Ухвала ВССУ про видмову Приватбанку в зверненни стягнення

[doroshal]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 21 травня 2008 року відповідач отримав кредит в розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою процентів за користування коштами в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення коштів, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на те, що відповідач своїх обов'язків по сплаті кредиту та процентів за користування коштами не виконує, просив суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості в розмірі 41472 грн., що складається з 17649 грн. 96 коп. - заборгованість за кредитом, 20806 грн. 90 коп. - несплачені проценти за користування кредитними коштами, 565 грн. - комісія та 500 грн. і 1951 грн. 09 коп. - штраф.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 6 грудня 2011 року у позові відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2012 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 41472 грн. 95 коп. та вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, дійшов висновку про те, що внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, утворилася заборгованість перед позивачем, яка на підставі ст.ст. 1050, 1054 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_4, врахувавши наданий банком розрахунок кредитної заборгованості.

Проте повністю погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до пп. 1, 2 ч.1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно із ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 21 травня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір про видачу та використання кредитної картки Visa Gold клуб, з встановленою сумою кредитного ліміту в розмірі 15000 грн., базовою процентною ставкою в 30% річних. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. За умовами договору ОСОБА_4 зобов'язувався сплачувати щомісячні платежі в розмірі 7% від суми заборгованості.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором, виникла заборгованість перед позивачем та апеляційним судом визначена загальна сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 в розмірі 41472 грн. 95 коп.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови «Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК).

Не зважаючи на це, рішення суду апеляційної інстанції не містить розрахунку стягнутих сум, з яких суд виходив при задоволенні грошових вимог та не перевірено і не з'ясовано суму заборгованості відповідача по сплаті кредитних коштів та відсотків за користування ними.

Зокрема, приведеному позивачем розрахунку судом апеляційної інстанції оцінка не надана та залишено поза увагою те, що звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 17649 грн. 96 коп., однак згідно із умовами укладеного між сторонами договору сума кредитного ліміту становить 15000 грн., при цьому рішення банку про зміну кредитного ліміту в матеріалах справи відсутні, а обґрунтування в рішенні того, чому не взято до уваги доводи відповідача щодо наданої банком суми кредиту відсутні.

Також апеляційний суд, задовольняючи в повному обсязі позов, не встановив момент виникнення заборгованості на підставі допустимих доказів і період нарахування процентів та штрафів.

Таким чином, всупереч вимог статей 213, 214 ЦПК України апеляційний суд не в повній мірі з'ясував усі обставини справи, ухилившись від перевірки наданих позивачем розрахунків та наведених відповідачем доводів і фактично їх не заперечив, тобто вказане рішення не відповідає вимогам, які пред'являються процесуальним законодавством до судового рішення.

З огляду на викладене, ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції не можна визнати законним й обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 21 березня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді: Н.А. Горелкіна Є.П. Євграфова В.І. Журавель Ю.Г. Іваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28179479