Правова природа обов’язковості рішень Верховного Суду України та вдосконалення механізму забезпечення єдності судової практики


Recommended Posts

Я. Романюк, І. Бейцун «Правова природа обов’язковості рішень Верховного Суду України та вдосконалення механізму забезпечення єдності судової практики», журнал «Право України», № 11-12, 2012 року

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...D8?opendocument

Правова природа обов’язковості рішень Верховного Суду України та вдосконалення механізму забезпечення єдності судової практики 1112_2012_Романюк Бейцун (2).pdf

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

сильный аргумент для иска ..для управления действиеми суда

Если честно, статья такая себе.

Не увидел проблему, которую она направлена решить.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если честно, статья такая себе.

Не увидел проблему, которую она направлена решить.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, яка була чинною на момент укладення договору банківського вкладу, 1 листопада 2008 року, приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки – від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб – на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб – на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку; за рахунками на сплату платежів – від фізичних осіб на користь юридичних осіб; за прибутковим касовим ордером – від працівників та клієнтів банку за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних і юридичних осіб – для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно із пунктом 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція щодо порядку приймання банком готівки відповідно до «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України, визначена Верховним Судом України обов’язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 10 інформаційного листа № 10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів».

Відповідно до частини другої статті 360-7 ЦПК України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если честно, статья такая себе.

Не увидел проблему, которую она направлена решить.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція щодо визначена Верховним Судом України обов'язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 10 інформаційного листа № 10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов'язань, що виникають із договорів та інших правочинів».

Відповідно до частини другої статті 360-7 ЦПК України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Пунктом першим статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки. Пунктом третім даної статті визначено поняття фінансового кредиту, тобто це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Перелік окремих видів діяльності щодо надання фінансових послуг встановлений частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III від 12.07.2001 року, який набрав чинності 22.08.2001 року.

Відповідно до ч.3 ст.91 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ПАТ "_____ Банк" є уповноваженим банком на здійснення валютних операцій з надання коштів в іноземній валюті у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, лише з __ жовтня 2011 року на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій №__ та додатку до даної генеральної ліцензії:

- валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та не зазначені в абзацах другому - сімнадцятому розділу II «Операції, що може здійснювати банк на підставі генеральної ліцензії» Положенням про порядок надання банкам і філіям іноземних банків генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.08.2011 № 281, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.09.2011 за № 1054/19792.

Пунктом п'ятим розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" встановлено:

"5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом."

Послуги, що надаються банками відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", будуть визначені в статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" відповідно до законопроекту № 0972 від 12.12.2012. Даний проект закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" був наданий за законодавчою ініціативою Кабінета Міністрів України.

Даний проект Закону був підготовлений до другого читання та поданий до Верховної Ради України 16 жовтня 2012 року, але не був розглянутий.

Відповідно до статті 106 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статі 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг підлягає внесенню до новообраної Верховної Ради України для його подальшого розгляду за процедурою підготовки до другого читання. Законопроект 27.12.12 надано для ознайомлення.

Проект Закону розроблено на виконання підпункту 4.5.2 пункту 4.5 Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, затвердженої Законом України від 20.05.2010 № 2278-VІ, а саме: розроблення проекту Закон України про внесення змін до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (щодо заборони провадження діяльності з надання фінансових послуг, види яких не визначені законом по суті). Предмет регулювання проекту Закону належить до сфери фінансових послуг як пріоритетної сфери адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначеної в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною.

На даний час спеціальним Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в статті 4 не встановлено порядок надання споживачам фінансових послуг (фінансовий кредит) відповідно до вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність" кредитів в іноземній валюті.

Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" прийнятий пізніше, ніж Закон України "Про банки та банківську діяльність".

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

П О С Т А Н О В А № 14

Пленуму Верховного Суду України

від 18 грудня 2009 року

Про судове рішення у цивільній справі

2. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...;Count=500&

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3526323-09

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0758323-08

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Відповідно до частини другої статті 360-7 ЦПК України невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Кримінальний Кодекс України:

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Стаття 382. Невиконання судового рішення

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кримінальний Кодекс України:

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Стаття 382. Невиконання судового рішення

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ребята, я не против, но кто реально на практике добивался внесения в реестр ведомостей о совершении судьей преступления предусмотренного ст. 375 ЦК за игнорирование позиции по применение норм материального права изложенного в Постановлении ВСУ?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ребята, я не против, но кто реально на практике добивался внесения в реестр ведомостей о совершении судьей преступления предусмотренного ст. 375 ЦК за игнорирование позиции по применение норм материального права изложенного в Постановлении ВСУ?

Ч. 2 ст. 214 ЦПКУ (При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу- (Статтю 214 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3932-VI від 20.10.2011 )) и ст. 360-7 ЦПКУ (1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом) - это довольно "новые" статьи ЦПКУ.

05 марта 2013 года ожидаю решение Подольского районного суда г. Киева, где судья откровенно хочет проигнорировать Постанову ВСУ 6-80цс12 от 12.09.12.

Если это случиться - будет заявление о криминальном правонарушении. А там посмотрим.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...

Кримінальний Кодекс України:

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

А хто має довести незаконність судового рішення?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А хто має довести незаконність судового рішення?

Та особа, яка подає заяву про кримінальне правопорушення.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 month later...

05 марта 2013 года ожидаю решение Подольского районного суда г. Киева, где судья откровенно хочет проигнорировать Постанову ВСУ 6-80цс12 от 12.09.12.

Если это случиться - будет заявление о криминальном правонарушении. А там посмотрим.

Какие новости по этому делу?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Какие новости по этому делу?

В судебном заседании представительница Еврокапитала признала три факта:

- финансовый актив кредитного договора - плата за обслуживания кредита - обозначен формулой (противоречит п.6 ч.1 ст.6 ЗУ "О финансовых услугах...";

- формулой предусматривались изменения затрат заёмщика, которые не относились к процентной ставке (несправедливые условия);

- график платежей договора ориетировочный.

Следовательно, истец был освобожден от доказывания вышеобозначенных обстоятельств, а судья уже никак не могла не руководствоваться Постановой ВСУ 6-80цс12.

Кроме того, судье было прямо заявлено, что человек, выигравший Верховный Суд у Еврокапитала, не может проиграть суд в Подольском суде (прошу прощения за нескромность), а кредитный договор есть незаключенный.

Иск был встречный и одним из исковых требований было разорвание договора по требованию заемщика на основании  ч.2 ст.11, п.1 ч.7 ст.15 ЗУоЗПП.

Отмечу, что заемщик платил, а затем вообще перестал платить повышенние и измененные с помощью СМС сообщений ежемесячные платежи.

Судья признала недействительними несправедливые п.2.2.3 и 4.1, но прямо вмешавшись в договорные отношения, сделала вид, что, договор заключен без этих пунктов, и вынесла вот такое решение:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30858375

 

Я обжаловал его в части частичного удовлетворения требований Еврокапитала (основания иска Еврокапитала перестали существавать после частичного удовлетворения встречного иска) и неудовлетворения требований заемщика о разрыве договора.

 

11 июля 2013г. апелляция в Киеве.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 months later...

Олег, чем закончилось?

Апелляция Киева оставила в силе решение первой инстанции в одно заседание 11.07.13г.  без участия Еврокапитала, который подал ходатайство о переносе и заявил, у него тоже есть апелляционная жалоба.

Все  просьбы к суду о возможности дать Еврокапиталу возразить и рассмотреть жалобу Еврокапитала в одном производстве, были оставлены без внимания. Как и доводы о том, что суд первой инстанции вышел за границы исковых требований.

Заседание 10 минут.

Хотя, в Апелляционном суде Киева в последнее время сложилась практика рассметрения жалоб в 2-3 заседания.(по одному делу с Еврокапиталом и БТА банком суд заседал 7 раз).

Тем не менее это победа над Еврокапиталом.

Заемщикам было розъяснено перед подачей встречного иска, что, поскольку они вообще не платили по кредиту с 2009 года, то договор будет разорван по любому.    Суд снес 100000 грн. Остаток по решению суда будет выплачен.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32556364

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32778276

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33885662

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 months later...

Я. Романюк, І. Бейцун «Правова природа обов’язковості рішень Верховного Суду України та вдосконалення механізму забезпечення єдності судової практики», журнал «Право України», № 11-12, 2012 року

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/...D8?opendocument

Вийшов із друку другий номер «Вісника Верховного Суду України»

“Україна ретельно вивчає та запроваджує європейські стандарти правосуддя” — інформацією під таким заголовком відкриваються сторінки журналу, повідомляючи про зустріч Комісара Ради Європи (РЄ) з прав людини Нілса Муйжніекса та представника Генерального секретаря РЄ в Україні, керівника Офісу РЄ в Україні Владіміра Рістовські з Головою Верховного Суду України Ярославом Романюком, чільниками Вищого адміністративного суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Вищого господарського суду України. В іншій публікації повідомляється про зустріч Голови Верховного Суду України із Надзвичайним і Повноважним Послом Китайської Народної Республіки в Україні Чжаном Сіюньом.

У традиційній рубриці “Висновки Верховного Суду України” опубліковано висновки, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 р.

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/2A0FB31DB8879F85C2257C8900514F07?OpenDocument&year=2014&month=02&

А Н А Л І З

причин скасування у 2013 році у касаційному порядку рішень, ухвалених Апеляційним судом м. Києва у цивільних справах, із залишенням без змін рішень судів першої інстанції

Л.Д. Махлай,

суддя судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва

Аналіз вивчених ухвал, якими скасовано рішення суду апеляційної інстанції свідчить, що найбільша кількість рішень скасовується у спорах, що виникають з угод, з кредитних правовідносин, а також у житлових спорах та у спорах щодо відшкодування шкоди.

Зокрема, у спорах, що виникають із кредитних правовідносин було скасовано 13 рішень апеляційного суду, а у спорах що виникають з угод, в тому числі і з кредитних договорів, договорів поруки та іпотеки - 49 рішень.

З аналізу скасованих рішень вбачається, що складність у 2013 року викликали питання щодо припинення поруки.

Про неоднозначність судової практики ВССУ у вирішенні цих питань свідчить досить суттєва кількість постанов ВСУ України при перегляді судових рішень з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

http://www.apcourtkiev.gov.ua/apcourtkiev/uk/publish/article/105805

http://www.apcourtkiev.gov.ua/apcourtkiev/uk/publish/article/105878

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ребята, я не против, но кто реально на практике добивался внесения в реестр ведомостей о совершении судьей преступления предусмотренного ст. 375 ЦК за игнорирование позиции по применение норм материального права изложенного в Постановлении ВСУ?

Я. А толку? через неделю УП закрывали. Суды на мои жалобы на закрытие писали, "скарга зводиться до незгода із судовим рішенням". Пиздец.. Особенно когда судебные решения были отменены судом высшей инстанции, что и становилось основанием для обращения в прокуратуру с заявлением о уголовном правонарушении! Ибо если писал на неотмененное решение, суды писали что прокуратура не может давать оценку судебнысм решениям, а это может делать только суд. Или что я обжаловал таким образом (в прокуратуру) судебное решение с которым не согласен.

Пока в стране не заработает судебная ветка власти, мы будем не в европе (как хотел "майдан") а в ЖОПЕ.

Я 2мя руками ЗА люстрацию СУДЕЙ. Но кого мы поставим на места ушедших? Дворников? Или героев майдана?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Народ, помогите советом! http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6492 просто сегодня- завтра уже нужно подавать!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Может пишу не по теме, но мне тоже нужен совет касательно применения постановы ВСУ...

А именно знаменитой № 6-116цс13, про отдельные обязательства... Я думаю все её знают...

 

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу – до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов’язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами – ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

 

Как Вы понимаете выделенное? (особенно по карточному кредиту ПРивата)... Суды как я понимаю, понимают по разному исходя из практики...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Понимаю так: с наступлением срока окончания договора кредит должен быть погашен. Это договорной срок.

 

Требование кредитора о возврате всей суммы кредита вместе с начисленными процентами и пеней при наступлении обстоятельств, предусмотренных договором, выдвинутое ранее этого срока, - является досрочным требованием.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Понимаю так: с наступлением срока окончания договора кредит должен быть погашен. Это договорной срок.

 

Требование кредитора о возврате всей суммы кредита вместе с начисленными процентами и пеней при наступлении обстоятельств, предусмотренных договором, выдвинутое ранее этого срока, - является досрочным требованием.

 

Мне кажется вообще не в ту сторону... До такого ещё ни один суд не додумался... по крайней мере я не встречал... а у меня по этому вопросу гигантская практика собрана... Я Вас очень уважаю, но с таким подходом Вы можете карьру в Привате сделать хорошую!

 

То что Вы сейчас написали на 300% выгодно Привату... Вы привязываетесь к сроку окончания договора, почему? Ведь говрится о сроке окончания выполнения последнего обязательства...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не-не, не торопитесь меня в Приват зачислять. Я отвечал в контексте вопроса.

Вопрос ведь был, по сути, такой: "что такое досрочное взыскание"? 

Так что же это, по Вашему?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Не-не, не торопитесь меня в Приват зачислять. Я отвечал в контексте вопроса.

Вопрос ведь был, по сути, такой: "что такое досрочное взыскание"? 

Так что же это, по Вашему?

 

Нет я не о досрочном... Меня интересует именно, то что красным выделил...

 

Вот полностью правова позиция ВСУ:

 

 

                                 ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ

                                (у справі № 6-116 цс 13)

 

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу – до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов’язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами – ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

У разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения