ANTIRAID

Постанова ВССУГУД від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»

Recommended Posts

Такие формулировки нужно отбивать в заседании, обосновывая поданную апелляционную жалобу тем, что если договор потребительский права потребителя следует принимать во внимание. А третейский суд лишён права принимать их во внимание... И т.д.

Формулировка в законе "О третейских судах" несколько недостаточная - мне кажется стоит до выборов попросить депутатов внести ещё изменения в ЗУ "О третейских судах", подкорректировав этот момент.

Замечательно было бы, ели бы была уточнена формулировка о неподсудности потребителей в законе о ТС. Но пока этого нет, по-моему, нужно попытаться получить толкование от Конституционного суда, основываясь на неоднозначном применении (я показал в этом решении аппеляции противоположное толкование п.14 ст.6 закона о ТС. Есть и другие подобные решения по споживачам в пользу банков.

Кстати, формулировка п.14 ст.6 закона о ТС предложена депутатом Кармазиным с очень характерным обоснованием:

Н.д.Кармазін Ю.А. (Реєстр.картка №389)

Статтю 6 Закону України "Про третейські суди" доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, в тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки)",

оскільки на сьогодні цих осіб чомусь не вважають споживачами послуг вищезазначених фінансових установ, що призводить до нав’язування їм обов’язковості розгляду спорів з власниками цих установ в третейських судах, до створення яких мають відношення власники цих фінансових установ, що порушує право цих осіб на неупереджене правосуддя.

Т.е., внося поправку в закон, Верховна Рада имела целью зашитить потребителей от произвола банков и их карманных третейских судов.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ваши слова до судьям бы в уши.

НО, боюсь, не прокатит такой вариант.

Т.к. это несколько не согласовывается с общей исковой давностью 3 года .

Умело пользоваться ч.4.ст.559 можно и без "Практики ..."

Пример хорошего комментария 2-х летней давности

Гражданин

22.3.2010, 19:20

Сообщение #2

Активный участник

Группа: Пользователи

Сообщений: 88

Регистрация: 25.11.2009

Из: Днепропетровск

Пользователь №: 7,493

Цитата(Коровьев @ 22.3.2010, 16:50)

Добрий день, шановні юристи та гості сайту. Я би хотів підняти тему припинення договору поруки з підстави, передбаченої останнім реченням ч. 4 ст. 559 ЦК України.

На мою думку, у більшості кредитних договорів, що пропонують нам банки, відсутній строк дії "основного зобовязання", саме в тому розумінні поняття "строк", який нам пропонує Цивільний кодекс України (ст. 251). В більшості з них встановлено не строк, а термін дії зобовязання, крім того, вважаю, що банки певним чином "лукавять" при укладенні таких договорів, оскільки в деяких договрах передбачено право банку у певних випадках визнавати термін повернення кредиту таким, що настав та вимагати дострокового повернення отриманого кредиту. З урахуванням викладеного, питання: чи можна в такій ситуації вважати, що в договорі кредитування не було передбачено строку договору, а такий строк був фактично встновлений моментом предявлення вимоги, а відтак застосувати до договору поруки, укладеного в рахунок забезпечення основного зобовязання положення п. 4 ст. 559 ЦК України, а саме: "Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки".

Прошу висловити свою думку з цього питання, та поділитись будь-якою судовою практикою, якщо така є.

ответ

Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України. Законний строк може бути різної тривалості: 6 місяців - для зобов'язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов'язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань:

1) його закінчення є підставою для припинення поруки;

2) у випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України;

3) суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін;

4) у випадку, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно одержаного кредитором;

5) встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.

Як випливає із ч. 4 ст. 559 ЦКУ в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання. Питання про характер такої вимоги є дискусійним. Існує думка, що вимога кредитора може бути заявлена на протязі законодавчо встановленого строку, а позов до суду можна заявляти і пізніше на протязі строку позовної давності. Судова практика, ґрунтуючись на нормах ч. 2 ст. 194 ЦК УРСР, виходила з того, що в межах вказаного строку кредитор повинен заявити позов до поручителя. Така позиція закріплена у інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 07.03.96 N 01-8/106 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів", а також у роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 06.10.94 N 02-5/706 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів" та оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 30.05.2001 N 01-8/637 "Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань".

Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. З огляду на вказане, доцільно тлумачити використовуваний в ч. 4 ст. 559 ЦК України термін "вимога" в широкому значенні - маючи на увазі будь-яку вимогу кредитора до поручителя, в тому числі і позовну. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Решение суда - здесь:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=553

Share this post


Link to post
Share on other sites

А третейский суд лишён права принимать их во внимание... И т.д.

Вот нужно нам какое-то четкое обоснование. Вы наметки дали...но тему нужно расширить и углубить. У кого есть мысли?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Умело пользоваться ч.4.ст.559 можно и без "Практики ..."

Пример хорошего комментария 2-х летней давности

Гражданин

22.3.2010, 19:20

Сообщение #2

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=553

Да, но это решение районного суда. Устояло ли? В реестре ничего не нашел по его дальнейшей судьбе.

....

Share this post


Link to post
Share on other sites

А если д договоре написано:" відповідальність поручителя припиняється лише після виконання богових зобов'язань в повному обсязі. Також порука припиняється ,якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов'язання не предявить вімоги до Поручителя(п.559 Цивільного кодексу України)"

Процитировала дословно.

Share this post


Link to post
Share on other sites

\Ну вот как тут разобраться?

Интересно также то, что в предыдущих редакциях статья звучала так:

Стаття 194. Припинення поруки

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений, або визначений моментом вимоги, то при відсутності іншої угоди відповідальність поручителя припиняється після закінчення одного року з дня укладення договору поруки.

Т.е. было не просто требование, а именно включая исковое требование.

Так что Ярема, думаю, ошибается. Все остальные комментаторы правы.

Кредитор должен в течение именно от 6 мес. до 1 года подать исковое требование.

Но как сочтет суд?

Share this post


Link to post
Share on other sites

А вот мне очень интересен вот этот кусочек:

15. При вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов’язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

16. Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

При цьому суди повинні з’ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов’язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе споживач.

При розгляді таких справ суди повинні враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

Если КД был подписан в июне 2008 я могу сейчас со ссылкой на этот документ подавать заявление на расторжение КД? Ведь у меня нет никаких предупреждений, в договоре, более того, в самом кредитном деле нет никаких данных об условиях кредитования в гривне (просто не предоставляли мне кредит в гривне и не предлагали даже) я не проссрочила срок? И еще, у меня уже есть решение суда о взыскании с меня ххххх у.е. по КД....

Можно таки готовить иск и нести его в суд? (кстати пришла в голову мысль, надо бы сделать табличку, к этому пунктику, где будет видно, что стоимость доллара удвоилась лет за 8, потом года 4 стояла на одной отметке, а потом скаканула на 80% за пару месяцев.......

это я про табличку к этой фразе й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, То есть курс мог удвоиться, не вопрос, но за 10 лет, а то и за 15, а не за пару месяцев!!!!!

кругом-бегом получается такой прогноз (это то, что мы ДОЛЖНЫ БЫЛИ УЧИТЫВАТЬ):

сентябрь 96 - курс 1,8

в 99 - курс 3,5 , потом рост в течение года до 4,6 и в декабре доллар перепрыгнул 5,3, на чем и остановился до...

апрель 2000- курс 5,05 (НБУ укрепило гривну)

апрель 2008 - курс 4,85 (на межбанке 4,6) (НБУ укрепило гривну)

я брала кредит в июне 2008, и тренд, который можно было спрогнозировать какой???? Вот именно дальнейшее "укрепление", но тут пришел октябрь 08, иииииииииииииииииииииии - мы имеем курс 8!!!!

как-то вот так

Share this post


Link to post
Share on other sites

Интересно также то, что в предыдущих редакциях статья звучала так:

Стаття 194. Припинення поруки

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений, або визначений моментом вимоги, то при відсутності іншої угоди відповідальність поручителя припиняється після закінчення одного року з дня укладення договору поруки.

Т.е. было не просто требование, а именно включая исковое требование.

Так что Ярема, думаю, ошибается. Все остальные комментаторы правы.

Кредитор должен в течение именно от 6 мес. до 1 года подать исковое требование.

Но как сочтет суд?

Откуда такой вывод? ИМХО, как раз наоборот: если бы разработчики нового ГК хотели бы оставить именно иск, они бы его и оставили. А так почему-о "иск" заменили на "требование". Почему? Хотели уточнить - могли бы вместо "иск" написать "исковое заявление", если уж хотели быть буквально правильными.

Я все понимаю, что вы против банков, что вы пытаетесь защитить заемщиков, что банки сволочи etc. но так говорить на белое-черное? Цель? Самообмануться? :blink:

Share this post


Link to post
Share on other sites

я скажу так, получая кредит на 20 лет, я планировала за него рассчитаться за 1,5-2,5 года.... курс стоял на месте - 8 лет, потом сполз, как в 2000 году, только тогда он сдал копеек 30, а в 2008 - 15 копеек. И какая перспектива? что он еще 8 лет будет на этом месте, а потом - снова сдаст ...ять копеек.....

Так что, если исходить из фразы: позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти и понимать ее дословно, то, по логике, я могла предвидеть только удешевление доллара...., на худой конец, я могла предвидеть рост, но с чего рост-то предвидеть? Как ввели гривну, она 3 года туда-сюда пропрыгала, но в те же времена ввели и Евро и привязали к маркам, и все валюты вели себя как плохо застывшее желе.... А еще через 3 года европейские партнеры стали "впихивать" евро в международные поставки.... В общем, тогда "началось". В 2007 по моему только Китай и продавал нам за доллары.... Остальные - за евро..... С чего бы доллару тут дорожать-то?

И тут начался криииииизис!

И как я, как заемщик, могла его предусмотреть, его - это я о скачке курса.....?

Share this post


Link to post
Share on other sites

я скажу так, получая кредит на 20 лет, я планировала за него рассчитаться за 1,5-2,5 года.... курс стоял на месте - 8 лет, потом сполз, как в 2000 году, только тогда он сдал копеек 30, а в 2008 - 15 копеек. И какая перспектива? что он еще 8 лет будет на этом месте, а потом - снова сдаст ...ять копеек.....

Так что, если исходить из фразы: позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти и понимать ее дословно, то, по логике, я могла предвидеть только удешевление доллара...., на худой конец, я могла предвидеть рост, но с чего рост-то предвидеть? Как ввели гривну, она 3 года туда-сюда пропрыгала, но в те же времена ввели и Евро и привязали к маркам, и все валюты вели себя как плохо застывшее желе.... А еще через 3 года европейские партнеры стали "впихивать" евро в международные поставки.... В общем, тогда "началось". В 2007 по моему только Китай и продавал нам за доллары.... Остальные - за евро..... С чего бы доллару тут дорожать-то?

И тут начался криииииизис!

И как я, как заемщик, могла его предусмотреть, его - это я о скачке курса.....?

Курс предусмотреть не мог даже НБУ (вспомните успокаивающие выступления Стельмаха по ТВ в октябре 2008), а вот и подтверждающий документ:

РАДА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

СХВАЛЕНО

рішенням Ради Національного банку України

від 15 вересня 2008 р. N 14 за месяц до кризиса

,

Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік

....

Головною метою грошово-кредитної політики у 2009 р. і наступних роках відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для досягнення головних стратегічних цілей, які полягають у підтримці стійкого і збалансованого економічного розвитку, а також підвищенні зайнятості, реальних доходів та стандартів життя населення.

.....

розбудовою комплексної системи моніторингу валютних ризиків, послідовним удосконаленням механізмів контролю та протидії спекуляціям, які порушують стійкість валютного ринку, застосуванням пруденційних процедур для упередження накопичення банківською системою надмірних валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних з активним здійсненням банками та іншими суб’єктами операцій капітального характеру в іноземній валюті;

.....

З урахуванням чинників і тенденцій, що найбільше впливатимуть на грошово-кредитну систему в 2009 році, передбачено такі змінні індикатори фінансової сфери: темпи зростання грошової маси – 30–35%, обмінний курс гривні до долара США – у межах 4,85 за дол. США +/-5%. Показник індексу споживчих цін – 109,5% у розрахунку грудень до грудня попереднього року. Національний банк адекватно реагуватиме на зміни в макроекономічному і фінансовому середовищі, за потреби коригуючи прогнозні показники.

Почему же НБУ "не був завбачливим"?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Курс предусмотреть не мог даже НБУ (вспомните успокаивающие выступления Стельмаха по ТВ в октябре 2008), а вот и подтверждающий документ:

РАДА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

СХВАЛЕНО

рішенням Ради Національного банку України

від 15 вересня 2008 р. N 14 за месяц до кризиса

,

Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік

....

Головною метою грошово-кредитної політики у 2009 р. і наступних роках відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для досягнення головних стратегічних цілей, які полягають у підтримці стійкого і збалансованого економічного розвитку, а також підвищенні зайнятості, реальних доходів та стандартів життя населення.

.....

розбудовою комплексної системи моніторингу валютних ризиків, послідовним удосконаленням механізмів контролю та протидії спекуляціям, які порушують стійкість валютного ринку, застосуванням пруденційних процедур для упередження накопичення банківською системою надмірних валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов’язаних з активним здійсненням банками та іншими суб’єктами операцій капітального характеру в іноземній валюті;

.....

З урахуванням чинників і тенденцій, що найбільше впливатимуть на грошово-кредитну систему в 2009 році, передбачено такі змінні індикатори фінансової сфери: темпи зростання грошової маси – 30–35%, обмінний курс гривні до долара США – у межах 4,85 за дол. США +/-5%. Показник індексу споживчих цін – 109,5% у розрахунку грудень до грудня попереднього року. Національний банк адекватно реагуватиме на зміни в макроекономічному і фінансовому середовищі, за потреби коригуючи прогнозні показники.

Почему же НБУ "не був завбачливим"?

то есть - можно подавать иск? не поздно по времени? а основания они сами нам в руки "узаконили" потому как эти основания + табличку = меня не услышал суд, но это было в процессе, когда банк на меня подал на взыскание задолженности. А сейчас я могу подать на расторжение?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Еще момент по поручительству...

Згідно вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як видно із спірного Договору, у ньому не визначено строк виконання основного зобов'язання. Відповідно, вимоги Відповідача могли бути пред'явлені Позивачу за цим Договором протягом одного календарного року з моменту укладення такого договору. У матеріалах справи відсутні докази пред'явлення позову до майнового поручителя протягом одного року від дня укладення Договору іпотеки (фактично - майнового поручительства), а тому, він є припиненим з 16.06.2007 р.

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.04.2011 р.

N 10/227-10

Отсюда вопрос, как можно подавать в суд от момента заключения договора поруки?

Логично было бы подача в суд в течение года от момента предъявления требования.

А вот еще нашел интересный комментарий...

Поскольку в договоре поручительства не был указан срок его действия, то автор темы посчитал, что в течении 6 месяцев с момента невыполнения обязательства банк должен был обратится с требованием к поручителю для того, чтобы соблюсти установленный ч. 4 ст. 559 Гражданского кодекса срок. В связи с этим возник вопрос: является ли обращение в суд с иском равнозначным обращению с требованием.

Позиция 1: Гражданский кодекс в ч. 1 ст. 555 предоставляет кредитору право обратится к поручителю как с требованием, так и с иском. При этом поручитель в первом случае обязан известить о получении требования должника, а во втором – ходатайствовать о привлечении его как соответчика. Следовательно, говорить о равнозначности обращения с требованием и обращения с иском нельзя, однако нельзя говорить и о том, что обращению с иском должно обязательно предшествовать обращение с требованием. Главное, чтобы любое из этих действий было осуществлено в пределах установленного ч. 4 ст. 559 Гражданского кодекса шестимесячного срока. Именно такую позицию занимают суды общей юрисдикции, в подтверждение чего приводилось, в частности, определение ВССУ от 5 января 2011 года.

Позиция 2: Понятия обращения с требованием и обращения с иском – совершенно разные вещи, поскольку направление ответчику иска является сугубо процессуальным действием. Следовательно, перед подачей иска необходимо обращаться к поручителю с требованием о выполнении обязательства. Аргументировалась эта позиция практикой хозяйственных судов и п. 6 письма ВХСУ № 01-8/2351 от 20 октября 2006 года.

Мнение «Ю&З». Как видим, в части того, что обращение с требованием и обращением с иском являются разными по сути явлениями, согласны все участники дискуссии. Они лишь по разному рассматривают момент возникновения у кредитора права на обращение в суд с иском к поручителю. Аналогичным образом подходят к решению вопроса и суды: в двух юрисдикциях господствуют различные точки зрения.

Так что правильным с практической точки зрения (во всяком случае до появления обобщающего практику мнения Верховного суда) является все же при обращении в хозсуд предварительно направлять поручителю требование о выполнении обязательства (последствия невыполнения этого требования см., например, в постановлении Киевского межобластного апелляционного хозяйственного суда от 6 августа 2008 года № 11/024-07/14), а при обращении в суды общей юрисдикции такое требование можно не направлять.

Что однозначно не стоит делать, так это неправильно оформлять это требование и не следить за тем, что оно надлежащим образом было доставлено потенциальному ответчику. Ведь при представлении такого «неправильного» требования в качестве доказательства проблемы возникнут в суде любой юрисдикции. Хорошим примером тому – определение ВСУ от 14 апреля 2010 года по делу № 6-23194св09, в котором причиной для направления уже вроде бы выигранного кредитором дела на новое рассмотрение стало отсутствие на представленном в качестве доказательства требовании реквизитов, свидетельствующих о его доставке поручителю. Стоит отметить, что подобных решений в практике ВСУ немало.

Теперь же взглянем на сторону теоретическую. Так когда же кредитор получает право на обращение в суд с иском к поручителю? Сразу договоримся, что все нижеизложенное – сугубо мысли автора, на истину в последней инстанции не претендующие.

У кредитора право требования к поручителю возникает с момента неисполнения обязательства основным должником (надеюсь, с этим согласны все). Исходя из этого, с учетом ч. 4 ст. 559 ГК уже на следующий день после неисполнения и до истечения 6-месячного срока поручитель может такое право реализовать. Это, скорее всего, тоже не должно вызывать сомнений.

Согласно ч. 1 ст. 554 ГК поручитель и основной должник выступают перед кредитором как солидарные должники. Поэтому вряд ли можно говорить о том, что к каждому из них кредитор должен предъявлять требования по разному. В свою очередь, обратится в суд с иском к основному должнику кредитор имеет право с момента нарушения обязательства, если иное не предусмотрено договором. Исходя из этого, с того же момента кредитор имеет право подать иск к поручителю (опять-таки, если иного не предусмотрели в договоре). Косвенно это подтверждает уже упоминавшаяся ст. 555 ГК, в названии которой говорится только о требовании, а в тексте и о требовании, и о иске. Следовательно, авторы ГК рассматривали иск как одну из форм реализации права требования (чем он по сути и является). Таким образом, верна позиция, согласно которой кредитор в пределах срока действия поруки имеет право обращаться в суд без предварительного направления требования поручителю (если иное не предусмотрено договором).

Share this post


Link to post
Share on other sites

Это значит, что при заключении договора ипотеки родителями, согласие органов опеки не требуется? Согласие потребуется только при вынесении судом решения о выселении?

Положення статті 12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», яка вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають безпритульні діти, діє з 1 січня 2006 року і на договори, укладені до цієї дати, не поширюються (стаття 58 Конституції України).

Тоесть договора ипотеки до 01.01.2006 года не могут признаваться недействительными.

А Заключенные после этой даты, могут.

А вот мне очень интересен вот этот кусочек:

15. При вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того, що закон пов’язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

16. Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

При цьому суди повинні з’ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов’язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим договором несе споживач.

При розгляді таких справ суди повинні враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

Если КД был подписан в июне 2008 я могу сейчас со ссылкой на этот документ подавать заявление на расторжение КД? Ведь у меня нет никаких предупреждений, в договоре, более того, в самом кредитном деле нет никаких данных об условиях кредитования в гривне (просто не предоставляли мне кредит в гривне и не предлагали даже) я не проссрочила срок? И еще, у меня уже есть решение суда о взыскании с меня ххххх у.е. по КД....

Можно таки готовить иск и нести его в суд? (кстати пришла в голову мысль, надо бы сделать табличку, к этому пунктику, где будет видно, что стоимость доллара удвоилась лет за 8, потом года 4 стояла на одной отметке, а потом скаканула на 80% за пару месяцев.......

это я про табличку к этой фразе й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, То есть курс мог удвоиться, не вопрос, но за 10 лет, а то и за 15, а не за пару месяцев!!!!!

кругом-бегом получается такой прогноз (это то, что мы ДОЛЖНЫ БЫЛИ УЧИТЫВАТЬ):

сентябрь 96 - курс 1,8

в 99 - курс 3,5 , потом рост в течение года до 4,6 и в декабре доллар перепрыгнул 5,3, на чем и остановился до...

апрель 2000- курс 5,05 (НБУ укрепило гривну)

апрель 2008 - курс 4,85 (на межбанке 4,6) (НБУ укрепило гривну)

я брала кредит в июне 2008, и тренд, который можно было спрогнозировать какой???? Вот именно дальнейшее "укрепление", но тут пришел октябрь 08, иииииииииииииииииииииии - мы имеем курс 8!!!!

как-то вот так

Расторгать кредитный договор по решению суда можно, но для этого нужно собирать серьезную доказательную базу.

Проблема в том, что если решение пройдет в первой инстацнии, то апелляция может зарубить его ни в чем не разбираясь.

то есть - можно подавать иск? не поздно по времени? а основания они сами нам в руки "узаконили" потому как эти основания + табличку = меня не услышал суд, но это было в процессе, когда банк на меня подал на взыскание задолженности. А сейчас я могу подать на расторжение?

Да.

Таким образом, верна позиция, согласно которой кредитор в пределах срока действия поруки имеет право обращаться в суд без предварительного направления требования поручителю (если иное не предусмотрено договором).

Лично мое мнение после ознакомления с Монографией и многими решениями:

Как правило в Договорах поручительства предусмотрено, что кредитор должен предъявить требования к поручителю о полном возврате кредита.

Если такое требование не выполняется, то кредитор обязан в срок не более 6 месяцем с момента настания срока основного обязательства обратится в суд.

А срок основного обязательства наступает, когда заемщик получает согласно ч. 10 ст. 11 ЗУ о зпп досудебное требование от банка.

А если д договоре написано:" відповідальність поручителя припиняється лише після виконання богових зобов'язань в повному обсязі. Також порука припиняється ,якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов'язання не предявить вімоги до Поручителя(п.559 Цивільного кодексу України)"

Процитировала дословно.

мое мнение:

Срока поручительства нет, тоесть, если банк не обратится в суд на протяжении 6 месяцев с дня настания срока основного обязательства, то поручительство прекращено в силу закона: ч. 4 ст. 559 ЦК

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думаю, надо искать четкое определение вышки в этой части.

А пока российские законодатели также думают как и мы....У них такая же аналогия только сроки другие.

В тех случаях, когда договор поручительства не содержит условий относительно срока действия поручительства, оно прекращается, если кредитор в течение года со дня наступления срока исполнения обеспеченного поручительством обязательства не предъявит иск к поручителю. Когда срок исполнения основного обязательства не указан и не может быть определен или когда он определен моментом востребования, поручительство прекращается, если кредитор не предъявит иск к поручителю в течение двух лет со дня заключения договора поручительства (п. 4 ст. 367 ГК). Сроки, в течение которых кредитор имеет право предъявить иск к поручителю, указанные в п. 4 ст. 467 ГК, являются пресекательными1.

Может кто-то сочтет неуместным пример.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Думаю, надо искать четкое определение вышки в этой части.

А пока российские законодатели также думают как и мы....У них такая же аналогия только сроки другие.

В тех случаях, когда договор поручительства не содержит условий относительно срока действия поручительства, оно прекращается, если кредитор в течение года со дня наступления срока исполнения обеспеченного поручительством обязательства не предъявит иск к поручителю. Когда срок исполнения основного обязательства не указан и не может быть определен или когда он определен моментом востребования, поручительство прекращается, если кредитор не предъявит иск к поручителю в течение двух лет со дня заключения договора поручительства (п. 4 ст. 367 ГК). Сроки, в течение которых кредитор имеет право предъявить иск к поручителю, указанные в п. 4 ст. 467 ГК, являются пресекательными1.

Может кто-то сочтет неуместным пример.

у нас прошло почти 2 года с момента как перестали платить по кредиту и до момента подачи в суд банком. И все равно поручителя признали солидарным ответчиком.... Никакие сроки и прочее не помогли....

Вот хочется по поручителю подать отдельный иск... не знаю только, стоит ли...

Share this post


Link to post
Share on other sites

у нас прошло почти 2 года с момента как перестали платить по кредиту и до момента подачи в суд банком. И все равно поручителя признали солидарным ответчиком.... Никакие сроки и прочее не помогли....

Вот хочется по поручителю подать отдельный иск... не знаю только, стоит ли...

Есть положительная практика, когда было решение вступившее в законную силу.

Затем подавали отдельный иск на признание договора поручительства прекращенным.

Такие требования удовлетворяли, решение о взыскании пересмотрено по вновьвыявленным.

Банк из-за своей безграмотности, вместо того, что бы подать уточненный иск оставив ответчиком лишь заемщика, оставил иск без рассмотрения.

А это все имеет последствием: закрытие исполнительного производства.

Спокойная жизнь поручителя и куча возможностей у заемщика

Share this post


Link to post
Share on other sites

Да, третейку таки продавили, но появилась идея саботировать третейские Решения на стадии их вынесения.

Например - при подаче в третейский суд - подавать встречный иск в третейку о защите прав потребителей.

Понятно, по нему будет отказ, а по предъяве банка - удовлетворение.

Тогда на стадии выдачи исполнительного листа - орать что Решение принято по защите прав потребителей, при рассмотрении однородных требований - применяется ЗУ "про захист прав споживачив" - а потому подлежит отмене...

как-то так.

Кто что думает???

Share this post


Link to post
Share on other sites

у нас прошло почти 2 года с момента как перестали платить по кредиту и до момента подачи в суд банком. И все равно поручителя признали солидарным ответчиком.... Никакие сроки и прочее не помогли....

Вот хочется по поручителю подать отдельный иск... не знаю только, стоит ли...

А почему бы и нет.

Ведь суд тогда рассматривал в рамках позовных вымог? И никуда не выходил?

А сейчас приложить "правильные" комментарии к 559 ст. цк,

Так все же.. Есть шанс или нет для поручителя, когда банк именно не подал в суд на него в течение 6 мес - 1 года?

Давайте штудировать тему. У кого есть такие решения, желательно вышек?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Лично мое мнение после ознакомления с Монографией и многими решениями:

Как правило в Договорах поручительства предусмотрено, что кредитор должен предъявить требования к поручителю о полном возврате кредита.

Если такое требование не выполняется, то кредитор обязан в срок не более 6 месяцем с момента настания срока основного обязательства обратится в суд.

А срок основного обязательства наступает, когда заемщик получает согласно ч. 10 ст. 11 ЗУ о зпп досудебное требование от банка.

мое мнение:

Срока поручительства нет, тоесть, если банк не обратится в суд на протяжении 6 месяцев с дня настания срока основного обязательства, то поручительство прекращено в силу закона: ч. 4 ст. 559 ЦК

А многими это какими? может я не увидел нужного? Можете скинуть?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Да, третейку таки продавили, но появилась идея саботировать третейские Решения на стадии их вынесения.

Например - при подаче в третейский суд - подавать встречный иск в третейку о защите прав потребителей.

Понятно, по нему будет отказ, а по предъяве банка - удовлетворение.

Тогда на стадии выдачи исполнительного листа - орать что Решение принято по защите прав потребителей, при рассмотрении однородных требований - применяется ЗУ "про захист прав споживачив" - а потому подлежит отмене...

как-то так.

Кто что думает???

Ну, на мой взгляд, не всё так однозначно. И у Андрея Степаненко анализ более оптимистичный.

Сама формулировка ВССУ расплывчатая. Да,банк - не потребитель,но потребителем является другая сторона судебного процесса,условиями договора или действиями банка могут быть нарушены его права.

Ну и плюс к этому - уже имеющаяся практика судов первой апелляционной инстанций и того же ВССУ об отмене решений ТС н отказе в выдаче исполнительного листа.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Да, третейку таки продавили, но появилась идея саботировать третейские Решения на стадии их вынесения.

Например - при подаче в третейский суд - подавать встречный иск в третейку о защите прав потребителей.

Понятно, по нему будет отказ, а по предъяве банка - удовлетворение.

Тогда на стадии выдачи исполнительного листа - орать что Решение принято по защите прав потребителей, при рассмотрении однородных требований - применяется ЗУ "про захист прав споживачив" - а потому подлежит отмене...

как-то так.

Кто что думает???

Можно сделать проще - при получении иска из третейского суда, подать иск о недействительности договора (по правам потребителей) в суд общей юрисдикции и остановить процесс в третейке по преюдиции (п. 4 ст. 201 ЦПК) - года на два... Плюс подать возражения на иск, основывающиеся на правах потребителей. Если третейка их отклонит, возражать против выдачи листа на том основании, что дело рассмотрено однобоко, без учёта возражений... Если примет - возражать против выдачи листа на том основании, что трейка рассматривала вопрос защиты прав потребителей, не имея полномочий... :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Можно сделать проще - при получении иска из третейского суда, подать иск о недействительности договора (по правам потребителей) в суд общей юрисдикции и остановить процесс в третейке по преюдиции (п. 4 ст. 201 ЦПК) - года на два... Плюс подать возражения на иск, основывающиеся на правах потребителей. Если третейка их отклонит, возражать против выдачи листа на том основании, что дело рассмотрено однобоко, без учёта возражений... Если примет - возражать против выдачи листа на том основании, что трейка рассматривала вопрос защиты прав потребителей, не имея полномочий... :)

Пробовал все описанные шаги - результат - слово из 3х букв.

Третейка ничего не останавливает - 3 раза подавали заявление - проморозились. Про однобокость рассмотрения дела даже слушать не хотят. Выдали по быстренькому ИЛ и в дамках. И даже оспорить его выдачу не дают - апелляция завернула дело.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Самое полезное, что можно сделать по третейке - это правильно обосновать - каким образом при рассмотрении в третейском суде иска банка-"не потребителя" о взыскании задолженности по кредиту, существенно задеваются права потребителя.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Самое полезное, что можно сделать по третейке - это правильно обосновать - каким образом при рассмотрении в третейском суде иска банка-"не потребителя" о взыскании задолженности по кредиту, существенно задеваются права потребителя.

п. 21 ...У зв’язку із наведеним суди повинні виходити з того, що в силу положень статей 509, 533, 638, 1054 ЦК відсутні підстави для визнання договору поруки недійсним через укладення після нього додаткових угод про надання чергового траншу.

Что же делать, если договор о выдаче транша заключен на совершенно иных условиях нежели предусмотрено Договор о предоставлении кредитной линии?

п. 22 У цьому випадку поручитель має право на пред’явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Наконец-то узаконили право поручителей на такой способ защиты, КАК признание договора поручительства прекращенным.

Например, практика в ВХСУ неоднозначна, да и в судах общей юрисдикции тоже.

Что самое обидное: Данное Постановление Пленума нельзя использовать, как вновьвыявленное обстоятельство.

Невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов’язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

с п. 37 я категорически не согласен, сначала требование, потом обращение в суд

есть три решения ВССГУД с такой позицией

ч. 2 ст. 35 ЗУ об ипотеке

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

пожалуйста пусть взыскивает деньги, но ипотеку взыскать не может

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Вот единственное исключение, когда можно начинать обращать взыскание на предмет ипотеки, когда задержка может повлечь уничтожение, нанесение ущерба или утрату предмета ипотеки

п. 40 Якщо предметом іпотеки є об’єкт незавершеного будівництва, то по закінченні його будівництва іпотека зберігає силу, і її предметом є будівля (споруда), зведена в результаті завершення будівництва. Якщо будівля (споруда), у тому числі й об’єкт незавершеного будівництва, що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, такий об’єкт нерухомості передається в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій він розташований (статті 5–6, 16 Закону України «Про іпотеку). Те саме стосується й земельної ділянки, яка на час укладення договору іпотеки знаходилась у користуванні іпотекодавця, а на момент вирішення спору – в його власності. У зв’язку із цим при зверненні стягнення на будівлю (споруду) чи об’єкт незавершеного будівництва при наведених вище умовах підлягає звернення стягнення й на земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт нерухомості.

Серьезный удар по интересам ипотекодателей

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39–40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Логика построения большинства пунктов Постановления страдает

Сначала, говорится, что вопрос о выселении может решаться одновременно с обращением взыскания на предмет ипотеки.

Потом говорится что только если взыскание уже обращено на предмет ипотеки, а проживающие в ней отказываются выселиться только тогда можно получать решение о выселении.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show