Закриття провадження у справі


Recommended Posts

Більше року назад мною підіймалася тема про порядок виселення з будинку (справа в ніякому разі не стосується будь-якого банку). Мною подавалася заява про усунення перешкод у користування будинком та виселення гр. В., а останньою - зустрічний позов про визнання договору дарування недійсним. Але суть не в тім, т.я. справу було виграно, зустрічний позов не задоволено та апеляція рішення залишила без змін. Після цього було відкрито виконавче провадження та впримусовоу порядку гр. В. виселено з будинку.

Однак, з ціллю затягнути час, щоб не відбулося виконання рішення суду гр. В. подала в районий суд ідентичну позовну заяву своєму зустрічному позову у справі рішення якої набрало законної сили.

Враховуючи той факт, що рішення вже набрало законної сили, а соба знову подала аналогічну позовну заяву по якій відкрито ппровадження, виникло питання про закриття щойно відкритого провадження.

Однак, чинний ЦПК не містить норми, які зобовязують суд в таких ситуаціях закривати провадження.

Так, порядок закриття провадження описаний в ст.205 ЦПК.Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного

судочинства -

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про

закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від

позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або

постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його

компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли

суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання

рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до

третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому

самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у

справі.

У моєму випадку ідеально підійшов би п. 5, якщо б мова йшла не про третейський суд, чи п.2 , якщо б мова йшла не тільки про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, а й про всі інші випадки розгляду спору між тими сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Можливо я на свою користь розумію п.2??

Хочеться зазначити, що логічно було б дану справу закрити ухвалою суду, т.я. в такому випадку позивач позбавляється права повторно звернутися до суду. Тому такі варіанти, як залишення заяви без розгляду та зупинення провадження - не розглядаються.

А тому, для заявлення клопотання про закриттяпровадження у справі, не має норми (чи я її не знайшов) ЦПК на яку б можна було посилатися з вимогою закрити справу.

Більш того, ст.293 ЦПК не надає зацікавленій стороні оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу про відмову у зупиненнні провадження у справі.

Чи колізія в законодавстві чи в моєу розумі? допоможіть...

Link to comment
Share on other sites

Більше року назад мною підіймалася тема про порядок виселення з будинку (справа в ніякому разі не стосується будь-якого банку). Мною подавалася заява про усунення перешкод у користування будинком та виселення гр. В., а останньою - зустрічний позов про визнання договору дарування недійсним. Але суть не в тім, т.я. справу було виграно, зустрічний позов не задоволено та апеляція рішення залишила без змін. Після цього було відкрито виконавче провадження та впримусовоу порядку гр. В. виселено з будинку.

Однак, з ціллю затягнути час, щоб не відбулося виконання рішення суду гр. В. подала в районий суд ідентичну позовну заяву своєму зустрічному позову у справі рішення якої набрало законної сили.

Враховуючи той факт, що рішення вже набрало законної сили, а соба знову подала аналогічну позовну заяву по якій відкрито ппровадження, виникло питання про закриття щойно відкритого провадження.

Однак, чинний ЦПК не містить норми, які зобовязують суд в таких ситуаціях закривати провадження.

Так, порядок закриття провадження описаний в ст.205 ЦПК.Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного

судочинства -

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про

закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від

позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або

постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його

компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли

суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання

рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до

третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому

самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у

справі.

У моєму випадку ідеально підійшов би п. 5, якщо б мова йшла не про третейський суд, чи п.2 , якщо б мова йшла не тільки про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, а й про всі інші випадки розгляду спору між тими сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Можливо я на свою користь розумію п.2??

Хочеться зазначити, що логічно було б дану справу закрити ухвалою суду, т.я. в такому випадку позивач позбавляється права повторно звернутися до суду. Тому такі варіанти, як залишення заяви без розгляду та зупинення провадження - не розглядаються.

А тому, для заявлення клопотання про закриттяпровадження у справі, не має норми (чи я її не знайшов) ЦПК на яку б можна було посилатися з вимогою закрити справу.

Більш того, ст.293 ЦПК не надає зацікавленій стороні оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу про відмову у зупиненнні провадження у справі.

Чи колізія в законодавстві чи в моєу розумі? допоможіть...

Вітаю шановний, немає ніякої колізії.

Все вірно, про закриття провадження через наявність іншого рішення відбувається на підставі п. 2 ч. 1. чт .205 ЦПК України.

Просто дуже грамотні люди писали. ІМХО читати даний пункт треба так:

Провадження закривається якщо:

- набрали законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

- набрали законної сили ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

- укладення мирової угоди сторін, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

Виправте будь-ласка, якщо я не правий :)

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...

Заявив клопотання з вищезазначених підстав, суддя декілька хвилин "ламалася" буцім то потрібно виходити до нарадчої. Вийшла. Прийшла. Відмовили в задоволенні клопотання. посилаючись на те, що підстави позову різні.Ухвала оскарженню не підлягає.

ПОзовна заява по першій справі в якій було рішення, та нова - однакові. Різниця в тім, що вновому позові заявлено птання про призначення експертизи підпису дарувальника.

Так при таких розкладах, можна судитись до смерті -кожного разу вигадувати нову підставу.

Link to comment
Share on other sites

ПОзовна заява по першій справі в якій було рішення, та нова - однакові. Різниця в тім, що вновому позові заявлено птання про призначення експертизи підпису дарувальника.

Так при таких розкладах, можна судитись до смерті -кожного разу вигадувати нову підставу.

Якщо Ви впевненні в підписі дарувальника, то немає поводу для нервування.

"судитись до смерті" з новим ЗУ "про судовий збір" стало дуже дорого.

Заключить угоду з адвокатом чи юристом на ведення справи, на тисячу - півтори грн. і подайте заяву до суду щоб судові витрати стягнули з позивача.

І останнє: в різному випадку є можливість подати апеляцію, в якої заявіть і про ухвалу про відмову в закритті справи.

Link to comment
Share on other sites

Більше року назад мною підіймалася тема про порядок виселення з будинку (справа в ніякому разі не стосується будь-якого банку). Мною подавалася заява про усунення перешкод у користування будинком та виселення гр. В., а останньою - зустрічний позов про визнання договору дарування недійсним. Але суть не в тім, т.я. справу було виграно, зустрічний позов не задоволено та апеляція рішення залишила без змін. Після цього було відкрито виконавче провадження та впримусовоу порядку гр. В. виселено з будинку.

Однак, з ціллю затягнути час, щоб не відбулося виконання рішення суду гр. В. подала в районий суд ідентичну позовну заяву своєму зустрічному позову у справі рішення якої набрало законної сили.

Враховуючи той факт, що рішення вже набрало законної сили, а соба знову подала аналогічну позовну заяву по якій відкрито ппровадження, виникло питання про закриття щойно відкритого провадження.

Однак, чинний ЦПК не містить норми, які зобовязують суд в таких ситуаціях закривати провадження.

Так, порядок закриття провадження описаний в ст.205 ЦПК.Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного

судочинства -

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про

закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від

позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або

постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його

компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той

самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли

суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання

рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до

третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому

самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі,

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у

справі.

У моєму випадку ідеально підійшов би п. 5, якщо б мова йшла не про третейський суд, чи п.2 , якщо б мова йшла не тільки про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, а й про всі інші випадки розгляду спору між тими сторонами про той же предмет та з тих же підстав. Можливо я на свою користь розумію п.2??

Хочеться зазначити, що логічно було б дану справу закрити ухвалою суду, т.я. в такому випадку позивач позбавляється права повторно звернутися до суду. Тому такі варіанти, як залишення заяви без розгляду та зупинення провадження - не розглядаються.

А тому, для заявлення клопотання про закриттяпровадження у справі, не має норми (чи я її не знайшов) ЦПК на яку б можна було посилатися з вимогою закрити справу.

Більш того, ст.293 ЦПК не надає зацікавленій стороні оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвалу про відмову у зупиненнні провадження у справі.

Чи колізія в законодавстві чи в моєу розумі? допоможіть...

Так как судья отказала на этом основании.

То я бы подал апелляционную жалобу по подсудности, не имеет значение, что нет оснований.

+ добавил, что в открытии производства человеку должны отказать.

И попросить суд вынести определение об отказе лицу в открытии производства в связи с тем, что существует решение по тем же основаниям, по тому же предмету между теми же сторонами.

при этом данное дело находится в суде по местунахождения имущества?

Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду

1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності;

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show