Решение Деснянского райсуда об отказе ОТП Факторингу во взысканию задолженности по кредитной карте

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа № 754/4857/13-ц

 

РІШЕННЯ

Іменем України

 

16.09.2013 року

 

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

 

Головуючого - судді Дубініна В.І., 

при секретарі - Краснощок О.В., Сологуб А.М.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною карткою, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Представник ТОВ „ОТП Факторинг Україна" просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитною карткою в розмірі 59920 грн. 97 коп.

 

Позивач обґрунтовує позов тим, що 15.05.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

 

В подальшому ЗАТ „ОТП Банк" було змінено на ПАТ „ОТП Банк".

 

ТОВ „ОТП Факторинг Україна" вважає себе процесуальним правонаступником ПАТ „ОТП Банк".

 

15.05.2008 року ЗАТ „ОТП Банк" відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок і видав йому платіжну картку Visa Classic (credit) із встановленим кредитним лімітом.

 

Відповідач, за заявою позивача, не виконав умови договору по вчасному та повному погашенню суми мінімального платежу та відповідної сплати коштів за користування кредитом.

 

Станом на 17.01.2013 року заборгованість відповідача по кредиту за договором позивачем зазначена в розмірі - 59920 грн. 97 коп.

 

Представник відповідача заперечує проти позову.

 

Він взагалі вважає, що позов подано неналежним позивачем та пропускаючи строк для подання позову.

 

Він зазначив також, що укладення договору факторингу між ПАТ „ОТП Банк" та ТОВ „ОТП Факторинг Україна" не змінює розрахунки строку позовної давності.

 

Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

 

Суд встановив, що 15.05.2008 року між ЗАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір про видачу останньому міжнародної кредитної пластикової картки Visa Classic (credit).

 

Відповідач таку картку отримав у ЗАТ „ОТП Банк" 15.05.2008 року.

 

Суд встановив, що 29.01.2009 року ЗАТ „ОТП Банк" надіслав ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання боргових зобов'язань за договором про видачу та обслуговування міжнарожних кредитних пластикових карток (приватних) № 001/3771/08 від 15.05.2008 року (а.с. 48).

 

Останню проплату по цьому договору ОСОБА_1 здійснив 27.05.2009 року (а.с.12).

 

З цього періоду почався перебіг позовної давності, відпоідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України.

 

Згідно ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

 

Посилання позивача, що вони є процесуальними правонаступниками ПАТ „ОТП Банк" є хибними та суперечать закону.

 

Договором факторингу № 01/06/11 від 25.06.2011 року ПАТ „ОТП Банк" передав ТОВ „ОТП Факторинг Україна" (фактор) право грошової вимоги від клієнтів первісного кредитора, в тому числі від ОСОБА_1 (а.с.25-30).

 

Передання кредитора своїх прав на вимогу іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) не є правонаступництвом і це зазначено в п. 1.2 ч.1 ст. 512 ЦК України.

 

Враховуючи, що для ЗАТ „ОТП Банк" почався перебіг позовної давності з 27.05.2009 року та більше не переривався (ст. 264 ЦК України) він закінчився 28.05.2012 року.

 

Укладення договору факторингу між ПАТ „ОТП Банк" та ТОВ „ОТП Факторинг Україна" не змінив порядку обчислення та перебігу позовної давності.

 

Так передбачено ст. 262 ЦК України, а саме, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

 

Представник відповідача просить суд врахувати сплив позовної давності та відмовити позивачу у позові.

 

Після закінчення трирічного строку позовної давності позивач і подав позовну заяву.

 

Позовна заява позивача до ОСОБА_1 була зареєстрована в канцелярії Деснянського районного суду м. Києва 25.03.2013 року.

 

Таким чином, даний позов подано після спливу позовної давності, а саме більш чим 9 місяців.

 

Суд не визнав поважними причини пропущення позовної давності і на поважність причин цих строків позивач і не посилався.

 

Позивачу ніщо не перешкоджало після укладення 25.06.2011 року договору факторингу до 28.05.2012 року подати позовну заяву, та витримати встановлений законом строк позовної давності.

 

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

 

Такі підстави мають місце і враховуються судом для відмови у позові.

 

Керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 218 ЦПК України, ст.ст. 256, 260, 262, 264, 267, п. 1 ч. 1 ст. 512, 513-516, 1077-1079, 1082 ЦК України, суд -

 

ВИРІШИВ:

 

Товариству з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна" в позові до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною карткою в розмірі 59 920 грн. 97 коп. - відмовити.

 

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення . 

 

У разі постановлення рішення без участі особи яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 

Суддя:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33781731

[AntiBank]

 

 

Останню проплату по цьому договору ОСОБА_1 здійснив 27.05.2009 року (а.с.12).

З цього періоду почався перебіг позовної давності, відпоідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Згідно ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Это хорошо, что суд начал отсчитывать ИД не от срока действия карты...

Но почему он начал отсчитывать от момента последней проплаты? (Разве что эта проплата была не полной)

Думаю, правильнее было бы отсчитывать от момента следующей непроплаты.

В данном случае - если срок ежемесячной проплаты настал 27.05.2009 года, то исковая давность должны считаться с 27.06.2009 года, т.е. через месяц. А именно со следующей непроплаты, т.е. нарушения.

Хотя в данном случае, плюс минус месяц не влияет на правильность решения. 

имхо.