Решение Апелляционного суда Киева об отказе ОТП Факторинг в обращении взыскания и выселении

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Апеляційний суд міста Києва

 

Справа № 22-ц/796/5998/2014

 

Головуючий у 1-й інстанції - Миколаєць І.Ю.

Доповідач - Кабанченко О.А. 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

2 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

 

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В.,

Рубан С.М..

при секретарі - Лапіній К.В.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Киринюк Людмили Анатоліївни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 року

 

в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які також діють в інтересах малолітньої ОСОБА_5, неповнолітнього ОСОБА_6, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ державної міграційної служби Святошинського РВ ГУВ МВС України в м. Києві про зняття з реєстраційного обліку та виселення.

 

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, -

 

в с т а н о в и л а:

 

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 року частково задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють також в інтересах малолітньої ОСОБА_6, неповнолітнього ОСОБА_6, про зняття з реєстраційного обліку та виселення.

 

Визнано, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, підлягають до зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1.

 

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду та визнати нікчемним п.п. h) п.5.2. Договору іпотеки, який був укладений 17листопада 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, про зобов'язання не реєструвати право проживання будь-яких третіх осіб на території (площі) предмета іпотеки без попередньо отриманої на те письмової згоди іпотекодержателя. Вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зазначають, що суд не взяв до уваги заперечення Служби у справах дітей від 12 серпня 2013 року № 42-2286 проти реалізації майна - предмета іпотеки та задовольнив позов в частині зняття з реєстрації малолітньої дитини, фактично дозволивши продавати квартиру на прилюдних торгах; не врахував, що відповідно до постанови ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві ВП № 30328315 від 8 серпня 2013 року із заробітної плати відповідача щомісячно відраховується 20% для погашення заборгованості перед позивачем.

 

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині вирішення вимог про виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку, ухвалити нове рішення, яким задовольнити ці позовні вимоги, виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, зобов'язати Святошинський районний відділ головного управління державної міграційної служби м. Києва зняти їх з реєстраційного обліку за адресою вказаної квартири Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не було взято п. 5.1 (підпункт «І»), п. 5.2. (підпункт «h») Договору іпотеки, а також ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

 

Апеляційна скарга відповідачів підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Судом встановлено, що 14 листопада 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № МL-009/870/2006, за яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 70 000,00 доларів США, а останній зобов'язався його повернути рівними частинами до 14 листопада 2021 року (а.с.13-14).

 

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зазначеного кредитного договору, 17 листопада 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № РСL-009/870/2006, за яким іпотекодавець надала іпотекодержателю предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 16-18).

 

За виконавчим написом № 12104 від 14 грудня 2009 року приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_7 постановою від 12 лютого 2010 року державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві Цимбал О.П. було відкрито виконавче провадження №18239795 про стягнення із ОСОБА_3 боргу в сумі 584 073,34 грн. (а.с. 19).

 

В межах виконавчого провадження ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 3 грудня 2013 року здійснено заміну стягувача - на ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (а.с.27).

 

У січні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним розпочато процедуру примусового звернення стягнення на майна іпотекодавця - відповідача ОСОБА_3 за договором іпотеки, що був укладений 17 листопада 2006 року, та вчиненим приватним нотаріусом виконавчим написом, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору.. Виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку у квартирі, яка є предметом іпотеки, є необхідним, оскільки проживання відповідачів у заставному майні та їх реєстрація там утруднює здійснення органом ДВС процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу квартири на прилюдних торгах. Зняття з реєстраційного обліку неповнолітніх відповідачів обгрунтовував порушенням ОСОБА_3 умов договору іпотеки, зокрема пункту 5.2. договору щодо зобов'язання іпотекодавця не реєструвати право проживання будь-яких третіх осіб на площі предмета іпотеки без попередньо отриманої письмової згоди іпотекодержателя.

 

ОСОБА_2, який діє від свого імені, від імені ОСОБА_3 за довіреністю та від імені неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_6 за законом, заперечував проти позову, посилався на труднощі у сплаті кредиту та можливість укладання договору реструктуризації боргу, що виник перед банком.

 

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виселення відповідачів та зняття з реєстрації відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що така вимога є передчасною у зв'язку з неможливістю дослідити матеріали виконавчого провадження № 18239795 ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві про стягнення із ОСОБА_3 боргу у розмірів 584 074,34 грн., які б мали свідчити про початок реалізації нерухомого майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а вимоги про зняття вказаних відповідачів з реєстраційного обліку є похідними від вимоги про виселення.

 

Рішенням суду визнано, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, підлягають до зняття з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1 з тих підстав, що діти були зареєстровані за адресою квартири, яка є предметом іпотеки, під час дії договору іпотеки в порушення його умов - без згоди іпотеко держателя.

 

Судова колегія не може погодитись у повному обсязі з такими висновками суду з наступних підстав.

 

Зокрема, не можна визнати обґрунтованим посилання суду на неможливість дослідити матеріали виконавчого провадження щодо стягнення суми боргу з відповідачів, оскільки вони взагалі не вмотивовані, і з матеріалів справи не вбачається, що судом були витребувані для дослідження матеріали виконавчого провадження, а сторонам роз'яснювалось їх право звернутись до суду з відповідним клопотанням.

 

При цьому, колегією суддів встановлено, що постановою ВП №30328315 від 8 серпня 2013 року державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва відкрите виконавче провадження про щомісячне відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 грошових коштів для погашення заборгованості за кредитним договором на підставі виконавчого листа, виданого судом 12 серпня 2011 року.

 

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що ним проводиться погашення боргу позивачем не спростовані, відомостей про розмір боргу, що існує на даний час не надано.

 

З постанови ВП № 182390795 від 29 серпня 2014 року старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ м. Києва вбачається, що виконавчий документ - виконавчий напис №12104 від 14 грудня 2009 року про стягнення боргу із ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» шляхом звернення стягнення на предмет - іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 повернуто стягувачу на підставі ст. 47 п. 9 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки Законом України №4953 від 29 травня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно боржника, крім того у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, що виключає можливість виконання рішення у встановлений ним спосіб.

 

Таким чином, судова колегія вважає, що на даний час відсутні підстави для виселення відповідачів, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки не проводиться, виконавчий документ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки повернутий стягувачу.

 

Судом першої інстанції вірно визначено, що реєстрація фізичної особи у жилому приміщенні залежить від її права користування цим приміщенням, отже вимоги щодо зняття з реєстрації є похідними від вимог про виселення, проте судом при цьому були задоволені вимоги щодо зняття з реєстраційного обліку неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_6 без їх виселення чи позбавлення права користування жилим приміщенням.

 

Крім того, рішення в частині задоволення зазначених вимог не відповідає заявленим позивачем вимогам - зобов'язати Відділ державної міграційної служби Святошинського РВ ГУВ МВС України в м. Києві (який не є відповідачем у справі) зняти відповідачів ОСОБА_6 з реєстраційного обліку.

 

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

 

Вимоги апеляційної скарги відповідачів про визнання нікчемним пункту договору іпотеки не можуть бути розглянуті, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції, отже відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України не підлягають розгляду апеляційним судом.

 

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

 

вирішила:

 

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» - Киринюк Людмили відхилити.

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, Анатоліївни задовольнити частково.

 

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2014 року скасувати.

 

Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту.

 

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які також діють в інтересах малолітньої ОСОБА_5, неповнолітнього ОСОБА_6, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ державної міграційної служби Святошинського РВ ГУВ МВС України в м. Києві про зняття з реєстраційного обліку та виселення - відмовити.

 

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

 

Головуючий:

Судді:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40479305

[у.zaporozhskiy]

 

Таким чином, судова колегія вважає, що на даний час відсутні підстави для виселення відповідачів, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки не проводиться, виконавчий документ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки повернутий стягувачу.

 

Ипотекодателю остается надеятся, что Факторинг не подаст вовремя исполнительный документ

 

Стаття 23. Переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання

1. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

2. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

 

и тогда по суду можно будет отбиться тем. что банк не имеет право дважды защищать одно и тоже нарушенное право.