Recommended Posts

А вот подскажите по поводу "криминала" на КИ.

У меня, как и у многих я вижу, есть куча фактов реальных правонарушений КИ, подпадающих под УК.

А куда обращаться то с этим багажом?

В Бровары, т.е. по месту регистрации КИ? Или по месту проживания, т.к. эти правонарушения творит представитель КИ у меня по месту?

 

И ещё. Заява куда и на кого? По сути должна быть на сотрудника, а не на КИ. Ведь это "нехороший" сотрудник делает "Г", а КИ - белые и пушистые.

 

Может не в тему, но может кто-то прояснит. Уж больно хочется снова подать заяву, но не в Бровары, чтобы снова не присоединяли к непонятному делу.

 

P.S. А вообще, конечно, хочется узнать: чего это там ничего не нашли?

Активисты, которые это дело раскручивали, а-ау-у!!! Поведайте "что да как, да почему" дело закрыли.

- Ну, пожалуйста, что вам стоит. (с) "Ирония судьбы, или с легким паром".

За действия сотрудников отвечает руководитель любой организации, на то он и руководитель. Пишите на КРЕДИТИНОВ. Пишите ВСЕМ куда только можна, начинайте СВЕРХУ.Во все инстанции пишите отдельные письма и тогда обязательно будет реакция.

Share this post


Link to post
Share on other sites

А вот подскажите по поводу "криминала" на КИ.

У меня, как и у многих я вижу, есть куча фактов реальных правонарушений КИ, подпадающих под УК.

А куда обращаться то с этим багажом?

В Бровары, т.е. по месту регистрации КИ? Или по месту проживания, т.к. эти правонарушения творит представитель КИ у меня по месту?

И ещё. Заява куда и на кого? По сути должна быть на сотрудника, а не на КИ. Ведь это "нехороший" сотрудник делает "Г", а КИ - белые и пушистые.

Может не в тему, но может кто-то прояснит. Уж больно хочется снова подать заяву, но не в Бровары, чтобы снова не присоединяли к непонятному делу.

P.S. А вообще, конечно, хочется узнать: чего это там ничего не нашли?

Активисты, которые это дело раскручивали, а-ау-у!!! Поведайте "что да как, да почему" дело закрыли.

- Ну, пожалуйста, что вам стоит. (с) "Ирония судьбы, или с легким паром".

подавайте по месту нахождения дела в суде,где Вы выявили эти факты.

Share this post


Link to post
Share on other sites

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 16 грудня 2015 року

 

                              м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах

                             Верховного Суду України в складі:

 

головуючого

Сеніна Ю.Л.,

суддів:

Гуменюка В.І.,

Лященко Н.П.,

Охрімчук Л.І.,

 

Романюка Я.М.,

Сімоненко В.М.,

Яреми А.Г.,

 

 

 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 липня 2015 року,

 

в с т а н о в и л а :

 

У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі – ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Простофінанс» (далі – ТОВ «Простофінанс») і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого фінансова установа надала позичальнику кредит у розмірі 61 тис. 100 грн зі сплатою 13,99 % річних та строком повернення коштів до 10 липня 2013 року. 18 травня 2012 року між ТОВ «Простофінанс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, на підставі якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, то утворилася заборгованість у розмірі 60 тис. 297 грн 78 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Дніпропетровського районного суду від 12 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2015 року, позов задоволено, постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 тис. 297 грн 78 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 38 тис. 152 грн 22 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 8 тис. 648 грн 29 коп., заборгованості зі сплати комісійних у розмірі 3 тис. 24 грн 45 коп. та штрафу в розмірі 10 тис. 472 грн 82 коп.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 липня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначені судові рішення.

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення,  постановити  нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 254, 256 – 258, 261, 266, 549, 1050, 10561 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надає копії постанов Верховного Суду України від 23 травня (справа № 6-38цс12),  4 липня (справа № 6-58цс12), 19 грудня (справи № 6-144цс12, № 6-149цс12) 2012 року, від 6 листопада 2013 року (справа № 6-116цс13), від 19 березня (справа № 6-20цс14) та  18 червня (справа № 6-61цс14) 2014 року, від 3 червня 2015 року (справа № 6-31цс15).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Кредитні ініціативи», перевіривши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі –  ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Суди під час розгляду справи встановили, що 18 липня 2008 року між ТОВ «Простофінанс» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 61 тис. 100 грн зі сплатою 13,99 % річних та строком повернення коштів до 10 липня 2013 року. 

З 10 лютого 2009 року банк збільшив розмір процентної ставки до 21,27 % річних.

Згідно з пунктом 2.8.3  зазначеного договору кредитодавцю надано право змінити розмір відсоткової ставки за користування кредитом. У випадку зміни розміру процентної ставки кредитодавець надсилає позичальнику письмове повідомлення про відповідну зміну розміру процентної ставки за кредитом та новий графік платежів, у якому визначаються щомісячні платежі, розраховані за новою процентною ставкою. Зазначене письмове повідомлення та новий графік платежів надсилаються рекомендованим листом за адресою позичальника (реєстраційна та фактична), зазначеною у цьому договорі.

18 травня 2012 року між ТОВ «Простофінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв’язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 60 тис. 297 грн 78 коп., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1.

Проте у наданих для порівняння судових рішення зроблено такі висновки:

- у постановах від 23 травня, 4 липня та  19 грудня 2012 року Верховний Суд України виходив з того, що якщо умовами кредитного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника та в передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» строк, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийняте до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» (далі – Закон № 661-VI), яким заборонено змінювати в односторонньому порядку умови кредитного договору.

Отже, наведене свідчить про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

  Разом з тим заявник надав для порівняння постанови Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року, 19 березня та 18 червня 2014 року,  3 червня 2015 року, які  не свідчать про невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у цих постановах висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки у справі, яка переглядається, відсутні відомості про те, що Соколенко С.О. звертався до суду першої інстанції із заявою про застосування строків позовної давності згідно із частиною третьою статті 267 ЦК України.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом № 661-VI, який набрав чинності 9 січня 2009 року, положення ЦК України доповнено статтею 10561, частиною другою якої передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.  Наведена редакція статті 1056ЦК України була чинною до 16 жовтня 2011 року.

З аналізу зазначених норм можна дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору передбачається право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну було прийняте до набрання чинності Законом № 661-VІ.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, належним чином не дослідив усіх обставин, які мають значення для вирішення спору, не з’ясував чи рішення про зміну розміру процентної ставки було прийняте до набрання чинності Законом № 661-VІ, не перевірив, чи відповідає вимогам кредитного договору повідомлення ТОВ «Простофінанс» від 8 грудня 2008 року про збільшення розміру процентної ставки за кредитним договором.

Отже, не встановивши наведених обставин, суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для  задоволення позову в повному обсязі на підставі статей 1054, 10561  ЦК України.

Відповідно до статті 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду  першої інстанції, оскільки під час розгляду справи суди не встановили всіх обставин, необхідних для правильного застосування норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, що не дозволяє Верховному Суду України ухвалити нове рішення.

          Керуючись статтею 3603 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

                                               п о с т а н о в и л а :

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду від 12 червня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2015 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 липня 2015 року  скасувати, справу направити  на новий розгляд до суду  першої  інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

  Головуючий                                                                         Ю.Л. Сенін

 

  Судді:                                                                                         В.І. Гуменюк                                     

 

                                                               Н.П. Лященко                                   

 

                                                               Л.І. Охрімчук                                     

                                              

                                                                                               Я.М. Романюк

 

                                                                                                 В.М. Сімоненко

 

                                                                                         А.Г. Ярема

 

 

 

 

 

 

Правова позиція,

висловлена при розгляді справи № 6-2355цс15

 

 

          Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI (далі – Закон № 661-VI), який набрав чинності 9 січня 2009 року, положення ЦК України доповнено статтею 10561, частиною другою якої передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.  Наведена редакція статті 1056ЦК України була чинною до 16 жовтня 2011 року.

З аналізу зазначених норм можна дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору передбачається право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну було прийняте до набрання чинності Законом № 661-VІ.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

 

 

 

 

 

Правова позиція,

висловлена при розгляді справи № 6-2355цс15

 

 

          Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI (далі – Закон № 661-VI), який набрав чинності 9 січня 2009 року, положення ЦК України доповнено статтею 10561, частиною другою якої передбачено, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.  Наведена редакція статті 1056ЦК України була чинною до 16 жовтня 2011 року.

З аналізу зазначених норм можна дійти висновку про те, що якщо умовами кредитного договору передбачається право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням установленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним за умови, що рішення банку про таку зміну було прийняте до набрання чинності Законом № 661-VІ.

 

Справедливо и законно.

Главное, что указывают, что повышение процентной ставки должно соотвствтствоать не только требованиях законодательства, но и кредитного договора.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Справедливо и законно.

Главное, что указывают, что повышение процентной ставки должно соотвствтствоать не только требованиях законодательства, но и кредитного договора.

 

Мне это решение в масть какраз... У меня какраз по Кредитным инициативам уже больше года зависшее дело...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Справедливо и законно.

Главное, что указывают, что повышение процентной ставки должно соотвствтствоать не только требованиях законодательства, но и кредитного договора.

Это получается, что если в кредитном договоре оговорено то, что "...в случае невыполнения обязательств установить следующий порядок изменения условий договора: изменение процентной ставки на 1% от уровня текущей ставки...", то это решение никак не влияет на это? Ведь это решение, как я понял, говорит о том, что банк самостоятельно не имел право повышать ставку, но если это было оговорено в КД, тогда повышение процентов имеет право быть?

 

 и еще мне интересно вот что, сама формулировка в КД - "...изменение процентной ставки на 1% от уровня текущей ставки...", и вот уровень текущей ставки был 11,9%, а банк сделал 12,9% - но это получатся 1% к текущей ставке. а по формулировке банк должен был добавить 1% от уровня текущей ставки, то есть 1% от 11,9% и получается 12,019%,  а не 12,9 %

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

В материалах цивильной справы, Кредитины ,что бы подтвердить право директора выдавать доверенности своим представителям в суде прилагают приказы которые издал,подписал и заверил печатью директор Кредитинов Конько Андрей Олегович о приме на работу сроком на один год себя любимого на должность директора ТОВ Кредитины.

НОНСЕНС? Да нет у этих придурков все "документы" такие. У меня создается впечатление что они себе под стать представителей по дурдомам ищут.

Прокомментируйте, как правильно обосновать, что этот больно шустрый придурок Конек А.О. на основании этих приказов не является директором Кредитинов и не имеет права подписи в   ТОВ Кредитины,

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

В материалах цивильной справы, Кредитины ,что бы подтвердить право директора выдавать доверенности своим представителям в суде прилагают приказы которые издал,подписал и заверил печатью директор Кредитинов Конько Андрей Олегович о приме на работу сроком на один год себя любимого на должность директора ТОВ Кредитины.

НОНСЕНС? Да нет у этих придурков все "документы" такие. У меня создается впечатление что они себе под стать представителей по дурдомам ищут.

Прокомментируйте, как правильно обосновать, что этот больно шустрый придурок Конек А.О. на основании этих приказов не является директором Кредитинов и не имеет права подписи в   ТОВ Кредитины,

Как то так:

 

 

...слід звернути увагу суду на те, що згідно положення Статута ТОВ «Кредитні ініціативи» про призначення особи директора Товариства (витяг додається), а саме:

«9.10. Виконавчим органом Товариства є Директор, який призначається Загальними Зборами Участників та здійснює керівництво діяльністю Товариства в межах компетенції, визначеної Статутом Товариства.»

Тобто, єдиним належним документом, що підтверджує призначення Конько А.О. на посаду директора, є не що інше, як Протокол з рішенням Загальних Зборів Учасників Товариства про призначення його директором ТОВ «Кредитні ініціативи». У матеріалах справи такий документ відсутній.

 А тож, Наказ (розпорядження) № 11/02/14 від 11.02.2014 р. не є належним доказом наявності у особи Конько А.О. повноваження директора ТОВ «Кредитні ініціативи».

Крім цього, Позивач не надав правовстановлюючих документів ТОВ «Кредитні ініціативи», що містять перелік повноважень директора ТОВ «Кредитні ініціативи», що надають йому право на видачу довіреності на право представлення інтересів ТОВ «Кредитні ініціативи» у судових органах іншій особі.

Но судьи на это реально не реагируют. Их контр доводы - печать стоит значит уполномочен. Хотя я считаю, что это не верный аргумент, но от этого легче не становится.

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Как то так:

Но судьи на это реально не реагируют. Их контр доводы - печать стоит значит уполномочен. Хотя я считаю, что это не верный аргумент, но от этого легче не становится.

В моем случае представитель - Кредитин ,предоставил суду ксерокопию доверености никем не заверенную. А чаще всего представители Кредитинские сами себе заверяют доверености. А что, пришел с улицы чувак , Коньком звать, издал приказ,о назначении себя директором и теперь он считается директором придурков Кредитинов. А их больные на голову представители,которые не являются в суд, потому что существуют только на бумаге, сами себе заверяют копию доверенности для представительства в суде. А суды на это никак не реагируют. Вот так и живем.

Я вот возражения на иск Кредитинов пишу, а получается объемом с книгу. Сижу и сортирую, что писать, а что нет. А то судьи читать не будут - слишком много буков.

Спасибо за ответ на мое сообщение!

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

А ось з приводу призначення Конька А,О, на посаду директора я напишу:

А тож, Наказ (розпорядження) № 11/02/15 від 11.02. 15 року ( аркуш справи №...), який видав, підписав і завірив печаткою Конько Андрій Олегович, відповідно до якого він прийняв на роботу з 11 лютого 2015 року СЕБЕ особисто на посаду директора ТОВ Кредитини -  не є належним доказом наявності у ОСОБИ  Конько А.О. повноваження директора ТОВ Кредитини. Как то так. И пускай судьи читают.

Share this post


Link to post
Share on other sites

   Пункты 9.10, 9.11, 9.12 в Уставе Кретинов прописано как и кто назначает директора. В одном из заседаний суда , когда приперся сотрудник Альфы с доверенностью кретинов мной были зачитаны эти пункты Устава и затребовал протокол Собрания по назначению директора, заседание было перенесено, так как протокола соответственно не было и представитель попросил перенести заседание, что бы предоставить необходимые доказательства по правомерности назначения Конька. После этого представители кретинов на заседания не ходили, но на мои доводы что бы удалили все документы из дела с подписью Конько судья проигнорировала.

Share this post


Link to post
Share on other sites

   Пункты 9.10, 9.11, 9.12 в Уставе Кретинов прописано как и кто назначает директора. В одном из заседаний суда , когда приперся сотрудник Альфы с доверенностью кретинов мной были зачитаны эти пункты Устава и затребовал протокол Собрания по назначению директора, заседание было перенесено, так как протокола соответственно не было и представитель попросил перенести заседание, что бы предоставить необходимые доказательства по правомерности назначения Конька. После этого представители кретинов на заседания не ходили, но на мои доводы что бы удалили все документы из дела с подписью Конько судья проигнорировала.

 

Она их не может их удалить из дела если уже присоединила, но может не брать во внимание...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Пункты 9.10, 9.11, 9.12 в Уставе Кретинов прописано как и кто назначает директора. В одном из заседаний суда , когда приперся сотрудник Альфы с доверенностью кретинов мной были зачитаны эти пункты Устава и затребовал протокол Собрания по назначению директора, заседание было перенесено, так как протокола соответственно не было и представитель попросил перенести заседание, что бы предоставить необходимые доказательства по правомерности назначения Конька. После этого представители кретинов на заседания не ходили, но на мои доводы что бы удалили все документы из дела с подписью Конько судья проигнорировала.

а их иск оставлен без рассмотрения?

Настаивайте на их обязательной явке.

Share this post


Link to post
Share on other sites

   Пункты 9.10, 9.11, 9.12 в Уставе Кретинов прописано как и кто назначает директора. В одном из заседаний суда , когда приперся сотрудник Альфы с доверенностью кретинов мной были зачитаны эти пункты Устава и затребовал протокол Собрания по назначению директора, заседание было перенесено, так как протокола соответственно не было и представитель попросил перенести заседание, что бы предоставить необходимые доказательства по правомерности назначения Конька. После этого представители кретинов на заседания не ходили, но на мои доводы что бы удалили все документы из дела с подписью Конько судья проигнорировала.

А Ви пишіть заяву що всі документи, які підписав Конько не можуть вважатися належними, та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 58,59 ЦПКУ. Я після кожного судового засідання пишу додаткові письмові пояснення і подаю через канцелярію суду. 

У меня в деле ни одна Кредитинская доверенность никем не заверена . Каждую бумажку,т.к. документом это назвать нельзя, подает новый представитель по " доверенности". У меня создается такое подозрение, что эти представители и сами не знают, что они Кредитинские представители. Мне кажется ,что эти мошенники Альфа-Кредитины используя паспортные данные клиентов Альфа -банка штампуют для судов липовые копии доверенностей несуществующих  представителей. Кто нибудь это проверял? У них исковое заявление в Киеве, подает представитель из села Ковпыта, Черниговской обл. , апеляционную жалобу подает "представитель "  из смт. Гусятин, Хмельницкой области и.т.д. У меня в деле уже четыре таких доверенности. Думаю что стоит обратить на это внимание и проверить реальные ли это люди.

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

У них исковое заявление в Киеве, подает представитель из села Ковпыта, Черниговской обл. , апеляционную жалобу подает "представитель "  из смт. Гусятин, Хмельницкой области и.т.д. У меня в деле уже четыре таких доверенности. Думаю что стоит обратить на это внимание и проверить реальные ли это люди.

 

Да то всё реально... Ну прописка у людей такая сельская... почему не может быть... Просто у них работать юристы не хотят уже, вот и работают всякие заробитчане из сёл... не сильно грамотные, зато исполнительные и не рассчитывающие на большую зарплату...)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Да то всё реально... Ну прописка у людей такая сельская... почему не может быть... Просто у них работать юристы не хотят уже, вот и работают всякие заробитчане из сёл... не сильно грамотные, зато исполнительные и не рассчитывающие на большую зарплату...)

Наивный Вы человек!

Share this post


Link to post
Share on other sites

Да то всё реально... Ну прописка у людей такая сельская... почему не может быть... Просто у них работать юристы не хотят уже, вот и работают всякие заробитчане из сёл... не сильно грамотные, зато исполнительные и не рассчитывающие на большую зарплату...)

Наивный Вы человек! Ну да , у него доверенность № 1904 выданная в июне этого года.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Наивный Вы человек!

 

Ну да... наверное...)))

 

А Вы как думаете, что он из села своего подавал ни с того ни с сего... или может быть всётаки приехал в Киев на заработки и устроился на работу типа "юристом" в какую то контору такую левую типа Кредитных инициатив и работает... или как Вы это видите...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ну да... наверное...)))

 

А Вы как думаете, что он из села своего подавал ни с того ни с сего... или может быть всётаки приехал в Киев на заработки и устроился на работу типа "юристом" в какую то контору такую левую типа Кредитных инициатив и работает... или как Вы это видите...

А вот это нужно проверить, реальный ли это человек. Подскажите, как это сделать.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Наивный Вы человек! Ну да , у него доверенность № 1904 выданная в июне этого года.

 

Ну и что здесь удивительного... разве в июне этого года не может быть выдана доверенность...

Share this post


Link to post
Share on other sites

А вот это нужно проверить, реальный ли это человек. Подскажите, как это сделать.

 

Ну без оригинала доверенности, его паспорта и реестра доверенностей трудно это сделать... Но это в силах суда...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ну без оригинала доверенности, его паспорта и реестра доверенностей трудно это сделать... Но это в силах суда...

Насколько я знаю,через интернет можно получить доступ в этот реестр по аналогии с реестром имущества.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Насколько я знаю,через интернет можно получить доступ в этот реестр по аналогии с реестром имущества.

О каком реестре Вы говорите? Доверенность выдана от имени юридического лица и соответсвенно зарегистрирована только у Кредитинов.Зато в этой липовой копии доверенности, кот представлена в суд есть паспортные данные дов. лица и адрес и подозреваю, что липовые.

Share this post


Link to post
Share on other sites

а их иск оставлен без рассмотрения?

Настаивайте на их обязательной явке.

Подавал иск я, суд в первой инстанции выиграл, жду апеляцию если они подадут.

Share this post


Link to post
Share on other sites

О каком реестре Вы говорите? Доверенность выдана от имени юридического лица и соответсвенно зарегистрирована только у Кредитинов.Зато в этой липовой копии доверенности, кот представлена в суд есть паспортные данные дов. лица и адрес и подозреваю, что липовые.

Я говорил за реестр доверенностей,которые заверялись нотариально.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи