Постановление ВСУ по пересмотру о взыскании задолженности при пропуске исковой давности по телу кредита

Bolt · January 8, 2016

По-моему, на волне реформ правосудия, нужно делать еще одну инстанцию, которая будет устранять неодинаковую практику ВСУ

Ага, Суперсуд верховный над всеми верховными... И таких штук пять на всякий случай, а то там тоже начнут баловаться со временем, да оно и понятно люди то наши всёравно везде... И будет у нас десять инстанций, судиться не пересудиться...)))

monterey99 · January 8, 2016

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Может ВСУ указало что по кредиту уже ничего нельзя получить,так пусть ВССУ проверит истёк ли срок исковой давности по процентам?

Кстати была назначена как её там правильно,научная экспертиза при ВСу,может её можно где то увидеть ,чтобы понять смысл этого манускрипта?

Bolt · January 8, 2016

Первая инстанция... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38895313

Справа №666/2726/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Решетова В.В.,

за участю секретаря Моренець У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір №Ф060639К від 29.06.2006 року. Позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 300000 з порядком повернення кредиту, передбаченого ст.1 Договору кредиту зі сплатою 18% річних та кінченим терміном повернення всієї заборгованості за Договором кредиту до 28 червня 2026 року або достроково у випадках, передбачених Договором кредиту.

Однак відповідачем не виконуються вищевказані умови кредитного договору та станом на 21.03.2014 року заборгованість відповідача за Кредитним договором №Ф060639К від 29.06.2006 року становить 577213,97 гривень. Просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати у сумі 3654,00 гривень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов не визнали та просили суд застосувати строк позовної давності.

Вислухавши сторони, та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №Ф060639К від 29.06.2006 року. Позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 300000 з порядком повернення кредиту, передбаченого ст.1 Договору кредиту зі сплатою 18% річних та кінченим терміном повернення всієї заборгованості за Договором кредиту до 28 червня 2026 року або достроково у випадках, передбачених Договором кредиту.

Однак відповідачем не виконуються вищевказані умови кредитного договору та станом на 21.03.2014 року заборгованість відповідача за Кредитним договором №Ф060639К від 29.06.2006 року становить 577213,97 гривень, що складається з:

- суми заборгованості за кредитом - 266250,00 гривень;

- суми заборгованості за відсотками - 261871,34 гривень;

- розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту - 10141,42 гривень;

- розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків - 32483,63 гривень;

- розміру інфляційних витрат за кредитом -1537,78 гривень;

- розміру інфляційних витрат за відсотками - 4929,80 гривень.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.3.3.9 п.3.3 ст.3 позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п.1.1 цього Договору.

В силу ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.256,257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім цього пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) встановлена скорочена позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.1.1.2 Договору кредиту № Ф060639К від 29.06.2006 року погашення кредиту здійснюється до 10 числа місяця наступного за місяцем, передбаченим у графіку.

З урахуванням цього право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення у відповідності до п.4.5 ст.4 Договору кредиту №Ф060639К від 29.06.2006 року, згідно якого у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п.3.3.8, 3.3.9 цього Договору, протягом більше, ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф,пеню).

Із матеріалів справи та згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем зобов'язання за кредитним договором не виконуються з дати останнього платежу - 23.10.2008 року до цього часу.

А відтак початок перебігу позовної давності за кредитним договором по сплаті суми кредиту, відсотків та штрафних санкцій починається з моменту порушення строку його погашення, а саме - з 11.01.2009 року.

Стаття 266 Цивільного кодексу України передбачає, що зі спливом позовної до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже, у відповідності до ст.266, ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 16.04.2014 року, загальна заборгованість за договором нарахована станом на 21.03.2014 року, а останне погашення простроченої заборгованості відповідачем відповідно до розрахунку відбулось 23.10.2008 року. Тобто з цього вбачається, що у відповідно до умов кредитного договору зобов'язання по погашенню всієї суми кредиту настало 11 січня 2009 року, а тому саме з цього дня починається відлік строку позовної давності для звернення банку до суду.

За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами строку позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону.

Таким чином суд, вважає, що необхідно застосувати до позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на їх користь заборгованості строк позовної давності, та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.214,256-258,266,267,526, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 213-215,217 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості за Договором Ф060639К від 29 червня 2006 року в сумі 577213,97 гривень та судового забору у розмірі 3654,00 гривень - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення Апеляційному суду Херсонської області до Дніпровського районного суду м. Херсона.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Решетов

Bolt · January 8, 2016

Вторая инстанция по этому делу... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39928923

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22ц/791/2054/14 Головуючий в суді І інстанції: Решетов В.В.

Категорія:27 Доповідач: Орловська Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця 24 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Орловської Н.В.

Суддів: Майданіка В.В.

Кутурланової О.В.

при секретарі: Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

16 квітня 2014 року представник публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (надалі ПАТ «Укрсоцбанк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 29 червня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ФО60639К від 29 червня 2006 року за умовами якого останній отримав строковий кредит у сумі 300 000 грн., зі сплатою 18 відсотків річних, з кінцевим терміном погашення 28 червня 2026 року, або достроково у випадках передбачених Договором кредиту.

Оскільки позичальник порушив зобов'язання, станом на 21 березня 2014 року має заборгованість 577213,97 грн., яка складається із 266250,00 грн. - заборгованість за кредитом, 261871,34 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 10141,42 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 32483,63 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 1537,78 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом, 4929,80 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками. Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 577213,97 грн. та судові витрати у розмірі 3654 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що судом неправомірно застосовано строк позовної давності до спливу строку користування кредитом, який є відмінним від строку дії договору. Сторони за договором домовились, що строк виконання основного зобов'язання становить 28 червня 2026 року, відповідно перебіг строку позовної давності починається з цієї ж дати, оскільки дане зобов'язання визначене строком виконання. Також судом неправильно застосовано річний строк позовної давності до вимог про стягнення пені, оскільки з наданого розрахунку видно, що пеня нарахована за останній рік з березня 2013 року по березень 2014 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник здійснив останній платіж за кредитом 23.10.2008р., тому строк виконання зобов'язання за умовами п.3.3.8 і п. 3.3.9 договору настав з 11 січня 2009р., тоді як позивач заявив вимоги про стягнення кредитної заборгованості 16 квітня 2014р. із порушенням строку позовної давності.

Проте з таким висновком повністю погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договорі сторони уклали 29 червня 2006р., за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 300 000 грн. зі сплатою 18% річних .

Сторони у п. 1.1, 1.1.2 договору сторони встановили графік та порядок погашення суми основної заборгованості шляхом виплати щомісячних платежів протягом всього часу дії договору в розмірі 1250 грн. до 10 числа місяця наступного за місяцем у графіку та в останній день користування кредитом з кінцевим терміном основного зобов'язання до 28.06.2026р.

За порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів позичальник зобов'язався сплачувати банку за кожен день пеню в розмірі подвійної процентної ставки, установленої пунктом 4.2 цього договору, від суми простроченого платежу (пункт 1.1 та 2.4 кредитного договору).

Крім того, п.4.5 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків цього договору, визначених п.3.3.8 (оплата процентів за користування кредитом в розмірі, встановленому п.2.4 договору) та п. 3.3.9 (своєчасне та повне погашення кредиту, визначеному п.1.1 договору) протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному розмірі, сплатити проценти за фактичний час використання кредитних коштів та нараховані штрафні санкції.

Суд визнав встановленим і сторони не заперечували, що зобов'язання за кредитним договором позивач виконав, надавши відповідачеві кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується заявою позичальника від 22.06.2006 та ордеру № 242 від 29.06.2006р. про перерахування коштів на цілі визначені договором (а.с.15).

Проте відповідач взятих на себе зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, не сплатив проценти за користування кредитними коштами, не повернувши чергові суми отриманого кредиту та не погасивши всю суму кредиту. Останній платіж за кредитним договором здійснений 23.10.2008р.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у частині першій статті 611, частині другій - четвертій статті612 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони встановили кінцевий строк повернення кредиту визначений до 28 червня 2026 року (пункти 1.1; 1.2 кредитного договору), також встановлені строки виконання зобов'язань із щомісячним погашенням платежів - до 10 числа кожного місяця наступного за місяцем, передбаченим графіком та в останній день користування кредитом.

Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Строк виконання кожного місячного зобов'язання згідно ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування ними має обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У відповідності до положень ст.ст. 261, 530, 631 ЦК України, у разі порушення боржником сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст. 1050 цього Кодексу кредитор протягом всього часу дії договору (до закінчення строку виконання основного зобов'язання 28.06.2026р.) вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що підлягає сплаті з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду із позовом, щомісячні платежі ( із відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

В останньому випадку перебіг позовної давності починається в залежності від закінчення строку кожного із щомісячних платежів.

Як встановлено судом відповідач перестав виконувати щомісячні платежі після 23.10.2008р., а тому за визначенням п.4.5 кредитного договору строк користування кредитом вважається таким , що сплив через 60 днів , тобто з 11 січня 2009р.

Із позовом до суду кредитор звернувся 16.04.2014р.

Оскільки право вимоги у позивача на стягнення щомісячних платежів з часу порушення графіку їх сплати виникло з 11.01.2009р., і цей час є початком перебігу загального трирічного строку позовної давності, який завершився станом на 11 січня 2012р.

Отже, вимоги щодо стягнення, встановлених графіком місячних платежів за період з 11.01.2012р. по квітень 2014 р. (тіла кредиту в розмірі 36 000 грн. та відсотків в розмірі 7468,30 грн.), задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення інфляційних витрат всього 6467,58 грн. за період з березня 2013р. по лютий 2014р., оскільки умовами договору такий вид відповідальності за порушення позичальником умов діючого договору не передбачений.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні інфляційних витрат позивача, а також щомісячних платежів поза межами строку позовної давності що передував часу звернення позивача до суду із цими вимогами.

Разом з тим, не можна визнати правильним висновок суду щодо відмови у стягненні тієї частини кредиту згідно розрахунку місячних платежів, право на стягнення яких виникло з квітня 2011р. і строк давності щодо яких з врахуванням часу звернення позивача до суду не завершився.

Крім того, підлягає зменшенню сума розрахованої позивачем пені за прострочення сплати тіла кредиту та відсотків у зв'язку із зменшенням розміру стягнення боргу та тілом кредиту та відсотками з яких розрахована пеня за визначений позивачем річний період.

Отже, у відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України підлягає стягненню заборгованість станом на 21.03.2014р. в розмірі 520102,54 грн., із яких: тіло кредиту - 230250,34 грн., відсотки за користування кредитом - 254403,04 грн., пеня за тілом кредиту в розмірі 5119,57 грн., та пеня за відсотками - 30329,59 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № фО60639-к від 29.06.2006р. станом на 21.03.2014р. в розмірі 520102,54 грн., із яких: борг по кредиту - 230250,34 грн., відсотки за користування кредитом - 254403,04 грн., пеня за тілом кредиту в розмірі 5119,57 грн., та пеня за відсотками - 30329,59 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання ним законної сили.

Bolt · January 8, 2016

Третья инстанция по этому делу... http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41214828

Ухвала

іменем україни

29 жовтня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.суддів:Дем'яносова М.В.,Кафідової О.В., Коротуна В.М.,Парінової І.К.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказував на те, що 29 червня 2006 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № ФО60639К, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 300000,00 грн та зобов'язався повернути вказану суму до 28 червня 2026 року й сплатити відсотки за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у відповідача перед банком виникла заборгованість, яка станом на 21 березня 2014 року становила 577213,97 грн.

З огляду на зазначене, ПАТ "Укрсоцбанк" просило позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_6 вказану заборгованість

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 24 липня 2014 року рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 20 травня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором № ФО60639К від 29 червня 2006 року станом на 21 бер6езня 2014 року у розмірі 520102,54 грн, з яких: борг по кредиту - 230250,34 грн; відсотки за користування кредитом - 254403,04 грн; пеня за тілом кредиту - 5119,57 грн; пеня за відсотками - 30329,59 грн.

В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки згідно із пунктом 5.4 Договору зазначене право виникло у позивача 11 січня 2009 року, тоді як банк звернувся до суду 16 квітня 2014 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи у справі нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що банк протягом всього часу дії кредитного договору має право заявити вимогу про дострокове повернення частини кредиту з нарахованими процентами, та стягнути несплачені, до моменту звернення до суду із позовом, щомісячні платежі в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 29 червня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № ФО60639К, за умовами якого банк надав ОСОБА_6 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 300000,00 грн, а останній зобов'язався повернути кредитні кошти до 28 червня 2026 року та сплатити відсотки за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у відповідача перед банком виникла заборгованість, яка станом на 21 березня 2014 року становила 577213,97 грн, в тому числі: 266250,00 грн - кредитна заборгованість; 261871,34 грн - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом; 10141,42 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 32483,63 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; 1537,78 - сума інфляційних втрат за кредитом; 4929,80 - сума інфляційних втрат за відсотками.

Згідно із пунктом 3.3.9 Договору позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку визначеному пунктом 1.1 цього Договору.

У пункті 4.5 Договору зазначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.8, 3.3.9 Договору, протягом більше, ніж 60 (шістдесят) календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

З матеріалів справи вбачається, що останній платіж за кредитним договором ОСОБА_6 здійснено 23 жовтня 2008 року.

Таким чином, з 11 січня 2009 року, тобто після спливу 60 календарних днів з моменту здійснення останнього платежу, в банку виникло право вимагати дострокового погашення кредиту.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом статей 261, 530, 631 ЦК України у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом всього часу - до закінчення строку виконання останнього зобов'язання (28 червня 2026 року) вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись в залежності від закінчення строку сплати кожного із щомісячних платежів.

Відповідно до ч.1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановивши, що банк протягом всього часу дії кредитного договору має право заявити вимогу про дострокове повернення частини кредиту з нарахованими процентами, та стягнути несплачені, до моменту звернення до суду із позовом, щомісячні платежі в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Наведені в касаційних скаргах доводи фактично зводяться до переоцінки доказів і не згоди з висновками суду апеляційної інстанції по їх оцінці. За таких обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 24 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.П. ШтеликСудді:М.В. Дем'яносов О.В. Кафідова В.М. Коротун І.К. Парінова

monterey99 · January 8, 2016

В этих решениях что надо искать?

Bolt · January 8, 2016

В этих решениях что надо искать?

Ничего в них искать не надо... Это предшествующие данной постанове решения... Они просто может помогут её понять... понять обстоятельства данного дела...

у.zaporozhskiy · January 8, 2016

ПЛЕНУМ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29.05.2013 № 10

Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів

5.3. Зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань,оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу); так само у разі спливу позовної давності за вимогою про повернення безпідставно набутого майна (статті 1212, 1213 ЦК України) спливає й позовна давність за вимогою про відшкодування доходів від такого майна (стаття 1214 названого Кодексу).

Как то это можно использовать?

Я использую.

Ссылаюсь, посмотрим, что скажет суд.

у.zaporozhskiy · January 8, 2016

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Может ВСУ указало что по кредиту уже ничего нельзя получить,так пусть ВССУ проверит истёк ли срок исковой давности по процентам?

Кстати была назначена как её там правильно,научная экспертиза при ВСу,может её можно где то увидеть ,чтобы понять смысл этого манускрипта?

Смысла может и не быть.

Я думаю, этот моноскрипт может быть в материалах дела.

А возможно его где-то публикуют.

Посмотрим, что скажет ВССУ после пересмотра, тогда можно будет понять, как можно использовать данное Постановление.

Но что-то мне подсказывает, что дело могут отправить на новое рассмотрение в суд первой инстанции.

Далее: в ВСУ по делу с ОТП есть аналогичное дело, по которому я помогал человеку.

Посморим, что скажет ВСУ там. Уже полгода тянут.

у.zaporozhskiy · January 8, 2016

Ага, Суперсуд верховный над всеми верховными... И таких штук пять на всякий случай, а то там тоже начнут баловаться со временем, да оно и понятно люди то наши всёравно везде... И будет у нас десять инстанций, судиться не пересудиться...)))

Мне нравиться такая идея.

Нам вообще хорошо станет. :rolleyes:

у.zaporozhskiy · January 8, 2016

В этих решениях что надо искать?

Этот случай с Укрсоцом индивидуальный и не присутствует в большинстве договоров.

Поэтому есть нюансы такого распространения норм материального права на взыскание задолженности с другими банками.

Bolt · January 8, 2016

Этот случай с Укрсоцом индивидуальный и не присутствует в большинстве договоров.

Поэтому есть нюансы такого распространения норм материального права на взыскание задолженности с другими банками.

Вот именно, полностью согласен... Слишком много тут шума подняли из-за этого постановления из ничего...

Bolt · January 8, 2016

Мне нравиться такая идея.

Нам вообще хорошо станет.

Да уж... Если только нас не отстранят...)))

monterey99 · January 8, 2016

Вот именно, полностью согласен... Слишком много тут шума подняли из-за этого постановления из ничего...

Как бы эта позиция ВСУ не стала новым направлением для банков в получении с народа похороненных долгов. Может наоборот-шума мало?

у.zaporozhskiy · January 9, 2016

Как бы эта позиция ВСУ не стала новым направлением для банков в получении с народа похороненных долгов. Может наоборот-шума мало?

Поживем увидим.

Пока больше неясности и неоднозначности.

Bolt · January 9, 2016

Как бы эта позиция ВСУ не стала новым направлением для банков в получении с народа похороненных долгов. Может наоборот-шума мало?

Ну во первых, ещё даже по этому делу нет решения окончательного, а во вторых, там не всё так однозначно, так как договор до 2026 года и как я понимаю изменения сроков не было... Там ещё не такая уж и плохая позиция...

КомпаньонЪ · January 9, 2016

ну, даже если изменения сроков и не было. Возникло право требования - начал тикать срок ИД. А все остальное не важно. Это извращенная практика говорит обратное, а по закону все достаточно прозрачно

monterey99 · January 9, 2016

Плохо когда ВСУ берёт на себя полномочия Верховного совета и своими решениями устанавливает новые нормы закона.

Bolt · January 9, 2016

ну, даже если изменения сроков и не было. Возникло право требования - начал тикать срок ИД. А все остальное не важно. Это извращенная практика говорит обратное, а по закону все достаточно прозрачно

Да нет, не всё так просто с ежемесячными платежами согласно графика... Право требования возникает по отдельности к каждому платежу, а соответственно и срок ИД распространяется только на отдельный платёж... Вообще то так, если следите за практикой...

Bolt · January 9, 2016

Плохо когда ВСУ берёт на себя полномочия Верховного совета и своими решениями устанавливает новые нормы закона.

Какую именно норму закона они установили новую... и какая была до этого...

monterey99 · January 9, 2016

Какую именно норму закона они установили новую... и какая была до этого...

Фактически ВСУ узаконил отмену срока исковой давности по процентам по кредиту,а также меню по процентам.

Bolt · January 9, 2016

Фактически ВСУ узаконил отмену срока исковой давности по процентам по кредиту,а также меню по процентам.

Да нет, норма так и осталась нормой, просто в данном случае она не применима... и это суд разъяснил... Это частный случай...

Bolt · January 9, 2016

А вообще, если уж возникли такие разногласия, то надо найти этого человека из Херсона, заяву которого ВСУ всётаки удовлетворил, и выяснить в чём там суть дела и что он на самом деле просил...

monterey99 · January 9, 2016

Да нет, норма так и осталась нормой, просто в данном случае она не применима... и это суд разъяснил... Это частный случай...[/quote
Разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Как на меня,то ВСУ тупо пишет,что обязательства не выполнены.А если это так, то будьте добры уплатите проценты.

Разве в других случаях отличных от этого,такая ситуация может не повториться?

КомпаньонЪ · January 9, 2016

Да нет, не всё так просто с ежемесячными платежами согласно графика... Право требования возникает по отдельности к каждому платежу, а соответственно и срок ИД распространяется только на отдельный платёж... Вообще то так, если следите за практикой...

Я слежу за практикой и ... если Вы внимательно читали мой предыдущий пост, то должны были заметить опус про извращенную практику. Я не претендую на истину, я высказываю свое мнение.

У кредитора в связи с просрочкой возникает право взыскания как всей суммы кредита, так и просроченной части - это выбор кредитора. И я считаю, что некорректно применять срок исковой давности по платежам когда заявлены требовагия на взыскание всей суммы кредита. Поэтому практику по ИД по платежам я считаю порочной и в корне не верной.

К великому сожалению закон и практика у нас идут врознь

Войти

Постановление ВСУ по пересмотру о взыскании задолженности при пропуске исковой давности по телу кредита

Считаете ли Вы решение законным и справедливым? 8 голосов

1. Считаете ли Вы решение законным?

2. Считаете ли Вы решение справедливым?

Recommended Posts

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Top Posters In This Topic

Popular Days

Top Posters In This Topic

Popular Days

Popular Posts

Obelix

Bolt

ANTIRAID

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Ссылка на комментарий

Поделиться на других сайтах

Join the conversation

Пользователи

Похожий контент

Темы

Считаете ли Вы решение законным и справедливым?
8 голосов