Постановление ВХСУ об отказе Дельта-банку в принятии иска о недействительности оценки к оценщику

у.zaporozhskiy · November 19, 2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р.

Справа № 5006/2/6-62/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 р.у справі №5006/2/6-62/2012 господарського суду Донецької області за позовом ПАТ "Дельта Банк"до ПП "Донецько -Східний Брокерський торговий дім" про визнання звіту недійсним,

у судовому засіданні взяли участь представники

від позивача: Савінський К.В. дов. б/н від 21.06.2012р.

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства "Донецько- Східний Брокерський торговий дім" про визнання звіту оцінювача Давиденка О.І., що має кваліфікацію експерта - оцінщика, про оцінку нерухомості , а саме: будівлі №34 (колишній гуртожиток), що розташована на вулиці Перемоги у місті Артемівську Донецької області, недійсним.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2012 року у справі №5006/2/6-62/2012 року (суддя Уханьова О.О.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року (судді Дучал Н.М., Богатир К.В., Склярук О.І.) відмовлено у прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання звіту оцінювача Давиденка Олександра Івановича, що має кваліфікацію експерта -оцінщика, про оцінку нерухомості, а саме будівлі №34 (колишній гуртожиток), що розташована на вул. Перемоги у м. Артемівську Донецької області, недійсним.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задовольнити, ухвалу господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. у справі №5006/2/6-62/2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст. ст. 1, 2, 4, 22, 62 ГПК України, ч. 4 ст. 58 Законом України "Про виконавче провадження", оскільки оспорюваний позивачем звіт про ринкову вартість нерухомого майна був здійснений в межах виконавчого провадження, а право сторони у виконавчому провадженні на оскарження оцінки гарантовано ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів про непідвідомчість даного спору господарським судам є законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним звіту експерта - оцінювача Давиденка О.І. про оцінку нерухомості, здійснену в межах виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах виконавчого провадження №26397032 з примусового виконання виконавчого напису №75 від 20.03.2011 року, вчиненого приватним нотаріусом ДМНО Крамна І.М. про звернення стягнення на заставлене майно, а саме на будівлю (колишній гуртожиток) для задоволення вимог ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 4 007 916, 36 грн. на виконання постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Донецькій області від 04.07.2011 року експертом суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання Давиденко О.І. проведено оцінку вартості нерухомого майна, за результатами якої 12.07.2011 року складений висновок, що оспорюється позивачем.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження " цей Закон визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, статтею 58 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Колегія суддів вважає, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому, згідно ч.3 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні " акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності -органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що висновок про оцінку майна, здійснену в межах виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного виконавця по оцінці майна.

Слід зазначити, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 ГПК.

Отже, враховуючи, що позовні заяви про визнання недійсним звіту про оцінку майна не підлягають розгляду в господарських судах, суди правомірно відмовили у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК.

З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі №5006/2/6-62/2012 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі №5006/2/6-62/2012 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. у справі №5006/2/6-62/2012-без змін.

Головуючий К. Грейц

Судді: С. Бакуліна О. Глос

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26045521

у.zaporozhskiy · November 19, 2012

а вот п. 5.2.15 Інструкції про проведення виконавчих дій затв.Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5

Державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим - дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції, а також:

Дает возможность блокировать оценку только обращением с иском о недействительности акта об оценке.

batyshka · November 19, 2012

яка приємна новина,

дякую!

у.zaporozhskiy · November 20, 2012

яка приємна новина,

дякую!

Данное решение решаловом попахивает!!!

у.zaporozhskiy · November 20, 2012

Данное решение решаловом попахивает!!!

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26239939

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2012 р. Справа № 5009/2157/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників: позивачаКиричук Г.М., дов. від 20.06.2012 рокувідповідача не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином) третіх осіб - не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином) - не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року у справі№ 5009/2157/12 Господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області; - ОСОБА_6провизнання недійсним акта про оцінку нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсним складеного 29.03.2012 року відповідачем звіту про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, посилаючись на приписи частини 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2012 року (суддя Соловйов В.М.) відмовлено у прийнятті позовної заяви за пунктом 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України; позовні матеріали повернуто позивачу.

Постановою Донецькького апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року (судді: Будко Н.В., -головуючий, Геза Т.Д., Чернота Л.Ф.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства; доводи апеляційної скарги відхилено, як необґрунтовані.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу та постанову скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм процесуального права, оскільки відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням гарантованого статтями 8, 55, 64 Конституції України права на судовий захист; судами неправильно застосовано частину 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), статті 12 та 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що передбачають судовий порядок вирішення спорів, пов'язаних з оцінкою майна, право на оскарження акта оцінки майна як документа, складеного суб'єктом оціночної діяльності; стаття 20 Господарського кодексу України передбачає такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсними актів органів державної влади та місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання.

Відповідач та треті особи письмового відзиву на касаційну скаргу не надали; не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

У судовому засіданні від 25.09.2012. року було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 28.09.2012 року.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Даючи офіційне тлумачення статей 55, 64 та 124 Конституції України Конституційний суд України у рішенні від 25.12.1997 року вказав, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадяни України вважають, що їх права є порушеними; відмова суду у прийнятті позовних заяв, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

За статтею 124 Конституції України юрисдикція судів при здійсненні правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; водночас, виконуючи статтю 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації тощо мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції; для вирішення питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір -господарським, слід виходити з визначення, наведеного у статті 3 Господарського кодексу України.

Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно (суду чи господарському суду), або сказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити як з суб'єктного складу учасників спору, так і з характеру спірних правовідносин.

За статтею 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Водночас господарськими судами попередніх інстанцій відзначено, а скаржником не заперечується, що ним подано позов з посиланням на частину 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції), тобто, в зв'язку з існуванням триваючого виконавчого провадження, та для реалізації передбаченого цією нормою права сторони виконавчого провадження оскаржити оцінку, визначену за результатами рецензування, в судовому порядку у 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку; виконавче провадження є сукупністю дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

За змістом наведених вище статей, а також статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження, державний виконавець, суб'єкти оціночної діяльності в межах здійснення виконання судових рішень чи рішень інших органів є учасниками виконавчого провадження, а не учасниками відносин у сфері господарювання.

Посилаючись на положення Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", позивач наведених вище приписів законодавства не врахував, виходячи з помилкового уявлення про існування між позивачем та суб'єктом оціночної діяльності в межах триваючого виконавчого провадження спору в розумінні господарського спору.

Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (статей 3, 12) свідчить також про те, що оцінка майна є процесом визначення вартості майна за певною процедурою та результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань; за наслідками проведеної оцінки складається звіт про оцінку майна (акт про оцінку майна), що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що за своїм змістом звіт про оцінку нерухомого майна, здійснений суб'єктом оцінювання в процедурі виконавчого провадження, за своєю правовою природою не підпадає під ознаки акта в розумінні статті 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, відмовляючи у прийнятті позовної заяви, залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з невідповідності характеру спірних правовідносин правовідносинам, підвідомчим господарським судам, тобто, звернення позивача всупереч визначеної законодавством компетенції господарських судів.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами в даному випадку норм матеріального та процесуального права є юридично неспроможними; позивач не спростував правову оцінку судами спірних дій як процесу, що не має наслідком прийняття акта нормативного чи ненормативного характеру, не спричиняє настання для позивача безпосередніх правових наслідків, а є способом здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, та дійшли законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позовної заяви та апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року у справі № 5009/2157/12 Господарського суду Запорізької області та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.06.2012 року залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач

у.zaporozhskiy · November 20, 2012

у кого какие идеи будут по поводу таких решений?

теперь оспорить оценку только в админ суд, как действие исполнителя?

batyshka · November 20, 2012

в даному спорі позивач звернувся з окремим позовом, "виходячи з помилкового уявлення про існування між позивачем та суб'єктом оціночної діяльності в межах триваючого виконавчого провадження спору в розумінні господарського спору", тому суд правильно відмовив.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

тому, тут необхідно було подавати скаргу на дії державного виконавця, згідно підсудності. а так, дельті в позові відмовлено, і строки вже пропустив

у.zaporozhskiy · November 21, 2012

в даному спорі позивач звернувся з окремим позовом, "виходячи з помилкового уявлення про існування між позивачем та суб'єктом оціночної діяльності в межах триваючого виконавчого провадження спору в розумінні господарського спору", тому суд правильно відмовив.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

тому, тут необхідно було подавати скаргу на дії державного виконавця, згідно підсудності. а так, дельті в позові відмовлено, і строки вже пропустив

Я так понимаю во всех случая нужно подавать жалобу на действия гос.исполнителя?

batyshka · November 21, 2012

на мою думку, так

у.zaporozhskiy · November 21, 2012

на мою думку, так

в прохальній частині:

Скасувати акт оцінки майна....?

batyshka · November 22, 2012

4.3.3. Інструкції, за результатами визначення вартості майна державний виконавець складає акт визначення вартості майна.

але це лише щодо майна, яке державний виконавець оцінює сам.

на жаль, ні Закон ні Інструкція, не передбачає складення процесуального документу під час оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності. в такому випадку державний виконавець лише повідомляє сторони про результат оцінки, без складення будь-якого документу.

як приклад: 1. визнати дії державного виконавця протиправними. 2. визнати звіт про оцінку майна нечинним

ANTIRAID · December 1, 2012

у кого какие идеи будут по поводу таких решений?

теперь оспорить оценку только в админ суд, как действие исполнителя?

Если исполнительное производство открыто на основании исполнительной надписи тогда админсуд, а если по решению суда, то через суд который принял решение.

у.zaporozhskiy · December 2, 2012

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26239939

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2012 р. Справа № 5009/2157/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників: позивачаКиричук Г.М., дов. від 20.06.2012 рокувідповідача не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином) третіх осіб - не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином) - не з'явились (про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року у справі№ 5009/2157/12 Господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області; - ОСОБА_6провизнання недійсним акта про оцінку нерухомого майна

Вот позиция 1 инстанции, непонятно в рамках, какого производства было исполнительное дело, либо по исп. написи, либо по решению суда.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24598279

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

11.06.12 Справа № 5009/2107/12

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а; 69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57)

до відповідача: суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач: відділ державної виконавчої служби головного управління юстиції у Запорізькій області в особі підрозділу примусового виконання рішень (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2

про визнання недійсним звіт складений ФОП ОСОБА_1 від 25.04.12 р. про оцінку нерухомого майна: будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_3 що належить на праві власності ОСОБА_2.

встановив, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити у зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах.

Позивачем ставляться вимоги про визнання недійсним звіту складеного ФОП ОСОБА_1 від 25.04.12 р. про оцінку нерухомого майна: будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Отже, предметом позову є визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна.

Законом "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна, положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах. Оцінка майна, у даному випадку, (як зазначено в оспорюваному звіті) здійснена відповідно до приписів Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003 р.

Відповідно до ст. 10 Закону оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. За результатами оцінки суб'єкт оціночної діяльності складає звіт. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Висновок експерта, який є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, не підпадає під наведені ознаки і не може бути визнаний актом державного чи іншого органу.

В той же час, пунктом 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01- 8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарський судів у 2007 році»зазначено, що законодавство України не надає висновку судового експерта статуту документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку.

Судом при винесені ухвали враховані Інформаційні листи Вищого господарського суду України № 01-8/1270 від 14.07.2004 р. (п. 1) та № 01-8/675 від 14.08.2007 р. (п. 28), а також постанова ВСУ від 07.10.2003 р. у справі № 18/478.

Приписи статті 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", в контексті зазначеного Закону, передбачають порядок врегулювання спорів сторін договору на проведення оцінки майна, а позивач у справі -публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»не є стороною угоди про оцінку майна за адресою АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2

Тобто, законодавство України не надає звіту про оцінку майна статусу акта державного чи іншого органу, що носить обов'язковий характер, а отже такий звіт не може оспорюватися в господарському процесі.

Що стосується інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, їх права щодо складеного звіту передбачені ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та п. 62 Національного стандарту № 1, а також Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, у прийнятті позовної заяви відмовляється.

Суд звертає увагу заявника на той факт, що в позові взагалі необґрунтовано підстав звернення з ним саме до господарського суду, оскільки мова йде про виконання рішення суду загальної юрисдикції, а не спеціалізованого суду; а також не визначена правова природа оскаржуваного документу.

Клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження №23422627 по виконанню виконавчого листа №2-1896/09 виданого 19.02.2010 р. Бердянським міжрайонним судом Запорізької області, судом не розглядається оскільки, відмовляє у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України, а норми господарського процесуального кодексу України передбачає підстави забезпечення позову лише у разі прийняття позовної заяви або після порушення провадження на будь-якій стадії судового процесу.

Керуючись ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

В прийнятті позовної заяви -відмовити .

Додаток: позовні матеріали на 58-ми аркушах, у тому числі оригінали: позовної заяви №61.2.1/25 від 01.06.2012 р., оригінал платіжних доручень № 13725 від 31.05.2012р. (на суму 1.609 грн. 50 коп. судовий збір), №13724 від 31.05.2012 р. (на суму 1.073 грн. 00 коп. судовий збір); фіскальних чеків: № 9013 від 01.06.2012 р., № 9011 від 01.06.2012 р., №9012 від 01.06.2012 р., трьох описів вкладення у цінний лист від 01.06.2012 р.

Суддя В.В. Носівець

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24680435

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

11.06.12 Справа № 5009/2157/12

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, ідентифікаційний код 14282829)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

ПуАТ "Перший Український міжнародний банк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ПП ОСОБА_2, ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області (третя особа-1), ОСОБА_3 (третя особа-2) про визнання недійсним звіту складеного ПП ОСОБА_2 від 29.03.2012р. про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2., що належить на праві власності ОСОБА_3

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 08.06.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

У прийняті позовної заяви слід відмовити на підставі наступного.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Згідно ст. 13 ГПК України "Справи, підсудні місцевим господарським судам", місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

У відповідності із ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому, стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам України, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Предметом позову ПуАТ "Перший Український міжнародний банк" є вимога позивача визнати недійсним звіт про оцінку нерухомого майна.

Матеріально-правовою підставою даного позову позивач обрав ч. 4 ст. 58 Закону України від 21.04.1999р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції Закону N 2677-VI від 04.11.2010, із змінами, внесеними згідно із Законами N 3319-VI від 12.05.2011, N 3674-VI від 08.07.2011, N 4650-VI від 12.04.2012).

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження", цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 4 статті 58 цього Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до положень Закону N 606-XIV, оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Суд дійшов висновку, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України від 12.07.2001р. N 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Тобто, звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.

Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, тому не може вважатись юридичним актом, тобто офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданим в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Причому, визнання вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

Такої самої правової позиції притримується Вищий господарський суд України (див. Постанову ВГСУ від 11 квітня 2012р. по справі № 5017/2012/124).

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

У зв'язку з відмовою ПуАТ "Перший Український міжнародний банк" у прийнятті позовної заяви, господарським судом заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, не розглядається.

Керуючись ст. 50-51, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, треті особи Відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_3 про визнання недійсним звіту складеного Приватним підприємцем ОСОБА_2 від 29.03.2012р. про оцінку нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2., що належить на праві власності ОСОБА_3, відмовити.

2. Позовні матеріали на 41 аркуші повернути заявникові (в тому числі оригінали платіжних доручень № 13854 від 01.06.2012р. на суму 1 073,00 грн., № 13859 від 01.06.2012р. на суму 1 609, 50 грн.).

Суддя В.М. Соловйов

у.zaporozhskiy · December 2, 2012