vit

Вариант выведения ипотеки из-под залога ?

Recommended Posts

Обычно при кредите на квартиру нотариальное оформление ипотеки происходит прямо в отделении банка.

У меня, к примеру, прямо в ипотечном договоре написано, что мол по просьбе банка оформление происходит на территории отделения.

Смотрим НПА:

ЦК

Стаття 575. Окремі види застав

1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

ЗУ про Ипотеку

Стаття 2. Законодавство про іпотеку

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Стаття 18. Іпотечний договір

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

ЗУ про Заставу

Стаття 2. Законодавство України про заставу

Цим Законом визначаються основні положення про заставу.

Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Стаття 13. Форма договору застави

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна

Стаття 14. Наслідки недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Я не юрист, но благодаря форуму уже много почерпнул.

Вопрос к знатокам: возможно ли на основе приведенных НПА признать ипотеку недействительной, если нотариальное оформление происходит не по месту нахождения недвижимого имущества ?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Обычно при кредите на квартиру нотариальное оформление ипотеки происходит прямо в отделении банка.

У меня, к примеру, прямо в ипотечном договоре написано, что мол по просьбе банка оформление происходит на территории отделения.

Смотрим НПА:

ЦК

Стаття 575. Окремі види застав

1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

ЗУ про Ипотеку

Стаття 2. Законодавство про іпотеку

Законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Стаття 18. Іпотечний договір

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

ЗУ про Заставу

Стаття 2. Законодавство України про заставу

Цим Законом визначаються основні положення про заставу.

Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Стаття 13. Форма договору застави

Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна

Стаття 14. Наслідки недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Я не юрист, но благодаря форуму уже много почерпнул.

Вопрос к знатокам: возможно ли на основе приведенных НПА признать ипотеку недействительной, если нотариальное оформление происходит не по месту нахождения недвижимого имущества ?

В вашем городе оформляли ипотеку? "По месту нахождения недвижимости" - это ж не значит, что именно у вас в квартире...

Share this post


Link to post
Share on other sites

В вашем городе оформляли ипотеку? "По месту нахождения недвижимости" - это ж не значит, что именно у вас в квартире...

В Киеве.

Но районы разные.

Share this post


Link to post
Share on other sites

считается по округам. если в киеве то это киевский городской нотариальный

так что хоть на борщаговке хоть на троещине, разницы в юридическом плане нет

Share this post


Link to post
Share on other sites

считается по округам. если в киеве то это киевский городской нотариальный

так что хоть на борщаговке хоть на троещине, разницы в юридическом плане нет

Ясно. Спасибо.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Договор ипотеки нотариально оформлялся в отделении банка в г. Харькове (Киевский банк), а предмет ипотеки находился в одном из городов Харьковской области. Нотариус, оформлявший договор, вероятно был аккредитован в этом банке.

А как в данном случае? Законно или нет?

Share this post


Link to post
Share on other sites

нотариус какого нотариального округа?

Частный нотариус Харьковского городского нотариального округа.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Частный нотариус Харьковского городского нотариального округа.

На первый взгляд незаконно.

Но детально в этом вопросе я не разбирался.

а в каком городе находился предмет ипотеки?

Share this post


Link to post
Share on other sites

право удостоверять договора залога недвижимости также по месту регистрации одной из сторон добавлено согласно закона от 06.07.2010. до этого только по месту нахождения. вряд ли нотариус тогда этого не знал))) специализированный закон об ипотеке (ст. 18) имеет только общую фразу о нотариальном удостоверении.

в связи с этим вопрос - имеет ли право нотариус одного нотариального округа осуществлять нотариальные действия на территории другого округа? например на выезде? и тут же нашел ответ ст. 13-1 з-у о нотариате "Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом".

склоняюсь к мнению что незаконно.

и подтверждаю это судебной практикой

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 29 січня 2003 року

Постанову частково скасовано

постановою Судової палати у господарських справах

Верховного Суду України

від 13 травня 2003 року

Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу приватного нотаріуса Г. на рішення та окрему ухвалу господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2002 р. у справі за позовом ВАТ "Племптахопідприємство "Роздільнянське" (далі - Підприємство) в особі ліквідатора П. до акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" (далі - Банк) про визнання договору недійсним.

Приватний нотаріус Г. звернувся до Вищого господарського суду України із клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, посилаючись на те, що таке пропущення сталося з незалежних від скаржника об'єктивних причин.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що пропущення строку сталося з поважних причин, а тому строк підлягає відновленню відповідно до ст. 53 ГПК.

Підприємство в особі ліквідатора - арбітражного керуючого П., призначеного постановою господарського суду від 25 червня 2002 р. на підставі ст. 25 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним договору застави нерухомого майна від 24 грудня 1999 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що зазначений договір був укладений між Банком та Підприємством з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором від 23 грудня 1999 р. Договір застави було посвідчено 24 грудня 1999 р. Г. - приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області. Цей договір було посвідчено з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, оскільки згідно зі статтями 41, 55 Закону "Про нотаріат" та ст. 13 Закону "Про заставу" посвідчення договорів про відчуження або заставу нерухомого майна провадиться лише за місцезнаходженням цього майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2002 р. позовні вимоги було задоволено в повному обсязі: договір застави від 24 грудня 1999 р. визнано недійсним, із Банку на користь Підприємства стягнуто 85 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що всупереч умовам статей 25, 41 Закону "Про нотаріат" договір застави від 24 грудня 1999 р. посвідчено приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Г. поза межами свого нотаріального округу - у м. Одесі, чим порушено вимоги нотаріального посвідчення договору застави, що спричиняє наслідки, передбачені ст. 14 Закону "Про заставу", ст. 47 ЦК, а саме недійсність цього договору.

15 жовтня 2002 р. окремою ухвалою господарський суд Одеської області звернув увагу Одеського обласного управління юстиції на дотримання приватним нотаріусом Г. вимог чинного законодавства. У пункті 2 резолютивної частини ухвали зазначено: окрему ухвалу надіслати приватному нотаріусу Г. та Одеському обласному управлінню юстиції.

Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, приватний нотаріус Г. просить скасувати рішення та окрему ухвалу господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2002 р., посилаючись на порушення судом першої інстанції у їх ухваленні норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, взявши до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішення та окремої ухвали, дійшла висновку, що судом першої інстанції не було порушено норм процесуального та матеріального права, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 грудня 1999 р. між Банком та Підприємством укладено кредитний договір N 03-01-128/734, яким передбачено надання Банком позичальнику кредитної лінії у сумі 60 тис. грн. строком на 12 місяців - до 22 грудня 2000 р., зі сплатою 65 % річних. Згідно з п. 3.5 цього договору забезпеченням зобов'язань позичальника з повернення кредиту є застава. 24 грудня 1999 р. як забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним вище договором між сторонами укладено договір застави нерухомого майна, згідно з яким у заставу передано споруду інкубаторію та технічне обладнання до нього і головне адміністративне приміщення, що знаходяться в м. Роздільна Одеської області, належного заставодавцю на підставі свідоцтва про право колективної власності на споруди, виданого виконавчим комітетом Роздільнянської міської ради Одеської області 26 жовтня 1999 р., зареєстрованого в Роздільнянському бюро технічної інвентаризації 25 листопада 1999 р., згідно з описом від 24 грудня 1999 р., що є невід'ємним додатком по договору, загальною вартістю 226 тис. грн.

Відповідно до ст. 13 Закону "Про заставу" договір застави має укладатися у письмовій формі. У разі коли предметом застави є нерухоме майно, договір застави має бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону "Про нотаріат" посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням цього майна.

24 грудня 1999 р. зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Г. за адресою місцезнаходження Банку.

Згідно з ч. 7 ст. 50 зазначеного Закону спір про право, заснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом або арбітражним судом у порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 25 Закону "Про нотаріат" нотаріус повинен мати своє робоче місце в межах нотаріального округу - території, в межах якої нотаріус вправі вчиняти нотаріальні дії.

Частиною 2 ст. 41 цього Закону передбачено, що нотаріальні дії вчиняються у приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса.

Колегія суддів зазначає, що у випадках, передбачених законодавством, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза приміщенням, але в межах визначеного нотаріального округу.

Відповідно до ст. 14 Закону "Про заставу" недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення зумовлює недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Як встановлено судом першої інстанції, договір застави від 24 грудня 1999 р. посвідчено приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Г. поза межами свого нотаріального округу - у м. Одесі, чим порушено вимоги нотаріального посвідчення договору застави, що зумовлює наслідки, передбачені у зазначеній вище статті та ст. 47 ЦК, а саме недійсність цього договору.

Цей висновок є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, тому зміні або скасуванню не підлягає.

Що стосується окремої ухвали господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2002 р., то вона ухвалена в межах рішення у справі, відповідно до його резолютивної частини.

Зважаючи на викладене вище та керуючись статтями 53, 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК, Вищий господарський суд України постановив:

Відновити приватному нотаріусу Г. процесуальний строк, встановлений для подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Г. на рішення та окрему ухвалу господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2002 р. у справі залишити без задоволення.

Рішення та окрему ухвалу господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2002 р. у справі залишити без змін.

____________

 

Надруковано:

"Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України у господарських справах",

N 6, 2004 р.

Верховный отмел данное постановление только в части "частині залишення без змін окремої ухвали господарського суду Одеської області від 15.10.2002 р. та окрему ухвалу господарського суду Одеської області від 15.10.2002 р. скасувати, а в іншій частині постанову Вищого господарського суду України від 29.01.2003 р. залишити без змін."

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

загоню ка я иск по этому основанию в суд. посмотрим что скажут

Share this post


Link to post
Share on other sites

На первый взгляд незаконно.

Но детально в этом вопросе я не разбирался.

а в каком городе находился предмет ипотеки?

Предмет ипотеки находился в г. Лозовая Харьковской обл., там же был прописан и ипотекодатель. Договор ипотеки оформлялся в г. Харькове в филиале Киевского банка в сентябре 2006г. частным нотариусом Харьковского городского нотариального округа. Нотариус, оформлявший договор, был аккредитован в этом банке.

Share this post


Link to post
Share on other sites

ось протилежна практика всу

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Пшонки М.П.,

суддів:

Жайворонок Т.Є.,

Лященко Н.П.,

Мазурка В.А.,

Перепічая В.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, товариства обмеженою відповідальністю “Триггер” (далі - ТОВ “Триггер”) до відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” (далі - ВАТ “Укрексімбанк”) про визнання недійсним іпотечного договору за касаційною скаргою ВАТ “Укрексімбанк” на рішення Сєверодонецького міського суду від 27 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 березня 2008 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2007 року ОСОБА_1, ТОВ “Триггер” звернулися до суду з позовом до ВАТ “Укрексімбанк” про визнання недійсним іпотечного договору.

Зазначали, що 23 червня 2006 року між ними та ВАТ “Укрексімбанк” був укладений іпотечний договір № 6106Z27, який був посвідчений нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Голембиєвською О.Ю. Предметом цього договору є частина цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що договір іпотеки посвідчений нотаріусом не за місцем знаходження нерухомого майна, не за місцем мешкання та знаходження іпотекодавців або іпотекодержателя, позивачі просили визнати іпотечний договір недійсним.

Рішенням Сєверодонецького міського суду від 27 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11 березня 2008 року, позов задоволено. Постановлено визнати недійсним іпотечний договір від 23 червня 2006 року № 6106Z27, укладений між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в особі керуючого філією ВАТ “Укрексімбанк” у м. Луганську Борзило В.Г. та ОСОБА_1, ТОВ “Триггер”.

У касаційній скарзі ВАТ “Укрексімбанк” просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 23 червня 2006 року між ВАТ “Укрексімбанк” та ТОВ “Донбас-Ліс” було укладено кредитний договір і на забезпечення вимог банку за таким договором 23 червня 2006 року в м. Луганську ВАТ “Укрексімбанк”, від імені якого діяв керуючий філією банку в м. Луганську Борзило В.Г., уклало з іпотекодавцями: ТОВ “Триггер”, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - іпотечний договір № 6106Z27, за умовами якого вони передали в іпотеку банку належні їм на праві власності об'єкти нерухомості: 437/1000 частин та 43/1000 частини деревообробного комбінату, що розташований по АДРЕСА_1, і склад готової продукції за цією ж адресою.

Також установлено, що зазначений договір нотаріально посвідчений нотаріусом Луганського міського нотаріального округу.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що майно, передане відповідачу в іпотеку, знаходиться в м. Сєверодонецьку, ОСОБА_1 проживає у м. Сєверодонецьку, ОСОБА_2 мешкає у м. Донецьку, місцезнаходження ТОВ “Тригер” у м. Сєверодонецьку, а місцезнаходження ВАТ “Укрексімбанк” у м. Києві, відповідно іпотечний договір повинен був би укладатися та бути нотаріально посвідченим у одному із цих міст, але такий договір у порушення вимог ст. 647 ЦК України та ст. 55 Закону України “Про нотаріат” був укладений і посвідчений нотаріусом Луганського міського нотаріального округу в м. Луганську, а тому оспорюваний позивачами договір є недійсним із передбачених ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України підстав.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, підставою недійсності правочину за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є суперечність саме змісту правочину нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства з огляду на те, що змістом правочину є відповідні його виду умови.

Нотаріальне посвідчення правочину закон визначає як вимогу до форми, а не до змісту правочину (ст. 209 ЦК України); правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору окремо передбачені ст. 220 ЦК України.

Статтею 55 Закону України “Про нотаріат” визначає лише правила нотаріального посвідчення угод про відчуження та заставу майна й не містить вимог щодо змісту цих правочинів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 та ТОВ “Триггер” керувалися ст. ст. 203, 215 ЦК України, при цьому посилалися лише на те, що в порушення ч. 4 ст. 55 Закону України “Про нотаріат” договір іпотеки нотаріально посвідчено, але не за місцем знаходження нерухомого майна чи місцем знаходження (місцем проживання) іпотекодавців чи іпотекодержателя, а також на те, що в порушення ст. 647 ЦК України договір укладено в м. Луганську, а не в м. Києві, хоча пропозиція укладення договору зроблена ВАТ “Укрексімбанк”, що знаходиться в м. Києві; на інші, зокрема й визначені ст. 203 ЦК України, підстави для визнання іпотечного договору недійсним позивачі не посилалися.

Суд на зазначене уваги не звернув, у порушення ст. ст. 212 - 215 ЦПК України не встановив та не зазначив, у рішенні у чому полягає суперечність саме змісту договору нормам ЦК України чи іншим актам цивільного законодавства, допустив порушення норм матеріального права й помилково визнав недійсним іпотечний договір на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки застосував положення ст. 647 ЦК України та ч. 4 ст. 55 Закону України “Про нотаріат”, норми яких вимог до змісту правочину не передбачають і їх недодержання само по собі не є підставою для визнання правочину недійсним.

Крім того, відповідно до вимог ст. 211 ЦК України, якщо в правочині не вказане місце його вчинення, то: 1) місцем вчинення одностороннього правочину є місце вираження волі сторони; 2) місце вчинення дво- або багатостороннього правочину встановлюється відповідно до ст. 647 цього Кодексу.

Статтею 647 ЦК України передбачено, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, місце укладення договору зазначається в самому договорі й лише в разі відсутності такої вказівки застосовуються передбачені ст. 647 ЦК України правила визначення місця укладення договору.

Разом з тим законом не передбачено, що місцем укладення договору може бути виключно те місце, яке визначене за ст. 647 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, в іпотечному договорі вказане місце його вчинення - м. Луганськ.

Суд на зазначене та положення ст. 211 ЦК України також уваги не звернув і безпідставно послався на порушення ст. 647 ЦК України при укладенні договору, оскільки не врахував, що місце укладення оспорюваного іпотечного договору зазначене в самому договорі.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув; у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги; в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ТОВ “Триггер” до ВАТ “Укрексімбанк” про визнання недійсним іпотечного договору.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” задовольнити.

Рішення Сєверодонецького міського суду від 27 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 11 березня 2008 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1, товариства обмеженою відповідальністю “Триггер” до відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” про визнання недійсним іпотечного договору відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий

М.П. Пшонка

Судді:

Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.А. Мазурок

В.С. Перепічай

http://nkag.org.ua/index.php?plugin=Conten...res_civ_ipoteka

Share this post


Link to post
Share on other sites

та повністю добиває надію на можливість визнання недійсним договору іпотеки ч. 4 ст. 5 Закону України “Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” нотаріальне посвідчення іпотечного договору проводиться за місцезнаходженням нерухомості, яка є предметом іпотеки, або за місцезнаходженням іпотекодержателя чи іпотекодавця.

(

тут дуже цікава думка нотаріуса, яка розбиває усі надії

тему вирішено, закривайте

Share this post


Link to post
Share on other sites

Предмет ипотеки находился в г. Лозовая Харьковской обл., там же был прописан и ипотекодатель. Договор ипотеки оформлялся в г. Харькове в филиале Киевского банка в сентябре 2006г. частным нотариусом Харьковского городского нотариального округа. Нотариус, оформлявший договор, был аккредитован в этом банке.

У кого какие есть мысли по данному сообщению? Нотариусом было нарушено законодательство или нет?

Share this post


Link to post
Share on other sites

У кого какие есть мысли по данному сообщению? Нотариусом было нарушено законодательство или нет?

а вы читать тему всю не хотите? тут выложено два мнения судов чего вам еще сказать?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи