Кредитка универсальная,-приват


Recommended Posts

Добрый день.

У меня такая ситуация,-прихват подал на меня в суд про стягнення заборгованости по кредитной карте универсальная в размере 18060гр.

В позовной заяве указано что я получил 10000гр. згидно договора б/н от 24.07.2008.Но это даже не договор а какая-то анкета,я ее заполнил и она была подписана мной,но карточку то я получил только 19.09.2008

И еще в позовной заяве сказано следующее:

-18057.84гр-заборгованисть ,какая состоит из следующего:

-8820.84гр-задолжность по кредиту

-6518.93гр-задолность по процентам за користування кредитом

-1382.10гр-задолжность по комисии за пользование кредитом

а также штрафы видповидно до пункту 8.6 умов та правил надання банковских услуг:

_500.00гр.штраф(фиксированная часть)

-836.09гр.штраф(процентная составляющая)

В понедельник суд.Что можно сделать в даной ситуации,играет ли роль неверная дата,или выхода нет?

Возможно на форуме поднимался похожий вопрос,-подскажите где искать

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Для суда эта дата роли не играет.

Требуйте Договор. По универсалке нет комиссии.

Два вида штрафа - это двойная гражданско-правовая ответственность за одно и то же нарушение договорного обязательства, что недопустимо ч. 1 ст. 61 Конституции и ч.3 ст. 509 ГК Украины

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...

Ось вам інформація для роздумів (витяг із моїх заперечень по аналогічній справі):

1. У заяві про видачу судового наказу Заявник зазначає, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та _______ було укладено договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користуванням кредиту у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Крім того заявник зазначає, що даний договір складається з Заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 1055 ЦК України встановлено, що Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У свою чергу ч. 2 ст. 207 передбачено, що Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ст. 638 ЦК України передбачено, що Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Крім того ч. 1 ст. 641 визначає, що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Аналізуючи вищезазначені норми можна дійти висновку, що кредитний договір укладається в письмовій формі з обов’язковим відображенням в договорі умов, що стосуються його предмету – надання грошових коштів кредитодавцем позичальнику у певному розмірі та обов’язок повернення позичальником цих коштів (кредиту) у певний строк та сплати процентів. Такий договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Відтак наявність підписів усіх сторін у такому договорі є також його обов’язковою та істотною умовою.

Як вже було зазначено вище, заявник у своїй заяві зазначає, що кредитний договір складається з Заяви позичальника. Однак аналізуючи зміст зазначеної Заяви можна дійти висновку, що її не можна розцінювати як частину договору оскільки вона є не що інше як пропозицією однієї сторони укласти договір, оскільки її зміст містить лише умови майбутнього договору і виражає мій намір вважати себе зобов'язаним у разі прийняття Банком цієї пропозиції. Тому наступним кроком до укладення кредитного договору мав би бути факт укладення у письмовій формі такого договору з додержанням істотних умов та підписання цього договору його сторонами. Однак такого договору сторонами укладено не було.

Крім того щодо посилання Заявника на ту обставину, що Умови надання банківських послуг є також частиною кредитного договору є безпідставним, оскільки зазначений документ не відповідає вимогам ст. 207, 638, 1054 ЦК України. Зокрема у даному документі відсутня умова про розмір кредиту, який надається позичальнику та кінцевий термін його повернення, документ підписаний лише зі сторони Заявника, мій підпис у зазначеному документі відсутній. Крім того Заявником не було надано до суду жодних доказів того, що я був ознайомлений із даними Умовами та визнав умови цього документу обов’язковими до себе у тій редакції, у якій вони були подані до суду.

Ст. 204 ЦК України встановлено, що Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ч. 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У свою чергу ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відтак у даному випадку «кредитний договір», що згідно із твердженням Заявника складається із Заяви позичальника, умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою є нікчемним правочином, оскільки не відповідає вимогам ст. 207, 638, 1054 ЦК України, а відтак не може створювати для мене юридичних наслідків, зокрема, тих що вимагав Заявник у своїй заяві про видачу судового наказу, а лише створює наслідки для Заявника та Боржника, які передбачені ст. 216 ЦК України.

Що стосується вимоги Заявника щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1042,80 грн., то така вимога є також безпідставною та незаконною, виходячи із наступного:

П. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу, які згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, та які несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. У свою чергу ст. 56 ЦПК України встановлено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Схожі норми має й стаття 12 ЦПК України.

Зазначені норми ґрунтуються на ст. 59 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на правову допомогу.

Правова допомога в цивільному судочинстві включає в себе юридичні консультації, участь у позасудовому врегулюванні спору, участь у переговорах, підготовка проектів юридичних документів (заяв, пояснень, клопотань, скарг), представництво в суді та інші фактичні та юридичні дії, які вчиняє особа, котра надає правову допомогу.

До осіб, які надають правову допомогу ст. 12 та 56 ЦПК Украйни відносить адвокатів та інших фахівців у галузі права. Їх правовий статус істотно відрізняється.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про адвокатуру” адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином законодавець встановлює додаткові вимоги до юристів, які хочуть бути адвокатами.

Відповідно до ст. 8 Закону “Про адвокатуру” виконувати доручення у справах, які знаходяться у провадженні адвоката, крім тих, що належать до процесуальних повноважень останнього, може помічник адвоката. З огляду на це він теж може надавати правову допомогу у справі.

Усіх вищеперерахованих професійних прав не має фахівець у галузі права. Крім того, виходячи із норм чинного законодавства України не можна дійти чіткого висновку хто відноситься до цієї категорії осіб, які мають право надавати правову допомогу.

Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 24.10.2003р. № 8 “Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” спеціально наголосив, що повноваження захисників – фахівців у галузі права на участь у справі повинні бути підтверджені документами, визначеними спеціальним законом, яким цим особам надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам, а також угодою або дорученням юридичної особи. При вирішенні питання про наявність у фахівців у галузі права повноважень на здійснення захисту в кримінальній справі належить також з'ясовувати, яким саме законом їм надано право брати участь у кримінальному судочинстві як захисникам. Визнати правильною практику тих судів, які за відсутності спеціального закону не допускають таких фахівців до здійснення захисту в кримінальних справах. Однак на сьогоднішній день спеціального закону, який би надавав фахівцям у галузі права брати участь в процесі як захисникам не існує.

Для того щоб встановити зв’язок між вищезазначеною судовою практикою та нормами ЦПК України, слід повернутись до тієї ж ст. 12 ЦПК України, а саме до слів «... в порядку, встановленому законом».

В логічно-змістовному взаємозв‘язку цю частину речення можна відносити:

1) до правової допомоги. В цьому випадку слід розуміти, що правова допомога надається в порядку, встановленому законом;

2) до адвокатів та інших фахівців. В цьому випадку законодавець підкреслює, що допомога надається саме адвокатами і фахівцями у галузі права, які діють в порядку, встановленому законом. Іншими словами, порядок, встановлений законом, регулює діяльність адвокатів та фахівців у галузі права щодо надання правової допомоги;

3) лише до фахівців у галузі права. В цьому випадку акцент робиться на тому, що іншими фахівцями у галузі права допомога надається в порядку, встановленому законом. Іншими словами вони теж можуть надавати правову допомогу але порядок її надання встановлюється законом. При цьому якщо такого закону не має, то й допомогу надавати такі фахівці не можуть.

Враховуючи наведену вище правову позицію Верховного Суду України щодо участі фахівців у галузі права як захисників в кримінальному судочинстві, що по аналогії закону можна також віднести до цивільного судочинства, можна припустити, що найбільш близькою до неї буде останнє, третє тлумачення.

Крім того слід звернути увагу на ст. 56 ЦПК України, в якій вже прямо зазначено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Адвокат окремо не згадується, оскільки саме він і є таким фахівцем.

Таким чином, вищенаведені міркування дають підстави для висновку, що в цивільному процесі, так само як і в кримінальному, фахівці у галузі права не мають права надавати правову допомогу. Але їх участь у справі можлива в іншому процесуальному статусі – у статусі представника. Відповідно до ст. 40 ЦПК представник повинен мати повноваження, а не фах у галузі права. Представником може бути і не юрист. А тому витрати на послуги цих фахівців у галузі права не можна віднести до судових витрат у розумінні ст. 79, 84 ЦПК України, а тому вони не підлягають відшкодуванню.

Відтак Заявником не було надано доказів того, що ТзОВ «ЕЛ ТІ ГРУП» (його працівники) є фахівцями у галузі права, яким законом надано право надання правової допомоги, а тому вимога про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1042,80 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 months later...

Добрый день.

У меня такая ситуация,-прихват подал на меня в суд про стягнення заборгованости по кредитной карте универсальная в размере 18060гр.

В позовной заяве указано что я получил 10000гр. згидно договора б/н от 24.07.2008.Но это даже не договор а какая-то анкета,я ее заполнил и она была подписана мной,но карточку то я получил только 19.09.2008

И еще в позовной заяве сказано следующее:

-18057.84гр-заборгованисть ,какая состоит из следующего:

-8820.84гр-задолжность по кредиту

-6518.93гр-задолность по процентам за користування кредитом

-1382.10гр-задолжность по комисии за пользование кредитом

а также штрафы видповидно до пункту 8.6 умов та правил надання банковских услуг:

_500.00гр.штраф(фиксированная часть)

-836.09гр.штраф(процентная составляющая)

В понедельник суд.Что можно сделать в даной ситуации,играет ли роль неверная дата,или выхода нет?

Возможно на форуме поднимался похожий вопрос,-подскажите где искать

здраствуйте таже проблема и у меня .... в мае 2006 оформил кредитку ,и исправно платил до декабря 2007 ,потом были проблемы с квартирой и работой..

. мне очень нужна ваша помощь , хотелось бы узнать имеет ли банк повторно по одному и томуже делу за кредит спустя более 4,5 лет подавать снова тотже иск но во второй раз указаная банком и коллекторами заявленая сумма в новом иске выше первичной в 10 раз, лично я считаю что это очередная махинация банка......... сейчас ....

хотя есть уже решение суда и выдан судовый наказ в 2008 .... но который я получил сегодня....

о принятом решении узнал случайно .... суд тогда прошел без меня ..... письмо с повесткой

я лично не получал ,по вине почты которая расписалась за меня ....

и какой там срок выполнения решения суда ( в нем не написано ),

остались кое какие чеки об оплате кредита... договора нет на руках и некогда не было...

кредитную карточку изьял и перезал на пополам сотрудник банка в 2007... другой такой у меня нет.... раньше мне никто некаких претензий по кредиту не предьявлял

теперь обовсем узнал после того как получил на работе зарплатную карточку этого банка...

Коллектора не перестают донимать своими письмами и звонками меня и моих родствеников ...

я хочу наказать за вымогательство , и махинациями банка , за разглашение банком инфо обо мне без моего согласия третьему лицу

возможно подать на них в суд за моральный вред и созданные неудобства...

я думаю что у меня найдутся аргументы против них с вашей помощью....

очень надеюсь и жду вашего ответа....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Добрый день.

У меня такая ситуация,-прихват подал на меня в суд про стягнення заборгованости по кредитной карте универсальная в размере 18060гр.

В позовной заяве указано что я получил 10000гр. згидно договора б/н от 24.07.2008.Но это даже не договор а какая-то анкета,я ее заполнил и она была подписана мной,но карточку то я получил только 19.09.2008

И еще в позовной заяве сказано следующее:

-18057.84гр-заборгованисть ,какая состоит из следующего:

-8820.84гр-задолжность по кредиту

-6518.93гр-задолность по процентам за користування кредитом

-1382.10гр-задолжность по комисии за пользование кредитом

а также штрафы видповидно до пункту 8.6 умов та правил надання банковских услуг:

_500.00гр.штраф(фиксированная часть)

-836.09гр.штраф(процентная составляющая)

В понедельник суд.Что можно сделать в даной ситуации,играет ли роль неверная дата,или выхода нет?

Возможно на форуме поднимался похожий вопрос,-подскажите где искать

здраствуйте таже проблема и у меня .... в мае 2006 оформил кредитку ,и исправно платил до декабря 2007 ,потом были проблемы с квартирой и работой..

. мне очень нужна ваша помощь , хотелось бы узнать имеет ли банк повторно по одному и томуже делу за кредит спустя более 4,5 лет подавать снова тотже иск но во второй раз указаная банком и коллекторами заявленая сумма в новом иске выше первичной в 10 раз, лично я считаю что это очередная махинация банка......... сейчас ....

хотя есть уже решение суда и выдан судовый наказ в 2008 .... но который я получил сегодня....

о принятом решении узнал случайно .... суд тогда прошел без меня ..... письмо с повесткой

я лично не получал ,по вине почты которая расписалась за меня ....

и какой там срок выполнения решения суда ( в нем не написано ),

остались кое какие чеки об оплате кредита... договора нет на руках и некогда не было...

кредитную карточку изьял и перезал на пополам сотрудник банка в 2007... другой такой у меня нет.... раньше мне никто некаких претензий по кредиту не предьявлял

теперь обовсем узнал после того как получил на работе зарплатную карточку этого банка...

Коллектора не перестают донимать своими письмами и звонками меня и моих родствеников ...

я хочу наказать за вымогательство , и махинациями банка , за разглашение банком инфо обо мне без моего согласия третьему лицу

возможно подать на них в суд за моральный вред и созданные неудобства...

я думаю что у меня найдутся аргументы против них с вашей помощью....

очень надеюсь и жду вашего ответа....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения