Юридическая и экономическая экспертиза по валютному кредиту

[Bolt]

К сожалению, это лишь первая инстанция.

 

Надо будет попробовать за ним проследить...

[у.zaporozhskiy]

Надо будет попробовать за ним проследить...

Что именно?

[Bolt]

Что именно?

 

Проследить за этим решением... Как оно выдержит апелляцию... кассацию...

[Мари-Анна]

             Справа№751/12729/13-ц

                                                                                   Провадження №2/751/79/2014  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

18 лютого 2014 року                                                                              м.Чернігів

 

Новозаводський районний суд міста Чернігова

 

у складі: головуючого-судді  Косач   І. А.

              при секретарі            Великородна   М. О.  

  з участю:

представника позивача               Присяжнюк А.Ю.

відповідача                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про визнання кредитного договору недійсним, -

 

                                                                  Встановив:

 

В провадженні Новозаводського районного суду м. Чернігова знаходиться справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про визнання кредитного договору недійсним.

В матеріалах справи від ОСОБА_2 міститься клопотання  про призначення по справі судової економічної експертизи. Проведення експертизи просив доручити Київському науково дослідному інституту судових експертиз  Міністерства юстиції України. Витрати пов'язані з проведення експертизи покласти на нього.

Відповідач в судовому засіданні підтримав своє клопотання про призначення по справі експертизи та наполягав на його  задоволені.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти призначення по справі експертизи.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, враховуючи положення ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд для повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи вважає необхідним задовольнити клопотання позивача і призначити судово-економічну експертизу, поставивши перед експертами питання викладені в редакції позивача. Виконання експертизи доручити Київському науково дослідному інституту судових експертиз  Міністерства юстиції України.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст. ст. 143, 144, п. 5 ч. 1 ст. 202, ст. 203  ЦПК України, -

 

    

Ухвалив:

 

Призначити по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про визнання кредитного договору недійсним, судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1). Чи відповідає законодавству України у сфері банківської діяльності та Інструкції «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р.  видача готівкою іноземної валюти з внутрішньобанківського рахунку № 2203600050106?

2). Чи може  заява на видачу готівки № 1691_35 від 02 липня 2008р. використовуватись  в бухгалтерському  обліку банку у випадку  відсутності обов'язкового  реквізиту - «Банк отримувача», відповідно  пункти 1,2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки № 8 (Заява на видачу готівки) та № 14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на 2 липня 2008р. (затверджене постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р.)?

3)Чи може заяв на видачу готівки № 1691_35 від 02 липня 2008р. використовуватись в бухгалтерському обліку банку у випадку відсутності  обов'язкового  реквізиту - «№ рахунку», тобто номер поточного рахунку позичальника для видачі готівкової іноземної валюти відповідно п. 4 глави 3 розділу ІІІ Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на 2 липня 2008р.) затверджене постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р.)?

4). Чи може заява на видачу готівки 1691_35 від 02 липня 2008р.  використовуватися в бухгалтерському обліку банку у випадку відсутності  обов»язкового реквізиту - в реквізиті «Сума» не зазначено, що з рахунку № 10026000501.84 була отримана сума 32 223,00 доларів СЩА відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та зразку касового документу (пункти 1,2 глави 1 «Загальні вимоги до оформлення  касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки № 8  (Заява на видачу готівки) та № 14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові  операції в банках України» в редакції станом на 2 липня 2008р. (затверджене постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р.)?

5). Чи може заява на видачу готівки 1691_35 від 02 липня 2008р.  використовуватись в бухгалтерському обліку банку у випадку відсутності  обов'язкового реквізиту - «Еквівалент у гривнях» не зазначено еквівалент у гривнях 156258,99 грн. відповідно до рахунку 10026000501.84 у зв'язку з порушенням принципу подвійності запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та зразку касового документу (пункти 1,2 глави 1 «Загальні  вимоги до оформлення касових документів» розділу ІІІ «Касові операції банків з клієнтами», додатки № 8  (Заява на видачу готівки ) та № 14 (Правила заповнення реквізитів касових документів) Інструкції «Про касові операції в банках України» в редакції станом на 2 липня 2008р. (затверджене постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р.)?

6). Чи підтверджує на видачу  готівки № 1691_35 від 02 липня 2008р.  факт отримання ОСОБА_2 кредиту в сумі 32 223,00 доларів США з операційної каси банку з поточного рахунку відповідно до «Інструкції про  касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ №  337 від 14.08.2003р.?

7) Чи є порушення «Інструкції про касові операції в  банках України», затвердженої постановою Правління НБУ № 337 від 14.08.2003р. встановлення в кредитному договорі № 77.1/АК-01192.08.2 та Детальному розписі сукупної вартості кредиту, щомісячної суми погашення кредиту та процентів готівковими коштами в касу банка, яка виражена в доларах США «іноземна валюта)?

Питання викладені в редакції позивача ОСОБА_2

Витрати з проведення експертизи покласти на ОСОБА_2

Проведення експертизи доручити Київському науково дослідному інституту судових експертиз  Міністерства юстиції України ( 03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків відповідно до ст. ст. 384, 385 КК України.

Для проведення експертизи експертам направити матеріали цивільної справи № 751/12729/13-ц, провадження № 2/751/79/2014.

Експертизу провести в мінімально можливий строк відповідно до п.1.13. „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України (в редакції від 26.12.2012 р. № 1950/5).

Зупинити провадження по справі до отримання результатів експертизи.

Ухвала суду в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом  п'яти днів з дня проголошення ухвали.

 

  

 

Суддя                                                                                                    І.А. Косач

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37203726

[someo]

решение 1 инстанции не устояло, апелляция снесла. 

Но обратите внимание!
"02 липня 2008р. було укладено кредитний договір № 77.1\АК-01192.08.2."
"Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за № 541/13808, і на дату укладення оспорюваного договору вказані Правила ще не були чинними."

ЭТО ТАК??? разве было постановление которое снесло 168?

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні Договору кредиту сторони дійшли взаємної згоди щодо всіх його істотних умов, зі змістом договору ОСОБА_7 був ознайомлений, про що свідчить його підпис. Крім того, перед укладанням договору він повідомлений про всі умови кредитування, передбачені ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (т.1, а.с.135). Таким чином, ОСОБА_7 була надана необхідна переддоговірна інформація, передбачена ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів
ОСОБА_7 не звертався до банку із заявами про надання додаткової інформації або роз'яснення певних положень договору, не скористався правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та протягом тривалого часу вносив кошти на погашення кредитного зобов'язання.

Відкриття рахунків позичальнику ОСОБА_7 та видача йому кредитних коштів відбувалося в межах чинного законодавства на підставі Плану рахунків бугалтерського обліку банків України, затвердженого постановою НБУ від 17.06.2004 року № 280 зі змінами та доповненнями та Постанови Правління НБУ від 15.09.2004 року № 435 « Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних( депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України.

...посилання ОСОБА_7 на порушення при видачі кредитних коштів, стосуються виконання кредитного договору, а не його укладення, а тому не можуть бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

[у.zaporozhskiy]

решение 1 инстанции не устояло, апелляция снесла. 

Но обратите внимание!

"02 липня 2008р. було укладено кредитний договір № 77.1\АК-01192.08.2."

"Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за № 541/13808, і на дату укладення оспорюваного договору вказані Правила ще не були чинними."

ЭТО ТАК??? разве было постановление которое снесло 168?

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні Договору кредиту сторони дійшли взаємної згоди щодо всіх його істотних умов, зі змістом договору ОСОБА_7 був ознайомлений, про що свідчить його підпис. Крім того, перед укладанням договору він повідомлений про всі умови кредитування, передбачені ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (т.1, а.с.135). Таким чином, ОСОБА_7 була надана необхідна переддоговірна інформація, передбачена ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів

ОСОБА_7 не звертався до банку із заявами про надання додаткової інформації або роз'яснення певних положень договору, не скористався правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та протягом тривалого часу вносив кошти на погашення кредитного зобов'язання.

Відкриття рахунків позичальнику ОСОБА_7 та видача йому кредитних коштів відбувалося в межах чинного законодавства на підставі Плану рахунків бугалтерського обліку банків України, затвердженого постановою НБУ від 17.06.2004 року № 280 зі змінами та доповненнями та Постанови Правління НБУ від 15.09.2004 року № 435 « Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних( депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України.

...посилання ОСОБА_7 на порушення при видачі кредитних коштів, стосуються виконання кредитного договору, а не його укладення, а тому не можуть бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Нет, не было.

Даже, если предположить, что договор был заключен 02.07.2007, то правила все равно уже действовали, а именно с 05.06.2007.

Так что это ложь.

[someo]

Нет, не было.

Даже, если предположить, что договор был заключен 02.07.2007, то правила все равно уже действовали, а именно с 05.06.2007.

Так что это ложь.

так ЭТО написано в решении суда! я процитировал то что написано судьями. это типа ошибка или как понимать?

[у.zaporozhskiy]

так ЭТО написано в решении суда! я процитировал то что написано судьями. это типа ошибка или как понимать?

Умышленная ошибка.

[ремикс]

У Х В А Л А

11 листопада 2015 рокум. КиївСуддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дьоміна О.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня

2015 року,

в с т а н о в и в:

Касаційна скарга подана з дотриманням строку на касаційне оскарження судового рішення, передбаченого частиною 1 статті 325 ЦПК України, та оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 326 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність перевірки матеріалів справи, касаційне провадження у справі слід відкрити.

Керуючись статтею 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання кредитного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року.

Витребувати з Новозаводського районного суду м. Чернігова справу

№ 751/12729/13-ц.

Надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі.

Запропонувати особам, які беруть участь у справі, не пізніше ніж до               14 грудня 2015 року подати заперечення на касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                                   О.О. Дьоміна

 

Справа № 751/12729/13-ц Провадження № 22-ц/795/1350/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Косач І. А. Доповідач - Онищенко О. І.

 

Справа № 751/12729/13-ц Провадження № 22-ц/795/1350/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Косач І. А. Доповідач - Онищенко О. І.

 

 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Острянського В.І., Хромець Н.С., при секретарі:Покладі Д.В.,Саповець Л.В., за участю:дставника позивача Присяжнюка А.Ю., відповідача ОСОБА_7,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання кредитного договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство „РОДОВІД БАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором , після уточнення позовних вимог (т.2 а.с. 220-222) остаточно просило стягнути борг у сумі 39 251,54 доларів США (по тілу кредиту та відсотках), 63 354,54 грн. (плата за обслуговування кредиту) та 14 269 031,31 грн. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати).

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного 2 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством „РОДОВІД БАНК" (на той час - Відкритим акціонерним товариством „РОДОВІД БАНК") та ОСОБА_7 кредитного договору №28.4.1/АА-309.07.2, , банк відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 32223 долари США терміном по 02 липня 2015 року включно на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 7,70% річних. Відповідач належним чином договірних зобов'язань не виконував, що призвело до виникнення боргу. Станом на 20 травня 2015 року відповідач має заборгованість у сумі 39 251,54 доларів США (по тілу кредиту та відсотках), 63 354,54 грн. (плата за обслуговування кредиту) та 14 269 031,31 грн. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати), а саме: поточна заборгованість за кредитом 785,22 доларів; прострочена заборгованість за кредитом 26587,55доларів; поточна заборгованість за процентами по кредиту 115,49 доларів; прострочена заборгованість за процентами по кредиту 11763,28 доларів; поточна заборгованість за платою за обслуговування кредиту 2138,21 гривень; прострочена заборгованість за платою за обслуговування кредиту 61 216,33гривень; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 29348,09 гривень; сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 9277907,64 гривень; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 4054157,79 гривень; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту - 834867,17 гривень; 3% річних від суми простроченого кредиту - 47644,54 гривни; сума 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 20 816,97 гривень; сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 4289,09 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання кредитного договору №77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008 року укладеного між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_7 недійсним, який був уточнений заявою від 15 травня 2015 року (том 2 а.с.215-219).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 2 липня 2008 року він згідно умов кредитного договору № 77.1/АК-01192.08.2 від 02.07.2008 року ні з операційної каси ПАТ «Родовід Банк» за адресою м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 17 (на момент укладання договору найменування ВАТ «Родовід Банк»), ні з операційної каси відділення зазначеного вище банку «Київський регіональний департамент» за адресою м. Київ, вул. Московська, 8 з поточного рахунку за заявою на видачу готівки № 1691_35 від 02 липня 2008 року не отримував 32223,00 доларів США.

Спірний кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008р. укладений без дотримання вимог Постанови Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року № 168; поточний рахунок в іноземній валюті для позичальника не відкривався. Заява на видачу готівки № 1691_35 від 02.07.2008 року складена без дотримання вимог п. 2.З. «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ від 20.10.2004; п.5 гл.1 розділу III та п.4, п.5 гл.З розділу III «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ 337 від 14.08.2004; п.2.1.1 «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітність в банках України», затвердженого постановою Правління НБУ №566 від 30.12.1998; п.1.9 Постанови НБУ «про затвердження Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 29.12.2007 №496; положення глави 72 ЦК України та Положення про організацію здійснення касових операцій в ВАТ «РОДОВІД БАНК», затвердженого рішенням Правління ВАТ «РОДОВІД БАНК» №05.10.2004-01-П від 05.10.2004.

Згідно ч.6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача» у договорі про надання споживчого кредиту повинен зазначатись детальний розпис сукупної вартості кредиту, що банком було зроблено з заниженням реальної відсоткової ставки.

Невідповідність умов спірного договору в сукупності вимогам ст. 11,19 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанови Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року № 168, на думку позивача, є також безумовною додатковою підставою для визнання його недійсним, як такого, що укладений з використанням нечесної підприємницької практики.

Вважає, що укладання кредитного договору № 77.1/АК-01192.08.2 від 2 липня 2008р. між ним та ПАТ «Родовід банк» відбувалося в супереч актам цивільного законодавства та нормам ЦК України і у зв'язку з чим, спірний договір підлягає визнанню судом недійсним.

Зазначає, що позовна давність ним не була пропущеною, виходячи з положення ч. 1 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої передбачено, що перебіг терміну позивної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права. Про вищезгадані обставини він дізнався за наслідками проведеної судової експертизи, яка відбулась лише в березні 2015 року.

Посилаючись на ст.ст. 15, 203, 215,1066 ЦК України, ст. 11,19 Закону України «Про захист прав споживачів» просив визнати недійсним кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2 від 02.07.2008 року.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року зустрічний позов ОСОБА_7 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання кредитного договору недійсним задоволений. Визнано недійсним кредитний договір №77.1/АК-01192.08.2, укладений 02 липня 2008 року між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_7 В задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» задовольнити, в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відкриття рахунків позичальнику та видача йому кредитних коштів відбувалась в межах чинного законодавства на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою НБУ від 17.06.2004 року № 280 зі змінами та доповненнями та Постанови Правління НБУ від 15.09.2004 року № 435 «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України». Висновок експертизи на який посилається суд не є беззаперечним доказом у розумінні положень ЦПК.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірний кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008 року укладений без дотримання вимог постанови Національного банку України «Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року № 168, умови кредитного договору не відповідають вимогам ст.ст. 11, 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Різниця між реальною ставкою,розрахованою банком та реальною ставкою, розрахованою експертом виникла через різницю у страховому тарифі, що використовується при розрахунку реальної відсоткової ставки.

На думку апелянта, матеріали справи не містять переконливих доказів недійсності правочину, з тексту укладеного сторонами кредитного договору вбачається, що істотні умови договором передбачені і вони були роз'яснені позичальнику перед укладенням договору, що підтверджується підписом позичальника в кредитному договорі.

Крім того, апелянт звертає увагу на той факт, що на протязі дії кредитного договору № 77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008 року, ОСОБА_7 здійснювалося часткове виконання зобов'язання у валюті кредиту (долари США), що підтверджує визнання особою зобов'язання та подальше його виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

По справі встановлено, що 02.07.2008 року між ВАТ «Родовід банк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 77.1\АК-01192.08.2, відповідно до умов якого позичальнику відкривається кредитна лінія на загальну суму 32 223,00 доларів США терміном по 02.07.2015 року включно, зі сплатою 7,70% річних; щомісячної плати за обслуговування кредиту в розмірі 0,3000% від суми виданого кредиту та, у разі невиконання умов договору пеня за кожний день прострочення у розмірі 1,6 (одна ціла шість десятих) процентів від суми простроченої заборгованості(а.с.5-8 т.1).

У відповідності до п.1.2 кредитного договору кредитні кошти надаються виключно на купівлю автомобіля згідно з договором № 410/АІМ/2008S купівлі-продажу транспортного засобу від 27 червня 2008 року в сумі 32223 долари США та сплату страхових платежів згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів НТ-08 № 1448 Кв від 02 липня 2008 року в розмірі 00 доларів США на строк не більше 30 днів з дати отримання кредиту.

Кредит надається позичальнику згідно з п.1.4договору готівкою , а у випадку надання кредиту в іноземній валюті здійснюється подальший обов'язковий продаж валюти через касу банку, згідно з чинним законодавством України.

ОСОБА_7 зобов'язувався починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа включно кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 383,61 долари США 61 центи та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок банку. Повернути одержаний кредит згідно з умовами договору не пізніше 02 липня 2015.

Пунктом 7.9 кредитного договору передбачено, що позичальник ОСОБА_7 підписуючи цей договір, підтверджував, що він отримав в письмовій формі та ознайомився з інформацією, наданою банком про умови кредитування, вартість сукупних послуг, орієнтовну сукупну вартість кредиту. Детальний розпис сукупної вартості кредиту наведено в додатку № 1 до кредитного договору, відповідно до якого витрати на страхування становлять 5,5% вартості автомобіля.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 2 липня 2008 року між ОСОБА_7 та банком було укладено договір застави № 77.1/АК-01192.08.2-3 за яким ОСОБА_7 передано в заставу належне йому на праві власності майно: автомобіль марки Suzuki, модель NEW GRAND VITARA, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

Факт отримання ОСОБА_7 кредитних коштів в сумі 32223 долари США підтверджується заявою на видачу готівки №1691_35 від 02.07.2008 року, квитанцією № BUY_1691_3/1 від2 липня 2008 року про здійснення валютно- обмінної операції або операції з купівлі-продажу банківського металу, меморіального ордеру №1691_35 від 02.07.2008 року (а.с.131-132т.1).

Таким чином, на момент укладення кредитного договору сторонами досягнуто згоди щодо розміру процентної ставки, яка відповідно до статей 536, 1054 ЦК України є істотною умовою кредитного договору.

Протягом деякого часу з дати укладення договору з 02.07.2008 року і до 05.11.2009 року ОСОБА_7 вносив кошти на погашення кредитного зобов'язання відповідно до умов укладеного кредитного договору, в тому числі і щодо розміру процентної ставки.( а.с. 134-152т.1)

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 20 травня 2015 року відповідач має заборгованість по сплаті за кредитом у сумі 39 251,54 доларів США (по тілу кредиту та відсотках), 63 354,54 грн. (плата за обслуговування кредиту) та 14 269 031,31 грн. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати), а саме: поточна заборгованість за кредитом 785,22 доларів; прострочена заборгованість за кредитом 26587,55доларів; поточна заборгованість за процентами по кредиту 115,49 доларів; прострочена заборгованість за процентами по кредиту 11763,28 доларів; поточна заборгованість за платою за обслуговування кредиту 2138,21 гривень; прострочена заборгованість за платою за обслуговування кредиту 61 216,33гривень; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 29348,09 гривень; сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 9277907,64 гривень; сума пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту - 4054157,79 гривень; сума пені за несвоєчасне погашення за платою за обслуговування кредиту - 834867,17 гривень; 3% річних від суми простроченого кредиту - 47644,54 гривни; сума 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 20 816,97 гривень; сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 4289,09 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 про визнання кредитного договору№ 77.1/АК-01192.08.2, укладеного 02 липня 2008 року, між ПАТ « Родовід Банк» та ОСОБА_7, суд першої інстанції виходячи з висновку судово-економічної експертизи та положень ст.ст.11,19 Закону України « Про захист прав споживачів», глави 72 ЦК України, ч.1,3 ст.203,ч.1ст.215 ЦК України, прийшов до висновку що кредитний договір є недійсним. Про застосування наслідків недійсності правочину (ст.1057-1 ЦК України) позивачем не заявлялось, а тому суд не застосував наслідків недійсності правочину та не визначив грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Про порушене право ОСОБА_7 дізнався після проведення експертизи, а тому строк позовної давності виходячи з положень ч.1 ст.261 ЦК України ним не пропущено. Оскільки кредитний договір № 77.1/АК-01192.08.2, укладений 02 липня 2008 між позивачем та відповідачем судом визнано недійсним, то у задоволенні позовних вимог банку про стягнення кредитної заборгованості судом відмовлено.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальним видом цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11. Отже, проценти, передбачені ст.625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова ВСУ від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11). Оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки в кредитному договорі не передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, що можна було б вважати іншим розміром процентів, встановленим договором, належить застосувати передбачену законом ставку в розмірі 3 % річних, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

До позовних вимог щодо застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, встановлений загальний строк позовної давності тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується від першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконане.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Чинне цивільне законодавство передбачає два види позовної давності - загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тобто цією нормою встановлені суб'єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачені випадки, до яких позовна давність не застосовується судом у зв'язку з відсутністю відповідної заяви сторони у спорі.

Таким чином, позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні.

В матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_7 про застосування строків позовної давності, яка подана до винесення місцевим судом рішення, згідно вимог частини третьої статті 267 ЦК України, щодо застосування наслідків спливу позовної давності по стягненню заборгованості по тілу кредиту, відсотках, плати за кредитом, інфляційних втрат, 3% річних.

ОСОБА_7 подано до суду лише заяву про застосування наслідків спливу позовної давності щодо стягнення пені( а.с.84-87)

Виходячи з основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин і аналізуючи норми розділу V ЦК України «Строки та терміни. Позовна давність» у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті   267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони.

Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність, а тому позовні вимоги ПАТ « Родовід Банк» про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню в межах строків позовної давності в один рік лише щодо стягнення пені.

Отже з ОСОБА_7 на користь ПАТ « Родовід Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 39 251,54 доларів США (по тілу кредиту та відсотках), 63 354,54 грн. (плата за обслуговування кредиту) та 4405588,70 грн. (пеня, 3% річних, інфляційні втрати), а саме: поточна заборгованість за кредитом 785,22 доларів; прострочена заборгованість за кредитом 26587,55доларів; поточна заборгованість за процентами по кредиту 115,49 доларів; прострочена заборгованість за процентами по кредиту 11763,28 доларів; поточна заборгованість за платою за обслуговування кредиту 2138,21 гривень; прострочена заборгованість за платою за обслуговування кредиту 61 216,33гривень; сума інфляційних втрат від суми простроченої плати по кредиту - 29348,09 гривень; сума пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості по кредиту та процентах- 4332808,74 гривни; 3% річних від суми простроченого кредиту - 47644,54 гривни; сума 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту - 20 816,97 гривень; сума 3% річних від суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 4289,09 гривень.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, зокрема, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9, який детально регламентує порядок визнання правочинів недійсними, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні Договору кредиту сторони дійшли взаємної згоди щодо всіх його істотних умов, зі змістом договору ОСОБА_7 був ознайомлений, про що свідчить його підпис. Крім того, перед укладанням договору він повідомлений про всі умови кредитування, передбачені ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (т.1, а.с.135). Таким чином, ОСОБА_7 була надана необхідна переддоговірна інформація, передбачена ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженіПостановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за № 541/13808, і на дату укладення оспорюваного договору вказані Правила ще не були чинними.

ОСОБА_7 не звертався до банку із заявами про надання додаткової інформації або роз'яснення певних положень договору, не скористався правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та протягом тривалого часу вносив кошти на погашення кредитного зобов'язання.

Зміст спірного договору не суперечить вимогам законодавства, а його умови відповідають ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Відкриття рахунків позичальнику ОСОБА_7 та видача йому кредитних коштів відбувалося в межах чинного законодавства на підставі Плану рахунків бугалтерського обліку банків України, затвердженого постановою НБУ від 17.06.2004 року № 280 зі змінами та доповненнями та Постанови Правління НБУ від 15.09.2004 року № 435 « Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних( депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. «в» ч. 4ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 р. № 483, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 р. за №1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Враховуючи положення ст. 47 та 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та п. 3 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», належить виходити з того, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями на час укладення спірного кредитного договору мали право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Розрахунок реальної ставки базується на врахуванні всіх витрат клієнта, що пов»язані із видачею кредиту, як тих, що понесені на користь банку, так і на користь третіх осіб. Різниця між реальною ставкою, розрахованою банком та реальною ставкою, розрахованою експертом виникла через різницю у страховому тарифі, що використовується при розрахунку реальної відсоткової ставки.

Реальна відсоткова ставка розраховувалася банком відповідно до страхового тарифу 5,5% від вартості автомобіля. Експертом було враховано страховий тариф,визначений договором страхування, укладеним між клієнтом та ПАТ « Україниський страховий дім» у розмірі 6,5%. Різниця у використанні розміру страхового тарифу виникла через в звя»зку з тим, що договір страхування підписувався між ОСОБА_7 та страховою компанією, без участі банку. Позичальник, укладаючи кредитний договір своїм підписом підтвердив правильність врахування банком страхового тарифу у розмірі 5,5% та не звернув увагу суду на те, що фактично між страховою компанією та ОСОБА_7 укладено договір страхування зі страховим тарифом 6,5%.

Висновок експерта, як один з видів доказів у цивільному процесі є результатом наукового дослідження, оскільки воно засноване на застосуванні спеціальних знань і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами.

Тому посилання суду на висновок експерта № 4296/14-24 від 19.03.015 року, як єдиний доказ, що свідчить про укладення кредитного договору №77.1/АК-01192.08.2 від 2 липня 2008 року з порушенням вимог постанови Національного банку України « Про затвердження правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» від 10 травня 2007 року № 168, та його невідповідність до вимог ст.11,19 Закону України « Про захист прав споживачів» є помилковим, оскільки суд не дав йому оцінку в сукупності з іншими доказами. Висновок експертизи стосується порушень вимог законодавства при документальному оформленні та відображенні в обліку операцій з видачі кредитних коштів ,а отже такі висновки стосуються виконання кредитного договору, а не його укладення.

Крім того,згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 11.07.2012 року у справі 6-63цс12 у спорі щодо дійсності кредитного договору, у кредитному договорі момент укладення договору законодавець повязує з моментом досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України), а не з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст. 1046 ЦК України). Передача грошей відбувається на стадії виконання кредитного договору, а не його укладення, відтак посилання позичальника на неотримання грошей не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

Згідно ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Аналогічна правова позиція відображена також у абзаці 4 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно з якою виконання чи невиконання сторонами зобовязань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Таким чином, посилання ОСОБА_7 на порушення при видачі кредитних коштів, стосуються виконання кредитного договору, а не його укладення, а тому не можуть бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та у відмові в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до положень ст.ст. 209, 218 ЦПК України складання повного рішення відкладається на 5 днів, до 19 вересня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 192, 203, 215, 229, 526, 527, 530, 533, 536, 625, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 88, 303, 307, п. п. 3, 4 ч. 1ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-  

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008 року: 39 251 (тридцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят один) долар США 54 центи, що станом на час ухвалення цього рішення складає 851758,42 гривні - заборгованості по кредиту та відсотках за користування кредитом; 63354,54 (шістдесят три тисячі триста п'ятдесят чотири) гривні плати за обслуговування кредиту; 4405588,70 (чотири мільйони чотириста п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень в рахунок пені, 3%

річних та інфляційних втрат.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» 5389 (п"ять тисяч триста вісімдесят дев"ять) гривень понесених витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді:

 

 

 

У Х В А Л А

29 вересня 2015 року  м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І., суддів:Острянського В.І., Хромець Н.С., при секретарі:Саповець Л.С.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові питання про виправлення описки в рішенні апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року по справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання кредитного договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» задоволено, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року скасовано. Позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №77.1/АК-01192.08.2 від 02 липня 2008 року: 39 251 доларів США 54 центи, що станом на час ухвалення цього рішення складає 851758,42 гривні - заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитом:; 63354,54 гривні плати за обслуговування кредиту; 4405588,70 гривень в рахунок пені, 3% річних та інфляційних витрат. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» 5389 гривень понесених витрат по сплаті судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

Під час внесення повного тексту судового рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року до автоматизованої системи документообігу була допущена описка в назві повного тексту даного судового рішення, а саме, замість «рішення» помилково зазначено «ухвала», замість " вирішив" - " ухвалив".

В засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути питання внесення виправлень в судове рішення у їх відсутності за правилами ч.4 ст.219 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність виправлення описки в рішенні апеляційного суду, виходячи з наступного.

Згідно ст. 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи апеляційний суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги ПАТ «Родовід Банк» та скасування рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2015 року, що підтверджується вступною та резолютивною частинами рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року, яка була проголошена в судовому засіданні (а.с.20). Копія вступної та резолютивної частини рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року після проголошення була отримана представником позивача Присяжнюком А.Ю. та відповідачем ОСОБА_5 (а.с.17). Проте в повному тексті рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року, а саме в його назві помилково зазначено «ухвала» замість «рішення», та в тексті "ухвалив" замість "вирішив" (а.с.21-27).

Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність виправлення описки у назві повного тексту судового рішення.

Керуючись ст. 219 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Виправити описку, допущену в назві повного тексту судового рішення апеляційного суду Чернігівської області від 14 вересня 2015 року, зазначивши замість назви «ухвала» назву «рішення», в тексті рішення замість " ухвалив" - " вирішив".

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді:

[ремикс]

И в каком это коматозе надо было находиться трём судьям что бы перепутать ухвалу с решением

[TajSon]

Умышленная ошибка.

 А почему умышленная? Помощники-люди занятые, читай невнимательные: мне в решении по недействительности договора ипотеки написали, что есть задолженность по кредитному договору (о чем в суде речи не шло вообще)

[TajSon]

И в каком это коматозе надо было находиться трём судьям что бы перепутать ухвалу с решением

Памошники рулят. Ох и дятлы!!!

[TajSon]

Кто Вам сказал об юридической экспертизе? Ее нет, в принципе: это прямо запрещено законом. Можно говорить о правовом заключении, анализе (как для законопроектов).

[Bolt]

Кто Вам сказал об юридической экспертизе? Ее нет, в принципе: это прямо запрещено законом. Можно говорить о правовом заключении, анализе (как для законопроектов).

 

Абсолютно верно... Никакой юридической экспертизы в судебном процессе не существует и быть не может, так как судья априори сам является специалистом в области права... и экспертом в области права по умолчанию...

[vredina]

Институт имени Корецкого с 1995 года ежегодно подписует около 100 експертних заключений

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24302/1-Nagrebelniy.pdf?sequence=1

[TajSon]

 

Институт имени Корецкого с 1995 года ежегодно подписует около 100 експертних заключений

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/24302/1-Nagrebelniy.pdf?sequence=1

 

А цена вопроса известна?

В 2011 году по телефону мне озвучили примерно 5 тыс. грн. по кредитному договору.

[у.zaporozhskiy]

А цена вопроса известна?

В 2011 году по телефону мне озвучили примерно 5 тыс. грн. по кредитному договору.

Сейчас будет ближе к 20.

[Параска Перебийрекет]

И в каком это коматозе надо было находиться трём судьям что бы перепутать ухвалу с решением

И не только это. Здесь двойное взыскание.Согласно действующего кредитного договора на весь остаток задолженности начислены проценты, на просроченные платежи согласно договора начислена пеня 1,6 ПРОЦЕНТА В ДЕНЬ.

Вопрос: на каком основании начислено 3% и инфляционные, Начисляется либо согласно ДОГОВОРА, либо согласно 625 ЦКУ. Суммы нереальные, Нужно проверять!

[у.zaporozhskiy]

И не только это. Здесь двойное взыскание.Согласно действующего кредитного договора на весь остаток задолженности начислены проценты, на просроченные платежи согласно договора начислена пеня 1,6 ПРОЦЕНТА В ДЕНЬ.

Вопрос: на каком основании начислено 3% и инфляционные, Начисляется либо согласно ДОГОВОРА, либо согласно 625 ЦКУ. Суммы нереальные, Нужно проверять!

Такого основания нет.

Вы безусловно правы.

[Люба Казачка]

Юридическую экспертизу никто не назначит... Я ни разу не слышал, чтобы суды назначали такую экспертизу... Так как сам судья является специалистом в области права... и является юристом... И сам должен давать оценку юридическим фактам...

согласно ст.11-1 ГПК Украины дела распределяются с учетом специализации судей, специально бью на это в каждом возражении, чтобы судья , который ни чего не понимает в кредитных договорах согласился на  любую экспертизу.

[у.zaporozhskiy]

согласно ст.11-1 ГПК Украины дела распределяются с учетом специализации судей, специально бью на это в каждом возражении, чтобы судья , который ни чего не понимает в кредитных договорах согласился на  любую экспертизу.

Что значит на любую?

Логично проводить либо бухгалтерско-экономическую, либо почерковедческую.

Какие просите провести Вы?