Recommended Posts

Да уж, проблемы индейцев исключительно проблемы самих индейцев...

А мы таки сходим к регистраторам, на разведку, так сказать, на будущей неделе.

Кстати, адреса везде указаны, а вот по факту, никто не знает где они сидят... и на тел.звонки эти самые регистраторы, не отвечают... Но ничего, узнаем и найдем)))

 

А нами таки была предпринята попытка выяснить, через ГосРегистратора (будь они неладны), кто является ипотекодержателем нашего валютного кредита на данный момент.

   1. Так вот, в нашей районной администрации (согласно адреса на сайте), такую инфо предоставить не могут и специально обученных товарисчей, которые эту инфу выдают, у них тоже нет. Побродили по зданию в поисках "информационных окон" и ушли ни с чем, доведя до белого каления ресепшионисток (весьма нервных особ).

   Сделаем паузу и через недельку опять попробуем этих Регистраторов найти.

   2. А теперь возникает вопрос: можно ли где-то еще (и где?!?) получить инфу, которая есть в Гос Реестре и которая ныне доступна только ГосРегистраторам ???

   Вот внести новую информацию в Реестр - без проблем, даже УкрПочту подключили (сегодня в новостях Арбузов распинался), а вот как из Реестра инфо получить ??? И почему это так сложно - получить из Реестра инфу?

   3. Опять начались звонки от кредитинов - устали ждать наших денег, сетуют на то, что мы с ними договариваться не хотим!

   Говорят, что подали дело в наш районный суд (значит у нас месяц, что бы подготовиться и что-то предпринять, но как предпринять, если не знаем, о чем иск и к чему готовиться) ???

   И что делать, если мы повестку не получим, а без нас примут решение ? Ждать апеляции ?

   4. Сегодня таки добью заяву в прокуратуру - спать не лягу, пока не подготовлю )))

Share this post


Link to post
Share on other sites

Получил очередное заказное письмо. Теперь от КИ с "Вимога про досудове врегулювання спору". Ничего нового - требуют и угрожают. Интересно для меня следующее: обратный адрес г.Бровары, а отправлено из Киева.

До этого мое письмо в Бровары получили, а отправленное в Киев - вернулось.

Письмо как обычно без печати и подпись ч/б плохова качества дир. Конько А.О. (очередная филькина грамота)

Указали задолжность в письме одну, а наконуне на встрече с представителем в "Альфа-банке" называли другую. У этого  "представителя" потребовал дать координаты КИ, чтобы подъехать и порешать все вопросы, то сказал что по адресу АльфаБанка в Киеве, но надо заранее договариваться о встрече. Полностью не компетентный чел, который не может ничего сказать по сути и даже назвать ФИО того, кто это может сделать в Киеве.

Получил ещё письмо от ПИБ (без печати, но на фирменном бланке с живой подписью и ФИО). Подтверждают всё (и передачу прав по кредиту, и передачу документов в КИ). Поэтому не могут предоставить детализацию задолжности, мол все у КИ, у них и спрашивайте.

Выводы: КИ существуют и здравствуют, механизм работает. ПИБ самоустранился (подтвердить /опровергнуть долг не хочет).

Вопросы:

1. Почему тогда на форуме говорится, что их МВД найти не может? Может нашла и у КИ все по закону.

2. Как все-таки получить "акт сверки задолжности", согласованный сторонами, на момент уступки прав по кредиту? Кстати, по договору этот акт (сверка) подписывается сторонами ежегодно в январе за предыдущий год. Если в январе (как утверждают все) КИ уже был новым кредитором, то это ОН обязан это сделать. А если не может, то это лишний раз вызывает сомнение, что он является настоящим Новым кредитором. Я правильно понимаю?

3. Кто-то знает конкретного чел из КИ (или где его искать), который бы имел полномочия и с которым можно было бы всё обсудить и урегулировать все вопросы?

Муж ездил в офис Альфы в районе Петровки (адрес есть у них на конверте).

Но смысл какой? Вы заплатите, ваш кредит для вас "закроют", а потом окажется, что у них не было на это полномочий! И что тогда??? Новый кредитр с вас будет требовать деньги ?!?

Откладывайте деньги в банку (стеклянную), как будто платите кредит)))

Они (КИ) предлагают за 50% от суммы кредита решить вопрос, НО при этом не предоставляю НИКАКИХ документов для ознакомления?!?!?! С таким успехом можно на благотворительность денег отдать!!!

   А решениеостается за вами...

Share this post


Link to post
Share on other sites

А нами таки была предпринята попытка выяснить, через ГосРегистратора (будь они неладны), кто является ипотекодержателем нашего валютного кредита на данный момент.

   1. Так вот, в нашей районной администрации (согласно адреса на сайте), такую инфо предоставить не могут и специально обученных товарисчей, которые эту инфу выдают, у них тоже нет. Побродили по зданию в поисках "информационных окон" и ушли ни с чем, доведя до белого каления ресепшионисток (весьма нервных особ).

   Сделаем паузу и через недельку опять попробуем этих Регистраторов найти.

   2. А теперь возникает вопрос: можно ли где-то еще (и где?!?) получить инфу, которая есть в Гос Реестре и которая ныне доступна только ГосРегистраторам ???

   Вот внести новую информацию в Реестр - без проблем, даже УкрПочту подключили (сегодня в новостях Арбузов распинался), а вот как из Реестра инфо получить ??? И почему это так сложно - получить из Реестра инфу?

   3. Опять начались звонки от кредитинов - устали ждать наших денег, сетуют на то, что мы с ними договариваться не хотим!

   Говорят, что подали дело в наш районный суд (значит у нас месяц, что бы подготовиться и что-то предпринять, но как предпринять, если не знаем, о чем иск и к чему готовиться) ???

   И что делать, если мы повестку не получим, а без нас примут решение ? Ждать апеляции ?

   4. Сегодня таки добью заяву в прокуратуру - спать не лягу, пока не подготовлю )))

На меня тоже в суд подали, на взыскание предмета ипотеки. Доки из суда пришли неделю назад. По ходу просмотрел, но не увидел бумаг подтверждающих размер задолженности по кредиту, ровно как и бумаг, подтверждающих факт выдачи кредита. Есть только экселевская распечатка на четыре строчки, заверенная неким Мятяш - по чину аналитик. Этот же аналитик и выписал довидку для суда - мол должен столько и сколько. Так у меня возник вопрос, не должен ли главбух, или директор подобные доки подписывать? 

Share this post


Link to post
Share on other sites

А нами таки была предпринята попытка выяснить, через ГосРегистратора (будь они неладны), кто является ипотекодержателем нашего валютного кредита на данный момент.

   1. Так вот, в нашей районной администрации (согласно адреса на сайте), такую инфо предоставить не могут и специально обученных товарисчей, которые эту инфу выдают, у них тоже нет. Побродили по зданию в поисках "информационных окон" и ушли ни с чем, доведя до белого каления ресепшионисток (весьма нервных особ).

   Сделаем паузу и через недельку опять попробуем этих Регистраторов найти.

   2. А теперь возникает вопрос: можно ли где-то еще (и где?!?) получить инфу, которая есть в Гос Реестре и которая ныне доступна только ГосРегистраторам ???

   Вот внести новую информацию в Реестр - без проблем, даже УкрПочту подключили (сегодня в новостях Арбузов распинался), а вот как из Реестра инфо получить ??? И почему это так сложно - получить из Реестра инфу?

   3. Опять начались звонки от кредитинов - устали ждать наших денег, сетуют на то, что мы с ними договариваться не хотим!

   Говорят, что подали дело в наш районный суд (значит у нас месяц, что бы подготовиться и что-то предпринять, но как предпринять, если не знаем, о чем иск и к чему готовиться) ???

   И что делать, если мы повестку не получим, а без нас примут решение ? Ждать апеляции ?

   4. Сегодня таки добью заяву в прокуратуру - спать не лягу, пока не подготовлю )))

Я добрався до Держреєстратора майна і почув дивну річ. Довідки  про власника майна можна отримати тільки на запит суду чи правоохороних органів.

На руки не видають.

Share this post


Link to post
Share on other sites

На меня тоже в суд подали, на взыскание предмета ипотеки. Доки из суда пришли неделю назад. По ходу просмотрел, но не увидел бумаг подтверждающих размер задолженности по кредиту, ровно как и бумаг, подтверждающих факт выдачи кредита. Есть только экселевская распечатка на четыре строчки, заверенная неким Мятяш - по чину аналитик. Этот же аналитик и выписал довидку для суда - мол должен столько и сколько. Так у меня возник вопрос, не должен ли главбух, или директор подобные доки подписывать? 

Одного Конька на все доки не хватит, я думаю через пару месяцев Конько ваасче куда-нить заныкается. Или нового Конька назначат. А главбуха официального у них нет. Кредитины - эт контора "Рога и копыта" с одним официально трудоустроенным "Коньком".

new, какой у Вас банк был: Свед/ТАС или ПИБ? пишите в личку. Надо значек себе сделать: "хотите послать Кредитинов в сад? - Спроси меня как ;-))) "

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Добре, що хоч ви пишете про рахунки, бо це мене дуже турбує... А вони мене по телефону питали, чи мені не всерівно, що хтось не сплачує податки державі. Та і мені не зручно вести облік, коли все йде на один рахунок. Все має бути чітко, як в договорі. Представник Альфи сказав, що для мене одної спеціально не будуть відкривати рахунки...

В мене аналогічна ситуація! І "лист" про досудове врегулювання получав. Також писали що виїздить група захвату (врегулювання :) ). Тепер тупо на ніщо не реагую. Раз не можу контролювати свої розрахунки - то кому буду платити? Якщо пишуть що умови договору не міняли - то чому відкрили собі один транзитний рахунок без моєї згоди і вимагають якоїсь оплати незрозуміло кому. На мої листи і запити вони мені присилали тупі відповіді як і Вам. Вони мене не чують, а я тепер їх перестав слухати. Як в тому анекдоті:Двоє глухих на річці: — Васю, ти що робиш? Рибу ловиш? — Ні, я рибу ловлю. — А-а-а, а я думав ти рибу ловиш!

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Документи ж на нерухомість можна відновити і без них.

Share this post


Link to post
Share on other sites

І ще напишу одну річ. По моєму кредиту заставою є майно поручителя. Самого поручителя взагалі ніхто, ні про що не повідомляв. Страшилки шлють лише мені... Щось в цьому королівстві не так. ;) 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

По поводу стягнення майна поручителей - ждем-с missis с отчетиком: фанфары и красная дорожка готовы :rolleyes:    :wub:

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Спасибо, ДРУЗЬЯ! Действительно, кредитинам отказали во взыскании ипотеки. Даже не расчитывали на такое решение, судья явно симпатизировали ПИБ и КИ. Но после дебатов шибко задумалась и ушла в совещательную на неопределенное время... А вот решение вынесла не в пользу КИ. Более того, в решении установлен факт незаключенности КД (на основании экспертизы), что я несомненно использую в др. суде по недействительности. Может по-быстрому поменять предмет иска, хотя помнится судья сам должен сделать вывод о незаключенности?

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

не могу удержаццо  - сею интригу:

 

"Разом із тим, ст. 640 ЦК України регламентовано момент укладення договору. ВІдповідно до ч.2 вказаної статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії,  договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. 

Тобто момент укладення кредитного договору пов`язується з передачею банком коштів позичальнику....

 

....правовідносини валютного кредитування між сторонами не виникали, оскільки без передбачених законом шляхів видачі та погашення валютного кредиту - кредитний договір неможливо виконувати."

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Спасибо, ДРУЗЬЯ! Действительно, кредитинам отказали во взыскании ипотеки. Даже не расчитывали на такое решение, судья явно симпатизировали ПИБ и КИ. Но после дебатов шибко задумалась и ушла в совещательную на неопределенное время... А вот решение вынесла не в пользу КИ. Более того, в решении установлен факт незаключенности КД (на основании экспертизы), что я несомненно использую в др. суде по недействительности. Может по-быстрому поменять предмет иска, хотя помнится судья сам должен сделать вывод о незаключенности?

 Насколько я понимаю, Вы не можете просить незаключенность в исковых вымогах, но можете добавить судье свои ПОЯСНЕНИЯ, в которых прямо наталкиваете его на мысль о том, что договор является незаключенным. ДАже, я так понимаю, можно упомянуть, что незаключенность договора признана другим решением суда. Тогда судья Вам откажет в недействительности, и напишет, что договор незаключен.

 

... Хотя, мож этот другой суддя признает договор недействительным. Тогда как? Коллизия? Что скажут юрысты: можно ли договор одновременно признать незаключенным и недействительным? 

Ну, в смысле, если нашимчестям не мешать, а вдруг, после того, как один признал договор незаключенным, другой самостоятельно признает договор недействительным? ;-)))) Ведь такое уполне можЭ буты в нашей стране чудес.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Спасибо, ДРУЗЬЯ! Действительно, кредитинам отказали во взыскании ипотеки. Даже не расчитывали на такое решение, судья явно симпатизировали ПИБ и КИ. Но после дебатов шибко задумалась и ушла в совещательную на неопределенное время... А вот решение вынесла не в пользу КИ. Более того, в решении установлен факт незаключенности КД (на основании экспертизы), что я несомненно использую в др. суде по недействительности. Может по-быстрому поменять предмет иска, хотя помнится судья сам должен сделать вывод о незаключенности?

Побольше таких бы судей в нашей стране чудес!!!!

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Побольше таких бы судей в нашей стране чудес!!!!

Ну не только это: побольше бы клиенты наших банков отстаивали бы свои права так, как missis ;-) Как говориццо - вода камень точит.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ну не только это: побольше бы клиенты наших банков отстаивали бы свои права так, как missis ;-) Как говориццо - вода камень точит.

Не у всех есть юридическая поддержка (этот форум - ЛУЧ СВЕТА в темном царстве), а одного желания не всегда хватает)))

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Я добрався до Держреєстратора майна і почув дивну річ. Довідки  про власника майна можна отримати тільки на запит суду чи правоохороних органів.

На руки не видають.

А как жеж узнать, что с квартирой на сейчас и есть ли на ней запреты/залоги и т.д.? Какой-то замкнутый круг получается! Внести инфо - можно, а посмотреть - низя?

Да, суд просить о подобном запросе - есть риск, что инфо окажется не в нашу пользу.

А вот что надо, что бы органам (охранительным) такую инфо получить???

Share this post


Link to post
Share on other sites

А как жеж узнать, что с квартирой на сейчас и есть ли на ней запреты/залоги и т.д.? Какой-то замкнутый круг получается! Внести инфо - можно, а посмотреть - низя?

Да, суд просить о подобном запросе - есть риск, что инфо окажется не в нашу пользу.

А вот что надо, что бы органам (охранительным) такую инфо получить???

Посмотреть запрет - арест  кто ипотекодержатель можна у нотариуса.Но нотариус не может дать не какой выписки (любой бумажки)- только посмотреть. Вот такой круговорот в стране чудес!

Share this post


Link to post
Share on other sites

Побольше таких бы судей в нашей стране чудес!!!!

Здесь хорошо сработал адвокат. Она представляет мои интересы у же во втором деле и таки поняла суть вопроса. также всегда советуется по тактике ведения заседаний, внимательно читает все материалы, которые я ей присылаю, интересуется мнением уважаемых Алекса, Сиринги, Антирейда и Сергея 1972. И когда мы продули иск по взысканию денег, она поставила цель сберечь наше имущество.

 

Поэтому именно адвокат добился проведения экспертизы, а судья тогда как бы не вникла в суть задаваемых вопросов. Но банк уклонился  и стоял вопрос о невозможности ее проведения. Мы подсобирали доков из другого дела (благо, там калехтор макулатуры принес на 2 тома), так что на часть вопросов эксперт смог отетить. Когда оглашали материала дела, в частности выводы эксперта и некоторые страницы из обоснований, судья начала резко меняться в лице (видно таких результатов не ожидалось). И, повторюсь, очень внимательно лушала дебаты, где мы обильно использовали выводы эксперта...

 

Ребята, а какие решения вынесли судьи по делам, где были проведены такие же экспертизы? 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

І ще напишу одну річ. По моєму кредиту заставою є майно поручителя. Самого поручителя взагалі ніхто, ні про що не повідомляв. Страшилки шлють лише мені... Щось в цьому королівстві не так. ;)

В мене все аналогічно -- страшилки шлють тільки мені, поручителем є мій чоловік, а майно належить мені і моїй мамі навпіл.

Share this post


Link to post
Share on other sites

В мене все аналогічно -- страшилки шлють тільки мені, поручителем є мій чоловік, а майно належить мені і моїй мамі навпіл.

 

У мене майновому раз чи два зателефонувала пресловута фройлен Тетяна і запитала, чому поручитель не впливає на позичальника і запропонувала допомогти продати майно))) А поручитель наслухався інфо від мене про кредитинів-аферистів і відповідно з фройлен розмовляв. Розійшлися на тому, що фашисти пришлють в доказ відповідні документи...Так от уже 3 місяці ні дзвінків, ні паперів. 

 

І, як виявилося в суді, майно залишилося на ПІБ, хоча колектор в груди себе бив, що принесе валютну ліцензію і переоформлену іпотеку на КІ))) 

 

Все-таки треба писати скарги і відкривати кримінальні справи на ПІБ і на КІ. Хай міліція потім їх закриває, це не важливо...Але у такого позичальника і поручителя менше шансів, що його тупо "прокатають" в суді. Самі судді обережно починають вести справи і вчитуються в кожний папірець. Це як варіант боротьби, бо кінцевого виходу з ситуації, що зараз склалася, поки що не видно. КІ згребе гроші по-бистрому з тих, хто їм повірив, а потім самоліквідується..а .Конько поміняє паспорт, щоб не сісти, як Аделаджа, чи попросить притулку в Чехії...А от що робити нам, питання залишається відкритим. 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

У мене майновому раз чи два зателефонувала пресловута фройлен Тетяна і запитала, чому поручитель не впливає на позичальника і запропонувала допомогти продати майно))) А поручитель наслухався інфо від мене про кредитинів-аферистів і відповідно з фройлен розмовляв. Розійшлися на тому, що фашисти пришлють в доказ відповідні документи...Так от уже 3 місяці ні дзвінків, ні паперів. 

 

І, як виявилося в суді, майно залишилося на ПІБ, хоча колектор в груди себе бив, що принесе валютну ліцензію і переоформлену іпотеку на КІ))) 

 

Все-таки треба писати скарги і відкривати кримінальні справи на ПІБ і на КІ. Хай міліція потім їх закриває, це не важливо...Але у такого позичальника і поручителя менше шансів, що його тупо "прокатають" в суді. Самі судді обережно починають вести справи і вчитуються в кожний папірець. Це як варіант боротьби, бо кінцевого виходу з ситуації, що зараз склалася, поки що не видно. КІ згребе гроші по-бистрому з тих, хто їм повірив, а потім самоліквідується..а .Конько поміняє паспорт, щоб не сісти, як Аделаджа, чи попросить притулку в Чехії...А от що робити нам, питання залишається відкритим. 

Ну Вам - ждать срока и реакции кредитинов. А там поручитель снимет ипотеку и будет спать спокойно. ;-)))

 

А нам, ждать - када правоохранители сделают выемку...  и если они не подадут в суд, тогда подавать в гражданку самим, но уже "зная прикуп" ;-)

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
ВОТ У меня в суде кредитини очень хотели влезть в дело ,но увы... обкекались!!!

 

rada.gif

 


пр. №   2/759/194/13  


ун. №  2-7944/11  


У Х В А Л А


ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ


 


          01 липня 2013 року  Святошинський районний суд м. Києва у складі:


головуючого судді                                                                                П»ятничук  І.В.,


при секретарі                                                                                          Іванові К.Ю.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором


та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до   Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, та зобов»язання вчинити певні дії, суд, -


В с т а н о в и в :


          ПАТ «Сведбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд постановити рішення яким стягнути  з останньої  заборгованість за кредитним договором в розмірі 993205 грн. 90 коп., ОСОБА_2 в свою чергу звернулась до ПАТ «Сведбанк» з позовом та просила визнати недійсним  кредитний договір №0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р.  та договір іпотеки №0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р. а також зобов»язати ПАТ «Сведбанк» як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк» здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій що були проведені між сторонами кредитного договору №0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р. та перевести в національну валюту-гривню.


          14.02.2013 р. до суду звернулось з заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредині ініціативи» про процесуальне правонаступництво вказуючи на те. що  28.11.2012 р. мід ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторинг Плюс» укладено договір факторингу №15, в подальшому 28.11.2012 р.  між ТОВ « Факторингова компанія «ектор Плюс»  та ТОВ «Кредитні ініціативи» також було укладено договір факторингу, згідно до зазначених угод відбулося відступлення права вимоги  за кредитним договором 0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р. який було укладено між ВАТ «Сведбанк» ( правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». У зв»язку з цим на даний час усі права кредитора за вказаним кредитним договором належать ТОВ «Кредитні ініціативи».


          Дана заява подана на час коли провадження по даній справі було зупинено в зв»язку з проведенням експертизи, до даної заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» додані не завірені копії витягів з даних договорів факторингу та  витяг з реєстру заборгованості, відповідно до якого вбачається що передано кредитний договір № 0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р. позичальника ОСОБА_2


          Ухвалою від 13.03.2013 р. провадження по справі відновлено.


          Судом неодноразово відкладався розгляд даної заяви з врахуванням клопотань представника ТОВ «Кредитні ініціативи» щодо надання доказів про передачу прав відповідно до даного договору факторингу. Заявником на підтвердження вимог про процесуальне правонаступництво суду надано    копію витягу здоговору факторингу № 15 від 28.11.2012 року, укладеного між   ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», відповідно якого останнє отримало право вимоги до боржників ПАТ «Сведбанк». Також надано копію договору факторингу від 28.11.2012 року, укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» та витяг з реєстру заборгованостей боржників до даного договору, який включає кредитний договір № 0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р. стороною - позичальником в якому є ОСОБА_2


          Представник відповідача ОСОБА_2 який також є представником позивача у зустрічному позові проти задоволення заяви та клопотання представника ТОВ «Кредитні ініціативи»   заперечував, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність.


          Представник ТОВ «Кредитні ініціативи»   в судове засідання не з»явився, докази для подання яких просив оголосити перерву суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому  суд вважає можливим розглянути дану заяву в відсутності даного представника.


          Суд вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи встановив наступне.


          В провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, та зобов»язання вчинити певні дії.


          Разом з тим, доказів на підтвердження передачі прав кредитора ПАТ «Сведбанк» відносно позичальника ОСОБА_2 за правочином відступлення права вимоги на користь   ТОВ « Кредитні ініціативи » суду не надано, а саме відповідно до наданого суду витягу з договору факторингу від 28.11.2012 р. між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» вбачається що згідно до п.10.8 даного договору до цього договору додаються додатки, що складають його невід»ємну частину, а саме: додаток№1-А реєстр заборгованостей боржників, додаток №1-Б реєстр заборгованостей боржників, додаток №2 форма акту прийому-передачі реєстру заборгованостей боржників,  додаток №3 форма письмового повідомлення боржникам про відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості, додаток №4 форма акту прийому-передачі документації, додаток №5 акт прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості боржників в електронному вигляді, додаток №6 акт прийому-передачі персональних даних в електронному вигляді, додаток №7А, №7Б перелік кредитних договорів та договорів забезпечення.  Вказаних доказів представником ТОВ «Кредитні ініціативи» суду не додано,  крім того з наданих суду витягів з договорів факторингу не вбачається наступна можливість передачі права вимоги від ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс»  до ТОВ «Кредитні ініціативи» що також є порушенням включаючи вимоги ч.1 ст.1083 ЦК України .


          За викладених обставин суд вважає, що заява та клопотання про заміну позивача процесуальним правонаступником задоволенню не підлягає, так як не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.


          Керуючись ст. 37 ЦПК України, суд,-


У Х В А Л И В:


          Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредині ініціативи» та клопотання представника   Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»   про заміну позивача Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» на процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредині ініціативи» у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості.


          Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.


  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Так им и надо, кредитинушкам, - по зубишкам им... ;-))) и в мордочку, чикичитосам ;-)))

 

Только, чего же Вы, ув. doroshal, решение по Сведу в другую темку сперва запостили: это ж напрямую Кредитинушек касается ;-)))

 

А Сведовцы и ПИБовцы вместе желают кредитинушкам побыстрее увольняццо с ихней криминальной работки, написать явку с повинной и чистосердечное признание Броварскому МВ и заняццо нормальной работой ;-)))

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

А вот другая негативна практика этого же суда


 


У Х В А Л А


ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ


 


25 червня 2013 року  Святошинский районний суд м. Києва в складі:


головуючого-судді                  Шум Л.М.


секретарі:                                  Прокопенко Н.М.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про заміну сторони виконавчого провадження -


 


В С Т А Н О В И В   :


          Представник ПАТ «Сведбанк» - Височин Є.М. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження в частині стягувача на його правонаступника, у зв'язку з укладенням Договорів відступлення прав вимоги заборгованості по кредитним договорам.


Сторони по справі в судове засідання не з'явились, суд вважає можливим розглянути заяву у їх відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження.


Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви з наступних підстав.


Згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України, У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою  сторони  суд  замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.


В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Постанови від 26.04.2013 р. ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/2608/1589/12 виданого 18.02.2013 р. Святошинським районним судом м. Києва.


Встановлено, що відповідно до Договору факторингу № 15 від 28.11.2012 р. укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було передано кредитну документацію боржників, в тому числі відносно боржника ОСОБА_2


Також встановлено, що відповідно до Договору факторингу від 28.11.2012 р. укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні установи» було передано кредитну документацію боржників, в тому числі відносно боржника ОСОБА_2


  В зв'язку з чим, дослідивши зібрані докази  по справі в їх сукупності та давши їм оцінку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, а тому вона підлягає задоволенню.    


                    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 378293 ЦПК України,


 


                                                           У Х В А Л И В :


          Заяву Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.


          Замінити стягувача - Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа № 2/2608/1589/12 виданого 18.02.2013 р. Святошинським районним судом м. Києва про стягнення боргу з ОСОБА_2 в розмірі 1 277 608 грн. 03 коп.


               Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.


 


          Суддя:


Share this post


Link to post
Share on other sites

ВОТ МОЯ ПОБЕДА над Сведами и Кредитинами .Решение набрало законной силы.

rada.gif

 

ун. №  2-7944/11

пр. №   2/759/194/13  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

          01 липня 2013 року  Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                                                                          П»ятничук  І.В.,

при секретарі                                                                                                    Іванові К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до   Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зобов»язання вчинити певні дії, суд, -

В с т а н о в и в :

          Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Сведбанк» та просила суд постановити рішення, яким зобов'язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»  здійснити перерахунок  погашення зобов'язання   відповідно до визначеної   сторонами в кредитному договорі процентної ставки  11,9% річних та  здійснити перерахунок  всіх платежів  та банківських операцій ,що були проведені між сторонами кредитного договору№0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  та перевести   в національну валюту України-гривню.

          В обґрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що 29 жовтня 2007 року  між  Акціонерним комерційним банком «ТАС- Комерцбанк», який змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», а потім змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», надалі по тексту-банк, та ОСОБА_1  було укладено  кредитний договір №0050/1007/88-187, відповідно до якого  банк зобов'язався надати  готівкові кредитні кошти в сумі 90000 дол. США в касі банку   на строк з 29.10.21007року по 29.10.2017року зі сплатою 11,9% річних за весь строк фактичного користування  кредитом. Кредит надавався на споживчі цілі. В подальшому нею-ОСОБА_1 були отримані  в касі банку кредитні кошти  в гривнях  по курсу НБУ на той момент (5,5 грн. за дол..США)  за мінусом комісії, яку, як вона вважає також незаконно було з неї утримано на користь банку, оскільки відповідно до вимог  п.3.6 Постанови НБУ  № 168 «Правил  надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що діяла на момент підписання кредитного договору,  банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо. Відповідно до висновку №0459 судово-економічної експертизи  від 01 березня 2013 року, що був проведений по справі за ухвалою суду  Київською незалежною судово-експертною установою  підтвердив  її доводи в суді стосовно того, що  фактично  згідно договору було видано грошові кошти в гривнах а не доларах США., хоча банк зобов'язався відповідно до договору надати  грошові кошти  саме в іноземній валюті.  У  висновку судовий експерт зазначив : « за результатами  дослідження   вищезазначених виписок  по рахункам  банку, не встановлено  подвійної оцінки з номінальною  сумою  іноземної валюти … надані на дослідження  бухгалтерські документи  АКБ «ТАС -Комерцбанк»  не доводять, що готівкові  кошти за кредитним  договором  №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р. видані в іноземній валюті .» Судовим експертом зазначено, що  при розрахунку графіку погашення  було створено  банком  арифметичне викривлення  відношення кількості днів у рік  (тобто принцип 360 днів застосоване лише у знаменнику,  а в чисельнику застосовано кількість календарних днів), а саме 366/360 =1,016. Таким чином  відсотки за кредитним договором штучно були збільшені на 1,6% річних. От же, на момент укладання договору, що підтверджується висновком експерта, її, як  споживача банківських послуг було введено в оману, щодо валюти кредиту, щодо  процентної ставки за кредитним договором, щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до даного висновку, даний кредитний договір суперечить  Постанові НБУ №566, Постанові НБУ №168, Постанові НБУ №280, Закону України «Про захист прав споживачів». Враховуючи наведене просила зобов'язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»  здійснити перерахунок  погашення зобов'язання   відповідно до визначеної   сторонами в кредитному договорі процентної ставки  11,9% річних та  здійснити перерахунок  всіх платежів  та банківських операцій ,що були проведені між сторонами кредитного договору№0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  та перевести   в національну валюту України-гривню.

          Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника з належним чином оформленим дорученням, тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені як в позовній заяві та запереченнях по основному позову який судом залишено без розгляду відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва.

          Представник відповідача ПАТ «Сведбанк» а в судові засідання неодноразово не з*являлась, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, заперечень проти позову суду не надала, про поважність причин неявки суд не повідомила.

          Суд, з урахуванням думки представника позивачки який не заперечував щодо постановлення заочного рішення, вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача в порядку частини 1  ст.224 ЦПК України та вважає можливим постановити заочне рішення.

          Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2007року  між  Акціонерним комерційним банком «ТАС- Комерцбанк», який змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», а потім змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та ОСОБА_1  було укладено  кредитний договір №0050/1007/88-187 , відповідно до якого  банк зобов'язався надати позичальнику готівкові кредитні кошти в сумі 90000 дол. США в касі Банку   на строк з 29.10.2007року по 29.10.2017року зі сплатою 11,9% річних за весь строк фактичного користування  кредитом, з цільовим призначенням на споживчі цілі.

          Згідно до п. 1.1. банк зобов»язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 90 000,00 дол. США (надалі - „кредит"), на строк з «29» жовтня 2007р. по « 29» жовтня 2017р. та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

          Відповідно до п.1.2 кредит надається банком у готівковій формі через касу банку на підставі заяви позичальника з урахуванням вартості і ліквідності майна, що передається позичальником в іпотеку банку.

          Згідно до п.1.3 позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у Розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

          Відповідно до п.1.4 кредитні кошти призначені на споживчі цілі.

 

          Пунктом 3.1 кредитного договору сторони домовились про наступне: Позичальник зобов»язується погасити заборгованість  за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок №22030023442101 щомісяця, через касу Банку згідно Додатку №1,  що є невід»ємною  частиною даного договору, крім випадків,  передбачених  п.3.8,3.9 та 5.1.4 даного договору.

          Відповідно до п.3.2 проценти за користування кредитом нараховуються виходячи і фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щомісячного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. Кількість днів у році приймається 360.

          Округлення процентів і пені відбувається в такий спосіб: до 44 центів - округлення до 0 доларів, понад 44 центів - до 1 долара.

          П. 3.3 вказує, що проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісячно в період з 01 по 10 число включно за попередній місяць та на момент повернення кредиту на рахунок відсотків №2208.5.023442І.01 через касу банку.

          За п.3.4 за перевірку документів згідно цього договору позичальник сплачує банку в день фактичної видачі кредиту комісію у розмірі 1% від розміру кредиту без ПДВ шляхом сплати суми комісії на рахунок №3739.2.0.0234421.01 через касу банку або безготівковим шляхом в національній валюті по офіційному курсу НБУ на день такої сплати.

Згідно до заяви про видачу готівки №1 від 29.10.2007 р.  ОСОБА_1 отримано кредитні кошти в сумі 90000 доларів США, що як вбачається з даної заяви становить 454500 грн. з даної заяви не вбачається в якій саме валюті вказані кошти були отримані позичальником.

Згідно ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до висновку №0459 судово-економічної експертизи складеного 01 березня 2013 р. експертами  Київської незалежної судово-експертної установи встановлено, що  на вирішення експертів судом поставлено питання :

- Чи міг банк, відповідно до умов договору та нормативних актів бухгалтерського обліку в банках України видати позичальнику готівкові кошти в іноземній валюті, через касу, та чи надав такі кошти, відповідно до бухгалтерського облік)', що ведеться у банку по даному кредитному договору?

- Яка дійсна сума заборгованості відповідно до бухгалтерського обліку в банку по даному кредитному договору, а якщо кредит виданий в гривнях, яка сума заборгованості в перерахунку на гривні існує на сьогоднішній день?

- Чи існує суперечність між нормами бухгалтерського обліку в банках України та умовами кредитного договору?

- Чи правильно ведеться бухгалтерський облік в банку по кредитній справі ОСОБА_1?

          Визначено, що діяльність банків в Україні, щодо видачі споживчих кредитів, регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність» №2121-111 від 07.12.2000р., Законом України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12.05.1991р. та нормативно-правовими актами Національного банку України.

          Відповідно до визначення ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991р., споживчим кредитом вважаються кошти, надані кредитодавцем (банком або фінансовою установою) споживачеві для придбання продукції, при цьому під продукцією є будь-який виріб (товар), робота або послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

          При дослідженні розрахунку відсотків встановлено розбіжності з розрахунком заборгованості за кредитом та процентами, згідно кредитного договору №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р.

          За загальним принципом розрахунку процентів використовується кількість календарних днів у році (365-366 днів) або як проведено в розрахунку банка, кількість днів у рік 360/30 (30 днів * 12 місяців=360 днів).

          Тобто в будь-якому випадку відношення кількості днів у рік, арифметично створює відношення «факт/факт», « 365/365» або « 360/360», що дорівнює « 1», таким чином кількість днів у році не впливає на розмір відсотків, а лише розподіляє відсотки у пропорційному відношенні для кожного  місяця.

          За фактичними розрахунками Банк розраховував кількість днів не відповідно до зазначених умов («факт\факт», « 365\365»  або « 360\360»,) а розрахував кількість календарних днів за принципом « факт\360=365\360 або 366\360), не врахувавши що відношення за принципом факт\360 не буде дорівнювати « 1». Створено  арифметичне викривлення відношення кількості днів у рік (тобто принцип 360 днів застосовано лише у знаменнику, а в чисельнику застосовано кількість календарних днів), а саме 366\360=1,016.

          Таким чином відсотки за кредитним договором штучно були збільшені на 1,6 % річних.

          При дослідженні заборгованості по пені досліджено діюче законодавство та встановлене наступне.

          Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'ніань», від 22.11.1996р., розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені; пункт 1 частини другої статті 258 названого Кодексу).

          Водночас частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. В частині 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Отже, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої с кодексу України - строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

          Документальне оформлення ПАТ «Сведбанк» (АКБ „ТАС- Комерцбанк") кредиту за договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., не відповідає вимогам Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 р. № 168 «Про затвердження Правил надання банками України  інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

          Якщо кредит виданий в гривнях, обґрунтовані вимоги щодо заборгованості за кредитним договором   №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., складають станом на 01.03.2013 р.,  627 288, 54грн. в т.ч.: - заборгованість за кредитом - 405 446,93грн.; заборгованість за процентами - 178 077,29грн.; нарахована пеня - 43 764,32 гри.

          Відсотки за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., в бухгалтерському обліку банку, необгрунтовано збільшені на 1,6% річних.

          За результатами дослідження банківських виписок по рахункам, встановлена відсутність даних, щодо позиції банку до іноземної валюти та не встановлено подвійної оцінки з номінальною сумою іноземної валюти.

          Надані на дослідження бухгалтерські документи ПАТ «Сведбанк» (АКБ „ТАС-Комерцбанк") не доводять, що готівкові кошти за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., видані та обліковуються в іноземній валюті.

          Відповідно до висновку №0459 судово-економічної експертизи складеного 01 березня 2013 р. експертами  Київської незалежної судово-експертної установи встановлено наступні висновки:

          На перше питання: - Судова експертиза не досліджує ймовірну можливість виконання операцій. Об'єктами економічної експертизи виступають оформленні первинні документи, по виконаним фінансово-економічним операціям. Тому дослідити, чи існує ймовірність того, що банк міг видати позичальнику готівкові кошти в іноземній валюті не видається за можливе. Документальне оформлення ПАТ «Сведбанк» (АКБ «ТАС-Комерцбанк») кредиту за договором №0050\107\88-187 від 29.10.2007 р. не відповідає вимогам Постанови правління НБУ від 10.05.2007 р. №168 «Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та скупну вартість кредиту».

          За результатами дослідження банківських виписок по рахункам, встановлена відсутність даних, щодо позиції банку до іноземної валюти та не встановлено подвійної оцінки з номінальною сумою іноземної валюти.

          Надані на дослідження бухгалтерські документи банку не містять категоричного підтвердження видачі готівкових коштів, за кредитним договором № 0050\1007\88-187 від 29.10.2007 р.  в іноземній валюті.

          На друге питання:  -  Якщо кредит виданий в гривнях, обгрунтовані вимоги щодо заборгованості и кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., |І складають станом на 01.03.2013р.. 627 288, 54 грн. в т.ч.:

3          заборгованість за кредитом - 405 446,93грн.;

4          заборгованість за процентами - 178 077,29грн.;

5          нарахована пеня - 43 764.32 грн.

 

          Відповідь на трете питання - Відсотки за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., в бухгалтерському  обліку банку, необгрунтовано збільшені на 1,6% річних.

          Відповідь на четверте питання: - За результатами дослідження банківських виписок по рахункам, встановлена відсутність даних, щодо позиції банку до іноземної валюти та не встановлено  подвійної оцінки з номінальною сумою іноземної валюти. Надані на дослідження бухгалтерські документи банку не містять категоричного підтвердження видачі готівкових коштів, за кредитним договором №0050/1007/88-187 від 29.10.2007р., в іноземній валюті.

          Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

          Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не установлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору».

          Відповідно до ст.ст. 525526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового     обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння     відмова  від   зобов'язання     або одностороння зміна     його     умов  не     допускається, якщо     інше     не встановлено договором або законом.

          Таким чином, для того, щоб позивачка ОСОБА_1 могла виконати взяті на себе за даним кредитним договором зобов»язання слід  здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій, які були проведені, а тому вимоги позивачки в даній частині слід задовольнити.

 

          Керуючись статтями  52552653055462565110541055 ЦК України, статтями 34101157-6088169209212-215,218,223224226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до   Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про зобов»язання вчинити певні дії,  - задовольнити.

          Зобов»язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»  здійснити перерахунок  погашення зобов'язання   відповідно до визначеної   сторонами в кредитному договорі №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  процентної ставки  11,9% річних.

          Зобов»язати ПАТ «Сведбанк», як правонаступника АКБ «ТАС-Комерцбанк»   здійснити перерахунок  всіх платежів  та банківських операцій,  що були проведені між сторонами кредитного договору №0050/1007/88-187 від 29.10.2007року  та перевести   в національну валюту України-гривню.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя                  

ЖЕЛАЮ ВСЕМ ТАКИХ ЖЕ ПОБЕД В СУДЕ!!!!! 

  • Like 4

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show