Определение ВССУ об отказе банку Форум во взыскании и признании недействительным пукнктов договра


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

3 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

 

Ухвала

іменем україни

 

19 червня 2013 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Луспеника Д.Д.

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О., Червинської М.Є., Черненко В.А.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання кредитного договору частково недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою її представником ОСОБА_2, на рішення апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року,

 

встановила:

 

У травні 2010 року публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») звернулось до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 031 050,10 доларів США та пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11 225 738 грн. 06 коп.

 

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 15 квітня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в сумі 1 670 тис. доларів США для споживчих потреб, зі строком користування кредитом до 15 квітня 2009 року та процентною ставкою за користування кредитними коштами, що становить 13 % річних. Зазначав, що відповідач свої зобов'язання перед банком не виконала, а саме з 18 вересня 2009 року припинила сплату процентів за користування кредитом та з 8 жовтня 2009 року припинила сплату кредитних коштів, чим порушила умови кредитного договору. Вказував, що пунктом 4.1. кредитного договору передбачено стягнення пені у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення виконання зобов'язань. Станом на 13 травня 2011 року пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими та несплаченими нарахованими процентами становить 11 225 738 грн. 06 коп. На виконання вимог кредитного договору банк надіслав на адресу відповідача письмову вимогу про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними штами, яка була залишена відповідачем без задоволення.

 

У березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним п. 4.1. кредитного договору від 15 квітня 2008 року, укладеного між нею та акціонерним комерційним банком «Форум».

 

Свої вимоги мотивувала тим, що підставі п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» платою за кредитним договором буде розмір процентної ставки за кредитом який споживач сплачує банку за користування кредитним коштами, тобто, розмір пені не повинен перевищувати половину розміру процентної ставки згідно договору. Зазначала, що враховуючи розмір нарахованих відповідачем процентів за користування кредитом та суму нарахованої пені, убачається перевищення розміру пені більш як на половину розміру процентної ставки, що свідчить про включення до кредитного договору умови, яка, на її думку, є за своєю правовою природою несправедливою і такою, що не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів», а тому просила позов задовольнити.

 

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково.

 

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» 1 594 989,16 доларів США заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 12 725 621 грн. 01 коп.

 

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

У решті позову ПАТ «Банк Форум» та у зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено.

 

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення процентів за кредитним договором та пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення.

 

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» 65 010,84 доларів США заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 518 688 грн. 99 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 371 056,1 доларів США, що еквівалентно 2 960 471 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11 225 738 грн. 06 коп., а всього 14 704 898 грн. 10 коп.

 

У решті рішення суду залишено без змін.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 660 000,00 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 13 травня 2011 року становило 13 244 310 грн., та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 371 056,1 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 13 травня 2011 року становило 2 960 471 грн. 09 коп. залишено без змін.

 

Вказані судові рішення в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11 225 738 грн. 06 коп. та зустрічного позову скасовано, справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції

 

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року у задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» відмовлено.

 

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

 

Визнано недійсним пункт 4.1. кредитного договору № 0160/08/01-CLLv, укладеного 15 квітня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1

 

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «Банк Форум» задоволено частково.

 

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» 8 млн. грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та нарахованих процентів за кредитним договором від 15 квітня 2008 року, обрахованої станом на 13 травня 2011 року.

 

Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

 

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. 

 

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, виходив з положень ст. ст. 203, 215, 217, 526, 611, 625, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши, що оспорений пункт кредитного договору є несправедливим, порушує принцип добросовісності.

 

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи первісний позов і залишаючи зустрічний позов без задоволення, виходив із того, що суд першої інстанції не врахував характер та природу пені як виду забезпечення виконання зобов'язань та необґрунтовано підсумував розмір неустойки за рік, що не відповідає умовам договору. Забезпечення виконання зобов?язань є заходами впливу на недобросовісних контрагентів, які застосовуються з метою спонукання їх до виконання договору, і з цієї точки зору є договірною санкцією.

 

Проте погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

 

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

 

Судами установлено, що 15 квітня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до п. 1 якого остання отримала кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 1 670 000,00 доларів США для споживчих потреб, строком до 15 квітня 2009 року з відсотковою ставкою 13% річних.

 

Позичальник, відповідно до п. п. 2.3., 2.6., 3.3.2. кредитного договору, зобов?язалась здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом на відкритий їй позичковий рахунок, не пізніше строку, визначеного п. 1.2. кредитного договору, тобто до 15 квітня 2009 року.

 

Згідно з п. 4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за не своєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

 

ОСОБА_1 отримала грошові кошти готівкою через касу: 15 квітня 2008 року - 1 150 тис. доларів США; 25 квітня 2008 року - 150 тис. доларів США; 29 травня 2008 року - 250 тис. доларів США; 3 червня 2008 року - 30 тис. доларів США; 6 червня 2008 року - 90 тис. доларів США.

 

Згідно з чч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

 

Оскільки, відповідно до умов кредитного договору від 15 квітня 2008 року, що укладений між сторонами, Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

 

Отже, оскільки банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит, то при укладенні цього договору банк зобов'язаний був дотримуватись вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

 

Крім того, необхідність застосування цього Закону України до споживчого кредитування звернуто увагу у Рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

 

У цьому Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що у справі про захист прав споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.

 

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

 

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», на яку відповідачка посилалась, обґрунтовуючи свої заперечення за вимогами Банка та свої вимоги за зустрічним позовом, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

 

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов?язків на шкоду споживача.

 

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п?ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов?язань за договором.

 

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

 

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

 

1) такі положення також підлягають зміні; або

 

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

 

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

 

З урахування наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пункт 4.1. кредитного договору щодо встановлення сторонами договору пені у розмірі 0,2% за кожен день прострочення виконання зобов?язання за споживчим кредитом, що становить 73% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за рік, є несправедливим та суперечить принципам розумності та добросовісності та є наслідком дисбалансу договірних прав та обов?язків на шкоду позичальника - ОСОБА_1, як споживача послуг банку, оскільки дана умова договору встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п?ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання нею зобов?язань за спірним договором. 

 

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 212 ЦПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції, вищезазначених вимог закону до уваги не взяв, належним чином доводів сторін не перевірив, дав невірну оцінку наданим доказам у їх сукупності, неправильно витлумачив норми закону та дійшов невірного висновку про відсутність підстав вважати розмір неустойки, визначений сторонами кредитного договору, таким, що суперечить принципу добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов?язків.

 

При цьому, скасовуючи рішення суду щодо задоволення зустрічного позову, апеляційний суд послався лише на те, що наявність неустойки за своєю правовою природою свідчить про забезпечення виконання зобов'язання та є заходом впливу до недобросовісних контрагентів. Проте, це не означає, що Закон України «Про захист прав споживачів» не повинен застосовуватись до цих правовідносин.

 

Таким чином, апеляційний суд, безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, припустився помилки у застосуванні матеріального та процесуального закону.

 

Відповідно до ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції. 

 

Ураховуючи викладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України. 

 

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339, п. 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, задовольнити.

 

Рішення апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року, скасувати, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року залишити в силі.

 

Ухвала оскарженню не підлягає. 

 

Головуючий : Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

М.Є. Червинська

В.А. Черненко

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это решение можно применять к договорам ОТП банка, где установлена пеня в размере 1% в день.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это решение можно применять к договорам ОТП банка, где установлена пеня в размере 1% в день.

Очень скоро применим к договору ОТП банка.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Похоже не один Луспеник в ВССУ так думает

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О. ,

суддів: Євграфової Є.П. , Журавель В.І. ,Завгородньої І.М. , Ситнік О.М. , -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ "Банк Форум" про визнання пункту кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Банк Форум", звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 15 квітня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 млн. 670 тис. доларів США для споживчих потреб, строком користування до 15 квітня 2009 року. ОСОБА_4 поручився перед банком за виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань.

Оскільки ОСОБА_3 порушила умови договору, зокрема, припинила сплачувати кредитні кошти та проценти за користування кредитом, банк звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитом та за процентами.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 8 липня 2010 року провадження в справі зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Банк Форум" про визнання договору частково недійсним.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Банк Форум" про визнання п. 4.1 кредитного договору недійсним як несправедливого в розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" й такого, що містить умови, які суперечать принципу добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків, що шкодить позивачу.

Уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Банк Форум" просило стягнути з ОСОБА_3 2031056,1 доларів США заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 16204781 грн. 09 коп., 11225738 грн. 06 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та нарахованих процентів.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року позов ПАТ "Банк Форум" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк Форум" 1 594 989,16 доларів США заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 12 725 621 грн. 01 коп. та вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті позову ПАТ "Банк Форум" та у зустрічному позові ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року зазначене судове рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів за кредитним договором та пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк Форум" 65010,84 доларів США заборгованості за кредитним договором, що еквівалентно 518 688 грн. 99 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 371056,1 доларів США, що еквівалентно 2960471 грн. 09 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11225738 грн. 06 коп., всього 14704898 грн. 10 коп. У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухваленні в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі, а щодо позову ПАТ "Банк Форум" - задовольнити частково, зокрема, стягнути з неї прострочену заборгованість в сумі 1598105,56 доларів США, в решті позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам ухвалені в справі судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що 15 квітня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Форум" (далі Банк) та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір N 0160/08/01-CLLv (а. с. 6-9), за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 1 млн. 670 тис. доларів США для споживчих потреб, терміном до 15 квітня 2009 року з процентною ставкою 13 % річних.

Відповідно до п. п. 2.3, 2.6, 3.3.2 договору відповідач зобов'язався здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти на відкритий йому позичковий рахунок та не пізніше строку, визначеного в п. 1.2, тобто 15 квітня 2009 року, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів.

Пунктом 4.1 договору передбачено стягнення пені в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_3 грошові кошти готівкою через касу: 15 квітня 2008 року 1 млн. 150 тис. доларів США; 25 квітня 2008 року 150 тис. доларів США; 29 травня 2008 року 250 тис. доларів США; 3 червня 2008 року 30 тис. доларів США; 6 червня 2008 року 90 тис. доларів США (а. с. 10-12).

Проте, ОСОБА_3, всупереч умов кредитного договору, свої зобов'язання не виконала, кредитні кошти повернула не в повному обсязі, а з 18 вересня 2009 року припинила сплачувати проценти за користування кредитними коштами

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованість ОСОБА_3 з повернення кредитних коштів, нарахованими процентами, пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів станом на 13 травня 2011 року становить 27 430 519 грн. 15 коп. (а. с. 130-132), в тому числі:

прострочена заборгованість за кредитом 1 млн. 660 тис. доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року становить 13 244 310 грн.;

прострочена заборгованість за процентами 371 056,1 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року становить 2 960 471 грн. 09 коп.;

пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими та несплаченими нарахованими процентами становить 11 225738 грн. 06 коп.

Пунктом 3.2.2 кредитного договору визначено, що у випадку недотримання його умов банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.

Виходячи з встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованими є позовні вимоги лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 1 594 989,16 доларів США. У частині стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені за невиконання умов кредитного договору судом відмовлено, виходячи з безпідставності їх нарахувань.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що представником відповідача в судовому засіданні не наведено жодної з підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, до звернення позивача в суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідач умови кредитного договору не оспорював; відповідно до п. 7.7 договору умови кредитування позичальником отримано до укладення цього договору відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів".

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду в частині відмовлених позовних вимог Банку та задовольняючи позов повністю, виходив із того, що відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У зв'язку з тим, що грошове зобов'язання не було виконане належним чином в обумовлений сторонами строк, кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами, а також мав право застосовувати штрафні санкції у вигляді нарахування пені за прострочені проценти. За висновком апеляційного суду підставою для зупинення нарахування процентів є не сплив строку, на який відповідно до умов кредитного договору були надані позичальнику в користування грошові кошти, як було зазначено судом першої інстанції, а належним чином виконане зобов'язання. Також, за висновком апеляційного суду, суд першої інстанції припустився помилки і з розрахунком сум, виплачених відповідачкою за кредитним договором.

Задовольняючи вимоги щодо стягнення пені, апеляційний суд виходив із того, що, оскільки п. 4.1 договору передбачена сплата неустойки за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів у вигляді пені у розмірі 0,2 %, що згідно зі ст. 611 ЦК України є правовим наслідком порушення зобов'язання, у банку виникло право стягнення пені за один рік з травня 2010 року до травня 2011 року, в межах встановленого законом строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1 млн. 660 тис. доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року становило 13 244 310 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 371 056,1 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року становило 2 960 471 грн. 09 коп.

Між тим, висновки судів щодо вимог Банку про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими та несплаченими нарахованими процентами в розмірі 11 225738 грн. 06 коп., а також щодо вимог ОСОБА_3 за зустрічним позовом про визнання недійним п. 4.1 договору, не можна визнати обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з чч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки, відповідно до умов кредитного договору від 15 квітня 2008 року, що укладений між сторонами, Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

У справі про захист прав споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Згідно ч. 5 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", на яку відповідачка посилалась, обґрунтовуючи свої заперечення за вимогами Банка та свої вимоги за зустрічним позовом, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п. 5).

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Зазначивши, що позивачем за зустрічним позовом не наведено жодної з підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України положень Закону України "Про захист прав позивачів" не врахував, доводів щодо відповідності умов п. 4.1 договору вимогам справедливості не перевірив, не звернув уваги на те, що визначена в договорі пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,2 % в перерахунку становить 73 % річних та дійшов передчасного висновку про безпідставність зустрічного позову та обґрунтованість вимог Банку про стягнення пені.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

У порушення наведених вимог а пеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції належним чином не перевірив та ухвалив рішення, що не відповідає вимогам законності і обґрунтованості.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення пені та зустрічного позову про визнання п. 4.1 договору недійсним підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11225738 грн. 06 коп. та зустрічного позову скасувати, справу в зазначеній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 травня 2011 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2011 року в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1 млн. 660 тис. доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року становить 13 244 310 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 371 056,1 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 травня 2011 року становило 2 960 471 грн. 09 коп. залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Гвоздик П.О. судді Є.П. Євграфова Журавель В.І. Завгородня І.М. Ситнік О.М.

 

Система аналізу судових рішень VERDICTUM, © ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2013

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Проиграла во всех судах. 13.11.2013 - год после вступления решения в силу. Именно 13.11. банк подал в ДВС. А тут это решение и

Постанова ВСУ №6-116цс13 от06.11.13.

Всё подходит, но год прошёл. Нельзя как вновьвыявленное?!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Проиграла во всех судах. 13.11.2013 - год после вступления решения в силу. Именно 13.11. банк подал в ДВС. А тут это решение и

Постанова ВСУ №6-116цс13 от06.11.13.

Всё подходит, но год прошёл. Нельзя как вновьвыявленное?!!!

 

Нет.

Если подадите отдельный иск о признании договора частично недействительным и выиграете его, тогда сможете подать по вновьвыявленным.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это решение можно применять к договорам ОТП банка, где установлена пеня в размере 1% в день.

 

Уже подал иск к ОТП-Банку...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Подскажите пож-та исходя из какого расчета они из 0,2% в день получают 73 % річних?

 

0,2 * 365 = 73

 

Думаю, так... :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 month later...

Похоже не один Луспеник в ВССУ так думает

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О. ,

суддів: Євграфової Є.П. , Журавель В.І. ,Завгородньої І.М. , Ситнік О.М. , -

 

Система аналізу судових рішень VERDICTUM, © ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА ЗАКОН", 2013

Это решение было основание для нового рассмотрения по результату которого получили определение ВССУГУД, выложенное в топике.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это решение было основание для нового рассмотрения по результату которого получили определение ВССУГУД, выложенное в топике.

Решение первой инстанции:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27306009

 

Державний герб України

        

Справа № 2604/7394/12

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"18" жовтня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді                               Галагана В.І.,

               при секретарях                                            Савченко Н.П., Шилохвості А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання недійсним пункту кредитного договору, -

                                                          в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»(далі -ПАТ «Банк Форум») звернулось до суду з позовом про стягнення в з відповідачки ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11 225 738,06 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що між Акціонерним комерційним банком «Форум»та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0160/08/01-СLLv. Згідно п.п. 1.1. кредитного договору позивач надав відповідачці кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 1 670 000,00 доларів США для споживчих потреб, зі строком користування кредитом до 15.04.2009 року, та процентною ставкою за користування кредитними коштами, що становить 13% річних. Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому умовами кредитного договору. Відповідачка свої зобов'язання перед банком позивача не виконала, з 18.09.2009 року припинила сплату процентів за користування кредитом та з 08.10.2009 року припинила сплату кредитних коштів, чим порушила умови кредитного договору. Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено стягнення пені в розмірі 0,2% за кожен день прострочення виконання зобов'язань. Станом на 13.05.2011 року пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими та несплаченими нарахованими процентами становить 11 225 738,06 грн. На виконання вимог кредитного договору, позивачем на адресу відповідачки надіслано письмову вимогу про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, однак вимога позивача залишена відповідачкою без задоволення, що є підставою звернення позивача з даним позовом в судовому порядку.

ОСОБА_1, звертаючись до суду із зустрічним позовом, просить визнати недійсним п. 4.1. кредитного договору № 0160/08/01-СLLv від 15.04.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним банком «Форум»та ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що між Акціонерним комерційним банком «Форум»та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0160/08/01-СLLv. Згідно п.п. 1.1. кредитного договору банк надав позивачці кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 1 670 000,00 доларів США для споживчих потреб, зі строком користування кредитом до 15.04.2009 року, та процентною ставкою за користування кредитними коштами, що становить 13% річних. Відповідно до п. 4.1. кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2% процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Позивачкою зазначено, що на підставі п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»платою за кредитним договором буде розмір процентної ставки за кредитом який споживач сплачує банку за користування кредитним коштами, тобто, розмір пені не повинен перевищувати половину розміру процентної ставки згідно договору. Таким чином, ураховуючи розмір нарахованих відповідачем процентів за користування кредитом та суму нарахованої пені, вбачається перевищення розміру пені більш як на половину розміру процентної ставки, що свідчить про включення до кредитного договору умови, яка є за своєю правовою природою несправедливою і такою, що не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів», що є підставою для визнання п. 4.1. кредитного договору у встановленому законом порядку недійсним.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 в судовому засіданні первісний позов підтримала, просить стягнути з відповідачки на користь позивача пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11 225 738,06 грн., проти задоволення зустрічного позову заперечувала, просила в зустрічному позові відмовити, з підстав, викладених в уточненій позовній заяві та у письмових запереченнях на зустрічну позовну заяву, долучених до матеріалів справи. (Т. 1 а.с. 98-100, 127-129)

Представники відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні проти первісного позову заперечували в повному обсязі, зустрічний позов підтримали, з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, письмових запереченнях на позовну заяву та поясненнях, долучених до матеріалів справи. (Т. 1 а.с. 83-85, 101-106, Т. 2 а.с. 45-49)

          Вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи убачається, що на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 року Акціонерний комерційний банк «Форум»19.04.2010 року змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум».

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» є правонаступником усіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку «Форум»згідно протоколу загальних зборів акціонерів від 04.03.2010 року. (Т. 1 а.с. 17-18, 19-20, 21-24)

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22 травня 1997 р.) дає загальне визначення поняття кредиту. За згаданим Законом це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Більш повне визначення міститься в Положенні про кредитування, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246. Цим актом кредит визначається як позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Кредитна операція - це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

Принцип забезпеченості кредиту передбачає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Принципи повернення, строковості та платності означають, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк із відповідною платою за його користування. Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів із конкретною метою, визначеною кредитним договором.

Сторонами кредитного договору є кредитодавець -банк або інша кредитна організація, яка надає кошти, а також позичальник -особа, якій надаються кошти.

Предметом договору кредитування є сума грошових коштів (речей, визначених родовими ознаками), яка передається позичальникові на умовах повернення та сплати процентів.

Кредитний договір укладається в письмовій формі, недодержання якої призводить до недійсності договору. Він є оплатним, консенсуальним, двостороннім.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0160/08/01-СLLv, за п. 1 якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії в сумі 1 670 000,00 доларів США для споживчих потреб, терміном до 15 квітня 2009 року з процентною ставкою 13% річних. (Т. 1 а.с. 6-9)

Відповідно до п.п. 2.3., 2.6., 3.3.2. кредитного договору, боржник зобов'язалася здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом на відкритий їй позичковий рахунок, не пізніше строку, визначеного п. 1.2. кредитного договору, тобто до 15 квітня 2009 року.

Пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за не своєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Згідно заяв про видачу готівки ОСОБА_1 через касу банку отримала готівкою кредитні грошові кошти на загальну суму 1 670 000,00 доларів США, що свідчить про повне виконання АКБ «Форум»п. 1.1. кредитного договору. (а.с. 10-12)

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов'язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 559 -601, 604 -609 Цивільного кодексу України.

Як убачається з матеріалів справи та наданих позивачем розрахунків (Т. 1 а.с. 130-225) відповідачкою ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору № 0160/08/01-СLLv від 15.04.2008 року в частині своєчасного повернення кредиту, процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим, станом на 13.05.2011 року сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед банком позивача складала 27 430 519 грн. 15 коп., зокрема: сума простроченої заборгованості за кредитом становила -1 660,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.05.2011 року складає 13 244 310,00 грн.; сума простроченої заборгованості по процентам становила -371 056,1 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.05.2011 року складає 2 960 471 грн. 09 коп.; а також сума пені відповідно до п. 4.1 кредитного договору, нарахована банком за несвоєчасне повернення кредитних коштів, за простроченими та несплаченими нарахованими процентами становить - 11 225 738 грн. 06 коп.

22.02.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2011 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 06.10.2011 року в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 1 660 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.05.2011 року становило 13 244 310,00 грн., та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 371 056,1 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.05.2011 року становило 2 960 471,09 грн. залишено без змін.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30.05.2011 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 06.10.2011 року в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих процентів в сумі 11 225 738 грн. 06 коп. та зустрічного позову -скасовано, справу в зазначеній частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. (Т. 1 а.с. 310-312)

Згідно зі статтями 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України)

В статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, предметом спору за первісним позовом є стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Банк Форум»суми пені відповідно до п. 4.1 кредитного договору № 0160/08/01-СLLv від 15.04.2008 року, укладеного між АКБ «Банк Форум»та ОСОБА_1, нарахованої за несвоєчасне повернення кредитних коштів за простроченими та несплаченими нарахованими процентами, яка станом на 13.05.2011 року становить 11 225 738 грн. 06 коп.

Разом з тим, предметом спору за зустрічним позовом є визнання недійсним пункту 4.1. кредитного договору № 0160/08/01-СLLv від 15.04.2008 року, укладеного між АКБ «Банк Форум»та ОСОБА_1, з підстав невідповідності умов даного пункту договору положенням статей 11,  18 Закону України «Про захист прав споживачів», вказуючи на їх несправедливість, та наслідком яких є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивачки ОСОБА_1, як споживача послуг банку, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Договір є двостороннім, якщо правам та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України,   договір є укладеним, якщо сторони  в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть ста ти будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов?язки, які покладаються на них за договором.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, крім договорів, цивільні права та обов'язки виникають також з актів цивільного законодавства.

Відповідно до положення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах.

У листі НБУ «Про окремі питання практичного застосування Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»від 16.06.2007 року № 40-117/2093-6134 зазначено, що метою розробки Правил було встановлення єдиного для усіх банків порядку надання споживачу повної та достовірної інформації про сукупну вартість кредиту. Одночасно слід зазначити, що листом від 19.01.2006 N 18-112/219-637 НБУ звертав увагу банків на необхідність врахування банками в своїй кредитній політиці вимог статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, наголошувалося на необхідності перегляду діючих форм кредитних договорів. Разом із цим зверталася увага банків на можливість виникнення в їх діяльності певних ризиків під час укладення та виконання договорів про споживчий кредит з фізичними особами, що обумовлені нормами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Слід підкреслити, що договір споживчого кредиту - це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець,  виробник)  не  повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими,  якщо всупереч  принципу добросовісності  його  наслідком  є  істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Відповідно до частини 1-3 статті 18  Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнане недійсним.

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні; договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України. Тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Не призводить недійсність окремої частини правочину до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої  статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналізуючи долучений до матеріалів справи кредитний договір № 0160/08/01-СLLv від 15.04.2008 року, надавши оцінку наявним в справі доказам, приймаючи до уваги пояснення та заперечення сторін, керуючись положенням законодавства України, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для визнання недійсним пункту 4.1 кредитного договору № 0160/08/01-СLLv від 15.04.2008 року, яким встановлено неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% за кожен день прострочення виконання відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, - оскільки судом встановлено факт невідповідності даного положення кредитного договору вимогам діючого цивільного законодавства, даний пункт кредитного договору є таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства, визначеним законом принципам врегулювання договірних відносин,  та містить вимоги, що суперечить інтересам відповідачки, як споживача послуг банку. Ураховуючи визначення понять, що становлять загальні засади цивільного законодавства України, а саме понять справедливості, добросовісності та розумності, - що практично виражається у встановленні  нормами закону рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства та кожної особи в умовах виникнення договірних відносин, - судом встановлено факт несправедливості умови пункту 4.1. спірного кредитного договору щодо сплати відповідачкою як споживачем послуг 0,2% пені за кожен день прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитуванням, що становить 73% від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів в рік, оскільки дана умова договору встановлює вимогу щодо сплати відповідачкою непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання нею зобов'язань за спірним договором, що відповідно до положень статей 11, 18 Закону України „Про захист прав споживачів" - є несправедливим та суперечить принципам розумності, справедливості та добросовісності в межах договірних зобов'язань, наслідком чого наявний істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду відповідачки ОСОБА_1, як споживача послуг банку щодо споживчого кредитування, в розрізі даного спору. Тому, діючи в межах заявлених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, встановивши факт несправедливості умов пункту 4.1 спірного кредитного договору, яким забезпечено виконання зобов'язань відповідачки ОСОБА_1, як такого, що суперечить інтересам споживача, загальним засадам цивільного законодавства та фундаментальним основам договірних правовідносин, за наслідком чого наявні підстави для визнання таких положень договору недійсним, - суд, відповідно, дійшов висновку  про відсутність правових підстав стягнення з відповідачки на користь позивача ПАТ „Банк Форум" суми пені в розмірі 11 225 738 грн. 06 коп., яка визначена позивачем як санкція за порушення відповідачкою договірних зобов'язань.  

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що первісний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»про визнання недійсним пункту кредитного договору підлягає до задоволення, тому суд визнає недійсним пункт 4.1. кредитного договору № 0160/08/01-СLLv, укладеного 15 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум»та ОСОБА_1.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 6, 203, 215, 217, 525, 526, 530, 553, 554, 559, 611, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5, ст.ст. 10, 31, 58, 60, 88, 208-210, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,  -

в и р і ш и в :

          В позові Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»про визнання недійсним пункту кредитного договору -задовольнити.

Визнати недійсним пункт 4.1. кредитного договору № 0160/08/01-СLLv, укладеного 15 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум»та ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я:

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я думаю такое решение в нашей стране появилось не просто так.
Очень сильно выписано.

Решение и законное и справедливое.

Решение, размещенное в топике, отличное основание для подачи заявления в ВСУ.

К сожалению, аналогичных решений ВССУГУД хотя бы по банку форум, я не нашел.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 year later...

Я думаю такое решение в нашей стране появилось не просто так.

Очень сильно выписано.

Решение и законное и справедливое.

Решение, размещенное в топике, отличное основание для подачи заявления в ВСУ.

К сожалению, аналогичных решений ВССУГУД хотя бы по банку форум, я не нашел.

ХОТЕЛОСЬ БЫ ЗНАТЬ ПРО РЕШЕНИЯ ПО ПАТ "ОТП Банку"- есть ли положительные результаты по ч.2 п.4.1.1. Кредитного договора - где размер пени составляет 1% от суммы невыполненых обьязательств.

У кого есть решения отзовитесь!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ХОТЕЛОСЬ БЫ ЗНАТЬ ПРО РЕШЕНИЯ ПО ПАТ "ОТП Банку"- есть ли положительные результаты по ч.2 п.4.1.1. Кредитного договора - где размер пени составляет 1% от суммы невыполненых обьязательств.

У кого есть решения отзовитесь!!!

Зачем Вам обязательно по ОТР? Правоотношения: кредитные, пеня ( с любым кредитором)

Правова позиція про несправедливість та недійсність пункту кредитного договору про «підвищену процентну ставку» на підставі п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 р. ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39060906 а.с. 13-16) та від 24 квітня 2013р. ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/31007204 а.с . 17-20) при розгляді тотожних справ з цим же відповідачем. Також такі правові позиції висловлені в ухвалах ВССУ від 19 червня 2013 р.( http://reyestr.court.gov.ua/Review/32254109 а.с.96-99),

від 10 грудня 2014 р. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41986658 додаток 2 до цієї заяви), від 20 серпня 2014 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40698774 додаток 3 до цієї заяви). Прошу апеляційний суд врахувати практику ВССУ викладену в наведених ухвалах.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Зачем Вам обязательно по ОТР? Правоотношения: кредитные, пеня ( с любым кредитором)

Правова позиція про несправедливість та недійсність пункту кредитного договору про «підвищену процентну ставку» на підставі п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 травня 2014 р. ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39060906 а.с. 13-16) та від 24 квітня 2013р. ( http://reyestr.court.gov.ua/Review/31007204 а.с . 17-20) при розгляді тотожних справ з цим же відповідачем. Також такі правові позиції висловлені в ухвалах ВССУ від 19 червня 2013 р.( http://reyestr.court.gov.ua/Review/32254109 а.с.96-99),

від 10 грудня 2014 р. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41986658 додаток 2 до цієї заяви), від 20 серпня 2014 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40698774 додаток 3 до цієї заяви). Прошу апеляційний суд врахувати практику ВССУ викладену в наведених ухвалах.

В наших судах цього недостатньо. Суди в нас перетворюються в каси.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...