Постановление ВСУ по пересмотру о невозможности взыскания солидарно с поручителей

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

30 вересня 2015 року

 

м. Київ

 

Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України в складі:

 

 

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Гуменюка В.І.,

Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І.,

Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І.,

Романюка Я.М., Сімоненко В.М., Шицького І.Б.,

Яреми А.Г.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А», товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2014 року, ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 10 грудня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року,

 

в с т а н о в и л и :

 

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі – ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 жовтня 2011 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і товариством з додатковою відповідальністю «Інтер-А» (далі – ТДВ «Інтер-А») укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 10 млн грн зі сплатою 15,5 % річних та строком повернення коштів до 2 жовтня 2013 року. З метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між банком, з однієї сторони, і товариством з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпекс ЛТД» (далі – ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД») та ОСОБА_1, з іншої, 3 жовтня 2011 року укладено два окремі договори поруки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 відповідно. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк», з однієї сторони, ТДВ «Інтер-А» та ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД», з іншої, укладено три окремі договори застави НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 з відповідними змінами та доповненнями. 27 грудня 2012 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» укладено іпотечний договір НОМЕР_6. Порушуючи умови кредитного договору, позичальник з 5 травня 2013 року не виконує своїх грошових зобов’язань щодо повернення кредитних коштів, а з 5 червня 2013 року сплата процентів за користування коштами здійснюється з порушенням передбачених договором строків. 

 

ПАТ АБ «Укргазбанк» просило стягнути заборгованість за договором у сумі 11 млн 181 тис. 821 грн 85 коп., а також стягнути з ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» штраф за невиконання умов договору застави в розмірі 275 тис. 994 грн 65 коп., штраф за невиконання договору іпотеки в сумі 297 тис. 336 грн.

 

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 10 грудня 2014 року, позов задоволено, постановлено: стягнути солідарно з ТДВ «Інтер-А», ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД», ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 11 млн 181 тис. 821 грн 85 коп.; стягнути з ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» штраф за невиконання пункту 4.2 договору застави НОМЕР_5 в розмірі 275 тис. 994 грн 65 коп., штраф за невиконання підпункту 3.3.6 пункту 4.2 договору іпотеки НОМЕР_6 в розмірі 148 тис. 668 грн 25 коп., штраф за невиконання підпункту 3.3.14 (пункту 4.2) зазначеного договору іпотеки в розмірі 148 тис. 668 грн 25 коп.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

 

У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 554 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

 

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав копії постанов Верховного Суду України від 11 березня 2011 року (справа № 6-35цс15), 17 грудня 2014 року (справа № 6-185цс14), ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року, 9 липня, 3 грудня 2014 року, постанов Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року та 2 квітня 2015 року.

 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заявника, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 

Згідно зі статтею 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

 

Суди під час розгляду справи встановили, що 3 жовтня 2011 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТДВ «Інтер-А» укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 10 млн грн зі сплатою 15,5 % річних та строком повернення до 2 жовтня 2013 року.

 

3 жовтня 2011 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між банком, з однієї сторони, і ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» та ОСОБА_1, з іншої, укладено два окремі договори поруки НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

 

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк» з однієї сторони, ТДВ «Інтер-А» та ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» з іншої 3 жовтня 2011 року укладено три окремі договори застави НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

 

Більше того, з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 27 грудня 2012 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД» укладено іпотечний договір НОМЕР_6.

 

У зв’язку з неналежним виконання ТДВ «Інтер-А» грошових зобов’язань за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 11 млн 181 тис. 821 грн 85 коп. 

 

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, керувався тим, що позичальник і поручителі належним чином не виконали грошових зобов’язань за кредитним договором та договорами поруки й на момент закінчення строку виконання основного зобов’язання не повернули суму кредитної заборгованості, а тому ця заборгованість підлягає стягненню з відповідачів солідарно. Крім того, суд зазначив, що наявність розпочатої процедури банкрутства однієї зі сторін у справі не є підставою для закриття провадження.

 

Проте у наданих для порівняння постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року, 11 березня 2015 року, ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2013 року, 9 липня, 3 грудня 2014 року, постановах Вищого господарського суду України від 17 березня 2014 року, 2 квітня 2015 року суди керувалися тим, що норми закону (стаття 554 ЦК України), якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого, а тому відсутні правові підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості.

 

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема статті 554 ЦК України.

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять з такого.

 

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

 

У справі, яка переглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники. Умовами договорів поруки передбачено також право кредитора пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

 

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

 

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.

 

Відповідно до статті 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним. 

 

Ураховуючи викладене, постановлені в справі судові рішення в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ТДВ «Інтер-А», ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД», ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» у сумі 11 млн 181 тис. 821 грн 85 коп. слід змінити. Сума заборгованості, встановлена судами попередніх інстанцій, підлягає стягненню солідарно з боржника – ТДВ «Інтер-А» і поручителя ОСОБА_1, а також окремо з цього ж боржника і поручителя ТОВ «Боянівка-Імпекс-ЛТД». 

 

Керуючись статтею 3603 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л и :

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 10 грудня 2014 року та рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 12 серпня 2014 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ТДВ «Інтер-А», ТОВ «Боянівка Імпекс ЛТД», ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» у сумі 11 млн 181 тис. 821 грн 85 коп. змінити.

 

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (місце знаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) солідарно з товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А» (місцезнаходження: 58009, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36 н, код ЄДРПОУ 30311635) та ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ІНФОРМАЦІЯ_1) заборгованість за кредитним договором у сумі 11 млн 181 тис. 821 грн 85 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 9 млн 861 тис. 506 грн 85 коп., заборгованості за процентами в сумі 620 тис. 329 грн 31 коп., пені в розмірі 11 тис. 206 грн 96 коп. та штрафу в розмірі 50 тис. грн. 

 

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» (місце знаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) солідарно з товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А» (місцезнаходження: 58009, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36 н, код ЄДРПОУ 30311635) та товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпепкс ЛТД» (місцезнаходження м. Чернівці, код ЄДРПОУ 31620929) заборгованість за кредитним договором у сумі 11 млн 181 тис. 821 грн 85 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 9 млн 861 тис. 506 грн 85 коп., заборгованості за процентами в сумі 620 тис. 329 грн 31 коп., пені в розмірі 11 тис. 206 грн 96 коп. та штрафу в розмірі 50 тис. грн. 

 

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» з товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-А», товариства з обмеженою відповідальністю «Боянівка Імпепкс ЛТД» та ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого судового збору по 1 тис. 218 грн з кожного.

 

У решті зазначені судові рішення залишити без змін.

 

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

 

Головуючий Ю.Л. Сенін

Судді:

В.П. Барбара Л.І. Охрімчук

І.С. Берднік О.І. Потильчак

В.І. Гуменюк Я.М. Романюк

А.А. Ємець В.М. Сімоненко

Т.Є. Жайворонок І.Б. Шицький

П.І. Колесник А.Г. Ярема

Н.П. Лященко

 

Правова позиція,

висловлена Верховним Судом України

при розгляді справи № 6-1348цс15 

 

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

 

У справі, яка переглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники. Умовами договорів поруки передбачено також право кредитора пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

 

Отже, висновки судів про наявність підстав для стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/FED1208E72305F7AC2257ED8003A708E

[ANTIRAID]

Чем дальше тем я больше понимаю, что в ВСУ не читают принимаемых решений.

 

Во-первых как суд может самостоятельно менять предмет иска? А во-вторых совсем недавно в ряде постановлений ВСУ сам указывал на невозможность рассматривать в одном производстве иски к физическим и юридическим лицам.

 

Ждем разъяснение Пленума о неправосудном решении и запускаем по всем судьям ВСУ.

[0720]

Чем дальше тем я больше понимаю, что в ВСУ не читают принимаемых решений.

 

Да, и в ВСУ, и в ВССУ

Причём иногда это бывает в пользу клиентов, а не в пользу банков