Закриття провадження у справі

[mif]

Більше року назад мною підіймалася тема про порядок виселення з будинку (справа в ніякому разі не стосується будь-якого банку). Мною подавалася заява про усунення перешкод у користування будинком та виселення гр. В., а останньою - зустрічний позов про визнання договору дарування недійсним. Але суть не в тім, т.я. справу було виграно, зустрічний позов не задоволено та апеляція рішення залишила без змін. Після цього було відкрито виконавче провадження та впримусовоу порядку гр. В. виселено з будинку.

Однак, з ціллю затягнути час, щоб не відбулося виконання рішення суду гр. В. подала в районий суд ідентичну позовну заяву своєму зустрічному позову у справі рішення якої набрало законної сили.

Враховуючи той факт, що рішення вже набрало законної сили, а соба знову подала аналогічну позовну заяву по якій відкрито ппровадження, виникло питання про закриття щойно відкритого провадження.

Однак, чинний ЦПК не містить норми, які зобовязують суд в таких ситуаціях закривати провадження.

Так, порядок закриття провадження описаний в ст.205 ЦПК.Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного

судочинства -

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про

закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від

позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або

постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його

компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли

суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання

рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до

третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому

самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у

справі.

У моєму випадку ідеально підійшов би п. 5, якщо б мова йшла не про третейський суд, чи п.2 , якщо б мова йшла не тільки про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, а й про всі інші випадки розгляду спору між тими сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Можливо я на свою користь розумію п.2??

Хочеться зазначити, що логічно було б дану справу закрити ухвалою суду, т.я. в такому випадку позивач позбавляється права повторно звернутися до суду. Тому такі варіанти, як залишення заяви без розгляду та зупинення провадження - не розглядаються.

А тому, для заявлення клопотання про закриттяпровадження у справі, не має норми (чи я її не знайшов) ЦПК на яку б можна було посилатися з вимогою закрити справу.

Більш того, ст.293 ЦПК не надає зацікавленій стороні оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу про відмову у зупиненнні провадження у справі.

Чи колізія в законодавстві чи в моєу розумі? допоможіть...

[КомпаньонЪ]

Більше року назад мною підіймалася тема про порядок виселення з будинку (справа в ніякому разі не стосується будь-якого банку). Мною подавалася заява про усунення перешкод у користування будинком та виселення гр. В., а останньою - зустрічний позов про визнання договору дарування недійсним. Але суть не в тім, т.я. справу було виграно, зустрічний позов не задоволено та апеляція рішення залишила без змін. Після цього було відкрито виконавче провадження та впримусовоу порядку гр. В. виселено з будинку.

Однак, з ціллю затягнути час, щоб не відбулося виконання рішення суду гр. В. подала в районий суд ідентичну позовну заяву своєму зустрічному позову у справі рішення якої набрало законної сили.

Враховуючи той факт, що рішення вже набрало законної сили, а соба знову подала аналогічну позовну заяву по якій відкрито ппровадження, виникло питання про закриття щойно відкритого провадження.

Однак, чинний ЦПК не містить норми, які зобовязують суд в таких ситуаціях закривати провадження.

Так, порядок закриття провадження описаний в ст.205 ЦПК.Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного

судочинства -

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про

закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від

позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або

постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його

компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли

суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання

рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до

третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому

самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у

справі.

У моєму випадку ідеально підійшов би п. 5, якщо б мова йшла не про третейський суд, чи п.2 , якщо б мова йшла не тільки про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, а й про всі інші випадки розгляду спору між тими сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Можливо я на свою користь розумію п.2??

Хочеться зазначити, що логічно було б дану справу закрити ухвалою суду, т.я. в такому випадку позивач позбавляється права повторно звернутися до суду. Тому такі варіанти, як залишення заяви без розгляду та зупинення провадження - не розглядаються.

А тому, для заявлення клопотання про закриттяпровадження у справі, не має норми (чи я її не знайшов) ЦПК на яку б можна було посилатися з вимогою закрити справу.

Більш того, ст.293 ЦПК не надає зацікавленій стороні оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу про відмову у зупиненнні провадження у справі.

Чи колізія в законодавстві чи в моєу розумі? допоможіть...

Вітаю шановний, немає ніякої колізії.

Все вірно, про закриття провадження через наявність іншого рішення відбувається на підставі п. 2 ч. 1. чт .205 ЦПК України.

Просто дуже грамотні люди писали. ІМХО читати даний пункт треба так:

Провадження закривається якщо:

- набрали законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

- набрали законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

- укладення мирової угоди сторін, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

Виправте будь-ласка, якщо я не правий

[mif]

Дякую, коментована стаття також пыдтверджує вашу дуку, хоча можна було б написати в ЦПК більш лаконічно.

[mif]

Заявив клопотання з вищезазначених підстав, суддя декілька хвилин "ламалася" буцім то потрібно виходити до нарадчої. Вийшла. Прийшла. Відмовили в задоволенні клопотання. посилаючись на те, що підстави позову різні.Ухвала оскарженню не підлягає.

ПОзовна заява по першій справі в якій було рішення, та нова - однакові. Різниця в тім, що вновому позові заявлено птання про призначення експертизи підпису дарувальника.

Так при таких розкладах, можна судитись до смерті -кожного разу вигадувати нову підставу.

[Dimon73]

ПОзовна заява по першій справі в якій було рішення, та нова - однакові. Різниця в тім, що вновому позові заявлено птання про призначення експертизи підпису дарувальника.

Так при таких розкладах, можна судитись до смерті -кожного разу вигадувати нову підставу.

Якщо Ви впевненні в підписі дарувальника, то немає поводу для нервування.

"судитись до смерті" з новим ЗУ "про судовий збір" стало дуже дорого.

Заключить угоду з адвокатом чи юристом на ведення справи, на тисячу - півтори грн. і подайте заяву до суду щоб судові витрати стягнули з позивача.

І останнє: в різному випадку є можливість подати апеляцію, в якої заявіть і про ухвалу про відмову в закритті справи.

[у.zaporozhskiy]

Більше року назад мною підіймалася тема про порядок виселення з будинку (справа в ніякому разі не стосується будь-якого банку). Мною подавалася заява про усунення перешкод у користування будинком та виселення гр. В., а останньою - зустрічний позов про визнання договору дарування недійсним. Але суть не в тім, т.я. справу було виграно, зустрічний позов не задоволено та апеляція рішення залишила без змін. Після цього було відкрито виконавче провадження та впримусовоу порядку гр. В. виселено з будинку.

Однак, з ціллю затягнути час, щоб не відбулося виконання рішення суду гр. В. подала в районий суд ідентичну позовну заяву своєму зустрічному позову у справі рішення якої набрало законної сили.

Враховуючи той факт, що рішення вже набрало законної сили, а соба знову подала аналогічну позовну заяву по якій відкрито ппровадження, виникло питання про закриття щойно відкритого провадження.

Однак, чинний ЦПК не містить норми, які зобовязують суд в таких ситуаціях закривати провадження.

Так, порядок закриття провадження описаний в ст.205 ЦПК.Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного

судочинства -

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про

закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від

позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або

постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його

компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли

суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання

рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до

третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому

самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у

справі.

У моєму випадку ідеально підійшов би п. 5, якщо б мова йшла не про третейський суд, чи п.2 , якщо б мова йшла не тільки про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, а й про всі інші випадки розгляду спору між тими сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Можливо я на свою користь розумію п.2??

Хочеться зазначити, що логічно було б дану справу закрити ухвалою суду, т.я. в такому випадку позивач позбавляється права повторно звернутися до суду. Тому такі варіанти, як залишення заяви без розгляду та зупинення провадження - не розглядаються.

А тому, для заявлення клопотання про закриттяпровадження у справі, не має норми (чи я її не знайшов) ЦПК на яку б можна було посилатися з вимогою закрити справу.

Більш того, ст.293 ЦПК не надає зацікавленій стороні оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу про відмову у зупиненнні провадження у справі.

Чи колізія в законодавстві чи в моєу розумі? допоможіть...

Так как судья отказала на этом основании.

То я бы подал апелляционную жалобу по подсудности, не имеет значение, что нет оснований.

+ добавил, что в открытии производства человеку должны отказать.

И попросить суд вынести определение об отказе лицу в открытии производства в связи с тем, что существует решение по тем же основаниям, по тому же предмету между теми же сторонами.

при этом данное дело находится в суде по местунахождения имущества?

Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду

1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;