Определение ВССУ об отмене решений предыдущих инстанций

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/46872618

 

 

Державний герб України

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2015 року                                                                              м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                 Луспеника Д.Д.,

суддів:                           Журавель В.І.,                                                 Закропивного О.В.,                  

                                                   Черненко В.А.,                                        Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Приморського районного суду                      м. Одеси від 22 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду із указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 311 659 грн 78 коп.

На обґрунтування позову зазначало, що за умовами укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», далі - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 кредитного договору від 4 жовтня 2006 року остання отримала кредит у розмірі 29 750 доларів США зі сплатою 13 % річних на строк з 4 жовтня 2006 року по 4 жовтня  2013 року. На забезпечення зобов'язання позичальника 4 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. 8 грудня             2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. ОСОБА_3 умови кредитного договору належним чином не виконувала протягом тривалого часу, у зв'язку із чим станом на 29 квітня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 311 659 грн 78 коп., яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів як солідарних боржників.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня                2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2014 року, у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи  у задоволенні позову, виходив із того, що                     ПАТ «Дельта Банк» має право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитами. Разом з тим відсутні відомості, що ПАТ «УкрСиббанк» передало право вимоги за кредитним договором від 4 жовтня 2006 року боржника ОСОБА_3, договір купівлі-продажу не скріплений печаткою  ПАТ «УкрСиббанк» та незрозуміло, яка посадова особа підписувала акт прийому-передачі документації. Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості повідомлення відповідачів про заміну кредитора у зобов'язанні, а тому має місце не прострочення боржника, а прострочення кредитора.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами установлено, що 4 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти у розмірі                           29 750 доларів США зі сплатою 13 % річних, строком користування до                 4 жовтня 2013 року. На забезпечення зобов'язання позичальника 4 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки.

8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» передає ПАТ «Дельта банк» право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, які зазначені у додатку № 1 (Перелік Прав вимоги за кредитами).

У матеріалах справи міститься досудова вимога від 18 березня                2013 року № 31.4-08/2052/13, направлена на адресу ОСОБА_3, у якій зазначено про наявність простроченої заборгованості станом на                       25 лютого 2013 року у розмірі 24 056,91 доларів США, а у загальному розмірі 38 079,30 доларів США. Аналогічна досудова вимога від 20 травня 2013 року № 31.4-08/5528/13 направлена на адресу ОСОБА_4 Крім того, у направлених вимогах було зазначено про наявність укладеного 8 грудня  2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами. Зазначені досудові вимоги направлені через поштовий зв'язок, про що свідчить реєстр відправлень від 25 березня 2013 року.

Таким чином, висновок суду про те, що банком не було належним чином повідомлено боржника про зміну кредитора у зобов'язанні, є передчасним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Неподання представником банку нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу прав вимоги від 8 листопада 2012 року, оригіналу кредитного договору, додатків до кредитного договору, договору поруки, виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги від 8 листопада 2012 року за кредитами між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», а також акта приймання передачі документації стало підставою для висновку про те, що обставини неподання витребуваних документів викликає сумнів стосовно відступлення прав вимоги за кредитним договором від 4 жовтня 2006 року.

Разом з тим у матеріалах справи містять копія договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року між                            ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», копія акта прийому - передачі документації за договором купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від            8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк», копія витягу з додатка № 1 до договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами від 8 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк».

Вимога суду про надання оригіналів зазначених документів, а у подальшому висновок про наявність сумнівів щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором від 4 жовтня 2006 року є передчасними, оскільки відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко -                     і відеозаписів, висновків експертів.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу вимог ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня                 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 листопада 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                           Д.Д. Луспеник

Судді:                                                                                                     В.І. Журавель

О.В. Закропивний

В.А. Черненко

С.П. Штелик