ANTIRAID

Нацфинуслуг указал на противозаконность передачи долгов физлиц по договору факторинга

Recommended Posts

Тут ключевые слова-до якої клієнт має право грошової вимоги

А права как раз и нет.В связи с розпорядженням №351

А что это за распоряжение ?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Из этого реферата можно использовать вот эту фразу, против которой ни один судья не попрет.


(Павел, если это диссертация - то тогда надо ФИО автора)


Інші, ніж банки, фінансові установи (юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом) можуть бути фактором за умови, що право на надання цієї фінансової послуги встановлено законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.


У свою чергу, для здійснення фінансовими установами факторингових операцій, що є валютними, останні повинні мати генеральну валютну ліцензію НБУ, яка надається їм згідно з Положенням про порядок надання небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 9 серпня 2002 р. № 297 [13, ст. 1601]. 


Share this post


Link to post
Share on other sites

А что это за распоряжение ?

Вот что пишут банкирі.(Украинский Кредитно-Банковский Союз)

 

20.08.2013. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не заперечує можливість продажу боргів фізичних осіб. Про це зазначено в ході зустрічі керівництва комісії та Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» у зв’язку з резонансом, який набув у пресі лист Нацкомфінпослуг відносно можливості укладення договорів факторингу лише щодо боргів суб’єктів господарювання.

УКБС нагадує, що мова йде про лист Нацкомфінпослуг № 3772/16-12 до фізичної особи, в якому роз’яснювалось зміст фінансової послуги факторингу. Зокрема, зазначалось, що така послуга полягає у фінансуванні клієнтів, отриманні плати за користування грошовими коштами та набутті відступленого права грошової вимоги до боржників, які є суб’єктами господарювання. Разом з тим, зазначалось, що укладення небанківською фінансовою установою (фактором) відступленого права вимоги до боржників – фізичних осіб, є порушенням вимог пп. 2 п. 1 розпорядження комісії № 231 від 03.04.2009.

Така позиція Нацкомфінпослуг викликала занепокоєння учасників ринку продажу проблемних боргів, з огляду на невідповідність Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Згідно зі ст. ст. 1, 4 цього Закону факторинг належить до фінансових операцій. Тобто операцій з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

При цьому, чинне законодавство, зокрема Цивільний кодекс України, не містить жодних обмежень як щодо суб’єктного складу, так і щодо права на визначення ціни відступленої вимоги на певному рівні. Договір відступлення права вимоги, як загальна договірна конструкція, є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи.

Зокрема, відповідно до ст. 1079 Цивільного кодексу України, клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, а фактором – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Інших обмежень щодо суб’єктного складу вказаних договорів ЦКУ не містить.

Представники УКБС також звернули увагу Нацкомфінпослуг, що позиція, викладена у вищезазначеному листі, створює зайві юридичні та податкові ризики для учасників ринку купівлі-продажу поганих боргів. Оскільки містить фрагментарне тлумачення норм чинного законодавства та конфліктує з позицією іншого регулятора фінансового ринку – Національного банку, який підтримує позицію банківського співтовариства щодо законності укладення банками договорів переуступки права вимоги, у тому числі з дисконтом на користь будь-яких третіх осіб. Це підтверджують і висновки Верховної Ради, фахівців юридичних і аудиторських компаній, у т.ч. міжнародної компанії «Ернст Енд Янг».

За підсумками зустрічі зауважено про важливість обмеження несумлінних боржників у спробах винайти нові шахрайські схеми для неповернення своїх боргів.

«Раніше УКБС вніс на розгляд ВРУ та Міндоходів пропозиції щодо чіткого розмежування в законодавстві понять переуступки права вимоги та факторингу, з метою уникнення їх двозначного тлумачення та мінімізації пов’язаних з цим юридичних і податкових ризиків, – зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Адже учасники ринку зацікавлені у чіткому законодавчому регулюванні існуючих відносин щодо продажу проблемних активів, яке б дозволяло ринку функціонувати прозоро, гарантувало захист прав і законних інтересів його учасників. А також було б ефективним із податкової точки зору та дозволяло ефективно нарощувати інвестиційні ресурси економіки. Ємність ринку проблемної заборгованості у 76,04 млрд. грн. (за даними НБУ на 01.07.2013) є вельми привабливим інвестиційним активом і може стати каталізатором розвитку інститутів фінансового ринку».

 

Самое прикольное єто(у зв’язку з резонансом, який набув у пресі лист Нацкомфінпослуг )

Банкирі боятся нашего форума и назівают его (резонансом)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот что пишут банкирі.(Украинский Кредитно-Банковский Союз)

 

20.08.2013. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не заперечує можливість продажу боргів фізичних осіб. Про це зазначено в ході зустрічі керівництва комісії та Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» у зв’язку з резонансом, який набув у пресі лист Нацкомфінпослуг відносно можливості укладення договорів факторингу лише щодо боргів суб’єктів господарювання.

УКБС нагадує, що мова йде про лист Нацкомфінпослуг № 3772/16-12 до фізичної особи, в якому роз’яснювалось зміст фінансової послуги факторингу. Зокрема, зазначалось, що така послуга полягає у фінансуванні клієнтів, отриманні плати за користування грошовими коштами та набутті відступленого права грошової вимоги до боржників, які є суб’єктами господарювання. Разом з тим, зазначалось, що укладення небанківською фінансовою установою (фактором) відступленого права вимоги до боржників – фізичних осіб, є порушенням вимог пп. 2 п. 1 розпорядження комісії № 231 від 03.04.2009.

Така позиція Нацкомфінпослуг викликала занепокоєння учасників ринку продажу проблемних боргів, з огляду на невідповідність Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Згідно зі ст. ст. 1, 4 цього Закону факторинг належить до фінансових операцій. Тобто операцій з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

При цьому, чинне законодавство, зокрема Цивільний кодекс України, не містить жодних обмежень як щодо суб’єктного складу, так і щодо права на визначення ціни відступленої вимоги на певному рівні. Договір відступлення права вимоги, як загальна договірна конструкція, є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи.

Зокрема, відповідно до ст. 1079 Цивільного кодексу України, клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, а фактором – банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Інших обмежень щодо суб’єктного складу вказаних договорів ЦКУ не містить.

Представники УКБС також звернули увагу Нацкомфінпослуг, що позиція, викладена у вищезазначеному листі, створює зайві юридичні та податкові ризики для учасників ринку купівлі-продажу поганих боргів. Оскільки містить фрагментарне тлумачення норм чинного законодавства та конфліктує з позицією іншого регулятора фінансового ринку – Національного банку, який підтримує позицію банківського співтовариства щодо законності укладення банками договорів переуступки права вимоги, у тому числі з дисконтом на користь будь-яких третіх осіб. Це підтверджують і висновки Верховної Ради, фахівців юридичних і аудиторських компаній, у т.ч. міжнародної компанії «Ернст Енд Янг».

За підсумками зустрічі зауважено про важливість обмеження несумлінних боржників у спробах винайти нові шахрайські схеми для неповернення своїх боргів.

«Раніше УКБС вніс на розгляд ВРУ та Міндоходів пропозиції щодо чіткого розмежування в законодавстві понять переуступки права вимоги та факторингу, з метою уникнення їх двозначного тлумачення та мінімізації пов’язаних з цим юридичних і податкових ризиків, – зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Адже учасники ринку зацікавлені у чіткому законодавчому регулюванні існуючих відносин щодо продажу проблемних активів, яке б дозволяло ринку функціонувати прозоро, гарантувало захист прав і законних інтересів його учасників. А також було б ефективним із податкової точки зору та дозволяло ефективно нарощувати інвестиційні ресурси економіки. Ємність ринку проблемної заборгованості у 76,04 млрд. грн. (за даними НБУ на 01.07.2013) є вельми привабливим інвестиційним активом і може стати каталізатором розвитку інститутів фінансового ринку».

Всё-таки же распоряжение 231  :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Прочтите  1е сообщение топика!

Это кому ?

Share this post


Link to post
Share on other sites

По моему мнению Конвенция о международном факторинге в отношении внутренних договоров применению не подлежит.

 Стаття 2      1. Ця  Конвенція застосовується щоразу,  коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу,  випливають з  договору купівлі-продажу  товарів  між  постачальником  та  боржником,  які здійснюють господарську діяльність на території різних держав і

и еще

 Стаття 3      1. Застосування цієї Конвенції може виключатися:      (a) сторонами договору факторингу; або 

По поводу поручительства: при факторинге, как и при переуступке требования передается сам долг, в Вашем случае кредит. Поручитель же несет ответственность за невыполнение обязательств должником перед новым кредитором, и то только в случае если он поручился за должника перед новым кредитором.

Если же в договор поручительства не вносили изменений или в договоре поручительства нет упоминания, что поручитель несет ответственность перед новыми кредиторами, то поручитель никому ничего не должен.

Підтримую.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Підтримую.

Вообщем или только по поручительству?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вам

Топик я знаю. Что Вы хотели этим сказать ?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Все эти письма, конечно, очень интересны, но есть решение суда, вступившее в законную силу :)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-12909/12/2670                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач:  Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року   

 

если вкратце, то

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - скасувати.

Постановити в цій частині нову постанову, якою визнати п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - нечинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

                                                 

иными словами, столь любимый здесь многими п.1 Распоряжения № 231 признан недействующим :) 
Решение суда очень аргументированное и грамотное. 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33090563

 

rada.gif

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-12909/12/2670                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач:  Горбань Н.І.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

20 серпня 2013 року                                                                                                 м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

 

головуючого судді:                                                        Горбань Н.І.,

        суддів:                                                                             Ганечко О.М., Міщука М.С.,

при секретарі:                                                                 Алдановій К.Ю.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013 року у справі за його позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання незаконним Розпорядження № 231 від 03.04.2009 року,-

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

          ТОВ «Кредит Колекшн Груп»  звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання нечинним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили п.1 Розпорядження відповідача № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг»; визнання незаконним розпорядження відповідача № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ТОВ «Кредит Колекшн Груп»  подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  згідно Статуту позивача, виключними видами його діяльності є надання фінансових послуг, а саме: факторинг; надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів.

Відповідачем Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України03.04.2009 р. видано оскаржуване розпорядження № 231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», пунктом 1 якого визначено: віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

1)                   фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

2)                   набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;

3)                   отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Позивач вважає таке розпорядження, зокрема його п.1, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Вказані висновки колегія суддів вважає помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на   матеріалах справи і не відповідають вимогам закону.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ.

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України винесла оскаржуване Розпорядження керуючись пунктом 1 частини першої статті 1 та пунктом 6 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292 (що діяло на той час).

При цьому, пункт 1 частини першої статті 1 Закону визначає поняття «фінансова установа», а пункт 6 частини першої статті 28 Закону передбачає, що Уповноважений орган, у межах своєї компетенції дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг.

Однак суд першої інстанції, всупереч нормам матеріального права, посилаючись на положення ч.2 ст. 5 Закону вважає законними встановлення Відповідачем обмежень стосовно можливості укладення договорів факторингу по відношенню до боржників - фізичних осіб, незважаючи на те, що Закони України таких обмежень не встановлюють.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, нормативно - правові акти державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг та якими можуть встановлюватися обмеження щодо надання окремих фінансових послуг, мають бути видані виключно в межах повноважень відповідного державного органу, що встановлені законом.

Стаття 28 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює безпосередньо Повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Так, згідно п.1 ч. І ст. 28 зазначеного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції встановлює обмеження на суміщення надання певних видів фінансових послуг.

Тобто відповідач, як державний орган, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, уповноважений Законом лише встановлювати обмеження на суміщення певних видів фінансових послуг і не має права забороняти чи обмежувати надання передбачених Законами фінансових послуг.

          Крім того, судом першої інстанції не з'ясовано відповідність оскаржуваного Розпорядження № 231 від 03.04.2009 року правовим актам вищої юридичної сили, зокрема ч. 5 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та глави 73 Цивільного кодексу України.

Так частиною 5 ст. 5 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», встановлена спеціальна норма, що регулює виключно порядок надання послуг з факторингу. Вказаною нормою законодавець закріпив, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону.

Згідно ст. 1079 Цивільного кодексу сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. При цьому положення глави 73 ЦК України та безпосередньо визначення операції факторингу, наведеного в ч. І ст. 1077 ЦК України, передбачають, що клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Ні Цивільний кодекс України, ні Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не встановлюють жодних обмежень стосовно складу осіб, по відношенню до яких може здійснюватися відступлення права вимоги. Іншими словами, законодавець не виключає безпосередньо фізичних осіб з переліку осіб, що беруть участь у фінансовій операції факторингу.

При цьому п.1 оскаржуваного Розпорядження № 231 від 3 квітня 2009 року виключає безпосередньо фізичних осіб з кола переліку осіб, що беруть участь в операції факторингу, оскільки передбачає таку сукупність ознак, як фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання та відповідно набуття відступленого права грошової вимоги виключно до боржників - суб'єктів господарювання.

Виключаючи фізичних осіб з кола осіб, що беруть участь у фінансовій послузі факторингу, відповідачем було порушено вимоги ч. 5 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та глави 73 Цивільного кодексу України, в результаті чого Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 3 квітня 2009 року є незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.

Щодо застосування Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, яка регулює договори факторингу і відступлення права грошової вимоги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки суду першої інстанції стосовно того, що частина 2 статті 1 Конвенції встановлює обмеження стосовно фізичних осіб, як осіб, по відношенню до яких обмежується здійснення уступки права вимоги, оскільки виключно фізичні особи можуть придбавати товари для особистого сімейного та домашнього користування, внаслідок чого боржником у договорі Факторингу може бути лише суб'єкт господарювання, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 2 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28.05.88 р. що набула чинності для України 01.07.2007 р., ця Конвенція застосовується щоразу, коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу, випливають з договору купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником які знаходяться на території різних держав.

Преамбула конвенції свідчить про те, що Держави-учасниці підписали конвенцію, усвідомлюючи той факт, що «міжнародний факторинг відіграє значну роль у розвитку

міжнародної торгівлі.»

Тобто сфера застосування Конвенції, як вбачається з її назви, спрямована на сприяння міжнародному Факторингу та підтримання справедливої рівноваги інтересів між різними сторонами, які беруть участь у факторингових операціях та які розташовуються на території різних держав.

Разом з тим, згідно частини 1 ст. 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідач здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг щодо ринків фінансових послуг інших, ніж ринки банківських послуг та цінних паперів. Відповідно до п.1 ч. І ст. 27 вказаного Закону основним завданням відповідача є розробка стратегії і реалізації розвитку та вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг в Україні. Тобто, повноваження відповідача обмежені виключно територією України, і дія оскаржуваного Розпорядження № 231 від 03.04.2009 року, винесеного відповідачем також обмежується виключно територією України.

В той час, як Конвенція УНІДРУА застосовується у разі, якщо грошові вимоги випливають з договорів купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником, які знаходяться на території різних держав, при цьому фактор також має здійснювати господарську діяльність на території держави, відмінної, як мінімум, від території однієї з держав, резидентами яких є Боржник і Клієнт.

За таких обставин, апеляційна інстанція приходить до висновку про безпідставність обґрунтування судом першої інстанції відповідності оскаржуваного Розпорядження Конвенції УНІДРУА, оскільки відповідні доводи спростовуються тим, що Конвенція підлягає застосуванню виключно у випадках, коли грошові вимоги, що  відступаються, випливають з договорів між постачальником та боржником, які знаходяться на території різних держав.

Отже, внаслідок порушення норм матеріального права, що призвело до неповного з'ясування усіх обставин справи, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що відповідач був наділений правом встановлення обмежень щодо надання окремих фінансових послуг.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним Розпорядження державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 року «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», судова колегія вважає її безпідставною, оскільки порушень процедури прийняття оскаржуваного Розпорядження не встановлено. Відповідних доказів таких порушень позивачем не надано.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в цій частині є цілком правомірним.

Підсумовуючи наведене, колегія   суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Кредит Колекшн Груп» - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним п.1 Розпорядження відповідача № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення  позову в цій частині.

Згідно  ст. ст. 198202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196198202205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

 

                                                  П О С Т А Н О В И Л А:

 

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - скасувати.

Постановити в цій частині нову постанову, якою визнати п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - нечинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

 

          Головуючий суддя:                                                        Н.І.Горбань

 

          Судді:                                                                              О.М. Ганечко

 

                                                                                       М.С. Міщук

Повний текст постанови виготовлено 23.08.2013 року

 

Головуючий суддя                                                                                                           Горбань Н.І.

        

Судді:                                                                                                                                       Ганечко О.М.

 

                                                                                                                                                        Міщук М.С.

 

                                                                                                                                             

Share this post


Link to post
Share on other sites

Все эти письма, конечно, очень интересны, но есть решение суда, вступившее в законную силу :)

 

иными словами, столь любимый здесь многими п.1 Распоряжения № 231 признан недействующим :) 

Решение суда очень аргументированное и грамотное. 

Елена, а что Вы так радуетесь? Вы (еще пока) работаете в Кредит Коллекшн Груп?

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Все эти письма, конечно, очень интересны, но есть решение суда, вступившее в законную силу :)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-12909/12/2670                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач:  Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року   

 

если вкратце, то

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - скасувати.

Постановити в цій частині нову постанову, якою визнати п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - нечинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

                                                 

иными словами, столь любимый здесь многими п.1 Распоряжения № 231 признан недействующим :) 

Решение суда очень аргументированное и грамотное. 

До этого момента распоряжение всё ещё имеет законную силу

 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0373-09/print1364927799518765

 

http://pravo.ligazakon.ua/document/view/RE16389?edition=2009_04_03

 

Вы считаете, что были соблюдены процессуальные сроки 6 мес. подачи самого иска?

И Окружной правильно применил ст 99 КАС.

 

А вот мотивировка Киевского апел. суда в ухвале от 26.02.2013, в которой были восстановлены сроки:

 

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» дізналося про порушення, на його думку, своїх законних прав та інтересів оскаржуваним розпорядженням саме з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2011 року.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва 20 вересня 2012 року, тобто в шестимісячний строк як це передбачено ч. 2 ст. 99 КАС України, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для залишення позову без розгляду.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29825687

 

Неужели эта информация была закрыта с 03.04.2009 г. ? Вот с этой даты и должен был исчисляться срок.

 

Ну и на крайний случай: если всё-таки распоряжение будет недействующим, то только с даты решения суда. 

 

А вот решение \Окружного, которое тоже достаточно аргументированное и грамотное:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32071271

Share this post


Link to post
Share on other sites

Крутой поворот :)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32071271

 


Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Судом не встановлено порушень, з боку відповідача-1, під час прийняття оскаржуваного розпорядження, прав та охоронюваних законом інтересів позивача та вважає, що оскаржуване розпорядження узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняте відповідно до обставин, що склалися, в межах наданих йому повноважень.

апелляция. http://reyestr.court.gov.ua/Review/33090563

 

ПС: из ++++ стоит отметить, отсутсвие публикации в СМИ, и недавнее вынесение решения (есть возможность подать кассацию)

Share this post


Link to post
Share on other sites

...А вот мотивировка Киевского апел. суда в ухвале от 26.02.2013, в которой были восстановлены сроки:

 

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кредит Колекшн Груп» дізналося про порушення, на його думку, своїх законних прав та інтересів оскаржуваним розпорядженням саме з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року, якою залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 квітня 2011 року.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва 20 вересня 2012 року, тобто в шестимісячний строк як це передбачено ч. 2 ст. 99 КАС України, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду та наявність підстав для залишення позову без розгляду.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29825687

Вот это таки продажное определение...

Мне без рассмотрения оставляли дела, в которых обжаловались НПА которые не были опубликованы. (тот же Арсирий оставлял, и апелляция с ним соглашалась).

А здесь была публикация, следовательно отсчет 6 месяцев ведется С ДНЯ ПУБЛИКАЦИИ!

 

ПС: пытался найти ПОСТАНОВЛЕНИЕ КААС от 20.03.2012г. Но выдало 89 штук. При чем прикол в том, что 2 из них МОИ :) Но то возможно не постановление должно быть, а определение, ибо им "оставлено без изменений"...  

Найти Постановление от 07.04.2011г. ОАС - вообще нереально.

Share this post


Link to post
Share on other sites

.

ПС: пытался найти ПОСТАНОВЛЕНИЕ КААС от 20.03.2012г. Но выдало 89 штук. При чем прикол в том, что 2 из них МОИ :) Но то возможно не постановление должно быть, а определение, ибо им "оставлено без изменений"...  

Найти Постановление от 07.04.2011г. ОАС - вообще нереально.

Ага, я таки был прав! Определение.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23567289

И ОАС: http://reyestr.court.gov.ua/Review/16479448

И бонус: кассация по нему http://reyestr.court.gov.ua/Review/31543139

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот это таки продажное определение...

Мне без рассмотрения оставляли дела, в которых обжаловались НПА которые не были опубликованы. (тот же Арсирий оставлял, и апелляция с ним соглашалась).

А здесь была публикация, следовательно отсчет 6 месяцев ведется С ДНЯ ПУБЛИКАЦИИ!

 

ПС: пытался найти ПОСТАНОВЛЕНИЕ КААС от 20.03.2012г. Но выдало 89 штук. При чем прикол в том, что 2 из них МОИ :) Но то возможно не постановление должно быть, а определение, ибо им "оставлено без изменений"...  

Найти Постановление от 07.04.2011г. ОАС - вообще нереально.

И получается, что ККГ узнало о распоряжении № 231 не 20.03.2012 г. из ухвалы КААС, а из распоряжения Госфинуслуг № 3145/42/4/3-ФК от 31.01.2011 г. , поскольку из ухвалы следует:

"За результатами перевірки складено Акт позапланової виїзної інспекції № 3145/42/4-п від 10.01.2011 р., згідно якого інспекцією були виявлені наступні порушення законодавства про фінансові послуги, а саме:...

 частини 2 статті 5 Закону № 2664-ІІІ, з порушенням пункту 1 Положення № 231 в частині укладання договорів факторингу з фізичними особами". 

Т.е. срок был во 2-й раз пропущен. ИМХО.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Все эти письма, конечно, очень интересны, но есть решение суда, вступившее в законную силу :)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-12909/12/2670                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач:  Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року   

 

если вкратце, то

            Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2013 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - скасувати.

Постановити в цій частині нову постанову, якою визнати п.1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 р. «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг» - нечинним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

                                                 

иными словами, столь любимый здесь многими п.1 Распоряжения № 231 признан недействующим :) 

Решение суда очень аргументированное и грамотное. 

 

Елена К.другими словами-Елена Конько.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Все эти письма, конечно, очень интересны, но есть решение суда, вступившее в законную силу :)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-12909/12/2670                                 Головуючий у 1-й інстанції:  Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач:  Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року   

 

если вкратце, то

                                                 

иными словами, столь любимый здесь многими п.1 Распоряжения № 231 признан недействующим :) 

Решение суда очень аргументированное и грамотное. 

Елена, во сколько обошлось решение?  Чем засевали? Гривной, долларами?

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Елена, а что Вы так радуетесь? Вы (еще пока) работаете в Кредит Коллекшн Груп?

Нет. Я не работаю ни в этой групп, ни в какой-либо другой коллекторской или факторинговой компании, но моё убеждение - 1) долги надо возвращать; 2) банки, а также другие компании, имеющие дело с большим количеством должников, должны иметь возможность оптимизировать процесс взыскания задолженности, а также иметь определенную свободу в распоряжении активами. Не забывайте, что данный подход Комиссии блокировал возможности по взысканию долгов, например, Укртелекомом. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Елена, во сколько обошлось решение?  Чем засевали? Гривной, долларами?

Без понятия. Я к нему не имею ни малейшего отношения, хотя, если бы имела, это был бы повод для гордости. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Елена К.другими словами-Елена Конько.

А кто такая Конько? :))) 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Нет. Я не работаю ни в этой групп, ни в какой-либо другой коллекторской или факторинговой компании, но моё убеждение - 1) долги надо возвращать; 2) банки, а также другие компании, имеющие дело с большим количеством должников, должны иметь возможность оптимизировать процесс взыскания задолженности, а также иметь определенную свободу в распоряжении активами. Не забывайте, что данный подход Комиссии блокировал возможности по взысканию долгов, например, Укртелекомом. 

Конечно, не работаете, официально ;-) Так как такие компании уходят от налогообложения и официально у них трудоустроен один директор на зарплату 1-2 миним. оклада, а толпы студентов и страждущих бегают по стране с доверенностями и получают кеш в конвертах.

 

Я убеждена, что точка в вопросе не поставлена. И фин.компании обязаны соблюдать законодательство и не только распоряжения Нацкома, но и ЗПП, и прочие нпа. Чего им страстно желаю. А Распоряжение 231 еще действует. ;-))) 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

На самом деле, аналогичная позиция админсудов уже сформировалась на протяжении последнего года. Посмотрите реестр по спорам ФК с Комиссией. Была пара решений окружного админсуда в пользу комиссии, но остальные решения, вплоть до ВАСУ, подтверждали правомерность действий ФК. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show