Определение Апелляционного суда Киева об отказе в проникновении в ипотечное жилье по иску о взыскании задолженности

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: [email protected]

 

апеляційне провадження № 22-ц/796/5516/2013 року

 

Головуючий у І інстанції - Величко Т.О.

Головуючий у ІІ інстанції - Білич І.М.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

 

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Кулікової С.В., Рейнарт І.М.

при секретарі: Гречка Т.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року в справі за поданням Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про примусове проникнення до житла.

 

в с т а н о в и л а:

 

У грудні 2012 року Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві звернувся до суду з поданням про примусове входження до квартири, яка на праві власності належить ОСОБА_1 з метою подальшого виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

 

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року подання було задоволено та дозволено примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 з метою виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

 

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу де ставила питання про її скасування та ухвалення нової про відмову у задоволенні подання про примусове проникнення у житло. Вказуючи при цьому на порушення судом норм процесуального права, а саме неповідомлення її державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження. Також суд не звернув увагу на те, що майно яке заявник просив описати та накласти на нього арешт, є предметом іпотеки та на нього покладено заборону відчуження приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки укладеного між нею та ПАТ КБ «Приватбанк». За таких обставин вважала дії державного виконавця щодо опису та арешту майна неправомірними.

 

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали подану апеляційну скаргу.

 

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві не визнала подану апеляційну скаргу, заперечувала проти її задоволення.

 

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

 

Суд першої інстанції задовольняючи подання виходив з того, що на виконанні у державного виконавця починаючи з квітня 2011 року перебуває виконавчий лист № 2 - 8841 від 26.01.2011 року виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 боргу у розмірі 729378, 26 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк». А так як у добровільному порядку у наданий для виконання час рішення суду виконано не було, державний виконавець протягом жовтня - грудня 2012 року намагався здійснити опис та арешт майна боржника за адресою АДРЕСА_1 Однак двері йому ніхто не відчинив. А тому з урахуванням положень ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 376 ЦК України вважав за необхідне задовольнити подання. Так як тривале невиконання рішення тягне за собою порушення строків виконання.

 

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт вказувала на те, що ухвала суду підлягає скасуванню з підстав того, що суд не звернув увагу на те, що майно яке заявник просив описати та накласти на нього арешт, є предметом іпотеки та на нього покладено заборону відчуження приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки укладеного між нею та ПАТ КБ «Приватбанк». За таких обставин вважала, що підстав для задоволення подання не було.

 

При цьому апелянт також вказувала на те, що надати докази на підтвердження викладених нею обставин не має можливості із-за відсутності договору іпотеки.

 

Головний державний виконавець у суді апеляційної інстанції визнав наявність у матеріалах зведеного виконавчого провадження що перебуває на виконанні, документів на які посилається апелянт та які існували на момент звернення ним до суду з поданням про примусове проникнення до житла.

 

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України, суд розглядає питання про примусове проникнення до житла без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця та з урахуванням вищевикладеного.

 

А відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду, як така що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд. Так як при розгляді подання за участю державного виконавця, суд першої інстанції не перевірив обставин щодо підстав необхідності примусового проникнення до житла ( виконання рішення суду про стягнення боргу) тобто виявлення майна що належить боржнику та його опис. Чи опис майна ( квартири), що належить боржнику на праві власності згідно наданих документів як іпотечного майна виходячи з матеріалів зведеного виконавчого провадження.

 

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311 - 312 ,315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

 

ухвалила:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

 

Головуючий: 

 

Судді: 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31424521

[Obelix]

Не понял

Ну квартира в ипотеке...А ложки-вилки-телевизор? Можно (теоретически) описать и выставить на торги.

Почему отказано - не ясно.

Самая ответственная часть определения написана очень криво. Помощник судьи видно торопился домой и думал о чем-то другом.

Незачот!

[batyshka]

підтримую Обеликс щодо можливості (а за певних умов також і необхідності) опису рухомого майна, яке знаходиться у житлі або приміщенні боржника.

[shoblavobla]

радость на улице должника. Мабуть, слетит такое определение в кассации - приматбанк такого не упустит. Где мотивировка?! лентяи

[sofi]

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

 

а что, изменения в ЦПК опять были? не уследишь...

[ремикс]

 А как это вернуть на новое рассмотрение. А что внесли изения в ГПК, с каких это пор апелляционный суд может возврящать на новое рассмотрение.

[Obelix]

 А как это вернуть на новое рассмотрение. А что внесли изения в ГПК, с каких это пор апелляционный суд может возврящать на новое рассмотрение.

Та походу писарь был пьяный...

Скопипастил ухвалу 5 летней давности, ФИО поменял и пошел доганаятся

[shoblavobla]

Та походу писарь был пьяный...

Скопипастил ухвалу 5 летней давности, ФИО поменял и пошел доганаятся

)))

[alexburko]

 А как это вернуть на новое рассмотрение. А что внесли изения в ГПК, с каких это пор апелляционный суд может возврящать на новое рассмотрение

А вот так! И чихать!!!

[Petrovcik]

Ситуацию в этом деле нужно рассматривать с учетом того, что заемщик не проживает в квартире (нет регистрации) и "майна заемщика" в ней нет.......

Решение суда первой инстанции было: одновременное взыскание задолженности по кредиту и ипотеки.........

Так як при розгляді подання за участю державного виконавця, суд першої інстанції не перевірив обставин щодо підстав необхідності примусового проникнення до житла ( виконання рішення суду про стягнення боргу) тобто виявлення майна що належить боржнику та його опис. Чи опис майна ( квартири), що належить боржнику на праві власності згідно наданих документів як іпотечного майна виходячи з матеріалів зведеного виконавчого провадження.

 

Банк обратился в суд с иском одновременно взыскать долг и Ипотеку, судя естественно все рассмотрел по задолженности в валютном кредитовании, описывал на двух страницах (кроме договора ипотеки) и в решении описал всю задолженность заемщика и решил на основании ст. 39 ЗУ ИП: 

1. Взыскать задолженность...........

2. За счет задолженности "звернути стягнення на іпотечне майно"........

 

9. Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред’явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред’явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

 

Вищезазначені обставини судом першої інстанції враховані не були.

В ухвалі судом помилково здійснено ототожнення процедур стягнення на предмет застави та на предмет іпотеки.

Так, ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» визначається загальний порядок стягнення на заставлене майно. За змістом ч.1-7 ст. 54 даного Закону вбачається, що дані норми права регулюють правовідносини щодо стягнення на заставлене майно (предмет договору застави).

У ч.8 ст. 54 цього ж Закону наголошується про те, що стягнення на предмет іпотеки (!) здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ЗУ «Про іпотеку».

Суд помилково не розділяє заставу та іпотеку як два самостійні види забезпечувальних обтяжень, правовідносини за якими регулюються різними нормами права.

Суд також помилково визначає статус стягувача як заставо-держателя, що насправді є іпотеко-держателем. Відповідно відбувається невірне застосування норм Закону, що регулюють відносини застави до правовідносин іпотеки.

Згідно статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, тобто іпотека є різновидом застави.

Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про іпотеку". Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення" даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

За загальним правилом новий акт законодавства застосовується до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з частинами 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Про реалізацію іпотекодержателем своїх прав на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки йдеться також в перших частинах статей 36, 38 Закону України «Про іпотеку».

В вищеназваних нормах права зазначається як на підставу звернення стягнення на предмет іпотеки саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову. 

[ANTIRAID]

Не понял

Ну квартира в ипотеке...А ложки-вилки-телевизор? Можно (теоретически) описать и выставить на торги.

Почему отказано - не ясно.

Самая ответственная часть определения написана очень криво. Помощник судьи видно торопился домой и думал о чем-то другом.

Незачот!

Видели бы лица судей, когда исполнитель говорила, что ей известно про ипотеку, про то, что решение суда касается именно обращения, и что она хотела описать имущество именно для обращения взыскания на предмет ипотеки. Исполнительница вышла из заседания так и не поняв, что именно произошло. А судьям в апелляции пришлось минут пятнадцать переписывать определение.

[у.zaporozhskiy]

А вот так! И чихать!!!

 

Конечно апелляция неоднозначно поступила.

 

Стаття 307. Повноваження апеляційного суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

5) виключено.

2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Какое же это определение, которое делает невозможным продолжение рассмотрения дела?

[у.zaporozhskiy]

Видели бы лица судей, когда исполнитель говорила, что ей известно про ипотеку, про то, что решение суда касается именно обращения, и что она хотела описать имущество именно для обращения взыскания на предмет ипотеки. Исполнительница вышла из заседания так и не поняв, что именно произошло. А судьям в апелляции пришлось минут пятнадцать переписывать определение.

а что же послужило таким фактом для судей апелляционного суда?

Ведь в апелляции было указано, о невозможности принудительного проникновения в предмет ипотеки по решению суда о взыскании денег.

И мотивировка в заявлении о принудительном проникновении была указана именна та, что необходимо описать предмет ипотеки, а не выявить другое имущество должника.

Почему они решили переписать определение?

или именно по тому, что Вы поставили неудобный вопрос исполнителю?

и исполнитель сам подтвердил, что они хотят принудительно проникнуть именно с целью описать и арестовать предмет ипотеки.

 

При изменении заявления, насколько я понял, и мотивированния его именно необходимостью выявить и описать другое имущество должника, принудительное проникновение возможно.