Вето

[Mila_Я]

 

Иск банка оставили без рассмотрения?

Значит исковая давность не прервана.

 

Упс, а вот с этого места поподробней. ИД чего-от чего?

2011- заочка, снесена, передана на рассмотрение по месту жительства

2014(февраль-март) - оставлен без рассмотрения.

С какого места считать ИД? 

[у.zaporozhskiy]

Упс, а вот с этого места поподробней. ИД чего-от чего?

2011- заочка, снесена, передана на рассмотрение по месту жительства

2014(февраль-март) - оставлен без рассмотрения.

С какого места считать ИД? 

здесь вопрос сложнее,

хотя, если толковать закон буквально, то с момента обращения с иском в суд/с момента получения требования заемщиком/с момента возникновения права на иск.

Все зависит от конкретных условий кредитного договора и договора ипотеки.

[Mila_Я]

здесь вопрос сложнее,

хотя, если толковать закон буквально, то с момента обращения с иском в суд/с момента получения требования заемщиком/с момента возникновения права на иск.

Все зависит от конкретных условий кредитного договора и договора ипотеки.

 А у вас ЛС отключено? Хотела вопрос задать.

[Dimon73]

Упс, а вот с этого места поподробней. ИД чего-от чего?

2011- заочка, снесена, передана на рассмотрение по месту жительства

2014(февраль-март) - оставлен без рассмотрения.

С какого места считать ИД? 

С момента возникновения права на иск, т.е. как минимум с 2011 года, но по поводу пропуска ИД я бы сильно не обольщался, при таком раскладе суд с легкостью восстановит этот срок, т.к. пропущен он по уважительной причине

[Mila_Я]

С момента возникновения права на иск, т.е. как минимум с 2011 года, но по поводу пропуска ИД я бы сильно не обольщался, при таком раскладе суд с легкостью восстановит этот срок, т.к. пропущен он по уважительной причине

Ну очч загадочная ситуация. ИД с момента возникновения права на иск. А как понять было ли у них вообще право на иск, исходя из того, что передача права требования никем не доказана а Баба Яга (т.е. я) с фактом передачи не согласна ибо множество нестыковок. Имел ли вообще право этот банк что-то там от меня хотеть (я писала выше, что на момент якобы передачи уже 2 года тянулось ИП по ИНН)?

Бррррррррр, как уже они все достали со своими шахер-махерами. Яроша на них нет.... с визиткой наголо!!!!

[Mila_Я]

Очевидно, что в настоящее время проблема реструктуризации валютных кредитов путем перевода их в гривневые может решиться только на следующих базовых принципах:

- законодательное усиление прав кредиторов и стимулирование заемщиков к выполнению взятых на себя обязательств (в т.ч. отмена моратория на взыскание ипотеки, возможность реструктуризации кредитов при отсутствии просроченных заемщиками обязательств на определенную дату);

- максимально возможное смягчение для сторон последствий от проведенной реструктуризации и их экономическая мотивация со стороны государства (для банков – невключение убытков от реструктуризации в их общий финансовый результат для целей банковского надзора, для заемщиков – списание части кредита (курсовой разницы) при своевременном обслуживании и погашении основного долга после реструктуризации, снижение для сторон негативных налоговых последствий при прощении остатка долга).

Реализация данных механизмов целиком в компетенции Верховной рады, которая должна найти в себе силы отказаться от дешевого популизма в пользу принятия действительно необходимых условий и механизмов для решения указанной проблемы. Тем более что возможные механизмы и основные нормы будущей реструктуризации уже определены и согласованы заинтересованными сторонами. http://forbes.ua/opinions/1386699-pravo-prezidenta-zaemshchikov-zastavyat-ponervnichat

[Dimon73]

 

Очевидно, что в настоящее время проблема реструктуризации валютных кредитов путем перевода их в гривневые может решиться только на следующих базовых принципах:

 

- законодательное усиление прав кредиторов и стимулирование заемщиков к выполнению взятых на себя обязательств (в т.ч. отмена моратория на взыскание ипотеки, возможность реструктуризации кредитов при отсутствии просроченных заемщиками обязательств на определенную дату);

 

- максимально возможное смягчение для сторон последствий от проведенной реструктуризации и их экономическая мотивация со стороны государства (для банков – невключение убытков от реструктуризации в их общий финансовый результат для целей банковского надзора, для заемщиков – списание части кредита (курсовой разницы) при своевременном обслуживании и погашении основного долга после реструктуризации, снижение для сторон негативных налоговых последствий при прощении остатка долга).

Реализация данных механизмов целиком в компетенции Верховной рады, которая должна найти в себе силы отказаться от дешевого популизма в пользу принятия действительно необходимых условий и механизмов для решения указанной проблемы. Тем более что возможные механизмы и основные нормы будущей реструктуризации уже определены и согласованы заинтересованными сторонами. http://forbes.ua/opinions/1386699-pravo-prezidenta-zaemshchikov-zastavyat-ponervnichat

 

 

Судя по всему "усиление прав кредиторов" здесь играет ключевую роль 

[Dimon73]

Осталось добавить возможность банкам относить разницу к убыткам и отмены для них налогооблажения, которое государству будет компенсировать заемщик с "прощенной" суммы.

[Alla11]

Вот продолжение истории с Вето

 

Висновок вручений 03.02.2015 р. то есть, недалек тот час, когда опять будет рассматриваться законопроект в Раде.

 

 

 

ВИСНОВОК 

на Пропозиції Президента України до

Закону України «Про внесення змін до Закону України

«Про мораторій на стягнення майна громадян

України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»

щодо посилення захисту позичальників» 

 

У Пропозиціях Президента України до названого Закону зазначається, що він не може бути підписаний, оскільки в ньому, зокрема, замість комплексного вирішення проблеми погашення валютних кредитів лише уточнюється вже існуючий механізм заборони на стягнення майна громадян (позичальників або майнових поручителів) за споживчими кредитами, наданими їм кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті. Крім цього, запропонований Законом механізм непоширення обмежень щодо заборони на стягнення майна на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», може створити підгрунтя  неправомірного використання такого механізму для цілеспрямованого доведення  банків до стану неплатоспроможності через заінтересованість третіх осіб у придбанні (прийнятті) заборгованості, яка забезпечена нерухомим майном. Виходячи з цього, Президент України пропонує відхилити прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо посилення захисту позичальників».

Проаналізувавши Пропозиції Президента України, Головне управління в цілому погоджується з ними. Разом з тим вважаємо за доцільне звернути увагу на те, що уточнення порядку  примусового стягнення нерухомого майна, яке є предметом застави або іпотеки, за споживчими кредитами, наданими громадянам України в іноземній валюті, у підпункті 1 пункту 1 розділу 1 Закону може позитивно вплинути на захист прав цих громадян. Крім цього, у Пропозиціях Президента України немає зауважень до підпункту 2 цього пункту. З урахуванням цього, Головне управління пропонує не відхиляти цей Закон, а прийняти його у новій редакції, виключивши з розділу І Закону пункт 2, в якому йдеться про непоширення заборони кредитній установі уступити (продати, передати) заборгованість або борг на користь (у власність) іншої особи.

 

Перший заступник Керівника

     Головного управління                                             С.О.Гудзинський

 

Вик.: І.В.Зуб

[Alla11]

И вот еще рассмотрение законопроекта комитетом

 

До проекту № 1610  від 24.12.2014 р.

Пропозиції Президента України

.

Верховна Рада України

 

 

 

Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні 20.01.2015 року розглянув повернутий з Пропозиціями Президента Закон України  «Про внесення змін до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо посилення захисту прав позичальників» (далі – Закон), прийнятий Верховною Радою України 28 грудня 2014 року.

Відповідно до Пропозицій Президента України Закон не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Зазначений Закон не вирішує проблеми позичальників за споживчими кредитами, оскільки Законом лише пропонується уточнити вже існуючий механізм заборони на стягнення майна таких громадян, а не комплексно вирішити проблему з погашення валютних кредитів.
2. Запропонований Законом механізм непоширення обмежень щодо заборони на стягнення майна на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних, з одного боку, сприятиме нарощуванню ліквідаційної маси банків, дозволить збільшити обсяги грошових ресурсів, які можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів таких банків, а з іншого – створить підґрунтя неправомірного використання такого механізму для цілеспрямованого доведення банків до стану неплатоспроможності через заінтересованість третіх осіб у придбанні (прийнятті) заборгованості, яка забезпечена нерухомим майном.

Президент України зазначає, що відсутність комплексного врегулювання питання погашення заборгованості громадян за споживчими кредитами в іноземній валюті, призводить до стійкого погіршення ситуації в банківській системі, зниження її ліквідності, а також подальшого зубожіння населення та збільшення соціальної напруги.

Зазначений Закон має на меті уточнення норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» № 1304-VII від 3 червня 2014 року для посилення гарантії громадян на житло, так як всупереч нормам Закону відбуваються масові порушення прав особи на житло через ігнорування вимог цього Закону у нотаріальній практиці, зокрема неодноразово виникають ситуації, коли через вчинення виконавчого напису нотаріуса особа позбавляється свого єдиного житла.

Необхідно зазначити, що відхилення Закону не призводить до зупинення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а не дозволяє виправити недоліки, виявлені при його застосуванні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку № 16/3-43/1610 від 19.01.2015 року пропонує не відхиляти цей Закон, а прийняти його у новій редакції, виключивши з розділу І Закону пункт 2, в якому йдеться про непоширення заборони кредитній установі уступити (продати, передати) заборгованість або борг на користь (у власність) іншої особи.

В той же час, окремі зауваження, що містяться у Пропозиціях не сформульовані, а єдиною пропозицією є відхилення Закону.

Враховуючи викладене, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України Пропозиції Президента до Закону "Про внесення змін до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" щодо посилення захисту прав позичальників" відхилити.

Співдоповідачем від Комітету визначено Голову Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності – народного депутата України Рибалку С.В.

 

 

Додатки: на 3 арк.

 

Голова Комітету                                                       С.В. Рибалка

 

 

 

Вик. Боцула Т.А.

т. 255-31-01