Постановление ВСУ по пересмотру об отказе Кредитным инициативам в выселении из ипотеки

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

2 вересня 2015 року 

 

м. Київ

 

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

 

головуючого Лященко Н.П., 

суддів: Гуменюка В.І., Романюка Я.М., Сімоненко В.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Яреми А.Г.,

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України заочного рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2013 року, рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 березня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом, в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру за АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 9 жовтня 2006 року, яка станом на 10 березня 2013 року складала 341 609 грн 71 коп., шляхом проведення прилюдних торгів та виселити відповідачів без надання іншого житла зі зняттям з реєстраційного обліку.

 

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2013 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково: звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 9 жовтня 2006 року; виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зі вказаної квартири без надання іншого житла; вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

 

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 березня 2014 року вказане рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення розміру пені: зменшено суму пені до 29 989 грн 89 коп. та зменшено загальний розмір заборгованості до 276 371 грн 48 коп. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

 

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2013 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 березня 2014 року залишено без змін.

 

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановлених судами рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) – невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖК УРСР).

 

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду України від 18 березня 2015 року.

 

ОСОБА_1 вказує на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

 

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

 

За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

 

За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

 

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 9 жовтня 2006 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір НОМЕР_1, відповідно якого позичальнику надано кредит у сумі 30 тис. доларів США зі строком повернення до 8 жовтня 2016 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14 % за весь строк фактичного користування кредитом.

 

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі – ТОВ «ФК «Вектор плюс») було укладено договір факторингу, відповідно до пунктів 2.1, 2.2 якого банк відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації.

 

Крім того, 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору клієнт (ТОВ «ФК «Вектор плюс») відступає фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої належні на підставі документації права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників, усі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги до фактора переходять усі пов’язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов’язкових платежів. 

 

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу від 28 листопада 2012 року до переліку кредитних договорів включено кредитний договір НОМЕР_1 від 9 жовтня 2006 року, де позичальником є ОСОБА_1, та іпотечний договір від 9 жовтня 2006 року, де іпотекодавцем є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а. с. 27, 28).

 

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ТОВ «Кредитні ініціативи» та зміну рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру пені, яка підлягає стягненню, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив з того, що встановлено факт невиконання основного зобов’язання за кредитним договором, сума заборгованості є співмірною з вартістю іпотечного майна, а тому є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки з виселенням відповідачів із квартири без надання іншого житла.

 

Разом з тим існує невідповідність оскаржуваного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 109 ЖК УРСР та статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку».

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

 

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, – це вид забезпечення виконання зобов’язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

 

Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону. 

 

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».

 

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку».

 

Так, згідно із частинами першою, другою статті 39 цього Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

 

Частиною першою статті 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. 

 

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

 

Частина третя статті 109 ЖК УРСР регулює порядок виселення громадян.

 

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

 

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

 

Отже, частина друга статті 109 ЖК УРСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

 

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення статті 40 цього Закону, так і норма статті 109 ЖК УРСР.

 

Отже, за змістом цих норм особам, яких виселяють з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. 

 

Установивши у справі, яка переглядається, що в іпотеку передано квартиру, придбану не за рахунок отриманих кредитних коштів, суд дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для виселення мешканців із зазначеного житла без надання їм іншого постійного житла.

 

Отже, у справі, яка переглядається, судами неправильно застосовано частину другу статті 109 ЖК УРСР у поєднанні з нормами статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку». 

 

Оскільки неправильне застосування судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи у цій частині, то відповідно до частин першої, другої статті 3604 ЦПК України судове рішення в частині виселення відповідачів без надання іншого постійного жилого приміщення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

 

Керуючись пунктом 1 статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3604 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

 

п о с т а н о в и л а :

 

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

Заочне рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 жовтня 2013 року, рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 6 березня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 грудня 2014 року в частині виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 без надання іншого постійного жилого приміщення скасувати, у задоволенні позову в цій частині відмовити.

 

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

 

Головуючий

Н.П. Лященко

Судді:

В.І. Гуменюк 

Ю.Л. Сенін

Л.І. Охрімчук 

В.М. Сімоненко

Я.М. Романюк

А.Г. Ярема

 

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 вересня 2015 року у справі

№ 6-915цс15

 

За змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв’язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

 

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до частини четвертої статті 109 та статті 132 2 ЖК УРСР.

 

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/2E68F00622CDF869C2257F16002ED84F

[ANTIRAID]

Коллекторам Альфа-банка отказали в выселении заемщиков из ипотеки в связи с тем, что жилье приобреталось не за кредитные средства, а служило только обеспечением по кредиту.

[у.zaporozhskiy]

Коллекторам Альфа-банка отказали в выселении заемщиков из ипотеки в связи с тем, что жилье приобреталось не за кредитные средства, а служило только обеспечением по кредиту.

в этом деле помогал человеку с этапа написания кассационной жалобы.

 

Вот оно в реестре: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54092988

 

Сейчас оспаривается:

1) договор ипотеки в связи с нарушением прав детей.

2) кредитный договор в связи с неправильностью расчета ануитетного платежа.

 

 

п.с. аналогичные Постановления: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=8053&hl=

[Viktor2000]

ВСУ решил сделать мне "подарок" к Новому году)))

рассмотрение дела было 2 сентября , но о результатах стало известно только 18 декабря 2015 года после очередного обращения " о предоставлении информации" . я уже думал " Кредитные инициативы" занесли кому надо в ВСУ.

спасибо Ярославу за помощь в подготовке  исков.

Дорогие друзья  призываю Вас к активной жизненной позиции. Не надо думать что придет добрый Президент  и решит  все проблемы .

мы голосовали за Порошенко , который нас предал и продал .

обращайтесь к юристам которые имеют подтвержденные положительные  результаты в спорах с банками.

в период 2006 -2009 гг банки выдавали кредиты с множеством нарушений Законодательства  и это есть основанием для расторжения договора.

успехов и благополучия .

[у.zaporozhskiy]

ВСУ решил сделать мне "подарок" к Новому году)))

рассмотрение дела было 2 сентября , но о результатах стало известно только 18 декабря 2015 года после очередного обращения " о предоставлении информации" . я уже думал " Кредитные инициативы" занесли кому надо в ВСУ.

спасибо Ярославу за помощь в подготовке исков.

Дорогие друзья призываю Вас к активной жизненной позиции. Не надо думать что придет добрый Президент и решит все проблемы .

мы голосовали за Порошенко , который нас предал и продал .

обращайтесь к юристам которые имеют подтвержденные положительные результаты в спорах с банками.

в период 2006 -2009 гг банки выдавали кредиты с множеством нарушений Законодательства и это есть основанием для расторжения договора.

успехов и благополучия .

Для расторжения редко,да и такой способ защиты,как расторжение не очень восприимчив нашими судьями.

В данном случае более правильно подавать на недействительность договоров.

[Діана]

ВСУ решил сделать мне "подарок" к Новому году)))

рассмотрение дела было 2 сентября , но о результатах стало известно только 18 декабря 2015 года после очередного обращения " о предоставлении информации" . я уже думал " Кредитные инициативы" занесли кому надо в ВСУ.

спасибо Ярославу за помощь в подготовке  исков.

Дорогие друзья  призываю Вас к активной жизненной позиции. Не надо думать что придет добрый Президент  и решит  все проблемы .

мы голосовали за Порошенко , который нас предал и продал .

обращайтесь к юристам которые имеют подтвержденные положительные  результаты в спорах с банками.

в период 2006 -2009 гг банки выдавали кредиты с множеством нарушений Законодательства  и это есть основанием для расторжения договора.

успехов и благополучия .

Нам срочно нужен договор между ПАТ "Сведбанк" и ТзОВ "ФК "Вектор Плюс" о 28.11.2012 года. Если от этого дела у вас есть он, пожалуйста дайте нам. Мы не знаем на каких уславиях они закличили договор факторингу... из за этого иск готовить о вызнание недействительности договора сложно.

[у.zaporozhskiy]

Нам срочно нужен договор между ПАТ "Сведбанк" и ТзОВ "ФК "Вектор Плюс" о 28.11.2012 года. Если от этого дела у вас есть он, пожалуйста дайте нам. Мы не знаем на каких уславиях они закличили договор факторингу... из за этого иск готовить о вызнание недействительности договора сложно.

Договор стандартный.

Если он необходим, то напишите на почту, я сброшу.

Но, как правило, в этом договоре отсутствуют существенные условия: додаток: реєстр боржників-позичальників, акт приема-передачи документов и т.д.

Что конкретно хотите установить с этого договора?

[женднепр]

Нам срочно нужен договор между ПАТ "Сведбанк" и ТзОВ "ФК "Вектор Плюс" о 28.11.2012 года. Если от этого дела у вас есть он, пожалуйста дайте нам. Мы не знаем на каких уславиях они закличили договор факторингу... из за этого иск готовить о вызнание недействительности договора сложно.

Мы проиграли суды о признании договоров недействительными. Судьи слепы, мы тыкали их носом в отсутствие подписей и различие подписей, в закрашенные части договоров, 4жды запрашивали под запись оригиналы, которые нам так ни в одной инстанции и не предоставили. Просто имейте это ввиду. Часть листов договора, копии которые в деле прилагаю, как образец того, по каким "документам" наши судьи принимают решения. В самом договоре подписи представителя Сведбанка только на первой и последней странице( в середине договора на каждой странице предусмотрено место для подписи, они отсутствуют ) и не совпадают ( подмахивали не глядя )

[у.zaporozhskiy]

Мы проиграли суды о признании договоров недействительными. Судьи слепы, мы тыкали их носом в отсутствие подписей и различие подписей, в закрашенные части договоров, 4жды запрашивали под запись оригиналы, которые нам так ни в одной инстанции и не предоставили. Просто имейте это ввиду. Часть листов договора, копии которые в деле прилагаю, как образец того, по каким "документам" наши судьи принимают решения. В самом договоре подписи представителя Сведбанка только на первой и последней странице( в середине договора на каждой странице предусмотрено место для подписи, они отсутствуют ) и не совпадают ( подмахивали не глядя )

Сбросьте пожалуйста решения на почту.

[у.zaporozhskiy]

Мы проиграли суды о признании договоров недействительными. Судьи слепы, мы тыкали их носом в отсутствие подписей и различие подписей, в закрашенные части договоров, 4жды запрашивали под запись оригиналы, которые нам так ни в одной инстанции и не предоставили. Просто имейте это ввиду. Часть листов договора, копии которые в деле прилагаю, как образец того, по каким "документам" наши судьи принимают решения. В самом договоре подписи представителя Сведбанка только на первой и последней странице( в середине договора на каждой странице предусмотрено место для подписи, они отсутствуют ) и не совпадают ( подмахивали не глядя )

а в ВСУ Вы пробовали обращаться?