Решение Братского райсуда о довзыскании суммы по кредитному договору с Ощадбанком и отказе в выселении

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа № 2-44/11

 

РІШЕННЯ 

іменем України

 

"09" березня 2011 р.

 

Братський районний суд Миколаївської області

 

в складі:

головуючого Губанова В. М.

при секретарі Романенко М. О.,

 

за участю представника позивача Боєвої А.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду с-щі Браське Миколаївської області цивільну справу за позовом ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №338 від 05 серпня 2008 року та виселення мешканців із житлового будинку, який є предметом іпотеки, 

 

ВСТАНОВИВ: 

 

ВАТ Державний ощадний банк України звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку відсотки на фактичний залишок заборгованості заборгованість за кредитним договором в сумі 17 182 грн 35 коп., судові витрати в сумі 171,82 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та висилити з будинку всіх мешканців.

 

В судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги , та просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором 29 498 грн.66 коп. станом на 15.02.2011 року, судові витрати в сумі 171,18 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення 120 грн.

 

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до п. 1.6.1. кредитного договору № 338 від 05 серпня 2008 року проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/фактна фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано Кредит.

 

Банком було здійснено перерахунок заборгованості по кредитному договору № 338 від 05.08.2008 р., у зв'язку з чим борг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перед Банком виріс та складає: 29 498,66 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім грн., 66 коп.). В період з серпня 2009р. по січень 2011р. погашення кредиту ОСОБА_3, згідно підписаного графіка не здійснюється, а саме відсотки за користування кредиту - 29 498,66 грн.

 

Відповідно до п. 1.6.1. кредитного договору № 338 від 05 серпня 2008 року проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості1 за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано Кредит.

 

Згідно облікової політики ВАТ „Ощадбанк", п.л. 4.13 за несвоєчасну сплату основного боргу та процентів за ним, що передбачено кредитним договором нараховуються відсотки. У позичальника згідно виписки банку виникла перша прострочена заборгованість в листопаді 2008 року. З цього періоду донараховані відсотки в розмірі 1155,12 грн., за процентною ставкою згідно кредитного договору № 338 від 05.08.2008року.

 

Представник відповідачів та відповідачі в судовому засіданні визнали позовні вимоги частково в частині стягнення відсотків за кредитним договором , а в частині виселення з будинку жителів не визнали вимоги, оскільки в ньому проживають неповнолітні діти, яких згідно ЗУ «Про захист дитинства» не мають права висиляти без надання їм житла.

 

Представник органу опіки та піклування не визнав позовні вимоги в частині виселення неповнолітніх дітей із житлового будинку, оскільки немає можливості дітям надати іншого житла.

 

Вивчивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення, представника позивача та відповідачів, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

 

Так 05 серпня 2008 року між ВАТ Державний ощадний банк України, в особі філія-Вознесенське відділення №3153, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №338 про надання кредиту готівкою в сумі 80 000 грн. із відсотковою ставкою 20,5% річних строком на 120 місяців.

 

В забезпечення зобовязання по кредитному договору №338 ОСОБА_3 передав в заставу іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 № 1169 від 05 серпня 2008 року.

 

Гарантом сплати кредиту виступає ОСОБА_4, з якою позивач уклав договір поруки № 338 між 05 серпня 2008 року. Як поручитель, сторона договору бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати солідарно в повному3 обсязі за своєчасне та повне виконання зобовязань по кредитному договору, тому3 надала 01 квітня 2007 року нотаріальну згоду на передачу житлового будинку в іпотеку своїм сином ОСОБА_3

 

Відповідно до п.1,5 Позичальник зобов»язаний точно в строки до 20 числа місяця. Наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 666,67 грн. та сплачувати відсотки на залишок заборгованості.

 

Згідно ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позивальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути та сплатити кредит і відсотки.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлено договором.

 

Відповідно до п. 1.6.1 кредитного договору відсотки нараховується банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за договором, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано кредит.

 

Всупереч взятим на себе зобовязанням, ОСОБА_3 порушив умови договору і не погашав своєчасно щомісячно кредит і відсотки в повному обсязі.

 

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

 

Оскільки договір не розривався, банком було здійснено донарахування заборгованості по відсоткам за кредитним договором у звязку з чим борг станом на 15 лютого 2011 року становить 29498,66 грн.

 

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

 

За змістом ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

 

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. відповідно до перелічених норм чинного законодавства України, умов кредитного договору і договору поруки, мають відповідати перед Банком солідарно.

 

20 серпня 2009 року Братським районним судом Миколаївської області було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором: сума основного кредиту 72093,93 грн., сума простроченого кредиту 6000,03 грн., сума несплачених відсотків 9287,91 грн., сума за супроводження кредиту 360 грн., пеня 1201,64 грн.

 

Згідно ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

 

В результаті проведених виконавчих дій згідно виконавчого листа , 24 жовтня 2010 року Головним державним виконавцем ВДВС Братського РУЮ Миколаївської області було описано майно згідно акту опису і арешту майна АА № 5937736 на користь ВАТ «Державний ощадний Банк України» в особі філії Вознесенського відділення № 3153, - було описано та накладено арешт на заставлене майно житловий будинок по АДРЕСА_1.

 

04 серпня 2010 року були проведенні останні торги з продажу арештованого майна. Відповідно до п. 3.3.11 Іпотечного договору від 05 серпня 2008 року, після прийняття рішення про звернення стягнення на майно на письмову вимогу Іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити предмет іпотеки протягом 1 місяця з дати отримання такої вимоги, а також сприяти виселенню всіх мешканців, що зареєстровані або фактично проживають в будинку.

 

Відповідно до с. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

 

Відповідно до ст..18 держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

 

Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

 

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. 

 

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи що відповідачі не виконали взяті на себе за кредитним договором та договором поруки зобов'язання, на повідомлення про необхідність погашення кредиту та відсотків не відреагували, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку 29 498,66 грн. на користь ВАТ „Державний ощадний банк України, в особі філія-Вознесенське відділення №3153, в повному обсязі, щодо позовних вимог про виселення з будинку жителів відмовити, оскільки в будинку по АДРЕСА_1 проживають шестеро неповнолітніх дітей, які іншого житла, окрім цього не мають.

 

У відповідності з Постановою КМ України від 21 грудня 2005р. №1258 суд вважає необхідним стягнути з відповідачів з кожного на користь позивача витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ Братським районним судом Миколаївської області по 60 гривень.

 

У відповідності з ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір з кожного в розмірі 85,91 грн., а на користь держави стягнути з відповідачів з кожного по 61,59 грн., оскільки позивачем були в судовому засіданні збільшенні позовні вимоги.

 

Керуючись ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд 

 

В И Р І Ш И В:

 

Позов ВАТ Державний ощадний банк України до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №338 від 05 серпня 2008 року та виселення мешканців із житлового будинку, який є предметом іпотеки, - задовольнити частково.

 

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України, в особі філія-Вознесенське відділення №3153, розрахунковий рахунок 290969009 МФО 386025 ЄДРПОУ 02763104 заборгованість за кредитним договором в сумі 29 498 ( двадцять девять тисяч чотириста девяносто вісім) грн.66 коп.

 

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ « Державний ощадний банк України» в особі філії Вознесенське відділення № 3153 витрати по сплаті судового збору з кожного по 85,91 грн. та за інформаційно-технічне забезпечення по 60 грн. з кожного.

 

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір по 61,59 з кожного.

 

В іншій частині позову відмовити.

 

На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд, з подачею одночасно копії апеляційної скарги безпосередньо в апеляційний суд Миколаївської області.

 

Суддя В. М. Губанова

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22661688