Определение Печерского райсуда оставленное в силе ВССУГУД об отмене исполнительного сбора ГИС в размере 10%

[ANTIRAID]

Справа № 4-с-83/11

Категорія

У Х В А Л А

11 серпня 2011 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді – Волкова С. Я. ,

при секретарі – Топал А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із даною скаргою, посилаючись на те, що державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 постановою від 23.06.2011 р. має стягнути з нього виконавчий збір, заявник не оспорює факту стягнення з нього виконавчого збору, оспорює суму, яку слід стягнути, просить визнати постанову незаконною.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 підтримав вимоги ОСОБА_1, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

В судовому засіданні державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_1, пояснивши, що діяв у відповідності до норм діючого законодавства.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_4 пояснив, що боржник ОСОБА_1 самостійно виконав рішення суду та стягувач не має жодних претензій до нього.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 від 2.09.2010 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-18/2010 від 4.08.2010 р., виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу, ОСОБА_1 запропоновано в строк до 5 днів із моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження добровільно виконати рішення суду. Постановою державного виконавця Марченка О.А. від 23.06.2011 р. про стягнення з боржника виконавчого збору із врахуванням ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню. При цьому не враховано, що постановою державного виконавця Марченка О.А. від 8.07.2011 р. на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 цього Закону було закінчено виконавче провадження у зв’язку із фактичним виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, а ч.1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено виключення із загального правила, відповідно до якого виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.

За такими обставинами, суд знаходить вимоги скарги обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6,12,25,27,28,47,49,50,82 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст.10,11,60,212-215,383-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 від 23.06.2011 р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17636426

[ANTIRAID]

У Х В А Л А

іменем україни

14 березня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів Євтушенко О.І., Журавель В.І.,

Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,-

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Марченко О.А.,

за касаційною скаргою ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Марченко О.А.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2011 року скаргу ОСОБА_3 задоволено, визнано незаконною постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Марченка О.А. від 23 червня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми, стягнутої за рішенням суду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2011 року скасовано та постановлено нову ухвалу, в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року та залишення в силі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2011 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що постановою державного виконавця Марченко О.А. від 8 липня 2011 року на підставі п.8 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України було закінчено виконавче провадження у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено виключення з загального правила відповідно до якого виконавчий збір стягується у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи у разі самостійного виконання боржником рішення після початку примусового виконання.

Скасовуючи ухвалу першої інстанції та відмовляючи в задоволенні скарги, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції невірно застосував норму матеріального права, а саме що речення третє ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, не має відношення до другого речення, оскільки друге речення вказаної статті стосується виконання судових рішень немайнового характеру, а враховуючи те, що державний виконавець відкрив виконавче провадження по справі майнового характеру, то судовий збір підлягає стягненню у розмірі 10 відсотків від суми стягнення.

Проте погодитись із такими висновками суду апеляційної інстанції не можна, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Марченка О.А. від 2 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 4 серпня 2010 року, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 боргу, ОСОБА_3 запропоновано в строк до 5 днів із моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження добровільно виконати рішення суду.

Постановою державного виконавця Марченка О.А. від 23 червня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору із врахуванням ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню.

Враховуючи те, що боржник виконав рішення суду в добровільному порядку, а стягувачка відмовилась від виконання, про що подала державному виконавцю відповідну заяву, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи у разі самостійного виконання боржником рішення суду.

За правовою природою виконавчий збір є адміністративною відповідальністю (штрафом) за порушення вимог згаданого закону, зокрема за порушення строків, встановлених для самостійного виконання рішень майнового та немайнового характеру.

Витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення суду добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово. Тобто, умовою стягнення виконавчого збору є фактичне примусове виконання судового рішення.

Разом з тим враховуючи положення ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає розмір виконавчого збору, який підлягає стягненню і ту обставину, що боржник виконав рішення суду в добровільному порядку, добровільно вніс на рахунок стягувачки стягнуту за рішенням суду суму, а стягувач подала заяву про відмову від виконання рішення суду в примусову порядку, стягненню підлягає виконавчий збір у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи у разі самостійного виконання боржником рішення суду.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що дії державної виконавчої служби щодо винесення постанови від 23 червня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми, стягнутої за рішенням суду, суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження» і є неправомірними, оскільки боржник виконав рішення суду у добровільному порядку без примусового стягнення заборгованості, а стягувачка відмовилась від виконання, про що подала відповідну заяву.

Суд апеляційної інстанції на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та постановив неправомірну ухвалу.

Судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права, в межах поданої скарги, з урахуванням обставин по справі, думки сторін та наданих доказів.

Таким чином, відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, як ухвалене згідно із законом та помилково скасоване апеляційним судом.

Керуючись п.5. ч.1 ст.336, ст. ст. 339, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 листопада 2011 року скасувати, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.А. Горелкіна

судді:О.І. Євтушенко В.І. Журавель І.М. Завгородня О.М. Ситнік

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23671510

[Antonina]

А неопадаткованный минимум доходов граждан равняется 17 грн.?!

[AlexKharkov]

да

[Тина]

Если исполнительный лист, признан судом таким, что не подлежит исполнению, исполнительный сбор не оплачивается?

[ANTIRAID]

Если исполнительный лист, признан судом таким, что не подлежит исполнению, исполнительный сбор не оплачивается?

Не оплачивается. За это и боремся.

[Тина]

Не оплачивается. За это и боремся.

Нам признали не подлежащий исполнению,поскольку уладили вопрос с банком мирно)

[golf]

Не оплачивается. За это и боремся.

Если банк сначала подал исполнительный лист в ГИС о принудительном взыскании, а потом отозвал его (до подачи, решение суда исполнялось доброворльно...)тогда я должен уплатить штраф в ГИС- 40 необлагаемых...?

[ANTIRAID]

Если банк сначала подал исполнительный лист в ГИС о принудительном взыскании, а потом отозвал его (до подачи, решение суда исполнялось доброворльно...)тогда я должен уплатить штраф в ГИС- 40 необлагаемых...?

Не так. Вы должны заплатить 10% от суммы указанной в исполнительном листе.

[Antonina]

Не так. Вы должны заплатить 10% от суммы указанной в исполнительном листе.

Ничего не поняла. Почему 10%?! Хотя мой исполнитель тоже так считает...буду подавать иск.

ЗУ "Про виконавче провадженння":

Стаття 28. Виконавчий збір

1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Из последовательности предложений закона, то если стягувач отзывает исполнительный лист, либо идет добровольное исполнение, то должник должен заплатить 40 минимумов. Об этом и в выложенном решении идет речь.

[Antonina]

Хочу еще розъяснення Минюста получить, результаты выложу.

[kristi]

Ничего не поняла. Почему 10%?! Хотя мой исполнитель тоже так считает...буду подавать иск.

ЗУ "Про виконавче провадженння":

Стаття 28. Виконавчий збір

1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Из последовательности предложений закона, то если стягувач отзывает исполнительный лист, либо идет добровольное исполнение, то должник должен заплатить 40 минимумов. Об этом и в выложенном решении идет речь.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи

[Antonina]

Ну тут понимать можно по-разному. По-этому нужно разъяснение компетентного органа, не уверена, что это Минюст, может куда еще запрос написать?! может КС?!

Описание про судебный сбор "при немайнових та майнових вимогах" изложены в одном пункте 1 ст.28, который идет одним абзацем, это раз.

Во-вторых, "У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача."

Где в этом предложении говориться, что виконавчий документ з вимогою немайнового характеру?! Как по мне так это относится всех вимог и майнового и немайнового характеру. Вот если бы норма закона выглядела бы так, т.е. двумя абзацами, то я б не спорила.

Стаття 28. Виконавчий збір

1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

[Antonina]

Еще хотела добавить истории, как изменялась данная норма закона:

1) Сначала была ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 16.02.2010) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми.

2)Потом государство решило доить всех должников не взирая, стягнули, не стягнули, договорился с банком, должен заплатить:

И Закон України «Про виконавче провадження» весной 2011 года вышел в новой редакции, где про виконавчий сбор говорилось в статье 28 и она звучала так :

п.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Не могу почему-то найти эту версию закона, это из своего иска я нашла. Т.е. про добровольное исполнение уже после начала принудительных действий ДВС и отзыв исп листа стягувача ничего не говорилось. Т.е. все понятно, в любом случае платим 10 % и по майновому и по немайновому.

3) Затем появилась новая редакция этого пункта, где 10% по немайновому превратились в 40 неопадаткованих минимумов.

Стаття 28. Виконавчий збір

1. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Если убрать предложение выделенным жирным, то и так будет понятно, что если спор неимущественный, то все равно нужно заплатить 40 минимумов при любых раскладах, а предложение выделенное жирным исходя из хронологии, ввели из-за того, что много должников догавариваются с банками, а те отзывают исп документы и не очень то справедливо низачто (ДВС то ничего не делает фактически) сдирать 10%, то решили драть эти 40 минимумов, хоть что-то....

Ну это мой взгляд на эту норму закона О результатах буду сообщать по мере продвижения военных действий.