КомпаньонЪ

А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)

Recommended Posts

Посмотрите реестр, те дела, которые ВССУ направил на новое рассмотрение... Лично у меня ВСЕ случаи, где мы в кассационной жалобе ссылались на неправильное (или неполное) установление сумм задолжености, отправлялись в первую инстанцию на новое рассмотрение.

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 16.04.2017 в 10:02, alexburko сказал:

Посмотрите реестр, те дела, которые ВССУ направил на новое рассмотрение... Лично у меня ВСЕ случаи, где мы в кассационной жалобе ссылались на неправильное (или неполное) установление сумм задолжености, отправлялись в первую инстанцию на новое рассмотрение.

Чем Вы подтверждали неправильность расчета?

Выводом специалиста?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Обоснованными доводами в возражениях, пояснениях, которые суды проигнорировали, спеша умилостивить банк и побыстрее спихнуть дело. Это нужно четко и без соплей выложить в кассационной жалобе.

Необязательно выводами специалиста. Обычно так происходит, когда в проведении экспертизы низшие суды безосновательно отказывают. Наш местный суд (по моему), уже научился в делах, где я представителем, этого не делать: при наличии оснований назначают экспертизу без разговоров/уговоров.

Для других судов вынужден распечатывать практику и объяснять...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, alexburko сказал:

Обоснованными доводами в возражениях, пояснениях, которые суды проигнорировали, спеша умилостивить банк и побыстрее спихнуть дело. Это нужно четко и без соплей выложить в кассационной жалобе.

Необязательно выводами специалиста. Обычно так происходит, когда в проведении экспертизы низшие суды безосновательно отказывают. Наш местный суд (по моему), уже научился в делах, где я представителем, этого не делать: при наличии оснований назначают экспертизу без разговоров/уговоров.

Для других судов вынужден распечатывать практику и объяснять...

Сбросьте ссылку на одно из определений ВССУ, сюда или на почту.

интересно почиать мотивировку.

Share this post


Link to post
Share on other sites
9 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

Сбросьте ссылку на одно из определений ВССУ, сюда или на почту.

интересно почиать мотивировку.

А "пожалуйста" где?... :)
Вот номер дела в реестре:  

607/9592/14-ц
Самого определения ВССУ в реестре почему-то нет, есть отсканированная копия полученного по почте экземпляра из ВССУ. Дайте почту, сброшу, сюда столько сканов не влазит...

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 часа назад, alexburko сказал:

А "пожалуйста" где?... :)
Вот номер дела в реестре:  

607/9592/14-ц
Самого определения ВССУ в реестре почему-то нет, есть отсканированная копия полученного по почте экземпляра из ВССУ. Дайте почту, сброшу, сюда столько сканов не влазит...

Пожалуйста:)

y.voronizhskiy@gmail.com
Спасибо:rolleyes:

Share this post


Link to post
Share on other sites

моё

Заперечення на представленні АТ «УкрСиббанк»

меморіальних ордерів, як доказів - в здійсненні операцій Банком.

 

Всі «Меморіальні ордери», що представлені Банком в Суді, як докази, – не є оригіналами, та неналежним чином заповнені, друковані через 9 років після здійснення\або не здійснених\або по сторнованих пізніше операцій тощо, – не відомо.

Так, в «Меморіальному ордері», пред’явленого Банком в Суді, в підтвердження нібито здійснення зарахування 50 000,00 швейцарських франків 13.02.2007 на поточний рахунок №26208098920001, в швейцарських франках – наступні невідповідності:

відсутні підписи відповідальних працівників Банку, на яких покладений контроль за проведенням та виконанням таких операції. Крім того,

в верхньому правому куті відмітка «Примірник №1», чого не може бути. Отже, представлений «Меморіальний ордер» не є оригіналом, та друкований 02.03.2016, по операції\нібито за 13.02.2007;

в графі «Банк платника» вказано «АТ «УкрСиббанк»», чого теж не може бути. Тоді, як Договір про споживчий кредит на 13.02.2007 укладався з «Акціонерний комерційний інвестиційний банк «УкрСиббанк»», скорочена назва «АКІБ «УкрСиббанк»», як й повинно бути відображено в «ордері». Також,

в графі «Призначення платежу» вказано «НАДАННЯ КРЕДИТУ ЗГІДНО УГОДИ 11117053000 від 13.02.2007». Відображення даної операції – є відображенням безготівкової внутрішньобанківської операції, яка проводилась\або якщо проводилась\то без участі Малини Алли Вікторівни, та за відсутністю її підпису на будь-якому з документів, що представлені Банком. За відображенням даного «Меморіального ордеру», – франки у власність Кісилевич Алли Вікторівни із власності Банку фактично не переходять. Тому, в графі «Призначення платежу» правильно було би ЗАЗНАЧИТИ: «ЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ ..», якщо таке зарахування дійсно здійснювалось.

 

В наступному «меморіальному ордері», що теж за 13.02.2007, Банк «малює» списання 50 000,00 швейцарських франків з рахунку №26208098920001, в якому – всі ті ж самі наявні невідповідності в заповненні, що й в першому ордері.

В подальшому, Банк «малює» реалізацію франків на МВРУ, нібито за Заявою від Малини Алли Вікторівни на їх продаж.

Однак, Банком не представлено жодного первинного документу, який було би належним чином оформлено та засвідчено всіма відповідними підписами, зокрема, розпорядником рахунку №26208098920001, або підписом його довіреної особи\або, іншого документу, – належним чином складеного та засвідченого, та на підставі якого було складений даний «меморіальний ордер».

Наявні невідповідності та розбіжності присутні по всіх «меморіальних ордерах», що представлені Банком в Суді.

 

За всіма представленими Банком «документами», «як доказами» щодо позовних вимог, (то), якщо Банком й було 13.02.2007 здійснено зарахування 50 000,00 швейцарських франків на поточний рахунок №26208098920001, (нібито) у виконання вимог п.1.5. кредитного Договору, то, фактична їх видача з вказаного рахунку не проводилась. Ніякі швейцарські франки у власність Малині Алли Вікторівни від Банку не переходили. Банком не представлено ніяких розпорядчих документів щодо використання цих франків, від Малини Алли Вікторівни.

 

Слід зазначити, що Листом від НБУ, додається, – взагалі спростовується факт продажу 13.02.2007 швейцарських франків АКІБ «УкрСиббанк» на МВРУ. Отже, представлені Банком меморіальні ордери – не відображають дійсності.

 

У «Положенні про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою НБУ №254, від 18.06.2003, є визначення «внутрішньобанківської операції», «первинний документ», «сторно» операції тощо, та Розділом 4 – встановлено порядок  щодо «Документування операцій у банках».

Так,  у  відповідності до  пп.. «4.1. Операцiї, якi здiйснюють банки, мають бути належним чином задокументованi»,  «4.2. Пiдставою для вiдображення операцiй за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського облiку є первиннi документи», «п.4.8. У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження)..»..

Та, Розділом ІІІ, Главою 1, «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженої  Постановою НБУ №337, від 14.03.2003, – встановлено «Загальні вимоги до оформлення касових операцій»,

 

Разом з тим, рахунки, що зазначені в неналежно оформлені меморіальні ордери, та по яких нібито Банком проводились безготівкові операції, – відкривались не у відповідності із «Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постанови НБУ, №492 від 12.11.2003. Главою 6, та Главою 7, відповідно, вказаної Інструкції, встановлено «Порядок відкриття, та порядок використання рахунків-фізичних осіб», та, встановлено зразки: «Заява на відкриття рахунків на користь фізичних осіб» – Додаток 6, та «Картка із зразками підписів» – Додаток 5, до цієї Інструкції, тощо.

Так, відповідно до квитанції, платіж 50,00 гривень, від 13.02.2007, від Малини Алли Вікторівни здійснено оплату за відкриття лише одного рахунку №26205098920004, який зазначений – як гривневий поточний рахунок. Та, який зазначений у Договорі про надання споживчого кредиту – як «поточний рахунок Позичальника в національній валюті», п.11.2.1. Договору, та, як – для обслуговування по вже наданому кредиту.

 

Відповідно, Розділу ІІІ, Статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості – можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї Статті.

 

Таким чином, в підтвердження своїх позовних вимог, Банком в Суді не представлено жодних первинних документів в отриманні швейцарських франків, або їх продажу у відділенні Банку, або на МВРУ, або будь-яких інших розпорядчих документах, що були би засвідчені підписами Малини Алли Вікторівни, або довіреної особи тощо. Рахунки, по яких Банк «малює» «меморіальні ордери» відкривались з порушенням вимог Національного банку України, та законодавства. 

 

Кісилевич С.Л.

 

Договір №989200 банківського рахунку, від 12.02.2007, Банком не представлено в Суді!

Наш примірник – не підписаний Малиною А.В. Копія – у експерта ??

Квитанція, на оплату, на 50,00 грн, «за відкриття пот. рах.», від 13.02.2007, вказаний рах. №26205098920004 ! В Кред. договорі №26208098920001 – франки, а отримано з №26209098920000

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сергей, аналогичные песни поет укрсиб, даже заяву на продажу франков уничтожили и принесли акт уничтожения, олени. Как же бесит что судья как обух топора, тянет только в сторону банка, и банк прислал заяву что дальше рассматривать дело без них. Поэтому судья стал адвокатом банка в процессе.
Перешли к рассмотрению по сути - судья прыгает от одного к другому и 20 раз выспрашивает, нет, даже утверждает, что "так вот, заемщик получил кредит во франках, верно?" а мы "нет ваша честь, были получены гривны и единственным недлежащим и допустимым доказом есть заява на выдачу наличной ГРИВНЫ" и так по кругу 20 раз... Нарушены императивные требования закона и постановы 168, а судья "ну есть же договор, это основное, а остальное условновсти, о чем думал заемщик, он же подписал договор бла-бла-бла...", явно хотел уже на последнем заседании впаять решение. Ходатайство об экспертизе отклонил - типа там правовые вопросы а не экономические, чтоб ему... Потом в конце 2 часового заседания он прозрел, что есть в деле ОКАЗЫВАЕТСЯ есть заява на видачу гривны. "Какие, напоследок, есть ходатайства?" "Ваша честь, по экспертизе!" "А, ну я подумаю" Такое впечатление что дело с самого начала он и не просмотрел, а начал читать только в стадии рассмотрения по сути. А решение типа уже в столе лежит, готовое, банк расписал.
Вот такое правосудие. Но мы не сдаемся. Хотелось бы нарезать самые яркие моменты, продемонстрировать тупизну, извините за эмоции (они тут явно лишние).

Share this post


Link to post
Share on other sites
6 часов назад, someo сказал:

Сергей, аналогичные песни ..

Не знаю, что и сказать. Сам с 2015 года в первой инстанции. НО, я умею нормативкой НБУ пользоваться, на шо и надеюсь. Нет у них доков, на их исковые требования. И, всё тут. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Категорія справи № Начало формы

569/4468/15-цКонец формы

: Цивільні справи; Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.

Надіслано судом: 25.04.2017. Зареєстровано: 26.04.2017. Оприлюднено: 28.04.2017.

 

Справа № 569/4468/15-ц

                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О. Я.,

при секретарі Процюка Б.О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, -      

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» (надалі - Позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, (надалі Відповідач-1), ОСОБА_4 (надалі Відповідач-2), про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх задоволити та стягнути з ОСОБА_2, та ОСОБА_4, солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11249073000від 08 листопада 2007 року в розмірі 45444, 53 доларів США (Сорок пять тисяч чотириста сорок чотири долара США 53 центи), пеню в розмірі 9640, 86 грн. (дев»ять тисяч шістсот сорок грн. 86 коп) та судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 3654 грн.

Пред»явлені позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк» обґрунтовує тим, що 08 листопада 2007 року, між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» - з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_2, (надалі - Відповідач-1) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11249073000(надалі - Кредитний договір).

Згідно з вимогамиЗакону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни у Статут АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк». Згідно з положеннямиЦивільного кодексу УкраїнитаЗакону України «Про акціонерні товариства»дані зміни не є реорганізацією або ліквідацією юридичної особи АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідно до умов п.1.1. кредитного договору, Банк зобовязався надати ОСОБА_2, кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 44 000 (сорок чотири тисячі) дол. США,а ОСОБА_2, в свою чергу зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше07.03.2028 року(п.1.2.), згідно з графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору) та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі12,4 % річних (п.1.3.1.).

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме для купівлі трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з умовами п. 1.5. кредитного договору, кредит надається шляхом: зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника № 26203153538300 у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

В умовах п.5.5. кредитного договору сторони узгодили, у випадку не сплати Позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього договору.

Відповідно до п.8.1. кредитного договору, за порушення Відповідачем-1 термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених цим договором зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від ОСОБА_2, додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені.

В пункті 12.1. кредитного договору зазначено, відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених, зокрема, у п.5.5., яким передбачено право банку на дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів у випадку не сплати Позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати більше ніж на один місяць, та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 32 календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимог) Банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 каленарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку.

Відповідно до п. 12.2. Кредитного договору, зазначене у п. 12.1. Договору повідомлення (вимога) Банку направляється Позичальнику листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється курєром на адресу, що вказана у розділі 13 цього Договору.

«03» лютого 2009 року між Банком та Відповідачем-1 укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору № 11249073000від 08 листопада 2007 року (щодо реструктуризації), відповідно до умов якої, змінено кінцевий термін повернення кредиту, не пізніше 25 червня 2037 року та змінено розмір ануїтетного платежу у період з 03.03.2009 року до кінця терміну дії договору у розмірі 463, 29 (чотириста шістдесят три долари США 29 центів).

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_2, за Кредитним договором № 11249073000від «08» листопада 2007 року, між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4було укладено Договір поруки № 156491 від«08» листопада 2007 року, (надалі - Договір поруки).

Відповідно до умов Договору поруки, Поручитель зобов'язується відповідати у повному обсязі за виконання Позичальником усіх зобов'язань, що виникли з Кредитного договору. Відповідальність Позичальника та Поручителя є солідарною.

«02» квітня 2009 року між Банком та Відповідачем-2 укладено Додаткову угоду/Договір про внесення змін №1 до Договору поруки № 156491 від08 листопада 2007 року, відповідно до умов якої поручитель надала свою згоду забезпечувати змінене основне зобов'язання.

Разом з тим, на виконання ухвали суду від 18 жовтня 2016 року, представником банку було скеровано суду заяву від 03.11.2016 року, вих.№30-3/455, якою долучено до матеріалів справи письмові докази вручення/отримання відповідачами письмових повідомлень банку від 05.02.2015 року, про дострокове повернення кредиту та повідомлено, що в звязку зі знищенням первинних документів про видачу кредитних коштів, банком долучається суду копія акту про вилучення і знищення первинних документів; копію акту передачі документів на макулатуру; оригінал виписки по рахунку позичальника №26203153538300.

У поданій суду заяві від 20.12.2016 року, вих.№30-3/2355, представник банку посилаючись на нормативно правові акти НБУ зазначає, що виписки з особових рахунків, що є регістрами аналітичного обліку вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

В якості додатків до цієї заяви долучив суду копію заяви ОСОБА_2 на видачу готівки від 08.11.2007 року та оригінал довідки архіву банку від 19.12.2016 року, вих. №30-3/2353, в якій зазначено: первинні касові та меморіальні документи по позичальнику ОСОБА_2, які витребувані ухвалою суду від 18.10.2016 року, по даній справі, були передані в Архівний центр західного регіону. По ним була проведена експертиза цінності, за результатами якої вони були включені в Акт про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду за 2016 рік, а потім знищені за закінченням строку зберігання.

Таким чином, в звязку з порушенням ОСОБА_2, взятих на себе договірних зобовязань за кредитним договором та невиконання взятих на себе зобовязань щодо здійснення платежів згідно графіку та погашення заборгованості по кредиту і нарахованим процентам, станом на 13.03.2015 року, утворилась заборгованість Відповідача-1, яка становить 45891,82 дол. США, що за курсом НБУ станом на 13.03.2015 року, складає 989149,03 (девятсот вісімдесят девять тисяч сто сорок девять) гривень 03 копійки, з яких: заборгованість за простроченим кредитом - 41563,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.03.2015 року, становить 895859,10 грн.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом 3880,92 дол. США, що за курсом НБУ станом на 13.03.2015 року, становить 83649, 07 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом -784,99 грн., що за курсом НБУ станом на 13.03.2015 року, становить 36,42 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом 8855,87 грн., що за курсом НБУ станом на 13.03.2015 року, становить 410,87 дол. США, яку позивач просить стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_2, та ОСОБА_4, про що подав суду відповідний розрахунок заборгованості ОСОБА_2

Відповідач-1 ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, приймав участь в розгляді справи через свого уповноваженого представника ОСОБА_3

Відповідач-2 ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила. Заяв чи клопотань від неї не надходило. Розгляд даної справи здійснено без її присутності.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, предявлений ПАТ «Укрсиббанк» позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, зокрема зазначив, що позов безпідставний та необґрунтований. Просить суд відмовити у його задоволені.

В обґрунтування поданих суду доводів і заперечень проти задоволення позовних вимог банку представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 вказав, зокрема, що позивач не підтвердив первинними належними і допустими доказами згідно закону, обставини надання кредиту ОСОБА_2; долучені представником позивача копії документів, в якості письмових доказів наведених ним обставин, походження яких є невідоме, не є первинними документами та не відповідають вимогам належності і допустимості доказів згідно вимоги ст.ст. 57, 59 ЦПК України; банк не довів у встановленому умовами п.12.2 кредитного договору, право на дострокову вимогу і стягнення заборгованості за кредитним договором. Крім того зазначив, що його довірителем ОСОБА_2 не здійснювалось жодних проплат на погашення тіла кредиту і відсотків та йому не відомо, хто здійснював ці проплати.

Свою позицію щодо заявленого позову представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 обґрунтував в письмових запереченнях на позовні вимоги банку, в яких детально послався на конкретні порушення зі сторони позивача, зокрема:

В частині відкриття банківського поточного рахунку.

-Глосарій банківської термінології, який розміщено на офіційному електронному сайті Національного банку України за електронною адресою: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=123543, в якому дано визначення: поточні рахунки фізичним особам не субєктам підприємницької діяльності відкриваються як вклади до запитання i використовуються їх власниками для здійснення розрахункових операцій як i поточні рахунки юридичних осіб (Джерело:Інструкція про порядок відкриття,використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах //Постанова Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492).

-п.7.1.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», де встановлено: Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

-п.6.3 цього Закону, яким встановлено: порядок відкриття  банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

- Інструкція «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затверджена Постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 N 492, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р., за N 1172/84, в редакції, чинній на дату укладення Кредитного договору, якою встановлено, зокрема:

* Умови відкриття рахунку та особливості  його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції (п.1.5.);

* Банки   відкривають  своїм  клієнтам  за  договором банківського рахунку поточні рахунки (п.1.8.);

* У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку  покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка)  відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом,  а також  контролюють правильність  присвоєння  номера рахунку клієнта та  його відповідність внутрішньому плану рахунків банку (п.1.18.);

* Тексти заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів (за потреби) можуть бути зазначені в договорі банківського рахунку між банком і клієнтом - фізичною особою за довільною формою, але із збереженням реквізитів, передбачених у

відповідних додатках до цієї Інструкції (п.1.19.);

* Банки та їх клієнти зобов'язані дотримуватися вимог законодавства України з питань відкриття та ведення рахунків і цієї Інструкції. За порушення зазначених вимог банки та їх клієнти несуть відповідальність, передбачену законодавством України (п.1.23.);

* Банкам забороняється відкривати та  вести  анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Рахунок клієнту  відкривається лише після його ідентифікації банком (п.2.1.).

      В частині виконання зобовязань банку щодо видачі кредитних коштів позичальнику.

-частиною 2 ст. 640 ЦК України передбачено: якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

- відповідно до ч.ч. 1,2 ст.1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

-частина 1 ст. 1046 ЦК України передбачає: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

-згідно ч.1 ст.526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    В частині бухгалтерського обліку операцій банку та первинних облікових документів.

- часиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

- в ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 3 вказаного, порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вимоги щодо ведення документів бухгалтерського обліку наведені в Постанові Правління НБУ №254 від 18.06.2003р. «Про затвердження положення про організацію операційної діяльності в банках України», якими встановлено наступне:

п.4.3. Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі.

п.4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками:

а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку);

б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

п.4.6. Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).

п.4.7. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами.

п.4.8. У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження).

п.5.1. Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку…

Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

п.5.2. Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. ...».

Оформлення первинних документів регулюється Постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998р. «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», згідно якої зокрема: п.2.1.1. «Вимоги до первинних облікових документів», - Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін).

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів (непаперовій формі) повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). ...номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення ...

Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.

       В частині гранично допустимих строків зберігання фінансоворазрахункових документів кредитних операцій у банківських установах.

- п.11 Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання, затверджений Постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 року N 601, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 24 грудня 2004 р. за N 1646/10245, (який згідно з п.3 є обовязковим для використання всіма банківськими установами): строки зберігання документів, що визначені в цьому Переліку, є мінімальними і зменшенню не підлягають. Банківські установи можуть лише збільшувати строки зберігання документів, якщо це викликано специфічними особливостями їх роботи.

- п.26 цього Переліку: для організації і проведення попередньої експертизи цінності документів, відбору їх для зберігання або знищення створюється Експертна комісія (ЕК) банківської установи. Утворення та діяльність ЕК здійснюються на підставі Типового положення про експертну комісію державного органу, органу місцевого самоврядування, державного та комунального підприємства, установи та організації, затвердженого наказом Державного комітету архівів України від 17.12.2007 N 183, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2008 за N 13/14704.

Банківська установа недержавної форми власності здійснює організацію і проведення попередньої експертизи цінності документів  відповідно до Примірного положення про експертну комісію об'єднання громадян, релігійної організації, а також підприємства, установи та організації, заснованої на приватній формі власності, затвердженого наказом Державного комітету архівів України від 06.05.2008 N 83.

-ст. 220 частини 2 Переліку: документи (статут, кредитний договір, заявизобовязання, гарантійні листи, обґрунтування, розрахунки ефективності та окупності витрат, висновки, розпорядження, дозволи, фінансові звіти, статистичні відомості), про видачу й оформлення позик, кредитів, що видані банками юридичним і фізичним особам у національній та іноземних валютах, зберігаються у банках України протягом 5-ти років після погашення позики.

     В частині набуття банком права на дострокову вимогу повернення кредиту.

- частиною 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено: якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

За своїм змістом ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» є нормою, що встановлює особливий порядок врегулювання вимог кредитодавця у разі неналежного виконання умов договору споживчого кредиту.

При цьому законодавець встановлює спеціальний (особливий) порядок стягнення як простроченої заборгованості, так і дострокового стягнення заборгованості за споживчим кредитом.

     В частині відповідності вимогам належності і допустимості письмових доказів та необхідності їх дослідження судом.

- відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України: доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

- частинами 1,3 ст. 58 ЦПК України передбачено: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

- згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України:  обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

-Стаття 1 Закону України «Про інформацію» визначає, що документ - це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

-п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу», яким визначено: послуги фіксування часу - процедура засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу шляхом додання до нього або логічного поєднання з ним позначки часу.

-Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про центральний засвідчувальний орган" від 28 жовтня 2004 року № 1451, згідно якої, на Міністерство юстиції України покладено виконання функцій центрального засвідчувального органу, шляхом створення засвідчувальних центрів органів виконавчої влади та центрів сертифікації ключів, що передбачене Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228. Технічне і технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу здійснюється державним підприємством «Національні інформаційні системи».

-п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 року, в якому визначено: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізити;

- відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

- частиною 1 ст. 179 ЦПК України встановлено: предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи та які підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

- частина 1 ст. 131 ЦПК України передбачає: сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, до початку розгляду справи по суті.

- згідно ч.1 ст. 159 ЦПК України: суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази відповідно до ст.212 ЦПК України, щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що предявлений позов подано передчасно і в його задоволенні слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст.220 Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання, затверджений Постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 року N 601, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 24 грудня 2004 р. за N 1646/10245, (який згідно з п.3 є обовязковим для використання всіма банківськими установами), в системному звязку із застереженням п.11 Переліку, документи про видачу й оформлення позик, кредитів, що видані банками юридичним і фізичним особам у національній та іноземних валютах зберігаються у банках України протягом 5-ти років після погашення позики, і ці строки зберігання документів, які визначені в цьому Переліку, є мінімальними та не підлягають зменшенню .

При розгляді судами питання про належність доказів, що мають значення у конкретному спорі, може виникнути сумнів, щодо поданої письмової інформації, яка міститься в електронному архіві. Тому, проаналізувавши вимоги нормативно-правових документів, суд приходить до висновку, що засвідчення наявності електронного документа (електронних даних), на певний момент часу, можна вважати офіційним документом, із достовірною інформацією про відомості, що розміщені в електронному архіві та зазначенням точного часу здійснення такого витягу, якщо він здійснений установою, на яку законом покладені такі обовязки, а саме: ДП «Національні інформаційні системи». Даний витяг в подальшому можна використати в судовому процесі як доказ, що в повній мірі буде відповідати вимогам Закону і не викликатиме сумніву у достовірності інформації, зазначеній у ньому.

Долучені представником банку копії документів суд вважає копіями невідомого походження, які не можливо зіставити з оригінальними примірниками. А отже, суд не може взяти їх до уваги та відхиляє ці докази з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви банку та долучених його представником документів, відповідно до умови п.1.2.1. термін кредитування з 08.11.2007 року до 07.03.2028 року. З огляду на це, кінцевий термін зберігання документів по даному кредитному договору становить 07.03.2033 року.

Надана суду представником банку копія Акту №3 по Західному регіону м. Львів, про нібито вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду, по Волинському регіональному управлінню (Рівненська та Волинська області), зазначеним вимогам закону не відповідає оскільки, не містить дати його затвердження.

Разом з тим, в порушення вимоги п.33 Переліку, цей акт не затверджений підписом керівника банківської установи ( оскільки, докази наявності таких повноважень у начальника центру підтримки Західного регіону, суду не надані).

В той же час, в порушення припису п.26 Переліку, відсутні докази створення банківською установою Експертної Комісії (надалі - ЕК), з метою проведення попередньої експертизи цінності документів, відбору їх для зберігання або знищення а також, не долучено «Типове положення про експертну комісію банку», у відповідності до наказу Державного комітету архівів України від 17.12.2007 N 183, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2008 за N 13/14704 та наказу Державного комітету архівів України від 06.05.2008 N 83, які б в їх сукупності свідчили про створення і функціонування у ПАТ «Укрсиббанк», такої комісії та межі її повноважень.

Поряд з цим, в порушення пункту 32 Переліку, є відсутніми затверджені Експертно Перевірною Комісією державної архівної установи описи справ постійного строку зберігання, з розшифруванням їх вмісту та переліку.

Окрім того, з номерів опису (номенклатур) за рік (роки), які зазначені в колонці 4 таблиці та кількості справ (томів, частин), вказаних в колонці 6 таблиці, не можливо визначити та/або встановити, що в перелік знищених документів входить саме ця кредитна справа позичальника: ОСОБА_2 та фінансоворозрахункові або первинні бухгалтерські та меморіальні документи, які стосуються видачі кредиту банком ОСОБА_2, за Договором про надання споживчого кредиту № 11249073000 від «08» листопада 2007 року.

Поряд з цим, відсутні належні і допустимі докази у вигляді Висновку експертизи, ЕПК Державного архіву Харківської області, щодо цінності первинних документів, які стосуються видачі кредиту ОСОБА_2, за результатами якої було прийнято рішення, про їх знищення.

Разом з тим, долучена представником позивача копія довідки від 19.12.2016 року, яка засвідчена підписом провідного архівіста відділу управління архівами адміністративного управління АТ «Укрсиббанк» ОСОБА_5, не підтверджує та не доводить факт знищення первинних касових та меморіальних документів щодо видачі кредиту ОСОБА_2, оскільки, відповідно до п.11 Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання, затверджений Постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 року N 601, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 24 грудня 2004 р. за N 1646/10245, (який згідно з п.3 є обовязковим для використання всіма банківськими установами), строки зберігання документів, що визначені в цьому Переліку, є мінімальними і зменшенню не підлягають. Банківські установи можуть лише збільшувати строки зберігання документів, якщо це викликано специфічними особливостями їх роботи.

А отже, це суперечить вимогам п.11 Переліку та ч.2 ст. 220 зазначеного Переліку.

За таких обставин, зазначена копія Акта №3, про нібито знищення первинних бухгалтерських та меморіальних документів, про видачу банком кредиту ОСОБА_2, не примається судом як доказ, оскільки, не відповідає вимогам як належності так і допустимості доказів обставин по справі.

За умовами п.1.5., Банк зобовязався надати Позичальнику кредит одноразово шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Позичальника №262031535338300, для подальшого використання за цільовим призначенням, який згідно з умовами п.6.2. банк зобовязався відкритий на користь Позичальника.

З наведеного вбачається, що у відповідності до умови п.1.5. Кредитного договору та вимог чинного законодавства, обовязковою передумовою виконання банком взятих на себе зобовязань щодо видачі кредитних коштів - є відкриття Банком для Позичальника у даному випадку, поточного рахунку №262031535338300, який має бути відкритий банком ОСОБА_2, на підставі письмового договору банківського рахунку, відповідно до поданої ним заяви, про відкриття поточного рахунку.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, що долучена ним копія заяви на видачу готівки від 08.11.2007 року, є роздрукованою копією, яка міститься в електронному архіві банку.

Проте, зазначена копія заяви на видачу готівки не може бути взята до уваги судом як доказ, оскільки є відсутніми докази у вигляді первинних документів а саме, договору банківського рахунку з Позичальником про відкриття поточного рахунку та зарахування кредитних коштів на поточний рахунок згідно з умовами п.1.5. Кредитного договору. Разом з тим, правова природа та походження заяви на видачу готівки є невідомим.

Разом з тим, зазначена заява на видачу готівки не відповідає вимогам належності і допустимості доказів так як копія такої заяви не засвідчена у встановленому законом порядку уповноваженим представником центрального засвідчувального органу, зокрема державного підприємства «Національні інформаційні системи», що суперечить вимогам ст.1 Закону України «Про інформацію»; п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу»; Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про центральний засвідчувальний орган" від 28 жовтня 2004 року № 1451, та Положенню про Міністерство юстиції України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 228.

Отже, не подання Банком належних і допустимих доказів, а саме: первинних документів, якими є меморіальний ордер або платіжне доручення про зарахування кредитних коштів на поточний рахунок №262031535338300, та договору банківського рахунку, укладеного з Позичальником про відкриття поточного рахунку спростовує твердження Банку про виконання ним зобовязань за умовами п.1.5. Кредитного договору.

Крім того, долучений суду представником позивача оригінальний примірник виписки по рахунку, не є таким та водночас, не являється первинним документом та не доводить наведену в змісті позовної заяви банку обставину виконання взятих на себе зобовязань за умовами п.1.5. кредитного договору і відповідно, набуття права банку на стягнення заборгованості з позичальника, оскільки за умовами п.1.5. договору, Банк зобовязався надати Позичальнику кредит одноразово шляхом зарахування суми кредиту саме на поточний рахунок Позичальника №262031535338300, для подальшого використання за цільовим призначенням, який має бутивідкритий на користь Позичальника.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

 

Як вбачається з оглянутої судом в судовому засіданні виписки руху по рахунку №262031535338300 позичальника: ОСОБА_2, за період з 01.11.2007 року по 30.11.2007 року, що ця виписка не містить ознак первинного документу, оскільки не є складена у день проведення банківської операції.

Разом з тим зазначена виписка, яка є одностороннім документом, достовірно не доводить що відповідач ОСОБА_2 отримав кошти на відкритий банком йому поточний рахунок згідно з умовами п.1.5. кредитної угоди, оскільки є відсутніми належні і допустимі докази у вигляді первинних документів відкриття зазначеного поточного рахунку позичальнику, що узгоджується з правовим висновком ВСУ, який зроблено в змісті ухвали від 25.07.2007 року в справі №6-9763кс04.

Разом з тим, всупереч вимоги п.2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене Постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998 року,  зазначена виписка не містить належних відомостей і даних про дату, місце і час її складання як первинного документа; про посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення банківської операції та правильність її оформлення.

Поряд з цим, зазначена виписка є затверджена печаткою ПАТ «Укрсиббанк», тоді як у липні 2007 року, відповідно до змісту кредитного договору Банк мав іншу назву: АКІБ «Укрсиббанк», що на думку і переконання суду підтверджує, про невідповідність цього документу вимогам та ознакам первинного документу, який має бути складений у день здійснення банківської операції.

Окрім того, відповідно до змісту Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затверджених наказом ДПС України від 05.07.2012 року №583 (на яку посилається представник позивача), «Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюється договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку, який як зазначив у своїх поясненнях представник позивача, не укладався між банком та ОСОБА_2 та відповідно є відсутнім і не існує взагалі.

Крім того, аналіз зазначеного змісту Узагальнюючої податкової консультації не зареєстрований в Міністерстві юстиції України у встановленому законом порядку. А отже, не доведений до відома у встановленому законом порядку та відповідно, не являється нормативноправовим актом України, який має враховуватись судом. Відтак, з урахуванням наведеного суд прийшов до висновку, що зазначене Узагальнення податкової консультації носить виключно рекомендаційний характер, який не є обовязковим для суду.

Таким чином, підсумовуючи у наведеній частині суд прийшов до висновку, що посилання представника банку на виписку з поточного рахунку є необґрунтованим та безпідставним.

Крім того, долучена представником банку копія заяви на видачу готівки, яка як стверджує представник позивача роздрукована з електронного архіву, також не підтверджує видачу кредитних коштів Позичальнику та не може братись до уваги судом оскільки, умовами п.1.5. кредитного договору, видача кредиту позичальнику готівковими коштами з каси банку не передбачено, а передбачено лише зарахування кредитних коштів, саме у безготівковій формі на поточний рахунок Позичальника №262031535338300.

Разом з тим, відсутність письмових доказів, у вигляді первинних документів які б підтверджували: відкриття банком поточного рахунку позичальнику та зарахування банком кредитних коштів позичальнику на поточний рахунок у безготівковій формі, автоматично ставить під сумнів їх подальшу видачу через касу готівкою. А відтак, вказує на неналежність долученої банком копії заяви на видачу готівки як доказ.

Позивачем не підтверджено довідкою відповідальних працівників архівного відділу банку, що ця заява на видачу кредиту знаходиться в електронному архіві банку.

Зазначена копія заяви на видачу готівки не містить відомостей, відміток та записів про те, що роздрукована з електронного архіву банку та не затверджена як підписами відповідальних працівників архівного відділу банку так і уповноваженим представником центрального засвідчувального органу, зокрема державного підприємства «Національні інформаційні системи».

 

 

А оскільки позивачем не доведено належними і допустимими письмовими доказами виконання своїх зобовязань згідно з п.1.5. кредитного договору, щодо видачі позичальнику кредиту у безготівковій формі шляхом зарахування на поточний рахунок позичальника кредитних коштів, то за таких умов предявлені банком позовні вимоги про стягнення заборгованості, процентів за користування кредитом та пені є необґрунтовані та не підтверджені належними і допустими доказами по справі.

Крім того, відповідно до застереження п. 12.2. Кредитного договору, зазначене у п. 12.1. Договору повідомлення (вимога) Банку направляється Позичальнику листом (цінний з описом та повідомленням про вручення) або доставляється курєром на адресу, що вказана у розділі 13 цього Договору.

Отже, з наведених умов договору вбачається, що право Кредитора на дострокове повернення кредиту, у тому числі і на примусове задоволення своїх вимог та інше, виникає виключно з дня (дати) отримання Позичальником письмової вимоги банку, яка має бути направлена листом (цінний з описом вкладення та повідомленням про вручення).

В іншому випадку, відсутність належних та допустимих доказів у вигляді опису вкладення листа та доказів отримання особою Позичальником та іншими особами такого листа вважається, що особи не повідомлені належним чином. А відтак, банк не набуває законного права на дострокову вимогу.

З дослідженого в судовому засіданні списку згрупованих рекомендованих відправлень вбачається, що цей список не містить належних відомостей та/або опису вкладення змісту листа, щодо наявності в його змісті письмової вимоги банку адресованої Відповідачам. А отже, не підтверджує, що саме ті письмові вимоги, на які посилається представник позивача, були надіслані відповідачам тим листом, про надсилання якого надав список згрупованих рекомендованих відправлень представник позивача.

Відсутність належних і допустимих доказів по справі а також, відомостей чи/або даних, про надсилання банком письмової вимоги в порядку, який узгоджено між сторонами у розділі 12 кредитного договору та передбачений вимогами ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» ставить під сумнів виконання банком своїх договірних зобовязань за кредитним договором та вказує на передчасність предявленого ним позову.

За всіх вищевикладених обставин суд дійшов до висновку про передчасність предявленого позову, в задоволенні якого слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.6,16,526,530,533, 546,549,575,577, 589,590,599,610,611,612,627,629,632,1046,1048, 1049, 1050,1054 ЦК Українита ст. ст.3,27,31,109,113,114,118,119,120,122,213-215,218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В позові Публічного Акціонерного Товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 11 квітня 2017 року.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                        ОСОБА_6

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66162821

 

  • Like 3

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 30.05.2017 в 13:20, АНДРЕ сказал:

Да, интересно, очень перекликается с нашим процессом, такие же акты уничтожения документов всплыли и у нас, многие моменты в вышеуказанном решении могут быть полезны. Вижу, что укрсиб подал апелляцию по этому делу.

По нашему делу судья явно торопится поскорее вынести решение, мы пытались заявить экспертизу, но он начал утверждать что там только правовые а не финансово-экономические вопросы. Банк заявил чтоб рассматривали дело уже без них. Судья перешел к рассмотрению по сути, прыгая от одного к другому.... Когда 15-й раз было повторено что нет доказательств по франкам, а есть ЛИШЬ только заява на выдачу гривны, судья в конце заседания переспросил "будут ли еще ходатайства", мы повторно упомянули об экспертизе, на что он ответил "ну будет видно".. Удастся ли убедить или нет, сложно сказать, т.к. явно уклон и ударения ставятся на аргументы банка (которые очень слабы, например, что заемщик подписал анкету, и там видно что он хотел не гривны а франки), и в целом ощущение что вместо представителя банка в суде сам судья. Ожидать правосудия, в общем, проблематично. Уж очень топорно со стороны судьи идет процесс, будто он начал смотреть в дело только перейдя к рассмотрению по сути и то очень поверхностно, не вникая абсолютно.
"Брал - отдай", это конечно много где слышим в судах, но ведь наши возражения что доказательств того что "брал" именно франки, у банка нету, не находят должного внимания и оценки.

Share this post


Link to post
Share on other sites

И вот еще из свежего, что обсуждалось заемщиком Э.Силковым, мне интересно мнение по этому поводу уважаемых здесь специалистов, прошу ознакомиться

"чи відбувається перехід права власності на тіло кредиту в момент видачі" При выдаче кредитов в ин. валюте в безналичной форме переходит переход права "майнових" прав на ин. валюту, ограниченных. Вам дозволено распоряжаться этой валютой, но она находится в реальной собственности у банка. Вы получаете только разрешение ее использовать и на счете 3800 она не меняется (банки проводят операцию Дт 2203, 2233-Кт 2620 ничего не затрачивая) без последующего отражения операции на соответствующем счете, где есть ин. валюта (п. 2.6 инструкции нбу 555). Это и предоставляет возможность банкам обманывать заемщиков, т.к. по ЦК (1046, 1059) банк должен передать Вам кредит, а реальной передачи нет. При позыке Вы даете расписку, что валюту получили (1047) в собственность, да и позыку Вы получаете на определенные цели, даже у друзей или родных Вы занимаете деньги на что-то. Запрет на использование ин.валюты как средства платежа и функция банка агента валютного рынка (п. 1.2 инструкции 49) устанавливают ограничения целевого использования валюты. И по кредитным договорам Вы должны возвращать то, что получили в собственность. Полное право собственности на ин. валюту возникает не в момент ее зачисления на счет 2620, а когда она покидает банк и уменьшается ее размер у банка на счете 3800 (когда Вы ее получаете наличными или продаете на межбанке реально). При внутреннем обмене ин. валюты на гривну происходит обман заемщика, который расчитывается или майновыми правами на гривну внутри банка или гривной с другим банком, но всегда теряет права на гривну, а что у него были права на тн. валюту доказать не возможно, можно только объяснить обман заемщика, получение банком прибыли от маржи обмена, переложением на заемщика валютных рисков. Когда Вы ее получаете наличными или продаете на межбанке реально ин. валюту, то она покидает банк и это отражается на счете 3800, Вы получаете полное право собственности на ин. валюту, поэтому и должны вернуть тело ин. валютой, т.к. Вы ее получили и использовали, а банк ее потерял."

Стоит ли в этой связи подумать над соответствующими этой проблематике вопросами на экспертизу по 3800 например?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Получил при-приятнейшую экспертизу, перевариваю. На днях выложу собственные суждения по последующим моим действиям. Мечтается уже о реституции. Гандурас-панантное дело. НО! Банк кроме РЕСУРСА на взятки в фемидо-ничегошеньки и не имеет, ИМХО ;). ПИZДА! ИМ!

Первая инстанция, через месяц-два года, вторая экспертиза, с ума сойти-какие упрямые черти ))))))))))))))))

 

 

 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
12 минут назад, Сергій Малина сказал:

Получил при-приятнейшую экспертизу, перевариваю.

ого, интересно! а какое учреждение выполняло экспертизу?

Share this post


Link to post
Share on other sites
15 часов назад, Сергій Малина сказал:

Получил при-приятнейшую экспертизу, перевариваю. На днях выложу собственные суждения по последующим моим действиям. Мечтается уже о реституции. Гандурас-панантное дело. НО! Банк кроме РЕСУРСА на взятки в фемидо-ничегошеньки и не имеет, ИМХО ;). ПИZДА! ИМ!

Первая инстанция, через месяц-два года, вторая экспертиза, с ума сойти-какие упрямые черти )))))))))))))))

А можно поменьше интриги...

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 24.03.2017 в 17:13, Сергій Малина сказал:

В суде с конца 2015, первая инстанция. Кредит во франках, аннуитет, получили гривнами .. Это первое, что я родил. После нехорошей экспертизы. Есть опыт работы в банках. Выкладываю на ваше обсуждение.

Пояснення на судово-економічну експертизу, по матеріалах справи №727/9156/15-ц, від 22.12.2015, Висновок №59, судовий експерт Перепелюк С. М,  м. Чернівці, вул. Доброго, буд. 13, оф. 16. 

З усіма Висновками погодитись категорично не можу. В частині фактично наданої суми кредитних коштів банком, та, відповідно, із розрахунком заборгованості перед банком у іноземній валюті.

Зокрема, «По третьому питанню», «Дослідженням наданих документів встановлено, що фактичний розмір отриманого кредиту за договором про надання споживчого кредиту №11117053000 від 13.02.2007 становить 50 000 швейцарських франків». Однак, фактичний розмір отриманих в касі Банку коштів-становить 190 275,49 гривень, оригінал Заявки на видачу готівки, №72, від 13.02.2007 в наявності, пред’явлено до Суду, та експерту на дослідження. Слід зазначити, що у судових засіданнях юристи від Позивача пояснювали, що франки були реалізовані на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ), та не заперечували, що кредитні кошти Малиною Аллою Вікторівною були отримані гривнями.

Разом з тим, у своєму Дослідженні експерт робить інші висновки, посилаючись на «Меморіальний ордер», із відміткою банку, від 02.03.2016. За яким, нібито 13.02.2007 були зараховані 50 000 швейцарських франків на поточний рахунок №26208098920001, чим начебто виконані умови кредитного Договору, а саме «п.1.5. Кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок позичальника №26208098920001 у Банку, для подальшого використання за цільовим призначенням». Але, представлений Банком до експертизи «Меморіальний ордер» не є оригіналом, та на якому відсутні підписи осіб Банку, відповідальних за проведення безготівкової внутрішньобанківської операції. В «Положенні про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою НБУ, №254, від 18.06.2003, є визначення «внутрішньобанківської операції», «первинний документ», «сторно» операції тощо. Так, відповідно до п.1.10 даного Положення «внутрiшньобанкiвськi операцiї-операцiї банку, що не пов'язанi з виконанням доручень клiєнтiв; первинний документ-документ, який мiстить вiдомостi про операцiю та пiдтверджує її здiйснення; сторно-спосiб виправлення помилок у регiстрах бухгалтерського облiку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до облiкового регiстру в тому звiтному перiодi, у якому виявленi помилки, що можуть виникати пiд час математичних пiдрахункiв, застосування облiкової полiтики, неправильної iнтерпретацiї фактiв, помилкового зарахування та/або списання коштiв за рахунками, неналежного виконання посадових обов’язків». Разом з тим, Розділом 4. Положення, регламентується «4. Документування операцій у банках». Так,  у  відповідності до  «4.1. Операцiї, якi здiйснюють банки, мають бути належним чином задокументованi»,  «4.2. Пiдставою для вiдображення операцiй за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського облiку є первиннi документи», «п.4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)», «п.4.5. «Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України», «п.4.7. Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами».

Виходячи з вимог наведеного Положення, витікає, що пред’явлений Банком «Меморіальний ордер» не може бути підтвердженням факту видачі швейцарських франків. Є лише відображенням безготівкової операції, не пов'язаної з «виконанням доручень клієнтів». Жодного документу на отримання швейцарських франків Малиною Аллою Вікторівною, або щодо їх продажу-Банку, Банком, - Суду не представлено.

Натомість, Банк стверджує, що нібито 50 000 швейцарських франків за дорученням Малини Алли Вікторівни були реалізовані на Міжбанківському валютному ринку України, надалі МВРУ. Однак, жодних первинних документів в підтвердження Банк не надає. Разом з тим, від Національного банку України, на Запит, отримано Лист-відповідь, в якому йдеться, «.. що за даними Системи підтвердження угод на Міжбанківському валютному ринку України Національного банку України 13.02.2007 не було зареєстровано інформації щодо купівлі та продажу АКІБ «УкрСиббанк» безготівкового швейцарського франка за гривню». Даний Лист-відповідь надано Суду. Та, з якого витікає, що Банк вводить Суд в оману, так як ніякі швейцарські франки 13.02.2007 на МВРУ не продавав. З цієї причини Банком не може бути, й не було представлено експерту жодних відповідних документів, щодо використання швейцарських франків з рахунку №26208098920001, на який вони начебто зараховувались, та з якого в подальшому нібито реалізовувались на МВРУ. Походження фактично отриманих в Банку 190 275,49 гривень, за представленими первинними документами Малиною Аллою Вікторівною – експертом не встановлено. Про що експертом підтверджено в Суді. Банк не надав ні в Суді, ні експерту на Дослідження жодних документів по рахунку №26208098920000, з якого фактично видавались кредитні кошти. А, Зазначений Лист-відповідь з Національного банку – експертом до уваги не прийнято, хоча разом з усіма наявними платіжними документами, його було представлено на Дослідження. Експертизу проведено не в повному обсязі, на підставі недостатньої кількості представлених Банком документів.

Відповідно до вимог «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою НБУ, №254, від 18.06.2003, а саме «п.7. Формування та зберiгання документiв», «7.1. Банки мають забезпечити формування первинних документiв (паперових i електронних), що були пiдставою для вiдображення операцiй в облiку та звiтностi», «7.3. Первиннi документи, регiстри аналiтичного та синтетичного облiку i фiнансова звiтнiсть зберiгаються протягом строку, установленого законодавством України», та «7.5. Вiдповiдальнiсть за органiзацiю збереження первинних документiв, облiкових регiстрiв покладається на керiвника банку. Керiвники мають забезпечити мiсце (архiв) для зберiгання документiв та надати вiдповiднi iнструкцiї працiвникам банку, зокрема визначити порядок зберiгання документiв до передавання їх до архiву на постiйне зберiгання з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку».

Щодо термінів зберігання документів в банку, в «Перелік документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання», НБУ, Постанова №327, від 23.12.1996, зазначено: «Стаття 519. Меморіальні і касові документи за позиками індивідуальних позичальників та довгострокових споживачів. Термін зберігання 25 років». Відповідно, в Банку повинні зберігатись всі належні касові документи по обслуговуванню кредиту, кінцевий термін повернення коштів по якому у 2028 році, та ще не настав. Також, відповідно, Розділу ІІІ, Статті 9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості – можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї Статті.

Згідно Частини 1, Статті 60, ЦПК України, - кожна сторона у судовому процесі зобов’язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно Частини 2, вказаної Статті, доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Згідно Частини 3, вказаної Статті, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, Банк зобов’язаний надати суду докази, які підтверджують передачу Малині Аллі Вікторівні валютних цінностей, а саме швейцарських франків, щоб вимагати їх повернення. Або, принаймні – пояснити де вони поділися, підвередити це належними документами. Власне, наданими «Довідками-розрахунками», «меморіальними ордерами», невідомого походження, та що без підписів виконавців цих операцій, «Виписками», по рахунках, по яким проводились виключно безготівкові операції, за участю виключно працівників Банку, позивач-вводить Суд в оману. Документів, що були би належним чином, згідно законодавства оформлених, про отримання, або реалізацію швейцарських франків за дорученням Малини Алли Вікторівни, де повинні бути її підписи – просто не існує. 

За результатами Дослідження експерта, та, після роз’яснень, що експертом були надані в Суді, мною, Кісилевич Сергієм Леонідовичем, 17.03.2017, з Малиною Аллою Вікторівною обговорювались дані Висновки. Ми, обидва, - не можемо погодись  з такими Висновками. Рахуємо, що експертизу було проведено за відсутністю представлених Банком належних первинних документів, та на підставі неналежно оформлених Банком представлених «доказів». Які є лише довідками та копіями, навіть представлених на Дослідження не по всіх наявних в Банку рахунках, що стосуються отриманих кредитних коштів.

Тому, особисто (за Позовом-Відповідач-2), та, відповідно до Довіреності, від 07.08.2015, від Малини Алли Вікторівни (Відповідач-1), та діючи від її ім’я, ПРОШУ Суд прийняти до уваги дане Заперечення. Та, або, перед експертом поставити додаткові запитання, які дозволили би пояснити:

1.  Якими конкретно наявними у Банка документами підтверджується продаж швейцарських франків на МБРУ, що зазначено в представленій Банком на Дослідження «Виписці по рахунку №26208098920001» ?

2.  Як рахунок №26208098920001 пов'язаний з рахунком №26208098920000, з якого Малиною Аллою Вікторівною отримано в касі Банку 190 275,49 гривень, що це за рахунок, та якими первинними документами пояснюється походження даної суми ?

3.  Провести підрахунок всіх фактично сплачених коштів по кредиту, через касу Банку, за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 119, по представлених Малиною Аллою Вікторівною платіжних документах, в яких саме валютах здійснювались платежі, та загалом по кожній валюті ?

По яких, надати відповіді Суду в письмовій формі. У випадку відмови експерта, прошу роз’яснити, як діяти далі, до яких саме правоохоронних органів слід звертатися? Отже, ні я, ні Малина Алла Вікторівна – не погоджуємося з Висновками експерта, щодо наданої суми кредитних коштів Банком, та, відповідно, із розрахунком заборгованості перед Банком у іноземній валюті.

 

 19.03.2017                                                                 Кісилевич С.Л.

Висновки:
по першому питанню:
Дослідженням наданих документів, судовим експертом встановлено, що в даних на дослідження матеріалах справи відсутні банківські документи, що підтверджують продаж швейцарських франків на Міжбанківському валютному ринку Украиїни, згідно виписки порахунку №26208098920001.

по другому питанню:
Дослідженням надаих документів, судовим експертом встановлено, що фіансові операції між рахунками №26208098920001 та №26209098920000, з якого Малина А.В. отримала в касі Банку 190 275,49  грн. - не проводились. Згідно даних Банківської виписки порахунку 26209098920000 за 13.02.2007, з рахуку 290030005 було зараховао 194 500,00 грн. з призаченням платежу - еквівалент продажу 50 000,00 СНF на МВР 13.02.07, згідно заявки клієнта, курс 389,00. Первинні документи, які б підтверджували походження даної суми (194 500,00 грн.) - відсутні.

потретьому питанню: 
пораховані всі платежі, в евро, доларах, франках та грн.

Терь, будем посмотреть, что судья скажет. Хочется верить, что отклонит иск УкрСиба. А был бы я силён, то и реституцию нарисовал бы товарищам. Вот.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Так же,  в суд несу что-то такаое:

 

Заперечення на представленні АТ «УкрСиббанк»
меморіальних ордерів, як доказів - в здійсненні операцій Банком.

Всі «Меморіальні ордери», що представлені Банком в Суді – неналежним чином заповнені, та не є оригіналами, друковані через 9 років після здійснення\або не здійснених\або по сторнованих пізніше операцій тощо, – не відомо.

Так, в «Меморіальному ордері», що представлено Банком, в підтвердження нібито здійснення 13.02.2007 зарахування 50 000,00 швейцарських франків на поточний рахунок 26208098920001, начебто у виконання вимог п.1.5. кредитного Договору – наступні невідповідності:

відсутні підписи відповідальних працівників Банку, на яких покладений контроль за проведенням та виконанням таких операції. Крім того,

в верхньому правому куті відмітка «Примірник №1», чого не може бути. Отже, представлений «Меморіальний ордер» не є оригіналом, та друкований 02.03.2016, по операції\нібито за 13.02.2007;

в графі «Банк платника» вказано «АТ «УкрСиббанк»», чого теж не може бути. Тоді, як Договір про споживчий кредит на 13.02.2007 укладався з «Акціонерний комерційний інвестиційний банк «УкрСиббанк»», скорочена назва «АКІБ «УкрСиббанк»», як й мало би бути відображено в «ордері». Також,

в графі «Призначення платежу» вказано «НАДАННЯ КРЕДИТУ ЗГІДНО УГОДИ 11117053000 від 13.02.2007». Відображення даної операції – є відображенням безготівкової внутрішньобанківської операції, яка проводилась\або якщо проводилась\то без участі Малини Алли Вікторівни, та за відсутністю її підпису на будь-якому з документів, що представлені Банком в Суді. За відображенням даного «Меморіального ордеру», – франки у власність Малині Аллі Вікторівні із власності Банку фактично не переходять. Тому, в графі «Призначення платежу» правильно було би зазначити: «ЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ ..», якщо таке зарахування дійсно здійснювалось.

В наступному «меморіальному ордері», що теж за 13.02.2007, Банк «малює» списання 50 000,00 швейцарських франків з рахунку 26208098920001, в якому – всі ті ж самі наявні невідповідності в заповненні, що й в першому ордері.

В подальшому, Банк «малює» реалізацію франків на МВРУ, нібито за Заявою від Малини Алли Вікторівни на їх продаж.

Однак, Банком не представлено жодного первинного документу, який було би належним чином оформлено та засвідчено всіма відповідними підписами, зокрема, розпорядником рахунку 26208098920001, або підписом його довіреної особи\або іншого документу, – належним чином складеного та засвідченого, та на підставі якого було складений даний «меморіальний ордер».

Наявні невідповідності та розбіжності присутні по всіх «меморіальних ордерах», що представлені Банком в Суді.

Навіть, якщо Банком 13.02.2007 дійсно зараховувались 50 000,00 швейцарських франків на поточний рахунок 26208098920001, то їх видача не здійснювалась, та ніякі швейцарські франки у власність Малині Аллі Вікторівні від Банку не переходили. Банком не представлено ніяких розпорядчих документів щодо використання цих франків Малиною Аллою Вікторівною.

Слід зазначити, що Листом від НБУ, додається, – взагалі спростовується факт продажу 13.02.2007 швейцарських франків АКІБ «УкрСиббанк» на МВРУ. Отже, представлені Банком «меморіальні ордери» – не відображають дійсності.

У «Положенні про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою НБУ №254, від 18.06.2003, є визначення «внутрішньобанківської операції», «первинний документ», «сторно» операції тощо, та Розділом 4 – встановлено порядок  щодо «Документування операцій у банках».

Так,  у  відповідності до  пп.. «4.1. Операцiї, якi здiйснюють банки, мають бути належним чином задокументованi»,  «4.2. Пiдставою для вiдображення операцiй за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського облiку є первиннi документи», «п.4.8. У первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження)..»..

Та, Розділом ІІІ, Главою 1, «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженої  Постановою НБУ №337, від 14.03.2003, – встановлено «Загальні вимоги до оформлення касових операцій»,

Разом з тим, рахунки, що зазначені в неналежно оформлених «меморіальних ордерах», та по яких нібито Банком проводились безготівкові операції, – відкривались не у відповідності із «Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постанови НБУ, №492 від 12.11.2003. Главою 6, та Главою 7, відповідно, вказаної Інструкції, встановлено «Порядок відкриття, та порядок використання рахунків-фізичних осіб», та, встановлено зразки: «Заява на відкриття рахунків на користь фізичних осіб» – Додаток 6, та «Картка із зразками підписів» – Додаток 5, до цієї Інструкції, тощо.

Так, відповідно до квитанції, платіж 50,00 гривень, від 13.02.2007, від Малини Алли Вікторівни здійснено оплату за відкриття лише одного рахунку №26205098920004, який зазначений – як гривневий поточний рахунок. Та, який зазначений у Договорі про надання споживчого кредиту – як «поточний рахунок Позичальника в національній валюті», п.11.2.1. Договору, та, як – для обслуговування по наданому кредиту, франками. Однак, франки не видавались, на МВРУ не реалізовувались.

Відповідно, Розділу ІІІ, Статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», належними доказами, що підтверджують наявність, або відсутність заборгованості – можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї Статті.

Таким чином, в підтвердження своїх позовних вимог, Банком в Суді не представлено жодних первинних документів в отриманні швейцарських франків, або їх продажу у відділенні Банку, або на МВРУ, або будь-яких інших розпорядчих документах, що були би засвідчені підписами Малини Алли Вікторівни, або довіреної особи тощо. Рахунки, по яких Банк «малює» «меморіальні ордери» відкривались з порушенням вимог Національного банку України, та законодавства. 

Відповідач-2

Договір №989200 банківського рахунку, від 12.02.2007, Банком не представлено в Суді! Наш примірник – не підписаний Малиною А.В. Копія – у експерта ?? Квитанція, на оплату, на 50,00 грн, «за відкриття пот. рах.», від 13.02.2007, вказаний рах. 26205098920004 ! В Кред. договорі 26208098920001 – франки, а отримано з 26209098920000 !!!!

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вот. Родил.
Відповідач-2

 

 

Поясненя, по результатам проведеної експертизи, ____

по матеріалах справи ____ від ____, від АТ «УкрСиббанк»,

щодо заборгованості Малини А.В. перед Банком,

 

28.08.2017

Виходячи з обставин, що склалися, представлених Банком доказів щодо своїх позовних вимог, відповідей експерта по суттєвих питаннях щодо представлених банком документів, та, посилаючись на Лист НБУ від 23.09.2016, за №40-0004/43225, - заперечуємо вимоги банка у повному обсязі. АТ «УкрСиббанк» намагається довести заборгованість Малини А.В. перед Банком у швейцарських франках. Але, Банк не доводить свої вимоги жодними фінансовими документами, що були би належним чином складені, засвідчені, або відповідали дійсності.

Банком представлені численні «розрахунки», «виписки» по рахунках та «меморіальні ордери», які не підтверджені первинними документами, не є оригіналами, та суперечать даним Системи підтвердження угод на Міжбанківському валютному ринку України, Лист НБУ заходиться при матеріалах справи, та який спростовує реалізацію АКІБ (тоді) «УкрСиббанк» швейцарських франків 13.02.2007 на МВРУ.

Всі представлені Банком «меморіальні ордери» неналежним чином заповнені, не засвідчені відповідними підписами, не є оригіналами, та друковані через 10 років після здійснення, або не здійснених, або по сторнованих пізніше операцій тощо. Не відомо.

Так, в «меморіальному ордері», що представлено Банком, в підтвердження нібито здійснення 13.02.2007 зарахування 50 000,00 швейцарських франків на поточний рахунок 26208098920001, начебто у виконання вимог п.1.5. Договору про надання споживчого кредиту №11117053000 - наступні невідповідності:

відсутні підписи відповідальних працівників Банку, на яких покладений контроль за проведенням та виконанням таких операції, даної операції. Крім того,

в верхньому правому куті відмітка «Примірник №1», що не відповідає дійсності. Отже, представлений «меморіальний ордер» не є оригіналом, та друкований 02.03.2016, по операції, нібито за 13.02.2007;

в графі «Банк платника» вказано «АТ «УкрСиббанк»», що теж не правильно. Договір про надання споживчого кредиту №11117053000, укладався з Акціонерний комерційний інвестиційний банк «УкрСиббанк», станом на 13.02.2007,  тоді скороченою назвою Банку було «АКІБ «УкрСиббанк»», як й мало би бути відображено в даному ордері. Також,

в графі «Призначення платежу» вказано «НАДАННЯ КРЕДИТУ ЗГІДНО УГОДИ 11117053000 від 13.02.2007». Відображення даної операції - є відображенням безготівкової внутрішньобанківської операції, яка проводилась, або якщо проводилась, то без участі Малини А.В., та за відсутністю її підпису на будь-якому з документів. За відображенням даного «Меморіального ордеру», швейцарські франки із власності Банку у власність Малини А.В. фактично не переходять, та, мали би зайти на вказаний в ордері рахунок, що відкритий в «УкрСиббанк». Це безготівкова операція. Тому, в графі «Призначення платежу» правильно було би зазначити: «ЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ..», якщо таке зарахування дійсно проводилось.

В наступному «меморіальному ордері», що теж за 13.02.2007, Банк відображає нібито списання 50 000,00 швейцарських франків з рахунку 26208098920001, в якому - всі ті ж самі наявні невідповідності в заповненні, що й в першому ордері. Малина А.В. також не має жодного стосунку щодо оформлення та складання даного ордеру, як й решти «меморіальних ордерів». Підставою, на проведення даного ордеру - можуть бути виключно первинні документи, від розпорядника рахунку, та за його підписом, або його довіреної особи. Такі документи Банком не представлено.

Разом з тим, у наданих «виписках», Банк відображає реалізацію франків на МВРУ, нібито за Заявою від Малини А.В., - що на їх продаж. Однак, Банком не представлено жодного документу, який було належним чином складений та засвідчений всіма відповідними підписами, зокрема, розпорядником рахунку 26208098920001, або його довіреної особи, або ін. документу, підписами відповідальних працівниками банку, на яких покладені такі обов’язки, та, на підставі якого було складений даний «меморіальний ордер».

Вимогами Постанови НБУ «Про затвердження Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів», №82, від 05.03.2003, операцію з продажу валюти на Міжбанківському валютному ринку України повинно бути належним чином задокументовано, та здійснюється виключно з рахунків клієнтів, та за їх Заявою, Додаток 5, наведеного Положення.

Главою 4, Положення, встановлено «Порядок подання клієнтами до уповноважених банків платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, Заяв на купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на МВРУ та їх виконання», в редакції Постанови НБУ, за №493, від 12.11.2003,

«п.4.1 Клієнт подає платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноваженого банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. Примірники цих документів нумеруються клієнтом у правому верхньому куті (наприклад: "примірник 1", "примірник 2")»,

 «п.4.2. Уповноважений банк, що обслуговує клієнта, має забезпечувати фіксування дати прийняття та дати виконання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв  про купівлю або продаж іноземної  валюти або банківських металів. На всіх примірниках платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів, що прийняті для виконання, відповідальний працівник уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, проставляє в правому верхньому куті дату надходження цих документів до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, засвідчуючи її підписом відповідального виконавця та відбитком штампа уповноваженого банку, що обслуговує  клієнта. Якщо дата надходження платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю  або  продаж  іноземної  валюти  або банківських   металів до  уповноваженого  банку, що обслуговує клієнта,  збігається  з  датою  їх  виконання, то дату надходження можна не проставляти. Після виконання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів уповноважений банк, що обслуговує клієнта, у правому нижньому куті проставляє дату виконання, засвідчуючи її підписом відповідального виконавця та  відбитком штампа уповноваженого банку»,

«п.4.8. Уповноважені банки, що обслуговують клієнтів, перевіряють відповідність заповнення реквізитів платіжних доручень в іноземній валюті або банківських  металах,  заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів вимогам глав 2 та 3 цього Положення та реквізитам, зазначеним у документах, які відповідно до нормативно-правових актів є підставою для купівлі іноземної валюти або банківських металів на МВРУ та перерахування іноземної валюти або банківських металів з рахунку клієнта, повні поштові та платіжні реквізити контрагентів. Крім того, продаж іноземної валюти або банківських металів виконується уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, лише на підставі його заяви про продаж іноземної валюти  (крім  обов'язкового  продажу)  або банківських металів», 

«п.4.15. Уповноважений  банк,  що  обслуговує  клієнта,  після здійснення  операцій  з  переказу  коштів  в  іноземній валюті або банківських  металів,  купівлі  або  продажу  іноземної валюти або банківських металів зобов'язаний надавати клієнтам інформацію в письмовій або електронній формі, у якій має міститися таке: первісна сума переказу в іноземній валюті або маса банківських металів в тройських унціях, сума купленої або проданої іноземної валюти або маса куплених або проданих банківських металів в тройських унціях, сума всіх  витрат,  що сплатив  клієнт за проведення цих операцій, тощо. Ця інформація надається клієнтам під час здійснення зазначених операцій за кожним рахунком і за кожним видом валют або банківських металів окремо. Періодичність надання такої інформації обумовлюється з клієнтами в договорах банківського  рахунку»,

Розділом 7, вказаного Положення, «7.2. Уповноважені банки самостійно визначають порядок формування та зберігання платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів на МВРУ, забезпечуючи їх сувору схоронність. Строки зберігання  платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів та супровідних документів до них уповноважені банки мають установлювати відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань строків зберігання  документів та валютного контролю». 

Але, Банком не представлено оригінали документів, - доручень, заяв, від розпорядника рахунку 26208098920001, щодо переказу з рахунку 50 000,00 швейцарських франків на продаж, на МВРУ. Та, Лист-відповідь від НБУ, від 23.09.2016, що знаходиться в матеріалах справи - спростовує реалізацію АКІБ «УкрСиббанк» 13.02.2007 на МВРУ. Так, відповідно до Листа «за даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України 13.02.2007 не було зареєстровано інформації щодо купівлі та продажу АКІБ «УкрСиббанк» безготівкового швейцарського франка за гривню».

Отже, представлені Банком «меморіальні ордери» та «виписки» по рахунках - не відображають дійсності.

У «Положенні про організацію операційної діяльності в банках України», що затверджено Постановою НБУ №254, від 18.06.2003, є визначення «внутрішньобанківської операції», «первинний документ», «сторно» операції тощо.

Так, відповідно до п.1.10, Положення, «внутрiшньобанкiвськi операції-операцiї банку, що не пов'язанi з виконанням доручень клiєнтiв; первинний документ-документ, який мiстить вiдомостi про операцiю та пiдтверджує її здiйснення; сторно-спосiб виправлення помилок у регiстрах бухгалтерського облiку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до облiкового регiстру в тому звiтному перiодi, у якому виявленi помилки, що можуть виникати пiд час математичних пiдрахункiв, застосування облiкової полiтики, неправильної iнтерпретацiї фактiв, помилкового зарахування та/або списання коштiв за рахунками, неналежного виконання посадових обов’язків». Та, відповідно до Положення,

Розділом 4, даного Положення, встановлені вимоги, щодо «4. Документування операцій у банках», «4.1. Операцiї, якi здiйснюють банки, мають бути належним чином задокументовані»,  «4.2. Підставою для вiдображення операцiй за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського облiку є первиннi документи», «п.4.4. Залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)», «п.4.5. «Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України», та,

«Загальні вимоги до оформлення касових операцій», встановлені Розділом ІІІ, Главою 1, «Інструкцією про касові операції в банках України», затвердженої  Постановою НБУ, №337, від 14.03.2003. Але, жодні касові документи Банком не представлені.

Відповідно, до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні», в редакції Закону №2056-IV, від 06.10.2004, а саме, Розділом І, Статтею 1, «Визначення термінів», «п.1.19) міжбанківський розрахунковий документ-документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів та документів на переказ готівки або виконавчого документа», «п. 1.19-1)  меморіальний  ордер-розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України».

Тобто, Меморіальні ордери складаються без участі клієнтів банку, та за ініціативою Банку.

Разом з тим, рахунки, що зазначені в неналежно оформлених «меморіальних ордерах», та по яких нібито Банком проводились безготівкові операції, - відкривались не у відповідності із «Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженої Постанови НБУ, №492 від 12.11.2003. Баком не представлені Договори, по всіх рахунках, на які Банк посилається в своїх численних «виписках», та «довідках-розрахунках». Відповідно, вказаної Інструкції:

«п.1.5. Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції»,«п.1.6. Порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо)», «п.1.8. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України»,«п.1.18. У разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку. На заяві клієнта мають бути зазначені підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого (яку) згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб (особи) банку, які (яка) відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку», «п.1.22. З документів, які вимагаються від клієнта в разі відкриття рахунків цією Інструкцією, формується справа з юридичного оформлення рахунку», «п.1.23. Банки та їх клієнти зобов'язані дотримуватися вимог законодавства України з питань відкриття та ведення рахунків і цієї Інструкції. За порушення зазначених вимог банки та їх клієнти несуть відповідальність, передбачену законодавством України».

Главою 6, та Главою 7, відповідно, вказаної Інструкції, встановлено «Порядок відкриття, та порядок використання рахунків-фізичних осіб», та, встановлено зразки: «Заява на відкриття рахунків на користь фізичних осіб», наведені в Додаток 6, та «Картка із зразками підписів», Додаток 5, до цієї Інструкції.

У відповідності, з квитанцією, що в матеріалах справи, платіж 50,00 гривень, від 13.02.2007, від Малини А.В., - нею здійснено оплату за відкриття лише одного рахунку 26205098920004. Який зазначений у Договорі про надання споживчого кредиту №11117053000, - як «поточний рахунок Позичальника в національній валюті», п.11.2.1, Розділ 11, Договору, «Про договірне списання». Даний рахунок відкривався для обслуговування по кредиту, франками. Разом з тим, жодними документами не підтверджено факт переходу швейцарських франків у власність Малині А.В..

За Договором про надання споживчого кредиту №11117053000, Розділ 1. Предмет Договору, «п.1.1. Банк зобов’язується надати кредит 50 0000 швейцарських франків, еквівалент в гривнях - 201 465,10 грн.», «п.1.4. Кредит надається Позичальнику для його особистих потреб», «п.1.5. Кредит надається шляхом: зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника 26208098920001», та «п.10.15. Місцем виконання своїх зобов’язань за цим Договором є: м. Чернівці, вул. Головна, буд. 119».

Банк посилається на п.1.5. Договору, та, що нібито Банком були виконані зобов’язання за кредитним Договором, коли начебто, 13.02.2007, Банком були зараховані 50 000 швейцарських франків на поточний рахунок 26208098920001, та, які цього ж дня нібито були списані з даного рахунку, та нібито реалізовані на МВРУ за гривні, а гривні зараховані на інший поточний рахунок 26209098920000, та, з якого цього ж дня видані Малині А.В., через касу, у приміщені Банку, за вказаною в Договорі адресою.

Але, по-перше, Банком не представлені жодні первині, будь-які касові, або розпорядчі документи, що були би засвідченні підписом Малини А.В., - в отриманні, на  переказ, або по реалізації будь-яких франків, за 13.02.2017,

По-друге, за висновками експерта, додаткової експертизи, від 25.07.2017, «По першому питанню», «встановлено, що в наданих на дослідження матеріалах справи - відсутні банківські документи, що підтверджують продаж швейцарських франків на МВРУ, згідно виписки по рахунку 26208098920001». «Банком не представлено Заяву на продаж франків на МВРУ», та «Оформлення заяв про продаж іноземної валюти або банківських металів та вимоги щодо її заповнення визначено в «Положенні про порядок та умови торгівлі іноземною валютою», затвердженого Постановою правління НБУ, №281, від 10.08.2005», - посилається експерт у своєму Досліджені. 

По-третє, Лист-відповідь, НБУ, від 23.09.2016, за №40-0004/43225, взагалі спростовую продаж будь-яких франків на МВРУ Банком 13.02.2007.

По-четверте, за висновками експерта, що «По другому питанню», «встановлено, що фінансові операції між рахунками 26208098920001 та 26209098920000, з якого Малина А.В.. отримала в касі Банку 190 275,49 - не проводились». З чого витікає, що рахунки 26208098920001 та 26209098920000 не були пов’язані. Дані рахунки зазначені в окремих положеннях кредитного Договору, один - на який кредитні кошти зараховуються, франками, інший - з якого кредит сплачується, гривнями.

Відповідно, Договору про надання споживчого кредиту, кредиті кошти зараховуються на рахунок 26208098920001, швейцарськими франками, п.1.5. Еквівалент кредиту в гривнях дорівнює 201 465,10 гривень, що за офіційним кусом НБУ, на 13.02.2007, п.1.1. Договору.

Граничний нижній курс продажу швейцарського франку, за даними форми 520,  13.02.2007 на МВРУ - був 388,6795\400,000 гривень, за 100,00 швейцарських франків, Лист з НБУ, від 23.09.2016, при матеріалах справи. Саме тому, у своїх «виписках» Банк відображає начебто зарахування 194 500,00 гривень, як еквівалент-нібито реалізованих 50 000,00 франків на МВРУ, нібито за Заявою, нібито по курсу 389,00, що по самому найнижчому. Але, підтверджуючі первині документи Банком не представлені, та, про що доходить експерт у своїх висновках, останній абзац, Висновки, що По другому питанню: «документи відсутні». Тому, ні походження даної суми, 194 500,00 гривень, що в представленій Банком «виписці» по рахунку 26209098920000, ні походження 190 275,49 гривень, що були отримані - не знаходять своїх пояснень у експерта.

Видачу кредитних коштів з поточного рахунку №26209098920000 Договором про надання споживче кредитування №11117053000 - не передбачено. Банк не доводить виконання своїх зобов’язань за Договором про надання споживчого кредиту належними, жодними документами. Ніякі швейцарські франки із власності Банку у власність Малині А.В. фактично не переходили. На звернення в Банк в отримані швейцарських франків з рахунку 26208098920001, в їх видачі - Банк відмовляє.

Однак, в судовому порядку Банк намагається стягнути неіснуючу заборгованість, в валюті.

Разом з тим, на момент провадження по справі, отримано відповідь від Національного банку, Лист, №20-0009/17845, від 09.03.2017, «Щодо інформації ЄІС «Реєстр позичальників», що станом на 02.03.2017 у ЄІС «Реєстр позичальників» відсутня прострочена непогашена заборгованість Малини А.В. перед АТ «УкрСиббанк». Отже, Банк в своїх звітах не показує в НБУ неіснуючий валютний кредит.

В підтвердження своїх позовних вимог, Банк зобов’язаний надати суду належні докази, які би підтвердили передачу Малині А.В. валютних цінностей, а саме швейцарських франків, щоб вимагати їх повернення. Або, принаймні, Банк повинен Суду пояснити та довести де вони поділися, представивши всі належним чином оформлені документи, як докази. Кожна Сторона у судовому процесі зобов’язана довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою НБУ, №254, від 18.06.2003, а саме «п.7. Формування та зберігання документів», «7.1. Банки мають забезпечити формування первинних документів (паперових i електронних), що були підставою для відображення операцій в обліку та звiтностi», «7.3. Первиннi документи, регiстри аналiтичного та синтетичного обліку i фінансова звiтнiсть зберiгаються протягом строку, установленого законодавством України», та «7.5. Вiдповiдальнiсть за органiзацiю збереження первинних документiв, облікових регістрів покладається на керiвника банку. Керiвники мають забезпечити мiсце (архів) для зберігання документiв та надати вiдповiднi iнструкцiї працiвникам банку, зокрема визначити порядок зберiгання документiв до передавання їх до архiву на постiйне зберiгання з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку».

У відповідності до Розділу ІІІ, Статті 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», належними доказами, що підтверджують наявність, або відсутність заборгованості - можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї Статті.

Щодо термінів зберігання документів, в «Перелік документів Національного банку України, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання», Постанова НБУ, №327, від 23.12.1996, було встановлено «Стаття 519. Меморіальні і касові документи за позиками індивідуальних позичальників та довгострокових споживачів. Термін зберігання 25 років».

Постановою НБУ, «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання», №601, від 08.12.2004», «п.12. Перелік установлює строки зберігання документів незалежно від виду носія, на якому вони складені (паперовий, електронний, у вигляді мікрофільмів тощо). Для первинної інформації та звітності, що формується на її підставі, установлюється однаковий строк зберігання незалежно від виду носія», та «п.16. Для документів, що мають тривале практичне значення, встановлюється строк зберігання «доки не мине потреба». Конкретний строк їх зберігання визначає ЕК банківської установи».

Відтак, в Банку повинні зберігатись всі належні первинні-касові документи по обслуговуванню кредиту, кінцевий термін повернення коштів по якому у 2028 році, та ще не настав. Листом з НБУ, від 15.03.2017, за №61-0018\1945, що в наявності, отримано роз’яснення: що термін зберігання первинних документів 5 років, після погашення кредиту.

 

Посилаючись на все вищевикладене, та відповідно до Довіреності, від 07.08.2015, від Малини А.В., та діючи від її імені, ПРОШУ Суд прийняти дані пояснення до уваги, врахувати при вирішенні справи по суті.

 

 

Відповідач-2

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
6 часов назад, Сергій Малина сказал:

рожает, хфэмидо! осиновый кол_-знает! ))))))))))))))))))))))))))))

Расшифруйте, пожалуйста...

Share this post


Link to post
Share on other sites
6 часов назад, Bolt сказал:

Расшифруйте, пожалуйста...

Эмоции. Заседание состоялось, юрист от банка не пришла. Решение-ждите. А, как-это ?? А, вот-так! Терпение. Уже развязка. НО, ожидание .. Сами понимаете. Для себя-я уже всё выиграл. Квартиру, время, деньги-не жалко. Всё равно-моя правда. Рано, или поздно-я их выебу.

Не угомонятся. Будет реституция. Украина-нет. Дальше попру!

 

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 31.08.2017 в 22:14, Сергій Малина сказал:

рожает, хфэмидо! осиновый кол_-знает! ))))))))))))))))))))))))))))

 

ну, - родил. 
Стягнути в солідарному порядку .. Короче, - в пользу банка.

Ну, ну, Волошин С.О. ! На хую я тебя вертел. 2 года, 2 экспертизы, неплохие, и это чучело-не разобрался, якобы. Поглядим, ху из хуй, ещё ))
Далее:
1. Апелляция.
2. Скаргы на этого урода судью, в ВР, и ВС юстиции )). 
Я долбанутый, и е ервничаю. Всё будет хорошо, т.к. я прав. 
А по таким судьям-плачет люстрация, только-настоящая, которая однажды всё-равно произойдёт в Украине, имха

 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show