Attorney

Решение Фрунзенского р/с г. Харькова об отказе ООО "ОТП Факторинг Украины" в удовлетворении иска о взыскании задолженности по кредитному договору

Recommended Posts

Как по мне, так достойное решение! Возражения были составлены на основании информации почерпнутой здесь (на форуме), из анализа судебной практики и благодаря личным умозаключениям B)  Встречный иск, в связи с отсутствием копий уведомлений, изначально не считался особо перспективным. Удивило время рассмотрения дела - три заседания в течение месяца и решение.

post-12784-0-83961400-1393423371_thumb.j

post-12784-0-40600000-1393423375_thumb.j

post-12784-0-57062300-1393423378_thumb.j

post-12784-0-63644100-1393423381_thumb.j

post-12784-0-82100100-1393423384_thumb.j

post-12784-0-02136200-1393423388_thumb.j

post-12784-0-61679600-1393423390_thumb.j

  • Like 5

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Как по мне, так достойное решение! Возражения были составлены на основании информации почерпнутой здесь (на форуме), из анализа судебной практики и благодаря личным умозаключениям B)  Встречный иск, в связи с отсутствием копий уведомлений, изначально не считался особо перспективным. Удивило время рассмотрения дела - три заседания в течение месяца и решение.

 Спасибо за  полезную информацию!!

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Решение ОТП получил 28.02. На вчерашний день апелляции в суде ещё не было. Ждём-с, может почтой идёт!? :blink:

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Дело ушло в апелляцию. О результатах проинформирую B)

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Подобный венегрет уже был, советую идти до кассации. Апелляция в Харькове тупо затребует

новий расчет и на его основании вынесет решение. При этом будут разводить руками, ну вы же понимаете, мы не можем и т.д. Только до ВССУ и до ВСУ.  

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

У меня назначена аппеляция  на 8 апреля  по таким основаниям  и ОТП Факторинг :) Посмотрим что будет и сравним :)

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
rada.gif

 


 


 


Провадження № 22-ц/790/2865/14                                                  Головуючий:


Справа № 645/12857/13-ц                                                             1 інстанції - Федорова О.В.


Категорія: «кредитні»                                                                      Доповідач - Бородін М.М.


 


                                      


Р І Ш Е Н Н Я


І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


          24 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:


головуючого   судді           - Бородіна М.М.,


суддів колегії                     - Макарова Г.О., Костенко Т.М.,


при секретарі                    - Рудь О.С.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим, -


в с т а н о в и л а:


У грудні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось у суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МL - 705/206/2008, згідно якого банк надав відповідачу кредит в сумі 48   527, 60 швейцарських франків.


12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»  було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна»   прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором МL - 705/206/2008 від 23 травня 2008 року, тобто, до нього перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.


Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у зазначені у договорі строки, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені договором. За умовами договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється ОСОБА_4 щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору).


Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 не виконує, у зв'язку з чим станом на 16 серпня 2013 року його заборгованість склала:


-          по тілу кредиту - 47   759, 26 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 412   207, 26 грн. ;


-          по нарахованих та несплачених відсотках - 21   695, 96 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 187   256, 51 грн.;


-          по пені - 242   878, 211 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 2   096   267, 02 грн.


23 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором було укладено договір поруки № SR - 705/206/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 За умовами договору поруки ОСОБА_5 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Також умовами договору передбачалось, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.


Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути в солідарному порядку з  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 2   695   730, 79 грн. заборгованості за кредитним договором та судовий збір у розмірі 3   441 грн.


У січні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки № SR - 705/206/2008, укладеного між ним та ЗАТ «ОТП Банк» 23 травня 2008 року, припиненим.


На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 вказував, що за умовами договору поруки, у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором кредитор має право звернутися до поручителя з письмовою вимогою щодо неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, а останній зобов'язаний протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора прийняти на себе зобов'язання здійснити виконання боргових зобов'язань. Термін повернення кредиту у такому випадку настає в день отримання письмової вимоги поручителем. Такі письмові вимоги кредитора були неодноразово отримані поручителем поштовими відправленнями, останнє - більше року потому.


ОСОБА_5 зазначав, що оскільки банк звернувся до нього з позовом про стягнення заборгованості вже після спливу шестимісячного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання, то порука за договором є припиненою і, посилаючись на викладене, просив визнати договір поруки № SR - 705/206/2008, укладений між ним та ЗАТ «ОТП Банк» 23 травня 2008 року, припиненим.


Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 - відмовлено.


В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду першої інстанції змінити, ухваливши нове рішення про задоволення їх позовних вимог у повному обсязі.


На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зазначає, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, при його ухваленні судом порушені норми матеріального та процесуального права.


Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися  відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду  першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги  та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.


Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що банк не надав доказів направлення ОСОБА_4 вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором. Також у справі відсутній документ, що підтверджує факт отримання відповідачем готівкових коштів в сумі, що вказана у кредитному договорі.


Проте із такими висновками суду погодитися не можна.


З матеріалів справи вбачається, що 23 травня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № МL - 705/206/2008, згідно якого банк надав відповідачу кредит в сумі 48   527, 60 швейцарських франків.


12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»  було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна»   прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором МL - 705/206/2008 від 23 травня 2008 року, тобто, до нього перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.


Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти у зазначені у договорі строки, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом в порядку та на умовах, що визначені договором. За умовами договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється ОСОБА_4 щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів (додаток №1 до кредитного договору).


Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 не виконує, у зв'язку з чим станом на 16 серпня 2013 року його заборгованість склала:


-          по тілу кредиту - 47   759,26 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 412   207, 26 грн. ;


-          по нарахованих та несплачених відсотках - 21   695, 96 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 187   256, 51 грн.;


-          по пені - 242   878, 211 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 16.08.13р., складає 2   096   267, 02 грн.


23 травня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором було укладено договір поруки № SR - 705/206/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 За умовами договору поруки ОСОБА_5 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_4 його зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Також умовами договору передбачалось, що поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.


Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_4 факту укладання кредитного договору не заперечує, у суд із позовом про визнання його недійсним не звертався.


Згідно наданих копій квитанцій, ОСОБА_4 частково сплачував заборгованість по кредиту (а.с. 98-103).


За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4 отримував грошові кошти за кредитним договором, що підтверджується подальшою частковою сплатою  заборгованості.


Крім того, 09 грудня 2009 року ОСОБА_4 отримував особисто досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 127).


Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.


На підтвердження позовних вимог представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав суду розрахунок заборгованості.


При цьому відповідач ОСОБА_4 заперечуючи проти розміру заборгованості, власного розрахунку суду не надав.


За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню із постановленням в цій частині нового про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Україна» та стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, а саме тіла кредиту в сумі 412   207, 26 грн., а також  нарахованих та несплачених відсотків в сумі 187   256, 51 грн..


В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.


На підставі наведеного та ст. ст. 309314317 ЦПК колегія суддів,-


                                            ВИРІШИЛА:


Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково.


Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року - скасувати.


Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задовольнити частково.


Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 412   207 грн. 26 коп. та судовий збір у сумі 3   441 грн.


В іншій частині рішення залишити без змін.


Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ     протягом двадцяти днів.


 


Головуючий: (підпис)


 


Судді: (підписи)


 


З оригіналом вірно, суддя


 


http://reyestr.court.gov.ua/Review/39691907


Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
rada.gif

 


 


 


Провадження № 22-ц/790/2865/14                                                  Головуючий:


Справа № 645/12857/13-ц                                                             1 інстанції - Федорова О.В.


Категорія: «кредитні»                                                                      Доповідач - Бородін М.М.


          


                                      


 


ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я


І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


          01 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:


головуючого   судді           - Бородіна М.М.,


суддів колегії                     - Макарова Г.О., Костенко Т.М.,


при секретарі                    - Ригіні О.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим, -


в с т а н о в и л а:


Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено частково.


Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року - скасовано.


Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - задоволено частково.


Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 412 207 грн. 26 коп. та судовий збір у сумі 3 441 грн.


В іншій частині рішення залишити без змін.


Відповідно до п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.


В мотивувальній частині рішення колегія суду вказала на необхідність стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 187 256, 51 грн.,  проте рішення з цього питання не ухвалила.


На підставі наведеного та ст. 220 ЦПК колегія суддів,-


 


 


                                            ВИРІШИЛА:


Ухвалити по справі додаткове рішення.


Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 187 256 грн. 51 коп. заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам.


Додаткове рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   протягом двадцяти днів.


 


Головуючий: (підпис)


 


Судді: (підпис)


 


З оригіналом вірно, суддя


 


http://reyestr.court.gov.ua/Review/39691927


Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Доброе время суток.

Как у вас обстоят дела на сегодняшний день ?

У нас подобная ситуация. Киевский районный суд г. Харькова отказал ОТП "Факторингу", Апел. суд удовлетворил частично.

Кассация в лице одного судьи ВССУ Касьян О.П. отказал в открытии Кассационного производства.  Готовимся на ВСУ.

Что у вас с Кассацией?  

  

Благодарю за любую информацию. 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

РАБОТАЮТ ВСЕ СУДЬИ ПО ОДНОЙ СХЕМЕ - ОТКАЗАТЬ. Я ТОЖЕ ГОТОВЛЮ КАСАЦИЮ «ОТП Факторинг Україна».

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Кассация не проходит, пока есть п. 5 ч. 4 ст. 328 ГПК У. Мы уже писали письма народным депутатам, что б исключили данную норму, но оказалось, что  не такие уж они и народные наши депутаты. Даже отписались не все. 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Может у вас получится. Будем ждать хороших новостей !

И решение ВССУ от Вас. 

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Доброе время суток.

Как у вас обстоят дела на сегодняшний день ?

У нас подобная ситуация. Киевский районный суд г. Харькова отказал ОТП "Факторингу", Апел. суд удовлетворил частично.

Кассация в лице одного судьи ВССУ Касьян О.П. отказал в открытии Кассационного производства.  Готовимся на ВСУ.

Что у вас с Кассацией?  

  

Благодарю за любую информацию. 

 

Практика разнится.

нужно искать новую за январь-июнь 2015 года.

На какие решения собираетесь ссылаться при обращении в ВСУ?

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Кассация не проходит, пока есть п. 5 ч. 4 ст. 328 ГПК У. Мы уже писали письма народным депутатам, что б исключили данную норму, но оказалось, что  не такие уж они и народные наши депутаты. Даже отписались не все. 

 

Ничего не поделаешь, приходится работать в рамках правового поля, которое имеем.

  • Like 1

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ничего не поделаешь, приходится работать в рамках правового поля, которое имеем.

 

:( ...

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

По нашей кассации производство открыто, дело истребовано и ..... тишина.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

По нашей кассации производство открыто, дело истребовано и ..... тишина.

 

Долго тишина уже...

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Вам повезло больше :) Нам отказал судья Касьян О.П. единолично,  но при этом именем суда (ВССУ) и именем Украины.

Судья - докладчик, не является надлежащим судом в понимании ст .18 ГПК Украины. 

А вы пишите: правовое поле :(

Жаль, но его сейчас в судебной системе не существует, остались только рыночные отношения. 

На собрании одной политической партии (перед выборами в ВРУ) юрист этой партии сказал: "можно закрыть все суды, оставить одно окошко, а сверху разместить табличку КАССА". Это в отношении Харьковский судов. 

К сожалению изменений к лучшему не происходит. 

Но мы не опускаем руки :), конечно надеемся, но на сегодняшний день отправили заявление (мотивированное) о возврате гос. пошлины.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Не нами придумано: " Капля воды точит камень" !!!

  • Like 1

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

11.11.2015 года получили таки решеие ВССУ которым решения апеляционного суда отменены и дело возвращено на новое рассмотрение в апеляционный суд. В реестре решения до сих пор нет, поэтому ссылкой поделиться пока не могу. Есть скан в PDF но размер не позволяет здесь выложить. Если кому уж очень нужно, поделюсь в почте.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

11.11.2015 года получили таки решеие ВССУ которым решения апеляционного суда отменены и дело возвращено на новое рассмотрение в апеляционный суд. В реестре решения до сих пор нет, поэтому ссылкой поделиться пока не могу. Есть скан в PDF но размер не позволяет здесь выложить. Если кому уж очень нужно, поделюсь в почте.

Сбросьте,почта есть в профиле.

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Нашел!!! Почему-то в номере производства изменили "ск" на "св" поэтому и не мог найти!

rada.gif

Ухвала

іменем україни

11 листопада 2015 року                              м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого     Касьяна О.П.,

 

суддів:                Амеліна В.І.,                Дербенцевої Т.П.,

                           Остапчука Д.О.,          Савченко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» про визнання договору поруки припиненим, за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») та ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року та додаткове рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 23 травня  2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 48 527,60 швейцарських франків. У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки. 12 листопада            2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання умов кредитного договору, позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість, яка станом на 16 серпня 2013 року становить 2 695 730 грн 79 коп. та складається з: тіла кредиту - 47 759,26 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 412 207 грн 26 коп.; нарахованих та несплачених відсотків -                      21 695,96 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 187 256 грн 51 коп.; пені - 242 878,11 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 096 267 грн 02 коп.

У січні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив зустрічний позов, у якому просив визнати припиненим договір поруки, посилаючись на те, що банком було змінено термін виконання основного зобов'язання, проте з позовом до нього кредитор звернувся після спливу шестимісячного терміну від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2014 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 червня                    2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг»                               412 207 грн 26 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Додатковим рішенням апеляційного суду Харківської області від              01 липня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь                                      ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам у розмірі 187 256 грн 51 коп.

У касаційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг» просить скасувати рішення місцевого та апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.                          

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося, а тому касаційному перегляду не підлягає.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що позичальник, отримавши грошові кошти за кредитним договором, допустив заборгованість, яка підлягає стягненню на користь кредитора.

Проте повністю погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Судами установлено, що 23 травня  2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 48 527,60 швейцарських франків.

У той же день на забезпечення виконання умов кредитного договору між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки.

12 листопада 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким до позивача перейшло право вимоги до боржника за указаним кредитним договором.

Зобов'язання за кредитним договором позичальник не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку станом на 16 серпня 2013 року становить 2 695 730 грн 79 коп. та складається з: тіла кредиту - 47 759,26 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 412 207 грн 26 коп.; нарахованих та несплачених відсотків - 21 695,96 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 187 256 грн 51 коп.; пені -                     242 878,11 швейцарських франків, що згідно офіційного курсу НБУ становить 2 096 267 грн 02 коп.

Як роз'яснено у абз. 4 п. 2, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходи при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

При вирішенні справи апеляційний суд на вищезазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 212-214316 ЦПК України обставини справи з'ясував неповно; не дав належної оцінки наявним у справі доказам; не перевірив правильність нарахування заборгованості позивачем та у рішенні не навів відповідних розрахунків, хоча, заперечуючи проти розміру заборгованості, відповідачі приводили в запереченнях свої розрахунки; не вказав якими доказами підтверджується безспірність заявлених позивачем сум; стягнувши заборгованість лише з позичальника, не навів мотивів чому заборгованість не підлягає стягненню з поручителя, не звернувши при цьому увагу, що позовні вимоги заявлені як до позичальника, так і до поручителя; не навів мотивів залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені; не звернув увагу на заяву відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності (а.с. 58-64) та дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову.

Ураховуючи, що допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції .

Керуючись ст. ст. 336338345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:      

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2014 року та додаткове рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.П. Касьян Головуючий Судді:В.І. Амелін Т.П. Дербенцева Д.О. Остапчук В.О. Савченко     Судді: В.І. Амелін    

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/53813889

Поделиться этим сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Создайте аккаунт или авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий

Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи

Создать аккаунт

Зарегистрировать новый аккаунт в нашем сообществе. Это несложно!

Зарегистрировать новый аккаунт

Войти

Есть аккаунт? Войти.

Войти

  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения

  • Похожий контент

    • Автор: ANTIRAID
      ПОСТАНОВА
      Іменем України
      26 лютого 2019 року
      м. Київ
      Справа N 907/9/17
      Провадження N 12-76гс18
      Велика Палата Верховного Суду у складі:
      головуючого судді Князєва В.С.,
      судді-доповідача Рогач Л.І.,
      суддів Антонюк Н.О.,Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Саприкіної І.В., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
      за участю секретаря судового засідання Салівонського С.П.
      розглянула касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (далі - ПАТ "ВіЕс Банк", скаржник) на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року (судді Кордюк Г.Т., - головуючий, Давид Л.Л., Малех І.Б.) у справі N 907/9/17 за позовом ПАТ "ВіЕс Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Карпати М" (далі - ТОВ "Транс Карпати М") про звернення стягнення на майно.
      ІСТОРІЯ СПРАВИ
      1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
      1.1. У січні 2017 року ПАТ "ВіЕс Банк" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "Транс Карпати М", у якому просило в рахунок погашення заборгованості Малого підприємства "Нова" перед ПАТ "ВіЕс Банк" за кредитним договором від 21 березня 2011 року в загальному розмірі 10 536,78 доларів США, що еквівалентно 280 812,25 грн. звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави від 21 березня 2011 року, укладеним Публічним акціонерним товариством "Фольксбанк" (далі - ПАТ "Фольксбанк") (змінило найменування на ПАТ "ВіЕс Банк") та ТОВ "Транс Карпати М", а саме: - сідловий тягач - Е, RENAULT PREMIUM 410 DXI 11 реєстраційний номер АО 8203 АІ, 2007 року випуску; - напівпричіп бортовий - Е, FLIEGL SDS 350 реєстраційний номер АО 4861 XX, 2007 року випуску, шляхом продажу вказаного рухомого майна ПАТ "ВіЕс Банк" з укладенням від імені власника договору купівлі-продажу будь-якій особі - покупцю, за ціною, визначеною уповноваженим експертом - оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ПАТ "ВіЕс Банк" щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: зняття вказаного рухомого майна з обліку та отримання від Територіального сервісного центру 2142 необхідних документів на рухоме майно, отримання дублікатів усіх правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмета застави тощо), необхідних для здійснення такого продажу (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 15 березня 2017 року).
      1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач відповідно до умов кредитного договору N KU 010143 від 21 березня 2011 року відкрив Малому підприємству "Нова" моновалютну кредитну лінію з лімітом 34 500,00 доларів США строком на 36 місяців з кінцевим строком погашення не пізніше 21 березня 2014 року. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 27 жовтня 2015 року у цивільній справі N 303/8746/13-ц позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто заборгованість з позичальника в повному обсязі, рішення набрало законної сили.
      1.3. У зв'язку з несплатою відповідачем основного боргу та відсотків у розмірі та строки, обумовлені кредитним договором, а також наявністю невиконаного судового рішення про стягнення кредитної заборгованості позивач скористався правом звернути стягнення на заставлене майно шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави від 21 березня 2011 року, укладеним ПАТ "Фольксбанк" (ПАТ "ВіЕс Банк") та ТОВ "Транс Карпати М".
      1.4. Відповідач проти позовних вимог ні усних, ні письмових заперечень не висловив, проте надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги у справі N 303/8746/13-ц Мукачівського міськрайонного суду, у задоволенні якого місцевий господарський суд відмовив.
      2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
      2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року (суддя Бобрик Г.Й.) позов задоволено повністю. У рахунок погашення заборгованості Малого підприємства "Нова" перед ПАТ "ВіЕс Банк" за кредитним договором N KU 010143 від 21 березня 2011 року в загальному розмірі 10 536,78 доларів США, що еквівалентно 280 812,25 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 6268,29 доларів США, що еквівалентно 167 054,13 грн. заборгованість за процентами - 4268,49 доларів США, що еквівалентно 113 758,12 грн та пеня - 28 831,01 грн. звернуто стягнення на предмет застави згідно з договором застави від 21 березня 2011 року, укладеним ПАТ "Фольксбанк" та ТОВ "Транс Карпати М", посвідченим приватним нотаріусом Герцускі-Тормаш В.Л. Мукачівського міського нотаріального округу 21 березня 2011 року та зареєстрованим за N 1678, а саме: - сідловий тягач - Е, RENAULT PREMIUM 410 DXI 11, реєстраційний номер АО 8203АІ, 2007 року випуску;- напівпричіп бортовий - Е, FLIEGL SDS 350, реєстраційний номер АО 4861 XX 2007 року випуску, шляхом продажу вказаного рухомого майна ПАТ "ВіЕс Банк" з укладенням від імені власника договору купівлі-продажу будь-якій особі - покупцю за ціною, визначеною уповноваженим експертом - оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право ПАТ "ВіЕс Банк" щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: зняття вказаного рухомого майна з обліку та отримання від Територіального сервісного центру 2142 необхідних документів на рухоме майно, отримання дублікатів всіх правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримання будь-яких документів, довідок, витягів, а також вільного доступу уповноважених представників банку до предмета застави тощо), необхідних для здійснення такого продажу. Стягнуто з ТОВ "Транс Карпати М" на користь ПАТ "ВіЕс Банк" суму 1378,00 грн на відшкодування сплачених позивачем судових витрат.
      2.2. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що у зв'язку з несплатою основного боргу та відсотків позичальником у розмірі та строки, обумовлені кредитним договором, а також наявністю невиконаного рішення суду про стягнення кредитної заборгованості від 27 жовтня 2015 року у справі N 303/8746/13-ц у позивача виникло право звернути стягнення на заставлене майно, з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави від 21 березня 2011 року.
      2.3. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року скасовано; прийнято у справі нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача суму судового збору.
      2.4. Обґрунтовуючи прийняту у справі постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що у зв'язку з установленням як преюдиціального факту погашення боргу за кредитним договором N KU 010143 від 21 березня 2011 року рішенням суду у справі N 303/8746/13-ц, зобов'язання за договором застави є припиненими. Отже, відсутні підстави для задоволення позову у даній справі про звернення стягнення на заставлене майно.
      2.5. Подану вперше на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року касаційну скаргу ПАТ "ВіЕс Банк" Вищий господарський суд України ухвалою від 23 жовтня 2017 року повернув з підстав недотримання скаржником вимог пунктів 1, 4 частини першої статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції, чинній на момент винесення ухвали). Суд, зокрема, вказав, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" повинна оплачуватися судовим збором у розмірі 120 відсотків від ставки судового збору, що підлягала сплаті на час звернення з позовом, як з вимоги майнового характеру. Ураховуючи, що ціна позову визначається за вартістю предмета застави згідно з умовами договору застави та становить 422 268 грн. суд визначив, що сума судового збору, сплаченого скаржником за подання касаційної скарги, є недостатньою.
      3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
      3.1. У листопаді 2017 року позивач удруге подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 15 березня 2017 рокузалишити в силі.
      3.2. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про помилковість та передчасність висновків суду апеляційної інстанції щодо погашення в повному обсязі заборгованості за кредитним договором N KU 010143 від 21 березня 2011 року, яку в справі N 907/9/17 обчислено за станом на час звернення з цим позовом та з урахуванням коштів, сплачених на виконання скасованого заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13 червня 2014 року у справі N 303/8746/13-ц, при тому, що чинне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 27 жовтня 2015 року по справі N 303/8746/13-ц про стягнення заборгованості у валютному еквіваленті у повному обсязі і досі не виконано.
      3.3. Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку/заставу майно, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 4 вересня 2013 року у справі N 6-73цс13.
      3.4. Крім того, скаржник навів доводи про те, що Вищий господарський суд України, ухвалою від 23 жовтня 2017 року помилково повернув йому подану вперше касаційну скаргу на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 111-3 ГПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Вказав, що Вищий господарський суд України не звернув уваги на той факт, що позов про звернення стягнення на майно є вимогою немайнового характеру і відповідно судовий збір за перегляд касаційної скарги у цій справі сплачено саме у встановленому законом розмірі. На підтвердження цих доводів скаржник послався на пункт 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".
      4. Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
      4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 5 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі N 907/9/17 за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 27 березня 2018 року, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20 березня 2018 року.
      4.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року справу разом з касаційною скаргою ПАТ "ВіЕс Банк" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 6 липня 2017 року у справі N 907/9/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
      4.3. Мотивуючи ухвалу, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що існує висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 23 січня 2018 року у справі N 2-340/461/816-ц, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме визначення ставки судового збору, яка підлягає сплаті при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет застави після вирішення спору про виконання основного зобов'язання, як у спорі немайнового характеру.
      4.4. З огляду на викладене Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав на наявність різної практики у визначенні ставки судового збору, що підлягає сплаті при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет застави