Recommended Posts

  • Ответы 5.9k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Опубликовано

Но судя С решений вопрос о причине (застереження) такой регистрации остаётся открытым. Интересно, а что С апеляциями?

Пока апеляций нет, а вот когда судяться с вектором о снятии регистрации на них вектор подает на апеляцию.

Опубликовано

Я так понимаю, что можно закинуть еще и этот иск, если гоблины уже не продали квартиру?

Даже нужно! И желательно всем, всем, всем это делать у кого такая ситуация, а потом также возвращается в своё имущество.

У меня в каждом заседании был новый "представитель". Думаю что не всё так у них гладко, как у них на сайте написано.

Опубликовано

Я так понимаю, что можно закинуть еще и этот иск, если гоблины уже не продали квартиру?

Не то что можно, а уже нужно было, тем более вы из Киева, а прецендент в адм, суде Киева есть, вам в исковом можно прямо ссылаться на эти решения. И если ребенок в квартире прописан привлекать орг. опеки. 3 лицом.

Опубликовано

Еще раз поясните, пожалуйста, почему именно админсуд.

 

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону №1952-IV, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Опубликовано

Еще раз поясните, пожалуйста, почему именно админсуд.

Когда нотариус "перекидывал" Вашу квартиру на калек(торов), он действовал как субьэкт владних повноважень (гос регистратор)
Опубликовано

А также антологичные решения в админ. судах города Одессы, Полтавы, Ровно. Волынь, Винница 

 

В поиск что вбивали, какую фразу...

Опубликовано

Когда нотариус "перекидывал" Вашу квартиру на калек(торов), он действовал как субьэкт владних повноважень (гос регистратор)

Раз так, то и 19 статья КУ пришивается на раз.

Со всеми вытекающими.

А там и ст. КК в части превышения полномочий.

Опубликовано

Раз так, то и 19 статья КУ пришивается на раз.

Со всеми вытекающими.

А там и ст. КК в части превышения полномочий.

Итак, что мы имеем если практика устоится. А она должна устояться.

 

Отже, з наведеного слідує, що реєстраційна дія щодо реєстрації за ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс" права власності на квартиру АДРЕСА_1, що здійснена 16.04.2015, проведена з порушенням компетенції, а тому її не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону.

...

 

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 20731570 від 16.04.2015.

 

Это все хорошо. Но ответственности нет.

А должна быть.

Допустим, есть/будет  решение суда, которое вступило в законную силу. Следовательно, доказывать факт противоправных действий уже не надо повторно. 

Что теперь скажет адвокат черных нотарей? Или снова философствовать будет о невиновности нотаря? 

 

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень НОМЕР_5, прийняте 24 червня 2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Борисом Михайловичем про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру НОМЕР_2, загальною площею 69,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, за товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (код ЄДРПОУ 38004195).

 

Так прав ли был мальчонка, когда превышал свои полномочия?

 Нужно наказать негодяя или все на этом и закончить? 

Опубликовано

АпПет и Васили, огромное спасибище.

 

Реш судов четко показывают подсудность в окруж. админсуд Киева. Нотариус выступал как госрегистратор. Как я изначально и объяснял.

 

То , что он физлицо никто не оспаривает. , но ведь госрегистратор сам по себе - тоже физлицо, но во время совершения действий он действует от имени государства.

 

П.С. Дух и Я.Воронежский ваше мнение может быть тоже верное, но практики в районном суде Харькова нет, и времени на эксперимент нет.

 

Ещё раз спасибо Васили за подкрепление позиции решениями - это очень грамотно.

Опубликовано

в Окружном суде г. Киева иски к нотарям принимаются и рассматриваются, именно по их функции "регистратора". Более того, админсуд столицы и окреми ухвалы выдают если нотари доки не приносят, и письма в ГПУ пишут. 

Опубликовано

в Окружном суде г. Киева иски к нотарям принимаются и рассматриваются, именно по их функции "регистратора". Более того, админсуд столицы и окреми ухвалы выдают если нотари доки не приносят, и письма в ГПУ пишут.

А что это они? Может какая новая суд. реформа намечается?
Опубликовано

Решение очень спорное. Например, вывод суда: «Суд наголошує, що повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав повязуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася. Посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно - не мало місця.», ставят под сомнение правильное понимание судом совершения нотариальных действий нотариусами Украины.

Собственно именно на этом обстоятельстве построено всё решение.

Много моментов которые можно оспорить, нет ни времени ни желания, да и не моё это дело писать апелляцию на это решение

О подсудности вопрос тоже однозначного решения не имеет. Законом четко определено, что «державний  реєстратор  є  державним службовцем, крім випадку, коли  державним  реєстратором  є  нотаріус як спеціальний суб’єкт», ст.9 Закон України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» . Закон не меняет статус физ/лица-нотариуса на статус госслужащего, а конкретно определяет статус как специальный при проведении таких действий, т.е. физ/лицо имеющее право выполнять функции госрегистратора.

Нотариус как был физ/лицом так и остался и Закон нигде не определи, что на время выполнения госрегистрации какое-либо лицо включая нотариуса меняет свой статус как субъект права. Следовательно иск к нотариусу правомерно подать в общей юрисдикции, оспаривая действия нотариуса, а не госрегистратора.

Вопрос о нот/действии остался открытым.

 

Подождем решения вышки.

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №   826/5977/15                                         Головуючий у 1-й інстанції:   Літвінова А.Ю.                                                                                              Суддя-доповідач:  Пилипенко О.Є.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

03 листопада 2015 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                    - Пилипенко О.Є.  

суддів                                        - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі                              - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 (прізвище після одруження ОСОБА_2) до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Сіволіна Михайла Юрійовича, треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач - ОСОБА_2 (прізвище після одруження ОСОБА_2), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Сіволіна Михайла Юрійовича, третя особа: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про:

визнання протиправними дій Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

скасування рішення за індексним номером №11944729 Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

зобов'язання Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Скасовано рішення за індексним номером №11944729 Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів керується нормами частини 1 статті 195 КАС України, за якими суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, та, відповідно, розглядає даний спір в частині вимог апеляційної скарги щодо правомірності задоволених позовних вимог.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не дотримано порядок вчинення дій та подачі документів для проведення державної реєстрації з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку», а Державним реєстратором приписів статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в частині встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій та скасування рішення за індексним номером №11944729, підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (банк) та ОСОБА_4 (позичальник) укладено кредитний договір від 12.06.2007 №2706/0607/88-196, відповідно до якого банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 70 000,00 (сімдесят тисяч) доларів США.

Згідно пункту 2.1 Кредитного договору від 12.06.2007 №2706/0607/88-196, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасності погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов даного договору та інших витрат Банку, пов'язаних з одержанням виконання, позичальник - ОСОБА_4 у строк до 30.06.2007 зобов'язаний оформити в іпотеку квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.  

На виконання вимог пункту 2.1 Кредитного договору від 12.06.2007 №2706/0607/88-196 між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_4, ОСОБА_2, яка є майновим поручителем за виконання зобов'язань ОСОБА_4 (іпотекодавці) укладено Іпотечний договір від 16.06.2007 №2706/0607/88-196-Z-1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №1826.

Між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке виступає правонаступником Відкритого акціонерним товариством «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (новий іпотекодержатель) укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права за Іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку №1 до цього договору.

Згідно з пунктом 328 додатку №1 до договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012 відступлено новому іпотекодержателю права за кредитним договором від 12.06.2007 №2706/0607/88-196.

Вказане також підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) від 06.12.2012 №39160078.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (фактор) укладено договір факторингу від 28.11.2012.

Згідно відомостей про іпотеку за реєстраційним №5151180 іпотекодержателем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на об'єкт: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі обтяження - договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 07.03.2014 звернулось до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою (реєстраційний номер №5745808) про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіним М.Ю. прийнято рішення від 26.03.2014 №11944729 «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.03.2014 індексний номер №19784120, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на підставі рішення Державного реєстратора Сіволіна Михайла Юрійовича від 26.03.2014 №11944729.

Вважаючи, що відповідачем протиправно прийнято вказане рішення про реєстрацію права власності, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Згідно статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Так, з матеріалів справи убачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 07.03.2014 звернулось до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві із заявою про проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до карти прийому заяви №11487344 державному реєстратору, крім інших документів подано Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: б/н, виданий 04.03.2013, відправник: ТОВ «Кредитні ініціативи».

Поряд з цим, за посиланням позивача, відповідної вимоги від іпотекодержателя він не отримував.

Суд першої інстанції, аналізуючи доводи сторін щодо отримання/неотримання позивачем вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» від 04.03.2013 про усунення порушень договору позики, зазначив, що товариством не надано суду доказів, що повідомлення пошти про отримання почтової кореспонденції ОСОБА_2 31.12.2013 особисто та 30.12.2013 матір'ю ОСОБА_4 ОСОБА_6. та 14.12.2013 особисто ОСОБА_4, відноситься саме до вимоги від 04.03.2013.

Також суд першої інстанції, посилаючись на приписи пункту 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, за яким у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, зауважив, що між датою вимоги (04.03.2013) та датою повідомлення пошти про отримання поштової кореспонденції (грудень 2013 року) минув досить тривалий проміжок часу. Додатково суд наголосив на тому, що місцем відправки поштової кореспонденції на адресу ОСОБА_2 значиться місце Чернігів, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» зареєстровано в місті Києві.

Зважаючи на викладене, матеріали справи та враховуючи доводи сторін, в тому числі і апелянта, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» факту вручення письмової вимоги від 04.03.2013 про усунення порушень іпотекодавцеві та боржникові, оскільки відсутній опис вкладення у поштове відправлення.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» не дотримано приписів пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державним реєстратором приписів статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в частині встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Щодо зауважень суду першої інстанції, які апелянт вважає безпідставними, на те, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2011 року зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (згідно довідки від 28.02.2014 №185), проте дозвіл органу опіки та піклування на відповідний правочин не отримувався, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Підставою для скасування спірної реєстрації та задоволення адміністративного позову є недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державним реєстратором приписів статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в частині встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, в частині недоведеності вручення іпотекодавцеві та боржникові письмової вимоги про усунення порушень.

З тих самих підстав колегія суддів апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на безпідставні зауважень суду першої інстанції щодо відсутності в матеріалах реєстраційної справи доказів повідомлення іпотекодавця та боржника про зміну первісного кредитора та іпотекодержателя згідно із договорами від 28.11.2012.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.    

Головуючий суддя:                                                                       О.Є.Пилипенко

Суддя:                                                                                 Я.Б.Глущенко

                                                                                С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 03.11.2015 року.

.

Головуючий суддя                                                                 Пилипенко О.Є.            

Судді:                                                                                           Глущенко Я.Б.

                                                                                                                    Шелест С.Б.

Опубликовано

Нотариус физ/лицо и ст.19 КУ к нему ну никак не пришивается, а тем более КК Украины в части превышения полномочий. :)

Это извечный спор ни о чем. Поэтому я и задал вопрос на счет мотивировки из закона о подсудности.

В   19 ст. КУ не сказано, что должно быть не физ . лицо или гос. служащий. Сказано, а также их должностные лица.

Вопрос в другом: был ли нотариус должностным лицом органа гос. власти, когда выполнял функции гос. регистратора (не частного регистратора, подчеркиваю)?

Думаю, был.

В законе об этом сказано.

 

Ну в общем толкование подсудности в данном случае оставим на вышки.

Думаю, это ничего не изменит, даже если и закрутят по-новой, но уже в судах общей юрисдикции, т.к. суть претензии была не в этом.

 

 

Решение очень спорное. Например, вывод суда: «Суд наголошує, що повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав повязуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 нотаріальна дія з нерухомим майном не вчинялася. Посвідчення факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно - не мало місця.», ставят под сомнение правильное понимание судом совершения нотариальных действий нотариусами Украины.

Собственно именно на этом обстоятельстве построено всё решение.

Много моментов которые можно оспорить, нет ни времени ни желания, да и не моё это дело писать апелляцию на это решение

О подсудности вопрос тоже однозначного решения не имеет. Законом четко определено, что «державний  реєстратор  є  державним службовцем, крім випадку, коли  державним  реєстратором  є  нотаріус як спеціальний суб’єкт», ст.9 Закон України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» . Закон не меняет статус физ/лица-нотариуса на статус госслужащего, а конкретно определяет статус как специальный при проведении таких действий, т.е. физ/лицо имеющее право выполнять функции госрегистратора.

Нотариус как был физ/лицом так и остался и Закон нигде не определи, что на время выполнения госрегистрации какое-либо лицо включая нотариуса меняет свой статус как субъект права. Следовательно иск к нотариусу правомерно подать в общей юрисдикции, оспаривая действия нотариуса, а не госрегистратора.

Вопрос о нот/действии остался открытым.

 

Подождем решения вышки.

А вот что касается спорности решения, то тут не согласен. Впрочем, как и всегда. Ваша позиция не состоятельна в юридическом смысле.

 

Четко написано, что регистрация осуществляется нотариусом в случае вчинення нот. действия.

 

смотрим:

 

Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси

Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності

тощо);

2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в

спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів

(аукціонів);

6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів

(аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно

відсутньою або місце перебування якої невідоме;

8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються

у справах нотаріуса;

9) накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна

(майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній

реєстрації;

{ Пункт 9 частини першої статті 34 в редакції Закону N 5208-VI

( 5208-17 ) від 06.09.2012 }

10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і

виписок з них;

11) засвідчують справжність підпису на документах;

12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови

на іншу;

13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є

виконавцем заповіту;

14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;

15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному

місці;

16) посвідчують час пред'явлення документів;

17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним

та юридичним особам;

18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

19) вчиняють виконавчі написи;

20) вчиняють протести векселів;

21) вчиняють морські протести;

22) приймають на зберігання документи.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних

дій згідно із законом. 

 

 

А теперь вопрос: какое из этих нот. действий (конечно же с недвижимостью) суперфин осуществлял во время регистрации? Сама по себе регистрация права собственности на недвижимость это не нотариальное действие, так понимаю. 

 

Да, мотивировка скудновата. Можно было добавить еще и редакцию ЗУ об ипотеки в части возможности регистрации по договору и в дальнейшем по только лишь оговорке, которая приравнивается к договору.

Можно еще статьи Конституции на счет права на жилье.

 

Но как видно и этого хватило. Однако думаю, практика будет обогащаться в этом смысле.

 

Что пока имеем: Процедура нарушена (извещения не было), нет полномочий как таковых осуществлять такую регистрацию, не уполномоченное лицо в контексте приказа минюста , мораторий, дети. 

 

Что надо добавить: Процедуру по ипотечной оговорке, т.е. нотарь не имел права применять редакцию закона, которая не действовала во время подписания ДИ, т.к. закон обратной силы не имеет, Конституцию Украины в части права на жилье, частную собственность.

 

Кто что может добавить еще? 

Опубликовано

Разные и названия всех фирм, и нотариусов, перелыла кучу решений, ухвал. постанов. могу сюда кинуть или в личку.

Думаю, это в раздел с решениями, но обязательно со ссылками на реестр. 

А здесь писать ссылки на эти решения. Или там обсуждать. Может Антирейд какой-то подраздел создаст там? 

Опубликовано

По подсудности к гос. регистратору - нотарю....

 

Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства

1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

 

Отсюда вопрос: делегировало ли государство свою функцию нотариусу? 

Ответ очевиден. 

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону №1952-IV, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

 

Можно, конечно, заняться словоблудием  и начать рассуждать о "существенной"  разнице субЪекта, на которого возложены функции и субъекта,  которому делегированы полномочия. 

 

Но  все замкнется на словаре Даля или Ожегова, т.е.  на значениях слова - делегирование...

 

Делегирование полномочий — это процесс передачи части функций 

ДЕЛЕГИРОВАТЬ — ДЕЛЕГИРОВАТЬ, рую, руешь; анный; совер. и несовер. (офиц.). 1. кого (что). Послать (посылать) делегатом. Д. на съезд. 2. что. Официально поручить, направить ( влять). Д. полномочия. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992

 

  • ДЕЛЕГИРОВАТЬ — [лат. delegare выделить, передать] 1) послать в качестве делегата; 2) передать полномочия (или их часть). Нем. delegieren. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006. ДЕЛЕГИРОВАТЬ Предоставлять кому либо осуществление моего права; уполномочивать …   Словарь иностранных слов русского языка

  • делегировать — направлять, передавать, послать, откомандировывать, поручать, посылать, снаряжать, наряжать, отряжать, командировать, откомандировать, поручить, направить, уполномочивать Словарь русских синонимов. делегировать см. послать

  • Делегировать — несов. и сов. перех. 1. Посылать кого либо в качестве делегата; уполномочивать. 2. Передавать право представлять где либо чьи либо интересы. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …

  •  

  • делегировать — Syn: передавать, посылать, уполномочивать …   Тезаурус русской деловой лексики

  • делегировать — рую, руешь; делегированный; ван, а, о; св. и нсв. [от лат. delegare направлять, посылать] кого (что). Офиц. Выбрать выбирать, послать посылать кого л. на собрание, конференцию и т.п. Д. на съезд. // Передать часть своих прав на что л. какому л

Опубликовано

Может кому -то пригодиться. 

 

 

Я категорично не погоджуючись з діями приватного нотаріуса КМНО Суперфіна Б.М. по проведенню державної реєстрації та по прийняттю рішення про реєстрацію права власності на мою квартиру, вважаю, що реєстрація права власності відбулась з порушенням встановлених правил та процедур.

 

            Зокрема, згідно п. 5.1 Договору іпотеки, сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

            Згідно п. 5.2 Договору іпотеки, позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

        п. 5.2.1 Договору іпотеки, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання   на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку,   встановленому Законом України  "Про іпотеку";

 

            Я стверджую, що ніякого окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, я не укладала з жодною особою.   Саме тому  у Відповідача були відсутні підстави для реєстрації прав на мою квартиру за іншою особою.

 

       Згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку», в редакції яка діяла на момент укладення Договору іпотеки (24.06.2008 р.),сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

 

 

            Згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку», в редакції яка діяла на момент укладення Договору іпотеки (24.06.2008 р.), Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

 

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

 

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

 

       Пізніше, відповідно Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи  на розвиток будівельної галузі  та житлового будівництва» № 800- VI від 25.12.2008 р.. до ст. 36 та 37 Закону України «Про іпотеку», були внесені зміни зокрема:

                - друге речення  частини  першої  викладено  в  такій  редакції: "Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог  іпотекодержателя,  що  міститься  в іпотечному  договорі,  або згідно з  окремим  договором  між  іпотекодавцем  і  іпотекодержателем   про  задоволення вимог  іпотекодержателя,  що  підлягає  нотаріальному  посвідченню,  який  може бути  укладений  одночасно  з  іпотечним  договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення  на  предмет іпотеки";   частину третю викласти в такій редакції: 
     "Договір про    задоволення    вимог   іпотекодержателя   або відповідне застереження в іпотечному договорі,  яке  прирівнюється  до   такого   договору   за   своїми  правовими  наслідками,  може  передбачати";     Частину першу статті 37 викладено в такій редакції:      "Іпотекодержатель може  задовольнити   забезпечену   іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою  підставою  для  реєстрації  права  власності  іпотекодержателя  на  нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення  вимог іпотекодержателя або відповідне  застереження  в  іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання";  

            Зазначений вище Закон набув чинності  вже після укадення Договору іпотеки, тому його норми не розповсюджуються на правовідносини, що виникли до набуття ним чинності.   

 

            Таким чином, тільки при укладенні окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя ТОВ «Кей - Колект» мало право зверненути  стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Опубликовано

АпПет и Васили, огромное спасибище.

 

Реш судов четко показывают подсудность в окруж. админсуд Киева. Нотариус выступал как госрегистратор. Как я изначально и объяснял.

 

То , что он физлицо никто не оспаривает. , но ведь госрегистратор сам по себе - тоже физлицо, но во время совершения действий он действует от имени государства.

 

П.С. Дух и Я.Воронежский ваше мнение может быть тоже верное, но практики в районном суде Харькова нет, и времени на эксперимент нет.

 

Ещё раз спасибо Васили за подкрепление позиции решениями - это очень грамотно.

Вы имеете право подавать админ иск от физ. лица по месту регистрации физ.лица. 

Опубликовано

А также антологичные решения в админ. судах города Одессы, Полтавы, Ровно. Волынь, Винница 

Выложите пжлт ссылки на реестр судебных решений, кому надо откроют, чтобы каждый в отдельности не изобретал велосипед. Кто- нибудь другой выложит другие ссылки на другие решение, это будет эффективно.  

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...