Определение ВСУ о не заключенности договора с Приватбанком

[у.zaporozhskiy]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2008 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Перепічая В.С., Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку (далі - ЗАТ КБ) “ПриватБанк” про визнання кредитного договору неукладеним за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії “Закарпатське регіональне управління” ЗАТ КБ “ПриватБанк” про визнання кредитного договору від 17 червня 2004 року № К048-04/Ф неукладеним, посилаючись на те, що суму кредиту в розмірі 45 тис. євро за зазначеним кредитним договором вона не отримувала.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року рішення міськрайонного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій, апеляційний суд виходив із того, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, усвідомлені та послідовні дії позивачки були спрямовані на укладення, підписання та забезпечення виконання кредитного договору, що свідчить про укладання такого договору.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного й всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Судом установлено, що 17 червня 2004 року сторонами підписано кредитний договір № К048-04/Ф, згідно з яким, банк зобов'язується відкрити для надання кредиту рахунки у вигляді кредитного рахунку, особового рахунку по відсоткам та рахунку обліку комісії, за умови виконання позичальником обов'язків, а саме до отримання кредиту належним чином оформити договори застави, поруки тощо для забезпечення виконання зобов'язань за даним договором і договір страхування заставленого майна.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка своєчасно та належним чином виконала всі умові договору, однак банк зволікав із видачею кредитних коштів. Оскільки з часом потреба в отриманні кредиту зникла, позивачка перестала наполягати на укладанні договору, а згодом в усній формі відмовилася від кредиту. Відповідачем не доведено факту отримання ОСОБА_1 суми кредитних коштів, а тому позов підлягає задоволенню.

Таким чином, висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, не навів достатніх мотивів, за якими вважає невірними висновки суду, належним чином не обґрунтував висновок про відсутність підстав для задоволення позову, безпідставно пославшись на те, що факт видачі банком кредиту позивачці в сумі 45 тис. євро підтверджується заявою ОСОБА_1 про видачу кредиту.

За таких обставин рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 10 липня 2007 року скасувати, залишити в силі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 березня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

М.В. Патрюк

Судді:

Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.С. Перепічай

Ю.В. Прокопчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/2572154