Определение ВССУ об отмене решения апелляционного суда Николаевской области об удовлетворении требований Енерго банка к поручителю


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38665584

 

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року                               м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів:      Євтушенко О.І.,   Ситнік О.М., Карпенко С.О.,   Юровської Г.В.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк» про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 серпня          2013 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «ЕнергоБанк» (далі - ПАТ «ЕнергоБанк») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 08 липня 2008 року між ним та ОСОБА_6 укладено договір про надання кредиту № 25, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 270 тис. доларів США строком до 05 липня 2013 року для добудови житлового будинку.

На забезпечення виконання умов договору 08 липня 2008 року між банком та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 укладені договори поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором станом на 10 червня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 421 576,59 доларів США, що за курсом Національного Банку України (далі - НБУ) еквівалентно 3 369 661 грн                 68 коп., яку позивач просив солідарно стягнути з відповідачів.

У липні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати договір № 25  про надання кредиту від 08 липня  2008 року недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він уклав вказаний договір під впливом тяжкої обставини (важкої хвороби колишньої дружини) та на вкрай невигідних умовах.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2013 року позов ПАТ «ЕнергоБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь                              ПАТ «ЕнергоБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі                 421 576,59 доларів США, що за куртом НБУ еквівалентно 3 369 661 грн               68 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2013 року рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2013 року у частині задоволення позову ПАТ «ЕнергоБанк» змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь                    ПАТ «ЕнергоБанк» заборгованість за кредитним договором від 08 липня  2008 року № 25,  укладеним між ПАТ «ЕнергоБанк» і ОСОБА_6, у розмірі 421 576,59 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 3 369 661 грн             68 коп., яка складається з: 244 352,28 доларів США - заборгованість за кредитом (еквівалентно 1 953 107 грн 77 коп.), 129 285,90 доларів США - заборгованість за відсотками (еквівалентно 1 033 382 грн 20 коп.),                            16 056,25 доларів США - пеня за прострочення сплати відсотків (еквівалентно 128 337 грн 61 коп.), 31 882,16 доларів США - пеня за прострочення погашення кредиту (еквівалентно 254 834 грн 10 коп.).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь             ПАТ «ЕнергоБанк» заборгованість за кредитним договором від 08 липня   2008 року № 25, укладеним між ПАТ «ЕнергоБанк» і ОСОБА_6, у розмірі 421 576,59 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 3 369 661 грн               68 коп., яка складається з 244 352,28 доларів США - заборгованість за кредитом (еквівалентно 1 953 107 грн 77 коп.), 129 285,90 доларів США - заборгованість за відсотками (еквівалентно 1 033 382 грн 20 коп.),                     16056, 25 доларів США - пеня за прострочення сплати відсотків (еквівалентно 128 337 грн 61), 31 882,16 доларів США - пеня за прострочення погашення кредиту (еквівалентно 254 834 грн 10 коп.). Вирішено питання про розподіл судових витрат. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити, зустрічний позов задовольнити.  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що            ОСОБА_6 неналежно виконував зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що має бути стягнута з відповідачів згідно з вимогами статей 1050, 526, 554 ЦК України.

Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд керувався тим, що вказана заборгованість має бути стягнута у солідарному порядку з позичальника і кожного з поручителів окремо.

Із такими висновками погодитися не можна з огляду на наступне.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судом у повному обсязі не дотримано.

Встановлено, що 08 липня 2008 року між акціонерним банком «ЕнергоБанк», правонаступником якого є ПАТ «ЕнергоБанк», та                ОСОБА_6 укладено договір про надання кредиту № 25, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 270 тис. доларів США зі сплатою             17 % річних строком до 05 липня 2013 року для добудови житлового будинку (а.с. 93−94).

На забезпечення виконання зобов'язань за договором 08 липня            2008 року між акціонерним банком «ЕнергоБанк», правонаступником якого є ПАТ «ЕнергоБанк», та ОСОБА_7 укладений договір поруки № 25К-2, згідно з яким ОСОБА_7 поручилась перед банком за належне виконання                 ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором (а.с. 99−101).

08 липня 2008 року між акціонерним банком «ЕнергоБанк», правонаступником якого є ПАТ «ЕнергоБанк», та ОСОБА_8 укладений договір поруки № 25К-3, згідно з яким ОСОБА_8 поручилась перед банком за належне виконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором (а.с. 95−98).

Відповідно до  ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до роз'яснень п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору строк його дії встановлено до 05 липня 2013 року. За п. 4.2. банк мав право стягнути достроково з позичальника всю суму заборгованості, враховуючи відсоток пені, при невиконанні позичальником договірних зобов'язань, використання кредиту не за цільовим призначенням, надання банку недостовірних даних про свій фінансовий стан, а також при погіршення фінансового стану позичальника (а.с. 93).

За п. 4.2. договорів поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором (а.с. 97, 99).

12 січня 2012 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «ЕнергоБанк» банком була направлена письмова вимога до позичальника про дострокове повернення кредиту та процентів протягом місяця від дати отримання цієї вимоги. Зазначена вимога отримана ОСОБА_6 18 січня 2012 року. Граничним строком виконання основного зобов'язання позичальника перед кредитором, встановленим банком відповідно до умов кредитного договору, був                   18 лютого 2012 року. Аналогічні вимоги були направлені поручителям та отримані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 14 та 17 січня 2012 року відповідно.

Після настання нового строку виконання зобов'язання за договором              № 25 про надання кредиту банк вимоги до поручителів про виконання зобов'язання не направляв.

Позов до поручителів пред'явлено 30 серпня 2012 року, тобто після спливу встановленого ч. 4 ст. 554 ЦК України шестимісячного строку.

Оскільки у договорах поруки не встановлено строк, після закінчення якого припиняється порука, а умови цих договорів про дію поруки до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором не є встановленням такого строку, та, ураховуючи, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був установлений кредитором відповідно, не пред'явив вимоги до поручителів, суд помилково дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, висловленими у постановах від 23 травня 2012 року № 6-33цс12 та від 16 жовтня 2013 року №6-107цс13.

Апеляційний суд не встановив обставини справи та не дослідив і не надав оцінки доказам, що є у матеріалах цивільної справи, тому колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду у частині задоволення позовних вимог ПАТ «ЕнергоБанк» має бути скасоване, а справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову, то колегія суддів вважає, що суди правильно відмовили у задоволенні зустрічного позову, оскільки договір кредиту за своєю правовою природою є договором приєднання. ОСОБА_6 не надано доказів, що вказаний договір було укладено на вкрай невигідних умовах та під впливом тяжких для нього обставин, оскільки для визнання договору недійсним відповідно до вимог            ст. 233 ЦК України необхідна наявність двох зазначених умов.

Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня               2013 року у частині задоволення позовних вимог ПАТ «ЕнергоБанк» скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.


В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                               М.А. Макарчук                        Судді: О.І. Євтушенко  С.О. Карпенко О.М. Ситнік  Г.В. Юровська
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39441002

 

Державний герб України

Справа №1417/2242/12  19.06.2014  19.06.2014  19.06.2014

Провадження № 22ц/784/1909/14                                   Суддя першої інстанції  Войнарівський М.М.

Категорія 27                                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

19 червня 2014 року                                                                      м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого              Козаченка В.І.,

суддів:                        Царюк Л.М.,  Колосовського С.Ю.,

при секретарі             Романенко Ю.О.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача  ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк» (надалі - Банк) про визнання кредитного договору недійсним , -

В С Т А Н О В И Л А:

30 серпня 2012 року Банк звернувся до суду з позовом, який уточнив в подальшому, до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 8 липня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір про надання кредиту № 25, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 270 000 дол. США строком до  5 липня 2013 року для добудови житлового будинку.

В забезпечення виконання умов договору 8 липня 2008 року між банком та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 укладені договори поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором станом на 10 червня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі  421 576,59 дол. США, що еквівалентно 3369661 грн. 68 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку зазначену вище заборгованість за кредитним договором.

В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому просив визнати договір № 25 про надання кредиту від  8 липня        2008 року недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він уклав вказаний договір під впливом тяжкої обставини важкої хвороби колишньої дружини) та на вкрай невигідних умовах.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від     30 серпня 2013 року позов Банку задоволено. Стягнуто на користь Банку солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6  заборгованість за кредитним договором у розмірі 421576,59 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 3369661 грн.68 коп. в задоволенні зустрічного позову         ОСОБА_2 відмовлено. Також розподілено судові витрати.

В своїй апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі та задовольнити вимоги зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Рішенням апеляційної інстанції від 22 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено в частині вирішення первісного позову. Стягнуто таку ж суму заборгованості за договором кредиту солідарно з боржника і поручителя окремо щодо кожного поручителя. Це рішення в частині вирішення вимог зустрічного позову залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 травня 2014 року  рішення апеляційного суду Миколаївської області від 22 жовтня 2013 року у частині задоволення позовних вимог ПАТ «ЕнергоБанк» скасовано, а справу передано на новий  розгляд до апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи,  перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому  задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 8 липня         2008 року між акціонерним банком «ЕнергоБанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ЕнрегоБанк», та  ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту № 25, за умовами якого Банк передав позичальнику кредитні кошти у розмірі 270000 доларів США на строк 5 років - з 08 липня 2008 р. по 05 липня 2013 р. для добудови житлового будинку за умови повернення кредиту частинами згідно узгодженого графіку та сплати 17% річних за користування кредитом( т. 1 а.с.9-17)

З метою забезпечення виконання договору кредиту в той же день укладено окремі договори поруки з  ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за якими поручителі зобов'язувалися відповідати перед кредитором солідарно з позичальником в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за договором( т. 1 а.с. 81-84).

Відповідно до п.п. 4.2 зазначених договорів  порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором.  

ОСОБА_2 свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим  утворилася заборгованість, яка  станом на   10 червня 2013 р. складала: 421576,59 доларів США, що еквівалентно 3369661 грн. 68 коп., а саме: 244352,28 доларів США - заборгованість за тілом кредиту, 129285,90 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 16056,25 доларів США - пеня за прострочені платежі по відсоткам, 31882,16 доларів США - пеня за прострочення погашення тіла кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться.

     Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Оскільки місцевим судом  встановлено факт укладання між  Банком та ОСОБА_2 кредитного договору, а також факти неналежного виконання позичальником умов договору кредиту  щодо зобов'язань погашення кредиту, то суд першої інстанції  дійшов правильного висновку, що з відповідача необхідно стягнути заборгованість за договором та нараховану позивачем пеню.

Відповідно до ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з роз'яснень п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору строк його дії встановлено до 05 липня 2013 року. За п. 4.2. Банк мав право стягнути достроково з позичальника всю суму заборгованості, враховуючи відсоток пені, при невиконанні позичальником договірних зобов'язань, використання кредиту не за цільовим призначенням, надання банку недостовірних даних про свій фінансовий стан, а також при погіршення фінансового стану позичальника       ( т. 1 а.с.93).

За п. 4.2. договорів поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором.

12 січня 2012 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «ЕнергоБанк» банком була направлена письмова вимога до позичальника про дострокове повернення кредиту та процентів протягом місяця від дати отримання цієї вимоги. Зазначена вимога отримана ОСОБА_2 18 січня 2012 року. Граничним строком виконання основного зобов'язання позичальника перед кредитором, встановленим банком відповідно до умов кредитного договору, був               18 лютого 2012 року. Аналогічні вимоги були направлені поручителям та отримані  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 14 та 17 січня 2012 року відповідно (т. 1 а.с. 24-33).

Після настання нового строку виконання зобов'язання за договором      № 25 про надання кредиту Банк вимоги до поручителів про виконання зобов'язання не направляв.

Позов до поручителів пред'явлено тільки  30 серпня 2012 року, тобто після спливу встановленого ч. 4 ст. 554 ЦК України шестимісячного строку.

Оскільки у договорах поруки не встановлено строк, після закінчення якого припиняється порука, а умови цих договорів про дію поруки до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором не є встановленням такого строку, та, ураховуючи, що кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був установлений кредитором відповідно, не пред'явив вимоги до поручителів, суд першої інстанції  помилково дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, висловленими у постановах від 23 травня 2012 року № 6-33цс12 та від 16 жовтня 2013 року №6-107цс13.


За такого, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції  у частині задоволення позовних вимог ПАТ «ЕнергоБанк» підлягає  скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

В частині вирішення  судом зустрічного позову ОСОБА_2 касаційна інстанція погодилася з висновками суду і в цій частині судові рішення не скасовувалися, а тому підстави для перегляду рішення суду в цій частині відсутні.

         На підставі викладеного ухвалене по справі  рішення у частині задоволення позовних вимог ПАТ «ЕнергоБанк»  підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають перерозподілу судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду. Ці витрати підлягають стягненню з  ОСОБА_2 на користь Банку у розмірі 3441 грн.

          Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-315 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

          Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4   задовольнити частково.            

          Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від     30 серпня 2013 року у частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк»  та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити  в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь  публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк» станом на 10 червня 2013 року  заборгованість  за кредитним договором  № 25 від 8 липня 2008 року, укладеним між акціонерним банком «ЕнергоБанк» і ОСОБА_2, в сумі 412 576,59 дол. США, що  еквівалентно 3 369 661 (три мільйони триста  шістдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят одну) грн.          68 коп., яка складається з 244 352.28 дол. США, що еквівалентно 1 953 107грн. 77 коп.,  заборгованість за тілом  кредиту; 129 285.90 дол. США, що еквівалентно 1 033 382 грн. 20 коп.,  заборгованість за  процентами за користування кредитними коштами; 16 056.25 дол. США, що еквівалентно 128 337 грн. 61 коп. пені за прострочені платежі по процентам;           31 882.16 дол. США, що еквівалентно 254 834 грн. 10 коп. - пеня за прострочення погашення тіла кредиту, а також  3441 (три тисячі чотириста  сорок одна) грн. судових витрат.

           В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ЕнергоБанк» до ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 відмовити.

          В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.

          Рішення   апеляційного суду  набирає законної сили з моменту його проголошення і  може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого  суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом  двадцяти днів.

Головуючий                                                          Судді:                                                  

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40113150

 

Державний герб України

У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 серпня 2014 рокум. КиївСуддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кафідова О.В., розглянувши касаційну скаргу             Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» про визнання кредитного договору недійсним,

в с т а н о в и в:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «ЕнергоБанк» (далі - ПАТ «ЕнергоБанк») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 08 липня 2008 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту № 25, згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 270 тис. доларів США строком до 05 липня 2013 року для добудови житлового будинку.

На забезпечення виконання умов договору 08 липня 2008 року між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладені договори поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором станом на 10 червня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 421 576,59 доларів США, що за курсом Національного Банку України (далі - НБУ) еквівалентно 3 369 661 грн                 68 коп., яку позивач просив солідарно стягнути з відповідачів.

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати договір № 25  про надання кредиту від 08 липня  2008 року недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він уклав вказаний договір під впливом тяжкої обставини (важкої хвороби колишньої дружини) та на вкрай невигідних умовах.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30 серпня 2013 року позов ПАТ «ЕнергоБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь                              ПАТ «ЕнергоБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі                 421 576,59 доларів США, що за куртом НБУ еквівалентно 3 369 661 грн               68 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від                                 19 червня 2014 року рішення суду першої інстанції  в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ЕнергоБанк» заборгованість за кредитним договором  у розмірі 412 576 доларів США 59 центів, що за курсом НБУ становить 3 369 661 грн 68 коп.

У задоволенні позовних вимог ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ «ЕнергоБанк» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Разом з цим, судом правильно встановлено, що позов до поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором пред'явлено після спливу встановленого ч. 4 ст. 554 ЦК України шестимісячного строку.


Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 червня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» про визнання кредитного договору недійсним, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ                                     О.В. Кафідова
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Определение ВССУ от 07.08.2014 можно использовать для подготовки заявления в ВССУ.

На что рассчитывал банк подавая кассацию?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...