Постановление ВХСУ о прекращении поручительства со Сбербанком России


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2010 р.

№ 5020-10/012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. Волковицької

Л.Рогач

за участю представників:

позивача

Атаманенко О.П. –довіреність від 25.08.2010 р.

відповідача

не з’явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

третьої особи

не з’явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії"

на постанову від 23.06.2010 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі № 5020-10/012 господарського суду м. Севастополя

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії"

до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське підприємство "Ера"

за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Форс"

про стягнення 4 461 715,86 доларів США

Ухвалою від 20.09.2010 р. колегія суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий суддя –Дроботова Т.Б., судді Гоголь Т.Г., Рогач Л.І., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.10.2010 р.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Волковицької Н.О., у судовому засіданні 08.10.2010 р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді –Волковицька Н.О., Рогач Л.І., утвореному розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.10.2010 р.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА", за участю третьої особи - ТОВ "Кепітал Форс" про стягнення заборгованості з поручителя на підставі договору поруки від 08.12.2006 р., посилаючись на приписи статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1050, 1054, 1056 Цивільного кодексу України.

Заявою від 19.03.2010 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" остаточно уточнило позовні вимоги та просило суд стягнути з ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" частину простроченої заборгованості у розмірі 4 461 715,86 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 01.03.2010 р. складає 35 649 109,72 грн., з яких: 2 684 767,41 доларів США заборгованість за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.06р., яка складається з: - 2 373 000,00 доларів США –сума заборгованості за кредитом, 226 761,91 доларів США –сума заборгованості за процентами, 85 005,05 доларів США –сума пені; 1 776 948,45 доларів США заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., яка складається з: 1 575 000, 00 доларів США –сума заборгованості за кредитною лінією, 145 888,58 доларів США –сума заборгованості за процентами та 56 059, 87 доларів США –сума пені (том 2 а.с. 69-73).

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання ТОВ "Кепітал Форс" своїх зобов'язань за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 та договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у позивача виникло право на стягнення частини простроченої заборгованості з відповідача як поручителя, який несе солідарну відповідальність перед банком на підставі договору поруки від 08.12.2006 р.

У відзиві на позовну заяву ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" просило відмовити у її задоволенні посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. (суддя Юріна О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що укладення позивачем та третьою особою додаткових угод про збільшення розміру процентів за користування кредитом, на яке він не надавав згоди, фактично збільшує обсяг відповідальності поручителя, а отже і збільшення суми процентів, які підлягають до сплати, що, враховуючи положення статті 559 Цивільного кодексу України, є підставою для припинення договору поруки.

За апеляційною скаргою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Волков К.В., Сотула В.В., Лисенко В.А.) переглянувши рішення господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. в апеляційному порядку, постановою від 23.06.2010 р. залишив його без змін з тих самих підстав.

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 4 461 715, 86 доларів США задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 559 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник, зокрема, зазначив, що підписанням договору поруки, поручитель усвідомлював можливість підвищення процентної ставки і свідомо надав свою згоду на ініціювання Банком зміни процентної ставки при настанні певних умов, а саме випадків передбачених статтею 6 кредитного договору. Підписанням додаткової угоди до кредитних договорів було змінено умови кредитування, а не змінено зобов'язання, яким збільшено обсяг відповідальності Поручителя, як це було зазначено судами.

Заслухавши доповідь судді –доповідача , присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 08.12.2006 між ЗАТ "НРБ", правонаступником якого є позивач –ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Чорноморський торговий дім", правонаступником якого є ТОВ "Кепітал Форс" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 247-В/06, за умовами пункту 1.1 якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 2 390 000,00 доларів США на цілі, зазначені в пункті 1.4 цього договору, а позичальник зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку.

Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних (пункт 1.3 договору).

На виконання умов кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 2 390 000,00 доларів США, що підтверджується випискою по особовим рахункам Позичальника з 11.12.2006 р. по 21.12.2009р.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2008 р.) Позичальник зобов’язаний повертати кредит банку частинами –у розмірах та у терміни згідно з Графіком повернення кредиту, а саме: щомісячно, починаючи з січня 2009 року, не пізніше 25 числа календарного місяця позичальник зобов’язується здійснювати часткове повернення кредиту в сумі 3000,00 доларів США, починаючи з січня 2010 –в сумі 50000,00 доларів США. Останній платіж в сумі 52000,00 грн. має бути здійснено не пізніше 25.11.2013 р.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що пунктами 2.1 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р., договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 (в редакції додаткових угод № 4 від 28.05.2009 р.) передбачено, що належне виконання позичальником зобов’язань за кредитними договорами забезпечується, зокрема, порукою ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на повний розмір зобов’язань позичальника.

Договір поруки було укладений 08.12.2006 між Банком та ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА", відповідно до пункту 2.1 статті 2 якого, Поручитель зобов’язувався перед Кредитором відповідати за виконання боржником в повному обсязі наступних зобов’язань, що випливають з кредитних договорів:

- зобов’язання повернути кредитору кредит, наданий згідно з кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006 в сумі 2390000,00 доларів США, договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 в сумі 1585000,00 доларів США, відповідно до графіків, наведених в пунктах 8.1 кредитних договорів з кінцевим терміном повернення 25 листопада 2013 року, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором –достроково;

- зобов’язання в строк/и та в порядку, передбачені статтями 6 кредитних договорів, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або цим договором, - до настання терміну/ів, зазначеного/их в статтях 6 кредитних договорів –сплатити/чувати кредитору проценти за користування кредитом з розрахунку 11% річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених статтями 6 кредитних договорів;

- зобов’язання сплатити кредитору неустойку (пеню, штраф) за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за кредитними договорами у строки та у розмірах, передбачених кредитними договорами.

Згідно з пунктом 4.3 договору поруки, відповідач зобов’язаний погасити заборгованість боржника протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про погашення боргу.

Пунктом 4.1 договору поруки від 08.12.2006 р. передбачена солідарна відповідальність Поручителя та Боржника.

16.12.2009 р. за вих. № 6815/5/06-2-2, №6817/5/06-2-2 на ім’я генерального директора ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" Мельника П.І. та 12.01.2010 р. на ім’я арбітражного керуючого Захарченко І.В., Банк звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості ТОВ "Кепітал Форс" за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., невиконання яких стало підставою для звернення Банку до суду.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу виконання сторонами договору поруки від 08.12.2006 р.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами частини 1 статті 559 вказаного Кодексу порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять не будь-які зміни умов основного зобов'язання, а лише такі, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання можуть виникнути через різні обставини: збільшення розміру плати за кредит, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що додатковими угодами № 1 від 25.12.2008 р. до кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р., Банком та Боржником змінено, зокрема, розмір процентів за користування кредитом, та встановлено підвищену процентну ставку в розмірі 12% річних, в порядку пункту 11.7 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р.

Згідно з пунктом 11.7 кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р. ці договори можуть бути зміненні (крім випадків, передбачених цими Договорами та/або чинним законодавством України) тільки за взаємною згодою Банку і Позичальника за умови, якщо такі зміни викладені в письмовій формі.

Випадки, коли банк має право змінити процентну ставку за користування кредитом в односторонньому порядку, визначені у пункті 6.8 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р. та пунктом 6.9 договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р.: а) зміна облікової ставки НБУ; б) порушення позичальником будь-якого із своїх зобов’язань, передбачених цими договорами.

Пунктом 6.9 кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та пунктом 6.10 договору про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., передбачено, що банк має право ініціювати зміну процентної ставки за користування кредитом у разі збільшення процентних ставок на фінансовому ринку України, зміни кредитної політики банку.

При цьому, судами було встановлено, що додаткові угоди № 1 від 25.12.2008 р. до кредитних договорів укладалися між Банком та Позичальником без участі поручителя.

Про зміну умов кредитного договору поручитель не повідомлявся. Доказів на підтвердження наявності згоди Поручителя –ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на внесення змін до кредитних договорів, позивачем не надано, у зв’язку з чим суди дійшли висновку, що укладення Банком та ТОВ «Кепітал Форс»додаткових угод про збільшення розміру процентів за користування кредитом, на яке відповідач не надавав згоди, фактично збільшує обсяг відповідальності поручителя, а отже і збільшення суми процентів, які підлягають до сплати, що, враховуючи положення статті 559 Цивільного кодексу України, є підставою для припинення поруки.

При цьому, оскільки законодавством чітко врегульовано, що питання зміни зобов’язання повинно вирішуватись лише після отримання згоди поручителя на нові умови, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя та збільшують обсяг його відповідальності, а в іншому разі порука припиняється, судом не було взято до уваги доводи позивача стосовно того, що Банк звільнений від обов’язку повідомлення Поручителя про зміну зобов’язання з огляду на положення пункту 2.1 договору поруки, зазначивши, що положення договору поруки про можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати не можна вважати встановленням згоди поручителя на будь-яку зміну зобов’язання.

Враховуючи викладене, приписи законодавства та встановлені під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів щодо відмови у задоволенні позову, оскільки при розгляді справи встановлена безпідставність позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за договором поруки від 08.12.2006 р. у зв’язку з його припиненням.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. у справі № 5020- 10/012 та рішення господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12123009

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Наметанный глаз ))))

Жизнь заставила разобраться в системе... Жуть. Просто жуть. По словам юристов, раньше такого не было... Институция юристов становится ненужной, по определению. Это как трансформация крупных оптовых торговых компаний в фактически логистические. И в данном случае юристам уготована роль "доставки крови экономики" к судебным органам ;). По другому работать не дают.

В действительности знания, постановления, практика, - сейчас в Украине не имеют ровно никакого значения, если есть деньги. Или же когда их нет (тут уже в другом понимании...).

Примеров масса, и решений судов (причем, всех инстанций) множество, в частности и у нас на форуме...

Не думаю (ИМХО), что это навсегда, но именно сейчас, - все обстоит именно так...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Жизнь заставила разобраться в системе... Жуть. Просто жуть. По словам юристов, раньше такого не было... Институция юристов становится ненужной, по определению. Это как трансформация крупных оптовых торговых компаний в фактически логистические. И в данном случае юристам уготована роль "доставки крови экономики" к судебным органам ;). По другому работать не дают.

В действительности знания, постановления, практика, - сейчас в Украине не имеют ровно никакого значения, если есть деньги. Или же когда их нет (тут уже в другом понимании...).

Примеров масса, и решений судов (причем, всех инстанций) множество, в частности и у нас на форуме...

Не думаю (ИМХО), что это навсегда, но именно сейчас, - все обстоит именно так...

Утром увидел данное постановление и распечатал. Сегодня в банкротстве сослался. Суд согласился с такой мотивировкой.

Повезло с судьёй? или?))))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Утром увидел данное постановление и распечатал. Сегодня в банкротстве сослался. Суд согласился с такой мотивировкой.

Повезло с судьёй? или?))))

Значит повезло. В дальнейшем это решение было отменено ВСУ и сейчас уже вынесены противоположные решния первой и апелляционной инстанцией. Но бороться все равно нужно. Успехов.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ось продовження цієї судової історії:

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2010 р.

№ 5020-10/012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. Волковицької

Л.Рогач

за участю представників:

позивача

Атаманенко О.П. –довіреність від 25.08.2010 р.

відповідача

не з’явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

третьої особи

не з’явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії"

на постанову від 23.06.2010 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі № 5020-10/012 господарського суду м. Севастополя

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк сбербанку Росії"

до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське підприємство "Ера"

за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Форс"

про стягнення 4 461 715,86 доларів США

Ухвалою від 20.09.2010 р. колегія суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий суддя –Дроботова Т.Б., судді Гоголь Т.Г., Рогач Л.І., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.10.2010 р.

У зв'язку з виходом з відпустки судді Волковицької Н.О., у судовому засіданні 08.10.2010 р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий –Дроботова Т.Б., судді –Волковицька Н.О., Рогач Л.І., утвореному розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.10.2010 р.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання. Відводів складу колегії суддів не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА", за участю третьої особи - ТОВ "Кепітал Форс" про стягнення заборгованості з поручителя на підставі договору поруки від 08.12.2006 р., посилаючись на приписи статей 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1050, 1054, 1056 Цивільного кодексу України.

Заявою від 19.03.2010 р. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" остаточно уточнило позовні вимоги та просило суд стягнути з ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" частину простроченої заборгованості у розмірі 4 461 715,86 дол. США, що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 01.03.2010 р. складає 35 649 109,72 грн., з яких: 2 684 767,41 доларів США заборгованість за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.06р., яка складається з: - 2 373 000,00 доларів США –сума заборгованості за кредитом, 226 761,91 доларів США –сума заборгованості за процентами, 85 005,05 доларів США –сума пені; 1 776 948,45 доларів США заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., яка складається з: 1 575 000, 00 доларів США –сума заборгованості за кредитною лінією, 145 888,58 доларів США –сума заборгованості за процентами та 56 059, 87 доларів США –сума пені (том 2 а.с. 69-73).

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання ТОВ "Кепітал Форс" своїх зобов'язань за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 та договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у позивача виникло право на стягнення частини простроченої заборгованості з відповідача як поручителя, який несе солідарну відповідальність перед банком на підставі договору поруки від 08.12.2006 р.

У відзиві на позовну заяву ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" просило відмовити у її задоволенні посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. (суддя Юріна О.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що укладення позивачем та третьою особою додаткових угод про збільшення розміру процентів за користування кредитом, на яке він не надавав згоди, фактично збільшує обсяг відповідальності поручителя, а отже і збільшення суми процентів, які підлягають до сплати, що, враховуючи положення статті 559 Цивільного кодексу України, є підставою для припинення договору поруки.

За апеляційною скаргою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" Севастопольський апеляційний господарський суд (судді: Волков К.В., Сотула В.В., Лисенко В.А.) переглянувши рішення господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. в апеляційному порядку, постановою від 23.06.2010 р. залишив його без змін з тих самих підстав.

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 4 461 715, 86 доларів США задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 559 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник, зокрема, зазначив, що підписанням договору поруки, поручитель усвідомлював можливість підвищення процентної ставки і свідомо надав свою згоду на ініціювання Банком зміни процентної ставки при настанні певних умов, а саме випадків передбачених статтею 6 кредитного договору. Підписанням додаткової угоди до кредитних договорів було змінено умови кредитування, а не змінено зобов'язання, яким збільшено обсяг відповідальності Поручителя, як це було зазначено судами.

Заслухавши доповідь судді –доповідача , присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 08.12.2006 між ЗАТ "НРБ", правонаступником якого є позивач –ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ТОВ "Чорноморський торговий дім", правонаступником якого є ТОВ "Кепітал Форс" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 247-В/06, за умовами пункту 1.1 якого Банк зобов’язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 2 390 000,00 доларів США на цілі, зазначені в пункті 1.4 цього договору, а позичальник зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку.

Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних (пункт 1.3 договору).

На виконання умов кредитного договору, Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 2 390 000,00 доларів США, що підтверджується випискою по особовим рахункам Позичальника з 11.12.2006 р. по 21.12.2009р.

Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2008 р.) Позичальник зобов’язаний повертати кредит банку частинами –у розмірах та у терміни згідно з Графіком повернення кредиту, а саме: щомісячно, починаючи з січня 2009 року, не пізніше 25 числа календарного місяця позичальник зобов’язується здійснювати часткове повернення кредиту в сумі 3000,00 доларів США, починаючи з січня 2010 –в сумі 50000,00 доларів США. Останній платіж в сумі 52000,00 грн. має бути здійснено не пізніше 25.11.2013 р.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що пунктами 2.1 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р., договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 (в редакції додаткових угод № 4 від 28.05.2009 р.) передбачено, що належне виконання позичальником зобов’язань за кредитними договорами забезпечується, зокрема, порукою ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на повний розмір зобов’язань позичальника.

Договір поруки було укладений 08.12.2006 між Банком та ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА", відповідно до пункту 2.1 статті 2 якого, Поручитель зобов’язувався перед Кредитором відповідати за виконання боржником в повному обсязі наступних зобов’язань, що випливають з кредитних договорів:

- зобов’язання повернути кредитору кредит, наданий згідно з кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006 в сумі 2390000,00 доларів США, договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 в сумі 1585000,00 доларів США, відповідно до графіків, наведених в пунктах 8.1 кредитних договорів з кінцевим терміном повернення 25 листопада 2013 року, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором –достроково;

- зобов’язання в строк/и та в порядку, передбачені статтями 6 кредитних договорів, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або цим договором, - до настання терміну/ів, зазначеного/их в статтях 6 кредитних договорів –сплатити/чувати кредитору проценти за користування кредитом з розрахунку 11% річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених статтями 6 кредитних договорів;

- зобов’язання сплатити кредитору неустойку (пеню, штраф) за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за кредитними договорами у строки та у розмірах, передбачених кредитними договорами.

Згідно з пунктом 4.3 договору поруки, відповідач зобов’язаний погасити заборгованість боржника протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про погашення боргу.

Пунктом 4.1 договору поруки від 08.12.2006 р. передбачена солідарна відповідальність Поручителя та Боржника.

16.12.2009 р. за вих. № 6815/5/06-2-2, №6817/5/06-2-2 на ім’я генерального директора ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" Мельника П.І. та 12.01.2010 р. на ім’я арбітражного керуючого Захарченко І.В., Банк звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості ТОВ "Кепітал Форс" за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., невиконання яких стало підставою для звернення Банку до суду.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу виконання сторонами договору поруки від 08.12.2006 р.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами частини 1 статті 559 вказаного Кодексу порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять не будь-які зміни умов основного зобов'язання, а лише такі, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання можуть виникнути через різні обставини: збільшення розміру плати за кредит, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється лише тоді, коли поручитель не надав згоди на зміну основного зобов'язання.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що додатковими угодами № 1 від 25.12.2008 р. до кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р., Банком та Боржником змінено, зокрема, розмір процентів за користування кредитом, та встановлено підвищену процентну ставку в розмірі 12% річних, в порядку пункту 11.7 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р.

Згідно з пунктом 11.7 кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договору про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р. ці договори можуть бути зміненні (крім випадків, передбачених цими Договорами та/або чинним законодавством України) тільки за взаємною згодою Банку і Позичальника за умови, якщо такі зміни викладені в письмовій формі.

Випадки, коли банк має право змінити процентну ставку за користування кредитом в односторонньому порядку, визначені у пункті 6.8 кредитного договору №247-В/06 від 08.12.2006 р. та пунктом 6.9 договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2006 р.: а) зміна облікової ставки НБУ; б) порушення позичальником будь-якого із своїх зобов’язань, передбачених цими договорами.

Пунктом 6.9 кредитного договору № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та пунктом 6.10 договору про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., передбачено, що банк має право ініціювати зміну процентної ставки за користування кредитом у разі збільшення процентних ставок на фінансовому ринку України, зміни кредитної політики банку.

При цьому, судами було встановлено, що додаткові угоди № 1 від 25.12.2008 р. до кредитних договорів укладалися між Банком та Позичальником без участі поручителя.

Про зміну умов кредитного договору поручитель не повідомлявся. Доказів на підтвердження наявності згоди Поручителя –ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на внесення змін до кредитних договорів, позивачем не надано, у зв’язку з чим суди дійшли висновку, що укладення Банком та ТОВ «Кепітал Форс»додаткових угод про збільшення розміру процентів за користування кредитом, на яке відповідач не надавав згоди, фактично збільшує обсяг відповідальності поручителя, а отже і збільшення суми процентів, які підлягають до сплати, що, враховуючи положення статті 559 Цивільного кодексу України, є підставою для припинення поруки.

При цьому, оскільки законодавством чітко врегульовано, що питання зміни зобов’язання повинно вирішуватись лише після отримання згоди поручителя на нові умови, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя та збільшують обсяг його відповідальності, а в іншому разі порука припиняється, судом не було взято до уваги доводи позивача стосовно того, що Банк звільнений від обов’язку повідомлення Поручителя про зміну зобов’язання з огляду на положення пункту 2.1 договору поруки, зазначивши, що положення договору поруки про можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати не можна вважати встановленням згоди поручителя на будь-яку зміну зобов’язання.

Враховуючи викладене, приписи законодавства та встановлені під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів щодо відмови у задоволенні позову, оскільки при розгляді справи встановлена безпідставність позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості за договором поруки від 08.12.2006 р. у зв’язку з його припиненням.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. у справі № 5020- 10/012 та рішення господарського суду м. Севастополя від 23.04.2010 р. залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12123009

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15968292 Справа № 3-62г10

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2011 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

Головуючого: Шицького І.Б.,

Суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С.,

Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І.,

Гуля В.С., Гусака М.Б., Ємця А.А.,

Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В.,

Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І.,

Короткевича М.Є., Коротких О.А., Косарєва В.І.,

Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т.,

Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Маринченка В.Л.,

Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В.,

Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П.,

Потильчака О.І., Пошви Б.М., Редьки А.І.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М.,

Таран Т.С., Тітова Ю.Г., Шаповалової О.А.,

Яреми А.Г.

розглянувши за участю представників:

публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» - Шестюка О.М.,

відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера» - Вашеняка С.В.,

Національного банку України – Кармазина Р.В.,

заяву публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2010 року у справі № 5020-10/012 за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «Ера», третя особа – ТОВ «Кепітал Форс», про стягнення 4 461 715,86 доларів США, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2010 року публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» заявлено позов до відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «ЕРА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Кепітал Форс», про стягнення заборгованості в сумі 13 948,00 дол. США у тому числі: 8 373,00 дол. США заборгованість за кредитним договором №247-В/06 від 8 грудня 2006 року, з яких: 6 000,00 дол. СПІА - заборгованість за кредитом, 2 373,00 дол. США - заборгованість за відсотками та 7 575,00 дол. США заборгованості за договором відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 8 грудня 2006 року, з яких: 6 000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 1 575,00 дол. США - заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання товариством з обмеженою відповідальністю „Кепітал Форс” своїх зобов'язань як правонаступника ТОВ «Чорноморський торговий дім» за кредитним договором №247-В/06 від 08 грудня 2006 року та договором про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08 грудня 2006 року в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у позивача виникло право на стягнення частини простроченої заборгованості з відкритого акціонерного товариства «Севастопольське підприємство «ЕРА» як поручителя, який несе солідарну відповідальність перед банком на підставі договору поруки від 08 грудня 2006 року.

В процесі розгляду спору в порядку статті 22 ГПК України позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача частину простроченої заборгованості у розмірі 4 461 715,86 дол. США у тому числі: 2 684 766,96 дол. США заборгованість за кредитним договором №247-В/06 від 08 грудня 2006 року, з яких: 2 373 000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 226 761,91 дол. США - заборгованість за відсотками, 85 005,05 дол. США - пеня та 1 776 948,45 дол. США заборгованості за договором відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08 грудня 2006 року, з яких: 1 575 000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 145 888,58 дол. США - заборгованість за відсотками, 56 059,87 дол. США - пеня.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23 квітня 2010 року у справі №5020-10/012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2010 року рішення господарського суду м. Севастополя від 23 квітня 2010 року залишено без зміни.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 червня 2010 року та рішення господарського суду м. Севастополя від 23 квітня 2010 року залишено без зміни.

В основу постанови касаційного суду покладено висновки господарських судів про те, що порука припинилася на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України, оскільки зміна зобов’язання відбулась без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» в порядку ст. 11119 ГПК України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2010 року у справі № 5020-10/012 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч.1 ст. 559 ЦК України у правовідносинах, що виникають при зміні розміру відсотків за користування кредитом без згоди поручителя.

На обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано постанови Вищого господарського суду України від 18 лютого 2010 року у справі №6/179/09, від 2 березня 2006 року у справі №20/213, від 20 червня 2006 року у справі №47/240, від 29 листопада 2007 року у справі №22/455-26/287 в яких, зокрема, висловлено правову позицію, що внесення змін до кредитного договору в частині зміни процентної ставки не змінило розміру договірної відповідальності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26 листопада 2010 року у справі № 5020-10/012 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2010 року.

Ухвалами Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року:

- відкрито провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2010 року у справі № 5020-10/012.

- витребувано матеріали справи,

- доручено Голові Науково-консультативної ради при Верховному Суді України підготовку відповідними фахівцями науково-консультативної ради наукового висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції ч.1 ст. 559 ЦК України у правовідносинах, що виникають при зміні розміру відсотків за користування кредитом без згоди поручителя,

- визначено Національний банк України органом державної влади, представники якого можуть дати пояснення в суді щодо суті правового регулювання ч.1 ст. 559 ЦК України у правовідносинах, що виникають при зміні розміру відсотків за користування кредитом без згоди поручителя.

Ухвалою Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року справу призначено до розгляду.

24 грудня 2010 року до Верховного Суду України на виконання ухвали Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року надійшли письмові пояснення Національного банку України в яких висловлено думку про те, що якщо договір поруки передбачає відповідальність поручителя перед кредитором у тому обсязі, що і боржника за кредитним договором включаючи можливість зміни процентів за користування кредитом, то підстави для припинення поруки відсутні, оскільки виражена згода відповідати у відповідності із зміненими умовами кредитного договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» Верховний Суд України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що відповідно до п.1.1 кредитного договору №247-В/06 від 8 грудня 2006 року укладеного ЗАТ «Банк НРБ» з ТОВ «Чорноморський торговий дім», банк зобов’язувався надати товариству (позичальнику) кредитні кошти у сумі 2 390 000 доларів США, а позичальник зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку відсотки за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит банку.

Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних зі строком погашення кредиту не пізніше 25 листопада 2013 року. (п.п. 1.2, 1.3 договору).

8 грудня 2006 року між ЗАТ «Банк НРБ» та ТОВ «Чорноморський торговий дім» укладено договір про відкриття кредитної лінії №248-В/06, за умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію в іноземній валюті, ліміт кредитної лінії складає 1 585 000 доларів США.

Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних з кінцевим терміном повернення – 25 листопада 2013 року (п.п. 1.3, 1.4 договору).

Пунктами 2.1 кредитних договорів №247-В/06 та №248-В/06 від 8 грудня 2006 року передбачено, що належне виконання позичальником зобов’язань за кредитними договорами забезпечується, зокрема, порукою ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на повний розмір зобов’язань позичальника.

Господарськими судами встановлено, що 8 грудня 2006 року між ЗАТ «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ВАТ «Севастопольське підприємство «ЕРА» укладено договір поруки за умовами якого товариство як поручитель зобов’язувалося відповідати за виконання ТОВ «Чорноморський торговий дім», правонаступником якого є ТОВ «Кепітал Форс», зобов’язань, які випливають з кредитних договорів №247-В/06 та №248-В/06.

Апеляційним господарським судом встановлено, що додатковими угодами за № 1 від 25 грудня 2008 року до кредитного договору № 247-В/06 від 8 грудня 2006 року та договору про відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 8 грудня 2006 року, укладеними між Банком та ТОВ «Кепітал Форс», як правонаступником боржника - ТОВ «Чорноморський торговий дім», змінено, зокрема, розмір відсотків за користування кредитом, та встановлено процентну ставку у розмірі 12% річних.

Вищий господарський суд України залишаючи без зміни прийняті у справі судові рішення, погодився з висновками господарських судів, що порука припинилася на підставі ч.1 ст. 559 ЦК України, оскільки зміна розміру відсотків за користування кредитом відбулась без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Проте, з таким висновком не можна погодитися з наступних підстав.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов’язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов’язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов’язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов’язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Господарськими судами встановлено, що пунктом 2.1 договору поруки від 8 грудня 2006 року визначено обсяг відповідальності поручителя за кредитним договором №247-В/06 від 8 грудня 2006 року в обсязі 2 390 000 доларів США, за кредитним договором №248-В/06 від 8 грудня 2006 року в обсязі 1 585 000 доларів США, сплаті процентів за зазначеними договорами в розмірі 11% та кінцевим терміном повернення кредитів – 25 листопада 2013 року, та передбачено можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку ст. 6 кредитних договорів.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов’язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до ст. 6 кредитного договору №247-В/06 від 8 грудня 2006 року, банк має право на зміну розміру процентної ставки у випадках зміни облікової ставки Національного банку України, порушення позичальником будь-якого із своїх зобов’язань, збільшення процентних ставок на фінансовому ринку України, зміни кредитної політики банку. Аналогічний зміст містить ст. 6 кредитного договору №248-В/06 від 8 грудня 2006 року.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов’язує припинення договору поруки із зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов’язання забезпеченого порукою.

Проте, господарські суди встановивши, що умовами договору поруки передбачено можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в кредитних договорах, дійшли помилкового висновку, що внесення змін до кредитних договорів в цій частині змінило основне зобов’язання боржника без згоди поручителя та збільшило обсяг його відповідальності.

Аналогічну правову позицію про те, що підстави для припинення поруки відсутні, оскільки закон пов’язує припинення договору поруки не із зміною будь-яких умов основного зобов’язання, забезпеченого порукою, а із зміною основного зобов’язання, за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу його відповідальності викладено у постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2007 року у справі №22/455-26/287 в перегляді якої ухвалою Верховного Суду України від 31 січня 2008 року відмовлено.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2010 року у справі № 5020-10/012 підлягає скасуванню як незаконна і необґрунтована, прийнята внаслідок неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а справа направленню на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.

Керуючись ст.ст. 11124 — 11126 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд України

постановив:

Заяву публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 8 жовтня 2010 року у справі № 5020-10/012, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини 1 статті 111 16 ГПК України.

Головуючий:

І.Б. Шицький

Судді: М.І. Балюк

В.П. Барбара

І.С. Берднік

Л.Ф. Глос

Т.В. Гошовська

Л.І. Григор’єва

В.С. Гуль

М.Б. Гусак

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

В.В. Заголдний

Г.В. Канигіна

М.Р. Кліменко

Є.І. Ковтюк

П.І. Колесник

М.Є. Короткевич

О.А. Коротких

В.І. Косарєв

О.В. Кривенда

В.В. Кривенко

О.Т. Кузьменко

Правова позиція (справа № 3-62г10)

Якщо умовами договору поруки передбачена можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку визначеному кредитним договором в забезпечення якого надана порука, то підстави для її припинення, передбачені ч.1 ст. 559 ЦК України, відсутні.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14637298

Д.Д. Луспеник

Н.П. Лященко

В.Л. Маринченко

В.В. Онопенко

Л.І. Охрімчук

П.В. Панталієнко

М.В. Патрюк

В.Ф. Пивовар

П.П. Пилипчук

О.І. Потильчак

Б.М. Пошва

А.І. Редька

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

А.М. Скотарь

Т.С. Таран

Ю.Г. Тітов

О.А. Шаповалова

А. Г. Ярема

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р.

№ 5020-10/012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Дунаєвської Н.Г.

суддів :

Владимиренко С.В.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали касаційного

провадження за касаційною скаргою

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р.

та рішення

господарського суду міста Севатополя

від 23.04.2010 р.

у справі

№ 5020-10/012

за позовом

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до

ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера"

третя особа

ТОВ "Кепітал Форс"

про

стягнення 4 461 715,86 доларів США

за участю представників:

від позивача

- Атаманенко О.П.

від відповідача

- не з'явився

від третьої особи

- не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до суду з позовом до ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера", третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача TOB "Кепітал Форс", про стягнення заборгованості в сумі 13 948 дол. США, у тому числі:

8 373 дол. США заборгованості за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 р., з яких: 6 000 дол. США –заборгованість за кредитом, 2 373 дол. США –заборгованість за відсотками;

7 575 дол. США заборгованості за договором відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., з яких: 6 000 дол. США –заборгованість за кредитом, 1 575 дол. США –заборгованість за відсотками.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання ТОВ "Кепітал Форс" своїх зобов'язань як правонаступника TOB "Чорноморський торговий дім" за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 р. та договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у позивача виникло право на стягнення частини простроченої заборгованості з ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера" як поручителя, який несе солідарну відповідальність перед банком на підставі договору поруки від 08.12.2006 р.

В порядку ст. 22 ГПК України позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача частину простроченої заборгованості у розмірі 4 461 715,86 дол. США у тому числі:

2 684 766,96 дол. США заборгованість за кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 р., з яких: 2 373 000 дол. США –заборгованість за кредитом, 226 761,91 дол. США –заборгованість за відсотками, 85 005,05 дол. США –пеня

1 776 948,45 дол. США заборгованості за договором відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р., з яких: 1 575 000 дол. США –заборгованість за кредитом, 145 888,58 дол. США –заборгованість за відсотками, 56 059,87 дол. США –пеня.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.04.2010 р. (суддя Юріна О.М.) в позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. (судді: Волков К.В., Сотула В.В., Лисенко В.А.) рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2010 р. (судді: Дроботова Т.Б., Волковицька Н.О., Рогач Л.І.) постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 17.01.2011 р. вказану постанову Вищого господарського суду України скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2011 р. матеріали касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" прийнято до провадження колегією суддів у складі: Дунаєвської Н.Г. - головуючого, Владимиренко С.В., Подоляк О.А.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали касаційного провадження, оцінивши доводи касаційної скарги, врахувавши вказівки, викладені у постанові Верховного Суду України від 17.01.2011 р., перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 08.12.2006 р. між ЗАТ "НРБ", правонаступником якого є позивач –ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк) та ТОВ "Чорноморський торговий дім", правонаступником якого є ТОВ "Кепітал Форс" (Позичальник) укладено кредитний договір № 247-В/06 (надалі –Кредитний договір), за умовами п. 1.1 якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти в сумі 2 390 000 дол. США на цілі, зазначені в п. 1.4 цього договору, а Позичальник зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, використати його за цільовим призначенням, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредит Банку.

Розмір процентів за користування кредитом складає 11% річних (п. 1.3 Кредитного договору).

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2008 р.) Позичальник зобов'язаний повертати кредит Банку частинами – у розмірах та у терміни, згідно з Графіком повернення кредиту, а саме: щомісячно, починаючи з січня 2009 року, не пізніше 25 числа календарного місяця позичальник зобов'язується здійснювати часткове повернення кредиту в сумі 3 000 дол. США, починаючи з січня 2010 року –в сумі 50 000 дол. США. Останній платіж в сумі 52 000 дол. США. має бути здійснено не пізніше 25.11.2013 р.

Також, 08.12.2006 р. між ЗАТ "НРБ", правонаступником якого є позивач –ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк) та ТОВ "Чорноморський торговий дім", правонаступником якого є ТОВ "Кепітал Форс" (Позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 (надалі –Договір про відкриття кредитної лінії), відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов'язався відкрити Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, що надалі іменується "кредитна лінія", та надає позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, повертати банку кредит в обсягах та у терміни, передбачені ст. 8 цього договору, а також виконувати інші умови цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору про відкриття кредитної лінії (в редакції Додаткової угоди №1 від 25.12.2008 р.) ліміт кредитної лінії складає: з часу укладення цього договору та по 24.01.2009 р. –1 585 000 дол. США; з 25.01.2008 р. включно ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно кожного 25 числа календарного місяця на 2 000 дол. США, починаючи з 25.01.2010 р. включно ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 25 числа календарного місяця на 33 150 дол. США. Останній платіж має бути здійснено не пізніше 25.11.2013 р.

Відповідно до п. 8.1 Договору про відкриття кредитної лінії Позичальник зобов'язується, починаючи з грудня 2008 року, повертати кредит, наданий в межах відповідного розміру ліміту кредитної лінії, встановленого п. 1.2 цього договору, таким чином, щоб станом на 26 число кожного календарного місяця загальна заборгованість за кредитною лінією зменшувалась на 26 500 дол. США, а станом на 26.11.2013 р. загальної заборгованості за кредитною лінією не існувало.

Пунктами 2.1 Кредитного договору та Договору про відкриття кредитної лінії (в редакції додаткових угод № 4 від 28.05.2009 р.) передбачено, що належне виконання Позичальником зобов'язань за кредитними договорами забезпечується, зокрема, порукою ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" на повний розмір зобов'язань Позичальника.

Договір поруки укладено 08.12.2006 р. між ЗАТ "НРБ", правонаступником якого є позивач –ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Кредитор) та ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" (Поручитель) (надалі –Договір поруки).

Згідно п. 4.3 Договору поруки Поручитель зобов'язаний погасити заборгованість боржника протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про погашення боргу.

Пунктом 4.1 Договору поруки передбачена солідарна відповідальність Поручителя та Боржника.

Апеляційним господарським судом встановлено, що додатковими угодами № 1 від 25.12.2008 р. до Кредитного договору та Договору про відкриття кредитної лінії, змінено, зокрема, розмір відсотків за користування кредитом, та встановлено процентну ставку у розмірі 12% річних.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Кепітал Форс" своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором та Договором про відкриття кредитної лінії, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулось до відповідача з вимогами від 16.12.2009 р. за вих. № 6815/5/06-2-2, на ім'я генерального директора ВАТ "Севастопольське підприємство "ЕРА" Мельника П.І. та 12.01.2010 р. вих. № 6817/5/06-2-2 на ім'я арбітражного керуючого Захарченко І.В. про погашення даної заборгованості ТОВ "Кепітал Форс".

Невиконання відповідачем вищевказаних вимог стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даним позовом про стягнення боргу за Договором поруки.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди, посилаючись на зміну ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" розміру відсоткової ставки за користування кредитом без згоди ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера", дійшли висновку, що порука припинилася на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки було здійснено зміну зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Судами встановлено, що відповідно до п. 2.1 ст. 2 Договору поруки Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання Боржником в повному обсязі наступних зобов'язань, що випливають з кредитних договорів:

- зобов'язання повернути Кредитору кредит, наданий згідно з кредитним договором № 247-В/06 від 08.12.2006 в сумі 2 390 000 дол. США, договором про відкриття кредитної лінії № 248-В/06 від 08.12.2006 р. в сумі 1 585 000 доларів США, відповідно до графіків, наведених в п. 8.1 кредитних договорів з кінцевим терміном повернення 25.11.2013 р., а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором –достроково;

- зобов'язання в строк/и та в порядку, передбачені ст. 6 кредитних договорів, а у випадках, передбачених законодавством України та/або кредитним договором та/або цим договором, - до настання терміну/ів, зазначеного/их в ст. 6 кредитних договорів –сплатити/чувати кредитору проценти за користування кредитом з розрахунку 11% річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених ст. 6 кредитних договорів;

- зобов'язання сплатити кредитору неустойку (пеню, штраф) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за кредитними договорами у строки та у розмірах, передбачених кредитними договорами.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Також, апеляційним судом встановлено, що відповідно до ст. 6 Кредитного договору банк має право на зміну розміру процентної ставки у випадках зміни облікової ставки Національного банку України, порушення Позичальником будь-якого із своїх зобов'язань, збільшення процентних ставок на фінансовому ринку України, зміни кредитної політики банку. Аналогічний зміст містить ст. 6 Договору про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Проте, господарські суди, встановивши, що умовами Договору поруки передбачено можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в кредитних договорах, дійшли помилкового висновку, що внесення змін до кредитних договорів в цій частині змінило основне зобов'язання боржника без згоди поручителя та збільшило обсяг його відповідальності.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про припинення Договору поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України є необґрунтованими.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій не досліджувалась первинна документація та не встановлювались розміри заборгованості по кожному кредитному договору, по відсоткам за користування кредитними коштами та не розраховувався розмір пені по кожному з цих платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку із вищевикладеним, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 ,11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 23.04.2010 р. у справі № 5020-10/012 скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду міста Севастополя.

Головуючий, суддя Н. Дунаєвська

Судді С. Владимиренко

О. Подоляк

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

15 квітня 2011 року

справа № 5020-10/012-574/2011

Суддя господарського суду міста Севастополя Харченко І.А., розглянувши матеріали справи №5020-10/012

Публічного акціонерного товариства ”Дочірній банк сбербанку Росії”

до Відкритого акціонерного товариства ”Севастопольське підприємство ”ЕРА”

про стягнення заборгованості в розмірі 4 461 715,86 дол. США (еквівалент –35649109,72 грн), у тому числі: 2684766,96 дол.США заборгованість за кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006, 1776948,45 дол.США заборгованості за договором відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2009,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Кепітал Форс”,

в с т а н о в и в :

09.02.2010 Публічне акціонерне товариство „Дочірній банк Сбербанку Росії” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства ”Севастопольське підприємство ”ЕРА”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ”Кепітал Форс”, про стягнення заборгованості в сумі 13948,00 дол. США (еквівалент –111600,74 грн), у тому числі: 8373,00 дол. США заборгованість за кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006, з яких: 6000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 2373,00 дол. США - заборгованість за процентами та 7575,00 дол. США заборгованості за договором відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2009, з яких: 6000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 1575,00 дол. США - заборгованість за процентами.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 10.02.2010 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі.

В процесі розгляду спору в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача частину простроченої заборгованості у розмірі 4 461 715,86 дол. США (еквівалент –35649109,72 грн), у тому числі: 2684766,96 дол. США заборгованість за кредитним договором №247-В/06 від 08.12.2006, з яких: 2373000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 226761,91 дол. США - заборгованість за процентами, 85005,05 дол. США –пеня, та 1776948,45 дол. США заборгованості за договором відкриття кредитної лінії №248-В/06 від 08.12.2009, з яких: 1575000,00 дол. США - заборгованість за кредитом, 145888,58 дол. США - заборгованість за процентами, 56059,87 дол. США –пеня (том 2 арк.с. 5-9).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.04.2010 у задоволенні позову відмовлено повністю (том 2 арк.с.99-104).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” було залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 23.04.2010 у справі №5020-10/012 –без змін (том 2 арк.с.192-205).

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2010 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 та рішення господарського суду міста Севастополя від 23.04.2010 залишено без змін, а касаційну скаргу –без задоволення (том 2 арк.с.231-236).

Постановою Верховного Суду України від 17.01.2011 заяву Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 08.10.2010 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції (том 2 арк.с. 294-297).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2011 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Дочірній банк Сбербанку Росії” задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 та рішення господарського суду міста Севастополя від 23.04.2010 у справі №5020-10/012 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (том 3 арк.с.7-12).

14.04.2011 справа надійшла на адресу господарського суду міста Севастополя.

Керуючись статтями 65, 86 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

1. Прийняти справу до провадження.

2. Призначити розгляд справи на 17.05.2011 об 11.00, засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Севастополя за адресою: м. Севастополь, вул. Павліченко, 5, кабінет №208.

3. Зобов’язати учасників процесу надати суду документи, що підтверджують повноваження осіб, які представлятимуть інтереси у судовому засіданні (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи).

Зобов’язати учасників процесу забезпечити явку їх повноважних представників у судове засідання.

Для перепустки до приміщення суду мати документ, підтверджуючий повноваження особи та дану ухвалу.

Копії документів, що надаються до суду, повинні бути засвідчені належним чином, згідно з пунктом 5.27 Держстандарту України №4163-2003 «Уніфікована Система організаційно–розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», і подаються з супровідним листом.

На підставі пункту 5 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право стягнути на користь державного бюджету штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1 700,00 грн.) за ухилення від вчинення дій, покладених ним на сторону.

Суддя підпис І.А. Харченко

ПОСТАНОВА СУДУ В РЕЄСТРІ ВІДСУТНЯ !

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18581982

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р.

Справа № 5020-10/012-574/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Подоляк О.А.

суддів :

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційну скаргу

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"

на ухвалу

Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2011

у справі

№ 5020-10/012-574/2011

за позовом

ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії"

до

ВАТ "Севастопольське

підприємство "Ера"

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача

ТОВ "Кепітал Форс"

про

стягнення коштів

за участю представників:

від позивача

- Ганчар І.Д.

від відповідача

- не з'явилися

від третьої особи

- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2011 (судді: Борисова Ю.В., Дмитрієв В.Є., Гонтар В.І.) провадження у справі зупинено до розгляду Ленінським районним судом міста Севастополя справи № 2-3426/2011 та набрання рішення чинності у вказаній справі.

Не погоджуючись з ухвалою, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Кепітал Форс", про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позов мотивований невиконанням ТОВ "Кепітал Форс" умов кредитних договорів, поручителем якого є ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера", згідно договору поруки.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.05.2011 позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення.

В подальшому відповідач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення Ленінським районним судом міста Севастополя справи № 2-3426/2011 за позовом ОСОБА_1. до ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера" про визнання недійсним договору поруки, на підставі якого суд зупинив провадження у справі.

Зупиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд мотивував це тим, що справа Ленінського районного суду міста Севастополя № 2-3426/2011, є пов'язаною з даною, оскільки у ній оспорюється дійсність договору поруки, яким обґрунтовано позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами у даній справі, а тому її розгляд унеможливлює розгляд справи № 5020-10/012-574/2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Виходячи із змісту вказаної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати: як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Приймаючи ухвалу апеляційним господарським судом не прийнято до уваги, що відповідно до положень п. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, сам має право надати оцінку пов'язаному з предметом спору договору та визнати його недійсним повністю чи у певній частині, якщо він суперечить законодавству.

З огляду на це, апеляційний господарський суд дійшов необґрунтованих висновків, що порушення Ленінським районним судом міста Севастополя провадження у справі № 2-3426/2011 перешкоджає з'ясуванню обставин у даній справі та безпідставно зупинив провадження.

Таким чином, ухвала апеляційного господарського суду прийнята з порушенням ст. 79 ГПК України.

Враховуючи наведене, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, її слід скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119,11110,11111, 11113 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" задовольнити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2011 у справі № 5020-10/012-574/2011 скасувати.

Справу передати Севастопольському апеляційному господарському суду для здійснення апеляційного провадження.

Головуючий, суддя О. Подоляк

С у д д і С. Владимиренко

Н. Мележик

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Утром увидел данное постановление и распечатал. Сегодня в банкротстве сослался. Суд согласился с такой мотивировкой.

Повезло с судьёй? или?))))

Кстати в Хозяйственных судах в первой и второй инстанциях были решения в пользу поручителя, при чем выносились они по закону.

А ВХСУ отменил их.

Но сослался на одну норму, которая является основанием пересмотра Постановления ВХСУ по исключительным обстоятельствам.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кстати в Хозяйственных судах в первой и второй инстанциях были решения в пользу поручителя, при чем выносились они по закону.

А ВХСУ отменил их.

Но сослался на одну норму, которая является основанием пересмотра Постановления ВХСУ по исключительным обстоятельствам.

Из преведенных выше постанов можно сделать вывод, что не существует оснований для применения ч.1 ст. 559 ЦПК?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Из преведенных выше постанов можно сделать вывод, что не существует оснований для применения ч.1 ст. 559 ЦПК?

Существует.

Если предмет договора поручительства четко обозначен.

А не указано, что поручитель поручается..., а также за выполнения всех обязательств предусмотренных основным обязательством или и тех, которые могут возникнуть в будущем.

А так ВСУ поступил жестко, за безалаберность банков про заключении дополнительных соглашений к кредитным договорам страдают поручители

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 10 months later...

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...