Определение ВССУГУД об отмене Решения апелляционного суд Донецкой области об отказе в признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32609016

Державний герб України

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ  

Ухвала

іменем   україни

17 липня 2013  року              м. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Штелик С. П.

суддів:               Дем'яносова М. В.                            Касьяна О. П.

                                             Кафідової О. В.                                                       Коротуна В. М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Донецької області від 23 квітня  2013 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»  (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області                                  від 04 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 14 червня 2012 року, яким за заявою ТОВ «Факторинг Україна»  звернуто стягнення на нерухоме майно - будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у рахунок заборгованості за кредитним договором № ML-106/110/2008 від 13 травня 2008 року та на підставі договору іпотеки  №  PML-106/110/2008 року, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2013 року рішення Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області                                  від 04 березня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення,  яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції як помилково скасоване апеляційним судом.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.    

    

Частиною 1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи  є інші  фактичні  дані  (пропущення  строку  позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які   правовідносини  сторін  випливають  із  встановлених обставин; 4) яка   правова   норма   підлягає   застосуванню   до   цих  правовідносин;  5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави  допустити  негайне  виконання  судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» ( що діяла на час вчинення напису),  Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 2  п. 283 Інструкції вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень.

Частиною 1 п. 284 Інструкції  визначено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку (ч.2 п.284 Інструкції).

Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що 13 травня 2008 року між позивачем та банком укладено кредитний договір, за яким позивач отримала кредитні кошти в розмірі 6 150 доларів США під 14,49 % річних строком до 14 травня 2012 року.

13 травня 2008 року між тими ж сторонами у забезпечення виконання вказаного зобов'язання укладено договір іпотеки, за яким вона передала  в іпотеку житловий будинок по вул. Індустріальній, 109 в с-ще. Жовтня м. Макіївки.

Позивачем не заперечувався факт неналежного виконання умов кредитного договору та наявність заборгованості.

14 червня 2012 року було вчинено нотаріальний виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 5 211,27 доларів США та витрат на виконавчий напис.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виконавчий напис вчинений із дотриманням вимог закону, на момент його вчинення спору між сторонами щодо суми заборгованості не існувало.

Проте таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов передчасно, без з'ясування усіх матеріалів справи.

Апеляційний суд, з огляду на вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Переліку документів про те, що виконавчий напис вчиняється лише при подачі документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, не дав оцінки наявним у справі повідомленням банку про суму заборгованості, заявам і розрахункам, що подані банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Згідно з листом від 01 липня 2011 року банк повідомив ОСОБА_3 про непогашений нею кредит у сумі 3846,39 доларів США та непогашені нараховані проценти в сумі 703,43 доларів США, а нотаріусу  направив заяву про вчинення виконавчого напису із розрахунком заборгованості,  вказаної в листі позивачу                    від 20 січня 2011 року, а саме: заборгованість за кредитом 3846,39 доларів США та непогашені нараховані проценти 1364,88 доларів США.

Таким чином, висновки суду про безспірність заборгованості не узгоджується з матеріалами справи та є передчасними.

За  таких  обставин  рішення  апеляційного  суду  у відповідності  до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2013 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                                                  С.П. Штелик

Судді:                                                                                                                                   М.В. Дем'яносов

                                                                                                                                                                     О.П. Касьян

                                                                                                                                                                     О.В. Кафідова

                                                                                                                                                                     В.М. Коротун