Образец иска об обязательстве банка вернуть вклад в валюте депозита

[ANTIRAID]

До:

____________ районного суду

м. ____________

адреса суду:____________________

 

Позивач:

______П.І.Б.________________

Адреса реєстрації:________________

Засоби зв’язку поштові

 

Представник Позивача:

________П.І.Б._______________

Адреса:_________________________

тел. ____________________________

 

Відповідач:

________________

найменування банківської установи

Місцезнаходження: _________________

Інші засоби зв’язку невідомі

 

 

Від сплати судового збору звільнен(а) згідно п. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про зобов’язання вчинити дії

 

«____»________ між _____П.І.Б.______ (далі – «Позивач») та ________  (далі – «Відповідач») було укладено договір банківського вкладу №_____ (далі – «Договір»).

Відповідно до п. __ Договору, його предметом є розміщення в Банку іменного строкового банківського вкладу фізичної особи ___ на строк ______, з виплатою відсотків зі спливом кожного розрахункового періоду (далі – «Вклад»). Для обліку Вкладу Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок №____ в доларах США, (далі – «Рахунок»).

Згідно умов Договору, сума Вкладу складає ____. День повернення Вкладу - ____. Виплата відсотків, нарахованих на Вклад за ставкою ___% річних, здійснюється згідно з умовами Договору.

Відповідно до п._ Договору, Вкладник має право, зокрема:

- Отримати Вклад та суму нарахованих відсотків згідно з умовами цього Договору;

- Достроково розірвати Договір.

Відповідно до Договору «___»______ Позивачем було здійснено Вклад в іноземній валюті у сумі ____ (сума прописом) доларів США 00 центів, вкладний рахунок №__(копія квитанції додається).

Згідно п. __ Договору, на вимогу Вкладника, Банк зобов’язаний видати готівкою або перерахувати на рахунок Вкладника вклад та перераховану суму відсотків по Вкладу, - в день, зазначений у письмовій вимозі про дострокове розірвання Договору.

На даний час основна заборгованість Відповідача перед Позивачем, не враховуючи відсотки, нараховані на суму Вкладу, становить  _____ доларів США.

На даний час загальна сума невиплачених Позивачу відсотків, складає ___ доларів США.

Отже, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить ___ доларів США.

«___»_______ Позивач звернувся до Відповідача з письмовою вимогою (лист №__), в якій просив повернути йому внесені за вищезазначеним договором кошти та нараховані на них відсотки.

На даний час Позивачу відмовлено у задоволенні вимоги щодо повернення коштів.

У зв’язку з цим, Позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та вважає, що її вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

На виконання умов Договорів, Позивач здійснив Вклади на рахунок банку, в той час, як банк зобов’язаний був повернути цей Вклад разом із відсотками за користування коштами на вимогу Позивача у будь-який час протягом строку дії Договору.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

До того ж, відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Частина 1 ст. 633 ЦК України дає визначення поняттю публічний договір: публічний договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з ч. 2 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» клієнт банку – будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Виходячи з вищенаведеного, вкладник за договором банківського вкладу є споживачем послуг банку (клієнт банку), зокрема у сфері залучення коштів на депозитні рахунки. Відповідно захист його прав як споживача регламентовано Законом України «Про захист прав споживачів» та відповідними нормами Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Пунктом 13 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначається: належна якість товару, роботи або послуги — властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на належну якість обслуговування.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 1 ст. 1058 ЦК України визначається: за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором (п. 2.4. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 (далі – Положення від 03.12.2003 р. №516)).

Згідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно п. 1.2. Положення від 03.12.2003 р. №516, договір банківського вкладу (депозиту) укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад (депозит).

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (абз. 2 п. 3.3. Положення від 03.12.2003 р. №516).

Однією з основних умов Договору №__від «_»______року, є: зняття коштів з Вкладного рахунку протягом всього строку дії Договору (без обмежень щодо кількості операцій та суми операції) – у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми коштів з Вкладного рахунку на Поточний рахунок.

Тобто, внесені Позивачем Вклади відповідно до Договору банківського вкладу є вкладом на вимогу, отже, Відповідач зобов’язаний повернути Позивачу кошти протягом усього строку дії Договору на вимогу останнього.

Вимога про повернення коштів Позивачем, як зазначалося вище, була направлена до банку, проте останній свої зобов’язання щодо повернення коштів не виконав.

Звертаємо увагу суду, що у справі ZOLOTAS ПРОТИ ГРЕЦІЇ (No 2) Європейський суд з прав людини зазначив наступне:

 «Суд зазначає, що на підставі статті 830 Цивільного кодексу, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід’ємні для банківських операцій і пов’язаним з ними правом.

Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції і є одним з основоположних елементів правової держави (Nejdet Şahin і Perihan Şahin проти Туреччини, [ВП], № 13279/05, § 56, 20 жовтня2011 року)».

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відмовляючись повернути кошти, які належать на праві власності позивачу, відповідач порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст. 5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції.

Таке порушення виявилося в наступному:

У ст. 1 Протоколу №1 вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Цей же принцип закріплено і в ст. 41 Конституції України.

Але, в порушення цих норм, позивач позбавлений права користуватися своїм майном. В даному випадку його майном є грошові кошти, які Банк отримав від позивача на умовах строковості та платності, та до цього моменту не повернув.

Частина 1 ст. 1061 ЦК України визначає, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Абзацом 1 п. 3.5. Положення від 03.12.2003 року №516 встановлено, що проценти на банківський вклад (депозит) виплачуються вкладникові на його вимогу відповідно до строків, визначених у договорі банківського вкладу (депозиту).

Звертаємо увагу суду, що відповідно до абз. 2 п. 1.6. Положення від 03.12.2003 року №516, банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника – в іншій іноземній чи в національній валюті.

Позивачем було здійснено вклад в іноземній валюті – доларах США. У зв’язку з цим, відповідно до вимог чинного законодавства, повернення коштів Позивачу повинно здійснюватись теж у доларах США.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Необхідно також зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» - позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами про захист прав споживачів.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

У зв’язку з цим, Позивач звертається з даним позовом за місцем своєї реєстрації.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 110, 114, 118, 213 Цивільного процесуального кодексу України,

Прошу:

1.    Прийняти позовну заяву до розгляду.

2.    Зобов’язати ____найменування банківської установи______ (код ЄДРПОУ __) видати готівкою одноразовою операцією через касу належні ______П.І.Б._____ кошти за договором банківського вкладу у валюті вкладу разом з нарахованими відсотками у розмірі _____ (сума прописом) доларів США ___ центів, а саме: _____ доларів США – основна заборгованість та ____ доларів США - заборгованість за відсотками.

 

Додатки:

1.    Копія Договору банківського вкладу

2.    Копія квитанції №____;

3.    Копія письмової вимоги (лист№___;

4.    Копія відповіді банку(лист №___);

5.    Копія довіреності на представника;

6.    Копія позовної заяви з додатками для Відповідача.

 

 

«____»____________                                                                (підпис)

 

Вести позов проект.doc

[у.zaporozhskiy]

Хороший иск, для многих он будет своевременной помощью.

[0720]

Я бы позволил себе некоторое маленькое дополнение.

В частности, вместо "Але, в порушення цих норм, позивач позбавлений права користуватися своїм майном", написал бы "Але, в порушення цих норм, позивач позбавлений права користуватися та розпоряджатися своїм майном". 

То есть, из трех прав, составляющих право собственности (право владения, право распоряжения, право пользования) — ответчиком нарушены не одно, а два: как право пользования, так и право распоряжения. 

Ещё мне интересно, почему @ANTIRAID так любит европейскую нормативку и практику в исках приводить. Даже если там вполне достаточно национального законодательства (Конституция, Гражданский Кодекс, законы и нормативно-правовые акты). Неужели это добавляет убедительности для судьи?

[0720]

И, конечно, исковое требование я бы формулировал иначе. С формулировкой "зобов’язати видати готівкою одноразовою операцією через касу у валюті вкладу" будет очень непросто исполнить решение через ДВС. Я бы всё же написал "стягнути в валютi вкладу" и соответственно изменил бы и название иска на такое —  "про захист прав споживача фiнансових послуг".

[у.zaporozhskiy]

Я бы позволил себе некоторое маленькое дополнение.

В частности, вместо "Але, в порушення цих норм, позивач позбавлений права користуватися своїм майном", написал бы "Але, в порушення цих норм, позивач позбавлений права користуватися та розпоряджатися своїм майном".

То есть, из трех прав, составляющих право собственности (право владения, право распоряжения, право пользования) — ответчиком нарушены не одно, а два: как право пользования, так и право распоряжения.

Ещё мне интересно, почему @ANTIRAID так любит европейскую нормативку в исках приводить. Даже если там вполне достаточно национального законодательства (Конституция, Гражданский Кодекс, законы и нормативно-правовые акты). Неужели это добавляет убедительности для судьи?

Когда я судился по назначению пенсии,то это помогло.

По судам общей юрисдикции хорошо помогает практика ВСУ и ВССУ.

Ссылки на практику ЕСПЧ особого еффекта не приносило.

[logoped]

Статья тут - http://business.vesti-ukr.com/67988-banki-perestali-otdavat-ukraincam-valjutu-s-depozitov

[yura]

Избранная тактика, изложенная в данном иске, по моему мнению, не совсем верная. Как правило в депозитных договорах банки прописывают процедуру досрочного снятия депозита, которая заключается в том, что после получения от клиента письменного заявления о досрочном снятии депозита, деньги с депозитного счета переводятся на расчетный счет клиента, который, как правило, открывается вместе с депозитным в момент заключения депозитного договора. А сам депозитный счет закрывается и факт перечисления денег с депозитного счета на расчетный счет клиента есть доказательством полного исполнения банком своего обязательства о возврате депозита. Таким образом выходит, что на момент обращения в суд с таким иском отношений между банком и клиентом по депозитному договору уже нету в виду его полного исполнения, тоесть прекращения его действия. В таком случае уже возникают новые правовые отношения между банком и клиентом но уже по договору о расчетно-касовом обслуживании (или по другому аналогичном). В связи с этим требования в иске о возврате депозита удовлетворены не будут, поскольку депозит уже возвращен банком с депозитного счета на ваш расчетный счет. По моему мнению, в иске нужно требовать от банка возврата незаконно удерживаемых денежных средств.

[0720]

Избранная тактика, изложенная в данном иске, по моему мнению, не совсем верная. Как правило в депозитных договорах банки прописывают процедуру досрочного снятия депозита, которая заключается в том, что после получения от клиента письменного заявления о досрочном снятии депозита, деньги с депозитного счета переводятся на расчетный счет клиента, который, как правило, открывается вместе с депозитным в момент заключения депозитного договора. А сам депозитный счет закрывается и факт перечисления денег с депозитного счета на расчетный счет клиента есть доказательством полного исполнения банком своего обязательства о возврате депозита. Таким образом выходит, что на момент обращения в суд с таким иском отношений между банком и клиентом по депозитному договору уже нету в виду его полного исполнения, то есть прекращения его действия. В таком случае уже возникают новые правовые отношения между банком и клиентом но уже по договору о расчетно-кассовом обслуживании (или по другому аналогичном). В связи с этим требования в иске о возврате депозита удовлетворены не будут, поскольку депозит уже возвращен банком с депозитного счета на ваш расчетный счет. По моему мнению, в иске нужно требовать от банка возврата незаконно удерживаемых денежных средств.

 

Все эти прописывания банком процедур в стиле "повернення вкладу шляхом перерахування" становятся неактуальны ровно в тот момент, когда вы в заседании (ну или в пояснении или даже прямо сразу в исковом заявлении) ссылаетесь на 6-140цс13.

Никакое такое "перерахування" с одного счета (депозитного) на другой (текущий, текущий-карточный) счет в том же банке не является исполнением банком своего обязательства по возврату вклада. Позиция ВСУ 6-140цс13 обязательна для судов в силу ст. 360-7 ЦПК. Банк идёт лесом вместе с составлявшими шаблоны договоров юристами-троечниками.