Решение Апелляционного суда АРК об отказе КС в обращении взыскания на квартиру

[Koriolis]

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 2/0109/635/2012

Головуючий суду першої інстанції: Сенько М.Ф.

Головуючий суду апеляційної інстанції: Белинчук Т. Г.

РІШЕННЯ

"18" червня 2012 р.

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Белинчук Т.Г.

Суддів Ісаєва Г.А. Підлісної І.А.

При секретарі Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» (далі - КС «КРКВ») до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року, -

В с т а н о в и л а :

07 грудня 2011 року КС «КРКВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги мотивує тим, що 19 листопада 2003 року між сторонами був укладений Кредитний договір № 110-11/03. Позивач надав відповідачу кредит, у вигляді кредитної лінії для споживчих потреб, у сумі 16 000 грн. строком до 19 квітня 2004 року під 0,15% в день.

В якості виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами був укладений договір застави № 12039 від 19 листопада 2003 року, предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Промислова, б. 23, кв. 10.

За час дії кредитного договору між позивачем та відповідачем також були укладені додаткові угоди, якими сторони змінювали строк дії договору та розмір кредиту, і за останнею додатковою угодою № 14 від 04.03.2008 року сума кредитної лінії складає 130000 грн.

За час дії Кредитного договору відповідач несвоєчасно та не належним чином виконував свої зобов'язання, у зв'язку з чим КС «КРКВ» зверталася до суду з позовом. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14 вересня 2010 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 квітня 2010 року змінено. Резолютивна частина рішення викладена у новій редакції: « Позов КС «КРКВ» задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь КС «КРКВ» заборгованість за кредитним договором від 19.11.2003 року у розмірі 196068, 98 грн.: заборгованість за тілом кредиту - 127000 грн. заборгованість за процентами 68068,98 грн., пеня у загальному розмірі 1000 грн. В решті позову відмовлено. Стягнути зі ОСОБА_6 на користь КС «КРКВ» судові витрати у розмірі 1820 грн.»

На підставі цього рішення 10 листопада 2010 року був виданий виконавчий лист, який пред'явлений до ДВС для примусового стягнення боргу. Однак до цього часу рішення суду не виконане, сум у погашення заборгованості за виконавчим листом не поступило.

За період з 30 листопада 2009 року по 01 грудня 2011 року борг по процентам складає 116 083 грн. 25 коп.. Пеня за несвоєчасно сплачені проценти за період з 19.01.2011 року по 01.12.2011 року складає 275611 грн. 72 коп., а усього 391694 грн. 97 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача як заборгованість за кредитним договором та додатковими угодами до нього у розмірі 391 694 грн. 97 коп. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та додатковими угодами позивач просить звернути стягнення на предмет застави, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу. Також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2955 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 квітня 2012 року позов КС «КРКВ» задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_6 на користь КС «КРКВ» 117 083 грн. 25 коп. заборгованості за кредитним договором № 110-11/03 від 19 листопада 2003 року та 883 грн. 30 коп. судового збору, а всього 117 966 грн. 55 коп. У рахунок погашення заборгованості за вказаним договором звернено стягнення на заставне майно - квартиру АДРЕСА_1, шляхом її продажу з аукціону (публічних торгів) в межах процедури виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду в частині нарахування процентів по кредиту в сумі 116 083 грн. 25 коп., стягнення заборгованості шляхом реалізації заставного майна, і просить ухвалити в цій частині нове рішення, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Відповідач не згоден з нарахованими відсотками по кредиту з наступних підстав. Вважає, що строк договору застави між позивачем та відповідачем сплинув 04 березня 2009 року, та не був продовжений, тому відсоткову ставку, яка була нарахована позивачем вважає одностороннею. Також вказує, що він не відмовляється від суми боргу та зобов'язується її погасити до кінця 2012 року, тому вважає не доцільним реалізацію заставного майна. На підставі викладеного просить задовольнити його апеляційну скаргу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, належним чином повідомлялися про дату судового засідання, про що свідчать судова повістка, телефонограми, витяг з журналу телефонограм (а.с. 64-66) проте до суду не зв'язалися. Підстави неявки у судове засідання відповідача та представника позивача, викладені у клопотаннях, визнані колегією суддів не поважними. У зв'язку з наведеним, колегія суддів розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, а саме стягуючи заборгованість у розмірі 117083 грн. 25 коп., та звертаючи стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом її продажу, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в задоволеної частині.

Однак погодитися з такими висновками не можна, оскільки судом одночасно стягнута заборгованість за кредитним договором та звернуто стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості, що фактично є стягненням у подвійному розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2003 року між сторонами був укладений Кредитний договір № 110-11/03. Кредитна спилка надала відповідачу кредит, у вигляді кредитної лінії для споживчих потреб, у сумі 16 000 грн. строком до 19 квітня 2004 року під 0,15% в день. ( а.с. 4)

В якості виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір застави № 12039 від 19 листопада 2003 року, предметом якого є квартира, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Промислова, б. 23, кв. 10.( а.с. 5).

За час дії кредитного договору між позивачем та відповідачем неодноразово були укладені додаткові угоди, якими сторони змінювали строк дії договору та розмір кредиту, і за останнею додатковою угодою № 14 від 04.03.2008 року сума кредитної лінії складає 130000 грн. ( а.с. 7-20)

За рішенням Апеляційного суду АР Крим від 14 вересня 2010 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 квітня 2010 року змінено. Резолютивна частина рішення викладена у новій редакції: « Позов КС «КРКВ» задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_6 на користь КС «КРКВ» заборгованість за кредитним договором від 19.11.2003 року у розмірі 196068, 98 грн.: заборгованість за тілом кредиту - 127000 грн. заборгованість за процентами 68068,98 грн., пеня у загальному розмірі 1000 грн. В решті позову відмовлено. Стягнути зі ОСОБА_6 на користь КС «КРКВ» судові витрати у розмірі 1820 грн.» (а.с. 22-24).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки зобов'язання до даного часу не виконано, то кредитний договір продовжує дію, і банк має право нарахування відсотків та пені.

Розрахунок відсотків був предметом розгляду суду першої інстанції, покладено судом в основу судового рішення , та сумнівів у колегії суддів не викликає, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Судом першої інстанції на підставі ч.3 ст. 551 ЦК України правомірно за клопотанням відповідача зменшено розмірі стягнення пені до 1000 грн.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 42 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», убачається , що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором.

Вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави фактично є вимогами щодо стягнення в подвійному розмірі.

При цьому колегія суддів враховує що розмір заборгованості, яка визначена судом до стягнення, фактично складає десь-то 35% від вартості однокімнатної квартири за ринковими цінами у м. Сімферополі.

А відповідно до п.41 вищенаведеного Пленуму, убачається, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення в частині звернення стягнення на предмет застави допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення в цій частині скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволені позову Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» про звернення стягнення на предмет застави відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року в частині звернення стягнення на предмет застави скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення яким в задоволені позову Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» про звернення стягнення на предмет застави відмовити.

В решті рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24912738

[ANTIRAID]

Постановление пленума здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4187