Определение ВССУ, оставившее в силе решение апелляционного суда Черновицкой области о признании исполнительной надписи нотариуса не подлежащей исполн

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40822065

 

Державний герб України

У х в а л а

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року                                                                         м. Київ Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті» на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 16 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Порше мобіліті», в якому просила визнати виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль Volkswagen, модель Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_1, з метою задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» в розмірі 144 394 грн 62 коп. за рахунок заставленою майна, що належить їй на праві власності, вчинений 21 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, таким, що підлягає виконанню.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 16 липня 2014 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21 лютого 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі № 171 про звернення стягнення на автомобіль марки Volkswagen, модель Tiguan, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, об'єм двигуна - 1968, рік випуску - 2010, реєстраційний номер НОМЕР_2, чорного кольору, що належить на праві власності ОСОБА_2, переданого в заставу ТОВ «Порше Мобіліті» за договором застави транспортного засобу № 50000163 від 20 квітня 2010 року.

У касаційній скарзі ТОВ «Порше мобіліті» просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

За змістом ст. 335 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.                          

Із оскаржуваного рішення вбачається, що воно відповідає вимогам матеріального й процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті» на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 16 липня 2014 року відмовити.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                                          І.К. Парінова
 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39847632

 

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 липня 2014 року                                                                           м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар: Тодоряк Г.Д.

за участю: представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою  ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 квітня 2014 року,-

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Посилалась на те, що 15 квітня 2010 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 205724,37 грн. 20 квітня 2010 року між нею та відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу, за яким нею було передано транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 в заставу ТОВ «Порше Мобіліті».

В липні 2013 року їй стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на зазначений вище автомобіль з метою задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» в розмірі 144394,62 грн. за рахунок заставленого майна, що належить їй на праві власності.

Вказує, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріусом не було враховано та перевірено   факту  наявності чи  відсутності  спору  щодо  заборгованості.  Крім

____________________________________________________________________

№22ц-936/14                                                                  Головуючий в І інстанції Гончарова І.М. Категорія  57                                                                                   Доповідач Савчук М.В.

того, банк не проінформував її за тридцять днів про розмір заборгованості та не направив письмової вимоги про усунення порушень за договором до вчинення виконавчого напису.

Просить визнати виконавчий напис від 21 лютого 2013 року таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушення вимог чинного законодавства України.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким їх позов задовольнити.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з  ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

          Відповідно до вимог ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення районного суду вказаним вимог не відповідає.

          Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою було отримано вимогу про необхідність погашення боргу, яку вона протягом тридцяти днів не виконала, а нотаріусу було надано документи, що підтверджують безспірність заборгованості, проте позивачкою всупереч ст. 60 ЦПК України не надано доказів щодо незаконного вчинення нотаріусом виконавчого напису.

          Колегія суддів  вважає зазначені висновки суду необґрунтованими та такими, що суперечать обставинам справи.

Судом першої інстанції установлено, що 15 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» укладено кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у розмірі 205724,37 грн., а 20 квітня 2010 року між тими ж сторонами укладено договір застави транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, реєстраційний номер НОМЕР_1.

21 лютого 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис № 171 про звернення стягнення на вказаний автомобіль в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором в розмірі 144  394, 62 грн., на підставі чого постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження від 22 травня 2013 року.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 ЗУ "Про нотаріат", ст. 20 ЗУ "Про заставу", постановою Кабміну "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 року N 1172, а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. Наказом Мінюсту від 22.02.12 року  за №296/5).

Згідно ст. 87 ЗУ "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Ухвалюючи  рішення по справі, суд  першої інстанції  не звернув уваги на  різницю між сумами заборгованості, які зазначені у виконавчому написі - 144394,62 грн., що складається з  14 123,53 грн.- прострочені проценти та прострочена сума основного боргу, 1 494,69 грн.- штрафні санкції за вимоги щодо  сплати;  42 233,09 грн.  - штраф за  порушення  терміну  повернення  кредиту  в розмірі 20% від суми кредиту. Складаючи зазначені суми,  виходить загальна сума 57 851,31 грн. , тобто загальна сума  не  є  144394,62 грн.  Із чого    виходив нотаріус при  вчиненні виконавчого  напису на зазначену суму є  незрозумілим.  Крім того, в повідомленні на адресу ОСОБА_1 від 17.01.2013 року  за № 50000163 про вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором зазначена  заборгованість складається  станом на 17.01.2013 року з наступних сум: 14 123,53 грн. - прострочені проценти та прострочена сума основного боргу, 1 494,69 грн.- штрафні санкції за вимоги щодо  сплати;  42 233,09 грн.  - штраф за  порушення  терміну  повернення  кредиту  в розмірі 20% від суми кредиту, що складає  загальну суму 57 851,31 грн., крім  того зазначена  сума кредиту  в повному обсязі на поточну дату 82  327,71 грн.,   що  разом з сумою 57851,31 грн. складає  суму  140179,02 грн.

При наявності розходження сум боргу, вказаних у повідомленні про порушення умов основного договору та у заяві банку на вчинення виконавчого напису, приватний нотаріус у відповідності із п.2.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. Наказом Мінюсту від 22.02.12 року за №296/5) не витребував у стягувача документи на усунення розходжень щодо суми заборгованості.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факти  наявності чи відсутності спору щодо заборгованості,  чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону Ураїни "Про нотаріат" про безспірність заборгованості,  розрахунок заборгованості розміру невиконання зобов'язань за кредитним договором у виконавчому написі зроблено банком одноособово, помилково та  неправомірно звернуто стягнення на автомобіль.

На час вчинення виконавчого напису діяв Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. Наказом Мінюсту від 22.02.12 року  за №296/5), який  у п.2.3. також передбачав вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору після спливу тридцяти днів з моменту вчинення відмітки іпотекодавцем на письмовому повідомленні про його отримання або відмітки поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу, та  з  врахуванням вимог п. 114 Правил надання послуг поштового зв'язку боржник вважається належним чином повідомлений, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

В матеріалах справи відсутні докази належного направлення та  отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Враховуючи, що звернення стягнення на предмет застави мало місце у позасудовому порядку,  заставодавець був позбавлений можливості давати свої заперечення щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису, не отримання ним письмової вимоги про усунення порушень є істотним, вплинуло на права та обов'язки заставодавця.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов  помилкового  висновку про те, що виконавчий напис нотаріусом  було вчинено з дотриманням вимог Закону України "Про нотаріат", Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом  Міністерства   юстиції України  від 3 березня 2004 року за № 20/5, яка на час вчинення виконавчого напису втратила чинність.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та  процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що відповідно до п. п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухвалення нового  рішення про задоволення  позову.

             Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів ,-

                                                          вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, задовольнити.

          Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 квітня 2014 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Порше Мобіліті», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

           Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21 лютого 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований у реєстрі № 171 про звернення стягнення на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, об'єм двигуна - 1968, рік випуску - 2010, реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору, що належить на праві власності ОСОБА_1, переданого в заставу ТОВ «Порше Мобіліті» за договором застави транспортного засобу № 50000163 від 20 квітня 2010 року.

          Рішення  набирає законної  сили з  моменту проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.    

          Головуючий    

Судді: