Определение ВССУГУД о прекращении поручительства с Укрсиббанком

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Кадєтової О.В., Остапчука Д.О.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») про визнання договору поруки припиненим. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 11 липня 2006 року між банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній надано грошові кошти у розмірі 38 970 швейцарських франків строком до 11 липня 2013 року. Того ж дня з між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк» укладено договір поруки, за яким він зобов'язався відповідати в повному обсязі перед кредитором за виконання зобов'язань ОСОБА_4, що виникли із указаного кредитного договору. Проте з 1 липня 2008 року банк без його згоди, як поручителя за договором поруки, збільшив обсяг його відповідальності шляхом збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами на 2 % річних Просив суд визнати договір поруки припиненим.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 9 червня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2011 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненим договір поруки № 11011779000/П1 від 11 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк». Стягнуто із ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3 54 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції правомірно виходив з того, що банком було порушено п. 2.1 договору поруки, згідно з яким кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, у наслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під згодою розуміється як візування змін в кредитний договір поручителем, так і отримання згоди шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями.

Як вбачається з матеріалів справи, банк повідомив ОСОБА_3 лише про прострочену заборгованість та штрафні санкції, які нараховані позичальнику за порушення умов кредитного договору та надав строк для погашення простроченої заборгованості (а. с. 11), а лист-повідомлення про збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами всупереч п. 2.1 договору поруки на адресу позивача не направляв та згоди поручителя на таке збільшення не отримував.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: Т.Л. Ізмайлова

О.В. Кадєтова

Г.І. Мостова

Д.О. Остапчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25482261

[у.zaporozhskiy]

Решение Апелляции оставленное в силе данным определением ВССУГУД:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18817329

Державний герб України

Справа 6677 Головуючий у 1 інстанції Орєхов О.І.

Категорія 27 Доповідач Ювченко Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року апеляційний суд Донецької області у складі суддів:

Головуючої : Ювченко Л.П.

Суддів: Постолової В.Г., Папоян В.В.

При секретарі: Стібі Г.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 9 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”, третя особа –ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» в особі відділення № 271 ПАТ «УкрСиббанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки № 110117779000/П1 від 11.07.2006 року припиненим.

Позов мотивовано тим, що 11.07.2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» в особі відділення № 271 та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за яким ОСОБА_2 був наданий кредит в іноземній валюті в сумі 38 970 швейцарських франків під 8,99% річних на строк до 11.07.2013 року та з ОСОБА_1 того ж дня укладено договір поруки № 110117779000/П1 за яким ОСОБА_1 зобов»язався перед кредитором відповідати за виконання зобов»язання в повному обсязі, що виникли з кредитного договору укладеного з ОСОБА_2

Позивач вважає договори припиненими відповідно до ст. 559 ЦК України, якою передбачено, що порука припиняється у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність.

Позивачу ОСОБА_1 стало відомо від ОСОБА_2, що вона отримала відповідь від Банку на свій запит, яким їй було повідомлено, що на 01.07.2008 року Банк збільшив процентну ставку за користування кредитними коштами за кредитним договором від 11.07.2006р. на 2 проценти річних, про що їй нібито було повідомлено листами від 13.06.2008р. та 26.07.2008р., що Банк запровадив нову систему нарахування процентів за користування кредитом на суму простроченої заборгованості шляхом збільшення штрафних санкцій про що ОСОБА_2 нібито було повідомлено листом від 22.02.2008р.

У зв»язку з тим, що ця обставина збільшує обсяг відповідальності позивача як поручителя за Договором поруки від 11.07.2006р., просив визнати договір поруки з ним припиненим.

Представник відповідача проти позову заперечував. Починаючи з 27.04.2009р. ОСОБА_2 припинила виконувати свої зобов»язання перед Банком за кредитним договором від 11.07.2006р., то Банк набув право пред»являти вимоги до поручителя ОСОБА_1 Вимоги до якого пред»явлені 30.12.2009р.У випадку непогашення простроченої заборгованості, Банк вважає необхідним застосувати примусове стягнення кредиту і заборгованості як з позичальника ОСОБА_2 так і з поручителя ОСОБА_1

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України встановлено шестимісячний строк пред»явлення вимог до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов»язання. Позивач ОСОБА_1 вважає, що Банк набув право пред»явити вимоги до до позивача ще 30.01.2010р. А тому закінчився строк пред»явлення вимог до поручителя, а тому це теж підстава для припинення договору поруки. Просив визнати договір поруки припиненим.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Рішенням Ворошилівського районного суду м.Донецька від 09 червня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення по справі нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував, що п.2.1 Договору поруки передбачає, що Кредитор ( Банк) не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з Позичальником, унаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. Банком ці умови порушені. Зобов»язання за кредитним договором змінено без згоди позивача у зв»язку з чим збільшився обсяг його відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов»язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України - зміна зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності –є підставою припинення договору поруки. Тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, договір поруки з ним є припиненим.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України у зв»язку з тим, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини справи, з прийняттям по справі нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання договору поруки припиненим.

Щодо припинення договору поруки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв»язку з закінченням встановленого законом шестимісячного строку пред»явлення вимоги до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов»язання, то ці вимоги не підлягають задоволенню. П.4 ст. 559 ЦК України встановлює, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Договором поруки укладеним з ОСОБА_1 встановлено терміни повернення кредиту 11 липня 2013 року. Зобов»язання позичальника по Кредитному договору не припиненні згідно п.3.2. Договору поруки. А тому припинення договору поруки у зв»язку з закінченням строку пред»явлення вимоги до поручителя не підтверджено доказами по справі. Вказані обставини не є підставою для припинення договору поруки.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 9 червня 2011 року скасувати.

Визнати договір поруки № 11011779000/П1 від 11 липня 2006 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк” припиненим.

Стягнути з публічного акціонерного товариства на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 37 грн. та 17 грн.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

СУДДІ:

[у.zaporozhskiy]

Решение Апелляции оставленное в силе данным определением ВССУГУД:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18817329

Представник відповідача проти позову заперечував. Починаючи з 27.04.2009р. ОСОБА_2 припинила виконувати свої зобов»язання перед Банком за кредитним договором від 11.07.2006р., то Банк набув право пред»являти вимоги до поручителя ОСОБА_1 Вимоги до якого пред»явлені 30.12.2009р.У випадку непогашення простроченої заборгованості, Банк вважає необхідним застосувати примусове стягнення кредиту і заборгованості як з позичальника ОСОБА_2 так і з поручителя ОСОБА_1

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України встановлено шестимісячний строк пред»явлення вимог до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов»язання. Позивач ОСОБА_1 вважає, що Банк набув право пред»явити вимоги до до позивача ще 30.01.2010р. А тому закінчився строк пред»явлення вимог до поручителя, а тому це теж підстава для припинення договору поруки. Просив визнати договір поруки припиненим.

Щодо припинення договору поруки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, у зв»язку з закінченням встановленого законом шестимісячного строку пред»явлення вимоги до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов»язання, то ці вимоги не підлягають задоволенню. П.4 ст. 559 ЦК України встановлює, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Договором поруки укладеним з ОСОБА_1 встановлено терміни повернення кредиту 11 липня 2013 року. Зобов»язання позичальника по Кредитному договору не припиненні згідно п.3.2. Договору поруки. А тому припинення договору поруки у зв»язку з закінченням строку пред»явлення вимоги до поручителя не підтверджено доказами по справі. Вказані обставини не є підставою для припинення договору поруки.

По ч. 4 ст. 559 ЦК, истец сам немного виноват, так как главное обстоятельство он не указал и не доказывал его, а именно когда было получено требование заемщиком.

С того момента и наступает срок основного обязательства.

с этого же момента и нужно считать полгода для прекращения поручительства по ч. 4 ст. 559 ЦК.

[Мари-Анна]

По ч. 4 ст. 559 ЦК, истец сам немного виноват, так главное обстоятельство он не указал и не доказывал его, а именно когда было получено требование заемщиком.

С того момента и наступает срок основного обязательства.

с этого же момента и нужно считать полгода для прекращения поручительства по ч. 4 ст. 559 ЦК.

А следует ли с этого момента считать 3 года для прекращения основного обязательства для заемщика?

[у.zaporozhskiy]

А следует ли с этого момента считать 3 года для прекращения основного обязательства для заемщика?

На этот вопрос ответить не готов.

Вы имеете в виду срок исковой давности?

практику пока не встречал.

Можно пробовать отбиваться

Но в к.д. должно быть указано, что с момента получения досудебного требования заемщиком, срок основного обязательства наступает.

и тогда шансы вырастают в разы.

[Мари-Анна]

На этот вопрос ответить не готов.

Вы имеете в виду срок исковой давности?

практику пока не встречал.

Можно пробовать отбиваться

Но в к.д. должно быть указано, что с момента получения досудебного требования заемщиком, срок основного обязательства наступает.

и тогда шансы вырастают в разы.

Да, в договоре есть пункт предусматривающий право банка на досрочный возврат кредита. Дело в том, что в досудебном требовании указано, что срок возврата кредита настал. Требование имеет исходящии номер и печать банка, датирован июнем 2009 года.

[у.zaporozhskiy]

Да, в договоре есть пункт предусматривающий право банка на досрочный возврат кредита. Дело в том, что в досудебном требовании указано, что срок возврата кредита настал. Требование имеет исходящии номер и печать банка, датирован июнем 2009 года.

Конечно можно ссылаться.

но как на это посмотрит нашу гуманный суд, одному Богу известно.

[Мари-Анна]

Конечно можно ссылаться.

но как на это посмотрит нашу гуманный суд, одному Богу известно.

Да уж, ход мыслей наших судей никак не связан с законом и правом.