Как заставить апелляцию адекватно отреагировать на предоставленные банком фальшивые доказательства?


Recommended Posts

Житомир Укрсиб.

Подскажите  куда и как правильно написать? 

Подавайте скаргу в ВККУ, есть на что жаловаться

Підстави дисциплінарної відповідальності судді згідно з положеннями статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

1.     Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості;

б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);

2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

3) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

6) неповідомлення суддею органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних 

справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення 

відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

8) втручання у процес здійснення судочинства іншими суддями;

9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, передбачених законодавством;

11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам;

13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради юстиції;

14)визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

2.     Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.

Відповідно до частини третьої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарга (заява) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;

2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), на дії якого (яких) скаржиться заявник;

3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного правопорушення, що відповідно до частини першої статті 92 цього Закону може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді;

4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.

Скарга (заява) підписується заявником із зазначенням дати її підписання.

Застереження

1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не вправі надавати правову оцінку законності судових рішень, оскільки згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не має повноважень здійснювати перевірку звернень громадян щодо наявності у діях судді ознак злочину. Якщо у Вас є відомості/докази про будь-який злочин, скоєний суддею, повідомте про це правоохоронні органи.

3. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

4. Відповідно до частини четвертої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.

5. Частиною п’ятою статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

6. Відповідно до частини другої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної скарги (заяви). Адвокат, прокурор зобов’язаний відмовити у зверненні зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді за наявності конфлікту інтересів, а також у разі, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведінки якого подається відповідне звернення. За подання завідомо безпідставної скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності адвокатом, такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.

7. Згідно зі статтею 27 Закону України «Про звернення громадян» витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, засобами масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

Відповідно до положень частини шостої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за результатами перевірки скарги (заяви) на прийнятність до розгляду, звернення повертається без розгляду, якщо:

1) звернення не відповідає визначеним цим Законом вимогам;

2) звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;

3) наведені у зверненні відомості стосуються тільки поведінки учасників процесу, працівників апарату суду або інших осіб;

4) у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв’язку зі смертю;

5) звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;

6) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються, вже були предметом перевірки і щодо них у дисциплінарному провадженні прийнято рішення.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сам смог доказать первой инстанции, что львиную долю денег в кредит тех которых на меня повесили, не брал, путем проведения экспертизы подписи, есть также целая куча фальшивых мемориальных ордеров, апелляции все это побоку, решение первой инстанции скасовано, дальше вряд ли сам смогу, так что Александр, Ярослав, или другие участники форума, кто сможет мне помочь составить толковую кассацию за промерную плату, прошу откликнитесь мне в личку.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...

Сам смог доказать первой инстанции, что львиную долю денег в кредит тех которых на меня повесили, не брал, путем проведения экспертизы подписи, есть также целая куча фальшивых мемориальных ордеров, апелляции все это побоку, решение первой инстанции скасовано, дальше вряд ли сам смогу, так что Александр, Ярослав, или другие участники форума, кто сможет мне помочь составить толковую кассацию за промерную плату, прошу откликнитесь мне в личку.

Как ваши дела на данном этапе?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как ваши дела на данном этапе?

Дело в кассации.

Открыто кассационное производство.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 months later...

Дело в кассации.

Открыто кассационное производство.

Выиграл первую инстанцию, проиграл апелляцию, с помощью Ярослава выиграл кассацию, отправили на повторный рассмотрение в апелляцию, вопрос такой, могу ли я при повторном рассмотрении в апелляционном суде подавать дополнения или уточнения к исковому заявлению?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Выиграл первую инстанцию, проиграл апелляцию, с помощью Ярослава выиграл кассацию, отправили на повторный рассмотрение в апелляцию, вопрос такой, могу ли я при повторном рассмотрении в апелляционном суде подавать дополнения или уточнения к исковому заявлению?

К сожалению, нет.

Можно лишь подать пояснения, где максимально детально раскрыть основания своего иска.

 

Также можно подать новые ходатайства об обеспечении доказательств.

 

В таком случае нужно понимать Вашу цель.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Где-то есть о том, что мем. ордера могут оформляться не только бумажные, но и в электронном виде, только обязательно заверяются электронной подписью, об этом мало кто упоминает. Бывает часто банк приносит в суд распечатку электронного ордера, с печатями АТ Укрсиббанк.. Но как выяснить, что это не просто состряпанная на принтере бумажка, а распечатка электронного документа, подписанного в момент проведения операции и заверенного электронной подписью, если бумажный ордер не составлялся?

Каким может быть исчерпывающий список доказательств выполнения банком условий договора по выдаче безналичного франка на 2620 заемщика?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Где-то есть о том, что мем. ордера могут оформляться не только бумажные, но и в электронном виде, только обязательно заверяются электронной подписью, об этом мало кто упоминает. Бывает часто банк приносит в суд распечатку электронного ордера, с печатями АТ Укрсиббанк.. Но как выяснить, что это не просто состряпанная на принтере бумажка, а распечатка электронного документа, подписанного в момент проведения операции и заверенного электронной подписью, если бумажный ордер не составлялся?

Каким может быть исчерпывающий список доказательств выполнения банком условий договора по выдаче безналичного франка на 2620 заемщика?

 

Где-то есть о том, что мем. ордера могут оформляться не только бумажные, но и в электронном виде, только обязательно заверяются электронной подписью, об этом мало кто упоминает. Бывает часто банк приносит в суд распечатку электронного ордера, с печатями АТ Укрсиббанк.. Но как выяснить, что это не просто состряпанная на принтере бумажка, а распечатка электронного документа, подписанного в момент проведения операции и заверенного электронной подписью, если бумажный ордер не составлялся?

Каким может быть исчерпывающий список доказательств выполнения банком условий договора по выдаче безналичного франка на 2620 заемщика?

Мемориальный ордер даже если он и был в электронном виде, должен быть надлежащим образом заверен, составлен согласно постанов НБУ, инструкций и т.д., со всеми надлежащими реквизитами, ну и конечно он должен быть составлен от имени юр. лица которое было на момент его составления, например АКИБ «____» а не АТ»___», а главным доказательством того что вы воспользовались кредитными франками должна быть ваша заява с вашей подписью которой вы либо дали банку право обменять псевдо франки на межбанке и выдать вам гривну, либо что невероятно согласно которой вы франки получили в кассе.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Мемориальный ордер даже если он и был в электронном виде, должен быть надлежащим образом заверен, составлен согласно постанов НБУ, инструкций и т.д., со всеми надлежащими реквизитами, ну и конечно он должен быть составлен от имени юр. лица которое было на момент его составления, например АКИБ «____» а не АТ»___», а главным доказательством того что вы воспользовались кредитными франками должна быть ваша заява с вашей подписью которой вы либо дали банку право обменять псевдо франки на межбанке и выдать вам гривну, либо что невероятно согласно которой вы франки получили в кассе.

+ еще должны быть подписи двух должностных лиц...

Я где-то об этом отписывался.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

+ еще должны быть подписи двух должностных лиц...

Я где-то об этом отписывался.

 

Ну и плюс данные (отметки) о проведении операции... Когда и кем...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Конечно же ,эти псевдофранки в кассе не были получены - их направили на продажу на МВР и вернули на 2620 гривну.
"заява на продажу с вашей подписью" - она должна быть в кредитном деле? Есть ли она вообще, не подделана ли - это можно выяснить только в суде?
Если были "псевдо франки" - это же нарушение закона? это можно доказать?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Конечно же ,эти псевдофранки в кассе не были получены - их направили на продажу на МВР и вернули на 2620 гривну.

"заява на продажу с вашей подписью" - она должна быть в кредитном деле? Есть ли она вообще, не подделана ли - это можно выяснить только в суде?

Если были "псевдо франки" - это же нарушение закона? это можно доказать?

 

Да должна быть в кредитном деле или вообще в банке, если нет то какие могут быть у них вопросы... Выяснить можно только в суде вытребувавши её... Если подделана, то экспертиза, которую потом надо будет заявить...

Всё можно доказать, главное правильно к этому подойти, ну и желание суда для того чтобы ему доказали...)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Если были "псевдо франки" - это же нарушение закона? это можно доказать?

Наши гуманные суды не считают это нарушением, и доказать обратное практически не возможно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Выиграл первую инстанцию, проиграл апелляцию, с помощью Ярослава выиграл кассацию, отправили на повторный рассмотрение в апелляцию, вопрос такой, могу ли я при повторном рассмотрении в апелляционном суде подавать дополнения или уточнения к исковому заявлению?

Как же все-таки мне быть, каким способом просить апелляционный суд внести уточнения к исковому заявлению?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Совет самый простой в гондурасе, если нет денег, эвакуируйте всеми возможными средствами и способами все имущество, записаное на Ваше имя.

Касательно апелляции - бороться, бороться и еще раз бороться, все по заветам класиков.

По первому пункту - приступать немедленно.

Касательно борьбы, это укрсиббанка, будут покупать апелляцию, Вы перебить можете только дав больше.

Тактику Вам нужно выдерживать, все подробно прописать начиная с нарушений порядка выдачи кредита, подделки заявок на продажу валюту + бонус по экспертизе.

Но оставить какое-то обстоятельство на будущее для пересмотра по вновь выявленным и еще иск о недействительности или о прекращении не подавать, если конечно позволяет срок давности. Если проиграете и до ВСУ не пустят, будет возможность подать отдельный иск по КД или по вновьвыявленным, тем самым будет возможность остановить исполнительное пр-во.

А так боритесь, чем больше жалоб, ходотайств и т.п., возможно в будущем это будет ваш выигрыш.

И еще, что в решении по КД прописано, если обязали вернуть уплаченные проценты.

 

Спасибо!

 

А вот это не пробовали применять? Может подействует!?

УКРАЇНА

ВИЩА  РАДА  ЮСТИЦІЇ

РІШЕННЯ

 

16 липня 2015 року

Київ

№ 281/0/15-15

 

Про затвердження зразків скарг (заяв)

щодо поведінки судді, яка може мати

наслідком дисциплінарну відповідальність судді;

щодо порушення суддею чи прокурором

вимог щодо несумісності

 

Вища рада юстиції, розглянувши питання про забезпечення реалізації права громадян та юридичних осіб на звернення зі скаргами (заявами) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді; щодо порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України,

 

в с т а н о в и л а:

 

відповідно до статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження – це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників. Даною статтею Закону передбачено затвердження та розміщення Вищою радою юстиції на офіційному веб-порталі зразка скарги (заяви) щодо поведінки судді. 

 

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про Вищу раду юстиції» Вища рада юстиції розглядає питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України. Стаття 34 цього Закону передбачає, що до Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання стосовно порушення суддями, прокурорами вимог щодо несумісності може звернутися будь-яка особа, якій відомі відповідні факти.

 

З метою забезпечення однакового підходу до порядку затвердження та розміщення зразків скарг (заяв), які підлягають розгляду у Вищій раді юстиції, керуючись статтями 27, 34 Закону України  «Про Вищу раду

 

 

 

юстиції», статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції

 

в и р і ш и л а:

 

1.       Затвердити зразок скарги (заяви) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді (додається).

 

2.       Затвердити зразок скарги (заяви) щодо порушення суддею вимог щодо несумісності його посади із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України (додається).

 

3.       Затвердити зразок скарги (заяви) щодо порушення прокурором вимог щодо несумісності його посади із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України (додається).

 

4.       Секретаріату Вищої ради юстиції розмістити на офіційному веб-сайті Ради затверджені зразки скарг (заяв) та забезпечити їх розміщення на офіційному веб-порталі судової влади.

 

 

Голова Вищої ради юстиції                                                           І.М. Бенедисюк

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Вищої ради юстиції

16 липня 2015 № 281/0/15-15

 

 

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050

 

Скарга (заява)

щодо поведінки судді,

яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді

 

 

1. Інформація про заявника:

 

1.1. Заявник:_________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи)

1.2. Адреса місця проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи: _____________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________

(поштовий індекс, область, населений пункт, вулиця, номер будинку, квартири)

1.3. Номери засобів зв’язку:  ___________________________________________________________

(домашній, робочий або мобільний номер телефону, електронна адреса)

1.4. Статус заявника: _________________________________________________________________

                                       (сторона, третя особа, представник сторони (адвокат), інші учасники судового процесу тощо)

 

2. Інформація про суддю (суддів): _________________________________________________________________________

                                                                                    (прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів) Верховного Суду України

___________________________________________________________________________________________________________________

чи вищого спеціалізованого суду, на дії якого (яких) подається  скарга (заява))

_____________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________

 

3. Інформація у судовій справі: __________________________________________________________________

                                                                                             (якщо неналежна поведінка судді мала місце під час розгляду справи, за наявності

_____________________________________________________________________________________________________

 інформації, зазначити номер справи, сторони у справі, предмет судового розгляду; за наявності судового рішення - його дату та номер)

 

4. У чому полягає неналежна поведінка судді (суддів)? Зазначте одну або декілька підстав дисциплінарної відповідальності судді відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

 

ð      умисне або внаслідок недбалості:

ð                     незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості;

ð                     незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;

ð                     порушення засад гласності і відкритості судового процесу;

ð                     порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

ð                     незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;

ð                     порушення правил щодо відводу (самовідводу);

ð     безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;

ð     систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;

ð       умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;

ð       розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;

ð       неповідомлення суддею органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;

ð       неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);

ð       втручання у процес здійснення судочинства іншими суддями;

ð       неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;

ð       зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, передбачених законодавством;

ð       використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;

ð       допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам;

ð       ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради юстиції;

ð       визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.

 

5. Конкретні відомості про наявність у поведінці судді (суддів) ознак дисциплінарного правопорушення, які можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді (суддів):

 

_________________________________________________________________________________________________

(день, місяць, рік або період часу, коли суддею (суддями) допущено неналежну поведінку,

_____________________________________________________________________________________________________

зазначте факти з цього приводу)

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують викладені у скарзі

(заяві) відомості:

 

___________________________________________________________________________________(зокрема, судові рішення Верховного Суду України, які свідчать про порушення  норм права суддею вищого спеціалізованого

___________________________________________________________________________________          

                                                     суду, інші документи, що підтверджують викладені у скарзі (заяві) факти)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

З огляду на викладене, прошу притягти суддю (суддів)

 

____________________________________________________________________________________

         (прізвище, ініціали та посада судді)

___________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

 

до дисциплінарної відповідальності.

 

 

До скарги (заяви) додаю:

1._________________________________________________________________________________

                      (копії судових рішень та інших документів (за їх наявності), що підтверджують зазначені заявником відомості)

2._________________________________________________________________________________

3._______________________________________________________________________________

4._______________________________________________________________________________

 

 

         Всі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими, і я обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності.

   

 

 

“___” ____________ 20___ року                                                      ____________

                                                                                                             (підпис заявника

                                                                                                             або його представника)

 

 

 

 

Примітки:

 

1.Прізвище, ім’я, по батькові заявника і судді у пунктах 1 і 2 скарги (заяви) потрібно зазначати в називному відмінку, друкованими літерами. Інші відомості викладати чітким, розбірливим почерком.

2. Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження лише стосовно суддів Верховного Суду  України та суддів  вищих спеціалізованих судів.

3. Якщо у Вас є відомості/докази про будь-який злочин, скоєний суддею, повідомте про це правоохоронні органи. Така інформація не є предметом розгляду Вищої ради юстиції.

4. Письмова скарга (заява) може бути надіслана поштою або передана до Вищої ради юстиції.

Громадяни здійснюють право на звернення зі скаргою (заявою) особисто або через адвоката, юридичні особи – через адвоката, органи державної влади та органи місцевого                 самоврядування – через своїх представників.

5. Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної скарги (заяви). Адвокат, прокурор зобов’язаний відмовити у зверненні зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді за наявності конфлікту інтересів, а також у разі, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведінки якого подається відповідне звернення (частина друга статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

6.Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання завідомо безпідставної скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності адвокатом, такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом (частина четверта статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

7. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями (частина п’ята статті 93 Закону України                        «Про судоустрій і статус суддів»).

8. Відповідно до частини шостої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звернення повертається без розгляду, якщо:

1) звернення не відповідає визначеним цим Законом вимогам;

2) звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;

3) наведені у зверненні відомості стосуються тільки поведінки учасників процесу, працівників апарату суду або інших осіб;

4) у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв’язку зі смертю;

5) звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;

6) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються, вже були предметом перевірки і щодо них у дисциплінарному провадженні прийнято рішення.

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Вищої ради юстиції

16 липня 2015 № 281/0/15-15

 

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

вул. Студентська, 12-а, м. Київ, 04050

 

Скарга (заява)

щодо порушення суддею

вимог щодо несумісності його посади із заняттям діяльністю,

забороненою Конституцією України та законами України

1. Інформація про заявника:

 

1.1. Заявник:________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові фізичної або найменування юридичної особи)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.2. Адреса місця проживання (перебування) фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

(поштовий індекс, область, населений пункт, вулиця, номер будинку, квартири)

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

1.3. Номери засобів зв’язку: __________________________________________________________

(домашній, робочий або мобільний номер телефону, електронна адреса)

 

 

2. Інформація про суддю: _________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові та посада судді) ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

3. У чому полягає порушення суддею вимог щодо несумісності:                

ð      зайняття посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування чи з представницьким мандатом;

 

ð      наявність заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади»;

 

ð      поєднання своєї діяльності із підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку;

 

ð      належність до політичної партії чи професійної спілки, виявлення прихильності до них,  участь у політичних акціях, мітингах, страйках;

 

ð      є або був кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та органах місцевого самоврядування, бере (брав) участь у передвиборчій агітації;

 

ð      допустив порушення вимог щодо несумісності, визначених законодавством у сфері запобігання корупції.

4. Конкретні відомості про порушення суддею вимог щодо несумісності його посади із заняттям іншою діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України:__________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

5. Посилання   на   фактичні   дані   (свідчення,  докази),  що  підтверджують зазначені відомості: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

                 З  огляду   на   викладене,  прошу розглянути питання стосовно порушення суддею _____________________________________________________         _______________________________________________________________________

                                                                                    (прізвище, ініціали та посада судді)

вимог щодо несумісності, визнати порушення суддею зазначених вимог і внести подання відповідним органам про звільнення його з посади.

 

До скарги (заяви) додаю:

1.___________________________________________________________________________________

2.__________________________________________________________________________________

3.__________________________________________________________________________________

4.__________________________________________________________________________________

Всі зазначені мною відомості та подані матеріали є правдивими, і я обізнаний з тим, що у разі поширення неправдивої інформації мене може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності.

 

“___ ___________ 20___ року                                                       _____________________

                                                                                                            (підпис заявника

                                                                                                             або його представника)

 

Примітки:

 

1. Прізвище, ім’я, по батькові заявника і судді у пунктах 1 і 2 скарги (заяви) потрібно зазначити в називному відмінку, друкованими літерами. Інші відомості викладати чітким, розбірливим почерком.

2. Письмова скарга (заява) може бути надіслана поштою або передана заявником до Вищої ради юстиції особисто або через його представника.

3. Скарга (заява) без зазначення місця проживання (перебування) заявника, не підписана автором (авторами), а також така, з якої неможливо встановити авторство, визнається анонімною і розгляду не підлягає.

4. Не є порушенням вимог щодо несумісності відрядження судді для роботи у Вищій раді юстиції, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Національній школі суддів України.

5. Якщо у Вас є відомості/докази про будь-який злочин, скоєний суддею, повідомте про це правоохоронні органи. Така інформація не є предметом розгляду Вищої ради юстиції.

6. Якщо у Вас є відомості/докази про вчинення суддею корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, повідомте про це спеціально уповноважених  суб’єктів у сфері протидії корупції.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

на примере этого решения предпримите соответствующие действия: запрос в НБУ о продаже франка, был ли вообще зачислен франк на Ваш валютный 2620, посмотрите правила  продажи валюты на бирже и тд.

 

09.10.2012          

Справа 2-1383/11,2/1121/131/12                                        

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року Світловодський міськрайонний суд в складі головуючого судді Баранець А.М., при секретарі Завяловій Н.В. розглянув цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду і просить суд стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором за № 11111622000 від 26.01.2007 року в розмірі 11 557 швейц. Франків 11 сан. що за курсом НБУ  відносно гривні еквівалентно 104 445 гривень 09 копійок.  Заявлені вимоги мотивовані тим,що  між акціонерним товариством «УкрСиббанк», правонаступником якого по всіх правах та зобов»язаннях виступає  товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»та відповідачами  був укладений договір про надання споживчого кредиту  та заставу майна відповідно до якого  стягував надав боржнику кредит  в іноземній валюті   16 755,00 швейцар. франків 00 сан., що за курсом НБУ, на день укладення  договору  становило 67 977,23 грн.23 коп. Відповідно до умов договору  банком були виконані зобов»язання перед  позичальником та надано кредит  шляхом зарахування  кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Позичальник в свою чергу зобов'язався   використати кредит на зазначені у Договорі цілі  та здійснити  повернення суми кредиту, сплату  нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни встановлені Договором. З метою забезпечення  виконання обов»язків позичальника за кредитним договором був укладений договір поруки з ОСОБА_2.

Боржник  з березня 2010 року не виконує свої зобов'язання та порушує умови кредитного договору щодо щомісячного погашення  заборгованості по  кредиту та щомісячної сплати нарахованих процентів у повному розмірі, чим допускає  прострочення,  повернення  чергових  частин кредиту та процентів протягом  тривалого часу. Станом  на 25 серпня 2011 року  позичальник  не усунув порушення  основного  зобов»язання за кредитним договором й прострочену заборгованість по кредиту  та  нарахованим процентам не сплатив, кредит у повному обсязі банку не повернув.

Представник позивача в судове засідання не  з'явився, хоча про  день час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача та відповідач  в судовому засіданні позов не визнали та суду пояснили,що  належними доказами які підтверджують надання кредиту,рух коштів, наявність чи відсутність заборгованості та розмір цієї заборгованості можуть бути тільки первинні документи. Ці документи повинні відповідати правилам встановленим Національним банком України. На його запит до Національного банку України, щодо його заявки від 26.01.2007 року про продаж йому  на Міжбанківській валютній біржі швейцарських франків та купівлю української гривні він отримав відповідь, що такої операції 26.01.2007 року банк не здійснював.

Вважає,що банк вчинив шахрайській дії ввівши його в оману своєю пропозицією про дешевий кредит нібито наданий у швейцарських франках і спонукав його до виконання зобов'язань по договору за послуги, яких він не  отримував, що в свою чергу  призвело до погіршення його матеріального стану. За вказану  обробку банк стягнув  з нього  1465,73 грн., комісії та  2716,50 грн. які  не відомо куди поділися.

Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки відповідача, який належним чином був повідомлений про день, годину та місце слухання справи та про причину неявки суду не повідомив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

          Зі згоди позивача на підставі ст.224 ЦПК України суд розглядає справу з винесенням заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву в якій просить визнати недійсним кредитний договір від 26 січня 2007 року, мотивуючи тим,що при надані валютного кредиту,кредитор повинен був письмово повідомити його про можливий ризик подорощення валюти, чого він не зробив, вважає, що не справедливими є зокрема умови кредитного договору в частині надання кредиту та сплати відсотків за його користування у франках Швейцарії. Способом зловживання своїм правом як суб'єкта підприємницької діяльності порушення вимог закону, є те що банк фактично видав йому в гривнях отримавши від нього винагороду за нездійсненну валютно-обмінну операцію і всі ризики знецінення національної валюти України поклав виключно на нього.

Вислухавши думку сторін,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором  залишити без задоволення, зустрічну позовну заяву  ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що 26 січня 2007 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрсибБанк»надав ОСОБА_1 споживчий кредит,який був наданий у швейцарських франках (а.с.7-24).

Згідно договору поруки  поручителем виступила ОСОБА_2 (а.с.25-26).

Відповідно до ст.ст.1047,1051,54 ЦК України  підтвердженням отриманої суми кредиту на умовах викладених у кредитному договорі може бути розписка позичальника або інший документ,який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Банком не було надано підтвердження виконання ним своїх зобов'язань згідно з умовами п.п.1.1. та 1.5 кредитного договору № 1111622000 якими передбачено,що кредит видається в швейцарських франках шляхом зарахування банком цих коштів на поточений рахунок позичальника № НОМЕР_1.

Статтею 68 ЗУ «Про банки та банківську діяльність »встановлено,що банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої політики,розробленої на підставі правил , встановлених НБК України та стандартам України.

Відповідно до ст..1 ЗУ«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В судовому засіданні встановлено,що позивачем за первісним позовом надана роздруківка руху коштів по відкритому кредиту, відповідно до умов кредитного договору, розрахункового рахунку  № НОМЕР_1 з якої видно що 26 січня 2007 року на вказаний рахунок були зараховані дві суми коштів у гривні 1465,73 грн. яка пішла на сплату  ОСОБА_1 комісійної винагороди банком та 65260,73 грн. сума коштів у розмірі 65260,73 це гривневий еквівалент продажу, та 16755,00 швейцарських франків на Міжбанківський валютній біржі згідно заявки клієнта ОСОБА_1, хоча в договорі вказана інша сума 67977,23 грн. - це гривневий еквівалент 16755,00 франків. На запит відповідача до НАЦ банку України, щодо його заявки № 8 від 26 січня 2007 року , про продаж йому на Міжбанківський валютній біржі швейцарських франків і купівлю української  гривні він отримав відповідно до такої операції 26.01.20007 року банк не здійснював.

Відповідно до ст..236 ЦК України,нікчемний правочин,або правочин,визнаний судом недійсний, є недійсним з моменту його вчинення.

Правовими наслідками такого недійсного правочину, у відповідності до ст..216 ЦК України є двостороння реституція, тобто у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язує повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту та заставу майна спричиняє недійсність договору поруки та договору застави майнових прав.

Керуючись ст. ст.236,1047,1051,215- ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором  -залишити без задоволення.

     Зустрічний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»-задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № 11111622000 від 26.01.2007 року укладений між  Публічний акціонерним товариством «УкрсибБанк»та ОСОБА_1.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Світловодського

Міськрайонного суду                                                               А.М.Баранець    

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26849248

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Еще в помощь такие решения по шв.франку. Но здесь ребята сильно постарались, не каждому такое под силу.

 

 

Справа № 1512/2-1288/11

Провадження № 2/520/2435/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

17.01.2014 року                              Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді                    Реви С.В.,

при секретарі                              Бродецькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним та зобов'язання вчинити певні дії та зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про захист прав споживача, дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору, договору страхування через невиконання договірних зобов'язань із зловживанням правом кредитора та іпотеко держателя.

          Справа розглядалась судами неодноразово. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2009 року скасовано в порядку перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2009 року та справу призначено до розгляду за правилами встановленими ЦПК України.

          Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та відповідно до яких просила суд визнати недійним договір про надання споживчого кредиту № 11104036000, укладеного 22 грудня 2006 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» (нині ПАТ «УкрСиббанк»); зобов'язати ПАТ «УкрСиббанк» зарахувати на відкриті в цьому Банку (одеському відділенні № 309) на її ім'я поточні рахунки НОМЕР_2 та НОМЕР_3 безпідставно списані та неправомірно не зараховані грошові кошти в наступних розмірах: на поточний рахунок                                   НОМЕР_2 - 67.600 гривень 97 копійок, списані з цього рахунку, на поточний рахунок НОМЕР_3 - 51.721 долар США, з яких 2.300 доларів США (квитанція № 19 від 18 червня 2007 року) не зараховані та 49.421 долар США списаний з рахунку, і 44.452 гривні 97 копійок, з яких 42.600 гривень 97 копійок (квитанція № 8 від 27 грудня 2006 року) не зараховані на рахунок та 1.852 гривні списані з рахунку; зобов'язати ПАТ «УкрСиббанк» нарахувати за користування грошовими коштами в сумі 67.600 гривень 97 копійок (поточний рахунок НОМЕР_2), 51.721 долар США і 44.452 гривні 97 копійок (поточний рахунок                                НОМЕР_3) проценти у розмірі, що звичайно сплачується цим Банком за вкладом на вимогу за період з 27 грудня 2006 року по день ухвалення судом рішення в справі.

          В подальшому ПАТ «УкрСиббанк» (АКІБ «УкрСиббанк») звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту                        № 11104036000 від 22 грудня 2006 року у розмірі 383.375 швейцарський франків 20 сантимів, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 1.896.917 гривень 88 копійок, з яких:

          - заборгованість за основним та простроченим кредитом - 1.868.057 гривень 23 копійки;

          - заборгованість по строковим та простроченим відсоткам за користування кредитом - 26.565 гривень 20 копійок;

          - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 2.295 гривень 45 копійок.

          Крім того, ПАТ «УкрСиббанк» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у розмірі 1.730 гривень в рахунок відшкодування судових витрат.

          У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені позовні вимоги і просили їх задовольнити  в повному обсязі з підстав, викладених в уточненій позовній заяві. У задоволені зустрічного позову просили суд відмовити, зазначивши, що кредитні кошти за оспорюваним договором ОСОБА_1 ПАТ «УкрСиббанк» та його Одеським відділенням № 309, у якому на ім'я ОСОБА_1 відкриті рахунки за договорами рахунку № 255 і № 256 від 21 грудня 2006 року, не надавались, тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні. При укладені договору споживчого кредиту ПАТ «УкрСиббанк», зловживаючи правами кредитора, ввів ОСОБА_1 в оману щодо умов кредитного договору, включаючи і істотні умови цього договору, що відповідно до закону є підставою для визнання договору про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 26 грудня 2006 року недійсним.

          Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» у судовому засіданні первісний позов не визнав та в задоволені якого просив суд відмовити, а зустрічний позов просив задовольнити, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь банка заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 383.375 швейцарський франків 20 сантимів, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 1.896.917 гривень 88 копійок.

          При цьому представник ПАТ «УкрСиббанк» пояснив суду, що укладений з ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту відповідає вимогам чинного законодавства України. Банк не зобов'язаний вказувати в договорі і у графіку погашення кредиту сукупну вартість кредиту, суму основного платежу і процентів, які має щомісячно сплачувати кредитор, та інші пов'язані з обслуговуванням кредиту платежі. Банк виконав умови договору про надання споживчого кредиту. Кредит ОСОБА_1 було надано шляхом зарахування грошових коштів на відкритий нею в Одеському відділені № 309 ПАТ «УкрСиббанк» рахунок. ОСОБА_1 своїх обов'язків з погашення кредиту та процентів за користування кредитом не виконала.

          Представник третьої особи ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак про причини неявки у судове засідання представника суд не повідомив.

          Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідка                   ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

          Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», дія якого відповідно до рішення Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року по справі № 1-26/2011 поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, передбачає, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та  споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

          У судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року ПАТ «УкрСиббанк» зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит на споживчі цілі в іноземній валюті в сумі 410.000 швейцарських франків, що за курсом НБУ на вказану дату дорівнювало 1.701.500 гривень.

          Пунктом 1.5. договору передбачено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника                                                  НОМЕР_3 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

          Положеннями п. 1.2.1. встановлено, що надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 22 рудня 2006 року. по 22 грудня 2016 року. Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у вказаній вище сумі та сплатити проценти, комісії та інші платежі згідно умов договору на рахунок НОМЕР_4 в АКІБ «УкрСиббанк». Кредит вважається повернутим в разі зарахування грошових коштів спрямованих на погашення кредиту в повному обсязі на вказаний рахунок банку (п. 1.2.2. Договору).

          Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах,  встановлених законом.

          Згідно із п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048- 1052, 1054- 1055), статті 18- 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

          Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

          Положеннями п. 2 ч. 1, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно основних характеристик продукції,  зокрема таких як: її наявність, склад, методи використання, метод і дата надання, кількість, специфікація, очікувані результати споживання тощо (п. 1 ч. 2 ст. ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»).

          Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

          З договору про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року вбачається, його умови вводять споживача в оману стосовно таких істотних характеристик як дата надання (видачі) кредитних коштів, складу, кількості та порядку їх надання банком, а також стосовно очікуваного результату від отримання споживчого кредиту та його сукупної вартості.

          Зокрема, підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 вказаного договору встановлено: «надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 22 грудня 2006 року по 22 грудня 2016 року».

          Всупереч вимогам п. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в договорі про надання споживчого кредиту відсутня вказівка на конкретну дату видачі кредиту. Замість цього вказано період часу тривалістю в десять років: з 22 рудня 2006 року по 22 грудня 2016 року, що за положеннями п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», вводить споживача в оману, не дає йому можливість зробити свідомий вибір, отже за приписами закону відноситься до нечесної підприємницької діяльності.

          Також, відповідно до пунктів 1.1, 1.5 договору про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року передбачено надання споживачу кредиту (грошових коштів) в іноземній валюті в сумі 410.000 швейцарських франків шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_3 у цьому Банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

          В процесі розгляду справи представником ПАТ «УкрСиббанк» було надано Наказ АКІБ «УкрСиббанк» «Про затвердження внутрішнього банківського нормативного документу та умов кредитування клієнтів індивідуального бізнесу у швейцарських франках» № 1081 від 22 грудня 2005 року з Додатком № 1 «Паспорт кредитування фізичних осіб у швейцарських франках», яким визначено порядок взаємодії підрозділів Банку при наданні кредитів фізичним особам у швейцарських франках й при погашенні зобов'язань за такими кредитами. Посилаючись на вказаний внутрішній банківський нормативний документ, представник ПАТ «УкрСиббанк» наполягав, що виконання умов вищевказаного договору з надання ОСОБА_1 кредиту (грошових коштів) можливо виключно в національній валюті, а не в валюті, передбаченій договором (швейцарських франках), за обов'язкової попередньої процедури продажу швейцарських франків на МВРУ.

          Зважаючи на те, що текст договору про надання споживчого кредиту                № 11104036000 від 22 грудня 2006 року не містить будь-яких згадувань або посилань на Наказ АКІБ «УкрСиббанк» № 1081 від 22 грудня 2005 року та Паспорт кредитування, а документ з підписом ОСОБА_1, який би свідчив про її обізнаність з існуванням вказаних документів та їх змістом відсутній, та положення вказаних внутрішніх банківських документів суперечать пунктам 1.1, 1.5 вищезазначеного договору про надання споживчого кредиту, тому суд вважає, що ПАТ «УкрСиббанк» вдався до нечесної підприємницької діяльності і ввів ОСОБА_1 в оману стосовно валюти кредиту та порядку його надання.

          Також договір про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року всупереч вимогам положення п. 2 ч. 4ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не містить детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням, погашенням кредиту.

          Додаток № 1 «Графік погашення кредиту» до зазначеного кредитного договору не містить визначених пунктом 1. 3 цього договору даних про суми коштів, що належить сплатити позичальнику (споживачу) у кожному платіжному періоді в погашення основної суми кредиту і процентів за користування кредитом, ні в числовому, ні в процентному виразі, а тому у розумінні закону не є узгодженим графіком платежів позичальника на користь Банку.

          Крім того, положення договору про надання споживчого кредиту                     № 11104036000 від 22 грудня 2006 року та додатку № 1 «Графік погашення кредиту» містять двозначності щодо можливості та порядку дострокового повернення кредиту.

          Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами та висновком судово-економічної експертизи № 9353-9354 від 29 грудня 2011 року, наданим Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

          Таким чином, ОСОБА_1 також не було надано інформацію щодо таких істотних умов договору як загальна вартість кредиту та порядок його повернення.

          Враховуючи викладене, суд вважає, що ПАТ «УкрСиббанк» при укладенні договору про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року з ОСОБА_1, вдався до нечесної підприємницької діяльності, ввівши ОСОБА_1 в оману щодо таких основних характеристик кредиту, як валюта та загальна вартість кредиту, дата та порядок його надання і умови повернення споживачем.

          Згідно із ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на підставі      ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 1 ст. 230 ЦК України договір про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року підлягає визнанню недійсним.

          Положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

          Згідно із ст. 68 «Про банки та банківську діяльність», банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

          Пунктом 1.5 Положень про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених Постановою Правління НБУ № 254 від 18 червня 2003 року, передбачено, що організація операційної діяльності передбачає наявність документованих операційних процедур (правил) за всіма операціями, що здійснюються банками відповідно до законодавства України

          Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», та п. 2.1.1 Положень про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджених Постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

          Відповідно до п. 5.1 Положень про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених Постановою Правління НБУ № 254 від 18 червня 2003 року, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

          Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо.

          Суд, оцінивши відповідно до ст. 212 ЦПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив, що видача ОСОБА_1 кредитних коштів по договору про надання споживчого кредиту                     № 11104036000 від 22 грудня 2006 року у сумі 410.000 швейцарських франків не підтверджується.

          Про це свідчать досліджені судом банківські документи, витребуваними від ПАТ «УкрСиббанк», а також висновком судово-економічної експертизи № 9353-9354 від 29 грудня 2011 року, наданого Одеського науково-дослідним інститутом судових експертиз.

          Вказані у регістрах бухгалтерського обліку - банківських виписках за особовим рахунком НОМЕР_3 за 22 грудня 2006 року, 25 грудня 2006 року та рахунком НОМЕР_2 за 26 грудня 2006 року,                 27 грудня 2006 року операції спростовуються наступними дослідженими судом доказами: первинними банківськими документами; формами щоденної статистичної звітності АКІБ «УкрСиббанк» (Одеська область)       ф. № 550Д.03 «Розшифрування валютних рахунків», які подані до Національного банку України на виконання ст. 69 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених Постановою Правління НБУ № 124 від 19 Березня 2003 року, та щоденними оборотними відомостями відділення № 309 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Одесі за 21 грудня 2006 року - 27 грудня 2006 року; книгою обліку готівки та інших цінностей операційної каси АКІБ «УкрСиббанк» за 2006 рік.

          Зокрема, названими документами спростовується відомості вказані у виписці за 22 грудня 2006 року за рахунком НОМЕР_3 щодо зарахування на цей рахунок ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 410.000 швейцарських франків.

          Запис про здійснення вказаної банківської операції у виписці від 22 грудня 2006 року є необґрунтованим і безпідставним, оскільки здійснений з порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1.1 вказаного вище Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України та п. 5.1. Положення про організацію операційної діяльності в банках України,              а саме: за відсутності первинного документу - меморіального ордеру від 22 грудня 2006 року про зарахування грошових коштів у сумі 410.000 швейцарських франків на поточний рахунок ОСОБА_1 за                               НОМЕР_3, складення якого відповідно до перелічених вище положень законодавства України є обов'язковою умовою для подальшого внесення відповідного запису до банківської виписки.

          Вказана банківська операція спростовується даними статистичної форми № 550Д.03 за 22 грудень 2006 року та оборотної відомості відділення № 309 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Одесі за 22 грудень 2006 року, з яких вбачається, що ця операція Банком фактично не виконувалась.

          Крім того, вказана у виписці проводка суперечить Постанові НБУ         № 280 від 17 червня 2004 року «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України».

          Не підтверджується дослідженими в справі доказами і банківська операція з перерахування 25 грудня 2006 року з особового рахунку                НОМЕР_3, відкритого ОСОБА_1 на підставі договору банківського рахунку № 256 від 21 грудня 2006 року у відділенні № 309 Банку в м. Одесі, коштів у сумі 410.000 швейцарських франків на рахунок НОМЕР_5 з метою їх подальшого продажу на МВРУ.

          Надана суду представником ПАТ «УкрСиббанк» заява про продаж іноземної валюти або банківських металів № 1 від 25 грудня 2006 року не відповідає формі відповідної Заяви, встановленої Постановою НБУ № 82 від 05 березня 2003 року «Про затвердження Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання».  Ця заява складена з порушенням вимог пунктів 3.4 і 4.2 вказаної Постанови, внаслідок чого згідно з пунктами 4.3 та 4.9 цього Положення така заява до виконання не приймається.

          Крім того, в заяві про продаж іноземної валюти або банківських металів № 1 від 25 грудня 2006 року підписи від імені ОСОБА_1 та рукописний запис в графі «Гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів відповідно до курсу, що визначений в заяві» виконано не ОСОБА_1, а іншими особами, що встановлено висновком судово-почеркознавчої експертизи № 5889/02 від 05 серпня 2010 року, наданим Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

          Таким чином, ОСОБА_1 з такою заявою до Банку не зверталася.

          Запис про здійснення банківської операції з перерахування 25 грудня 2006 року з особового рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_3 коштів у сумі 410.000 швейцарських франків на рахунок НОМЕР_5 з метою їх подальшого продажу на МВРУ у виписці від 25 грудня 2006 року слід визнати необґрунтованим, оскільки він здійснений з порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1.1 вказаного вище Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України та п. 5.1. Положення про організацію операційної діяльності в банках України: за відсутності первинного документу - меморіального ордеру від 25 грудня 2006 року про списання грошових коштів у сумі 410.000 швейцарських франків з поточного рахунку ОСОБА_1 за НОМЕР_3, складення якого відповідно до вказаних вище положень законодавства України є обов'язковою умовою для подальшого внесення відповідного запису до банківської виписки.

          Також виконання Банком цієї операції спростовується даними статистичної форми № 550Д.03 за 25 грудня 2006 року, яка містить інформацію про всі банківські операції за названу дату.

          Згідно статистичної форми № 550Д.03 за 25 грудня 2006 року, обсяг операцій за балансовим рахунком НОМЕР_9 в АКІБ «УкрСиббанк» становить 77.605 швейцарських франків, а не 410.000,00 швейцарських франків. При цьому балансовий рахунок НОМЕР_10, який підлягає обов'язковому застосуванню, по операціям у швейцарських франках 25 грудня 2006 року взагалі не застосовувався. Даний факт також підтверджується оборотною відомістю відділення № 309 АКІБ « УкрСиббанк» в м. Одесі від 25 грудня 2006 року.

          Таким чином, зазначені докази свідчать, що на рахунок ОСОБА_1                НОМЕР_3, відкритого у відділенні №309 ПАТ «УкрСиббанк», коштів у сумі 410.000 швейцарських франків Банком не зараховувались.

          Недостовірною є і вказана у виписці від 26 грудня 2006 року інформація щодо зарахування з рахунку НОМЕР_6 на особовий рахунок НОМЕР_2, відкритого на підставі договору рахунку № 255 від 21 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_1 у відділенні № 309 «УкрСиббанк» в м. Одесі, коштів у сумі 1.648.200 гривень.

          Ці дані спростовуються статистичною формою № 550Д.03 за 25 грудня 2006 року, згідно з якою обсяг операцій цього дня за балансовим рахунком НОМЕР_10 по операціям в гривнях становив 3.509 гривень, а не 1.648.200 гривень. З щоденної оборотної відомості за 26 грудня 2006 року вбачається, що у відділенні № 309 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Одесі операція з зарахування грошових коштів у сумі 1.648.200 гривень на рахунки НОМЕР_9 не здійснювалася.

          На підтвердження вищезазначеної операції представником ПАТ «УкрСиббанк» надано оригінал та копії меморіального ордера від 26 грудня 2006 року. Меморіальний ордер згідно з пунктами 4.4., 4.7 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18 червня 2003 року є внутрішньобанківським документом та складається банком самостійно.

          Однак з матеріалів справи вбачається, що надані суду представником відповідача ПАТ «УкрСиббанк» два примірника одного й того ж самого меморіального ордеру відрізняються між собою підписами, прізвищами, ім'ям та по-батькові осіб, відповідальних за здійснення операції, що не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 4.3, 4.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, п. 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року і викликає сумніви в достовірності цих документів.

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обидва примірники вказаного меморіального ордеру не можуть бути взяті до уваги у якості доказів по справі.

          На підставі досліджених у справі доказів, суд вважає, що ОСОБА_1 27 грудня 2006 року готівкові кошти у сумі 1.644.903 гривні 60 копійок від Банку не отримувала.

          У матеріалах справи наявна заява на видачу готівки № 30 від 27 грудня 2006 року, підпис в якій від імені позивачки в графі «підпис отримувача» виконано не ОСОБА_1, а іншою особою. Цей факт підтверджується висновком № 2051/02 судово-почеркознавчої експертизи від 29 травня 2013 року, виконаним Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

          Відповідно до п. 4.2. Положення про ведення операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

          Відповідно до пунктів 1.2, 4.3, 4.4, 4.5 Положення про ведення операцій у національній валюті в Україні, затвердженеПостановою Правління НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Виправлення в касовій книзі, як правило, не допускаються. Якщо виправлення зроблені, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, що його заміщує.

          Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

          Судом було досліджено книгу обліку готівки та інших цінностей операційної каси відділення № 309 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Одесі за 2006 рік, кожен аркуш якої містить підписи керівника відділення банка, головного бухгалтера та завідуючого касою. Згідно вказаної книги обіг коштів у національній валюті по рахунку № 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку» (План рахунків бухгалтерського обліку банків України) за 26 грудня 2006 року та 27 грудня 2006 року відображено у сумах: залишок на 26 грудня 2006 року - 110.089 гривень 99 копійок; приход за 27 грудня 2006 року - 13.586 гривень 43 копійки; видаток за 27 грудня 2006 року - 9.712 гривень 29 копійок; залишок на 27 грудня 2006 року - 113.964 гривні 13 копійок.

          Таким чином, надана суду книга обліку готівки та інших цінностей операційної каси відділення № 309 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Одесі за 2006 рік спростовує дані про видачу 27 грудня 2006 року з операційної каси Банку готівки в сумі 1.644.903 гривень 60 копійок.

          Даний висновок також підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 9353-9354 від 29 грудня 2011 року, наданим Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

          Суд не приймає до уваги копію листа від 31 жовтня 2007 року, виконаного від імені ОСОБА_1, який надано Банком на підтвердження заявлених зустрічних позовних вимог, оскільки написання листа такого змісту не визнається самою ОСОБА_1 та спростовується показаннями свідка ОСОБА_2 та іншими вищевказаними письмовими доказами.

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що видача                   ОСОБА_1 кредиту (грошових коштів) за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року не підтверджується.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір кредиту на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця (кредитодавця) або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

          Згідно із ч. 1 та 3 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

          Положеннями ч. 1 та 2 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

          Пунктом 8 Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління НБУ № 337 від 14 серпня 2003 року, встановлено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

          Для зберігання грошей та для здійснення розрахунково-касового обслуговування на ім'я ОСОБА_1 у відділенні № 309 ПАТ (АКІБ) «УкрСиббанк» в м. Одесі 21 грудня 2006 року відкрито поточні рахунки:                     НОМЕР_2 у гривні - за договором банківського рахунку № 255 від 21 грудня 2006 року та НОМЕР_3 у гривні, швейцарських франках та доларах США - за договором банківського рахунку № 256 від 21 грудня 2006 року.

          Згідно з квитанціями, виданими ОСОБА_1 Банком, в період з 27 . грудня 2006 року по 28 січня 2008 року на поточні рахунки НОМЕР_2 та НОМЕР_3, загалом було внесено грошові кошти у сумі 112.053 гривні 97 копійок та 54.021 долар США.

          При цьому, загальна сума грошових коштів, що зараховані на поточні рахунки ОСОБА_1 згідно наданих АКІБ «УкрСиббанк» банківських виписок по вказаним банківським рахункам, складає 69.452 гривні 97 копійок та 51.821 долар США.

          Таким чином, за результатами співставлення сум коштів на рахунках               НОМЕР_2 та НОМЕР_3, внесених ОСОБА_1 згідно наданих банком позивачці квитанцій та зарахованих банком згідно виписок, вбачається, що Банком у ОСОБА_1 прийняті, але не зараховані на поточні рахунки грошові кошти у сумах 42.600 гривень 97 копійок (квитанція № 8 від 27 грудня 2006 року) та 2.300 доларів США, що на дату операції дорівнює 11.615 гривень (квитанція № 8 від 18 червня 2007 року).

          Вказані факти також підтверджуються висновком № 10161/10162 експертного дослідження документів фінансово-кредитних операцій, здійснених ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 від 26 жовтня 2009 року, наданим Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

          Відповідно до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

          В матеріалах цивільної справи наявні копії заяв про обмін (конвертацію) іноземної валюти або банківських металів № 1 від 30 січня 2007 року, № 1 від 28 лютого 2007 року, № 2 від 11 квітня 2007 року, № 4 від 17 травня 2007 року, № 5 від 29 травня 2007 року, № 6 від 25 червня 2007 року, № 8 від 06 липня 2007 року, № 10 від 08 жовтня 2007 року, № 11 від 30 жовтня 2007 року, № 3 від 17 квітня 2007 року, № 9 від 31 липня 2007 року, № 12 від 07 грудня 2007 року, № 13 від 29 січня 2008 року; заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 5 від 16 березня 2007 року, № 1 від 29 серпня 2007 року; заяв на переказ готівки № 17 від 14 березня 2007 року, № 8 від 29 січня 2007 року, № 1 від 17 квітня 2007 року, № 2 від 31 липня 2007 року, № 23 від 06 грудня 2007 року, № 21 від 28 січня 2008 року, № 21 від 06 липня 2007 року, № 7 від 30 жовтня 2007 року, на підставі яких ПАТ «УкрСиббанк» було здійснено списання з відкритих в АКІБ «УкрСиббанк» на ім'я ОСОБА_1 поточних рахунків НОМЕР_2 та НОМЕР_3 грошових коштів в сумі 69.452 гривні 97 копійок та 51.821 долар США, їх обмін (конвертація) та купівля валюти (швейцарських франків) з подальшим перерахуванням отриманих сум на банківський рахунок НОМЕР_8, не вказаний в жодному з вказаних вище договорів, укладених між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк».

          Проведеною за клопотанням ОСОБА_1 судовою почеркознавчою експертизою встановлено, що підписи  а рукописні записи від її імені у перелічених вище заявах виконані не самою нею, а іншими особами. Цей факт підтверджується висновком № 5889/02 судово-почеркознавчої експертизи від 05 серпня 2010 року.

          Враховуючи, що кредитні кошти ОСОБА_1 Банком не були надані, передбачені ст.ст. 10661071 ЦК України підстави для списання ПАТ «УкрСиббанк» грошових коштів з відкритих у відділенні № 309 ПАТ (АКІБ) «УкрСиббанк» в м. Одесі на ім'я ОСОБА_1 банківських рахунків                              НОМЕР_2 та НОМЕР_3 відсутні.

          Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

          Згідно із ст. 1070 ЦК України, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

          За таких обставин ПАТ «УкрСиббанк» в силу наведених положень закону зобов'язаний здійснити зарахування безпідставно списаних вказаних вище сум грошових коштів на поточні рахунки ОСОБА_1, а також сплатити проценти за користування ними.

          Розглянувши вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 за зустрічним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов до висновку, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено судом, кредитні кошти ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року ПАТ «УкрСиббанк» не були надані.

          Крім того, як вбачається з наданої суду відповідачем копії договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» 08 грудня 2011 року, ПАТ «УкрСиббанк» продав право вимоги за договором споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року ПАТ «Дельта Банк», у зв'язку з чим відповідно до ст. 514 ЦК України втратив право заявляти вимоги за вказаним договором про надання споживчого кредиту.

          Отже, з огляду на вищевикладене, оцінивши встановлені по справі обставини у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, які підлягають задоволенню у повному обсязі, а позовні вимоги зустрічного позову ПАТ «УкрСиббанк» є необґрунтованими та безпідставними, у задоволенні яких слід відмовити з підстав, викладених у мотивованій частині цього рішення.

          Керуючись ст.ст. 10116088209212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 21521623023651410511054106610681070,10711073 ЦК України, ст.ст. 556369 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 11119 Закону України «Про захист прав споживачів»ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

          Визнати недійним договір про надання споживчого кредиту                           № 11104036000, укладеного 22 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (нині Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»).

          Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» зарахувати на поточний рахунок НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_1 в Одеському відділенні № 309 Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на підставі договору поточного рахунку № 255 від 21 грудня 2006 року, безпідставно списані з цього рахунку грошові кошти у розмірі 67.600 (шістдесят сім тисяч шістсот) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок.

          Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» зарахувати на поточний рахунок НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_1 в Одеському відділенні № 309 Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на підставі договору поточного рахунку № 256 від 21 грудня 2006 року, грошові кошти у розмірі 51.721 (п'ятдесят одну тисячу сімсот двадцять один) долар США та 44.452 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 97 (дев'яносто сім) копійок, з яких Банком частина грошових коштів неправомірно не зарахована і решта безпідставно списана, а саме 2.300 (дві тисячі триста) доларів США (квитанція № 19 від 18 червня 2007 року) та 42.600 гривень (сорок дві тисячі шістсот) 97 (дев'яносто сім) копійок (квитанція № 8 від 27 грудня 2006 року) отримані банком і неправомірно не зараховані на цей поточний рахунок, а також 49.421 (сорок дев'ять тисяч чотириста двадцять один) долар США та 1.852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) гривні безпідставно списані з даного рахунку.

          Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» нарахувати за користування грошовими коштами у розмірі 67.600 (шістдесят сім тисяч шістсот) гривень 97 (дев'яносто сім) копійок, які неправомірно списані з поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_1 в Одеському відділенні № 309 Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на підставі договору поточного рахунку № 255 від 21 грудня 2006 року, проценти на умовах встановлених цим договором за період з 27 грудня 2006 року по день ухвалення цього рішення.

          Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» нарахувати за користування грошовими коштами в сумі 51.721 (п'ятдесят одну тисячу сімсот двадцять один) долар США та 44.452 (сорок чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 97 (дев'яносто сім) копійок, частина з яких неправомірно не зарахована, а решта безпідставно списана з поточного рахунку НОМЕР_2, відкритого на ім'я ОСОБА_1 в Одеському відділенні № 309 Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на підставі договору поточного рахунку № 256 від 21 грудня 2006 року, проценти, що звичайно сплачується цим Банком за вкладом на вимогу за період з 27 грудня 2006 року по день ухвалення цього рішення.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь держави грошові кошти у сумі 3.654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування судового збору.

          У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за безпідставністю позовних вимог.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя                                                                                          С.В. Рева

          Суддя                                                                          

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36788591

_________________________________________________________________________________

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Продожение:

 

 

Справа № 1512/2-1288/11

Провадження № 2/520/2435/14

У Х В А Л А

17.01.2014 року                              Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді                    Реви С.В.,

при секретарі                              Бродецькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним та зобов'язання вчинити певні дії та зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          Сторони звернулися до суду з вказаними позовами, за якими відкрито провадження у справі.

          У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі судово-економічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення поставити наступне питання:

          - Чи підтверджується документально надання АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_1 кредиту в сумі 410.000 швейцарських франків за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року шляхом безготівкового зарахування АТ «УкрСиббанк» кредитних коштів в сумі 410.000 швейцарських франків на поточний рахунок ОСОБА_1                           № НОМЕР_1 відкритого в АТ «УкрСиббанк» на підставі договору          № 256 банківського рахунку від 21 грудня 2006 року?

          Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що по цій справі вже призначалась судово-економічна експертиза та на те, що в матеріалах справи є достатньо доказів, на підставі яких суд може вирішити спір.

          Представник третьої особи ПАТ «Дельта Банк» у судове не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак про причину неявки суд не повідомив.

          Вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи слід відмовити з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Способами забезпечення судом доказів є зокрема призначення експертизи.

          Згідно із ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

          У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31 травня 2011 року по цій справі вже призначалась судово-економічна експертиза та під час призначення цієї експертизи представник ПАТ «УкрСиббанк» був присутнім у судовому засіданні, але не надав додаткових питань для їх вирішення експертами.

          При цьому, суд вважає, що на теперішній час не має необхідності в проведенні експертизи тому, що по справі вже проведено ряд експертиз (в тому числі і судово-економічну).

          Отже, з урахуванням вищевказаного, суд дійшов до висновку, що відсутні підставі для призначення експертизи, у зв'язку з чим слід відмовити представнику відповідача ПАТ «УкрСиббанк» у задоволенні клопотання про призначення по справі експертизи.

          Керуючись ст.ст. 133143209210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

          Відмовити представнику відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у задоволенні клопотання по призначенню по справі судово-економічної експертизи за безпідставністю.

          Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

          Суддя                                                                                          Рева С.В.      

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36788469

   Справа №  1512/2-1288/11

УХВАЛА

                                                              

01.10.2012  року                              Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді                    Реви С.В.,

при секретарі                              Грановському Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про захист прав споживача і дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту через невиконання договірних зобов'язань із зловживанням правом кредитора та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Сторони звернулись до суду з вказаними позовами, за якими відкрито провадження у справі.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заявили клопотання про витребування з ПАТ «Дельта Банк»копію кредитної справи, яка заведена АТ «УкрСиббанк»за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1.

          Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак причину неявки суду не повідомили.

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати  такі докази.

          Оскільки позивачка ОСОБА_1 не може надати суду необхідні відомості, то суд вважає, що їх необхідно витребувати з ПАТ «Дельта Банк».

          Керуючись ст. ст. 11137209210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

          Клопотання ОСОБА_1 та її представника про забезпечення доказів - задовольнити.

          Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»надіслати на адресу суду копію кредитної справи, яка заведена акціонерним товариством «УкрСиббанк»за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1 до 01 листопада 2012 року

          Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

          Суддя                                                                                          Рева  С.  В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36788639

______________________________________________________           Справа № 1512/2-1288/11

У Х В А Л А

31.05.2011 Київський районний суду міста Одеси у складі:

головуючого судді – Реви С.В.

при секретарі – Ганєві А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», за участю третьої особи Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія Український страховий Альянс», про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобов’язань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

В С Т А Н О В И В :

Сторони звернулись до суду з вказаними вище позовами, за якими відкрито провадження в цивільній справі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник звернулись до суду з клопотанням про призначення судової економічної експертизи з дослідження документів фінансово-кредитних операцій, посилаючись на те, що без проведення цієї експертизи не можливе повне і всебічне з’ясування обставин, які мають значення для справи, та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

На вирішення судової економічної експертизи позивачка і її представник просять суд поставити наступні питання:

- Чи підтверджується наданими суду ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УкрСиббанк»)банківськими документами видача ОСОБА_1, кредиту за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року у сумі 410000 швейцарських франків готівкою?

- Чи всі внесені ОСОБА_1, грошові кошти згідно з наданими ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УкрСиббанк») суду банківськими документами та переліченими вище квитанціями зараховані на поточні рахунки№26209062963101 та №26200062963100

ОСОБА_1, які відкриті в АКІБ «УкрСиббанк» 21 грудня 2006 року згідно договорів банківських рахунків № 255 та № 256 ?

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства документальне оформлення АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», банківських операцій з руху грошових коштів на рахунках №26209062963101 та № 26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1 ?

- Чи обґрунтовано здійснювалось списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1, в тому числі і на погашення суми кредиту, процентів, комісійних, тощо ?

- Чи правильно АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», здійснено розрахунок суми, яку банк за заявленим ним зустрічним позовом від 13.03.2008 р. просить суд стягнути на підставі договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року ОСОБА_1 ( Том. № 1, а. с. 14 - 23)?

- За яких умов, з якою періодичністю і в яких розмірах відповідно до договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 р. Банк мав право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100?

Проведення судової економічної експертизи з дослідження документів фінансово-кредитних операцій позивачка і її представник просять суд доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Мін’юсту України.

Представник відповідача ОСОБА_3 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» у судовому засіданні заперечував проти призначення вказаної експертизи, зазначивши, що в матеріалах справи є достатньо документів, на підставі яких суд може вирішити спір.

Представник третьої особи Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія Український страховий Альянс»у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що оскільки для повного і всебічного з’ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання, у справі слід призначити судову економічну експертизу.

Керуючись ст. ст. 143, 144, 210 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотанн ОСОБА_1 та її представника задовольнити.

Призначити у цивільній справі судово-економічну експертизу, на вирішення судової економічної експертизи поставити наступні питання:

- Чи підтверджується наданими суду ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УкрСиббанк»)банківськими документами видача ОСОБА_1, кредиту за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року у сумі 410000 швейцарських франків готівкою?

- Чи всі внесені ОСОБА_1, грошові кошти згідно з наданими ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше

АКІБ «УкрСиббанк») суду банківськими документами та переліченими вище квитанціями зараховані на поточні рахунки№26209062963101 та №26200062963100

ОСОБА_1, які відкриті в АКІБ «УкрСиббанк» 21 грудня 2006 року згідно договорів банківських рахунків № 255 та № 256 ?

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства документальне оформлення АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», банківських операцій з руху грошових коштів на рахунках №26209062963101 та № 26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1 ?

- Чи обґрунтовано здійснювалось списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1, в тому числі і на погашення суми кредиту, процентів, комісійних, тощо ?

- Чи правильно АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», здійснено розрахунок суми, яку банк за заявленим ним зустрічним позовом від 13.03.2008 р. просить суд стягнути на підставі договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року з ОСОБА_1 ( Том. № 1, а. с. 14 - 23)?

- За яких умов, з якою періодичністю і в яких розмірах відповідно до договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 р. Банк мав право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100?

Проведення судової економічної експертизи доручити експерту Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз, якого попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову від виконання покладених на нього обов’язків згідно ст. ст. 384, 385 КК України.

Надати в розпорядження експерта матеріали цивільної справи № 2-1288/11, а також оригінали банківських документів, які надав суду представник відповідача ОСОБА_2 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(раніше АКІБ «УкрСибБанк»).

Витрати по проведенню судової економічної експертизи покласти на ОСОБА_1.

Зупинити провадження у справі до отримання висновку експертизи.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

 

Суддя                                                                       Рева С. В.

  

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16375891

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-5338/09 Категорія ЦП: 25

Головуючий у першій інстанції Таваркіладзе О.М.

Доповідач Суворов В.О.

  У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

2009 року листопада місяця 25 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого Суворова В.О.   

суддів Градовського Ю.М.

Артеменко І.А.

при секретарі Пащенко Т.П.  

за участю: ОСОБА_3, в її інтересах адвоката ОСОБА_4, представника АКІБ "УкрСиббанк" Мхатварі Т.Л., представника ЗАТ "СК"Український страховий альянс" Калініченко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", третя особа: закрите акціонерне товариство "Страхова компанія Український страховий Альянс" про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобовязань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя та за зустрічним позовом акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -   

встановила:

  15 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до АКІБ "УкрСиббанк" третя особа: ЗАТ "Страхова компанія Український страховий Альянс" про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобовязань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя, вказуючи, що 22 грудня 2006 року вона уклала договір №11104036000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 410 000 швейцарських франків, але вона не отримала кредитні кошти, а отримала кошти з власного рахунку під видом кредитних АКІБ "УкрСиббанк", зловживаючи правом кредитора, стягує з її поточного рахунку комісійні за непередбачені договором послуги щодо продажу іноземної валюти, яку позивачка мала отримати у вигляді кредиту а також на власний розсуд розпоряджається особистим рахунком позивачки, не зазначеним в договорі страхування, як для зарахування кредитних коштів Крім того відповідач з одного боку сповіщає її про отримання 410000 швейцарських франків, а з іншого боку про їх продаж на МВРУ і видачу гривневого кредиту та підтверджує невірність рахунку, вказаного у кредитному договорі.

Представник АКІБ "УкрСиббанк" позов не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 383 375,20 швейцарських франків, що становило за курсом НБУ на час подання позовної заяви 1 896 917, 88 грн.

Рішенням суду від 19 серпня 2009 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_9 до АКІБ "УкрСиббанк", третя особа ЗАТ "Страхова компанія Український страховий Альянс" про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобовязань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя - відмовлено.  

Зустрічну позовну заяву АКІБ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АКІБ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11104036000 від 22 грудня 2006 року в розмірі 383375,20 швейцарських франків, що в еквіваленті відповідно курсу НБУ складає 2783303 грн. 90 коп. із розрахунку 7,26 грн. за 1 швейцарський франк та судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подання зустрічного позову в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього стягнуто 2785033 грн. 90 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 ставиться питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.  

Судовою колегією встановлено, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 1104036000 від 22.12.2006 року АКІБ "УкрСиббанк" надав ОСОБА_3 кредит в сумі 410000 швейцарських франків на споживчі цілі на строк до 22 грудня 2016 року. Вказані гроші були перераховані на рахунок НОМЕР_1 Надалі кредитні кошти в сумі 410000 швейцарських франків на підставі заяви ОСОБА_3 про продаж іноземної валюти № 1 від 25 грудня 2006 року були направлені на продаж на міжбанківській валютний ринок (МВР) і отримані від продажу кошти в українській гривні були зараховані на поточний рахунок № НОМЕР_2

27 грудня 2006 року ОСОБА_3 отримала гривню, що була отримана від продажу швейцарських франків в сумі 1644903,60 грн. на підставі її заяви № 30 від 27 грудня 2006 року. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору ОСОБА_3 зобовязалася повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. В забезпечення виконання зобовязань за даним договором 22 грудня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідачка передала у іпотеку приватний будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м "Чорноморка", вул. Проектована 1/18. Договір посвідчений того ж дня державним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 за реєстровим № 3362.  

Відповідно до п. 2.2 договору про надання споживчого кредиту, кредит, наданий банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.  

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору позичальник зобовязався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Терміни сплати кредиту та процентів встановлені п.1.2. п.1.3. Кредитного договору та графіком погашення кредиту, згідно з якими ОСОБА_3 зобовязалася кожного місяця сплачувати встановлені вказаним графіком суми по погашенню кредиту. Однак зазначенні зобовязання ОСОБА_3 не дотримуються, що підтверджується розрахунком заборгованості.  

Відповідно до п.п. 5.5, 9.1, 11.1 Кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань за даним договором, банк має право визнати термін дострокового повернення кредиту таким, що настав. При цьому кредит вважається обовязковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі.  

29 січня 2008 року ОСОБА_3 було направлено рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням письмову вимогу банку про дострокове повернення кредиту у повному обсязі у 31-ти денний строк. Однак у встановлений термін заборгованість за кредитом ОСОБА_3 погашена не була. Пунктом 8.2 Кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права і обовязки за даним договором і погоджується з ними. Через невиконання відповідачкою своїх зобовязань загальний розмір заборгованості перед позивачем станом на 11 березня 2008 року складав 383375,20 швейцарських франків, що за курсом НБУ становило 1896917,88 грн.  

ОСОБА_3 отримувала кредит і частково його гасила, однак потім стала стверджувати, що вона отримала свої кошти зі свого рахунку і ніякого кредиту не отримувала, хоча жодного документа про належність їй отриманих коштів не надала.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 та задовольняючи зустрічний позов АКІБ "УкрСиббанк" суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивачки ОСОБА_3 не відповідають дійсності і суперечать матеріалам справи та обставинам, що досліджені в судовому засіданні. І навпаки, зустрічний позов АКІБ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 підлягає задоволенню, як такий, що оснований на Законі і підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що доводи ОСОБА_3 про те, що АКІБ "УкрСиббанк" зловживаючи правом кредитора на власний розсуд розпоряджається особистим рахунком позивачки (26209062963101), не відповідають дійсності і суперечать матеріалам справи та обставинам, що досліджені в судовому засіданні. ОСОБА_3 не надано доказів про те, що вона внесла готівкою або шляхом безготівкового перерахування 1644903 грн. 60 коп. на рахунок НОМЕР_2 Суд першої інстанції вважає необґрунтованими пояснення ОСОБА_3 про те, що з її рахунку викрали гроші шляхом надання їх позивачці під видом кредитних, оскільки дані заяви не знайшли свого підтвердження і спростовані матеріалами справи і поясненнями відповідача, третьої особи та спеціаліста.

Довід апеляційної скарги про те, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України не заслуговує на увагу, з наступних підстав.

Звертаючись первісно до суду з позовом ОСОБА_3 ставила питання про дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року та іпотечного договору від 22 грудня 2006 року і договору страхування від 27 грудня 2006 року. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказала, що відповідно до кредитного договору вона не отримала кошти, відповідач незаконно з поточного рахунку стягує кошти, що належать їй, та розпоряджається її особистим поточним рахунком. В резолютивній частині позову ОСОБА_3 просила захистити її права як споживача шляхом припинення договірних правовідносин, а саме достроково розірвати дії договорів на підставі ст.ст. 13,1662910541068 ЦК України. Але позивачка не послалася на конкретну норму закону, яка регулює розірвання договірних відносин.

19 серпня 2009 року у ході судового засідання ОСОБА_3 подала доповнення до позову. Відповідно до доповнень до позову ОСОБА_3 просила захистити її права як споживача шляхом визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту.

Як убачається з позовних вимог в позові та доповнення до нього ОСОБА_3 звертається до суду з позовом в відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів". На думку судової колегії даний закон не розповсюджується на правовідношення, що виникли між сторонами, так як позивачка не виступає в даному випадку, як споживач, а є стороною у договорі. Таким чином, між сторонами існують правовідношення, що витікають з договорів. По-друге, позивачка в позові, доповненні до нього та в судовому засіданні звернулася тільки до закону "Про захист прав споживачів". Як було вже зазначено вище, вказаний закон не регулює правовідношення що існують між сторонами. Тому суд розглянувши вимоги вірно відмовив в задоволенні позову. По-трете звертаючись до суду першої інстанції з доповненнями до позову ОСОБА_3 підставою для визнання недійсним договору зазначила ті ж підстави, що і в первісному позові, які були розглянуті судом першої інстанції. При розгляді справи суд першої інстанції вірно встановив, що вказані підстави, а саме, що позивачка взагалі не отримувала кошти по кредиту, не знайшли свого підтвердження. Тому, не зважаючи на вказані доповнення, суд розглянув вимоги позивачки та вірно відмовив їй у позові.

Судова колегія не приймає до уваги висновки експертних досліджень, відповідно до яких на банківських документах, які підписані від імені позивачки, підпис виконаний іншою особою, оскільки вказані документи не стосуються питання підписання кредитного договору та отримання по ньому коштів.   

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 303304307 ч. 1 п. 1, 308313314315317319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -  

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.  

  

  Судді апеляційного суду Одеської області         В.О. Суворов

                          Ю.М. Градовський

                             І.А. Артеменко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9698601

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Продожение:

 

 

Справа № 1512/2-1288/11

Провадження № 2/520/2435/14

У Х В А Л А

17.01.2014 року                              Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді                    Реви С.В.,

при секретарі                              Бродецькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним та зобов'язання вчинити певні дії та зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          Сторони звернулися до суду з вказаними позовами, за якими відкрито провадження у справі.

          У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі судово-економічної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та на вирішення поставити наступне питання:

          - Чи підтверджується документально надання АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_1 кредиту в сумі 410.000 швейцарських франків за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року шляхом безготівкового зарахування АТ «УкрСиббанк» кредитних коштів в сумі 410.000 швейцарських франків на поточний рахунок ОСОБА_1                           № НОМЕР_1 відкритого в АТ «УкрСиббанк» на підставі договору          № 256 банківського рахунку від 21 грудня 2006 року?

          Представник позивачки ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що по цій справі вже призначалась судово-економічна експертиза та на те, що в матеріалах справи є достатньо доказів, на підставі яких суд може вирішити спір.

          Представник третьої особи ПАТ «Дельта Банк» у судове не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак про причину неявки суд не повідомив.

          Вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає, що у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи слід відмовити з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Способами забезпечення судом доказів є зокрема призначення експертизи.

          Згідно із ч. 1 ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

          У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31 травня 2011 року по цій справі вже призначалась судово-економічна експертиза та під час призначення цієї експертизи представник ПАТ «УкрСиббанк» був присутнім у судовому засіданні, але не надав додаткових питань для їх вирішення експертами.

          При цьому, суд вважає, що на теперішній час не має необхідності в проведенні експертизи тому, що по справі вже проведено ряд експертиз (в тому числі і судово-економічну).

          Отже, з урахуванням вищевказаного, суд дійшов до висновку, що відсутні підставі для призначення експертизи, у зв'язку з чим слід відмовити представнику відповідача ПАТ «УкрСиббанк» у задоволенні клопотання про призначення по справі експертизи.

          Керуючись ст.ст. 133143209210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

          Відмовити представнику відповідача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у задоволенні клопотання по призначенню по справі судово-економічної експертизи за безпідставністю.

          Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

          Суддя                                                                                          Рева С.В.      

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36788469

   Справа №  1512/2-1288/11

УХВАЛА

                                                              

01.10.2012  року                              Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді                    Реви С.В.,

при секретарі                              Грановському Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про захист прав споживача і дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту через невиконання договірних зобов'язань із зловживанням правом кредитора та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          Сторони звернулись до суду з вказаними позовами, за якими відкрито провадження у справі.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заявили клопотання про витребування з ПАТ «Дельта Банк»копію кредитної справи, яка заведена АТ «УкрСиббанк»за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1.

          Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак причину неявки суду не повідомили.

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати  такі докази.

          Оскільки позивачка ОСОБА_1 не може надати суду необхідні відомості, то суд вважає, що їх необхідно витребувати з ПАТ «Дельта Банк».

          Керуючись ст. ст. 11137209210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

          Клопотання ОСОБА_1 та її представника про забезпечення доказів - задовольнити.

          Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»надіслати на адресу суду копію кредитної справи, яка заведена акціонерним товариством «УкрСиббанк»за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року, укладеного з ОСОБА_1 до 01 листопада 2012 року

          Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

          Суддя                                                                                          Рева  С.  В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36788639

______________________________________________________           Справа № 1512/2-1288/11

У Х В А Л А

31.05.2011 Київський районний суду міста Одеси у складі:

головуючого судді – Реви С.В.

при секретарі – Ганєві А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», за участю третьої особи Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія Український страховий Альянс», про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобов’язань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -

В С Т А Н О В И В :

Сторони звернулись до суду з вказаними вище позовами, за якими відкрито провадження в цивільній справі.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник звернулись до суду з клопотанням про призначення судової економічної експертизи з дослідження документів фінансово-кредитних операцій, посилаючись на те, що без проведення цієї експертизи не можливе повне і всебічне з’ясування обставин, які мають значення для справи, та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

На вирішення судової економічної експертизи позивачка і її представник просять суд поставити наступні питання:

- Чи підтверджується наданими суду ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УкрСиббанк»)банківськими документами видача ОСОБА_1, кредиту за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року у сумі 410000 швейцарських франків готівкою?

- Чи всі внесені ОСОБА_1, грошові кошти згідно з наданими ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УкрСиббанк») суду банківськими документами та переліченими вище квитанціями зараховані на поточні рахунки№26209062963101 та №26200062963100

ОСОБА_1, які відкриті в АКІБ «УкрСиббанк» 21 грудня 2006 року згідно договорів банківських рахунків № 255 та № 256 ?

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства документальне оформлення АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», банківських операцій з руху грошових коштів на рахунках №26209062963101 та № 26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1 ?

- Чи обґрунтовано здійснювалось списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1, в тому числі і на погашення суми кредиту, процентів, комісійних, тощо ?

- Чи правильно АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», здійснено розрахунок суми, яку банк за заявленим ним зустрічним позовом від 13.03.2008 р. просить суд стягнути на підставі договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року ОСОБА_1 ( Том. № 1, а. с. 14 - 23)?

- За яких умов, з якою періодичністю і в яких розмірах відповідно до договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 р. Банк мав право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100?

Проведення судової економічної експертизи з дослідження документів фінансово-кредитних операцій позивачка і її представник просять суд доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Мін’юсту України.

Представник відповідача ОСОБА_3 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» у судовому засіданні заперечував проти призначення вказаної експертизи, зазначивши, що в матеріалах справи є достатньо документів, на підставі яких суд може вирішити спір.

Представник третьої особи Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія Український страховий Альянс»у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що оскільки для повного і всебічного з’ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання, у справі слід призначити судову економічну експертизу.

Керуючись ст. ст. 143, 144, 210 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотанн ОСОБА_1 та її представника задовольнити.

Призначити у цивільній справі судово-економічну експертизу, на вирішення судової економічної експертизи поставити наступні питання:

- Чи підтверджується наданими суду ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше АКІБ «УкрСиббанк»)банківськими документами видача ОСОБА_1, кредиту за договором про надання споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року у сумі 410000 швейцарських франків готівкою?

- Чи всі внесені ОСОБА_1, грошові кошти згідно з наданими ОСОБА_2 комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (раніше

АКІБ «УкрСиббанк») суду банківськими документами та переліченими вище квитанціями зараховані на поточні рахунки№26209062963101 та №26200062963100

ОСОБА_1, які відкриті в АКІБ «УкрСиббанк» 21 грудня 2006 року згідно договорів банківських рахунків № 255 та № 256 ?

- Чи відповідає вимогам чинного законодавства документальне оформлення АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», банківських операцій з руху грошових коштів на рахунках №26209062963101 та № 26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1 ?

- Чи обґрунтовано здійснювалось списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100, відкритих на ім’я ОСОБА_1, в тому числі і на погашення суми кредиту, процентів, комісійних, тощо ?

- Чи правильно АКІБ «УкрСиббанк», нині ОСОБА_2 комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», здійснено розрахунок суми, яку банк за заявленим ним зустрічним позовом від 13.03.2008 р. просить суд стягнути на підставі договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 року з ОСОБА_1 ( Том. № 1, а. с. 14 - 23)?

- За яких умов, з якою періодичністю і в яких розмірах відповідно до договору споживчого кредиту № 11104036000 від 22 грудня 2006 р. Банк мав право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків №26209062963101 та №26200062963100?

Проведення судової економічної експертизи доручити експерту Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз, якого попередити про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову від виконання покладених на нього обов’язків згідно ст. ст. 384, 385 КК України.

Надати в розпорядження експерта матеріали цивільної справи № 2-1288/11, а також оригінали банківських документів, які надав суду представник відповідача ОСОБА_2 комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»(раніше АКІБ «УкрСибБанк»).

Витрати по проведенню судової економічної експертизи покласти на ОСОБА_1.

Зупинити провадження у справі до отримання висновку експертизи.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

 

Суддя                                                                       Рева С. В.

  

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16375891

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-5338/09 Категорія ЦП: 25

Головуючий у першій інстанції Таваркіладзе О.М.

Доповідач Суворов В.О.

  У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

2009 року листопада місяця 25 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого Суворова В.О.   

суддів Градовського Ю.М.

Артеменко І.А.

при секретарі Пащенко Т.П.  

за участю: ОСОБА_3, в її інтересах адвоката ОСОБА_4, представника АКІБ "УкрСиббанк" Мхатварі Т.Л., представника ЗАТ "СК"Український страховий альянс" Калініченко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", третя особа: закрите акціонерне товариство "Страхова компанія Український страховий Альянс" про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобовязань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя та за зустрічним позовом акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -   

встановила:

  15 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до АКІБ "УкрСиббанк" третя особа: ЗАТ "Страхова компанія Український страховий Альянс" про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобовязань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя, вказуючи, що 22 грудня 2006 року вона уклала договір №11104036000 про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 410 000 швейцарських франків, але вона не отримала кредитні кошти, а отримала кошти з власного рахунку під видом кредитних АКІБ "УкрСиббанк", зловживаючи правом кредитора, стягує з її поточного рахунку комісійні за непередбачені договором послуги щодо продажу іноземної валюти, яку позивачка мала отримати у вигляді кредиту а також на власний розсуд розпоряджається особистим рахунком позивачки, не зазначеним в договорі страхування, як для зарахування кредитних коштів Крім того відповідач з одного боку сповіщає її про отримання 410000 швейцарських франків, а з іншого боку про їх продаж на МВРУ і видачу гривневого кредиту та підтверджує невірність рахунку, вказаного у кредитному договорі.

Представник АКІБ "УкрСиббанк" позов не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 383 375,20 швейцарських франків, що становило за курсом НБУ на час подання позовної заяви 1 896 917, 88 грн.

Рішенням суду від 19 серпня 2009 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_9 до АКІБ "УкрСиббанк", третя особа ЗАТ "Страхова компанія Український страховий Альянс" про захист прав споживача та дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору і договору страхування, через невиконання договірних зобовязань із зловживанням правом кредитора та іпотекодержателя - відмовлено.  

Зустрічну позовну заяву АКІБ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АКІБ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11104036000 від 22 грудня 2006 року в розмірі 383375,20 швейцарських франків, що в еквіваленті відповідно курсу НБУ складає 2783303 грн. 90 коп. із розрахунку 7,26 грн. за 1 швейцарський франк та судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подання зустрічного позову в сумі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього стягнуто 2785033 грн. 90 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 ставиться питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.  

Судовою колегією встановлено, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту № 1104036000 від 22.12.2006 року АКІБ "УкрСиббанк" надав ОСОБА_3 кредит в сумі 410000 швейцарських франків на споживчі цілі на строк до 22 грудня 2016 року. Вказані гроші були перераховані на рахунок НОМЕР_1 Надалі кредитні кошти в сумі 410000 швейцарських франків на підставі заяви ОСОБА_3 про продаж іноземної валюти № 1 від 25 грудня 2006 року були направлені на продаж на міжбанківській валютний ринок (МВР) і отримані від продажу кошти в українській гривні були зараховані на поточний рахунок № НОМЕР_2

27 грудня 2006 року ОСОБА_3 отримала гривню, що була отримана від продажу швейцарських франків в сумі 1644903,60 грн. на підставі її заяви № 30 від 27 грудня 2006 року. Відповідно до положень зазначеного кредитного договору ОСОБА_3 зобовязалася повертати отриманий кредит, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки. В забезпечення виконання зобовязань за даним договором 22 грудня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідачка передала у іпотеку приватний будинок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м "Чорноморка", вул. Проектована 1/18. Договір посвідчений того ж дня державним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 за реєстровим № 3362.  

Відповідно до п. 2.2 договору про надання споживчого кредиту, кредит, наданий банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.  

Згідно з п. 4.1. Кредитного договору позичальник зобовязався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни. Терміни сплати кредиту та процентів встановлені п.1.2. п.1.3. Кредитного договору та графіком погашення кредиту, згідно з якими ОСОБА_3 зобовязалася кожного місяця сплачувати встановлені вказаним графіком суми по погашенню кредиту. Однак зазначенні зобовязання ОСОБА_3 не дотримуються, що підтверджується розрахунком заборгованості.  

Відповідно до п.п. 5.5, 9.1, 11.1 Кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань за даним договором, банк має право визнати термін дострокового повернення кредиту таким, що настав. При цьому кредит вважається обовязковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобовязується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін у повному обсязі.  

29 січня 2008 року ОСОБА_3 було направлено рекомендованою кореспонденцією зі зворотним повідомленням письмову вимогу банку про дострокове повернення кредиту у повному обсязі у 31-ти денний строк. Однак у встановлений термін заборгованість за кредитом ОСОБА_3 погашена не була. Пунктом 8.2 Кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він повністю розуміє всі умови даного договору, свої права і обовязки за даним договором і погоджується з ними. Через невиконання відповідачкою своїх зобовязань загальний розмір заборгованості перед позивачем станом на 11 березня 2008 року складав 383375,20 швейцарських франків, що за курсом НБУ становило 1896917,88 грн.  

ОСОБА_3 отримувала кредит і частково його гасила, однак потім стала стверджувати, що вона отримала свої кошти зі свого рахунку і ніякого кредиту не отримувала, хоча жодного документа про належність їй отриманих коштів не надала.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 та задовольняючи зустрічний позов АКІБ "УкрСиббанк" суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивачки ОСОБА_3 не відповідають дійсності і суперечать матеріалам справи та обставинам, що досліджені в судовому засіданні. І навпаки, зустрічний позов АКІБ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 підлягає задоволенню, як такий, що оснований на Законі і підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що доводи ОСОБА_3 про те, що АКІБ "УкрСиббанк" зловживаючи правом кредитора на власний розсуд розпоряджається особистим рахунком позивачки (26209062963101), не відповідають дійсності і суперечать матеріалам справи та обставинам, що досліджені в судовому засіданні. ОСОБА_3 не надано доказів про те, що вона внесла готівкою або шляхом безготівкового перерахування 1644903 грн. 60 коп. на рахунок НОМЕР_2 Суд першої інстанції вважає необґрунтованими пояснення ОСОБА_3 про те, що з її рахунку викрали гроші шляхом надання їх позивачці під видом кредитних, оскільки дані заяви не знайшли свого підтвердження і спростовані матеріалами справи і поясненнями відповідача, третьої особи та спеціаліста.

Довід апеляційної скарги про те, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України не заслуговує на увагу, з наступних підстав.

Звертаючись первісно до суду з позовом ОСОБА_3 ставила питання про дострокове розірвання договору про надання споживчого кредиту від 22 грудня 2006 року та іпотечного договору від 22 грудня 2006 року і договору страхування від 27 грудня 2006 року. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказала, що відповідно до кредитного договору вона не отримала кошти, відповідач незаконно з поточного рахунку стягує кошти, що належать їй, та розпоряджається її особистим поточним рахунком. В резолютивній частині позову ОСОБА_3 просила захистити її права як споживача шляхом припинення договірних правовідносин, а саме достроково розірвати дії договорів на підставі ст.ст. 13,1662910541068 ЦК України. Але позивачка не послалася на конкретну норму закону, яка регулює розірвання договірних відносин.

19 серпня 2009 року у ході судового засідання ОСОБА_3 подала доповнення до позову. Відповідно до доповнень до позову ОСОБА_3 просила захистити її права як споживача шляхом визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту.

Як убачається з позовних вимог в позові та доповнення до нього ОСОБА_3 звертається до суду з позовом в відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів". На думку судової колегії даний закон не розповсюджується на правовідношення, що виникли між сторонами, так як позивачка не виступає в даному випадку, як споживач, а є стороною у договорі. Таким чином, між сторонами існують правовідношення, що витікають з договорів. По-друге, позивачка в позові, доповненні до нього та в судовому засіданні звернулася тільки до закону "Про захист прав споживачів". Як було вже зазначено вище, вказаний закон не регулює правовідношення що існують між сторонами. Тому суд розглянувши вимоги вірно відмовив в задоволенні позову. По-трете звертаючись до суду першої інстанції з доповненнями до позову ОСОБА_3 підставою для визнання недійсним договору зазначила ті ж підстави, що і в первісному позові, які були розглянуті судом першої інстанції. При розгляді справи суд першої інстанції вірно встановив, що вказані підстави, а саме, що позивачка взагалі не отримувала кошти по кредиту, не знайшли свого підтвердження. Тому, не зважаючи на вказані доповнення, суд розглянув вимоги позивачки та вірно відмовив їй у позові.

Судова колегія не приймає до уваги висновки експертних досліджень, відповідно до яких на банківських документах, які підписані від імені позивачки, підпис виконаний іншою особою, оскільки вказані документи не стосуються питання підписання кредитного договору та отримання по ньому коштів.   

Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.  

Керуючись ст.ст. 303304307 ч. 1 п. 1, 308313314315317319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -  

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.  

  

  Судді апеляційного суду Одеської області         В.О. Суворов

                          Ю.М. Градовський

                             І.А. Артеменко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9698601

 

Когда же это бля....во закончится. Закон "Про захист прав спожывачів" не розповсюджується, блин эти cудьи для приличия хоть бы выводы Конституционного суда прочитали, если не хотят закон читать.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

спасибо за тексты, АлПет, ремикс!
можно было номера решений или дел просто указать, дабы не утяжелять тему, неудобно потом искать то что нужно.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как же все-таки мне быть, каким способом просить апелляционный суд внести уточнения к исковому заявлению?

Только оставлять без рассмотрения, если это возможно и подавать заново.

 

Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду

1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

 

В принципе это возможно.

 

Нужно посмотреть, как у Вас ситуация по исковой давности.

Оставленный иск без рассмотрения не прерывает исковую давность.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 months later...

Очень прошу помощи. Суть -суд с Укрсиббанком по автокредиту . Условие надання кредиту " Кредит( дол) надається шляхом зарахування коштів на поточний рах. Позичальника 2620.... для подальшого цільового призначення "  ( было перечисление    на автосалон в грн) ,Судья просит уточнить,какие именно документы надо витребовать у банка.Для этого мне надо понимать,какие  первичные документы должны были быть в банке, которые подтвердят получение валюты  в кредит и оплату в гривне на автосалон, Все тянет на мнимую сделку, Помогите,пожалуйста.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...