Определение ВССУГУД о прекращении поручительства с Ощадбанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

іменем україни

14 грудня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Мартинюка В.І., Остапчука Д.О.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», відкритого акціонерного товариства «Харківський цегельний завод № 13» про визнання припиненим договору поруки за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі ВАТ «Державний ощадний банк України»), відкритого акціонерного товариства «Харківський цегельний завод № 13» (далі «Харківський цегельний завод ВАТ № 13») про припинення правовідносин поруки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначала, що 12 березня 2008 року між відповідачами укладено кредитний договір № 7 на суму 3721798 грн. 02 коп. та договір відновлюваної кредитної лінії № 8 на суму 6 млн. грн. строком до 11 березня 2011 року.

У забезпечення виконання зобовязання за кредитними договорами 12 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний ощадний банк України» укладено договір поруки № З, згідно з умовами якого позивачка зобовязалася відповідати перед Банком за зобовязаннями ВАТ «Харківський цегельний завод № 13» в тому ж обсязі.

15 листопада 2010 року на адресу позивачки надійшов лист ВАТ «Державний ощадний банк України», з якого вона дізналася, що ВАТ «Харківський цегельний завод № 13» порушило взяті на себе зобовязання за кредитним договором № 7, договором відновлюваної кредитної лінії № 8, додатковим договором реструктуризації № 5 до кредитного договору № 7 та додатковим договором про реструктуризацію № З до договору відновлюваної кредитної лінії № 8 у звязку з чим банк звертається до неї з вимогою погасити повністю кредит, включаючи основну суму кредиту, нараховані та не сплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті на користь банку. Також із цього листа ОСОБА_3 стало відомо, що 29 грудня 2008 року до кредитного договору № 7 внесено зміни та доповнення, а саме: змінено строк повернення кредиту та підвищено процентну ставку.

Посилаючись на те, що згоди на зміну кінцевого строку повернення кредиту та підвищення процентної ставки за користування кредитом вона не давала, ОСОБА_3 просила визнати припиненими з 1 жовтня 2008 року правовідносини за договором поруки № З та визнати припиненим договір поруки.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 8 лютого 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2011 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненими з 1 жовтня 2008 року правовідносини за договором поруки № 3, укладеним 12 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний ощадний банк України», на забезпечення зобовязань за кредитним договором, укладеним між банком та ВАТ «Харківський цегельний завод № 13». Визнано припиненим договір поруки № 3 від 12 березня 2008 року.

У касаційній скарзі ВАТ «Державний ощадний банк України» просить рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2011 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Судом установлено, що 12 березня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ВАТ «Харківський цегельний завод ВАТ № 13» укладено кредитний договір № 7 на суму 3721798 грн. 02 коп. строком до 1 травня 2012 року та договір відновлюваної кредитної лінії № 8 на суму 6 млн. грн. строком до 11 березня 2011 року.

На забезпечення виконання зобовязання за кредитними договорами 12 березня 2008 року, між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний ощадний банк України» укладено договір поруки № З, згідно з умовами якого позивачка зобовязалася відповідати перед ВАТ «Державний ощадний банк України» за зобовязаннями ВАТ «Харківський цегельний завод № 13» в тому ж обсязі.

1 жовтня 2008 року та 1 грудня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ВАТ «Харківський цегельний завод № 13» укладено договори про внесення змін та доповнень №№ 1, 2 до договору відновлюваної кредитної лінії № 8 від 12 березня 2008 року й кредитного договору № 7, згідно з якими за обома договорами з 1 жовтня 2008 року збільшено процентну ставку з 15,5% річних до 17,0% річних та з 1 грудня 2008 року з 17,0% до 18,0% річних, (а.с.11,12);

29 грудня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ВАТ «Харківський цегельний завод № 13» укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору № 7 від 12 березня 2008 року, відповідно до якого строк дії кредитного договору збільшено, строк виконання перенесено з 11 березня 2011 року до 1 травня 2012 року (а.с. 20).

29 січня 2010 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ВАТ «Харківський цегельний завод № 13» укладено договори про реструктуризацію, згідно з умовами яких за договором відновлюваної кредитної лінії № 8 від 12 березня 2008 року строк дії договору збільшено, строк виконання перенесено з 1 травня 2012 року до 1 січня 2013 року та розмір процентної ставки з 18,0% до 18,5% річних; за кредитним договором № 7строк дії договору збільшено, строк виконання перенесено з 1 травня 2012 року до 30 грудня 2014 року та розмір процентної ставки підвищено з 18,0% до 18,5% річних, (а.с. 13, 21, 22).

Пунктом 1.1 договору поруки від 12 березня 2008 року визначено, що ОСОБА_3 зобовязалася перед ВАТ «Державний ощадний банк України» відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ВАТ «Харківський цегельний завод № 13» зобовязання за кредитним договором № 7 та договором відновлюваної кредитної лінії № 8.

Пунктом 4.4 цього договору передбачено, що порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Доказів того, що ОСОБА_3 повідомлялася про зміну умов кредитних договорів та надавала згоду на таку зміну матеріали справи не містять.

Задовольняючи позовні вимоги, визнаючи припиненими правовідносини за договором поруки та визнаючи договір поруки припиненим, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що кредитор без погодження з поручителем змінив зобовязання останнього в бік збільшення, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України та п. 4.4 самого договору поруки є підставою для припинення зобовязань, забезпечених порукою.

Отже, належним чином вивчивши матеріали справи, встановивши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, правильно визначивши характер спірних правовідносин, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 8 лютого 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: Т.Л. Ізмайлова

В.І. Мартинюк

Г.І. Мостова

Д.О. Остапчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21115260

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения