первый пункт просительной части удалить.

2. Судебные издержки нужно просить возложить на государственный бюджет, а не на Пенсионный фонд

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что сразу хочется отметить:

1. Первый пункт просительной части удалить.

2. Судебные издержки нужно просить возложить на государственный бюджет, а не на Пенсионный фонд

По первому пункту проблем не вижу, а вот по второму спасибо.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что сразу хочется отметить:

1. Первый пункт просительной части удалить.

2. Судебные издержки нужно просить возложить на государственный бюджет, а не на Пенсионный фонд

По первому думаю ничего страшного.

По второму согласен.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В ответ на Ваш запрос вставляю свое ИМХО <_<

Думаю, этот иск бесперспективен и здесь не надлежащий ответчик, это если я все правильно понял. <_<

По сути статья 30 специального закона, на которую ссылаетесь Вы и ПФ, но в разных временных редакциях гласят в конечном итоге

разные сроки назначения пенсии, т.к. идет подвязка к 26 статье Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Умови призначення пенсії...).

Пенсионный фонд не совершил переначисления/ перерасчеты на уже назначенные пенсии, т.е. не начал взыскивать с уже существующих пенсионеров за переплаченную за 5 лет пенсию. Только в этом случае он сузил бы уже существующие права и/или расширил существующие обязанности (ч. 3 ст. 22 КУ).

Однако в этом случае сужение существующих прав произошло именно со стороны законодательного органа, т.к. статья 22 КУ гласит: При прийнятті нових законів...

Пенсионный фонд к счастью не принимает никаких законов, он всего лишь исполнитель. В данном случае было совершенно неконституционное принятие закона (изменение к закону) именно со стороны Верховной рады. Т.е. в данном случае надлежащим ответчиком должна быть Верховная рада.

Пенсионный фонд по сути должен рассматривать порядок назначения пенсии, что он и сделал, т.к. на сегодняшний момент именно такой порядок назначения.

Пенсионный фонд не имеет права назначать пенсию по старым законам (не действующим), иначе он совершил бы преступление.

Иначе он сам нарушит закон и Конституцию,( если на сегодняшний день он приравнен к государственной власти?!):

ст.6. КУ Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

ст 19 Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вывод:

ПФ не виноват в данном случае

нужно менять ответчика;

нужно выходить на ВР (оппозицию) с целью подання в КС

Короче на тех, кто имеет право на подання в КС (презик ну и т.п.)

Я не сильно анализировал редакции, их хронологию.

Но если ПФ принимает во внимание исключительно новую редакцию, то не он в этом виноват.

Если же он не принимает один закон (редакцию), а принимает другой (редакцию), (равный по силе и действующие), то только тогда виноват он.

Изменено пользователем AntiBank
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В ответ на Ваш запрос вставляю свое ИМХО <_<

Думаю, этот иск бесперспективен и здесь не надлежащий ответчик, это если я все правильно понял. <_<

По сути статья 30 специального закона, на которую ссылаетесь Вы и ПФ, но в разных временных редакциях гласят в конечном итоге

разные сроки назначения пенсии, т.к. идет подвязка к 26 статье Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Умови призначення пенсії...).

Пенсионный фонд не совершил переначисления/ перерасчеты на уже назначенные пенсии, т.е. не начал взыскивать с уже существующих пенсионеров за переплаченную за 5 лет пенсию. Только в этом случае он сузил бы уже существующие права и/или расширил существующие обязанности (ч. 3 ст. 22 КУ).

Однако в этом случае сужение существующих прав произошло именно со стороны законодательного органа, т.к. статья 22 КУ гласит: При прийнятті нових законів...

Пенсионный фонд к счастью не принимает никаких законов, он всего лишь исполнитель. В данном случае было совершенно неконституционное принятие закона (изменение к закону) именно со стороны Верховной рады. Т.е. в данном случае надлежащим ответчиком должна быть Верховная рада.

Пенсионный фонд по сути должен рассматривать порядок назначения пенсии, что он и сделал, т.к. на сегодняшний момент именно такой порядок назначения.

Пенсионный фонд не имеет права назначать пенсию по старым законам (не действующим), иначе он совершил бы преступление.

Иначе он сам нарушит закон и Конституцию,( если на сегодняшний день он приравнен к государственной власти?!):

ст.6. КУ Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

ст 19 Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вывод:

ПФ не виноват в данном случае

нужно менять ответчика;

нужно выходить на ВР (оппозицию) с целью подання в КС

Короче на тех, кто имеет право на подання в КС (презик ну и т.п.)

Я не сильно анализировал редакции, их хронологию.

Но если ПФ принимает во внимание исключительно новую редакцию, то не он в этом виноват.

Если же он не принимает один закон (редакцию), а принимает другой (редакцию), (равный по силе и действующие), то только тогда виноват он.

В КСУ уже обращались по льготам.

Там все безперспективно

я думаю проиграть к ПФ и прямиком в Европейский суд

поставить ответчиком ВРУ я не могу.

Я желаю выйти на Европейский суд.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Почему?

Хотя бы соответчиком.

Я выхожу из ст. 18 КАСУ

Стаття 18. Предметна підсудність адміністративних справ

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

3) виключено

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

3. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

4. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

5. У разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із

законами України від 25.12.2008 р. N 808-VI,

від 21.08.2009 р. N 1616-VI,

від 18.02.2010 р. N 1691-VI,

зміни, внесені пунктом 2 розділу I Закону України від 18.02.2010 р. N 1691-VI,

визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)

згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 р. N 19-рп/2010,

від 13.05.2010 р. N 2181-VI,

від 07.07.2010 р. N 2453-VI,

зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI

щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної

юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку,

здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат

непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним

страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг,

речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, вводяться в дію з 1 січня 2011 року.

Справи щодо таких спорів, які перебуватимуть у провадженні суду першої, апеляційної чи

касаційної інстанції станом на 1 січня 2011 року, завершуються розглядом у цих судах.

Позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги щодо таких спорів, які подані до 1 січня 2011 року і

провадження за якими не відкрито, розглядаються відповідними судами, до яких вони

подані,

від 17.11.2011 р. N 4054-VI)

разве она дает нам право выставлять ответчиком ВРУ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

4. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

разве она дает нам право выставлять ответчиком ВРУ?

Дает. И Вот живой пример, совсем свежий

http://zik.ua/ru/news/2012/08/02/361868

Просто в Киев придется помотаться или написать ходатайство о рассмотрении без личного участия.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Дает. И Вот живой пример, совсем свежий

http://zik.ua/ru/news/2012/08/02/361868

Просто в Киев придется помотаться или написать ходатайство о рассмотрении без личного участия.

К таким новостям можно отнестись очень скептически.

Вопрос: если оставлять ответчиком ПФ, то подсудность будет исключительно в местном суде по месту жительства или можно подать и в окружной суд?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

К таким новостям можно отнестись очень скептически.

Вопрос: если оставлять ответчиком ПФ, то подсудность будет исключительно в местном суде по месту жительства или можно подать и в окружной суд?

Да пусть сами парятся, Стаття 22. Передача адміністративної справи з

одного адміністративного суду до іншого

Но думаю, что ПФ тут может быть третьей стороной. Он всего лишь исполнитель.

В его действиях нет нарушений. Он ведь не отказал в пенсии, а сказал, что будет назначать согласно закону в новой редакции. Так что , тот, кто создал эту редакцию, тот и сузил существующие права, т.е. ВР

Так что подавать следует в Высший.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да пусть сами парятся, Стаття 22. Передача адміністративної справи з

одного адміністративного суду до іншого

Но думаю, что ПФ тут может быть третьей стороной. Он всего лишь исполнитель.

В его действиях нет нарушений. Он ведь не отказал в пенсии, а сказал, что будет назначать согласно закону в новой редакции. Так что , тот, кто создал эту редакцию, тот и сузил существующие права, т.е. ВР

Так что подавать следует в Высший.

Не могу вспомнить, но было то ли разъяснение, то ли еще что-то, что ВРУ не может быть ответчиком в админсуде.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если в самом КАСе предусмотрено, что ВРУ ответчик ( а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України), то стоит ли обращать внимание на какие-то разъяснения. тем более, что Вы нацелены на европейский суд в этом вопросе.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения