Решение Святошинского райсуда об отказе Кредитным инициативам во взыскании задолженности по договору с ТАС-Комерцбанком


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

ун. № 759/8509/14-ц

пр. № 2/759/3635/14

 

06 листопада 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

 

головуючого судді -Величко Т.О.

при секретарі - Самайді А.В.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" м. Бровари до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

 

ВСТАНОВИВ :

 

ТОВ «Кредитні Ініціативи» звернулися до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 28.11.2012 року між ВАТ «СВЕДБАНК», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор-Плюс» укладено Договір факторингу, згідно якого відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу,яка належить Банку, у тому числі, права вимоги пов»язані щодо нарахованих та несплачених боржником процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов»язкових платежів. Позивач зазначав, що 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір Факторингу, згідно вимог якого,відступлено фактору свої права вимоги, заборгованості за кредитними договорами укладених з боржником, у тому числі, права вимоги пов»язані щодо нарахованих та несплачених боржником процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов»язкових платежів. Позивач зазначав, що внаслідок укладення вищевказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 24.08.2008 року №2619/0708/71-061 позичальником якого є ОСОБА_1. Позивач зазначав, що згідно умов вказаного кредитного договору Банк виконав свої зобов»язання та надав відповідачу кредит у розмірі 92000,00 доларів США, а відповідач зобов»язувався повертати кредитні кошти, сплачувати проценти за користування в сумі строки та на умовах передбачених кредитним договором та Додатком №1 до нього-графіком погашення заборгованості. Позивач зазначав,що між Банком та ОСОБА_2 укладено Договір поруки від 24.07.2008 року, яка поручилася за виконання зобов»язань ОСОБА_1 Позивач зазначав, що відповідачі свої зобов»язання за вказаним кредитним договором не виконали, у зв»язку із чим виникла прострочена заборгованість станом на 01.02.2014 року у розмірі 90330,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.02.2014 року складає 722 012,09 грн.; за відсотками -51 630,25 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку 01.02.2014 року складає 412 680,59 грн.; станом на 01.02.2014 року позивачем нарахований розмір неустойки - пеня у розмірі 85325,89 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 01.02.2014 року складає 682 009,84 грн.( в межах строку позовної давності пеня складає 19071,07 доларів США, що станом на 01.02.2014 року складає 152 435,05 грн., а тому просить суд позов задовольнити.

 

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову та просив суд позов задовольнити на підставі письмових доказів поданих до позовної заяви.

 

Відповідач, представник відповідача ОСОБА_1 подали заперечення проти позову (а.с.96-106, 231-236) просили суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивачем не надано детального розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед Банком, а з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, як саме розраховувалась сума несплачених відсотків за користування кредитом та пені та інших штрафних санкцій. Зазначали, що позивачем не враховано шість квитанцій, які підтверджують здійснення відповідачем оплат в рахунок погашення заборгованості, не одна квитанція не врахована позивачем при наданні розрахунку до суду, а тому на думку відповідача позивачем у порядку ст. 60 ЦПК України не доведено належними та допустимими доказами основну суму боргу,залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів,що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування. Також щодо штрафних санкцій не вказано залишок заборгованості, на який нараховується пеня,на початок на кінець кожного періоду, розмір штрафної санкції у певній частці від суми боргу, формула за якою розраховувалася пеня. В наданих позивачем документах відсутні будь-які розрахунки суми пені в доларах США, як передбачено умовами договору з зазначенням еквіваленту суми в гривнях. Відповідач зазначає, що йому не було повідомлено Банком про заміну кредитора у зобов»язанні,а також не було повідомлено щодо необхідності дострокового повернення всієї суми кредиту, виходячи із положень ст.ст.10,11 Закону України «Про захист прав споживачів», а ті докази про відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту, не можуть бути належним доказом про отримання відповідачем такої вимоги у розумінні ст.58 ЦПК України.

 

Відповідач також заперечуючи проти позову зазначав, що заперечує що має заборгованість перед позивачем, оскільки кредитний договір був укладений із ВАТ «СВЕДБАНК» зазначає, що у матеріалах справи є два договори факторингу, що укладені між ПАТ «СВЕДБАНК» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а також між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» однак відсутні жодні документи, що підтверджують факт переходу права вимоги від ВАТ «СВЕДБАНК» до ТОВ «Кредитні Ініціативи».Так, згідно з п. 2.3 Договору факторингу №15 від 28 листопада 2012 року, укладеного між ПАТ «СВЕДБАНК» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» перехід від Банку до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після сплати фактором ціни продажу у повному обсязі, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.

 

Відповідач вважає, що надані позивачем документи до справи не дають можливості встановити факт оплати зазначеної вище ціни продажу, відповідно, факт здійснення переуступки прав новому кредитору. Оскільки позивач не надав суду будь-які докази що підтверджують правонаступництво і наявність права вимоги за Кредитним договором у ТОВ «Кредитні Ініціативи». А тому вважає, що суд не має правових підстав для винесення рішення про стягнення заборгованості, не маючи у своєму розпорядженні документів, які б підтверджували право вимоги позивача і взагалі факт порушення його прав.

 

Відповідач також повідомляв, що жодних документів, які б підтверджували відступлення права вимоги ВАТ «СВЕДБАНК» на користь інших осіб не отримував.

 

Відповідач ОСОБА_2 належнимчином повідомлена в судове засідання не з"явилась, просила розглядати справу за відсутності.

 

Відповідач ОСОБА_1 зазначав, що згідно ст. 516 ЦК України зазначає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

 

Відповідач зазначав, що згідно ст. 517 ЦК України передбачає первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Таким чином, до надання доказів здійснення заміни кредитора у Кредитному договорі, відповідач має право не виконувати свої зобов'язання, не ризикуючи при цьому простроченням їх виконання, та вважає, що відповідна ситуація повинна розглядатись, як прострочення кредитора, яке тягне наслідки, передбачені ст. 613 ЦК України, що мають бути підтверджені позивачем.

 

Відповідач зазначав, що згідно п.2.6.договору Факторингу №15 від 28.11.2012 року наступне відступлення Фактором Прав вимоги заборгованості до боржників будь-яким третім особам допускається виключно за умови отримання Фактором від Банку попереднього дозволу Спостережної ради Банку. З дня отримання Банком запиту Фактора щодо зазначеного дозволу, Банк надає попередній дозвіл або письмову відмову в наданні дозволу протягом трьох місяців, при цьому Банком приймається до уваги наступне: наявність у особи, що має намір придбати Право Вимоги необхідних обов»язкових дозволів згідно вимог чинного законодавства України ( п.2.6.2.), ТОВ «Кредитні Ініціативи» всупереч Договору факторингу не отримали передбачений п.2.6. цього ж договору письмовий дозвіл, т.б. позивач не мав та не має необхідних дозволів згідно вимог законодавства. Та вважає що ТОВ «Вектор Плюс» не мало права на укладення договору факторингу з позивачем.

 

Відповідач також зазначав, що в матеріалах справи є два договори факторингу, але відсутні докази про, що підтверджують факт переходу права вимоги від ВАТ «СВЕДБАНК» до ТОВ «Кредитні-ініціативи», а саме відсутні докази по Договору №15 від 28.11.2012 року переходу від банку до фактора прав вимоги заборгованості до боржників після сплати фактором ціни продажу в повному обсязі, після чого фактор стає новим кредитором та набуває права вимоги, а тому вважає неналежним позивачем, у зв»язку із відсутністю доказів, що підтверджують правонаступництво і наявність права вимоги за кредитним договором. Відповідач також зазначив, що позивач не надав суду доказів, що підтверджують його право здійснювати операції з іноземною валютою.

 

Відповідач також пояснював, що переуступка права вимоги за двома договорами факторингу, що є у матеріалах справи відбулась незаконно, оскільки відповідно до пункту 1 розпорядження Держфінпослуг від 03.04.2009 №231 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за №373/16389 до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів)1) фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги 2)набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення 3)отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, утому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподіл у відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Таким чином, розпорядженням передбачено, що фінансова послуга з факторингу, зокрема, полягає у набутті відступленого права грошової вимоги до боржників, які є суб'єктами господарювання.

 

А кошти за кредитним договором від 24.08.2008 року №2619/0708/71-061 позичальником якого є ОСОБА_1 було надано позичальнику який є фізичною особою, з метою задоволення власних споживчих потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Та вважає, що укладання не банківською фінансовою установою (фактором) договору факторингу, яким передбачено набуття фактором права вимоги до боржника - фізичної особи є порушенням вимог підпункту 2 пункту 12 зазначеного вище розпорядження, що не є предметом оскарження у цьому судовому засіданні.

 

Також Відповідач зазначив, що згідно рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.04.2014 року, яка стосується ТОВ «Кредитні ініціативи», щодо визначення факту нікчемності того ж самого договору, на який посилається позивач в цій справі - Договір факторингу від 28.11.2012 року є такою що не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи, а отже даний договір Факторингу є нікчемним.

 

Відповіднодо ст 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог або заперечень, крім випадів встановених цим кодексом.

 

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів. 

 

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає і рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийняття.

 

Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 

Відпоідно до п. 6 ч. ст. 119 ЦПК України передбачає, що позовна заява має містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

 

Заслухавши пояснення сторін у справі з посиланням на письмові докази подані до матеріалів спрви в обгрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти позову із посиланням на діюче законодавство України, що регулює спірні правовідносини,судом встановлено, наступне.

 

Судом встановлено, що 28.11.2012 року між ПАТ "СВЕДБАНК", який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку "ТАС - Комерцбанк" та Факторинговою компанією "Вектор Плюс" укладено Договір факторингу №15 (а.с.14-22) , відповідно до якого Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. З гідно повідомлення ТОВ Факторинговою компанією "Вектор Плюс» (а.с.23), останні повідомили що 28.11.2012 року ТОВ «КІ» здійснило розрахунок з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» у повному обсязі та в порядку, встановленому умовами договору. Але суду не надано доказів, що саме позивач ТОВ «Кредитні ініціативи», здійснило розрахунок з ТОВ «ФК «Вектор Плюс».

 

Судом встановлено, що 28.11.2012 року між ТОВ ФК "Вектор Плюс" та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу ( а.с.24-33) , відповідно до якого Клієнт (ТОВ ФК "Вектор Плюс") відступає Фактору (ТОВ «Кредитні Ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості боржників, всі гарантії. Надані боржникам щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. При цьому надано реєстр заборгованості відповідача (а.с.33) у якому не вказано, станом на яку дату складено вказаний розрахунок. В якій валюті розрахована основну суму боргу,залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування.

 

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. 4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. 5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. 6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. 7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку тазабезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. 8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. 9. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

 

Судом встановлено, що позивачем не надано суду належних первинніх документів, щодо наявності заборгованості відповідача на час укладення кредитного договору, договорів факторингу, а також не повідомлено про підстави звільення від доказування виникнення саме такого розміру заборгованості.

 

А тому позивач не довів належними та допустимими доказами, згідно поданого розрахунку заборгованості (а.с.49), яким чином та станом на яке число розраховувався вказаний розрахунок та по якому курсу НБУ в гривневому еквіваленті, з урахуванням доказу (а.с.33) на підставі якого первиннго документу, який би відповідав ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Також щодо штрафних санкцій не вказано залишок заборгованості, на який нараховується пеня, на початок на кінець кожного періоду, розмір штрафної санкції у певній частці від суми боргу, формула за якою розраховувалася пеня. А також не надано суду інформацію чи враховані надані відповідачем квитанції про внесення коштів за кредитним договором ( а.с.244-249).

 

Судом встановлено, що позивач не довів належними та допустимим доказами , що відповідачі також були повідомлені про дострокове погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, та про зміну кредитора у зобов»язанні.

 

А тому з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку,що позивачем не доведено належними та допустимим доказами, не надано розрахунок заборгованості з часу укладення кредитного договору, внесення коштів, залишок основного боргу, відсотків, штрафних санкцій,пені на час кожної зміни кредитора у зобов»язанні та рух внесених коштів по рахунку відповідача ОСОБА_1, який би відповідав ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" а тому позов не доведений та задоволенню не підлягає.

 

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодуванню з відповідачів не підлягають.

 

Керуючись ст.ст. 3, 10,11,15,57-60,131,208-218,294 ЦПК України, ст.ст. 6,11,14,15,16, 207,208, 525,526,610,611,629 ЦК України, суд

 

ВИРІШИВ :

 

У задоволенні позову ТОВ "Кредитні Ініціативи" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.08.2008 року №2619/0708/71-061 - відмовити.

 

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з часу його проголошення, у разі відсутності осіб, з часу отримання копії рішення суду.

 

Суддя Т.О. Величко

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

не доведено належними та допустимими доказами основну суму боргу,залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів,що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування. Також щодо штрафних санкцій не вказано залишок заборгованості, на який нараховується пеня,на початок на кінець кожного періоду, розмір штрафної санкції у певній частці від суми боргу, формула за якою розраховувалася пеня. В наданих позивачем документах відсутні будь-які розрахунки суми пені в доларах США, як передбачено умовами договору з зазначенням еквіваленту суми в гривнях. Відповідач зазначає, що йому не було повідомлено Банком про заміну кредитора у зобов»язанні,а також не було повідомлено щодо необхідності дострокового повернення всієї суми кредиту, виходячи із положень ст.ст.10,11 Закону України «Про захист прав споживачів», а ті докази про відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту, не можуть бути належним доказом про отримання відповідачем такої вимоги у розумінні ст.58 ЦПК України.

 

Не знаю, стоит ли ссылаться на это.

Ведь в таком случае фактически идет признание долга, прерывается исковая давность.

 

Відповідач вважає, що надані позивачем документи до справи не дають можливості встановити факт оплати зазначеної вище ціни продажу, відповідно, факт здійснення переуступки прав новому кредитору.

 

А вот по оплате понравилось.

 

При цьому надано реєстр заборгованості відповідача (а.с.33) у якому не вказано, станом на яку дату складено вказаний розрахунок. В якій валюті розрахована основну суму боргу,залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування.

 

Я бы выделил еще это.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...