Способ отмены договоров дарения

[Bolt]

Данное - нормальное.

Не стоит делать страшные глаза, ибо совпадения стольких многих параметров не так уж и часто встретится.

И как правило, все дарения - между близкородственными людьми. И если они что-либо делят, это их внутрисемейное право.

Милые бранятся, только тешаться (с)

 

А клиентам нужно грить, чтоб заключали куплю/продажу по реальной стоимости ...и непосредственно с собственником.

И все будет у них хорошо

(и у юриста тоже)

 

Ничего там нормального нету... Между родственниками это самое худшее, что можно придумать... Я Вам как-нибудь расскажу как у меня было дело между близкими родственниками... Между прочим с реальными, а не потешными убийствами... Вот так милые бранятся... 

[Obelix]

Это родные люди.

Наверное им есть за что друг друга мочить...Они лучше знают кто из ху

И правильно говорила одна стаааарая судья, что "гражданское дело...дело семейное в особенности...должно выстояться ;)"

Ибо виноваты обе стороны. Всегда. Может в разной степени, но всегда обе.

Вынесение решения в пользу одной, огорчит другую.

А когда люди 5-й год будут ходить в суд ...17-й раз проводить экспертизу и 8-й раз собирать свидетелей, им другого выхода не будет , кроме как заключить мировую.

И это будет лучшим решением.

Так что миграция одной квартиры внутри одной семьи можно считать допустимым люфтом :)

[Bolt]

А клиентам нужно грить, чтоб заключали куплю/продажу по реальной стоимости ...и непосредственно с собственником.

И все будет у них хорошо

(и у юриста тоже)

 

Я от Вас такого не ожидал... Вы отождествляете сейчас договор дарения и купли-продажи... Но ведь Вы то знаете, что эти договора имеют разную правовую природу... И никогда договор купли-продажи не сможет заменить договор дарения... так как не в состоянии защитить права набувача... Да и не всегда любую собственность можно продать, а вот подарить можно... О налогах вообще молчу...

[Bolt]

Так что миграция одной квартиры внутри одной семьи можно считать допустимым люфтом  :)

 

Вы так всё упрощаете... Что значит одной квартиры... А если она не одна... Что значит одной семьи... Что такое семья, члены семьи... А если это родственники, но не члены семьи, а если это не родственники... А если родственников много... И есть претендующие... А про тяжки обставини я сейчас вообще молчу... Непонимаю... Вы ведь видите, что постанова голимая и полностью нивелирует институт дарения... в виде такого договора... Или просто скажите честно, что Вам просто в руку в пару дел... Но в целом то...

[Bolt]

під впливом помилки щодо природи правочину, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання,

Після укладення спірного договору вона залишилась проживати у квартирі і сплачувати комунальні послуги, що свідчить про відсутність у неї намірів дарувати квартиру.

 

Это уже ей адвокат так написал и её научил так говорить, вот только неизвестно по чьему науськиванию...

 

Из практики... 90% дарителей после заключения таких договоров продолжают жить в этих квартирах (домах) и оплачивать коммунальные услуги... Стандартная песня нечистых на руку адвокатов... Это такая категория рейдерства... Поверьте Обеликс я очень плотно занимался договорами дарения, а именно защитой одариваемого...

 

Здесь ситуация стандартная... Она кому-то подарила, а потом к ней кто то подкатил, типа племяница и типа как же так давай лучше мне дари... или завещай... и привела адвоката, бабушка только подпись поставила, а остальное делает внучка-жучка-племяница типа... которая глаз положила на дом, но упустила по оплошности, так как ранее забила на бабушку... Это стандартная ситуация... У меня во всех делах было так... они как и банковские под копирку...

[Bolt]

 

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з вимогами якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що збіг тяжких обставин, а саме: смерть сина, перенесення інсультів, похилий вік, наявність у позивачки інвалідності по зору, одинокість і безпомічність, потреба в сторонній допомозі, а також загроза втратити житло через борги сина спонукали позивачку укласти договір дарування квартири на вкрай невигідних умовах - безоплатно позбавивши себе цим єдиного наявного житла.

 

Вы только вдумайтесь в этот бред... Видите ли договор дарения заключён на невыгодных умовах... У меня нет слов... Договор дарения априори не подразумавает оплатности, а иначе он будет фиктивной удаваной сделкой... Договор дарения априори не может заключаться на выгодных условиях... Это добрая воля дарителя... и всё...

 

А иначе...

 

Стаття 717. Договір дарування.

1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

[Bolt]

 

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору дарування недійсним, касаційний суд виходив із того, що договір дарування належать до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровані не мають перед дарувальником будь-яких зобов'язань матеріального характеру, тому такий договір не може бути визнано недійсними на підставі ст. 233 ЦК України.

 

Вот... И ВССУ был прав...

[Bolt]

И раньше вопросы "дарение-договор пожизненного содержания" вызывали качели.

 

С этим согласен... Это вечная проблема... Но это совсем другая проблема... Это уже мошенническая схема... Я говорю именно о договорах дарения, а не прикрытие дарением другой сделки... А в этой постанове всё смешали в одну кучу... И усвидомлення, и волю, и обман, и тяжки обставини, и невыгодность... Это бред...

 

 

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини.

 

Как человек через тяжки обставини может взять и подарить (то есть даром) и это ещё и добровольно и усвидомлюючи... Это бред... Если имел место обман и введение в заблуждение, тогда это совсем другой аргумент... Это ужас, а не постанова... Правильно Антирейд говорит, что внимание общественности лучше не обращать... Иначе неизвестно чем это может закончиться и к чему привести... Она очень опасна...

[Bolt]

Это ИД относительно исков на расторжение договора дарения.

Исключительно на расторжение.

 

И то только при условии наступления событий перечисленных в статье 727.

 

 

Стаття 727. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника.

1. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

2. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

3. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

4. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

5. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

[Bolt]

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Р О З' Я С Н Е Н Н Я

16.03.2011


Договір дарування 


За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (пункт 1 статті 717 ЦК України) ( 435-15 ).

Як зазначалося, договір дарування є безоплатним, тому дарувальник не має права вимагати від обдаровуваної особи зустрічних дій майнового або немайнового характеру. Договір дарування, укладений з порушенням вимог закону про безоплатність передання іншій стороні майна у власність, є нікчемним.

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. Згідно статті 718 ЦК України ( 435-15 ) дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими уже володіє дарувальник, або які можуть виникнути в майбутньому.

Щодо нерухомого майна існують певні вимоги: підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Предметом договору дарування можуть бути майнові права. Останні можуть мати зобов'язальну і речову природу. Речові правовідносини відрізняються від зобов'язальних своїм об'єктом, на який спрямована діяльність суб'єктів.

Сторонами у договорі дарування можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, а в певних випадках - держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади (ст. 720 ЦК України) ( 435-15 ). Укладення договорів дарування громадянами має здійснюватися з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про їх дієздатність. Крім того, сімейне та цивільне законодавство України встановлює додаткові гарантії захисту осіб, які перебувають під опікою або піклуванням. Так, опікун не має права без дозволу органів опіки і піклування укладати угоди, а піклувальник - давати згоду на їх здійснення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами, зокрема, є договори, що підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній реєстрації, відмова від належних підопічному майнових прав, поділ майна тощо.

Договір дарування допускає його укладення за посередництвом представника, дарування не належить до правочинів що мають укладатися особисто. Існують певні вимоги щодо представництва. Представник повинен діяти лише на підставі довіреності, виданої довірителем (дарувальником). Представник укладає договір дарування щодо того майна, яке вказано в довіреності. Відповідно до ст. 245 ЦК України ( 435-15 ) довіреність укладається в формі, в якій відповідно до закону має укладатися правочин, тобто у письмовій формі належить укладати довіреність, якщо представником або довірителем (дарувальником) є юридична особа; якщо вартість майна, щодо якого представник уповноважений укладати договір дарування, перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною.

Усна форма договору за Цивільним кодексом ( 435-15 ) передбачена для дарування речей особистого користування та побутового призначення. Письмово укладається договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. У разі недотримання форми такі договори є недійсними. Договір дарування нерухомої речі укладається письмово і посвідчується нотаріусом. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається письмово. Законодавець не визначає критеріїв віднесення речі до такої, що має особливу цінність. Водночас дарування цінних рухомих речей може здійснюватися усно, оскільки коментовані правочини не є нікчемними. Передання такої речі за усним договором визнається правомірним, якщо судом не буде встановлено незаконності заволодіння нею з боку обдаровуваного (ст. 719 ЦК) ( 435-15 ).

Певними особливостями зумовлена передача в дар майнового права. Специфіка предмета договору дарування майнових прав зумовлює необхідність письмової форми правочину. Аналогічна ситуація складається у разі, коли укладення договору не збігається з моментом передачі дарунка. В цьому випадку має місце консенсуальна угода. Недотримання письмової форми угоди є підставою для визнання її недійсною.

Спеціальна вимога щодо форми правочину встановлена для дарування валютних цінностей у розмірі, який перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Договори дарування, що перевищують зазначений розмір, укладаються в письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням. До валютних цінностей згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) належить валюта України - грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

При укладенні договорів дарування необхідно дотримуватися спеціальних правил, встановлених для відчуження частки у спільному майні. Так, договори про відчуження нерухомого майна подружжя, що належить їм на праві спільної сумісної власності, посвідчується нотаріусом за наявності письмової згоди другого з подружжя (ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу) ( 2947-14 ). Договори про відчуження нерухомого майна можуть бути посвідчені нотаріусом і без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб та інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане в дарунок або в порядку спадкування, здійснено поділ майна, набутого підчас перебування в зареєстрованому шлюбі, тощо). Договір про відчуження нерухомого майна може бути посвідчений без згоди другого з подружжя також у випадках, коли остання не проживає за місцем знаходження майна і місце проживання його невідоме. На підтвердження цієї обставини повинна бути подана копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, яке набрало законної сили.

Зміст будь-якого договору складають права і обов'язки його сторін. Отже, зміст договору дарування складають права і обов'язки дарувальника і обдаровуваного. Однією з новел Цивільного кодексу ( 435-15 ) 2004 року стала можливість визнання договору дарування, як реальним, так і консенсуальний. Саме консенсуальність зумовлює можливість виникнення у обдаровуваного поряд з правами, також обов'язків.

Права дарувальника:
- скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу (п. 2 ст. 722);
- відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724);
- вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання;
- вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок (ст. 725);
- вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов'язку на користь третьої особи;
- зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей (п. 1 ст. 727);
- дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (п. 2 ст. 727).
- зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена (п. 3 ст. 727).

Обов'язками дарувальника є: 
- повідомити обдаровуваного про недоліки речі або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна як самого обдаровуваного, так і інших осіб;
- дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Права обдаровуваного:        
- зажадати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини (п. 1 ст. 723);
- у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов'язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості (п. 2 ст. 723);
- право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання (п. 2 ст. 724).

Обов'язки обдаровуваного:          
- обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення, тощо);
- у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості;
- у разі розірвання договору дарування зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Крім того, договір дарування може створювати права для третіх осіб. Так, договором може бути передбачено матеріальне забезпечення чи грошова виплата на користь третіх осіб з боку обдаровуваного у зв'язку з умовами договору. У разі смерті дарувальника, оголошення його померлим, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним, виконання обов'язку на користь третьої особи має право вимагати від обдаровуваного особа, на користь якої встановлений цей обов'язок.

Треті особи також можуть звертатися до суду з метою захисту своїх прав, що випливають із домовленості (договору) між обдаровуваним та дарувальнком, в порядку цивільного судочинства.

Договір дарування також може бути припинено. Цікаво звернутись до витоків повернення дарунку. За загальним правилом дар поверненню у римському праві не підлягав. Винятки з цього правила були стосовно грубої невдячності обдаровуваного (грубі словесні образи, заподіяння фізичної чи моральної шкоди, невиконаний наказ - modus). В таких випадках "ображена" особа зверталась в суд з позовом про розірвання договору та повернення дару. Право повернення дарунку взагалі не допускалось, якщо обдаровуваний врятував життя дарувальника, чи зробив йому значну послугу.

Цивільний кодекс України ( 435-15 ) передбачає наступні підстави припинення договору дарування: 1) відмова однієї зі сторін; 2) розірвання договору дарування; 3) недійсність.

Щодо відмови, то обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення, тобто коли договір є реальним - момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору. В разі якщо договір консенсуальний - передбачає передачу речі в майбутньому, обдаровуваний може відмовитись від дарунка в будь-який час до моменту його прийняття.

Так само, від договору може відмовитися дарувальник, за умови, що місце має обов'язок передання дарунка у майбутньому, в разі якщо після укладення договору майновий стан дарувальника істотно погіршився. В законодавстві не передбачено, що слід розуміти під істотним погіршенням майнового стану (оціночне поняття).

Стосовно розірвання договору, ст. 727 ЦК ( 435-15 ) передбачає розірвання з ініціативи дарувальника за таких обставин:  
- щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
- якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
- якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
- якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Обдаровуваний може розірвати договір керуючись загальними положеннями про договір, зокрема, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (виявлення властивостей подарунка про які обдаровуваний не знав до укладення договору).

Підставою недійсності договору є:  
1) недотримання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;
2) договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин): у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору; укладення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклування не потребує рішення суду;
3) також договір є недійсним в разі: недотримання письмової форми; вчинення під впливом помилки; обману; насильства; під впливом тяжкої обставини, тощо. В цьому разі недійсність встановлюється судом.

У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - то компенсація його вартості. На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

В разі визнання договору недійсним дарунок повертається дарувальнику, обдаровуваний може вимагати компенсацію за утримання в себе дарунка.

Формою дарування є пожертва, зміст якої ст. 729 ЦК України ( 435-15 ) визначає, як дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей і цінних паперів, особам, визначеним ч. 1 ст. 720 ЦК України ( 435-15 ), для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети, загальнокорисної цілі. Оскільки пожертва є даруванням, до неї застосовуються положення про договір дарування. Відмінність від дарунка вбачається в тому, що пожертва призначена для користування невизначеної кількості осіб і має конкретне призначення. Окремо встановлюються лише права пожертвувача на здійснення контролю за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. У випадку неможливості використання пожертви за призначенням пожертвувач дає згоду на використання пожертви за іншим призначенням (у разі смерті пожертвувача або ліквідації юридичної особи - за рішенням суду). Згідно з ч. 3 ст. 730 ЦК України ( 435-15 ), пожертвувач має право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Близьким за своїм змістом до дарування є відносини, що випливають з передачі майна у формі благодійництва пожертв, нагородження преміями або цінними подарунками за певні заслуги чи в зв'язку з ювілеєм.

Соціальна роль цього договору полягає у тому, що у будь-якому суспільстві є прошарки населення з невеликими доходами, а також окремі громадяни, соціально незахищені з різних суб'єктивних і об'єктивних причин. Особливо скрутним стає матеріальне становище значної частини населення у перехідні періоди реформування економіки, що відбувається нині і в Україні. За цих умов певну матеріальну допомогу найбіднішим верстам населення, хворим та інвалідам можуть надати організовані форми благодійництва.

Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16 вересня 1997 р. N 531/97-ВР ( 531/97-ВР ) визначає благодійництво, як добровільну безкорисливу пожертву фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, специфічними формами якої є меценатство і спонсорство. Згаданий закон визначив організаційно-правові засади такої форми дарування, як благодійництво, а також засади діяльності благодійних організацій. Відповідно до цього закону меценатство - добровільна безкорислива матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними особами набувачів благодійної допомоги;
спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг.

Коротко характеризуючи договір пожертви можна зробити висновок, що він деякою мірою суперечить ч. 2 ст. 717 ЦК ( 435-15 ), оскільки визначаючи в ст. 730 ЦК ( 435-15 ) права пожертвувача тим самим, одночасно, встановлюються обов'язки обдарованого. Так, якщо пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву, то обдаровуваний повинен мати обов'язок забезпечити таке право.

Відносно ж мети, з якою може робитись пожертва, то вона не тільки не конкретизована, а й не сформульована в законі. Але вважається, що мета має задовольняти обидві сторони договору, а тому цю угоду необхідно вважати однозначно двосторонньою.

Зважаючи на викладене, дарування завжди є договором, заснованим на взаємній згоді сторін, який передбачає згоду обдаровуваної особи безоплатно прийняти пропоноване майнове право.

 

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0021323-11

[Bolt]

Договір дарування.

За договором дарування дарувальник передає або зобов’язується передати в майбутньому обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування, як і договір купівлі-продажу, спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи з тією лише різницею, що договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. Тому чинне законодавство чітко обумовлює, що договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно Цивільного кодексу України договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний.

Основна кваліфікуюча ознака, за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його безоплатність. Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги. Німецький вчений Вальтер Шенрат слушно зауважує, що договір дарування виступає антиподом договору купівлі -продажу: «Завдяки даруванню, так як і при купівлі-продажу, остаточно передається право власності або інше майнове право від однієї особи до іншої – тільки без зустрічного задоволення».

Подарувати будь-яке майно (рухоме, в тому числі гроші й цінні папери, та нерухоме), а також майнові права іншим особам є виключним правом власника цього майна. Договори дарування майна, що знаходиться у спільній власності, укладаються за згодою всіх співвласників.

Предметом договору дарування може бути будь-яке майно (як індивідуально визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками), не вилучене з товарообороту і яке може бути у власності особи, якій воно дарується. Дарунком можуть бути рухомi речi, в тому числi грошi та цiннi папери, а також нерухомi речi, а також майновi права, якими уже володiє дарувальник, а також тi, якi можуть виникнути у нього у зв’язку iз здiйсненням права iнтелектуальної власностi, та iншi права.

Слід зазначити, що дарувальник несе відповідальність за збитки, що завдані обдаровуваному, якщо він знав або повинен був знати про те, що річ йому не належить або був не вправі розпоряджатися майном, але не попередив про це обдаровуваного.

Договір дарування укладається у формі, яка визначається загальними правилами цивільного законодавства про форму договорів. Договір дарування може укладатися в усній, простій письмовій і письмовій нотаріальній формі. Форма договору визначається у залежності від виду майна, що є предметом договору дарування.

Усна форма укладання договору дарування може мати місце при даруванні предметів особистого користування та побутового призначення, коли таке бажання висловлюється прямо й дарунок передається обдаровуваному в момент укладання договору.

Письмова форма є обов’язковою для дарування майнового права та дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому (в разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним), а також для дарування рухомих речей, що мають особливу цінність, хоча передання такої речі за усним договором також є правомірним, якщо тільки суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно. Письмова форма з нотаріальним посвідченням необхідна для договору дарування нерухомої речі й валютних цінностей на суму, що перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При укладенні договорів дарування слід також додержуватися спеціальних правил, встановлених для відчуження частки у спільному майні, тощо. Так, при укладенні договорів про відчуження спільного майна подружжя, що потребують обов’язкового нотаріального посвідчення, має бути письмова згода другого з подружжя. Тому недодержання цих умов дає підстави для визнання такого договіру недійсним.

При даруванні слід також додержуватися спеціальних правил, встановлених для набуття права власності громадянами на окремі види майна (наприклад, отримання в дар чи дарування вогнепальної зброї).

Сторонами у договорi дарування можуть бути фiзичнi особи, юридичнi особи, держава Україна, Автономна Республiка Крим, територiальнi громади.

Сторонами у договорі дарування виступають дарувальник та обдаровуваний. Укладення договорів дарування громадянами повинно здійснюватись з дотриманням загальних правил цивільного законодавства про їх дієздатність. Окрім того, законодавець встановлює додаткові гарантії захисту осіб, які перебувають під опікою або піклуванням. Виходячи з інтересів дітей, осіб, над яким встановлена опіка чи піклування, у цивільному законодавстві зазначається, що батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних.

Юридичні особи виступають сторонами у договорі дарування в межах своєї спеціальної дієздатності - договiр дарування мiж юридичними особами, якi займаються пiдприємницькою дiяльнiстю, не допускається, якщо право дарування прямо не передбачене у статутi дарувальника.

Тобто, юридичні особи можуть бути сторонами у договорі дарування тільки у випадках, коли ці договори не суперечать їх меті та предмету діяльності, передбаченому в установчих документах або положеннях про них.

Укладати договір дарування може також представник дарувальника на основі письмового уповноваження - довіреності. Однак, якщо у довіреності на укладання договору дарування не встановлено імені обдаровуваного , така довіреність є нікчемною.

Цікавим є те, що чинне цивільне законодавство покладає на дарувальника обов’язок повідомити обдаровуваного про відомі дарувальникові недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна обдаровуваного або інших осіб. При цьому, дарувальник не зобов’язаний виправляти недоліки дарунка чи зазнавати витрат, пов’язаних з їх виправленням, або обмінювати дарунок на якісну річ, проте у разі порушення цих вимог дарувальник зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Оскільки договір дарування укладається в інтересах однієї сторони – обдаровуваного, останній не має права пред’являти претензії до дарувальника на тій підставі, що річ, яку подарували, виявилася з недоліками.

Якщо дарувальнику не було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі, але користування подарунком призвело до виникнення шкоди завданої життю, здоров’ю або майну обдаровуваного або інших осіб, то у даному випадку дарувальник не несе відповідальності за настання таких умов.

Крім волевиявлення дарувальника, для здійснення договору дарування необхідна також згода обдаровуваного, яку законодавець розцінює як акт прийняття дарунка. Порядок і правові наслідки прийняття дарунка врегульовано статтею 722 Цивільного кодексу України, за якою право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття, тобто з того часу, коли обдаровуваний будь-якими діями підтвердить свою згоду на прийняття дарунка. Дарувальник, який передає річ через підприємство або організацію транспорту, зв’язку або через іншу особу для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору до вручення речі обдарованому. Дарунок, направлений обдаровуваному без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка. У цивільному законодапвстві України досить повно визначено поняття „прийняття подарунка” – це прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору дарування, або символів речі (ключів, макетів тощо).

Що стосується строків передачі речі обдаровуваному, то вона може бути передана дарувальником як у теперішній час, так і у майбутньому, тобто момент укладення правочину не пов’язаний з моментом передачі майна у власність. Саме тому, при укладенні договору дарування може бути встановлений обов’язок дарувальника передати дарунок у майбутньому через певний строк або у разі настання відкладальної обставини, тобто обставини, що не дає можливості виконати договір дарування і тому його виконання переноситься на майбутнє.

Якщо дарувальник або обдаровуваний помре до настання строку або відкладальної обставини, такий договір припиняється, не породжуючи права та обов’язки в іншої сторони за таким договором.

За загальним правилом, договiр не є даруванням, якщо обдаровуваний зобов’язується при цьому вчинити на користь дарувальника будь-яку дiю майнового або немайнового характеру. Однак, на обдаровуваного може бути покладений обов’язок вчинити певну дiю майнового змiсту або утриматися вiд її вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи iнше майно у власнiсть, сплачувати грошову ренту, надати право довiчного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати вiд обдаровуваного виконання покладеного на нього обов’язку має право дарувальник, а в разi його смертi, визнання безвiсно вiдсутнiм чи недiєздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов’язок. У разi ухилення обдаровуваного вiд виконання обов’язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розiрвання договору i повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе - компенсацiї його вартостi.

Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору; розірвання договору дарування; визнання договору недійсним.

Обдаровуваний має право відмовитись від подарунка в момент його вручення, у разі коли договір є реальним і момент передачі речі збігається з моментом укладенням договору. В разі якщо договір консенсуальний (передбачає передачу речі в майбутньому) обдарований може відмовитись від подарунка в будь-який час до моменту його прийняття.

Так само, від договору може відмовитися дарувальник, якщо договір укладений з умовою передання дарунка у майбутньому і якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився.

З моменту передачі права власності на річ обдаровуваному юридичний зв’язок між сторонами припиняється, тому обов’язок подальшого належного ставлення до дарувальника є суто морально-етичним. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, якщо обдаровуваний проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей). Якщо ж обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, то у даному випадку вимагати розірвання договору дарування мають право його спадкоємці.

Дарувальник має право розірвання договору, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

У випадку розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі. До вимог про розірвання договору дарування застосо¬вується позовна давність в один рік. Тобто, при розірванні договору дарування на вимогу дарувальника законодавчо передбачений термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав.

Обдаровуваний може розірвати договір керуючись загальними положеннями про договір, зокрема, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Визнання договору недійсним можливе у разі недодержання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

У разі недотримання письмової форми правочину, вчинення під впливом помилки, обману, насильства, під впливом тяжкої обставини, тощо, недійсність такого правочину також встановлюється судом.

Договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, укладення договору дарування без передбаченого законом дозволу органу опіки та піклування,

Прибічник договірного характеру дарування Г.Ф. Шершеневич вказував: “Дарування – це угода, що грунтується на взаємній згоді, а не на волі одного дарувальника. До прийняття пропонованого дарунку особою, яку одаровують, дарування немає сили. Тому дарування призначається договором”.

Отже, дарування завжди є договором, заснованим на взаємній згоді сторін, який передбачає згоду обдаровуваної особи безоплатно прийняти пропоноване майнове право.

 

 

Разъяснение с сайта минюста в другое время... Они похожи по сути... http://www.minjust.gov.ua/17186

[Bolt]

В общем эта постанова поставила всё с ног на голову!!! Договора дарения это были самые незыблемые договора и самые надёжные в проявлении воли стороны... А теперь у нас нет такой гарантированной надёжности заключения сделки... Теперь всё относительно... А раньше я мог отстоять практически любой договор дарения... Повторюсь, это стандартная ситуация, когда родственникам которые вытирали ноги о дарителя считая всё своё имущество уже своим ещй при жизни даже, как бельмо в глазу это дарение другому человеку, который проявил заботу о человеке... они готовы на последние деньги нанимать армию адвокатов... которые обещают золотые горы... Такие дела всегда были золотым дном... вообще дела между родственниками... сюда же и наследственные дела различной природы... Такое чувство, что эту постанову проплатил профсоюз адвокатов, для увеличения доходов... Она ещё создаст резонанс в обществе...

[Obelix]

Коллега, узбагойтесь

[у.zaporozhskiy]

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з вимогами якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що збіг тяжких обставин, а саме: смерть сина, перенесення інсультів, похилий вік, наявність у позивачки інвалідності по зору, одинокість і безпомічність, потреба в сторонній допомозі, а також загроза втратити житло через борги сина спонукали позивачку укласти договір дарування квартири на вкрай невигідних умовах - безоплатно позбавивши себе цим єдиного наявного житла.

Вы только вдумайтесь в этот бред... Видите ли договор дарения заключён на невыгодных умовах... У меня нет слов... Договор дарения априори не подразумавает оплатности, а иначе он будет фиктивной удаваной сделкой... Договор дарения априори не может заключаться на выгодных условиях... Это добрая воля дарителя... и всё...

 

А иначе...

 

Стаття 717. Договір дарування.

1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

 

Как по мне бред чистый.

К сожалению мы уже на это никак повлиять не можем.

Возможно появиться противоположенное мнение ВСУ.

Кстати обсуждался вопрос: что по нотариальной надписи нотариуса можно обращать взыскание на предмет ипотеки, где прописаны дети.

Как дела по тому Постановлению ВАС?