Recommended Posts

Подскажите в таком нюансе.

В договоре ипотеки сказано, что Ипотекодержатель имеет право обратиться "до господарского суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки". Других судов в ИД не предщусмотрено.

Имеет ли право КИ при таком раскладе с иском обращаться в обычный суд?  :rolleyes:

 

И ещё вопросик.

Если в договоре ипотеки на упоминается о праве Ипотедержателя на процедуру выселения, то может ли КИ до решения суда про стягнення требовать отдельно в иске о выселении?

     Рекомендую прочесть тему ТОВ Кей-Колект и Укрсиббанк за сегодня пост 808, 810 решение Апеляционного суда Днепропетровска.Думаю Вы это сможете использовать в суде.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 4.1k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

    Согласна, в нашей стране сложно доказать что угодно, но можна и нужно. Использование  заведомо подделанного документа да еще в суде! П.4 ст.358 ККУ  Подделка документа.   Должностной подлог. Ст 172 ККУ . Должностной подлог как внесение должностным лицом в официальные документы заведомо ложных сведений.   Лицо получившее подложный документ и сознательно его использующее, подлежит ответственности по ч.2 ст.194 ККУ за использование заведомо подложного документа.Ст. 366 ККУ. Службове  підроблення. И соответственно ст. 384. Завідомо неправдиве показання у суді.

    У кредитинов буквально каждый документ подделан, независимо куда они его представляют - органам гос. власти, суды и.т.д. Они всех в Украине дебилами считают. А коль все это проходит, значит так и есть.Да еще круговая порука во всех органах, поэтому действительно очень сложно что-то доказывать. 

 

 

Приведенные статьи не соответствуют своему наименованию. 

Подделку нужно доказывать и это процесс сложный. Должностной подлог вменить нельзя, представитель как правило не должностное лицо. Служебный подлог тоже не так просто доказать в данном случае. Заведомо неправдивые показания вообще "мертвая статья", ещё никого не осудили, ну может быть один или два приговора.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Приведенные статьи не соответствуют своему наименованию. 

Подделку нужно доказывать и это процесс сложный. Должностной подлог вменить нельзя, представитель как правило не должностное лицо. Служебный подлог тоже не так просто доказать в данном случае. Заведомо неправдивые показания вообще "мертвая статья", ещё никого не осудили, ну может быть один или два приговора.

     Да уж, прокололась. Не проверила. Ст. 172,194 ККУ не соответствует, но это сути дела не меняет. В остальном я с Вами категорически не согласна. Ну что за пораженческое настроение?! Сдаваться ничего ни сделав - это удел слабых.Эти подонки, только на таких и рассчитывают. Закон на нашей стороне, а поэтому можно и нужно доказывать свою правоту. Если ничего ни делать, то точно проиграешь. Бороться, бороться и бороться. Безвыходных ситуаций не бывает. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мучают два вопроса :)

1. На каком основании КИ в качестве ответчика по иску про стягнення ипотеки кроме меня включил ещё и мого малолетнего ребенка? Он же в конце концов не является и не мог являтся Стороной как в КД, так и ДИ. Разве судья не видет таких очевидных вещей?

2. Есть ли процедура вывести ребенка из процесса, как лицо не имеющего отношения к предмету спора? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мучают два вопроса :)

1. На каком основании КИ в качестве ответчика по иску про стягнення ипотеки кроме меня включил ещё и мого малолетнего ребенка? Он же в конце концов не является и не мог являтся Стороной как в КД, так и ДИ. Разве судья не видет таких очевидных вещей?

2. Есть ли процедура вывести ребенка из процесса, как лицо не имеющего отношения к предмету спора? 

     Обратитесь по этому поводу с заявлением в городской опекунский отдел о том, что нарушаются права ребенка. Обратитесь в юридический отдел райдержадминистрации, к депутатам по месту жительства.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мучают два вопроса :)

1. На каком основании КИ в качестве ответчика по иску про стягнення ипотеки кроме меня включил ещё и мого малолетнего ребенка? Он же в конце концов не является и не мог являтся Стороной как в КД, так и ДИ. Разве судья не видет таких очевидных вещей?

2. Есть ли процедура вывести ребенка из процесса, как лицо не имеющего отношения к предмету спора? 

 

1. Это скорее всего иск о выселении, этим КИ сам себе вырыл могилу, с чем собственно можете и поздравить их.

2. Если в иске есть обращение взыскания на предмет ипотеки, в котором зарегистрирован ребенок, то ребенок, как минимум должен быть 3-им лицом, а если есть требование о выселении, то однозначно ребенок ответчик.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1. Это скорее всего иск о выселении, этим КИ сам себе вырыл могилу, с чем собственно можете и поздравить их.

2. Если в иске есть обращение взыскания на предмет ипотеки, в котором зарегистрирован ребенок, то ребенок, как минимум должен быть 3-им лицом, а если есть требование о выселении, то однозначно ребенок ответчик.

1. Не понял, если можно уточните: в чем здесь нюанс, либо это для случая, когда в иске одно выселение?

2. Я уже говорил, что это иск обращение взыскания на предмет ипотеки + выселение. Ответчики я и ребенок. Третье лицо - служба опеки.

Т.е. получается, что иск подан правильно?

 

ПС.

3. Не могу понять, почему в части иска о выселении в качестве ответчика я и ребенок. А как же остальные проживающие в квартире члены семьи? :ph34r:

4. А как это "стягнути з відповідачів ... витратипо сплаті судового збору"? Ребенок, что уже кому-то обязан что-то платить?

 

ПС2. насколько видно из ЗУ и решений в судах, то выселение процессуально идет после принятия решения об удовлетворении обращения взыскания на предмет ипотеки, но не раньше. В моем случае, когда часть иска про стягнення должна быть оставлена без рассмотрения (т.к. уже есть такой суд), то часть иска о выселении отдельно не работает, т.к. решение про стягнення нет, и поэтому в этой част КИ должно быть отказано. Так или нет?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1. Не понял, если можно уточните: в чем здесь нюанс, либо это для случая, когда в иске одно выселение?

2. Я уже говорил, что это иск обращение взыскания на предмет ипотеки + выселение. Ответчики я и ребенок. Третье лицо - служба опеки.

Т.е. получается, что иск подан правильно?

 

ПС.

3. Не могу понять, почему в части иска о выселении в качестве ответчика я и ребенок. А как же остальные проживающие в квартире члены семьи? :ph34r:

4. А как это "стягнути з відповідачів ... витратипо сплаті судового збору"? Ребенок, что уже кому-то обязан что-то платить?

 

ПС2. насколько видно из ЗУ и решений в судах, то выселение процессуально идет после принятия решения об удовлетворении обращения взыскания на предмет ипотеки, но не раньше. В моем случае, когда часть иска про стягнення должна быть оставлена без рассмотрения (т.к. уже есть такой суд), то часть иска о выселении отдельно не работает, т.к. решение про стягнення нет, и поэтому в этой част КИ должно быть отказано. Так или нет?

 

3. Да иск, как я понимаю с Ваших слов, подан верно.

Это Вам на руку, что других нет, значит у коллекторов нет данных по всем остальным, а значит им придется обращаться с еще одним иском.

Или же они хотят выселить ребенка, переоформить квартиру на себя, продать 3-им лицам, которым будет проще выселить остальных членов семьи, но это навряд ли правильная мысль.

 

п.с. 2 нужно подавать ходатайство об остановке производства в этой части и возражения на исковые требования.

А дальше смотреть на развитие событий.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

3. Не могу понять, почему в части иска о выселении в качестве ответчика я и ребенок. А как же остальные проживающие в квартире члены семьи? :ph34r:

 

А в квартире прописаны все.... или проживают...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 травня 2015  року                                                                             м. Київ                                                                          Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Хопти С.Ф.,суддів:Червинської М.Є.,Черненко В.А., Журавель В.І.,Штелик С.П.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання недійсними кредитного договору, змін та доповнень до нього, а також договору іпотеки, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2015 року,    

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Сведбанк» про визнання недійсними кредитного договору, змін та доповнень до нього, а також договору іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 14 грудня 2007 року між ним та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», укладено кредитний договір за №2301/1207/88-945 із подальшими змінами відповідно до додаткових договорів.  

Згідно з пунктом 1.1. договору банк зобов'язався надати йому, як позичальнику, кредитні кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 600000,00 доларів США на строк з 14 грудня 2007 року по 13 грудня 2017 року, зі сплатою 13% річних за користування кредитом.          

В забезпечення зазначеного кредитного договору, 14 грудня 2007 року між ним та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено іпотечний договір за     № 2301/1207/88-945-І, відповідно до якого в іпотеку банку передано нерухоме майно - готельно-ресторанний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказував на те, що банк не мав права надавати йому кредит в іноземній валюті, а також на те, що укладенням договору порушено положення Закону України «Про захист прав споживачів» та статтей 203215230 ЦК України, у зв'язку з чим просив суд визнати недійсними договір кредиту, додаткові договори до кредитного договору, договір іпотеки, а також виключити з реєстру іпотек заборону відчуження іпотечного майна.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2015 року, позов задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року, який укладений між ОСОБА_6 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк».

Визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень № 1 від 16 липня 2009 року до кредитного договору за № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року.

Визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень № 2 від 27 липня 2009 року до кредитного договору за № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року.

Визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень № 3 від 28 липня 2009 року до кредитного договору за № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року.

Визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень № 4 від 28 липня 2009 року до кредитного договору за № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року.

Визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень № 5 від 17 вересня 2009 року до кредитного договору за № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року.

Визнано недійсним іпотечний договір № 2301/1207/88-945-І від 14 грудня 2007 року

Визнано недійсним договір про внесення змін та доповнень № 1 від 27 липня 2009 року до договору іпотеки № 2301/1207/88-945-І від 14 грудня 2007 року.

Виключено з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження майна, яке було передано в іпотеку за іпотечним договором № 2301/1207/88-945-І від 14 грудня 2007 року - готельно-ресторанний комплекс за адресою: АДРЕСА_1

                              

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2014 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 14 січня 2015 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.              

Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Судами установлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 грудня 2007 року між ОСОБА_6 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», укладено кредитний договір за №2301/1207/88-945.

Відповідно до пункту 1.1 договору банк зобов'язався надати позичальнику, кредитні кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 600000,00 доларів США на строк з 14 грудня 2007 року по 13 грудня 2017 року, а позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Пунктом 1.3 договору визначено зобов'язання позивача сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13% річних.

При цьому, відповідно до пункту 1.4 договору, надання кредитних коштів мало проводитись поетапно, перший транш в розмірі достатньому  для повного погашення діючої кредитної заборгованості за договорами №1108696700 від 29 листопада 2006 року та № 11103156000 від 22 грудня 2006 року, але не більше, ніж 376000,00 доларів США -  повинен бути перерахований  ЧТУ АКІБ «Укрсиббанк», а решта траншів надається за умови повного погашення вище вказаної заборгованості та виведення предмету іпотеки з застави в ЧТУ АКІБ «УкрСиббанк».

У забезпечення зазначеного кредитного договору, 14 грудня 2007 року між позивачем та АКБ «ТАС-Комерцбанк» було укладено іпотечний договір за № 2301/1207/88-945-І, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.

За цим іпотечним договором ОСОБА_6 передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно - готельно-ресторанний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Судами встановлено, що ОСОБА_6  та банком виконано положення пункту 1.4 кредитного договору, а саме АКБ «ТАС-Комерцбанк» перераховано на рахунок ЧТУ АКІБ «Укрсиббанк» 376000,00 доларів США, а позивачем виведено предмет іпотеки, а саме, готельно-ресторанний комплекс, із застави в ЧТУ АКІБ «УкрСиббанк» , а також погашено поточну заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_6 та АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» укладені наступні договори до спірного кредитного договору: договір про внесення змін та доповнень № 1 від 16 липня 2009 року, договір про внесення змін та  доповнень № 2 від 27 липня 2009 року, договір про внесення змін та доповнень № 3 від 28 липня 2009 року, договір про внесення змін та доповнень № 4 від 28 липня 2009 року, договір про внесення змін та доповнень № 5 від 17 вересня 2009 року.

Судами також установлено, що листами ПАТ «Сведбанк» від 25 березня 2013 року, а також ТОВ «ФК «Вектор Плюс» від 14 грудня 2012 року позивача повідомлено про те, що 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» відступив право вимоги до позичальника за спірним кредитним договором та його майнових і фінансових поручителів на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а вказане товариство згодом відступило право вимоги іншому - ТОВ «Кредитні ініціативи».

Також, матеріали справи містять постанову господарського суду Черкаської області від 22 червня 2010 року, якою фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні клопотання про заміну первісного кредитора - ПАТ «Сведбанк» його правонаступником, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи».

Визнаючи недійсними укладені між сторонами кредитний договір № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року, додаткові договори до нього та договір іпотеки, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що банк не мав права надавати позичальнику кредит в іноземній валюті, укладення спірних договорів порушує положення Закону України «Про захист прав споживачів», а також положення статей 203215230 ЦК України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Також, суд вважав за можливе виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження майна, яке передано в іпотеку банку.

Проте, з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею  11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що у справі, яка розглядається, судом першої інстанції ухвалено заочне рішення. У тексті оскаржуваного рішення (сторінка 5 заочного рішення) судом зазначено, що позивач, представник позивача та відповідач в судове сідання не з'явилися.

Розглядаючи спір за відсутності сторін, судом  з тексту позовної заяви встановлені такі обставини справи: обман позичальника банком шляхом приховування від позичальника інформації перед підписанням кредитного договору; відсутність права у АКТ «ТАС-Комерцбанк» надавати кредити фізичним особам у іноземній валюті станом на дату підписання договору, а саме станом на 14 грудня 2007 року; перекладання банківською установою на позичальника ризиків пов'язаних із знеціненням національної валюти; не вручення позичальнику оригінального примірника кредитного договору, що є порушенням Закону України «Про захист прав споживачів»; спонукання позичальника банком на укладання договору на несправедливих та незаконних умовах.

З урахуванням вимог статей 10115760 ЦПК України зазначені вище обставини повинні бути доведені у суді та підтверджені відповідними доказами.

У порушення вказаних вимог законодавства, судом не вказано, якими доказами підтверджена кожна із зазначених обставин. Матеріали справи таких доказів також не містять.  

Крім того, судом першої інстанції при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення було порушено норми статті 35 ЦПК України.

У відповідності до положень  статті 35 ЦПК України, якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено та зазначено у оскаржуваному рішенні, що відповідач ПАТ «Сведбанк» 28 листопада 2012 року повідомив позивача ОСОБА_6 про відступлення права вимоги до нього по кредитному договору № 2301/1207/88-945 від 14 грудня 2007 року на підставі договору факторингу ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а  ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» згодом відступило право вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи».

Таким чином, визначаючи суб'єктний склад сторін у справі, суд першої інстанції не врахував, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки третіх осіб, а саме ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», та в порушення статті 35 ЦПК України, не залучив цих осіб до участі у справі, не перевірив чи існують відносини правонаступництва між ПАТ «Сведбанк», ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Переглядаючи справу за апеляційною скаргою ТОВ «Кредитні ініціативи», судом апеляційної інстанції не враховано вимоги статті 303 ЦПК України, відповідно до якої під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

У порушення вказаних вимог, переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та його відповідність положенням норми матеріального й процесуального права, а обмежився лише висновком відносно того, що рішенням суду першої інстанції не порушено права  ТОВ «Кредитні ініціативи», враховуючи обставини, що встановлені ухвалою господарського суду Черкаської області від 15 серпня 2013 року, якою відмовлено ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні заяви про заміну первісного кредитора у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, такий висновок суду апеляційної інстанції є помилковим, оскільки в ухвалою  господарського Черкаської області від 15 серпня 2013 року, вирішено питання про процесуальне правонаступництво в конкретній справі, а не про існування чи відсутність матеріальних правовідносин між ПАТ «Сведбанк», ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ТОВ «Кредитні ініціативи» та ОСОБА_6, що має бути належним чином установлено у справі, яка розглядається.  

Відповідно до частин 2 та 3 статті 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, неповно з'ясувавши дійсні обставини справи, не давши належної оцінки доказам, суди допустили порушення норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до частини другої статті 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336338 ЦПК України, колегія суддів судової         палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

          

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити.

           Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 липня 2014 року    та   ухвалу   апеляційного   суду Черкаської    області

від 14 січня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Ухвала оскарженню не підлягає.    

Головуючий С.Ф. Хопта

Судді:М.Є. Червинська В.А. Черненко В.І. Журавель С.П. Штелик

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44378449

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А в квартире прописаны все.... или проживают...

Прописан только ребенок, остальные проживают по согласию (жена - это святое, а теща по политическим мотивам лицо неприкосновенное  :D )

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Прописан только ребенок, остальные проживают по согласию (жена - это святое, а теща по политическим мотивам лицо неприкосновенное  :D )

 

Ну так, а чего же Вы тогда удивляетесь, что иск подан к Вам и ребёнку... Ведь только Вы там зарегистрированы и только Вас надо снимать с регистрации и выселять получается, а остальные там вообще никто, их просто так выселят и без суда, так как они не имеют права на проживание там никакого...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот еще представитель КИ, товарищ ШВЕЙК разместил решение суда о том что "позывач особо 6" не предоставил доказательства о том, что банк не имел право выдавать кредит в валюте.

Вот у меня возник вопрос, куда писать запрос о предоставлении такой информации (было ли разрешение на выдачу кредитов в валюте)?

И еще вопрос, куда писать запрос о предоставлении информации о том, какие кредиты были списаны банком за счет фонда страхования?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот еще представитель КИ, товарищ ШВЕЙК разместил решение суда о том что "позывач особо 6" не предоставил доказательства о том, что банк не имел право выдавать кредит в валюте.

Вот у меня возник вопрос, куда писать запрос о предоставлении такой информации (было ли разрешение на выдачу кредитов в валюте)?

И еще вопрос, куда писать запрос о предоставлении информации о том, какие кредиты были списаны банком за счет фонда страхования?

Может в нацбанк
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот еще представитель КИ, товарищ ШВЕЙК разместил решение суда о том что "позывач особо 6" не предоставил доказательства о том, что банк не имел право выдавать кредит в валюте.

Вот у меня возник вопрос, куда писать запрос о предоставлении такой информации (было ли разрешение на выдачу кредитов в валюте)?

И еще вопрос, куда писать запрос о предоставлении информации о том, какие кредиты были списаны банком за счет фонда страхования?

Нацбанк и ДФС.п

Писал об этом в нескольких темах.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

    Согласна, в нашей стране сложно доказать что угодно, но можна и нужно. Использование  заведомо подделанного документа да еще в суде! П.4 ст.358 ККУ  Подделка документа.   Должностной подлог. Ст 172 ККУ . Должностной подлог как внесение должностным лицом в официальные документы заведомо ложных сведений.   Лицо получившее подложный документ и сознательно его использующее, подлежит ответственности по ч.2 ст.194 ККУ за использование заведомо подложного документа.Ст. 366 ККУ. Службове  підроблення. И соответственно ст. 384. Завідомо неправдиве показання у суді.

    У кредитинов буквально каждый документ подделан, независимо куда они его представляют - органам гос. власти, суды и.т.д. Они всех в Украине дебилами считают. А коль все это проходит, значит так и есть.Да еще круговая порука во всех органах, поэтому действительно очень сложно что-то доказывать. 

 

Зачем же Вам тогда истребовать оригинал?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вот такой вопрос:

1. Может ли представитель интересов ребенка в суде о недействительности договора ипотеки подать "заяву про забезпечення позову", если такого рода заява ранее в другом суде была подана боржником в отношении той же квартиры и суд её удовлетворил?

( основание было ранее виконавчий напис и возможные действия ДВС, а сейчас ещё два суда идут по стягненню ипотеки в счет долга)

       По поводу ВН и действий ДВС можно продублировать, а что может быть основанием в отношении стягнення ипотеки для удовлетворения забезпечення позову?

 

2. Могу ли я в суде про стягнення ипотеки в счет долга, как ответчик, подать "заяву про забезпечення позову" и ограничить какие-либо действия КИ в отношении предмета ипотеки до вступления решенеия суда в силу? (например, запрещать прописывать там кого-то, требовать выселить кого-то и т.д.)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласно п.3 ст.207 ЦПКУ про залишення заяви без розгляду:

 

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

...

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

Как воспользоваться этим, если представитель КИ снова не придет на заседание? Здесь ведь не говорится об уважительной причине его не явки, а ключевое - это нет просьбы рассматривать дело в его отсутствие. Ведь так? Или тут есть какие-то нюансы?

 

ПС. т.е. иметь под рукой такое ходатайство на всякий случай надо иметь всегда, чтобы вовремя им воспользоваться. Я правильно понимаю?

А подать его надо сразу в зале суда, когда КИ не пришел, либо потом через канцелярию? Как лучше/правильней?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласно п.3 ст.207 ЦПКУ про залишення заяви без розгляду:

Как воспользоваться этим, если представитель КИ снова не придет на заседание? Здесь ведь не говорится об уважительной причине его не явки, а ключевое - это нет просьбы рассматривать дело в его отсутствие. Ведь так? Или тут есть какие-то нюансы?

 

ПС. т.е. иметь под рукой такое ходатайство на всякий случай надо иметь всегда, чтобы вовремя им воспользоваться. Я правильно понимаю?

А подать его надо сразу в зале суда, когда КИ не пришел, либо потом через канцелярию? Как лучше/правильней?

Такое ходатайство можно написать от руки даже в заседании и заявить, но так сложилось, что лучше через канцелярию. Но если КИ не явился, Вы же не скажите судье, что б та применила ст 207 цпк, а ходатайство поступит позже? Действуйте по об-вам.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кто нибудь может скинуть пример правильного обращения в НБУ и ДФС для получения информации о списанных кредитах? Если можно в личку, хотя думаю не мне одному интересен данный вопрос.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В данном случае ЦПК

А какие позиции пленумов нужны, неужели пленум должен разжевать элементарное? 

Ответчик разве ограничен в правах подавать лишь возражения?

Если в ЦПК не предусмотрено право дополнить возражения или выписать их более структурировано, то пусть сторона подает так как ей нравится, а суд воспринимает их как пояснение или еще что-то.

Я не вижу проблем в дополнениях возражений, если они поданы до судебных дебатов.

Можно подать новые возражения и в таком случае суд обязан рассматривать оба возражений, если они поданы согласно требований ЦПК.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кто нибудь может скинуть пример правильного обращения в НБУ и ДФС для получения информации о списанных кредитах? Если можно в личку, хотя думаю не мне одному интересен данный вопрос.

 

Для меня это работа, возможно кто-то и сбросит.

В любом случае необходимо учитывать тонкости обстоятельств конкретного дела.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Согласно п.3 ст.207 ЦПКУ про залишення заяви без розгляду:

Как воспользоваться этим, если представитель КИ снова не придет на заседание? Здесь ведь не говорится об уважительной причине его не явки, а ключевое - это нет просьбы рассматривать дело в его отсутствие. Ведь так? Или тут есть какие-то нюансы?

 

ПС. т.е. иметь под рукой такое ходатайство на всякий случай надо иметь всегда, чтобы вовремя им воспользоваться. Я правильно понимаю?

А подать его надо сразу в зале суда, когда КИ не пришел, либо потом через канцелярию? Как лучше/правильней?

 

Согласно п.3 ст.207 ЦПКУ про залишення заяви без розгляду:

Как воспользоваться этим, если представитель КИ снова не придет на заседание? Здесь ведь не говорится об уважительной причине его не явки, а ключевое - это нет просьбы рассматривать дело в его отсутствие. Ведь так? Или тут есть какие-то нюансы?

 

ПС. т.е. иметь под рукой такое ходатайство на всякий случай надо иметь всегда, чтобы вовремя им воспользоваться. Я правильно понимаю?

А подать его надо сразу в зале суда, когда КИ не пришел, либо потом через канцелярию? Как лучше/правильней?

Если будет заседание, то в заседании, если не будет, то через канцелярию.

Там есть повторность неявки, второй раз подряд не явился, твой иск должны оставить без рассмотрения.

Не оставят лишь в случае, если подал заявление о рассмотрении дела без твоего участия.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...