Странные случай


Recommended Posts

Ришением первой инстанции банку удолетворили иск:

в следстрии банк (истец) подал апеляцию на это решение в след которой ему было отказано!!!!

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.           Справа№ 910/1048/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Руденко М.А.

суддів:            Ткаченка Б.О.

          Пономаренка Є.Ю.

при секретарі:                               Мельниченко О.В.

 

за участю представників сторін:

від прокуратури міста Києва: представник -  Левицька Н.В. ( посвідчення № 002805 від 05.09.2012 року),

від позивача 1: представник -   не з'явився,  

від позивача 2: представник - Грищенко І.В. ( за довіреністю № 25/133 від 20.12.2013 року),

від відповідача  : представник -  не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу  Заступника прокурора м. Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2014р.

у справі  № 910/1048/14 (Головуючий суддя: Літвінова М.Є.;

судді: Отрош І.М., Сташків Р.Б.)

за  позовом Заступника прокурора м. Києва  в інтересах держави в особі

1.Міністерства фінансів України;

2.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

до  Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"

про          стягнення 13  203  996,63 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року  Заступник прокурора  м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"  звернувся до Господарського суду міста Києва  з позовною заявою до  Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн. заборгованості за кредитним договором №65/04 від 16.07.2004.

Рішенням  Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. по справі № 910/1048/14 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" 5 950 349,24 грн. строкової заборгованості за кредитом, 43 914,53 грн.  поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США , що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн.  поточної заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 2 269 549,26 грн.  простроченої заборгованості за кредитом, 1 100 643,41 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн.  простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 120 370,48 грн.  пені за несвоєчасне повернення кредиту, 71 479,10 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 377,11 дол. США , що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 19 000,24 грн., в  іншій частині позову відмовлено.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, відповідачем не було виконано належним чином  умови кредитного договору, факт наявності заборгованості за кредитним договором № 65/04 від 16.07.2004 року належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Не погоджуючись з рішенням суду,  заступник прокурора м. Києва звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 910/1048/14 від 09.04.2014 р. змінити та виключити з його резолютивної частини гривневий еквівалент заборгованості в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 року. В решті рішення суду залишити без змін.  

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не вірно було зазначено  в резолютивній частині рішення гривневий еквівалент стягуваної суми за курсом НБУ на дату пред'явлення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу  заступник прокурора м. Києва   та призначено розгляд справи №  910/1048/14 на 17.06.2014 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

17.06.2014р. представники позивача 1 та відповідача  у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.  Колегією суддів було відкладено розгляд справи до 15.07.2014 року.

15.07.2014 року представники позивача 1 та відповідача вдруге не з'явились у судове засідання, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені  належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист  Вищого господарського суду  від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом  на 29.06.2010 року „Про деякі питання  застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу  у відсутності  представників позивача 1 та відповідача, за наявними у справі доказами.

15.07.2014 року представник Прокуратури підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення змінити та виключити з його резолютивної частини гривневий еквівалент заборгованості в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 року.

Представник позивача 2 підтримає вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення змінити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,   16.07.2004 між Акціонерним комерційним банком "Київ" та Відкритим акціонерним товариством "АК "Укртранс" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство  "Автомобільна компанія "Укртранс", позичальник) укладено договір про надання кредиту №65/04 (далі - Договір)(а.с.17).

За умовами вищезазначеного договору, кредитор надає позичальнику кредит для покриття витрат по придбанню автотранспортних засобів за зовнішньо-економічними контрактами №2004/316/01/06 від 01.06.2004 та №/2004/UKRTRANS/10хCF85/24.05.04 ІВ від 24.05.2004 на строк з 16.07.2004 до 15.07.2007 в сумі 1 280 000,00  дол. США зі сплатою 15 % річних. (п. 1.1 договору) Відповідно до п.4.4.1 договору, позичальник зобов'язується повернути кредитору отриманий кредит в повному обсязі, в строк та у порядку, встановлених цим договором.

Позичальник зобов'язується сплатити кредитору проценти за користування кредитом у розмірі та у порядку, що встановлені договором. (4.4.2 договору). Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплатити проценти за його користування та виконати всі договірні зобов'язання, передбачені договором (п.4.4.5 договору). Позичальник зобов'язується в разі виникнення заборгованості за кредитом та процентами, кошти на погашення заборгованості в першу чергу направляти на сплату процентів за користування кредитом (п.4.4.6 договору).

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору №65/04 від 16.07.2004 відповідно до яких змінювались умови договору, а саме:

- додатковою угодою №1 від 21.01.2005 (а.с.22) змінено по всьому тексту договору номери рахунків для врахування заборгованості: за кредитом з 20558000004965 на 20633000004965; за нарахованими процентами з 20581000004965 на 20688000004965;

- додатковою угодою №2 від 12.07.2007 (а.с.23) пункт 1.1 сторони домовились викласти в наступній редакції: 1.1 кредитор надає позичальнику кредит для покриття витрат по придбанню автотранспортних засобів за зовнішньо-економічними контрактами №2004/316/01/06 від 01.06.2004 та №SEES/2004/UKRTRANS/10*CF85/24.05.04 ІВ від 24.05.2004 на строк з 16.07.2004 до 15.08.2008 в сумі 1 280 000,00  дол. США зі сплатою 15 % річних.

- додатковою угодою №3 від 15.08.2008 (а.с.23) за користування кредитом збільшено відсоткову ставку з 15.08.2008 до 19.5% річних; продовжено строк дії кредитного договору в сумі 997 600, 00 дол. США до 16.11.2009.

- додатковою угодою №4 від 28.11.2008 (а.с.24) встановлено, що сплата відсотків за користування кредитними коштами нарахованих позичальнику за листопад місяць 2008 року сплатити в грудні 2008 року не пізніше останнього робочого дня місяця.

- додатковою угоди №5 від 30.12.2008 (а.с.25) пункт 4.4.7 договору виклали у наступній редакції: "відсотки за користування кредитними коштами, нарахованими позичальнику за листопад, грудень 2008 року сплатити в березні 2009 року не пізніше останнього робочого дня місяця. Починаючи з 01 січня 2009 року нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок №20688000004965 в АКБ "Київ" МФО 322498 щоквартально не пізніше останнього робочого дня кварталу".

- додатковою угодою №6 від 29.07.2011 (а.с.26) сторони дійшли згоди про внесення змін до договору, а саме:  

Встановити ліміт кредитування в гривні в сумі 7 980 800,00 грн.

У зв'язку із встановленням ліміту кредиту в гривні викласти п. 1.1 Договору в новій редакції: ліміт кредиту - 7 980 800,00 грн., 997 600,00 дол. США, ліміт діє до 19.00 год. 29.07.2011, строк повернення кредиту до 28.02.2014 включно, розмір плати за користування кредитом - 18 % річних у гривні та 19,5 % річних у доларах США.

Для обліку заборгованості кредитор відкриває позичальнику рахунки: позичковий рахунок за кредитом у гривні №20637000049001 та №20633000004965 у доларах США, за нарахованими процентами в гривні рахунок №20682000049001, в доларах США - рахунок №20688000004965."

Відповідно до п. 4.4.1 повернення кредиту здійснюється за наступним графіком: з лютого 2012 року по січень 2014 року - щомісячно до останнього дня місяця (включно)по 120 000,00 грн., до 28 лютого 2014 - решта сума заборгованості.

Згідно п. 4.4.7, поточні нараховані проценти за користування кредитними коштами сплачувати на рахунок № 29092000004905 у гривні щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 4.4.8 визначена черговість проведення повернення заборгованості.

Додатковою угодою №7 від 23.08.2012 (а.с.31), сторони дійшли згоди щодо внесення змін до Договору, а саме:  викласти п. 1.1 в новій редакції: 1.1 Кредитор надає позичальнику кредит - ліміт у гривні 8 219 898,50 грн., ліміт у дол. США - 997 600,00 дол. США, ліміт діє до 19.00 год. 29.07.2011, термін повернення кредиту до 28.02.2014, розмір палати за користування кредитом - 15 % річних у гривні та 19,5 % річних у доларах США.

В п. 1.3 додаткової угоди №7 від 23.08.2012 сторони визначили графік повернення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з меморіальних ордерів (а.с.33-35) всього на виконання умов договору банком надано відповідачу кредитні кошти на суму 1 240 000 дол. США та 8 219 898,50 грн.

Відповідач , в порушення умов договору частину кредитних коштів не повернув, а також не сплатив відсотки за користування ними.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що станом на 14.01.2014 факт наявності заборгованості за кредитним договором №65/04 від 16.07.2004  відповідача перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований. А тому, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором №65/04 від 16.07.2004 позивач правомірно  нарахував відповідачу штрафні санкції передбачені договором.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Суд першої інстанції правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174193 ГК України, ст. ст. 11509526626629 ЦК Українизазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору.  

Згідно ст. 530 ЦК Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів  погоджується з висновком суду першої інстанції, що  станом на 14.01.2014 факт наявності заборгованості за кредитним договором №65/04 від 16.07.2004 по строковій заборгованості за кредитом в розмірі 5 950 349,24 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 43 914,53 грн., поточній заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземній валюті в розмірі 226 243,38 дол. США, простроченій заборгованості за кредитом в розмірі 2 269 549,26 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті в розмірі 1 100 643,41 грн., простроченій заборгованості за процентами за користування кредитом у іноземної валюті в розмірі 226 243,38 дол. США відповідача перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

Стосовно нарахування позивачем штрафних санкцій, за неналежне виконання умов договору  №65/04 від 16.07.2004 в розмірі 132 442,28 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, 72 471,84 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 410,12 дол. США - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у іноземній валюті, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5.1 договору, при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування позичальник сплачує кредитору пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунки пені, колегія суддів вважає, що  позивачем не вірно було розраховано пеню, тому погоджується з  перерахунком пені суду першої інстанції, таким чином задоволенню підлягає    пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 120 370,48 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті - 71 479,10 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в іноземній валюті - 2 377,11 дол. США (що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 19 000,24 грн.).

Стосовно  доводів апеляційної скарги, проте,  що судом першої інстанції безпідставно було зазначено  в резолютивній частині рішення гривневий еквівалент стягуваної суми за курсом НБУ на дату пред'явлення позову,  колегія суддів зазначає, що зазначені відомості носять  інформаційний характер, що до стягнення гривневого еквіваленту при виконанні судового рішення державний виконавець повинен виходити з вимог ст. 533 ЦК України, яка передбачає визначення  за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

          Відповідно до ст. ст. 433334 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/1048/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

          

Керуючись ст. ст.   99101103105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

 

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва  на рішення господарського суду     міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/1048/14  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду   міста Києва від 09.04.2014 року у справі № 910/1048/14  залишити без змін.

Матеріали справи №  910/1048/14   повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів

 

Головуючий суддя                                                            М.А. Руденко

 

Судді                                                                                Б.О. Ткаченко

 

                                                                                Є.Ю. Пономаренко

 

Мы узнали только с реестра о том что вообще была апеляция, после этомы мы подали апялию с ход о возобновления срока но нам было отказано:

rada.gif

 

     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58

УХВАЛА

"22" серпня 2014 р.           Справа №910/1048/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                    Шаптали  Є.Ю.

суддів:                                         Корсакової  Г.В.

                                        Куксова В.В.

 

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»

на рішення  Господарського суду міста Києва від 09.04.2014р.

у справі № 910/1048/14 (головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Отрош М.І., Сташків Р.Б.)

за позовом:            Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1.Міністерства фінансів України

2.Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк Київ»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»

про  стягнення 13 203 996,63 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Заступник прокурора  міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн. заборгованості за кредитним договором № 65/04 від 16.07.2004.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі              № 910/1048/14  позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс"  на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" 5 950 349,24 грн. строкової заборгованості за кредитом, 43 914,53 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн. поточної заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті,                                      2 269 549,26 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 1 100 643,41 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 - 1 808 363,34 грн. простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 120 370,48 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 71 479,10 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 377,11 дол. США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014 -19 000,24 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі                     № 910/1048/14 та порушено апеляційне провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р.  апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі  № 910/1048/14 залишено без змін.

19.08.2014р. до Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства  «Автомобільна компанія «Укртранс»  надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі  № 910/1048/14, в якій апелянт просить оскаржуване рішення  скасувати в частині стягнення пені, штрафів та нарахування відсотків.

Одночасно з апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс»  звернулось до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» по справі № 910/1048/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя                  Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М, Самсін Р.І.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2014р., враховуючи перебування суддів Скрипки І.М. та Самсіна Р.І. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 3.1.7., 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.9. Порядку формування колегії суддів, розподілу справ та визначення коефіцієнтів навантаження на суддів, затвердженого рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р., сфомовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/1048/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя  Шаптала Є.Ю., судді Корсакова Г.В.,  Куксов В.В.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.  

Згідно ч.5 п.5 Постанови Пленуму Вищого Госодарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключаює перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 9798 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 9198 і 106 ГПК.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без розгляду клопотання Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» про відновлення строку на подання апеляційної скарги,  та відмову у прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» на підставі ст.ст. 9798 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Таким чином, Публічному акціонерному товариству «Автомобільна компанія «Укртранс» слід повернути судовий збір у сумі 609,00 грн., сплачений згідно квитанції № 5 від 29.07.2014р. та 35931,00 грн. сплачений згідно квитанції № 4155\з34 від 06.08.2014р.

Керуючись ст.ст. 869798 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд,  -

 

УХВАЛИВ:

 

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» про відновлення строку на подання апеляційної скарги  - відхилити.

2. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Автомобільна компанія «Укртранс» у прийнятті апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14.

3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс» на рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. у справі № 910/1048/14 повернути скаржнику.

4. Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Автомобільна компанія «Укртранс» (01033, м.Київ, вул.. Саксаганського 83-а, код ЄДРПОУ 22890514) судовій збір у сумі 609,00 грн., сплачений згідно квитанції № 5 від 29.07.2014р. та 35931,00 грн. сплачений згідно квитанції № 4155\з34 від 06.08.2014р.

5. Оригінал ухвали з гербовою печаткою суду надіслати скаржнику, а копію ухвали іншим учасникам процесу.

6. Матеріали справи № 910/1048/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

 

Головуючий суддя                                                            Є.Ю. Шаптала

 

Судді                                                                                Г.В. Корсакова

 

                                                                                В.В. Куксов

 

Подали касацию о том что  КАСАЦІЙНА СКАРГА  

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2014 року

 по справі №910/1048/14 

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09 квітня 2014 року по справі №  910/1048/14  (головуючий суддя Літвінова М.Є.), позов заступника прокурора  м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до  публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн. задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 83-А, код 22890514) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 16-22; ідентифікаційний код: 14371869) 5 950 349,24 грн. (п'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят тисяч триста сорок дев'ять гривень 24 коп.) строкової заборгованості за кредитом, 43 914,53 грн. (сорок три тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень 53 коп.) поточної заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США (двісті двадцять шість тисяч двісті сорок три долара США 38 центів), що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014) - 1 808 363,34 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста шістдесят три гривні 34 коп.) поточної заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 2 269 549,26 грн. (два мільйона двісті шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 26 коп.) простроченої заборгованості за кредитом, 1 100 643,41 грн. (один мільйон сто тисяч шістсот сорок три гривні 41 коп.) простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом у національній валюті, 226 243,38 дол. США (двісті двадцять шість тисяч двісті сорок три дол. США 38 центів), що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014) - 1 808 363,34 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч триста шістдесят три гривні 34 коп.) простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом в іноземній валюті, 120 370,48 грн. (сто двадцять тисяч триста сімдесят гривень 48 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 71 479,10 грн. (сімдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять гривень 10 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у національній валюті, 2 377,11 дол. США (дві тисяч триста сімдесят сім доларів США 11 центів), що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 16.01.2014) - 19 000,24 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень 24 коп.).

Ухвалою Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі 910/1048/14, клопотання Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про відновлення строку  на подання апеляційної скарги  відхилене.

Також, оскарженою Ухвалою відмовлено в прийняті апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.14 року по справі №910/1048/14, та повернуто її скаржнику.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили.

Вважаємо, що Ухвала Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі 910/1048/14, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює її скасування та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на наступне. 

Як вбачається із мотивувальної частини Ухвали від 22 серпня 2014 року по справі 910/1048/14, підставою для ії прийняття стала -  ч.5 п.5 Постанови Пленуму Вищого Госодарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» а саме якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 9798 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 9198 і 106 ГПК.

Скаржник не може з цим погодитись, так як думка суду апеляційної інстанції обгрунтована тим,  що апеляційним судом вже переглядалося дане рішення та була винесене постанова від 15.07.2014 по справі 910/1048/14з цього приводу .

Скаржник не може погодитись з вище викладеним, так як в апеляційній скарзі він зазначав що під час оголошення судового рішення Господарського суду м. Києва відповідач (заявник) був відсутній в судовому засіданні, заявник не повідомлявся належним чином про судові засідання призначені в суді першої інстанції.

Заявник хоче зазначити, що судом першої інстанції було взяте до уваги неправомірно збільшений розмір штрафних санкцій та процентів, а отже не надано заявникові можливості для надання власних розрахунків, та підписання актів звірки з позивачем. Також повністю усунено Відповідача від судового розгляду справи шляхом не повідомлення останнього про час та місце розгляду справи чим грубо порушено право на захист.

Також, заявник хоче зазначити, що Київським апеляційним Господарським судом при розгляді апеляційної скарги Прокурора  м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до  публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" про стягнення 13 203 996,63 грн., Скаржник не повідомлявся про судові засідання призначені в суді апеляційної інстанції.

На думку скаржника, позиція апеляційного суду є неправомірною, оскільки розгляд апеляційним судом справи відбувся саме за апеляційною скаргою прокурора в інтересів позивачів по справі. Разом з цим, розгляд апеляційної скарги Відповідача по справі, якій в супереч процесуальному закону взагалі не повідомлявся про розгляд справи, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції  не відбувся. Апеляційна скарга Відповідача мотивована зовсім іншими підставами, які на думку Відповідача заслуговують на увагу та доводять необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

На думку Скаржника, ч.5п.5 Постанови Пленуму Вищого Госодарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» обумовлює випадок подання апеляційної скарги тією ж стороною, апеляційну скаргу якої вже розглянуто апеляційним судом та винесене процесуальне рішення по суті.

Скаржник зазначає, що зазначена обставина залишена поза увагою апеляційним судом, оскільки апеляційна скарга подана саме іншою стороною по справі, а саме Відповідачем. Разом з цим, апеляційним судом розглянуто по суті апеляційну скаргу Прокурора в інтересах Позивачів.

Зазначене є грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює її скасування та передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Для забезпечення справедливого та неупередженого розгляду справ у розумні строки, встановлені законом, в Україні діють суди першої, апеляційної, касаційної інстанцій і Верховний Суд України. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. ст. 7, 8 Закону).

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Таким чином, відмовивши у відновленні процесуального строку та відхиливши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції фактично позбавив скаржника, встановленого ст. 129 Конституції України, права на апеляційне оскарження.

 

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 11110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин вважаю, що Ухвала Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі №910/1048/14, підлягає скасуванню.

 

В зв’язку вищевикладеним та керуючись ст. ст. 107, 1117, п. 3 ст. 1119, ст. 11110 ГПК України,

ПРОШУ:

 

-         Ухвалу Київського Апеляційного господарського суду від 22 серпня 2014 року по справі №910/1048/14 скасувати;

-         Справу № 910/1048/14  передати до Київського Апеляційного господарського суду для розгляду по суті. 

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...