позов на оскарження Третейської угоди за нововиявленими обставинами


Recommended Posts

Доброго дня,

проконсультуйте, будьте ласкаві, стосовно того, чи можна (чи правильно) було б подати позов на банк за нововиявленими обставинами (чи є наступні обставини такими) про визнання Третейської угоди недійсної, посилаючись на офіційне тлумачення КСУ (15.11.2011) з приводу розгляду кредитних спорів і застосування під час таких ЗУ "про захист прав споживачів"?

знайшла, що можна подавати позов за нововиявленими обставинами лише коли "зазначені істотні обставини існували на час розгляду справи по суті, але особа, яка подає заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знала та не могла знати про наявність цих обставин."

Що таке "на час розгляду справи по суті"?

В моєму випадку було програно апеляційний суд, однак виконання вироку ще не відбулося.

Можливо в когось є ще якісь варіанти? Що порадите??

:mellow:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так Вы подать не сможете.

Попробуйте еще раз оспорить третейское соглашение по другим основаниям с применением ЗУ "О защите прав потребителей"

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так Вы подать не сможете.

Попробуйте еще раз оспорить третейское соглашение по другим основаниям с применением ЗУ "О защите прав потребителей"

дякую!! а подавати позов я маю право за місцем моєї прописки, чи знову ж таки, за місцем реєстрації Третейського суду?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а хіба є можливість оскарження навіть після апеляційного вироку? Тобто це новий позов?

не хотілося б його подавати знову в Чернігові.. кажуть там повсякчас вироки виносять не на користь фіз осіб у спорах з банками... ви розумієте, що мається на увазі..

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так Вы подать не сможете.

Попробуйте еще раз оспорить третейское соглашение по другим основаниям с применением ЗУ "О защите прав потребителей"

Эх...знать бы нам эти другие основания.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а хіба є можливість оскарження навіть після апеляційного вироку? Тобто це новий позов?

не хотілося б його подавати знову в Чернігові.. кажуть там повсякчас вироки виносять не на користь фіз осіб у спорах з банками... ви розумієте, що мається на увазі..

Оспорить третейскую оговорку Вы можете по месту нахождения банка или в случае потребительского кредита, по своему месту регистрации.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Оспорить третейскую оговорку Вы можете по месту нахождения банка или в случае потребительского кредита, по своему месту регистрации.

Дуже вдячна!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Оспорить третейскую оговорку Вы можете по месту нахождения банка или в случае потребительского кредита, по своему месту регистрации.

А мне суд вынес ухвалу, что надо подавать на юр лицо по месту его нахождения (ч.2 ст.109 ЦПКУ)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А мне суд вынес ухвалу, что надо подавать на юр лицо по месту его нахождения (ч.2 ст.109 ЦПКУ)

Да все одно це, мабудь, краще, аніж в Чернігові. Бо там всі підкормлені... Що робиться з нашою Фемідою(

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Оспорить третейскую оговорку Вы можете по месту нахождения банка или в случае потребительского кредита, по своему месту регистрации.

Ростислав.а как понять вот это:

Стаття 633. Публічний договір

1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець

взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання

робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна

торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги

зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для

всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні

пільги.

3. Підприємець не має права надавати переваги одному

споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо

інше не встановлено законом.

4. Підприємець не має права відмовитися від укладення

публічного договору за наявності у нього можливостей надання

споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення

публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані

споживачеві такою відмовою.

5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені

правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні

публічного договору.

6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій

цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і

виконанні публічного договору, є нікчемними.

Как я понимаю,в случае,если доказать публичность договора,то законодательством прямо называется категория присоединившейся стороны,т.е. споживач , и в этом случае не имеет разницы какой вид кредита он оформляет.

И вот ещё:

Стаття 13. Третейська угода і правонаступництво сторін

Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського

застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо

неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в

цілому.

Как я теперь понял- оговорка является предпосылкой третейского соглашения и должна указывать на право возможного обращения в ТС. Вот решение по этому поводу:

Справа № 2-221/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2011 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Федоровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ « Альфа – Банк » про визнання недійсною окремої частини правочину ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з даним позовом, обґрунтувавши його тим, що 02.11.2007 року між нею та ЗАТ (реорганізовано в публічне акціонерне товариство) „Альфа-Банк” було укладено кредитний договір № 500038308, відповідно до умов якого Банк надав, а Позичальник прийняв в строкове оплатне користування 9 775 доларів США. Кредитним договором встановлена плата за користування кредитом в розмірі 19,99% відсотків річних зі строком повернення кредиту – 02.11.2010 року. За її переконанням окрема частина кредитного договору не відповідає вимогам законодавства, що зумовлює її скасування. Пунктом 26. кредитного договору встановлено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв’язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз” у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз”. Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв’язку з даним Договором. Сторони домовилися, що якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін”. Виданий їй Банком кредит є споживчим кредитом в розумінні приписів ст.ст.1 та 11 Закону України „Про захист прав споживачів”. Договірні відносини, які виникли між нею та Банком про надання фінансово-кредитних послуг регулюються Законом України „Про захист прав споживачів”. Третейське застереження, яке встановлено в кредитному договорі про те, що всі спори, які випливають з договору, підлягають вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз”, суперечить законодавству України та порушує її права, оскільки позбавляє права на судовий захист, встановлений ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів”. Просить визнати недійсною з моменту укладення частину 26 кредитного договору №500038308 від 02.11.2007 року, укладеного між нею та ЗАТ « Альфа – Банк ».

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи у відсутність представника ПАТ « Альфа – Банк » та надав заперечення, згідно яких позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, зазначив, що між позивачем та банком 02.11.2007 року було укладено кредитний договір №500038308. Позивач була ознайомлена з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значенням абсолютного подорожчання кредиту, вартістю, видами та предметами супутніх послуг, а також іншими фінансовими зобов’язаннями, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також процентам та грошовим вираженням сукупної вартості кредиту у валюті платежу. Пунктом 26. кредитного договору № 500038308 від 02.11.07р., укладеного між Банком та Позичальником сторони домовились, що судовий захист прав і законних інтересів, які мають сторони у зв’язку з цим договором, у тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (неукладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз” у відповідності до його Регламенту. Відповідно до ст.50 ЗУ «Про третейські суди», сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень. Згідно ч.2. ст.1 ЗУ «Про третейські суд» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин , крім випадків, передбачених законом, а відповідно ст.11 цього закону Третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України. Законодавством чітко передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті і вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами. Жодних зауважень чи застережень у ОСОБА_1 на момент укладення та підписання договору не було, підписання свідчить про намір сторін прийняти на себе права та обов’язки, зазначені у договорі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 цього ж Кодексу визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, також регламентується ст. 3 ЦПК України. Частина 3 цієї статті визначає, що відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів” захист прав споживачів передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до ст.110 п.5 ЦПК України – позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Третейське застереження, яке зазначено у вказаних угодах, щодо вирішення всіх спірних питань, які виникають з укладених договорів, підлягають вирішенню третейським судом, порушує права позивача, оскільки позбавляє її права на судовий захист, право вибору суду щодо підсудності справи, право на звільнення від сплати державного мита передбаченого ст.22 вказаного вище закону.

Стаття 27 ЦК України правочин, що обмежує можливості фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним.

Слідує зазначити, що правосуддя – це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-3/2008 від 10.01.2008р. було визначено, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин є видом недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про третейські суди” № 1701-ІУ спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Тобто, третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину, тому вона має відповідати також вимогам, встановленим цивільним законодавством. Розгляд спорів третейським судом є можливим лише при наявності згоди на це сторін договору та така згода є вільною. Слідує нагадати ту обставину, що вирішення спірних питань третейськім судом є одним із видів недержаних способів захисту цивільних прав та порушень. Проте, розгляд справи в третейському суді може відбуватися при наявності виниклого конкретного спору між сторонами договору (предмет спору), як це виникає з розуміння ст.5 Закону України «Про третейські суди», та наявності згоди обох сторін на розгляд їх конкретного спору третейським судом викладеного в третейському застережені чи третейському договорі. При цьому, на думку суду, відсутність такої згоди сторони на розгляд справи третейським судом є підставою для розгляду спірного питання в судовому порядку.

Третейського договору чи застереження, щодо вирішення конкретного спору третейським судом, між сторонами справи не укладалось. Позивачі по справі заперечують проти розгляду спору третейським судом.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (недійсний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.5 ст.216 ЦК України, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред’явлена будь-якою заінтересованою особою. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

В судовому засіданні встановлено, що 02 листопада 2007 року між ЗАТ « Альфа – Банк » ( яке на даний час змінило назву на Публічне акціонерне товариство ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №500038308, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 9775 доларів США на цілі, визначені в п. 3 Договору, а Позичальник зобов’язується своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі 19,99 % річних, виконати інші умови Договору та повернути Кредит банку відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг ( Додаток 1 до Договору, який є його невід’ємною часиною ), але в будь –якому випадку не пізніше 02.11.2010 року).

Пунктом 26. кредитного договору встановлено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв’язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз” у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз”. Підписанням даного Договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв’язку з даним Договором. Сторони домовилися, що якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін”.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи норми, які регулюють правовідносини, як виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що встановлені в договорі застереження про розгляд спорів між сторонами договору виключно третейським судом є порушенням конституційних прав і свобод позивача на її захист в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ « Альфа – Банк » про визнання недійсною окремої частини правочину – задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним з моменту укладення п. 26 кредитного договору №500038308 від 02 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ « Альфа – Банк ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 ( десяти ) днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Циганаш

Стаття 12. Види і форма третейської угоди

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить

умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за

умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є

таким, що робить третейську угоду частиною договору.

О каком документе идёт речь? Не о Регламенте ли ТС?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Доброго дня,

проконсультуйте, будьте ласкаві, стосовно того, чи можна (чи правильно) було б подати позов на банк за нововиявленими обставинами (чи є наступні обставини такими) про визнання Третейської угоди недійсної, посилаючись на офіційне тлумачення КСУ (15.11.2011) з приводу розгляду кредитних спорів і застосування під час таких ЗУ "про захист прав споживачів"?

знайшла, що можна подавати позов за нововиявленими обставинами лише коли "зазначені істотні обставини існували на час розгляду справи по суті, але особа, яка подає заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знала та не могла знати про наявність цих обставин."

Що таке "на час розгляду справи по суті"?

В моєму випадку було програно апеляційний суд, однак виконання вироку ще не відбулося.

Можливо в когось є ще якісь варіанти? Що порадите??

:mellow:

Глава 4. ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Стаття 361. Підстави перегляду

1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Разве толкование КСУ было нам известно на момент рассмотрения дела?

Ростислав, почему нельзя подавать по вновьвыявленым?

Стаття 12. Види і форма третейської угоди

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить

умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за

умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є

таким, що робить третейську угоду частиною договору.

О каком документе идёт речь? Не о Регламенте ли ТС?

Вы считаете, что третейская оговорка лишь основание для заключения договора по передаче спора на рассмотрение третейского суда?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения