mississ

Громадський контроль банків

Recommended Posts

каникулы окончатся

Вы думаете сразу отменят?

П.с. загляните в тему о крыльце,может что-то сможете сказать своим трезвым взглядом.

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

Законопроект №1610, принятый 28 декабря в целом Верховной Радой, лишает финансистов лазейки на выселение должников по валютным кредитам.

Она осталась у них после утверждения, четыре месяца назад, моратория на судебные решения о взыскании заложенного по валютной ипотеке жилья.

http://business.vesti-ukr.com/83363-notariusy-ne-smogut-vyselit-zaemwika-iz-edinstvennogo-zhilja

 

ПРОПОЗИЦІЇ

до Закону України "Про внесення змін до Закону України

"Про мораторій на стягнення майна громадян України,

наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"

щодо посилення захисту прав позичальників"

 

Прийнятий Верховною Радою України 28 грудня 2014 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо посилення захисту прав позичальників" не може бути підписаний, виходячи з такого.

 

Законом пропонується:

 

уточнити, що заборона примусового стягнення у безспірному порядку нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та іншого майна (майнових прав), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з такого позичальника, поширюється і на випадки примусового стягнення такого майна за виконавчим написом нотаріуса (зміни до підпунктів 1, 2 пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті");

 

установити, що вимога стосовно заборони кредитним установам здійснювати уступку (продаж, передачу) заборгованості або боргу за споживчими кредитами, наданими громадянам України кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у частині уступки (продажу, передання) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи (пропонована редакція пункту 7 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті").

 

Однак зазначений Закон не вирішує проблеми громадян (позичальників або майнових поручителів) за споживчими кредитами, наданими їм кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, оскільки Законом лише пропонується уточнити вже існуючий механізм заборони на стягнення майна таких громадян, а не комплексно вирішити проблему з погашення валютних кредитів. Такі позичальники внаслідок девальвації національної валюти не мають можливості обслуговувати свою кредитну заборгованість, обсяг якої змінюється відповідно до коливань валютного обмінного курсу.

 

Таким чином, Закон, що розглядається, фактично лише відтерміновує вирішення проблеми погашення банківських кредитів в іноземній валюті на невизначений строк, залишивши позичальника сам на сам зі зростаючим за нинішніх умов боргом.

 

До того ж запропонований Законом механізм непоширення обмежень щодо заборони на стягнення майна на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з одного боку, сприятиме нарощуванню ліквідаційної маси банків, дозволить збільшити обсяги грошових ресурсів, які можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів таких банків, а з іншого – створить підгрунтя неправомірного використання такого механізму для цілеспрямованого доведення банків до стану неплатоспроможності через заінтересованість третіх осіб у придбанні (прийнятті) заборгованості, яка забезпечена нерухомим майном.

 

Отже, відсутність комплексного врегулювання питання погашення заборгованості громадян (позичальників або майнових поручителів) за споживчими кредитами, наданими їм кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, призводить до стійкого погіршення ситуації в банківській системі, зниження її ліквідності, а також подальшого зубожіння населення та збільшення соціальної напруги.

З урахуванням викладеного пропоную Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо посилення захисту прав позичальників" відхилити.

 

Президент України П.ПОРОШЕНКО

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ну как, дамы и господа? Нет ощущения, что нас продолжают сношать да же в полу бессознательном состоянии?

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Обратили внимание: "відхилити" взагалі. Прав наш рулевой - проблему надо решать принципиально. Единственное по заемщикам: я до сих пор не пойму: валютный доход внутри страны это законно?

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
 
Семь неудобных вопросов для Гонтаревой Александр Дубинский, Сергей Лямец — Четверг, 15 января 2015, 17:58
 
 
 
39ee9b0-300------------------.----------
Валерия Гонтарева. Фото УНИАН
 

16 января 2015 года Валерия Гонтарева будет выступать в Верховной Раде. Появление главы Нацбанка на трибуне активно рекламируется. Дескать, слуги народа скажут всю правду чиновнице, которая виновата во всех смертных грехах.

На самом деле, Гонтаревой предстоит не этап на каторгу, а легкая прогулка. Выступление в парламенте не несет для главы НБУ никакой угрозы. Дело даже не в том, что среди депутатов мало финансистов, которые отличают девальвацию от инфляции.

Просто за Гонтаревой маячит грузная фигура Петра Порошенко. Более того, от него исходят многие довольно скандальные решения, которые приписывают главе НБУ.

Президента она устраивает. Более того, все устраивает "Народный фронт", который готов закрывать глаза на Нацбанк, чтобы президент закрывал глаза на их схемы и темы.

Единственный человек, который мог бы преподнести сюрприз Гонтаревой, - это Игорь Коломойский. Губернатор Днепропетровщины запросто организовал бы ситуативное большинство под законопроект об отставке главы НБУ. За такой документ голосовал бы даже его давний медиапартнер Олег Ляшко.

Но Коломойского, по всей очевидности, тоже все устраивает. О претензиях НБУ к принадлежащему ему Приватбанку мы не слышали. Вот если появятся – будет повод говорить.

Поэтому случится так. Гонтарева зачитает нечто с бумажки. Депутаты импотентно покричат "ганьба". Может быть, даже начнут голосовать за постановление о выражении недоверия главе НБУ. Голосов, естественно, не наберут. Потом на камеру скажут, что они старались, но не все любят Украину так, как они.

Гонтарева сделает вид, что она непонятый гений. Что она ответила на все вопросы. Что депутаты ее не услышали, потому что тупые. Что она обиделась. Но продолжит нести свой крест вопреки улюлюканью беспринципных популистов.

На камеру расскажет, что любая критика Нацбанка – это заказухи. Что журналисты – подонки, потому что ведут против нее грязную пиар-кампанию. И она даже знает, кто сколько берет за то, чтобы извалять в грязи светлый лик самой главы Нацбанка.

 

87d47bb------------.--------------------Генпрокурор Виталий Ярема и Глава НБУ Валерия Гонтарева. Фото УНИАН

Если любите реалити-шоу – устраивайтесь поудобнее у экранов компьютеров. Будет ярко.

"Экономическая правда" подготовила для депутатов шпаргалку, о чем спросить Гонтареву.

Ниже изложены семь ключевых вопросов, которые в любом цивилизованном государстве превратились бы в повод для отставки главы центробанка. Но Украина – страна ненормальная. Мы понимаем, что у нас так не будет.

Тогда зачем это нужно? Хотя бы затем, что Украина – это не прикормленные персонажи с Банковой, Институтской и Грушевского.

Это миллионы людей, которых в 2014 году были ограблены дважды. Первый раз – когда из-за девальвации и массового банкротства банков их сбережения уменьшились наполовину. Второй раз – когда из-за этой же девальвации вдвое выросли цены в магазинах.

Украина – это люди, которых убивают и лишают конечностей в зоне АТО, пока во власти решают, как включить посредника в схему купли-продажи российской электроэнергии и угля из зоны АТО.

Это бюджетники и пенсионеры, которые должны умудриться выжить на 1000 гривен (50 долларов) в месяц. Тогда как в это самое время  через НБУ проходят десятки и сотни миллиардов (!!!) гривен, которые растекаются по оффшорным счетам и валютным ячейкам.

Знаете, какая сегодня самая "жирная" тема для "распила" в Украине? Оказывается, это спайка "Нацбанк+Фонд гарантирования вкладов физических лиц". По масштабам потенциала получения "левых" доходов ей уступает даже вечно коррупционный НАК "Нафтогаз" с его безудержным воровством.

Сформулированные ниже вопросы собраны на основе опроса многочисленных банкиров, политиков и бизнесменов. Это большой привет руководителю НБУ и напоминание "портретам" о том, что они не забыты.

f2832f2-7.jpg.pagespeed.ce.SpwRdkESLRuIK  

 

Вопрос первый. Кто ответит за девальвацию?

Еще один такой год, и в Украине придется проводить новую денежную реформу. Те, кто помнят конвертацию купонов в гривны, могут по достоинству оценить подобную перспективу.

За 2014 год гривна обесценилась в 2,5 раза. С уровня 8 гривен за доллар, она рухнула до 20. И это не предел.

По данным Фонда гарантирования вкладов физлиц, типичный размер депозита в Украине составляет чуть больше 8 тыс грн. Давайте проследим его судьбу в долларовов эквиваленте.

В конце 2013 года это 1 тыс долларов. В конце 2014 года это 400 долларов. И доллары эти купить негде. То есть, 8000 гривен могут легко превратиться в 200 долларов

Другой пример. По данным того же фонда, 99,3% вкладов по размеру меньше 200 тыс грн. Эта максимальная сумма в конце 2013 года составляла 25 000 долларов, а сегодня – лишь 10 000 долларов.

За этими холодными цифрами стоят жизни реальных людей. Это сгоревшие сбережения населения и предприятий. Это бензин, подскочивший в цене с 10,68 до 16,91 грн. Это возросшие цены на все, и прежде всего продукты.

А главное, это обнищание населения. Средняя зарплата в Украине в ноябре 2014 года составляла 3534 грн, или 177 долларов. В начале года это были 3148 грн, или 378 долларов.

Только войной можно объяснить тот факт, что новую власть до сих пор не подняли на вилы обворованные жители нашей страны. Не дай бог дожить до того момента, когда новая власть захочет продолжать войну в Донбассе, лишь бы избежать ответственности.

Можно ли было не допустить такого глубокого падения гривны по отношению к доллару? Есть все основания говорить, что да. Можно было. Но произошло иначе.

Дело тут не в плохих условиях. Да, война – очень сильный дестабилизатор. Но играют роль также управленческие и кадровые решения.

Первым толчок к девальвации сделал Степан Кубив, начавший "заливать" банковскую систему гривной. Но вскоре его сменила Валерия Гонтарева, и курс взлетел еще выше. А девальвация еще ох как не закончилась.

 Фото УНИАН


Вопрос второй. Куда делись валютные резервы?

Недавно Нацбанк сообщил, что золотовалютные резервы Украины составляют порядка 7,5 млрд долларов. По сути, это означает, что резервов больше не осталось. Семи миллиардов не хватит ни на что.

Потребность Украины в валюте на этот год – порядка 15 млрд долларов. Единственный источник таких денег – это МВФ и международные доноры. Если "мироеды" не дадут денег, то уже в конце февраля власти нашей страны объявят дефолт. Так называется отказ платить по долгам.

Понятно, что МВФ деньги даст. Дефолт невыгоден прежде всего ему, потому что у многих чиновников Фонда полетят головы. А значит, теперь МВФ зависит от Украины, а не наоборот.

Но куда интереснее другое. Валерия Гонтарева получила в управление около 20 млрд долларов ЗВР. Причем, с 1 января по 1 июня 2014 года размер ЗВР страны почти не менялся, и составлял чуть более 20 млрд дол. Куда же делись почти 12 млрд долларов?

Позволим себе не следить за пальцем главы НБУ, который указывает на "папєрєдніков". Да, при Викторе Януковиче курс доллара держали принудительно и противоестественно на уровне 8 грн. Но за период работы в Нацбанке Сергея Арбузова и Игоря Соркина, ЗВР сократились на 14 млрд долларов. С единственным отличием – это произошло за 3 года, а не за несколько месяцев.

Что можно сказать в защиту Нацбанка? В самом конце 2014 года Украина сделала огромный платеж в пользу России. Мы погасили более 3 млрд долларов старого долга за газ, и купили еще 2 млрд кубометров по огромной рыночной цене.

Официально, в 2014 году Украине нужно было погасить внешний государственный и гарантированный долг в размере 6,3 млрд дол (3,7 млрд дол в адрес МВФ, еврооблигации на 1 млрд дол, и 1,6 млрд дол по гарантированным облигациям НАК "Нафтогаз"). Однако эти платежи, а также платежи по текущему обслуживанию государственного долга были полностью покрыты поступлениями от международных кредиторов: 4,5 млрд дол от МВФ, около 2,5 млрд дол от Всемирного банка, около 1 млрд дол от ЕС, около 1,5 млрд дол в рамках сотрудничества с правительствами США, Японии, Канады, Норвегии и Швеции.

Итого поступлений – почти 9,5 млрд долларов, что на 3,2 млрд дол больше, чем Украина должна была выплатить кредиторам. Математически, эти 3,2 млрд дол – как раз столько, сколько было необходимо НАК "Нафтогаз" для расчета по долгам перед "Газпромом".

Таким образом, еще раз вопрос – куда делись почти 13,5 млрд дол из резервов, потраченные сверх поступлений от кредиторов?

Частично, ответ очевиден: на погашение пожара, который вызван военными действиями на Донбассе. Действительно, что из-за агрессии России наша страна потеряла огромную часть экспортных поступлений, и покупку валюты для импорта пришлось вести за счет резервов.

Однако это далеко не все. Не меньшая сумма – если не большая – перетекла в карманы банкиров.

 

Вопрос третий. Зачем Национальный банк породил и поддерживает сразу четыре курса валюты?

Этот вопрос мало кто задает, но ответ на него может быть очень интересным. Фактически, НБУ под руководством Валерии Гонтаревой допустил "четверокурсие".

Официальный курс гривни удерживается на уровне 15-16 грн за доллар. Этот искусственный курс позволяет хотя бы как-то удерживать статистику банковского надзора – при большем значении курса банки автоматически становятся неплатежеспособными, потому что не выдерживают ряд нормативов. Следовательно, их придется отдавать под временную администрацию или под докапитализацию за счет государства. Поэтому руководство НБУ пошло на очевидную манипуляцию цифрами.

Заявляемый банковский курс очень похож на тот, который устанавливает Нацбанк - примерно 16,5 грн за доллар. Ставить отметки выше не решается почти никто, потому что уже на следующий день в дверь председателя правления могут постучаться "кровавые мальчики" из НБУ. И, например, предложат пересчитать его нормативы по 20 гривен за доллар.

Однако это не значит, что банки работают по курсу 16,5 гривен за доллар. Сегодня купить доллары в них можно не дешевле, чем по 18,5 гривен. А для населения - все 20.

939dcb7-ua.com.-----lifedon.jpg.pagespeeКогда-то было так. Фото lifedon.com.ua

Сделку через отчетность проведут по 16,5, а разницу предложат доплатить в виде комиссионных или расчетов за услуги.

Это создает огромную проблему на уровне отношений с налоговиками. Обычно платежи за услуги – очень маленькие. Однако крупному импортеру сложно объяснить, за какие услуги он перечисляет 300-400 млн грн в год. Такой оборот автоматически подпадает под категорию "уклонение от уплаты налогов".

Объем такого полулегального валютного рынка оценивают в 150-200 млн долларов в день! Можете оценить масштабы заработка банков.

Можно, правда, пойти и официальным путем. Отдать банку заявку на сумму 100-500 тыс долларов (меньше – гораздо сложнее). Сделка будет закрыта за 2-6 недель, а при большой сумме – лишь частично.

Еще в Украине есть курс "черного рынка". Он касается преимущественно наличных операций, и удерживается на уровне 19-20 грн за доллар. Это и есть реальный курс доллара в Украине. Учитывая большую вероятность дефолта, эти цифры запросто могут перерасти и в 25, и в 35 гривен за доллар.

Если вы хотите быстро получить нужную сумму наличными – ищите частные объявления или спросите у знакомых банкиров.

94ef183-------------------19------------Купить доллары по 19 крайне сложно. Котировки 15 января

Существование "черного рынка" для НБУ – далеко не секрет. Был даже период, когда регулятор жестко взялся за валютный рынок, и пресек множество операций, через которые валюта буйным потоком хлестала из Украины. Однако потом вмешался Петр Порошенко, к которому ходили на поклон различные влиятельные персоны. Президент буквально заставил НБУ снять ограничения. После этого курс полетел в неизведанном направлении, а руководство регулятора принялось делать вид, что никаких других курсов не существует.

Но есть еще и четвертый курс – по которому Нацбанк продает дешевые доллары особо избранным.

Мы долгое время пытались понять, почему НБУ так цепляется за официальный курс, который ничего общего не имеет с действительностью? Ведь все знают, что проходящие на межбанковском валютном рынке сделки по "индикативному" курсу затем дополняются "черными" доплатами между контрагентами до уровней черного рынка.

Ответ на этот вопрос можно найти, разобравшись в том, как организованы аукционы НБУ по продаже валюты. Пока вся страна покупает американскую валюту по 18-20 гривен, отдельные банки умудряются приобрести у регулятора доллары по официальному курсу, или даже дешевле. Объемы преимущественно небольшие, хотя бывает и по-другому.

Например, наибольшую прибыль они приносили участникам в октябре – перед выборами. Только за октябрь 2014 года Нацбанк слил 3,2 млрд дол резервов для того, чтобы поддержать предвыборный "социальный курс" президента Порошенко 12,95 грн за доллар. Значительная часть этой суммы ушла на поддержание остатков в кассах банков. В то время как рыночный курс доллара находился около отметки 14-14,5 грн за доллар.

Были ли эти аукционы прозрачными? Точного ответа на этот вопрос пока нет. Зато есть слухи, что даже при продажах на аукционах "индикативных" 5 млн дол (НБУ продает такую сумму почти каждый день для определения официального курса), участникам аукциона намекают на необходимость заплатить 8% "комиссионных".

С начала года прошли 6 аукционов, на каждом из которых были проданы по 3 млн дол. Последний состоялся 14 января, и продажа прошла по курсу 15,7 гривен за доллар. Добавим 8%, и получим курс на уровне котировок, которые стоят на обменках банков в графе "куплю". Цена все равно неплохая.

c169cb4-com.-----kharkovforum.jpg.pagespСтало так. Фото kharkovforum.com

По сути, проблема решается просто. Достаточно признать, что в Украине курс реально составляет 20 гривен за доллар. Кроме этого, нужно признать, что контролировать курс НБУ не может, потому что оставшихся резервов не хватит ни на что.

Тогда курс пойдет в свободное падение, и остановится например на отметке 25. А может и ниже. Но тогда не будет "четверокурсия" и лицемерия. Все равно, цены на импортные товары уже учитывают реальный курс. А сбережения граждан уже не вернуть.

Но, видимо, кто-то в Украине заинтересован в "четверокурсии"?

 

Вопрос четвертый. Куда пошли сотни миллиардов рефинансирования?

Давайте обратимся к статистике НБУ за январь-ноябрь 2014 года (за декабрь данных еще нет). Еще при Степане Кубиве Нацбанк отказался вводить мораторий на досрочное снятие депозитов физлиц. Вместо этого регулятор принял решение "заливать" рынок деньгами. Попросту, эмитировать столько гривны, сколько нужно.

С начала года были "напечатаны" десятки миллиардов гривен. По официальной статистике, порядка 150 млрд гри прошли только через официальный механизм рефинансирования. Видимо, были еще какие-то кредиты рефинансирования, потому что в статистике за ноябрь значится уже сумма 179,3 млрд грн с начала года. Да, большая часть этих средств были возвращены в НБУ – но ведь был еще и выкуп  ОВГЗ на 147,35 млрд грн за 11 месяцев.

Что касается рефинансирования, то Гонтареву характеризуют как порядочного главу НБУ. Нам ничего не известно о том, что за получение поддержки ликвидности сотрудники регулятора требовали "откат".

Зато известно немало случаев кулуарной выдачи рефинансирования по просьбе из Администрации президента. По негласному пониманию, хотите получить крупную сумму рефинансирования – сходите к представителям Петра Порошенко.

А еще говорят о принципиально интересных вещах. Например, что некоторые банки не могли продать НБУ свои ценные бумаги – в частности, НДС-ОВГЗ. Но на рынке находились посредники, которые выкупали эти облигации с дисконтом 30%, а затем получали под них рефинансирование в НБУ.

Особенно часто банкиры указывают на неплохой рост показателей банка "Авангард", до перехода в НБУ принадлежавшего Валерии Гонтаревой. С 1 апреля по 1 октября 2014 года его активы выросли со 163 млн грн до 549 млн грн. Портфель ценных бумаг на продажу – с 63 млн грн до 332 млн грн. Однако это данные на фиксированные дати. У нас нет данных по оборотам банка, которые могли быть в сотни раз больше.

По многочисленным свидетельствам, компания ICU и банк "Авангард", которые теперь вроде как не принадлежат Гонтаревой, являются одними из лидеров рынка государственных ценных бумаг в Украине. Это, безусловно, странное совпадение, заслуживающее отдельного вопроса главе НБУ.

8963ef1-3-hontareva-unian.jpg.pagespeed.Фото УНИАН

Чем еще интересен вопрос о рефинансировании? Тем, что со времен Кубива его выдавали якобы на выплату депозитов населения. Действительно, отчасти это так. За 11 месяцев 2014 года жители Украины сняли с депозитов 8,5 млрд долларов только в валюте – даже по курсу 14 это 120 млрд грн. Но 120 – это не 180 млрд грн рефинансирования и еще 150 млрд грн выкупа ценных бумаг. Значит, не в населении дело.

Зато бурным потоком из Украины выходила валюта компаний и особо зажиточных сограждан. Как писала ЭП, отток на оффшорные счета оказался сумасшедшим, и совершенно не пресекался властями страны.

Получается, что золотовалютные резервы раскупались на гривну, которую выпускал сам же НБУ. Если учитывать, что это один и тот же источник, напрашивается слово "расхищение". Замечательный тезис для прокуратуры.

 

Вопрос пятый. Своей ли смертью умерли 33 банка?

Банкопад. Самыми громкими банкротствами 2014 года стало введение временных администраций в Брокбизнесбанк, "Форум" и VAB. Однако были еще и десятки других учреждений.

Часть депозитов вернется населению через Фонд гарантирования вкладов. Валютные будут возвращаться в гривне, с существенной потерей на курсе. А владельцам депозитов свыше 200 тыс грн придется попрощаться со своими деньгами навсегда.

Часть банков умерли "своей смертью" – из-за девальвации, оттока депозитов или бегства владельцев. Некоторые НБУ "положил" сознательно – например, среди временно-администрируемых немало так называемых "моек", которые закрыты волевым решением Гонтаревой. В этом смысле, ей большой поклон, если бы не нюансы.

Например, во многие банки временная администрация вводилась по политическим причинам. В том числе, среди них были банки "семьи" Виктора Януковича. В будущем это может обернуться приличными скандалами. Например, не было никаких финансовых и юридических оснований для того, чтобы вводить временную администрацию во "Всеукраинский банк развития", принадлежавший Александру Януковичу. Учреждение было переполнено ликвидностью и выполняло все нормативы. Решение "положить" его было сугубо политическим, что грозит Гонтаревой приличными судами в будущем. Мы не защищаем Януковича-младшего, но за волевое решение придется платить из бюджета Украины.

Кроме того, каков был смысл ликвидировать "мойки", если в нашей стране по-прежнему существуют и уклонение от уплаты налогов, и "обнал", и "отмывание". Интересно было бы послушать главу Финмониторинга, который умудрился до сих пор не найти деньги "семьи".

В бюджет-2015 заложены 20 млрд грн на пополнение активов ФГВФЛ. Но главный аспект его деятельности связан не с возвратом депозитов, а с продажей имущества и преследованием кредиторов. Благодаря многочисленным банкротствам, образовался очень интересный пласт бизнеса на ликвидации банков.

Нацбанк признает банки неплатежеспособными, в управление Фонда попадает огромный пласт активов и залогов. Как распродаются активы проблемных банков? По какой стоимости оцениваются кредиты и залоги? Есть огромное поле для субъективных решений.

Контроль над залогами дает возможность давить на собственников бизнеса через требование погасить кредиты. Можно "схлопывать" депозиты и кредиты, закладывая в эти операции приличные комиссионные. Контролировать этот бизнес крайне сложно, потому что Фонд гарантирования имеет крайне широкие и свободные полномочия, и представляет из себя крайне оригинальную юридическую конструкцию.  

Как известно, Фонд гарантирования возглавил Константин Ворушилин – некогда банкир Порошенко. Учитывая, что НБУ контролирует также человек Порошенко, есть повод расспросить об этой связке подробнее.

b68afef-2-vorushylin.jpg.pagespeed.ce.MwКонстантин Ворушилин. Фото infoline.ua

Заодно можно спросить о более чем странных событиях вокруг "Дельта Банка". Пару месяцев назад он должен был перейти в руки Минфина и пойти на национализацию. Специально для этого был даже принят закон о докапитализации банков.

В "Дельту" давно введен куратор от Нацбанка. Есть все основания предполагать, что внутри банка ведется кропотливая работа по переформатированию кредитов и залогов под них. Когда дело дойдет до национализации, государство может получить довольно "мертвый" банк.

Что еще можно было сделать, чтобы уничтожить доверие украинцев к банкам?

 

Вопрос шестой. Насколько прозрачно работает ПАТ "Расчетный центр", которым владеет НБУ?

Это очень кулуарная штука, для знатоков. Речь идет об организации, через которую проходит учет всех сделок с государственными облигациями.

"Расчетный центр" на сегодня - единственное в Украине финансовое учреждение, монопольно осуществляющее денежные клиринг и расчеты по принципу "поставка ценных бумаг против оплаты". Этот новый для Украины инфраструктурный элемент финансового рынка был создан в сентябре 2013 года согласно закону "О депозитарной системе Украины" на базе Всеукраинского депозитария ценных бумаг (ВДЦБ).

Кому, как не Гонтаревой знать, что главная "фишка" "Расчетного центра" - возможность для банкиров учитывать средства, находящиеся на счетах банка в РЦ, в обязательных резервах НБУ?

В итоге, выданные ранее НБУ кредиты рефинансирования теперь просто обращаются в системе "Расчетного центра", с помощью которого можно перераспределять ресурсы в пользу "нужных" банков, покупающих валюту. Время идет, и банкиры становятся все более изощренными. Вместо банального "рефинанса" сейчас используется другая схема – кредитование банков внутри структуры "Расчетный центр", 78% акций которого принадлежат НБУ.

Кстати, предусмотрена ли возможность, чтобы Нацбанк выдал рефинансирование Расчетному центру?

 

Вопрос седьмой. Как будет проводиться налогообложение валютных депозитов?

Отдельной темой, которая могла бы заинтересовать депутатов во время отчета Валерии Алексеевны, должен быть вопрос налогообложения доходов по депозитам. Прежде всего, по валютным – которые только за время работы госпожи Гонтаревой во главе Нацбанка принесли своим владельцам почти 70% курсовой доходности (гривна подешевела с 11,85 до 19,5 грн за дол, хотя в НБУ упорно высчитывают "потолочный" официальный курс на 20% ниже).

В этой связи депутатам будет не лишним поинтересоваться у Валерии Алексеевны, а по какому курсу государство будет пересчитывать вклады частных клиентов в гривны, для последующего налогообложения? Сколько налогов заплатят валютные вкладчики за курсовую политику Нацбанка?  Будут ли украинцы нести после такого "кидка" валюту в банки вообще? И не проще ли ее оттуда срочным образом забирать? Ведь по рынку опять пошли слухи о скором введении моратория на снятие депозитов.

 

http://www.epravda.com.ua/rus/publications/2015/01/15/521789/

 

Михаил Мельник _ 15.01.2015 22:29
IP: 95.215.36.---
vvolodymyr:
Гарна стаття.
Підкреслю, що між рядками звучить одно:
Влада очевидно не розуміє, що попереду гаплик.
однако. С чего Вы решили что они не понимают?
Наворованные деньги уже давно вывезены за границу, где они в целости и сохранности!
В случае коллапса в Украине они просто уедут, и им абсолютно наплевать на оставшихся украинцев!!!
  • Like 3

Share this post


Link to post
Share on other sites

Отличная статья. Правда забыли задать еще один вопрос: - В.А., так все таки: валютные кредиты населению, то есть массовый оборот иностранных денег в стране законен или нет? И как ремарка: крышевателей, тобто Ваших предшественников и судейскую ОПГ надо к высшей мере?

 

Еще раз хочу спросить у спецов: а вообще законно ли получать валютную прибыль (доход) внутри страны? Хранить валюту (сохранять от девальвации свои средства) - пожалуйста! Но вот прибыль получать валютную... По сути иностранные деньги могут поступить только из мест их обращения и выпуска... Т. е. из-за границы. Я прав?

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Отличная статья. Правда забыли задать еще один вопрос: - В.А., так все таки: валютные кредиты населению, то есть массовый оборот иностранных денег в стране законен или нет? И как ремарка: крышевателей, тобто Ваших предшественников и судейскую ОПГ надо к высшей мере?

Еще раз хочу спросить у спецов: а вообще законно ли получать валютную прибыль (доход) внутри страны? Хранить валюту (сохранять от девальвации свои средства) - пожалуйста! Но вот прибыль получать валютную... По сути иностранные деньги могут поступить только из мест их обращения и выпуска... Т. е. из-за границы. Я прав?

Янокович отдыхает. Украину ждет внеочередной голодомор.
  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Янокович отдыхает. Украину ждет внеочередной голодомор.

Как минимум не слабее шапочника. А вообще, такое впечатление, что и главного рулевого и Сенину пи*доту в сильно наклоненном состоянии просто ведут на поводке и, как я сказал выше: а "нас продолжают сношать даже в полу бессознательном состоянии".

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Янокович отдыхает. Украину ждет внеочередной голодомор.

Олександр ДубинськийКреативний продюсер департаменту журналістських розслідувань "1+1", редактор програми "ГРОШІ"

 

Глупость выбранного курса

17 січня 2015, 10:36

 

Глава Нацбанка делает вид, что не знает, что такое реальный курс гривни. Зачем ей это?

Выступление главы НБУ Валерии Гонтаревой в парламенте, как и предполагалось, было оформлено как шоу. На котором не прозвучали самые острые вопросы к деятельности центробанка.

Хотя госпожа Гонтарева на вряд ли смогла бы дать на них честные ответы. Вот, как например, на вопрос депутатов о курсе.

Отвечая на него, госпожа Гонтарева сообщила, что курс, по которому сейчас покупается валюта на "черном" рынке, это "нереальный курс".

Что, по сути, – ложь.

Кому как не ей – инвестиционному банкиру, – знать, что реальный курс это тот, по которому совершаются сделки на рынке.

Если доллары по 19-20 грн. кто-то покупает – это и есть реальный курс.

А не тот, который дилеры Нацбанка "малюют" по результатам "индикативных" продаж 3 млн. долларов на аукционах. На которых, ходят слухи, везет только тем банкам, которые знают куда отнести 8% от желаемой суммы покупки.

Но следует ли думать, что несчастные 8% и есть смысл "троекурсия" (официальный, межбанковский и "черного" рынка), которое поддерживает Нацбанк?

Наверное, нет. Хотя 8% от 3 млн. долларов в неделю – для нынешней команды "реформаторов" наверняка очень желанная сумма.

30% разницы между рисованным (в НБУ его называют официальным) и реальным (в НБУ его называют нереальным) курсами доллара – следствие преддефолтного состояния экономики. И попытка сохранить власть.

Уровень валового долга сектора госуправления на 1 октября 2014 года (последние данные официальной статистики) составляет 34,75 млрд. долл.

По официальному курсу это 549 млрд. грн. (49,1% ВВП за аналогичный период)

По реальному курсу это 678 млрд. грн. (60,7% ВВП).

Рисованным курсом Нацбанк прячет разницу в объемах валютного госдолга в размере 129 млрд. грн. (11,6% ВВП).

А значит, прячет дефицит бюджета, который должен считаться исходя из размеров средств, необходимых, в том числе, и на выплату внешних долгов.

По данным премьер-министра Арсения Яценюка, правительству в 2015 году нужно погасить 11 млрд. долл. внешних займов.

По официальному курсу это 172,7 млрд. грн.

По реальному – 214 млрд. грн. (это пока курс еще 19,5 грн./$)

Разница – почти 42 млрд. грн. – дополнительный дефицит бюджета, который и пытается спрятать НБУ.

Прежде всего, от МВФ, который потребует сократить государственные расходы на вышеуказанную сумму (а мы ведь догадываемся, что под нож пойдут не схемы "Народного фронта" на таможне, а зарплаты и пенсии).

Махинация с уровнем госдолга и дефицита ВВП необходима правительству и НБУ чтобы получить кредит МВФ, который должен удержать или отодвинуть дефолт государства.

Цель – благая. Но ничего хорошего для населения не несущая.

Реальную валюту для возврата долгов МВФ украинцы будут покупать по реальному курсу. Ведь цена любого импортного товара, с которого мы платим НДС, считается коммерсантами по реальному курсу.

А значит, спрятанные Нацбанком дополнительные 42 миллиарда гривен все равно тем или иным способом вынут из наших карманов.

Поэтому главный вопрос, который должны были бы задать Гонтаревой (и Яценюку, и Порошенко) депутаты должен звучать так: а не лучше ли объявить дефолт уже сегодня, и не набирать новые долги, рассказывая басни про "нереальный" курс?

Потому что новые кредиты – это всего лишь отсрочка краха экономики.

И плата за удержание у власти профнепригодных чиновников, за управленческие ошибки и воровство которых нам с каждым днем приходиться платить все больше и больше.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
 
Стенограма виступу Валерії Гонтаревої у парламентіП'ятниця, 16 січня 2015, 20:01
 
 
 
35d304e-hontareva-300.jpg.pagespeed.ce.g
Валерія Гонтарева. Фото unian.net
 

ГОНТАРЕВА В.О. Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановні присутні!

Я вдячна за можливість висловитися з цієї високої трибуну. Можу вам сказати, що нарешті я тут. Більше місяця я просила пана Гройсмана… (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Валерійович, я прошу вас дотримуватися Регламенту. Олег Валерійович, я прошу вас дотримуватися Регламенту і всіх народних депутатів.

Шановні колеги, якщо… я хочу вас попередити, шановні колеги, якщо ми зараз будемо порушувати процедуру розгляду даного питання, я закрию засідання Верховної Ради України.

Тому я прошу всіх до дисципліни, до порядку і до поваги до виступаючого. Я прошу правоохоронні органи провести дослідження чи натуральні ці кошти, чи фальшиві. Якщо фальшиві, треба розібратися щодо відповідальності за розповсюдження у залі Верховної Ради фальшивої валюти. Дякую.

Прошу уваги, шановні народні депутати. Будь ласка.

ГОНТАРЕВА В.О. Я не народний депутат, тому я ще не звикла до цього цирку, але нарешті я тут. Більше місяця я просила пана Гройсмана включити мій звіт до порядку денного і коли цього не сталася… (Шум у залі) Я вже вимушена була…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, Валерія Олексіївна, я перепрошую. Я тепер зрозумів в чому проблема. Я про це говорив, Валерія Олексівна, що на минулому пленарному тижні ви просили, щоб я запросив і я вас запросив насправді на цю п'ятницю, це правда, я це оголошував з Президії Верховної Ради, ви це пам'ятаєте. Дякую. Продовжуйте, будь ласка, 20 хвилин.

ГОНТАРЕВА В.О. Ні… Тому в мене була вже прес-конференція, вона була більш ніж 2 години, тому, на жаль, я прошу вибачення, якщо сьогодні я буду повторювати деякі сказані цифри.

Я розумію, що накопичилося дуже багато питань, тому я нікуди звідси не піду, а буду відповідати на всі ваші запитання. Тому постараюсь зробити мій виступ дуже стисло, щоб у нас багато часу на запитання, тому почнемо з початку.

Насамперед, скажемо про витоки з джерела сьогоднішньої повномасштабної фінансової кризи. На жаль, економічна ситуація України останні 10 років це історія нагромадження величезних макроекономічних дисбалансів.

Тобто не відповідності між обсягом виробництва та споживання в масштабах держави, які покривалися нарощуванням боргів. Тому у спадок ми отримали ці величезні макроекономічні дисбаланси та банківську систему, яка майже не функціонувала останні 6 років і також практично не робочу інституцію всіх гілок влади.

І зрозуміло, що безконечно це тривати не могло, а каталізатором нинішньої фінансової кризи стала спочатку анексія Криму, а потім справжня кривава війна на Донбасі.

Звідси і депресія економічної активності і погіршення стану державних фінансів і як результат напруга на грошово-кредитному ринку, зниження довіри до банківської системи та національної валюти. В цифрах це виглядає так: значне падіння ВВП – 7,5 відсотків в минулому році, стрімка девальвація гривні, майже 100 відсотків, з економічної точки зору це 50 відсотків, але з нашої точки зору як це ринком прийнято це майже 100 відсотків.

Споживча інфляція, яка сягнула майже 25 відсотків та втрата третини депозитів банківської системи. Що ми маємо? Найнижчі з 2009 року падіння рівня міжнародних резервів країни, які зараз складають 7,5 мільярдів доларів.

Нагадую вам прописну істину "війна – це насамперед величезні бюджетні витрати, це паніка населення і бізнесу, це реальна втрата територій промисловості" і в цьому ми з вами живемо і працюємо.

В той же час в нашій країні, всі знають, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Тому зараз постає питання: а чи міг Національний банк самотужки впоратися з цими безпрецедентними виплатами?

А чи є хоч одна Конституція у світі, яка покладала виключну відповідальність на центральний банк країни за забезпечення стабільності грошової одиниці?

Більш того, оцінювала не просто купівельну спроможність гривні, а її курс до долара США, до євро, або російського рубля? Відповідь: такого немає в жодній країні світу. Тому, що тільки консолідована та солідарна відповідальність всіх гілок влади може це зробити.

І, насамперед – це спільне завдання уряду та Національного банку. Тому що Національний банк не може замінити собою ні промисловість, не може бути ні імпортером, ні експортером, ні митницею, ні Податковою службою.

Національний банк не може створювати платіжний баланс країни від якого і залежить стабільність національної валюти. Тому що курс – це тільки дзеркало того, що відбувається в економіці держави.

І якщо казати математичною мовою, курс валюти – це похідна від платіжного. Sorry maybe, це прописні істини, але я їх повторюю.

І Національний банк у разі значного погіршення ситуації з платіжним балансом країни, що наразі сталося, може тільки тимчасово закривати наявні дисбаланси своїми валютними резервами через механізм ринкових інтервенцій або як регулятор банківської системи запроваджувати, знову ж таки, на короткий термін адміністративні обмеження.

60bfbb2-hontareva.jpg.pagespeed.ce.qkV0b Фото unian.ua

При цьому Національний банк не шукав собі виправдань і розпочав реформи одразу, тому що важкий стан нашої економіки це зараз, навпаки, привід рухатися ще швидше, це – реальний акселератор швидкості проведення реформ.

Іноді говорять, що ми сліпо слідуємо рекомендаціям Міжнародного валютного фонду, проте, я хочу сказати, що, на мій погляд, ми повинні рухатися набагато швидше, ніж це передбачено програмою з Міжнародним валютним фондом, тому що, на жаль, ця програма не передбачала того, що сталося в нашій країні за останні шість місяців.

І я дуже рада, що саме Національний банк першим розпочав радикальне оновлення банківської системи та, власне, себе.

Так що ж зробив Національний банк за час мого керівництва і що ми будемо робити в цьому році? Як ви знаєте, в минулому році наша країна пережила дві хвилі девальвації та боротьби з валютною панікою. Причини зрозумілі.

Дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу у 2013 році досягнув 16,5 мільярдів доларів. На підтримку штучного курсу гривні на рівні "8" було витрачено 23 мільярди доларів валютних резервів країни, включаючи 4 мільярди доларів у січні та лютому цього року. І як ви знаєте, економіці це не допомогло.

Реальний ВВП країни за шість останніх років навіть не досягнув рівня 2008 року на початку минулого року. Тому що на початку 2014 року всім було зрозуміло, що далі йти було нікуди, тому що попереду була фінансова прірва.

Накопичувати дисбаланс і далі вже стало неможливо: революційна ситуація настала, кінець злочинної влади вже був вирішений. І все це було зроблено при фіксованому курсі гривні до долара США.

Ще раз підкреслюю, що фіксований курс гривні, який вбивав конкурентоспроможність нашої економіки, який не давав економічного сенсу ні зростанню нашого експорту, ні розбудові імпортозаміщення, ні впровадженню енергозберігаючих технологій, - це і був спрямований шлях до цієї фінансової прірви.

А боязнь зробити рішучі реформи, як у газовому секторі, так і в інших секторах економіки, включаючи банківський сектор, який потребував перезавантаження ще з 2008 року, призвели до цього жахливого фіналу.

Але у нас у всіх сьогодні постає основне питання: чи відійшли ми від краю цієї прірви? Перший крок, навіть болючий, ми вже зробили. У квітні минулого року урядом та Національним банком було прийнято цілком обґрунтоване рішення: перейти до гнучкого курсу, валютного курсу. Його підтримав Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні кредитори.

Таким чином, ще до мого приходу до Національного банку сталася значна девальвація гривні: майже 50 відсотків. То було шоковою терапією лікування накопичених дисбалансів.

І вже на початку серпня, коли я звітувала тут, у Верховній Раді, досягнення гривнею фундаментального рівня у 11,7 гривень за долар – це був… фундаментальний рівень був досягнений, тому що рахунок поточних операцій на цьому рівні вже був цілком збалансований.

Національний банк був налаштований знімати левову частку адміністративних обмежень, та, як відомо, наприкінці серпня на нашій території розпочалася справжня війна, а з нею і новий виток девальвації, спричинений величезним попитом на готівкову валюту та на валюту на міжбанківському валютному рику.

Коли наприкінці вересня почалися нові коливання курсу гривні, ми вирішили, що ринок слід допомогти врівноважити. Якщо промисловість фізично знищена, то ні який курс гривні не допоможе експортеру стати конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

Майже півтора місяця Національний банк втримував курс на стабільному рівні за рахунок адміністративних важелів та валютних інтервенцій.

Ми ввели жорстоке адміністративне обмеження, ретельну перевірку імпортних контрактів; заборонили дострокове повернення кредитів, ввели 75 відсотків обов'язкового продажу валюти. Ми навіть заборонили виплату дивідендів за кордон.

Також ми проводили щотижневі інтервенції за фіксованим курсом гривні на рівні 12,95 як для поповнення кас банків 100 мільйонів доларів на тиждень, так і для задоволення попиту імпортерів – 200 мільйонів доларів на тиждень.

За цей час НБУ витратив на підтримку гривні 1,3 мільярда доларів валютних резервів. І я впевнена, що це ми зробили правильно, тому що на той час паніка населення та бізнесу досягла піку, а очікування повномасштабної війни змушувала нас замислитися над екстраординарними діями, які центральні банки повинні вводити в разі війни, тому що воєнна економіка, на жаль, це не ринкова економіка.

Тому ми були вимушені запровадити ці тимчасові заходи. І ми ніколи не відмовлялися від ідеї гнучкого ринкового курсу гривні.

cc6cf73-hontareva.jpg.pagespeed.ce.bWTO1  Фото bank.gov.ua

Коли на початку листопада ми побачили, що ситуація в економіці покращилася, коли ми замінили прогноз падіння ВВП з 9 відсотків до 7,5 відсотків, коли почали працювати наші експортери навіть в зоні АТО, коли домовленості по закупівлі газу на зиму вже були досягнуті та коли була обрана нова Верховна Рада цілком проєвропейська, Національний банк вирішив, не скасовуючи адміністративних обмежень, допомогти ринку знайти врівноважений курс, так званий еквілібріум.

Тому ми започаткували щоденні валютні аукціони в розмірі 5 мільйонів доларів не для задоволення попиту імпортерів, а як інструмент пошуку цієї рівноваги.

На жаль, ринок ще цю рівновагу не знайшов. Ринок ще чекає цю рівновагу, адже певні результати є, коливання курсу є достатньо помірні.

Ще я хочу зауважити, що продаж валюти НАК "Нафтогаз" НБУ досі здійснює напряму з валютних резервів. Тому коли панічні настрої покращаться, ми моментально побачимо, що пропозиції валюти на ринку буде більше, ніж попиту. Коли найбільший імпортер країни не купує валюту на міжбанківському ринку, то там повинен бути її профіцит.

Тепер перейдемо до грошово-кредитної політики, яку проводив Національний банк в минулому році. Цілком зрозуміло, що реалізація грошово-кредитної політики НБУ здійснювалася в умовах соціально-політичного тиску, несприятливих макроекономічних трендів, які посилились військовими діями на сході країни.

Але всім варто пам’ятати, що Національний банк підтримував Державний бюджет країни, яка вела військові дії. За це ми маємо багато критиків, включаючи критиків Ради Національного банку.

У спокійний мирний час я б була першою проти монетизації державного боргу. Але спробуємо проаналізувати виклики. Дефіцит Державного бюджету становив 63 мільярди гривень, який був практично профінансований Національним банком через купівлю державних цінних паперів.

Тому що кошти Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних кредиторів в розмірі 9 мільярдів доларів були витрачені на повернення старих зовнішніх боргів. Більш ніж 20 мільярдів гривен з цієї суми пішли на потреби армії для проведення АТО. Інші були витрачені виключно на захищені статті бюджету – виплати зарплат і пенсій.

Але виникає запитання: а хто ще це міг зробити? Ринки капіталу для країни в стані війни закриті, і ніхто б з інвесторів цього більше зробити не міг.

Окрема історія з НАК "Нафтогазом". 8,6 мільярдів доларів були продані з резервів країни на потреби НАК "Нафтогазу". Не секрет, що НАК "Нафтогаз" потребує реформ, і вони тривають. Але його збалансування потребує часу та узгоджених дій виконавчої влади. А теплі домівки всім потрібні вже зараз.

Тому уряд збільшив статутний фонд НАК "Нафтогазу" на суму 104 мільярди гривень, які НАК "Нафтогаз" витратив на закупівлю газу та на розрахунки зі старими боргами, з "Газпромом" – на 3,1 мільярда доларів та з євробондами на загальну суму 1,7 мільярдів доларів.

Але ці кошти ніколи не виходили на ринок і не спричиняли тиск на гривню, як я неодноразово повторювала, тому що всі ці виплати ми робили за рахунок валютних резервів країни, але країна втрачала резерви, тому рівень валютних резервів досяг мінімального рівня з 2009 року і зараз складає 7,5 мільярдів доларів.

Але при цьому Національний банк вдвічі збільшив свій портфель державних цінних паперів, який на кінець року складає 317 мільярдів гривень або більш ніж 70 відсотків всіх локальних запозичень уряду, та загалом профінансував уряд та "Накнафтогаз" на суму 175 мільярдів гривень або майже 40 відсотків доходів зведеного бюджету країни.

Наголошую, що виснаження наших золотовалютних резервів, зовнішні боргові зобов'язання, а також затримка допомоги Міжнародного валютного фонду, яка була запланована на кінець цього року, але була відкладена у зв'язку з достроковими виборами Верховної Ради та формуванням нового уряду, дуже негативно вплинула на ціни запозичень України як на міжнародних ринках, так і на ситуацію на локальному валютному ринку.

Також знову посилився відтік депозитів з банківської системи, який досяг 126 мільярдів гривень або 29 відсотків минулого року. Тому треба діяти дуже швидко.

Можемо констатувати, що в нас вже йде повномасштабна фінансова криза, яку можна подолати тільки рішучими діями, значною бюджетною економією та фінансовою підтримки міжнародних донорів. Тільки впевненість у майбутнє може повернути довіру населення та бізнеса до банківської системи.

Для НБУ криза – це час рішучих дій, тому ми не сиділи та не чекали, що "заграница нам поможет", а почали реальну перебудову банківського сектору. Ми зробили три найважливіших речі. Перш за все, ми кардинально змінили підхід до рефінансування банків, ми розчищаємо банківську систему та зміцнюємо її, і нарешті, реформування банківської системи ми почали з себе.

Дозвольте детальніше зупинитися на цих пунктах. По-перше, ми кардинально змінили підхід до рефінансування банків.

8f3d5c4-hontareva.jpg.pagespeed.ce.cQASq  Фото gordonua.com

Тепер нікому не можливо отримати в Національному банку рефінансування під сумнівну, неякісну заставу, тільки підтвердження вартості цієї застави провідними міжнародними компаніями, є базою для отримання стабілізаційного кредиту Національному банку.

А стабілізаційний кредит банк може отримати тільки в разі наявності куратора банку, який реально відслідковує цільове використання цього кредиту.

Таких кредитів за мою каденцію було надано п'ять і лише на відтік депозитів в межах сум гарантованих вкладів.

Також була розроблена сучасна програма автоматичного рефінансування банків під заставу ОВДП через прозору ринкову систему щотижневих аукціонів.

Тому коли я бачу чергову інсинуацію щодо обсягу рефінансування, то хочу вам надати статистику.

За час мого перебування на посаді банки повернули кошти в рефінансування більше, ніж було видано. І це притому, що наприкінці вересня, у зв'язку з ситуацію на Донбасі, для стабілізаційних кредитів ми оголосили банківські канікули строком на 3 місяці та підготували спеціальну програму реструктуризації таких кредитів строком на 4 роки.

Нагадую, що до мого приходу в Національний банк, надав банкам спочатку минулого року 35,6 мільярдів гривень, а наприкінці року ця цифра становила 34 мільярди гривень. Тому цифри кажуть самі за себе. За мою каденцію повернення рефінансування було на мільярд більше ніж видано спочатку року.

Але щоб не втрачати довіру вкладників та забезпечити вчасне проведення розрахунків та повернення вкладів населенню Національний банк як кредитор останньої інстанції повинен пильно дивитися за ліквідністю ринком.

Тому коли я чую, що Національний банк за останній тиждень надав рефінансування банкам на 90 мільярдів гривень, то хочу проінформувати вас, що залишок за кредитами рефінансування, виданими за всю історію Незалежної України, на сьогодні складає 110 мільярдів гривень, або 7 відсотків ВВП, з яких ринковими кредитами під заставу ОВДП складає 14 мільярдів гривень або менш ніж один відсоток ВВП.

А левова частка стабілізаційних кредитів складає якраз кредити, які були надані протягом 2008-2013 років та досі не повернені до Національного банку. На жаль, значна частина обсягу коштів з підтримки ліквідності банків внаслідок… У мене ще багато інформації.

На жаль, значна частина обсягів з підтримки ліквідності банків внаслідок відпливу вкладів трансформувалась в готівку поза банками, обсяг якої збільшився на 19 відсотків. Але ріст монетарної бази в минулому році склав всього 10,2 десятих відсотків або 31 мільярд, тому що витратили інші валютні резерви на потреби Нафтогазу. Тому, коли я чую про…

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

О.І.СИРОЇД

ГОЛОВУЮЧИЙ Я прошу дати ще дві хвилини. (Шум в залі)

Ми не обмежуємо. Прошу… Пані Валеріє, пані Валеріє, я прошу завершувати, 2 хвилини.

ГОНТАРЄВА В.О. О'кей. 2 хвилини. Тому за всію історію емісія гривні складає 338 мільярдів гривень, щоб ви це розуміли, щоб ніякі інсенуації по 100 мільярдів, 900 мільярдів, щоб ніколи, нічого це не бачили та не чули.

Головний месидж. На підтримку регулятора як кредитора останньої інстанції банки можуть розраховувати, якщо вони платоспроможні та мають лише короткострокові проблеми з ліквідністю в зв'язку з витоками депозитів. Якщо вони мають достатній капітал або затверджено програму до капіталізації та мають прийнятну заставу.

По-друге, ми чистимо банківський сектор. Може це буде відповіддю, – 33 банки вже виведено з ринку, 7 з них за порушення законодавства в сфері незаконного відмивання грошей.

Ми провели стрес тестування 40 банків. Ми підвищили вимогу до капіталу банків, зараз нові банки… капітал нових банків буде складати 500 мільйонів гривень. Рекапіталізація банків вже триває. Програми рекапіталізації вже надані. 18 установ потребують рекапіталізації – це 66 мільярдів гривень.

І нарешті реформування банківської системи. Ми почали самі з себе. Ми скоротили більш ніж 50 відсотків нашого персоналу. Ми… Ця програма триває, тому що ми перебудовуємо всі процеси, ми… зараз ми перебудовуємо всі наші філії.

25 територіальних управлінь більш не буде в цій країні, будуть тільки 4 кластери. Ми з 11 тисяч наших співробітників ми будемо мати тільки 5 тисяч співробітників к кінцю цього року. Ми продаємо непрофільні активи. Ми зменшили наш кошторис більше, ніж в 2 рази – з 11 мільярдів до 5, на 6 мільярдів гривень. Всі ці гроші підуть до державного бюджету цього року вже. Тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, пані Валеріє. Я вам дуже… 30 секунд, давайте. Тому що чи матимете час на відповіді.

ГОНТАРЕВА В.О. Треба ж сказати, що ми збираємося робити цього року.

3272186-hontareva.jpg.pagespeed.ce.ZIdup Фото espreso.tv

Перш за все цінова стабільність в державі – це завдання Національного банку.

Для цього треба переходити до режиму інфляційного таргетування. Але для нього повинні бути передумови. Перш за все треба зупинити фіскальний домінентс, fiscal dominants. Фіскальне домінування – це неправильна монетарна політика, це політика бюджетного та нафтогазового таргетування. Тому монетарна політика на наступний рік з боку Національного банку буде дуже виважена. Цифри надам по інфляції, коли будуть запитання.

Тому Національний банк планує приріст монетарної бази на 27 відсотків або на 91 мільярда та готовий оказати підтримку уряду, фонду гарантування та банківській системі України тільки в цих межах. Розраховано це, виходячи з інфляції 17,2 відсотка. Головний меседж, яким я хочу закінчити свій виступ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Пані Валерію, я вам дуже дякую. (Шум у залі)

Ну, давайте. Давайте ще 30 секунд. 30 секунд, прошу.

ГОНТАРЕВА В.О. Головний меседж це: Національний банк буде продовжувати використовувати систему гнучкого обмінного курсу, тому в нас ніколи вже не буде фіксованого обмінного курсу. Тому Національний банк ніколи не буде (ну, за мою каденцію, а це ж не проблема), ми будемо надавати тільки нашу інформацію по інфляції, по ВВП, по…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я прошу записатися на виступи від фракцій, спочатку від фракцій. Прошу записатися на запитання. 20 хвилин на запитання.

Прошу, Олег Березюк, фракція "Самопоміч".

БЕРЕЗЮК О.Р. Прошу передати депутату Остріковій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Острікова, прошу.

ОСТРІКОВА Т.Г. Шановна пані Голово Національного банку, в мене наступне питання, яке пов'язане з вашим основним меседжем. Коли Національний банк України визнає, що в Україні діє декілька курсів і, зокрема, діє чорний курс, реальний курс, який формують експортери у змові з банками.

Цей курс на сьогодні близько 19, а колеги говорять, що вже перевищив 20,5 гривень. Якщо імпортер не погоджується на сплату тим чи іншим способом, оцієї дельти – різниці між вашим офіційним курсом і чорним курсом – він залишається без валюти, а значить не може виконати свої зобов'язання перед іноземним постачальником.

Тому 95 відсотків угод на сьогоднішній день, пов'язаних з купівлею і продажем валюти, проходять на чорному ринку по такій описаній вище схемі. Я хотіла би спитати, які ви вживаєте ефективні заходи спрямовані на подолання цього явища? Як на сьогоднішній день…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, доповідайте.

ГОНТАРЕВА В.О. Як я вже зазначила, коли в країні є дефіцит валюти, то Національний банк впроваджує і коли Національний банк не має можливості робити інтервенції в значних пропорціях, то Національний банк впроваджує адміністративні межі. І це дуже болюче для ринку, коли це існує.

Тому доколи будуть існувати адміністративні обмеження до того часу будуть існувати компанії, які будуть намагатися його обійти. Тому чорний ринок, сірий ринок – це ж дуже гарне запитання, тому що курс, про який ви сказали, я знаю, що деякі реальні транзакції є, але це не курс ринку.

А коли ми з вами… на жаль, ліквідність валютного ринку вона настільки мала, вона настільки низька, а попит набагато більший…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, 10 хвилин завершити. 10 секунд завершити.

ГОНТАРЕВА В.О. Я? Наше головне завдання, щоб у нас був один курс реальний та ефективний. Тому я перша, хто… коли я цього понеділка була нарада з 40 банками, я запропонувала…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу включіть мікрофон.

ГОНТАРЕВА В.О. Я сподіваюсь, коли міжнародні організації оголосять цю велику допомогу цю рівновагу ми знайдемо бистріше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Валерія.

Народний депутат Олександр Кодола.

КОДОЛА О.М. Олександр Кодола, Чернігівщина, фракція "Народний фронт". Шановна Валерія Олексіївна! Коли ви були призначені на посаду, золотовалютні резерви України складали близько 20 мільярдів доларів.

Днями Нацбанк оприлюднив інформацію, що золотовалютні резерви України складають вже 7,5 мільярдів доларів. Це є найнижча цифра в історії України.

Тому у питання до вас, куди за півроку вашої роботи ділися понад 13,5 мільярдів доларів золотовалютних резервів і які шляхи вирішення і збільшення цих резервів ви бачите? Дякую.

9ee39ec-hontareva.jpg.pagespeed.ce.EzS4d Фото espreso.tv

ГОНТАРЕВА В.О. Ну, для начала, коли я прийшла на посаду, вони були 16 мільярдів.

Можу вам сказати, що тільки що в своєму виступі, якщо б ви його слухати, то 8,6 мільярди резервів було продано напряму НАК "Нафтогаз" і 1,3 мільярди було продано через інтервенції на підтримку курсу гривні у вересні та жовтні цього року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я вас прошу! Ми так довго чекали цього звіту, і ви так наполегливо запрошували пані Гонтареву до залу! Тому я прошу, займіть місця, сядьте, і прошу вас бути уважними. Дякую. Павло Кишкар.

КИШКАР П.М. Я прошу передати слово Альоні Бабак.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Альона Бабак.

БАБАК А.В. Народний депутат Альона Бабак, фракція "Самопоміч". Валерія Олексіївна, скажіть, будь ласка, в мене питання банківського нагляду. Я на прикладі акціонерного комерційного банку "Київ" хочу продемонструвати ситуацію, яка слалася.

Є вкладник, який звернувся до банку отримати свої кошти з пенсійного рахунку, банк не віддає гроші, каже, що в нього немає.

Коли вкладник звернувся до Нацбанку, Нацбанк відповів, що відповідно до статті 5 про банки і банківську діяльність банк не може втручатися в діяльність банків.

Скажіть, будь ласка, у випадку, якщо банк фактично неплатоспроможний, а Національний банк України не може вплинути на такий банк, то скажіть, будь ласка, як може бути забезпечена стабільність банківської системи, якщо ви фактично не можете впливати на ситуацію, коли банк не виконує своїх зобов'язань перед вкладником? Скажіть, як бути в такій системі?

ГОНТАРЕВА В.О. Я можу сказати, що банки – це, мабуть, найменша проблема нашої банківської системи, тому що це дуже маленький банк. На жаль, ми маємо такі проблеми, дуже серйозні, в нашій банківській системі… Для цього і є механізм рекапіталізації банків та механізм надання ліквідності національним банкам, рекапіталізованим банкам.

Але банк "Київ", якщо це запитання по банку "Київ", власник банку "Київ" – це Міністерство фінансів, тому ми вирішуємо зараз питання про…

Тому що банк "Київ", ну, це питання до Фонду гарантування або до приєднання до іншого державного банку. Поки не буде вирішено питання, ніхто не може отримати кошти, я з цим погоджуюся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Івченко Вадим.

ІВЧЕНКО В.Є. Прошу передати колезі Луценку Ігорю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ігор Луценко, прошу.

ЛУЦЕНКО І.В. Шановна Валерія Олексіївна! (Я тут). Шановна Валерія Олексіївна, сьогодні банківську і грошову систему України, ну, фактично знищено, будемо визнавати факти: гривні перестали довіряти. В першу чергу чому? Тому що Нацбанком за цей період наш було розбазарено золотовалютні резерви.

Ви знаєте цифру, скільки чистих резервів залишилося: вона дуже маленька. А через що розбазарено? Через продаж доларів обраним банкам. Мільярди доларів Нацбанку просто розтанули в цих обраних банках.

Нагадаю, що в жовтні по 300 мільйонів в день кудись йшло. І українці на сьогодні змушені купувати долари на "чорному" ринку по катастрофічному курсу. В реальності в нас зараз існує 4 курси, що є колосальною можливістю для корупції.

У мене є питання: чи усвідомлюєте ви свою відповідальність…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити, будь ласка.

ЛУЦЕНКО І.В. Чи усвідомлюєте ви свою відповідальність за цю ситуацію і які заходи ви застосовуєте для того, щоби з цим справитися? Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Я кожен день усвідомлюю свою відповідальність. І не лише за це, а за реальну макроекономічну ситуацію всієї країни. Тому я вже сказала, що наші резерви 8,6 мільярдів доларів наших резервів ми продали напряму НАК "Нафтогазу" і тільки 1,3 мільярда було витрачено н підтримку курсу гривні, коли була реальна воєнна ситуація в країні. Тому… ну про що це… що говорити?

Нормальний ринок в день – це мабуть 300 мільйонів в день. Але зараз коли наш експорт впав на 20 відсотків, тому що в зоні АТО ми маємо 15 відсотків нашого ВВП та 20 відсотків нашого експортного потенціалу.

У нас, на жаль, недостатньо валюти. А попит з боку населення в три рази перевищує… нормальне повне не в три рази, а в сотні раз. Тому збираю валюту…

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую. Народний депутат Максим Поляков.

81d2491-hontareva.jpg.pagespeed.ce.mJO2m   Фото focus.ua

ПОЛЯКОВ М.А. Пані Гонтарева, у мене є питання до вас. Ви як зайшли, хоч подивилися зверху напис був? Ким ви працюєте? Ви ж не начальник відділення пошти десь в Глевасі. У мене до вас три питання є.

Перше питання. скажіть, будь ласка, в цілому по банківській системі в період з 01.05 по 01.12… року комерційними банками було куплено 41 мільярд доларів. З них комерційними банками в період той же самий вашої роботи було виведено на Кіпр 7 мільярдів доларів. Це ваша особиста відповідальність.

Друге питання. Ви сказали, що 33 банки, які ви вивели. Але чому в цих банках немає жодного банку сім'ї Януковича?

Я вам називаю банки: "Fidobank" (Арбузов-Колобов), "Смартбанк" (Захарченко), "Юнісон"Банк" (Клименко), "Інвестиційно-трастовий банк" (Захарченко), "Фінанс банк" (Захарченко), "Український бізнес банк" (Янукович-Арбузов), ПАТ "Банк Капітал" (Клименко), – це ваша відповідальність особиста, тому що ці кошти виводяться за кордон.

І третє питання. Як….

ГОНТАРЕВА В.О. Ну перш за все, я можу вам сказати, що це якась нісенітниця, тому що нічого за кордон при моїй каденції не виводили. Тому що спочатку вересня ми запровадили такі адміністративні важелі, що всі ви приходили до мене і тільки з критикою того, що навіть і нормальний імпортний контракт дуже тяжко оплатити.

А збоку банка Януковича, так я можу вам сказати, що…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, народні депутати… Я вас прошу.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОНТАРЕВА В.О. Пробачення приношу, не всі приходили. Окей? Це буде в іншому моєму виступі. Тому що це відповідь на питання, не всі приходили. Не всі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Тому щодо банку Януковича, наскільки мені відомо, три банки зараз судяться з нами, тому що це банки Януковича, а ми вивели їх з ринку.

Один із них був Всеукраїнський банк розвитку, банк Януковича. Немає ніяких питань та проблем з ліквідністю або з капіталом у цьому банку. Виводили в три етапи, тому що у нас немає нормальних законів як вивести цей банк в один етап, але вивели. Тому що санкції, змогли це зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Осуховський Олег.

ОСУХОВСЬКИЙ О.І. Прошу передати слово Юрію Левченку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу передати слово Юрію Левченку.

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Левченко ВО "Свобода". Пані Гонтарева, от ви дуже правильні слова використовуєте, розумні, англійські, як: "…" ну тут не тільки ви англійську мову знаєте.

Я хотів би запитати чи ви знаєте таке поняття: " … " поведінкові фінанси – ті речі, які вивчає будь-який студент першого курсу будь-якого західного економічного вузу. А саме те, що не можна виходити на публіку і публічно на ток-шоу і повідомляти про плани Нацбанку.

Тому що це спричиняє паніку – паніку на ринку. Ви це робили постійно, от зараз трошки менше, але через зокрема вашу таку поведінку був величезний початок відтоку капіталів з банківської системи.

Ви вважаєте, що ви профпридатні після таких речей, коли ви елементарні першокурсні речі не знаєте? Це перше питання.

І друге питання: чому минулого року Нацбанк неодноразово виходив на ринок і купував долар на завищеним курсом, за кусом, який був вище ринкового на той момент. І таким чином штучно піднімав курс долара. Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Дуже гарне запитання. Тому що завищений курс… це одноразово Національний банк у державній компанії купував на ринку 100 мільйонів доларів. Це було, мабуть, на початку літа. І курс був 11,7.

Так що дякую, що це був "завищений" курс. Але ми це робили, тому що це була дуже велика сума одноразова для ринку. Ринок вже мав збалансований курс на цьому рівні 11,70. І також це було нам потрібно, тому що нам потрібно було зустріти маяк Міжнародного валютного фонду по нашим валютним резервам.

Щодо поведінки, я не можу це коментувати, тому що, на жаль, паніка на ринку почалась більше ніж рік тому. Вона почалася в жовтні 13-го року з революції, потім з анексії Криму. На жаль, далі була війна. Тому я можу прокоментувати тільки, що з моїм приходом, я була вже більш щаслива, ніж пан Кубів, тому що з моїм приходом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Микола Скорик.

fd6d35f-hontareva.jpg.pagespeed.ce.-4gTQ  Фото antikor.com.ua

СКОРИК М.Л. Дякую. Скорик, "Опозиційний блок". Шановна пані Голова. В бюджеті 2015 року записано, що доходи Державного бюджету від діяльності Національного банку будуть складати більше 60 мільярдів.

В той же час Рада Національного банку підтверджує на цей рік тільки 34 мільярди. Чи підтверджуєте ви ту суму, яка стоїть зараз в Державному бюджеті?

Друге питання. В Державному бюджеті стоять 2 цифри: фонд гарантування вкладів фізичних осіб – 20 мільярдів, і 25 мільярдів на рекапіталізацію банків.

Чи вважаєте ви, що буде справедливим, що замість збанкрутілих власників банків за проблеми і проблемні активи цих банків будуть платити безпосередньо держава Україна і прості громадяни України.

І третє питання. Яка сума того рефінансування, яке ви надавали комерційним банкам, пішла все ж таки на валютний ринок. І яким банкам і яку вони понесли догану від Національного банку? Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Перш за все, перше питання може про рефінансування. Як я вже зазначила, Національний банк за мою каденцію видав тільки п'ять стабілізаційних кредитів, та всі ці кредити були видані тільки на повернення депозитів в рамках гарантованою фондом сумою.

Куратори це відслідковували до кожної копійки. Є всі репорти з цього приводу. Тому ні жодної копійки з цього не пішло з банківського ринку.

Але якщо населення получило свої гроші в банках, воно могли йти на вторинний ринок валюти, готівковий, та купувати валюту тому опосредовано… опосередковано, якийсь вплив міг бути.

Щодо першого питання. Доходи Національного банку: 65… прогнозований прибуток Національного банку за цей рік складе 65 мільярдів гривень. Тому Національний банк не заперечує перерахувати цей прогнозований прибуток.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, будь ласка.

ГОНТАРЕВА В.О. Я вам скажу чого це сталося. Це сталося одного разу в нашому житті, тому що ми продали валютні резерви, наші чисті, а вони дали нам курсові різниці які вже були реалізовані. Тому такий високий прибуток. Але це один раз в нашому житті. (Шум у залі)

Ну, це на 15-й буде перераховано, тому що це 14-й рік. Я з вами згодна, це не як не допоможе нам у нашому житті, на все наше подальше життя, це одноразова. Але Національний банк може перерахувати ці гроші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, народний депутат Іван Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановна пані голова Національного банку! Три місяці тому вся країна з великим інтересом спостерігала як ви намагалися купити 200 доларів у відділенні банку.

За вашими нормативами і власними уявленнями це начебто було зробити дуже легко. Але вам це не вдалося. Тому скажіть, будь ласка, як громадяни України, які мають не великі заощадження, не довіряють банківській системі через те, що завдяки вашому керуванню з'явився чорний ринок, який зараз процвітає.

Як їм можна купити долари? Де вони це можуть зробити і за яким курсом, якщо не на чорному ринку?

І друга частина запитання. За ті три місяці, які минули, скажіть, будь ласка, скільки доларів, де і за яким курсом ви купили особисто? Іще одне. Скажіть країні, яка заробітна плата Голови Національного банку України? Дякую. (Оплески) 

ГОНТАРЕВА В.О. Ви задали зараз про заробітну плату дуже легке запитання. Ви ж її заморозили на рівні 7 мінімальних заробітних плат.

Я не погоджуюсь з такою заробітною платою, я вам можу сказати. Не погоджуюсь ні я, ні правління Національного банку, ні голови департаментів. Ми не погоджуємося з такою заробітною платою, але це дуже легка відповідь.

Тому що вона складає 10 тисяч гривень на місяць. Ми не погоджуємося з такою, тому ми сподіваємося, що Верховна Рада змінить ці… (Шум в залі)

Це ж… Ну я ж не можу. Валюту де купити? Перше запитання за… Валюту купувати не треба, тому що кожен, хто хоче купити валюту створює паніку. Якщо ви їдете за кордон ви можете використовувати вашу платіжну картку де буде… і платити платіжною карткою все, що заманеться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Григорій Тіміш. Це останнє запитання. Дякую.

ТІМІШ Г.І. Шановний головуючий, прошу передати слово депутату Соловью Юрію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Юрій Соловей.

СОЛОВЕЙ Ю.І. Шановна пані Гонтарєва! Я хочу сказати, що за останній рік Нацбанк зробив все для того, щоб вбити в Україні середній клас і малий, і середній бізнес. І це йому успішно треба визнати вдалося. Але поряд з тим я хочу сказати, що ви або до кінця не розумієте питання, або не знаєте тему.

Ви сказали, що курс давить платіжний баланс України. Так от за 9 місяців у нас є позитивний платіжний баланс. На курс сьогодні давить непрофесійність дій Голови Національного банку України. Це перше питання.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, сьогодні мільйони українських людей стали заручниками валютних кредитів. Як, коли і в якій спосіб Національний банк буде вирішувати це питання? Це перше питання. І друге питання. У цілому світі Національний банк…

bd4a4c9-tyzhdenua.jpg.pagespeed.ce.ACJoW Фото tyzhden.ua

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

СОЛОВЕЙ Ю.І. В цілому світі Національний банк є основним економічним інструментом розвитку економіки. В цілому світі сьогодні кредити можна взяти під нуль відсотків один або два. В Україні облікова ставка Національного банку – 14 відсотків.

Це що, стимулювання розвитку економіки? Коли Національний банк почне знижувати облікову ставку Національного банку і стимулювати розвиток економіки? Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Зараз на запобігання розвитку інфляції, яку ми прогнозуємо на рівні 17 відсотків на наступний рік, наш монетарний комітет навіть розглядає можливості підвищити цю ставку. Тому що ми повинні, коли ми говоримо про стабільність національної одиниці – то стабільність наших цін.

Щодо меморандуму по валютним кредитам. Разом з українськими найбільшими банками, валютними кредиторами, ми підготували меморандум, який, я думаю, прийде зараз на поміч нашим всім боржникам валютним.

Тому що, як ви знаєте, Національний банк вже подавав законопроект… підтримав законопроект Князевича, який був проголосований влітку, але, на жаль, тому що там курс обміну був на рівні 11,7. На жаль, сьогодні такого немає, тому ми вважаємо, що зараз ми підемо іншим шляхом. Це через меморандум…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

ГОНТАРЕВА В.О. А у вас ми вже зареєстрували… запросили депутата зареєструвати законопроект 0939, де ми вимагаємо і просимо вас зробити налогові льготи для таких…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити. Завершили? Народний депутат Тетерук, прошу.

ТЕТЕРУК А.А. Дякую. Фракція "Народний фронт", Тетерук Андрій Анатолійович. Шановні депутати, ми покликали посадову особу, голову Національного банку для доповіді.

По-перше, її ніхто не слухав, по-друге, у нас в залі повна відсутність дисципліни і, по-третє, коли ми покликали посадову особу, давайте відноситися до жінки як до посадової особи, а не витворювати піар-акції і ображати її, як жінку.

Тому що безчестя робити такі акції по відношенню до жінки, тому що честь, Україна і жінка це повинні бути святими поняттями для кожного чоловіка, це по-перше. Тому я прошу лідера фракції Радикальної партії вибачатися перед жінкою, по-перше.

Тепер питання до голови Національного банку. Чому Національний банк не застосовує регуляторні механізми? Це перше. І по-друге, чому у нас є проблеми із зняттям депозитів і люди мають досить проблемну ситуацію при отриманні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

ТЕТЕРУК А.А. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, відповідайте.

ГОНТАРЕВА В.О. Перше питання, можна повторити? Депозити. А перше питання електронне, я не дочула. Почну з депозитів, а перше питання я не почула, сорі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, щоб можна було почути ще раз перше запитання.

ТЕТЕРУК А.А. Перше питання. Чому Національний банк не застосовує регуляторні механізми? Друге. Чому вкладники не можуть зняти свої депозити? Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Електронні механізми?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Регуляторні механізми.

ГОНТАРЕВА В.О. А, регуляторні механізми? Погано чути.

Перш за все, ми використовуємо електронні… регуляторні механізми. Неможлива кількість зараз адміністративних обмежень, неможлива.

Наша головна задача як тільки ми отримаємо підтримку міжнародних організацій я, сподіваюсь, ми почнемо знімати ці обмеження. Зараз ці 200 доларів на одну людину, зараз це перевірка всіх контрактів, 75 відсотків обов'язкового продажу, це обмеження, досі ми не можемо дозволити платити дивіденди.

Як ми можемо сподіватися, що в цю країну будуть інвестиції, коли ми не можемо, не дозволяємо людям платити дивіденди. Тому ми… якщо ситуація буде погіршуватися, у Національного банку не буде іншого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити. Ви завершили, пані Валерія?

І останнє запитання, народний депутат Головко, все.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити і будемо закінчувати, шановні колеги. 

ГОЛОВКО М.Й. Валерія Олексіївна, я би хотів сказати, що ні в якому разі, щоб ви не робили того, знову піднімаєте облікову ставку адже це знову призведе до падіння курсу української гривні, витягування коштів з реального сектору, закачування їх в банки і виведення їх в офшори.

Так як це сталося, 41 мільярд, я перепрошую пані Валерія, 41 мільярд доларів ви продали сьогодні на ринку України з яких 32 вийшли якраз в офшори через підставні банки і інші структури.

Ви даєте рефінансування російським банкам такі як "Промінвестбанк", "ВТБ", "Альфа банк", "Сбербанк России" мільярди, офіційно 179 мільярдів гривень.

До яких пір поки українська економіка буде фінансувати російські банки, які зараз фінансують терористів на Сході. Я вважаю це найбільший злочин. Тому за те, що відбулося в Україні, падіння національної гривні і за всі ці злочини в будь-якій цивілізованій державі давно вже би вас як керівника відправили у відставку.

Я думаю, що парламент це рішення підтримає. Дякую.

ГОНТАРЕВА В.О. Це декларація, чи запитання, чи як, що будемо робити? Відставку, або відповідаємо?

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

О.І.СИРОЇД

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваш коментар, пан Головко. Пані Валерія.

ГОНТАРЕВА В.О. Я вже надала інформацію скільки Національний банк продав валюти, я не можу коментувати якусь інсинуацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую вам дуже. Будь ласка, Олег Ляшко.

ЛЯШКО О.В. Олег Ляшко, Радикальна партія. Мене колега закликав вибачитися перед пані Гонтаревою. Безумовно, якщо є для цього підстави, я готовий вибачитися.

Але у мене питання: а хто буде відповідати, і коли пані Гонтарева вибачиться перед мільйонами українців за те, що її політика довела до зубожіння мільйони людей, що вони вдвічі знецінили свої заощадження через вас, що вдвічі зросли ціни в магазинах через вашу діяльність?

Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що мільярди, сотні мільярдів рефінансування роздала комерційним банкам? Вивели за кордон, перевели у валюту, люди сьогодні не можуть 100 доларів купити.

Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що в Україні чотири курси, і внаслідок цього, мінімум, чорний ринок 200 мільйонів доларів на день?

Тому Гонтарева повинна не вибачатися, а в тюрмі сидіти, і парламент має проголосувати за відставку цієї прохіндєйки! Слава Україні!

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.Б.ГРОЙСМАН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дякую голові Національного банку, вона мужньо відповідала на ваші запитання. Я дякую за інформацію, яка була надана і за відповіді на запитання народних депутатів.

А народних депутатів я би просив… А народних депутатів я би просив толерантно себе вести по відношенню до будь-кого, хто стоїть на цій трибуні. Це повага як до доповідача, так і до кожного депутата в сесійній залі. Не можна порушувати норми, представляючи при цьому український парламент. (Шум у залі)

Дякую голові Національного банку України.

 

Валерий Казмирчук _ 17.01.2015 13:44
IP: 93.175.197.---
МАРИОНЕТКА ПОРОХА . КОТОРАЯ ПО УКАЗКЕ СВОЕГО БОСА ДЕЛАЕТ В СТРАНЕ ГИПЕРИНФЛЯЦИЮ ПОД ШУМОК КОТОРОЙ РАЗВОРОВЫВАЮТСЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНЫЕ РЕЗЕРВЫ И НАГРЕВАЮТСЯ НА КУРСЕ ВАЛЮТ , ДОВОДЯ ДО НЕЩЕТЫ НАСЕЛЕНИЕ УКРАИНЫ ОПЯТЬ ЖЕ ЕЕ БОСОМ ПОРОХОМ И ЕГО ДРУЗЬЯМИ ОЛИГАРХАМИ КОЛОМОЙСКИМ И ПРОЧИМИ .... СУДИТЬ НАДО ПОРОХА И ГНАТЬ ПОКА ЕЩЕ НЕ ПОЗДНО ....
  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Только правового механизма изгнания нет.

Опять будет как с Януковичем,только кто это будет проплачивать и спонсировать?

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Только правового механизма изгнания нет.

Опять будет как с Януковичем,только кто это будет проплачивать и спонсировать?

Нужно, чтобы ВР приняла закон "Об Изгнании" с описанием правового механизма изгнания.

Причем изгнание должно начинаться с мусорной люстрации. Если мусорная люстрация не помогла, тогда происходит полное изгнание.

Изгнание, как и финансирование политических партий, должно финансировать государство.wink3.gif

Share this post


Link to post
Share on other sites

Нужно, чтобы ВР приняла закон "Об Изгнании" с описанием правового механизма изгнания.

Причем изгнание должно начинаться с мусорной люстрации. Если мусорная люстрация не помогла, тогда происходит полное изгнание.

Изгнание, как и финансирование политических партий, должно финансировать государство.wink3.gif

Это фантастика.

Каким образом можно заставить вежливо попросить принять такое?

что с люсрацией?

многие отмазались побывав в километрах 50 от зоны боевых действий, особенно высокопоставленные люди?

очищение от пенсионеров - вот настоящее название люстрации.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Это фантастика.

Каким образом можно заставить вежливо попросить принять такое?

что с люсрацией?

многие отмазались побывав в километрах 50 от зоны боевых действий, особенно высокопоставленные люди?

очищение от пенсионеров - вот настоящее название люстрации.

Многим казалось, что янукович вечен. Оказалось - фантастика.

Нормальный президент уже давно бы внес в ВР законопроект "Об импичменте".

Но нынешнему однотуровому кажется, что он тоже вечен. Он не верит в фантастику.

А зря.

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites
a57a94b-230170.jpg1px.gif Голова НБУ Гонтарева вигуляла білі уггі у Давосі. ФОТО
23.01.2015, 16:51
Tablo ID
 

Голова НБУ Валерія Гонтарева на 45-му економічному форумі у Давосі змогла без зайвих зусиль прикувати увагу журналістів до своїх ніг.

Причиною цього стала не коротка спідниця чи видатної краси ноги, а білі уггі, якими Гонтарева сміливо доповнила свій чорно-сірий діловий лук.

І хоча дрес-код Давосу дозволяє вільний стиль, білі шкіряні валянки голови НБУ дуже виділялися на тлі чорного взуття інших членів саміту.

00e3cee-10947222-773932552683755-5731936  "Голова НБУ тонко відчуває дрес-код Давосу", - написала авторка фото

Фото Гонтаревої з коментарем виклала журналістка "5 каналу" Ірина Герсимова у Facebook.

01455c8-10603359-773932632683747-8164897  Мабуть, не часто побачиш голову національного банку країни в білих уггах на світовому економічному форумі. Зате тепло і зручно 178af04-10422978-773932666017077-3910931  Хоча, по суті, Гонтарева не порушувала дрес-код, адже суворих обмежень в одязі на саміті немає

У мережі таке взуття під назвою "Uggs Crown Australia" коштує приблизно 3 тисячі гривень. 

4470d0d-10947329-10204781949645116-40623  Усі люди як люди, а Гонтарева в уггах

Фото з Facebook, фото на титулці - "Комсомольської правди в Україні"

Поділитися
 
 
 
 
 

 
1px.gif
1px.gif
Коментарі
energus
24.01.2015 10:34
КУФАЙКУ і Пуховий платок ще треба було.
Робин
24.01.2015 10:20
Что Гонтарева делал в давосе - рассказывала как завалила работу Нацбанка и опустил гривну ниже плинтуса??? Прикид ее - вообще национальный стыд и позор.. Вид у Гонтаревой - типичной совковой лохушка, начиная с никчемной прически, заканчивая белыми уггами. Отеки лица почему-то показывают, что Гонтарева еще и хроническая пьяница. У кого в руках наш Нац банк ???
Amarie
24.01.2015 09:57
Та ей самой неудобно - видно на фотах, что она понимает что попапала со своими чунями. Даже попыталась уравновесить белые чуни какой-то белой висячей штукой.
Получилось еще хуже есс-но.

Просто Давос - это горнолыжный котеджный городок, где все живут "как лыжники" и перемещаются внутри поселка на своих двоих - а пани Гонтарева уже давно на своих двоих на открытом пространстве не перемещается. 
Типичная деляга совкового разлива. 
У нее и сапог поди нет. Зачем они ей?
Та все нехай, але ж ці "шузи" ніби грязнуваті і трохи стоптані ? Взагалі тітка виглядає трохи п"ющою ? Чи мені видалось ?
OlegFeo
24.01.2015 02:31
Да вы все ничего не поняли. Это ведь белые тапки национальной валюты.
  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

a57a94b-230170.jpg1px.gif Голова НБУ Гонтарева вигуляла білі уггі у Давосі. ФОТО
23.01.2015, 16:51

 

У ПАПы тоже мешки под глазами. Может они вместе... того?

Share this post


Link to post
Share on other sites

какая страна такая и алкашка-НБУшница в белых сапогах, позорище

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

У ПАПы тоже мешки под глазами. Может они вместе... того?

Брат и сестра. Ну и того...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Уважаемые коллеги. Извините что здесь. Но ветка пока "не заснула".

 Прошу высказать свое мнение по следующему: банк на протяжение 3-х заседаний упорно не предоставляет истребованные судом доказательства: кредитное дело, первичную бухгалтерию и договор (которого не было) на открытие текущего счета. 

1. Что бы это могло значить?

2. Могу ли я заявить: - Так я уже давно закрыл кредит! (а он был валютный)

3. Вполне возможно, что этих материалов у банка нет. Физически. Что это может означать для меня (иск на основе ЗУ ЗПП) и как себя вести? 

4. Какие варианты у суда?

 

Очень надеюсь на Вашу активность, так как ситуация не типичная, а заседание в четверг.

Всем спасибо, заранее.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
В понедельник, 26 января, под Администрацией президента начался митинг-акция общественной организации «Кредитный Майдан». В мероприятии принимает участие порядка 50 человек.

Митингующие решили   напомнить президенту Украины, о том, что он, прежде всего, должен заботиться о своем народе, а не о состоянии олигархов и банкиров.


http://fraza.ua/foto/26.01.15/215491/kreditnyj_majdan_snova_sobralsja_pod_oknami_administratsii_prezidenta.html


  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

22.01.2015 Ирпень, незаконная попытка выселения заёмщика при помощи незаконного проникновения на частную территорию и применения физического насилия по отношению к заёмщику-пенсионеру, к тому же онкобольному. Утром 22.01.2015 сотрудники государственного банка Ощадбанк незаконным образом вторглись на территорию частного дома в Ирпене, после этого применили физическое насилие к хозяину недвижимости, сломали ему очки, мужчина как мог пытался оказывать сопротивление. На тот момент он был один дома, вчера выписался из больницы. У него от этого всего открылось кровотечение.
Захватчики вырезали дыру в металлическом заборе, вварили туда ещё одну калитку, поставили замок. На придомовой территории провели "розмежування", вбили металлические колья и натянули между ними стальной трос. Выняли из входных дверей в дом личинку замка и забрали с собой. Привели газовщиков, которые сняли показания счетчиков. Помимо физического насилия оказывали моральное давление на хозяина дома и приехавших его родственников. Хотели чтобы хозяин подписал бумагу о добровольном выселении, но он не подписал.
Около 13-30 поступил сигнал о том, что выселяют людей в Ирпене. Группа активистов Общественной Организации "Громадський контроль банків" и съёмочная группа телеканала 117 тотчас же выехала на место происшествия. Активность представителей банка и исполнительной службы заметно уменьшилась, когда приехала группа поддерржки. Сначала испарились представители банка, и следом за ними исполнительная служба, после того, как по настоянию активистов поставила обратно замок и отдала ключи.
Также активисты вместе с дочкой хозяина посетили Исполнительную службу Ирпеня и пообщались с их представителем. Оказалось, что он не знает о том, что "мораторий на стягнення іпотечного майна" действует до сих пор, он заявил что Президент его заветировал. В результате беседы было выяснено, что заёмщик и его родственники не были уведомлены о выселении, и исполнение отложено на 6 февраля.
Хозяева написали заявления в милицию, и группа поддержки разъехалась.

Огромная благодарность всем не безразличным, кто поддерживал в онлайне, по телефону, кто приехал лично и съёмочной группе телеканала 117!!!

Интервью заёмщика пенсионера:
http://youtu.be/fS_-3LI6tfw
Калитка от Ощадбанка:
http://youtu.be/8qdzMgOERhw

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
Пресконференція кредитного майдану січ. 2015 р.

 

 

Організатор: ГО "Кредитний майдан"
Учасники: Тетяна Руденко - голова правління ГО "Кредитний Майдан"; Світлана Мороз - юрист, член ГО "Кредитний Майдан"; Ярослав Годунок - народний депутат України; Олександр Золотухін - адвокат, громадський діяч; Рубановська О.І. -аудитор.

 

/www.youtube.com/watch?v=dDv05_rK7fA&x-yt-ts=1422327029&x-yt-cl=84838260

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Иск Александра Дорошенко против постановления Кабмина 662

4 февраля 2015 г. в 10:00

зале №36 помещения Окружного админсуда г.Киева по ул. Командарма Каменева,8 корп.1. Станция метро или Печерская, или Дружбы народов.

 

 

 

И еще один иск по той же теме   Александр Гумиров Номер дела 826/19719/14. http://reyestr.court.gov.ua/Review/42383152

Судебное заседание назначено на 10 февраля 2015 года по адресу: Киев, вул. Велика Васильківська, буд. 81-а, зал №101.

 

 

Присоединяемся к искам и едем поддерживать в суды 4 и 10 февраля.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Для оказания существенной помощи населению правительство Исландии решило списать долги граждан по ипотечным кредитам.Объем списаний равнозначен 9% от всей экономики страны.

Почему наше правительство так не может...

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show