Recommended Posts

   Зачем? Просто адвокат работает одновременно на 2 фронта,а деньги берет и с клиента и с КИ за то, что сливает им информацию. 

Нет, ну никак не вяжется эта концепция. Кредитины нанимают безработных, которым платят зарплату в конвертах, шоб те бегали по судам... А тут Вы пишите о каких-то средствах для оплаты труда адвоката "на два фронта"... ну нэт...

Если б Кредитины так думали, то просто б наняли НОРМАЛЬНЫХ юристов, чтоб те представляли ихние интересы в суде. НОРМАЛЬНЫЙ юрист, который работает на нормальную зарплату, увидев в суде другого нормального адвоката с той стороны - аргументировано б уже давно объяснил работодателю, что лучче и эффективнее с другой стороной договориццо.

Но ньеть ... нэт у кредитин клёпки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 4.1k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Нет, ну никак не вяжется эта концепция. Кредитины нанимают безработных, которым платят зарплату в конвертах, шоб те бегали по судам... А тут Вы пишите о каких-то средствах для оплаты труда адвоката "на два фронта"... ну нэт...

Если б Кредитины так думали, то просто б наняли НОРМАЛЬНЫХ юристов, чтоб те представляли ихние интересы в суде. НОРМАЛЬНЫЙ юрист, который работает на нормальную зарплату, увидев в суде другого нормального адвоката с той стороны - аргументировано б уже давно объяснил работодателю, что лучче и эффективнее с другой стороной договориццо.

Но ньеть ... нэт у кредитин клёпки.

    Ну почему же безработных? Могут нанимать и с адвокатских контор, куда можем обратиться и мы. Дальше.... догадайтесь сами.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Нет, ну никак не вяжется эта концепция. Кредитины нанимают безработных, которым платят зарплату в конвертах, шоб те бегали по судам... А тут Вы пишите о каких-то средствах для оплаты труда адвоката "на два фронта"... ну нэт...

Если б Кредитины так думали, то просто б наняли НОРМАЛЬНЫХ юристов, чтоб те представляли ихние интересы в суде. НОРМАЛЬНЫЙ юрист, который работает на нормальную зарплату, увидев в суде другого нормального адвоката с той стороны - аргументировано б уже давно объяснил работодателю, что лучче и эффективнее с другой стороной договориццо.

Но ньеть ... нэт у кредитин клёпки.

А никто и не говорит о постоянной работе, а тем более в штате. Работа может быть сдельной, премиальной.

% от сделки куда интересней, чем негарантированный заработок на "запуганном" Заемщике, у которого и так денег нет.

(не секрет, что подавляющее большенство представителей в судах - это штатные работники Альфа-банка)

 

ПС. какой я должен сделать вывод об адвокате, когда в 100% выигрышном деле КИ на пустом месте, неся какую-то ересь, лидирует. Даже судья (слава Богу) видя неладное объявляет перерыв и предлагает мне дать пояснення своей позиции снова.

Причем качество адвакатской помощи, как коньяка сегодня, не зависит от его стоимости.

Даже рекомендации уже не работают, т.к. "на вкус и цвет товарищей нет" (с).  :P

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А никто и не говорит о постоянной работе, а тем более в штате. Работа может быть сдельной, премиальной.

% от сделки куда интересней, чем негарантированный заработок на "запуганном" Заемщике, у которого и так денег нет.

(не секрет, что подавляющее большенство представителей в судах - это штатные работники Альфа-банка)

 

ПС. какой я должен сделать вывод об адвокате, когда в 100% выигрышном деле КИ на пустом месте, неся какую-то ересь, лидирует. Даже судья (слава Богу) видя неладное объявляет перерыв и предлагает мне дать пояснення своей позиции снова.

Причем качество адвакатской помощи, как коньяка сегодня, не зависит от его стоимости.

Даже рекомендации уже не работают, т.к. "на вкус и цвет товарищей нет" (с).  :P

Когда у меня так картина развернулась, я отправил юриста в сад. Стал разбираться сам во всех перепитиях дела. Теперь говорю огромное спасибо всем форумчанам за советы, помощь, посты с полезной информацией и за то что не отказывают в советах и помощи!!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ПС. какой я должен сделать вывод об адвокате, когда в 100% выигрышном деле КИ на пустом месте, неся какую-то ересь, лидирует. Даже судья (слава Богу) видя неладное объявляет перерыв и предлагает мне дать пояснення своей позиции снова.

 Вы вот прально подметили то, что я выделила жирненьким шрифтом. Но... это не юристы такие, это страна такая, к сожалению.

Кредитины давно сидеть должны: по крайней мере главные предводители должны уже привыкать к полосатой форме одежки. Но положение такое, что кредитины даже не удосуживаются нормальных юристов трудоустроить: бегають по судам невменяшки безработные с двумя извилинами, блеють  и мекають в судах:  (воды нэт, раститэльности нэт, населена роботами...)

Ни оригиналов договоров, ни первички, ни правил этикета не знают. Внаглую заносят кэш в апеляху, невменяема апеляха выносит часто решения высосанные из пальца... Ну, тот кто бодрый и настойчивый, канеш, через третью весь этот невменяшкин апеляшкин бред сносит. Но всьо таки...

 

Дело не в юристах: хотя, если какова кассла уличИте в колаборационизме - то мочите его сразу, для профилактики. Дело в общем положении дел, так сказать :(  

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 Вы вот прально подметили то, что я выделила жирненьким шрифтом. Но... это не юристы такие, это страна такая, к сожалению.

Кредитины давно сидеть должны: по крайней мере главные предводители должны уже привыкать к полосатой форме одежки. Но положение такое, что кредитины даже не удосуживаются нормальных юристов трудоустроить: бегають по судам невменяшки безработные с двумя извилинами, блеють  и мекають в судах:  (воды нэт, раститэльности нэт, населена роботами...)

Ни оригиналов договоров, ни первички, ни правил этикета не знают. Внаглую заносят кэш в апеляху, невменяема апеляха выносит часто решения высосанные из пальца... Ну, тот кто бодрый и настойчивый, канеш, через третью весь этот невменяшкин апеляшкин бред сносит. Но всьо таки...

 

Дело не в юристах: хотя, если какова кассла уличИте в колаборационизме - то мочите его сразу, для профилактики. Дело в общем положении дел, так сказать :(  

     Кацапский ПИБ сбросил невозвратные и списанные кредиты прокацапской Альфа-Банде. Кредитины - это левая фирма прокацапского Альфа- Банды,которые нагло и абсолютно безнаказанно, а главное незаконно грабят украинцев. Все награбленное Кредитины, а это сотни миллионов долларов эти ...  вымывают в офшоры. КИ - офшорная компашка, как и ее родительница Альфа- Банда. А нашей власти до этого и дела нет. Эти уроды устроили в Украине охоту без правил, как в джунглях, где не существует законов. А мы , граждане своей страны - всего лишь беззащитная дичь. Зайчики, козочки ... и очень редко им попадаются хищники, которые огрызаются. Такие как Сиринга, Аис, Сезик... Но это капля в море беззащитных

     Власть это абсолютно не волнует. Понятно, что за этим стоит и крышует Кредитинов кто-то влиятельный у власти, поэтому они так уверено и нагло себя ведут. Однако,  у этого Кто-то, тоже есть свои влиятельные враги у власти. Поэтому, о мошеннических действиях Кредитинов нужно писать всем, куда только можна и тогда есть шансы попасть на противников этого Кто-то. Не стоит в одном письме указывать много адресатов. Иначе не будет ни от кого реакции. Во все инстанции нужно обращаться отдельным письмом : к президенту, премьерминистру, в комитеты ВР, правоохранительные органы и.т.д.  Обращаться только в суды, где в основном работают особи, которые вообще не знают что существуют такие понятия, как честь и совесть - бесполезно ( почти бесполезно за редким исключением, испытала на себе)

     Договор уступки прав требования от 17 декабря 2012 года между ПИБ и КИ является никчемным -АПРИОРИ. Это неопровержимый факт. У Кредитинов НЕТ ВАЛЮТНОЙ ЛИЦЕНЗИИ. По какому праву Кредитины требуют у граждан возврата на свою пользу валютных кредитов?! Если Бобик сдох - то кто-бы не говорил, что он жив , он все равно мертвый и это факт. Этого дохлого Бобика  ( Д оговор уступки от 17 декабря 2012 г. )  нужно просто предъявить компетентным государственным органам.

    Уважаемые юристы (есть здесь такие),  когда вы иронизируете и насмехаетесь над теми  кто борется с негодяями,заслуживает только уважения и нуждается в вашей помощи вы напрасно думаете , что ваша хата с краю. В Украине не работают Законы, плевать все хотели на Конституцию,власть и правопохоронные органы не выполняют свои функции и не защищают права и интересы граждан. Вы хотите чтобы ваши дети и внуки жили в такой стране?!

    P.S .Информация ни для тех, кто все это знает. Поэтому , .прошу не принимать все написанное только на свой счет.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

     Кацапский ПИБ сбросил невозвратные и списанные кредиты прокацапской Альфа-Банде. Кредитины - это левая фирма прокацапского Альфа- Банды,которые нагло и абсолютно безнаказанно, а главное незаконно грабят украинцев. Все награбленное Кредитины, а это сотни миллионов долларов эти ...  вымывают в офшоры. КИ - офшорная компашка, как и ее родительница Альфа- Банда. А нашей власти до этого и дела нет. Эти уроды устроили в Украине охоту без правил, как в джунглях, где не существует законов. А мы , граждане своей страны - всего лишь беззащитная дичь. Зайчики, козочки ... и очень редко им попадаются хищники, которые огрызаются. Такие как Сиринга, Аис, Сезик... Но это капля в море беззащитных

     Власть это абсолютно не волнует. Понятно, что за этим стоит и крышует Кредитинов кто-то влиятельный у власти, поэтому они так уверено и нагло себя ведут. Однако,  у этого Кто-то, тоже есть свои влиятельные враги у власти. Поэтому, о мошеннических действиях Кредитинов нужно писать всем, куда только можна и тогда есть шансы попасть на противников этого Кто-то. Не стоит в одном письме указывать много адресатов. Иначе не будет ни от кого реакции. Во все инстанции нужно обращаться отдельным письмом : к президенту, премьерминистру, в комитеты ВР, правоохранительные органы и.т.д.  Обращаться только в суды, где в основном работают особи, которые вообще не знают что существуют такие понятия, как честь и совесть - бесполезно ( почти бесполезно за редким исключением, испытала на себе)

     Договор уступки прав требования от 17 декабря 2012 года между ПИБ и КИ является никчемным -АПРИОРИ. Это неопровержимый факт. У Кредитинов НЕТ ВАЛЮТНОЙ ЛИЦЕНЗИИ. По какому праву Кредитины требуют у граждан возврата на свою пользу валютных кредитов?! Если Бобик сдох - то кто-бы не говорил, что он жив , он все равно мертвый и это факт. Этого дохлого Бобика  ( Д оговор уступки от 17 декабря 2012 г. )  нужно просто предъявить компетентным государственным органам.

    Уважаемые юристы (есть здесь такие),  когда вы иронизируете и насмехаетесь над теми  кто борется с негодяями,заслуживает только уважения и нуждается в вашей помощи вы напрасно думаете , что ваша хата с краю. В Украине не работают Законы, плевать все хотели на Конституцию,власть и правопохоронные органы не выполняют свои функции и не защищают права и интересы граждан. Вы хотите чтобы ваши дети и внуки жили в такой стране?!

    P.S .Информация ни для тех, кто все это знает. Поэтому , .прошу не принимать все написанное только на свой счет.

 
Чи був Ваш банк уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, на валютному ринку України згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"?
 
 
И кто был прав по поводу ПАТ «ОТП банк»: Апелляционный суд г.Киева 27 октября 2010 года или Верховный Суд Украины 21 марта 2011 года?
 
 
 
Заява
про виявлення кримінальної події в діяльності ПАТ «_____ Банк»
та ТОВ «_____» за ознаками ст.212 та ст.209 Кримінального кодексу України
 
 
 
2. ПАТ “_______” отримало право надавати фінансовий кредит в іноземній валюті лише __ жовтня 2011 року
 
Станом на ___________ року ПАТ “__________” не був уповноваженим банком з надання кредиту готівковою іноземною валютою фізичній особі відповідно до ч.3 ст.91 ЦК України, п.6 ч.1 ст.4, ст.34, п.5 розділу VIII Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.3 ст.1, ч.2 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
ПАТ «____________ Банк» отримало генеральну банківську ліцензію № __________ на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 ч.2 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до ст.5 приведеного вище Декрету Кабінету Міністрів України операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ і операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій і валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього Декрету.
Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача (п.3.3 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2011 від 10.11.11 у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовичащодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).
У Рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) зазначено, що у справі про захист прав споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
Законодавством України, зокрема Законом України «Про захист прав споживачів» поняття «послуга» визначена як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного, визначеного договором, матеріального чи нематеріального блага. Це здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
За положеннями ч.1, п.5 ч.2 та ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Ст.3 п.6 ЦК України передбачає загальні принципи цивільного законодавства. До них відносяться справедливість, добросовісність та розумність. Принцип справедливості означає визначення нормою права обсягу, межі здійснення захисту цивільних прав та обов'язків особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громадян (публічного інтересу).
Також, ст. 7 ЦК України визначає, що цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема, звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеними у певній сфері цивільних відносин.
Стаття 13 ЦК України визначає, свої цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. У загальному вигляді вимога до здійснення суб'єктивних прав виражена у ст. 68 Конституції України, яка передбачає, що кожний зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Частина 3 ст. 1З ЦК України передбачає, що не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Зазначені два види зловживання правом: 1) зловживання правом шляхом навмисного завдання шкоди іншій особі; 2) зловживання правом пов'язане з використанням недозволених форм його реалізації, але у рамках загального дозволеного типу поведінки щодо даного права.
Частина 3 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» закріплює, що інформація, яка надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги, без нав'язування її придбання. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», останній має право на достовірну і доступну інформацію.
Пунктом першим статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки. Пунктом третім даної статті визначено поняття фінансового кредиту, тобто це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, тобто надання коштів у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент, вважається фінансовою послугою та підлягає обов'язковому ліцензуванню. Здійснення діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії (п.3 ч.1 ст.1, п.6 ч.1 ст.4, ч.3 ст.5, ч.2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Водночас, відповідно до ч.3 ст.91 ЦК України та ч.3 ст.5 Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.
Згідно ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року N 15-93 “уповноважений банк” - будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.
Уповноважений банк має право виконувати лише ті операції, які зазначені в переліку в додатку до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій. Генеральна ліцензія не дійсна без додатку.
Чим відрізняеться кредитний договір про надання кредиту національною валютою від кредитного договору про надання кредиту іноземною валютою?
Дуже просто. Кредит національною валютою надає банк, а кредит іноземною валютою надає уповноважений банк.
В кредитному договорі №_____________ від __________ банк не зазначив, що він є уповноваженим банком або має генеральну ліцензію на здійснення валютних операції. Відповідно до ч.3 ст.91 ЦК України не мав цивільну правоздатність фінансової (кредитної) установи та є уповноваженим банком щодо надання наступних фінансових послуг (операцій) (п.3 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року N 15-93):
- валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а саме надання коштів у позику, і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Банком було допущене істотне порушення моїх прав, як споживача фінансових послуг, через невиконання банком вимог закону щодо надання споживачу повної, своєчасної та достовірної інформації про послугу, що є предметом договору, у зв’язку з чим я був позбавлен можливості належним чином оцінити властивості такої фінансової послуги (операції) та можливі негативні для мене наслідки, що можуть настати внаслідок її отримання.
За положеннями ч.1, п.5 ч.2 та ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Закон України “Про захист прав споживачів” регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг“ від 12 липня 2001 року.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053).
Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб’єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).
Пунктом п’ятим розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено:
“5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.”
15 серпня 2011 року вперше відповідно до вимог Закону України від 15.02.2011 N 3024-VI ( 3024-17 ) "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків", а також згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), статтями 7, 44 Закону України "Про Національний банк України" ( 679-14 ), Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ( 2664-14 ), статтями 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 (15-93) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та законодавством України Правління Національного банку України постановою №281 затвердило «Положення про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2011 р. за N 1054/19792).
Згідно із частиною 3 статті 91 ЦК України юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Відповідно до ч.3 ст.91 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ПАТ «______ Банк» є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, лише з __ жовтня 2011 року на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № _____ та переліку операцій в додатку до даної генеральної ліцензії:
- валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не зазначені в абзацах другому - сімнадцятому розділу II «Операції, що може здійснювати банк на підставі генеральної ліцензії» Положенням про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2011 за № 1054/19792.
Таким чином, право надавати фінансові кредити готівковою іноземною валютою ПАТ «_____________» отримав лише __ жовтня 2011 року відповідно до генеральної ліцензії (з додатком) на здійснення валютних операцій, ст.1054 та п.6 ч.1 ст.4, ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:
“6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту”
А чи існує колізія між п.6 ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (фінансовий кредит) та ст.47 Законом України "Про банки і банківську діяльність" (розміщення)?
Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.
Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" прийнятий пізніше, ніж Закон України “Про банки та банківську діяльність”.
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом, перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.3 ст.1054 ЦК України та п.6 ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг").
Також, 10 жовтня 2013 року прийнятий Закон України “Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 643-VII щодо видів фінансових послуг, та набирає чинності лише 8 лютого 2014 року. Таким чином, послуги, що надаються банками відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", визначені в доповненні пункту 14 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є чинними лише з 8 лютого 2014 року.
Даний проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" був наданий за законодавчою ініціативою Кабінета Міністрів України. Проект зазначеного вище Закону було розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 № 2278-VІ, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті). Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною.
Лише з 8 лютого 2014 року в спеціальному Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в новому пункті 14 статті 4 діє норма про порядок надання споживачам фінансових послуг, пепредбачених п.3 ч.3 ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", а саме розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
 
 
В п.1 постанови ВССУ № 5 від 30.03.12 не вказаний Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
 
 
Правда в п.6 ч.1 ст.4 Закона Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг".
 
Почему эта правда отсутствует в постановлении Пленума Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел №5 от 30.03.12?
 
 
 
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
 
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58
 
ПОСТАНОВА
 
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
"09" червня 2015 р.                               Справа№ 910/3612/15-г
 
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
 
головуючого:          Яковлєва  М.Л.
 
суддів:            Куксова В.В.
 
          Ільєнок  Т.В.
 
секретар судового засідання - Пугачова А.С.,
 
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 09.06.2015 року по справі № 910/3612/15-г (в матеріалах справи)
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 30.03.2015 року) по справі № 910/3612/15-г (суддя - Нечай О.В.)
 
За позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк
 
                   "Хрещатик"
 
до                публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк
 
                   України",
 
                   державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна  
 
                   залізниця",
 
                   державного підприємства "Південна залізниця",
 
                   державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська
 
                   залізниця"
 
                   державного підприємства "Одеська залізниця"
 
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державна адміністрація залізничного транспорту України
 
про визнання недійсними кредитних договорів
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
 
Пунктом п'ятим частини першої статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
 
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються такі послуги, як надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
 
Відповідно до абзацу вісімнадцятого частини першої статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
 
Таким чином, надання банком фінансового кредиту є фактично наданням фінансової послуги, а тому дія Закону України "Про здійснення державних закупівель" в редакції, чинній станом на дату укладення оспорюваних Кредитних договорів, не поширювалась на правовідносини відповідачів.
 
 
 
ЄУН № 331/1194/15-ц
 
Провадження № 2/331/621/15
 
У Х В А Л А
 
Про витребування доказів
 
«30» березня 2015 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
 
Головуючого судді Смолки І.О.,
 
при секретарі Жовнерчук С.В.,
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, -
 
В С Т А Н О В И В:
 
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться вище зазначена цивільна справа.
 
27.03.2015 року представник відповідача по справі ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про витребування доказів, у якій просить суд витребувати у ПАТ «УкрСиббанк» для огляду:
 
- копії ліцензій (дозволів) АКІБ «УкрСиббанк» ПАТ «УкрСиббанк» на здійснення валютних операцій, як уповноваженого банку, у відповідності до статей 5,11,13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 та п.6.ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» станом на 10 липня 2007 року, 30 січня 2009 року, 01.01.2010 року 05.10.2011 року;
 
- розрахунок загальної вартості суми кредиту;
 
- розрахунок щомісячного платежу;
 
- графік погашення кредиту;
 
- рух коштів за поточним рахунком № 26204125334100
 
- видатковий касовий документ щодо видачі грошових коштів позичальнику.
 
В обґрунтування необхідності витребування зазначених доказів, ОСОБА_3 зазначив, що позовна заява ґрунтується на підставі матеріалів кредитної справи за вказаним кредитним договором. Обставини, на які посилається позивач підлягають доведенню. Додатки, які додані позивачем до позовної заяви за кредитним договором не містять доказів, які б свідчили про наявність необхідних (вищезазначених) документів на момент укладення кредитного договору.
 
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
 
Відповідно до ч. 1. ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази. Відповідно до ч. 3. ст. 137 ЦПК України докази, які вимагає суд, направляються до суду безпосередньо.
 
Приймаючи до уваги, що зазначені відомості необхідні для всебічного та обєктивного розгляду цивільної справи суд, вважає за необхідне заяву про витребування доказів задовольнити.
 
Керуючись ст. ст. 133-135, 137 ЦПК України,
 
У Х В А Л И В:
 
Заяву про витребування доказів - задовольнити.
 
Зобовязати Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» надати суду, для огляду:
 
- копії ліцензій (дозволів) АКІБ «УкрСиббанк» ПАТ «УкрСиббанк» на здійснення валютних операцій, як уповноваженого банку, у відповідності до статей 5,11,13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 та п.6.ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» станом на 10 липня 2007 року, 30 січня 2009 року, 01.01.2010 року 05.10.2011 року;
 
- розрахунок загальної вартості суми кредиту;
 
- розрахунок щомісячного платежу;
 
- графік погашення кредиту;
 
- рух коштів за поточним рахунком № 26204125334100
 
- видатковий касовий документ щодо видачі грошових коштів позичальнику.
 
Ухвала підлягає негайному виконанню.
 
Зазначені відомості направити безпосередньо до суду протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
 
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 5-дневний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
 
Суддя І.О. Смолка
 
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Когда у меня так картина развернулась, я отправил юриста в сад. Стал разбираться сам во всех перепитиях дела. Теперь говорю огромное спасибо всем форумчанам за советы, помощь, посты с полезной информацией и за то что не отказывают в советах и помощи!!!!

на 1000% согласен.

Что и говорить: "Спасение утопающих, дело рук самих утопающих"

Все успехи в моих 6-и судах с КИ я достигаю только благодаря тому, что сам изучаю законодательство, судебную практику и пользуюсь советами этого форума (за что особое большое спасибо всем тем кто помогает!).

 

А теперь вопрос на злобу дня  :P

Предистория: подал иск, который делал адвокат. Спустя время уже другой адвокат (т.к. предыдущий не оправдал моих надежд) сказал, что иск крайне слаб и для того, чтобы все было ОК его надо скорректировать. Я как простой смертный олень (т.е. не профи), надеясь, что новый адвокат лучше старого (почти как байка про царя...), согласился, забашлял круглую сумму, получил новую редакцию иска и подал его в суд.

Сее произведение искуства было озаглавнено так: УТОЧНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА...

 

Факты и события: вчера в суде судья сказал, что такого понятия (варианта) как "уточнена" в ЦПКУ не существует и хотела отклонить новую редакцию моего иска. Только благодаря моему креативу, сдержанности, обаянию и т.п. :rolleyes: , я смог на месте исправить "заголовок" и его приняли.

Опуская финансовый вопрос с новым адвокатом (дело по большому счету не в деньгах, а в их количестве :lol: ), то что меня, как мальчика, публично унизили в зале суда, не смотря на то, что на меня судья орал украиньскою (хорошо что я не на столько хорошо им владею, поэтому практически ничего не понял, что от меня она хотела и за что на меня "гнала"), хочу отдать ей должное и сказать огромное СПАСИБО судье, что она не просто помогла, а таки заставила исправить оплошнось адвоката и в конце-концов приняла новую редакцию иска.

(после суда я был мягко говоря в бешенстве :blink: , поэтому и пишу на следующий день)

 

А теперь собственно вопрос: КТО ПРАВ адвокат или судья?!

 

P.S. у меня снова будет очередной (5-й) новый адвокат, наверно B)

P.P.S. а в зависимости от комментариев и ответов "профи" на мой вопрос, уже решу стоит озвучить - чье это творение, либо нет, т.к. не хочу, чтобы другие форумчане оказались в моей "шкуре" в суде, к тому же за кругленькую сумму. :ph34r:

P.P.P.S. ну, а если публика будет настаивать :rolleyes: , то выложу копии "творений", как говорится, на суд общественности ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

на 1000% согласен.

Что и говорить: "Спасение утопающих, дело рук самих утопающих"

Все успехи в моих 6-и судах с КИ я достигаю только благодаря тому, что сам изучаю законодательство, судебную практику и пользуюсь советами этого форума (за что особое большое спасибо всем тем кто помогает!).

 

А теперь вопрос на злобу дня  :P

Предистория: подал иск, который делал адвокат. Спустя время уже другой адвокат (т.к. предыдущий не оправдал моих надежд) сказал, что иск крайне слаб и для того, чтобы все было ОК его надо скорректировать. Я как простой смертный олень (т.е. не профи), надеясь, что новый адвокат лучше старого (почти как байка про царя...), согласился, забашлял круглую сумму, получил новую редакцию иска и подал его в суд.

Сее произведение искуства было озаглавнено так: УТОЧНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА...

 

Факты и события: вчера в суде судья сказал, что такого понятия (варианта) как "уточнена" в ЦПКУ не существует и хотела отклонить новую редакцию моего иска. Только благодаря моему креативу, сдержанности, обаянию и т.п. :rolleyes: , я смог на месте исправить "заголовок" и его приняли.

Опуская финансовый вопрос с новым адвокатом (дело по большому счету не в деньгах, а в их количестве :lol: ), то что меня, как мальчика, публично унизили в зале суда, не смотря на то, что на меня судья орал украиньскою (хорошо что я не на столько хорошо им владею, поэтому практически ничего не понял, что от меня она хотела и за что на меня "гнала"), хочу отдать ей должное и сказать огромное СПАСИБО судье, что она не просто помогла, а таки заставила исправить оплошнось адвоката и в конце-концов приняла новую редакцию иска.

(после суда я был мягко говоря в бешенстве :blink: , поэтому и пишу на следующий день)

 

А теперь собственно вопрос: КТО ПРАВ адвокат или судья?!

 

P.S. у меня снова будет очередной (5-й) новый адвокат, наверно B)

P.P.S. а в зависимости от комментариев и ответов "профи" на мой вопрос, уже решу стоит озвучить - чье это творение, либо нет, т.к. не хочу, чтобы другие форумчане оказались в моей "шкуре" в суде, к тому же за кругленькую сумму. :ph34r:

P.P.P.S. ну, а если публика будет настаивать :rolleyes: , то выложу копии "творений", как говорится, на суд общественности ;)

У меня подобное было, только юрист подал "уточнені заперечення", их приняли без вопросов.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А никто и не говорит о постоянной работе, а тем более в штате. Работа может быть сдельной, премиальной.

% от сделки куда интересней, чем негарантированный заработок на "запуганном" Заемщике, у которого и так денег нет.

(не секрет, что подавляющее большенство представителей в судах - это штатные работники Альфа-банка)

 

ПС. какой я должен сделать вывод об адвокате, когда в 100% выигрышном деле КИ на пустом месте, неся какую-то ересь, лидирует. Даже судья (слава Богу) видя неладное объявляет перерыв и предлагает мне дать пояснення своей позиции снова.

Причем качество адвакатской помощи, как коньяка сегодня, не зависит от его стоимости.

Даже рекомендации уже не работают, т.к. "на вкус и цвет товарищей нет" (с).  :P

 

Все не так однозначно.

Все таки после определенных событий, у Вас начались позитивные сдвиги по делу.

Просто не каждому дано понять, что он борется с системой, которая зачастую все заглатывает, не разбираясь, что и как.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

на 1000% согласен.

Что и говорить: "Спасение утопающих, дело рук самих утопающих"

Все успехи в моих 6-и судах с КИ я достигаю только благодаря тому, что сам изучаю законодательство, судебную практику и пользуюсь советами этого форума (за что особое большое спасибо всем тем кто помогает!).

 

А теперь вопрос на злобу дня  :P

Предистория: подал иск, который делал адвокат. Спустя время уже другой адвокат (т.к. предыдущий не оправдал моих надежд) сказал, что иск крайне слаб и для того, чтобы все было ОК его надо скорректировать. Я как простой смертный олень (т.е. не профи), надеясь, что новый адвокат лучше старого (почти как байка про царя...), согласился, забашлял круглую сумму, получил новую редакцию иска и подал его в суд.

Сее произведение искуства было озаглавнено так: УТОЧНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА...

 

Факты и события: вчера в суде судья сказал, что такого понятия (варианта) как "уточнена" в ЦПКУ не существует и хотела отклонить новую редакцию моего иска. Только благодаря моему креативу, сдержанности, обаянию и т.п. :rolleyes: , я смог на месте исправить "заголовок" и его приняли.

Опуская финансовый вопрос с новым адвокатом (дело по большому счету не в деньгах, а в их количестве :lol: ), то что меня, как мальчика, публично унизили в зале суда, не смотря на то, что на меня судья орал украиньскою (хорошо что я не на столько хорошо им владею, поэтому практически ничего не понял, что от меня она хотела и за что на меня "гнала"), хочу отдать ей должное и сказать огромное СПАСИБО судье, что она не просто помогла, а таки заставила исправить оплошнось адвоката и в конце-концов приняла новую редакцию иска.

(после суда я был мягко говоря в бешенстве :blink: , поэтому и пишу на следующий день)

 

А теперь собственно вопрос: КТО ПРАВ адвокат или судья?!

 

P.S. у меня снова будет очередной (5-й) новый адвокат, наверно B)

P.P.S. а в зависимости от комментариев и ответов "профи" на мой вопрос, уже решу стоит озвучить - чье это творение, либо нет, т.к. не хочу, чтобы другие форумчане оказались в моей "шкуре" в суде, к тому же за кругленькую сумму. :ph34r:

P.P.P.S. ну, а если публика будет настаивать :rolleyes: , то выложу копии "творений", как говорится, на суд общественности ;)

Иск можно назвать, как уточненный (что это нарушает, принцип диспозитивности у нее не действует?), но вот его суть должна соответствовать ЦПК, тоесть должны меняться либо основания, либо предмет.

 

 

2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

 

Если есть ссылка на ч. 2 ст. 31 ЦПК и изменены либо основания, либо предмет, либо увеличены или уменьшины исковые требования, то я не вижу, в чем не прав адвокат.

 

Название может не понравится отдельному судье, но если суть документа соответствует требованиям ЦПК, то я не вижу проблем.

 

Тем более мою позицию подтверждает то, что документ в результате принят.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У меня подобное было, только юрист подал "уточнені заперечення", их приняли без вопросов.

 

К запереченням, кроме, как в ст. 128 ЦПК требований нет.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прав судья.

Какая норма ЦПК запрещает нам при дополнении оснований иска-изменения оснований назвать иск уточненным, а суть выписать согласно требований ст. 31 ЦПК?

При этом уточненный иск выступает письменным заявлением об изменении оснований иска.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

на 1000% согласен.

Что и говорить: "Спасение утопающих, дело рук самих утопающих"

Все успехи в моих 6-и судах с КИ я достигаю только благодаря тому, что сам изучаю законодательство, судебную практику и пользуюсь советами этого форума (за что особое большое спасибо всем тем кто помогает!).

 

А теперь вопрос на злобу дня  :P

Предистория: подал иск, который делал адвокат. Спустя время уже другой адвокат (т.к. предыдущий не оправдал моих надежд) сказал, что иск крайне слаб и для того, чтобы все было ОК его надо скорректировать. Я как простой смертный олень (т.е. не профи), надеясь, что новый адвокат лучше старого (почти как байка про царя...), согласился, забашлял круглую сумму, получил новую редакцию иска и подал его в суд.

Сее произведение искуства было озаглавнено так: УТОЧНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА...

 

Факты и события: вчера в суде судья сказал, что такого понятия (варианта) как "уточнена" в ЦПКУ не существует и хотела отклонить новую редакцию моего иска. Только благодаря моему креативу, сдержанности, обаянию и т.п. :rolleyes: , я смог на месте исправить "заголовок" и его приняли.

Опуская финансовый вопрос с новым адвокатом (дело по большому счету не в деньгах, а в их количестве :lol: ), то что меня, как мальчика, публично унизили в зале суда, не смотря на то, что на меня судья орал украиньскою (хорошо что я не на столько хорошо им владею, поэтому практически ничего не понял, что от меня она хотела и за что на меня "гнала"), хочу отдать ей должное и сказать огромное СПАСИБО судье, что она не просто помогла, а таки заставила исправить оплошнось адвоката и в конце-концов приняла новую редакцию иска.

(после суда я был мягко говоря в бешенстве :blink: , поэтому и пишу на следующий день)

 

А теперь собственно вопрос: КТО ПРАВ адвокат или судья?!

 

P.S. у меня снова будет очередной (5-й) новый адвокат, наверно B)

P.P.S. а в зависимости от комментариев и ответов "профи" на мой вопрос, уже решу стоит озвучить - чье это творение, либо нет, т.к. не хочу, чтобы другие форумчане оказались в моей "шкуре" в суде, к тому же за кругленькую сумму. :ph34r:

P.P.P.S. ну, а если публика будет настаивать :rolleyes: , то выложу копии "творений", как говорится, на суд общественности ;)

 

Да прямой нормы закона которая говорила об уточненном иске нет. Здесь всё правильно. Только по всей Украине и во всех судах и я уверен, что в вашем тоже подаются уточненные исковые заявления сотнями, ттысячами и их принимают к рассмотрению. Просто часто судью выводит из себя в большинстве случаев некомпетентность участника процесса. Вот и покричала. А если бы Вы подали через канцелярию, то судье деваться некуда было.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Иск можно назвать, как уточненный (что это нарушает, принцип диспозитивности у нее не действует?), но вот его суть должна соответствовать ЦПК, тоесть должны меняться либо основания, либо предмет.

 

 

2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

 

Если есть ссылка на ч. 2 ст. 31 ЦПК и изменены либо основания, либо предмет, либо увеличены или уменьшины исковые требования, то я не вижу, в чем не прав адвокат.

 

Название может не понравится отдельному судье, но если суть документа соответствует требованиям ЦПК, то я не вижу проблем.

 

Тем более мою позицию подтверждает то, что документ в результате принят.

 

Какая норма ЦПК запрещает нам назвать иск уточненным, а суть выписать согласно требований ст. 31 ЦПК?

Судья мне так и сказал, что нет такого понятия "уточнена", а есть согласно (указанной статьи) - позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

 

 

Все не так однозначно.

Все таки после определенных событий, у Вас начались позитивные сдвиги по делу.

Просто не каждому дано понять, что он борется с системой, которая зачастую все заглатывает, не разбираясь, что и как.

Здесь не спорю, позитив наметился. Только в процессе смены 4-х адвокатов за более 2-х летний период я уже сам поднатаскался в нюансах и сегодня многое делаю сам. Вот тут и позитив пошел. Я учусь на ошибках своих бывших адвокатов и конечно и на своих тоже.

 

Я попрежнему считаю адвокатскую помощь крайне полезной (даже пусть и с отрицательным результатом) и обязательной, но когда адвокат допускает ошибку не стратегическую, не тактическую, а элементарную, то я сним прощаюсь. От допущенных ошибок страдает только доверитель, адвокату все пофиг, ответственности ни какой. Нас простых и смертных тысячи и обязательно к горе-адвокату кто-то да и обратится, по любому к нему "не зарастет народная тропа".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да прямой нормы закона которая говорила об уточненном иске нет. Здесь всё правильно. Только по всей Украине и во всех судах и я уверен, что в вашем тоже подаются уточненные исковые заявления сотнями, ттысячами и их принимают к рассмотрению. Просто часто судью выводит из себя в большинстве случаев некомпетентность участника процесса. Вот и покричала. А если бы Вы подали через канцелярию, то судье деваться некуда было.

А я и подал через канцелярию, только судья обозначив причину в устной форме хотела отклонить данный документ под одобрительное кивание представителей ПИБа и КИ. А мне и парировать было не чем, т.к. цитата статьи ЦПК как основания, была в 1-ом абзаце. Адвокат в суде нужен для других целей, а не для обмена мнений с судьей - как трактовать статьи закона.

Название документа, убежден, играет первостепенную роль. Он кратко говорит о его сути и если такого понятия нет, то судья дальше и читать не станет.

 

ПС. Теперь я знаю и такой нюанс B) Позитив крепчает.

Сегодня глядя на иск, который мне составил 1-й адвокат, просто смех разбирает. 2-й адвокат в этом же деле был чуть лучше, но довел дело до кретической точки. Не понимая ранее почти ничего, сегодня не могу понять как они оба не видели очевидных доказательств в мою пользу, которых более 10. Тут два ответа: либо они настолько не компетентны, либо наоборот со знанием дела затягивали процесс. Ведь каждое заседание - это определенная сумма вознаграждения, а апеляция, кассация - это уже другой уровень вознаграждения. Там клиент, как в предсмертном состоянии, готов платить уже любые бабки. Чего стоят составления бесполезных (бесперспективных) заявлений и прочих документов. То что не сработает адвокат знал, в отличии от меня, но подать рекомендует. А чего терять доп.зароботок на пустом месте. Олень ввиде меня в этом то не шарит.

 

Сегодня пообщался с каким-то количеством адвокатов у себя в городе и был поражен их некомпетентностью в отдельных (очевидных уже для меня) вопросах. Поиск нового адвоката продолжается... :ph34r:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Судья мне так и сказал, что нет такого понятия "уточнена", а есть согласно (указанной статьи) - позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Здесь не спорю, позитив наметился. Только в процессе смены 4-х адвокатов за более 2-х летний период я уже сам поднатаскался в нюансах и сегодня многое делаю сам. Вот тут и позитив пошел. Я учусь на ошибках своих бывших адвокатов и конечно и на своих тоже.

Я попрежнему считаю адвокатскую помощь крайне полезной (даже пусть и с отрицательным результатом) и обязательной, но когда адвокат допускает ошибку не стратегическую, не тактическую, а элементарную, то я сним прощаюсь. От допущенных ошибок страдает только доверитель, адвокату все пофиг, ответственности ни какой. Нас простых и смертных тысячи и обязательно к горе-адвокату кто-то да и обратится, по любому к нему "не зарастет народная тропа".

У Вас подано заявление о дополнении оснований иска путем подачи письменного уточненного иска (заявления).

Вы судитесь в Шевченковском суде их вотчине и ожидаете чего-то другого?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А я и подал через канцелярию, только судья обозначив причину в устной форме хотела отклонить данный документ под одобрительное кивание представителей ПИБа и КИ. А мне и парировать было не чем, т.к. цитата статьи ЦПК как основания, была в 1-ом абзаце. Адвокат в суде нужен для других целей, а не для обмена мнений с судьей - как трактовать статьи закона.

Название документа, убежден, играет первостепенную роль. Он кратко говорит о его сути и если такого понятия нет, то судья дальше и читать не станет.

ПС. Теперь я знаю и такой нюанс B) Позитив крепчает.

Сегодня глядя на иск, который мне составил 1-й адвокат, просто смех разбирает. 2-й адвокат в этом же деле был чуть лучше, но довел дело до кретической точки. Не понимая ранее почти ничего, сегодня не могу понять как они оба не видели очевидных доказательств в мою пользу, которых более 10. Тут два ответа: либо они настолько не компетентны, либо наоборот со знанием дела затягивали процесс. Ведь каждое заседание - это определенная сумма вознаграждения, а апеляция, кассация - это уже другой уровень вознаграждения. Там клиент, как в предсмертном состоянии, готов платить уже любые бабки. Чего стоят составления бесполезных (бесперспективных) заявлений и прочих документов. То что не сработает адвокат знал, в отличии от меня, но подать рекомендует. А чего терять доп.зароботок на пустом месте. Олень ввиде меня в этом то не шарит.

Сегодня пообщался с каким-то количеством адвокатов у себя в городе и был поражен их некомпетентностью в отдельных (очевидных уже для меня) вопросах. Поиск нового адвоката продолжается... :ph34r:

Обращайтесь к Ростиславу(Антирейду).

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Обращайтесь к Ростиславу(Антирейду).

А я к нему один раз обращался и благодаря его всего лишь одному совету более двух лет ещё на плаву. Если бы не его консультация, меня бы уже давно сожрали КИ и, как видите, меня 6 одновременных судов с ними в стопор не вводят.

 

Пользуясь случаем, выражаю ему большую благодарность за оказанную когда-то консультацию, а заодно и за такой нужный и качественный форум.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А я к нему один раз обращался и благодаря его всего лишь одному совету более двух лет ещё на плаву. Если бы не его консультация, меня бы уже давно сожрали КИ и, как видите, меня 6 одновременных судов с ними в стопор не вводят.

Пользуясь случаем, выражаю ему большую благодарность за оказанную когда-то консультацию, а заодно и за такой нужный и качественный форум.

Так Вы хоть поняли почему Ваш уточненный иск не захотели принимать с таким названием,а приняли с измененным.

Цпк не запрещает подавать уточненный иск,которым просить изменить -дополнить основания иска и который в данном случае является письменным заявлением о изменении оснований.

А со стороны судьи это формализм,маленькая зацепка Вас подолбать,потому что Вы играете на поле противника,где на судью через председателя суда давят ПИБ и КИ.

В моей практики по такому пути,как я говорю,тоесть через подачу уточненного иска,при этом менялись основания иска,подавалось в около 50 уточненок и всегда без проблем принималось.

Если в одном случае,любой документ был отклонен,а в других принят,то это не говорит об объективной оценки судьи к документу,а о субъективном отношении к конкретному случаю или делу или даже плохом настроении.

Причин может быть много.

А вот отклонение изменения требований судьей было бы незаконно и ВССУ по этому нарушению должен был вернуть дело в первую инстанцию.

При условии,что этот суд разбирался бы в этом деле.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А я и подал через канцелярию, только судья обозначив причину в устной форме хотела отклонить данный документ под одобрительное кивание представителей ПИБа и КИ. А мне и парировать было не чем, т.к. цитата статьи ЦПК как основания, была в 1-ом абзаце. Адвокат в суде нужен для других целей, а не для обмена мнений с судьей - как трактовать статьи закона.

Название документа, убежден, играет первостепенную роль. Он кратко говорит о его сути и если такого понятия нет, то судья дальше и читать не станет.

 

ПС. Теперь я знаю и такой нюанс B) Позитив крепчает.

Сегодня глядя на иск, который мне составил 1-й адвокат, просто смех разбирает. 2-й адвокат в этом же деле был чуть лучше, но довел дело до кретической точки. Не понимая ранее почти ничего, сегодня не могу понять как они оба не видели очевидных доказательств в мою пользу, которых более 10. Тут два ответа: либо они настолько не компетентны, либо наоборот со знанием дела затягивали процесс. Ведь каждое заседание - это определенная сумма вознаграждения, а апеляция, кассация - это уже другой уровень вознаграждения. Там клиент, как в предсмертном состоянии, готов платить уже любые бабки. Чего стоят составления бесполезных (бесперспективных) заявлений и прочих документов. То что не сработает адвокат знал, в отличии от меня, но подать рекомендует. А чего терять доп.зароботок на пустом месте. Олень ввиде меня в этом то не шарит.

 

Сегодня пообщался с каким-то количеством адвокатов у себя в городе и был поражен их некомпетентностью в отдельных (очевидных уже для меня) вопросах. Поиск нового адвоката продолжается... :ph34r:

 

Название многих документов не предусмотрено ЦПК.

Обязанность судьи рассмотреть документ, дать ему оценку и только после этого принять решение приобщать его к делу или отклонять.

Удовлетворять процессуальное прошение или отклонять.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень смешно. ;)

   Нет, вы не смейтесь, а объясните, чтобы человек который не юрист понял, в чем он ошибается.И совсем не смешно когда юристы такой же бред несут и своей некомпетентностью  и дуростью только вредят людям которые их нанимают. Наверное Вы бы не хотели попасть к такому медику, который вместо того чтобы Вас лечить ,будет над Вами насмехаться. Юрист , как и медик должен руководствоватья принципом - НЕ НАВРЕДИ!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Очень смешно. ;)

Стаття 130. Попереднє судове засідання

(…)

3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

(…)

6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;

(…)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Видел ухвалу такого содержания:

 

 

"...Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Єдиний державний реєстр судових рішень Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями,громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

А відтак, колегія суддів вважає за необхідне про виявлені факти інформувати Національний Банк України та Генерального прокурора України - для належного реагування з метою вжиття цими органами заходів у межах наданих їм повноважень.
Керуючись ст.ст.235,302 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:
Повідомити про наведене в описовій частині ухвали Національний Банк України та Генерального прокурора України - для вжиття
заходів у межах наданих їм повноважень.
Про вжиті заходи реагування у встановлений законом місячний строк повідомити Апеляційний суд Львівської області.
Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили...."

 

Вот и я выявил правонарушения у ПИБа и КИ (подлог и/или фальсификация документов).

Подскажите, как суд просить вынести подобную ухвалу? Может есть образцы или статьи, как правильно это делается, буду признателен на ссылки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Видел ухвалу такого содержания:

 

Вот и я выявил правонарушения у ПИБа и КИ (подлог и/или фальсификация документов).

Подскажите, как суд просить вынести подобную ухвалу? Может есть образцы или статьи, как правильно это делается, буду признателен на ссылки.

Присоединяюсь к вопросу. Или образец в НБУ, который в подписи у Сиринги переделать для обращения в покуратуру? И как написать, чтоб они дали ответ?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения