Bolt

Судебный сбор - 2015, у кого какие мысли...

Recommended Posts

7 минут назад, Jolly Roger сказал:

Нет, чуть-чуть в курсе ))), просто я наверное забегаю наперед, считая что кассацию удовлетворят )))

Если вообще захотят открыть кассационное производство... и уже после этого вытребовать дело и рассмотреть скаргу хоть короткой коллегией...

Share this post


Link to post
Share on other sites
Только что, Bolt сказал:

Если вообще захотят открыть кассационное производство...

Как показывает практика (решения из реестра) ВССУ удовлетворяет такие жалобы

Share this post


Link to post
Share on other sites
Только что, Jolly Roger сказал:

Как показывает практика (решения из реестра) ВССУ удовлетворяет такие жалобы

Ну это те по которым доповидач открывает производство... Других то в реестре не видно...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Обратите внимание на это... и не забегайте наперёд про вытребовывания справы это уже после открытия производства...

Стаття 328. Відкриття касаційного провадження у справі

1. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суддя-доповідач у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду.

Share this post


Link to post
Share on other sites

А вот ещё внимательнее читайте, особенно пункт 5, это любимый пункт футболистов-доповидачей...

4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо:

1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства;

2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;

3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу;

4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;

5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

5. Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

6. Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, Jolly Roger сказал:

Ну если доповидач будет "футболистом", как думаете стоит подавать в ВСУ заявление ?

Да конечно, обязательно... Если есть основания неодинакового применения кассацией норм права...

Share this post


Link to post
Share on other sites
6 минут назад, Bolt сказал:

А вот ещё внимательнее читайте, особенно пункт 5, это любимый пункт футболистов-доповидачей...

4. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо:

1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку цивільного судочинства;

2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;

3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме рішення чи ухвалу;

4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме рішення чи ухвалу;

5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

5. Неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для відкриття касаційного провадження незалежно від обґрунтованості касаційної скарги.

6. Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Ну Вы меня прям с небес спустили, а то я уже был уверен что ВССУ отменит ухвалу. А оно, вон оно как :( может быть

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 минуты назад, Jolly Roger сказал:

Ну Вы меня прям с небес спустили

Бывает... ))) Иногда надо и по земельке ходить...)))

3 минуты назад, Jolly Roger сказал:

а то я уже был уверен что ВССУ отменит ухвалу

Здесь ни в чём нельзя быть уверенным, тем более в ВССУ... Хорошо если вообще откроет провадження, и хорошо если после этого рассмотрит его в течении 2-3 лет...

Share this post


Link to post
Share on other sites
5 минут назад, Jolly Roger сказал:

А оно, вон оно как :( может быть

Отож...)))

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 минуты назад, Jolly Roger сказал:

Ну Вы меня прям с небес спустили

Да-а-а-а , пребывая на небесах ЦПК освоить трудно, тут бы на грешную землю стоит спуститься...  Но оказывается на небесах есть и-нет, где можно закидывать вопросы 2-го курса юрфака :)

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, west11 сказал:

Да-а-а-а , пребывая на небесах ЦПК освоить трудно, тут бы на грешную землю стоит спуститься...  Но оказывается на небесах есть и-нет, где можно закидывать вопросы 2-го курса юрфака :)

Если-бы я закончил юрфак, наверное сам был судьей )))

Share this post


Link to post
Share on other sites
6 минут назад, Jolly Roger сказал:

Буду ждать ухвал с апелляции и кассации. Спасибо за советы.

Можете и сами на сайтах отслеживать продвижение Ваших скарг...

Всегда пожалуйста... )))

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 минуты назад, Jolly Roger сказал:

Если-бы я закончил юрфак, наверное сам был судьей )))

Вы так хотите быть судьёй...))) Нет там ничего хорошего... Я вот например не хочу им быть...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Нет судьей быть не хочу, не суди и не будешь судимым. Хочу чтобы решения были справедливыми. 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 часов назад, Jolly Roger сказал:

Нет судьей быть не хочу, не суди и не будешь судимым. Хочу чтобы решения были справедливыми. 

Это правильно...))

Share this post


Link to post
Share on other sites
7 часов назад, Jolly Roger сказал:

Хочу чтобы решения были справедливыми

Для этого необходимо закончить юрфак или обратиться за помощью к профессионалу. По аналогии с медициной - если расчитываю на удачную хирургическую операцию, то... ? Правильно, обращаюсь к хирургу, НО не для обучения, а для того, что он (хирург) сделал эту операцию :rolleyes: 

Недавно прочитал пословицу : "Юриспруденция в наше время достигла такого уровня, что уже не важно, прав ты или виноват, важно - чей адвокат лучше, а чей хуже".

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

ВСУ: споживач звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, але має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях (справа № 6-185цс17, 06.09.17)

Фабула судового акту: Питання звільнення  від сплати судового збору позивачів у справах про захист прав споживачів довго залишалось невизначеним. Судова практика, яка склалась за останній час, зводилась до двох протилежних позицій.

В ухвалах, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судді Верховного Суду України фактично зобов’язували споживачів сплачувати судовий збір, посилаючись на те, що зі змісту ст.5 закону «Про судовий збір» (зміни до неї в цій частини прийняті пізніше, ніж закон «Про захист прав споживачів»), убачається, -  з 01 вересня 2015 року споживачі за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав, не належать до суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявників на положення закону «Про захист прав споживачів» не можна брати до уваги.

У Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ однозначної практики із цього питання не було. Але більшість суддів цієї інстанції все ж вважають, -  оскільки ст. 5  Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»  не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, в тому числі і статтею 22 Закону України від 22 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів». При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України. 

На підтвердження такого підходу ВССУ посилався  і на  п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати», яким судам надавалось саме таке роз'яснення.

Але з 06 вересня 2017 року з прийняттям Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України Постанови  № 6-185цс17ця, скажімо так, - проблема, знайшла своє вирішення.

Отже, предметом розгляду судів в цій справі був позов позичальника (споживача) до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів. При цьому скарга стосувалась ухвали Апеляційного суду Київської області, якою апеляційну скаргу позивача визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки він не усунув указаних судом недоліків скарги, зокрема не сплатив судовий збір, а також ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою  касаційну скаргу  позивача також визнано неподаною та повернуто заявнику з тієї ж підстави.

ВСУ, приділивши багато уваги теоретичному аналізу законодавчих приписів, що регламентують сплату судового збору у справах про захист прав споживачів, відмовив у задоволенні заяви про перегляд вказаної ухвали ВССУ.

Суть висновку ВСУ, що окремо не формувався, а випливає з тексту постанови, полягає в наступному - споживач, право якого порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів», звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то  у таких випадках він зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4  Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір».

У зв’язку з зазначеним доречно нагадати припис статті 360-7 ЦПК України, згідно з яким висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Що до моєї особистої думки, то, виходячи з того ж Закону України  «Про судовий збір», таку позицію важко назвати логічною.

Адже, відповідно до ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору за подання до суду апеляційної та касаційної скарг, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України  становлять, відповідно, 110, 120, 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Але нагадаю, в нашому випадку  за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції не було сплачено жодної копійки.

 

                                                                                                 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

6 вересня 2017 року

 

                               м. Київ

 

 Судова палата у цивільних справах

  Верховного Суду України у складі:

головуючого

Сімоненко В.М.,

суддів:

Гуменюка В.І.,

   Охрімчук Л.І.,

   Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів за заявою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  27 грудня  2016 року

    в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що видача кредиту в іноземній валюті суперечить чинному законодавству, а тому на позивача за змістом такого договору покладено валютний ризик, що призвело до істотного дисбалансу його інтересів як споживача.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  8 липня  2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки він не усунув указаних судом недоліків скарги, зокрема не сплачено судовий збір.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2016 року касаційну скаргу  ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику з тієї ж підстави.

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   від  27 грудня 2016 року, в якій просив скасувати цю ухвалу з передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції,  а саме статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  27 квітня 2016 року, в якій, на його думку, по-іншому застосовані зазначені норми права.        

 Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції.

Визнаючи заяву неподаною та повертаючи її заявнику, суд касаційної інстанції виходив з того, що позивач як споживач не звільняється від сплати судового збору при подачі касаційної скарги і повинен сплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовій збір».

Проте в наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  від  27 квітня 2016 року суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що  відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі при подачі касаційної скарги звільняються від сплати судового збору.

Отже, наявне неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Усуваючи розбіжності в застосуванні судом зазначених норм права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закон України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI) судовий збір – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами статей 79, пункту п’ятого статті 119, частини другої статті  297, частини другої статті 328, абзацу третього частини першої статті 358 ЦПК України судовий збір належить до судових витрат, пов’язаних з розглядом судової справ, які несуть сторони в судах усіх рівнів, зокрема при розгляді позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги чи заяви про перегляд судових рішень (Верховний Суд України).

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом № 3674-VI (стаття друга цього Закону).

Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов’язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону (ЦПК України) та Закону № 3674-VI. При цьому процесуальна норма частини другої статті 79 ЦПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону № 3674-VI.

Об’єкти сплати судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону № 3674-VI.

Такими об’єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду (позовна заява, апеляційна чи касаційна скарга, заява про перегляд судового рішення тощо). Так само ця норма визначає процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється ( частина друга статті третьої цього Закону) 

Стосовно документів, за подання яких судовий збір справляється, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору. При цьому розміри ставок судового збору так само залежать від характеристики об’єкта справляння – позовна заява,  скарга чи інша заява (в деяких випадках – у поєднанні з характеристикою суб’єкта, який звертається до суду).

Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір». При цьому передбачені в цій статті особи, які мають пільги щодо сплати судового збору, звільняються від його сплати під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, про що прямо зазначено в абзаці першому частини першої статті 5 цього Закону.

Пункт сьомий статті п’ятої Закону № 3674-VI у первісній редакції передбачав звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав.

Одночасно частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Разом з тим від часу прийняття Закону України «Про судовий збір» до нього неодноразово вносилися зміни.

Найпомітніші зміни відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» (далі – Закон № 484-VIII).

Законом № 484-VIII суттєво підвищено ставки судового збору, а також одночасно значно скорочено перелік суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору (відповідно викладено в новій редакції  і статті 4, 5 Закону України «Про судовий збір)».

Так, Законом № 484-VIII стаття п’ята викладена у новій редакції, відповідно до якої особи, які зазначені у цій статті звільняються від сплати судового збору у всіх судових інстанціях відповідно до зазначеного у ній переліку.

За змістом цієї норми Закону з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору, такі особи як споживачі виключені.

Зазначений перелік є вичерпним щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

Разом з тим зміни в чинній редакції частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав не внесено а тому після набрання чинності Закону № 484-VIII спостерігається збіг темпоральної (часової) та змістовної (сутнісної) колізій правових норм одного й того ж рівня.

Так, Закон № 484-VIII є спеціальним законом у питаннях звільнення від сплати судового збору. Стаття п’ята цього закону передбачала безумовне звільнення від сплати судового збору споживачів, але внаслідок викладення статті 5 цього Закону в новій редакції згідно із Законом № 484-VIII споживачі на сьогодні відсутні в переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору у всіх судових інстанціях.

При цьому частина третя статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», який є спеціальним законом саме в цій сфері захисту прав споживачів звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову на захист своїх порушених прав

 З метою подолання такої змішаної колізії, на нашу думку, слід виходити з такого.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

 Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів  від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.  У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п’ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб’єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об’єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції  будь-якого з об’єктів справляння судового збору.

Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов’язково слід у системному зв’язку з нормами статей 1 – 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючи характеристику об’єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.

Як уже зазначалося вище, статті  3 і 4 Закону № 3674-VI визначають, що об’єктом справляння судового збору є процесуальний документ – позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об’єкта справляння судового збору.

Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв’язку з положеннями статей 1 – 6 Закону  № 3674-VI, зокрема статті п’ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв’язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.

Оскільки споживач не звільняється від сплати судового збору за подання до суду інших документів як окремих об’єктів справляння судового збору, зокрема апеляційної, касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України, то  у таких випадках він зобов’язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач як споживач не звільняється від сплати судового збору, а тому обставини, які стали підставою для перегляду судового рішення, не підтвердились.

За таких обставин відповідно до статті 3605 ЦПК України у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 355, 3603, 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

   п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  27 грудня  2016 року відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Да читал... Еще бы понять истоки вывода: "звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України". Как видим ч. 3 ст. 22 ЗУ ПЗПС: " Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав", такого указания НЕ СОДЕРЖИТ !?  ВСУ-ки, как всегда творчески подходят к прочтению Закона :D

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 минуты назад, west11 сказал:

Да читал... Еще бы понять истоки вывода: "звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов’язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України". Как видим ч. 3 ст. 22 ЗУ ПЗПС: " Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав", такого указания НЕ СОДЕРЖИТ !?  ВСУ-ки, как всегда творчески подходят к прочтению Закона :D

Да и сам сижу и пытаюсь именно это понять...))

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 часа назад, Bolt сказал:

Да и сам сижу и пытаюсь именно это понять...))

А может и не стоит пытаться понять то, что понять невозможно ? Что это первый и единственный ВСУ-ный бред ? У них там эпидемия правового нигилизма, так чего удивляться его симптомам ? :o

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 минуты назад, west11 сказал:

А может и не стоит пытаться понять то, что понять невозможно ? Что это первый и единственный ВСУ-ный бред ? У них там эпидемия правового нигилизма, так чего удивляться его симптомам ? :o

То ли ещё будет...)))

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Лед тронулся! Уже радует, что все-таки ВСУ признал ч.3 ст.22 ЗУ ЗПП и сказал - потребители при подаче иска не платят СС. Значит можно сказать, что ставка СС для потребителей при подаче исков равна нулю. Из этого вытекает не только логический вывод, но и арифметический расчет, что при подаче апелляции, кассации или заявления в ВСУ, где размер СС привязан к ставке СС за подачу иска, судебный сбор не уплачивается, потому что любой процент от ничего, получается ничего, т.е. нуль. Самое странное, что ВСУ скорей всего и сам это понимает, ведь это очевидно, и в тоже время начинает нести АХИНЕЮ !!!

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

судьи ВСУ в вопросе судебного сбора руководствуются не законом и не верховенством права — а исключительно негласными вказивками ДСА

ДСА требует драть судебный сбор со всех, и судьи ВСУ это требование смиренно исполняют

 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show