Определение ВССУ об отказе в полном взыскании суммы пени Приватбанку

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

20 березня 2013 року

 

м. Київ 

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

 

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2012 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У липні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 10 листопада 2005 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за яким їй надано кредит у розмірі 149 324 грн., зі сплатою відсотків у розмірі 15 % на суму залишку заборгованості і терміном повернення до 09 листопада 2012 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 10 листопада 2005 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір застави належного їй автомобіля SAFE, модель SUV, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідачкою порушені умови кредитного договору, унаслідок чого станом на 04 липня 2011 року заборгованість за кредитним договором становила 165 607 грн. 28 коп.

 

У звґязку з цим, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд передати в заклад (володіння) банку шляхом вилучення предмета застави - зазначеного вище автомобіля SAFE шляхом продажу банком вказаного автомобіля, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах Державтоінспекції України та наданням банку повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета застави.

 

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Звернено стягнення на належний ОСОБА_3 на праві власності автомобіль SAFE, модель SUV, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах Державтоінспекції України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2005 року в сумі 153 579 грн. 45 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено.

 

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2012 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким вирішено передати в заклад позивачу предмет застави, а саме належний на праві власності ОСОБА_3 автомобіль SAFE, модель SUV, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2005 року в сумі 165 607 грн. 28 коп. звернено стягнення на предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах Державтоінспекції України, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Початкова ціна встановлена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

 

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 

 

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачкою порушені умови кредитного договору, проте розмір заборгованості по пені підлягає зменшенню в межах строку позовної давності в один рік і з урахуванням цього заборгованість відповідача складає 153 579 грн. 45 коп.

 

Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про передачу в заклад позивачу належного ОСОБА_3 автомобіля та звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 165 607 грн. 28 коп. на предмет застави шляхом продажу належного відповідачу автомобіля, апеляційний суд виходив із того, що в силу ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предмет застави має бути переданий банку в заклад та має бути встановлена початкова ціна предмету застави. Позовна давність до вимог про стягнення пені застосована судом першої інстанції без врахування того, що відповідач не надавала суду заяви про застосування строку позовної давності до цих вимог, а тому розмір заборгованості по пені зменшенню не підлягає.

 

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна. 

 

Судами встановлено, що 10 листопада 2005 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно з умовами якого їй надано кредит у розмірі 149 324 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення до 09 листопада 2012 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 10 листопада 2005 року сторони уклали договір застави належного ОСОБА_3 на праві власності автомобіля SAFE, модель SUV, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що. Станом на 04 липня 2011 року заборгованість відповідача становить 165 607 грн. 28 коп.

 

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

 

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави (ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»).

 

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

 

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні (п. 3 ч. 2 ст. 25 вказаного Закону); початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження (п. 6 ч. 2 ст. 25 вказаного Закону).

 

Відповідно до п. 22 договору застави від 10 листопада 2005 року звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів: шляхом передачі предмету застави у власність заставодержателю у рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором; шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

 

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2011 році до суду першої інстанції ОСОБА_3 було подано письмове заперечення на позов, в якому з посиланням на ст. 258 ЦК Україна вона зазначала, що з нарахуванням пені в розмірі 34 561 грн. вона не погоджуєтьсь і визнає суму пені за останній рік до звернення до суду.

 

На вказані вище норми матеріального права та фактичні обставини справи апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 214, 316 ЦПК України уваги не звернув, а, крім того, для застосування відповідальності у вигляді стягнення пені законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік, тому для стягнення цієї суми заява відповідача про позовну давність не потрібна.

 

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

 

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно та правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, рішення суду апеляційної інстанції в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2005 року підлягає зміні.

 

Керуючись ст. ст. 335, 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

в и р і ш и л а:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

 

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2012 року в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором від 10 листопада 2005 року, за рахунок якої звернено стягнення на предмет застави, що належить ОСОБА_3, змінити та визначити її у розмірі 153 579 грн. (сто пґятдесят три тисячі пґятсот сімдесят девґять) грн. 45 коп.

 

У решті рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

 

Рішення оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Д.Д. Луспеник 

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30265860