Определение ВССУ об отмене решения апелляционного суда Харьковской области о взыскании пени


Recommended Posts

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41316710

 

Державний герб України

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 рокум. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                                    Касьяна О.П.,

суддів:                            Гончара В.П.,           Дербенцевої Т.П.,          

                                       Карпенко С.О.,        Остапчука Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики

за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2014 року, -    

в с т а н о в и л а :

У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до              ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики.

На обґрунтування позову зазначав, що за нотаріально посвідченим договором позики від 19 січня 2011 року він передав у власність відповідачів                          8 050 доларів США на строк до 19 липня 2011 року із зобов'язанням повернути не пізніш 19 березня 2011 року - кошти у розмірі 350 доларів США, не пізніше              19 травня 2011 року - 350 доларів США, не пізніше 19 липня 2011 року -                       7 350 доларів США. У добровільному порядку сплачено лише 350 доларів США. Пунктом 7 договору позики передбачено штраф (пеню) за прострочення виконання зобов'язань у  розмірі 5 % від простроченої суми за кожен день.

Посилаючись на указані обставини, ОСОБА_3 просив стягнути на його користь із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7                                        суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, процентів за користування позикою на рівні облікової ставки НБУ та штрафу у загальному розмірі 212 381 доларів США.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 4 листопада                   2013 року, уточненим ухвалою цього ж суду від 8 листопада 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5,                    ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованість за договором позики у розмірі                  61 546, 10 грн, 3% річних від простроченої суми за період з 25 липня 2011 року по 27 грудня 2012 року у розмірі 2 669, 66 грн. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2014 року змінено рішення суду першої інстанції. Стягнуто солідарно із ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 проценти за період користування до дня повернення позики у розмірі 9 220, 17 грн та неустойку у розмірі 1 126 293, 63 грн. Викладено абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції у такій редакції: «Стягнути солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики у розмірі  61 546, 10 грн». В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У справі встановлено, що за нотаріально посвідченим договором позики від 19 січня 2011 року ОСОБА_3  передав у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7  8 050 доларів США на строк до 19 липня 2011 року із зобов'язанням повернути не пізніш 19 березня 2011 року - кошти у розмірі                        350 доларів США, не пізніше  19 травня 2011 року - 350 доларів США, не пізніше 19 липня 2011 року - 7 350 доларів США. На виконання умов договору щодо повернення суми позики відповідачами сплачено 350 доларів США.

Пунктом 7 договору позики передбачено штраф (пеню) за прострочення виконання зобов'язань у  розмірі 5 % від простроченої суми за кожен день. Право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики умовами укладеного договору не передбачено.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правила щодо сплати процентів від суми позики містить ст. 1048 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, що має диспозитивний характер, встановлена презумпція оплатності позики, яка діє за умов, якщо безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором.

Вказане правило спрямоване на захист інтересів позикодавця у разі, якщо договором позики не визначений розмір процентів (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-36цс14 від 2 липня 2014 року).

Змінюючи рішення суд першої інстанції та стягуючи на користь позикодавця проценти від суми позики, апеляційний суд, встановивши відсутність обставин, передбачених  ч. 2 ст. 1048 ЦК України, за яких договір позики вважається безпроцентним, обґрунтовано  виходив із того, що із відповідачів на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню проценти від суми позики, які у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України розраховані судом на рівні облікової ставки Національного банку України.

Правильно застосовано апеляційним судом й ч. 2 ст. 258 ЦК України та                ст. 253 ЦК України щодо перебігу строку позовної давності за вимогами про стягнення неустойки, за якими відповідні стягнення проводяться за останні                        12 місяців невиконання основного зобов'язання у межах строку позовної давності.

Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права у цій частині є необґрунтованими.

Разом з тим, не можна погодитися із висновками апеляційного суду щодо стягнення неустойки за прострочення зобов'язань за договором позики у розмірі         1 126 293, 63 грн.

У запереченнях на позов (Т. 1, а. с. 127) та запереченнях на апеляційну скаргу (Т. 2, а. с. 137), ОСОБА_4 посилався на те, що своєчасному поверненню суми позики перешкодили ті обставини, що у квітні 2011 року стало відомо про взяття ОСОБА_3 під варту у межах розгляду порушеної проти нього кримінальної справи. Позикодавець не виходив на зв'язок та такими діями сприяв збільшенню розміру штрафних санкцій. У зв'язку із цим, ОСОБА_4 просив застосувати наслідки, передбачені ч. 2 ст. 616 ЦК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені)  може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За положеннями указаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема занадто високий її розмір порівняно зі збитками споживача, ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність із розміром основного зобов'язання. При цьому зменшення розміру неустойки - це право суду.

Частина 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду  зменшити розмір неустойки за власною ініціативою (постанова Верховного Суду України               № 6-100цс14 від 3 вересня 2014 року).

Наведені вище обставини - розмір заборгованості та штрафних санкцій, їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати

ч. 3 ст. 551 ЦК України або не застосувати, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 214 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд не взяв до уваги та не вирішив питання про можливість застосування положення ч. 3 ст. 551 ЦК України з огляду на ті обставини, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання: прострочене грошове зобов'язання за договором позики становить  61 546, 10 грн, проценти від суми позики -  9 220, 17 грн, три проценти річних - 2 669, 66 грн, а  штраф (пеня) складає 1 126 293, 63 грн.

Крім того, апеляційним судом не було перевірено наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 616 ЦК України, на що посилався один із солідарних боржників у запереченнях на апеляційну скаргу.


Враховуючи допущені апеляційним судом порушення, ухвалене ним рішення у  частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення неустойки підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до  ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2014 року скасувати у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення неустойки, у цій частині справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.


В іншій частині рішення апеляційного суду Харківської області від 27 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                     О.П. Касьян

Судді:                                                                                                В.П. Гончар

                                          

                                                                                                          Т.П. Дербенцева

                                                                                                          С.О. Карпенко

                                                                                                          Д.О. Остапчук

                                                                                          
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...